Національний банк України очікує на нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом до кінця 2019 року, повідомила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
«Ми, дійсно, чекаємо, що до кінця року програму буде підписано», – сказала Рожкова.
Вона наголосила, що наразі зарано говорити про параметри програми. Водночас перша заступниця голови НБУ припустила, що термін програми становитиме три роки, а її обсяг буде зрозумілий уже після аналізу проєкту державного бюджету України на 2020 рік.
21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за поточною програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів. Загалом розмір програми складає 3,9 мільярда доларів.
Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.
Місія Міжнародного валютного фонду приїхала до Києва 11 вересня. Вона працюватиме в українській столиці до 24 вересня. …
Two candidates who claim they will win through to Tunisia’s presidential runoff — a conservative law expert and an imprisoned media mogul —
could hardly be more different, but both bill themselves as political outsiders.
Nabil Karoui, behind bars since August 23 on charges of money laundering, is a populist showman whose political colors changed with the times, culminating in the launch of his Qalb Tounes (Heart of Tunisia) party just months ago.
Maverick Kais Saied, meanwhile, is an academic committed to social conservatism who has ploughed his own furrow.
Nicknamed “Robocop” due to his abrupt, staccato speech and rigid posture, the impeccably dressed Saied shunned political parties, avoided mass rallies and campaigned door-to-door.
Hours after polling booths closed in the country’s second free presidential polls since the 2011 Arab Spring, he declared he was in pole position.
“I am first in the first round and if I am elected president I will apply my program,” he told AFP in a spartan apartment in central Tunis.
On the campaign trail, he advocated a rigorous overhaul of the constitution and voting system, to decentralize power “so that the will of the people penetrates into central government and puts an end to corruption”.
With a quarter votes counted Monday, Tunisia’s electoral commission (ISIE) put Saied in the lead with 19 percent of the vote.
Often surrounded by young acolytes, he has pushed social conservatism, defending the death penalty, criminalisation of homosexuality and a sexual assault law that punishes unmarried couples who engage in public displays of affection.
Tunisia’s ‘would-be Berlusconi’
While Saied came from the sidelines with his unique approach to courting Tunisia’s voters — and did so with barely any money behind him — media magnate Nabil Karoui’s story is more flamboyant.
He has long maintained a high profile, using his Nessma TV channel to launch high-profile charity campaigns, often appearing in designer suits even while meeting some of the country’s poorest citizens in marginalized regions.
These charitable endeavors, including doling out food aid, “helped me to get closer to people and realize the huge social problems facing the country,” he once told AFP. “I have been touched by it.”
Unlike Saied, he previously threw his lot in with an established political party, officially joining Beji Caid Essebsi’s Nidaa Tounes in 2016, after actively supporting the late president in his successful campaign two years earlier.
He formally stepped down from Nessma’s management after being criticized by international observers for his channel’s partisan conduct in 2014.
But he subsequently made no secret of continuing to pull the strings at the channel, while honing his political profile.
His supporters claim his arrest was politically motivated, but detractors cast him as a would-be Silvio Berlusconi, the former Italian premier who they allege partly owns his channel.
The arrest of the controversial Tunisian businessman in August followed his indictment the previous month in an investigation that dates back to 2017 and the submission by anti-corruption watchdog I-Watch of a dossier accusing him of tax fraud.
The 56-year-old was still given the green light to run and hit the campaign trail by proxy, deploying his wife and activists from his Heart of Tunisia party to woo voters.
“Nabil Karoui is in the second round,” an official from the mogul’s party told AFP late Sunday, as the businessman sat in prison outside the capital Tunis.
Partial results from ISIE on Monday put him in the second spot.
Observers say that if Karoui does make it to the second round, it will be hard for authorities to justify keeping him behind bars without a trial.
Saied, meanwhile, has not been immune from discomforting scrutiny.
Confronted late last week in a broadcast debate with a photo showing him meeting an ex-member of a banned Salafi group, he asked: “Do I have to ask permission to meet someone?”
But in a sign of voters’ antipathy towards the overall field, the ISIE put turnout at 45 percent, down substantially from the 64 percent recorded for the country’s first democratic polls in 2014.
The date of a second and final round between the top two candidates has not been announced, but it must be held by October 23 at the latest and may even take place on the same day as legislative polls set for October 6.
На зустрічі «нормандського формату» Україна хоче вирішити питання звільнення всіх утримуваних осіб, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Головні кроки на цій зустрічі – вирішення, а не обговорення питання остаточного обміну всіх наших полонених. Друге питання – остаточне визначення чітких термінів розведення військ – Золоте, Петровське, потім чіткі терміни, коли ми розводимо війська вздовж усієї контактної лінії», – заявив Зеленський.
За словами президента України, необхідно вирішити питання термінів виведення російських військ до проведення місцевих виборів на тимчасово окупованій території.
«Якщо ми обговорюємо місцеві вибори на тимчасово окупованій території, ми маємо розуміти, що чіткі терміни повинні бути до виборів, виведення всіх військ з тимчасово окупованої території», – розказав президент.
Нещодавно президент Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра та всі пункти Мінських домовленостей».
Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.
26 серпня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що наступні переговори у «нормандському форматі» відбудуться у вересні, однак дати не назвав.
Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість. …
British Prime Minister Boris Johnson and European Commission President Jean-Claude Juncker held their first face-to-face talks Monday, without any visible signs of a breakthrough on an elusive Brexit deal.
The two men talked over a two-hour lunch of snails and salmon in Juncker’s native Luxembourg, amid claims from the U.K. — though not the EU — that a deal is in sight.
The European Commission said after the meeting that Britain had yet to offer any “legally operational” solutions to the issue of the Irish border, the main roadblock to a deal.
“President Juncker underlined the Commission’s continued willingness and openness to examine whether such proposals meet the objectives of the backstop”— a border provision rejected by Britain.
“Such proposals have not yet been made,” the European Commission said in a statement, adding that officials “will remain available to work 24/7.”
Johnson says the U.K. will leave the EU on the scheduled Oct. 31 date, with or without a withdrawal agreement. But he insists he can strike a revised divorce deal with the bloc in time for an orderly departure. The agreement made by his predecessor, Theresa May, was rejected three times by Britain’s Parliament.
Johnson said in a Daily Telegraph column Monday that he believes “passionately” that a deal can be agreed and approved at a summit of EU leaders on Oct. 17-18.
While the EU says it is still waiting for firm proposals from the U.K., Johnson spokesman James Slack said Britain had “put forward workable solutions in a number of areas.”
He declined to provide details, saying it was unhelpful to negotiate in public.
The key sticking point is the “backstop,” an insurance policy in May’s agreement intended to guarantee an open border between EU member Ireland and the U.K.’s Northern Ireland. That is vital both to the local economy and to Northern Ireland’s peace process.
British Brexit supporters oppose the backstop because it keeps the U.K. bound to EU trade rules, limiting its ability to forge new free trade agreements around the world after Brexit.
Britain has suggested the backstop could be replaced by “alternative arrangements,” but the EU says it has yet to hear any workable suggestions.
Neither side expects a breakthrough Monday, but much still rests on Johnson’s encounter with Juncker, who like other EU officials is tired of the long-running Brexit drama, and wary of Johnson’s populist rhetoric.
The British leader has vowed to leave the bloc “do or die” and compared himself to angry green superhero the Incredible Hulk, telling the Mail on Sunday newspaper: “The madder Hulk gets, the stronger Hulk gets, and he always escapes … and that is the case for this country.”
European Parliament Brexit chief Guy Verhofstadt branded the comparison “infantile,” and it also earned a rebuke from “Hulk” star Mark Ruffalo.
Ruffalo tweeted: “Boris Johnson forgets that the Hulk only fights for the good of the whole. Mad and strong can also be dense and destructive.”
Monday’s meeting marks the start a tumultuous week, with the Brexit deadline just 45 days away.
On Tuesday, Britain’s Supreme Court will consider whether Johnson’s decision to prorogue — or suspend — the British Parliament for five weeks was lawful, after conflicting judgments in lower courts.
Johnson sent lawmakers home until Oct. 14, a drastic move that gives him a respite from rebellious lawmakers determined to thwart his Brexit plan.
Last week, Scotland’s highest civil court ruled the prorogation illegal because it had the intention of stymieing Parliament. The High Court in London, however, said it was not a matter for the courts.
If the Supreme Court overturns the suspension, lawmakers could be called back to Parliament as early as next week.
Many lawmakers fear a no-deal Brexit would be economically devastating, and are determined to stop the U.K. from crashing out of the bloc on Oct. 31.
Just before the suspension, Parliament passed a law that orders the government to seek a three-month delay to Brexit if no agreement has been reached by late October.
Johnson insists he will not seek a delay under any circumstances, though it’s not clear how he can avoid it.
Foreign Secretary Dominic Raab said Monday that the government would obey the law, but suggested it would try to find loopholes.
“I think the precise implications of the legislation need to be looked at very carefully,” he told the BBC. “We are doing that.”
The first Chinese-born woman to sit in the lower house of Australia’s federal parliament is under a sustained attack for failing to disclose her membership in organizations linked to China’s Communist Party.
There are claims Gladys Liu had connections with senior figures in Beijing’s covert political propaganda apparatus, which have raised questions about her eligibility to sit in the Australian parliament.
The lawmaker has admitted being a member of the China Overseas Exchange Association between 2003 and 2015, which at the time was part of China’s powerful State Council, the Chinese government’s central political and administrative body. The Hong Kong-born politician says her membership was entirely innocent, and has denied any conflict of interest. She said she is “a proud Australian.”
FILE – Australian Prime Minister Scott Morrison speaks during his visit to the Hanoi Formula One Grand Prix construction site in Vietnam, Aug. 23, 2019.
Australia’s center-right Prime Minister Scott Morrison said Liu is the victim of a “smear” campaign with a “grubby undertone”.
The political assault is led by the opposition Labor Party. It has demanded to know if the government had received warnings about her from Australia’s intelligence agencies. Ministers have declined to comment.
Labor Party leader Anthony Albanese denies the scrutiny of Liu is based on race and says he wants to get to the truth.
“What the motivation is here is to ensure that there is accountability for people’s actions. It has nothing to do with race and the only person who has raised race in these issues are, of course, prime minister Morrison,” he said.
Gladys Liu is a former speech pathologist who became an Australian citizen in 1992. Her parliamentary career has collided with growing anxiety in Australia over allegations of Chinese meddling in its domestic politics, and cyber espionage. A taskforce is to investigate foreign interference in Australian universities because of fears over China’s growing influence on campuses.
These are sensitive issues, given Australia’s reliance on China for its recent prosperity. China is Australia’s biggest trading partner.
Адвокат колишнього українського в’язня Володимира Балуха Дмитро Дінзе підтвердив, що в російських місцях несвободи його підзахисного «зробили російським громадянином».
«Він став громадянином Росії виключно в Торжківській колонії. Там йому сказали, що видали паспорт, що всі документи були відповідним чином складені. Ми не заперечували цю процедуру, на відміну від (Олександра) Кольченка, – ані по (Олегу) Сенцову, ані по Володі (Балуху), – оскільки це не мало сенсу: будь-яке оскарження лише «закріплювало», так скажемо, громадянство російське щодо українських громадян. Російські суди цікаво підходять до цього питання, вони звертаються до різних компетентних органів і потім показують нам різні документи, що, дивіться, він громадянин Росії», – розповів захисник на пресконференції в Києві.
«Тому ми юридичних процедур (із доведення відсутності російського громадянства – ред.) не запускали, клоунаду цю ми вирішили не робити, дочекалися певних політичних процесів, цього обміну, де всі компетентні органи розібралися, що жодних російських паспортів ні Володя, ні Сенцов, ні Кольченко ніколи не отримували і нііколи не були громадянами Росії», – додав Дмитро Дінзе.
Звільнений з російського ув’язнення український активіст із Криму Володимир Балух подаватиме позов до Європейського суду з прав людини проти Росії. Про це він сказав минулого тижня в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Балух уточнив, що підготовка документів для подання в ЄСПЛ у його справі ведеться з 2016 року.
7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак з 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, затриманий і засуджений в анексованому Криму Євген Панов, також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович. …
Міністр фінансів України Оксана Маркарова представить у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2020 рік 20 вересня, повідомив спікер парламенту Дмитро Разумков під час погоджувальної ради.
«Стосовно години запитань до уряду. Хотів би всіх привітати. Нам надійшов проєкт бюджету вчора до Верховної Ради України. І я впевнений, що у п’ятницю, згідно з розкладом, міністр фінансів Оксана Сергіївна Маркарова представлятиме бюджет у Верховній Раді України. Думаю, це компенсує годину запитань до уряду», – розповів Разумков.
15 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету. Парламент має схвалити його в першому читанні до 20 жовтня. Закон про державний бюджет мають ухвалити до 1 грудня.
Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1 170,0 мільярда гривень. Видатки на безпеку і оборону – 245,8 мільярдів гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури – 74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації». …
Торги на міжбанківському валютному ринку 16 вересня відбуваються поблизу рівнів, досягнутих наприкінці минулого тижня і зафіксованих курсом НБУ.
Станом на 12:00 регулятор встановив довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 77 копійок за долар. Це на 6 копійок більше за офіційний курс на 16 вересня.
Котирування міжбанку станом на 11:00 становили 27 гривень 70–74 копійки, але вже опівдні повернулися до рівнів відкриття 27 гривень 77–80 копійок за долар.
Офіційний курс на 16 вересня 24 гривні 71 копійка за долар є рекордним на останні понад три роки – від липня 2016 року.
На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року. …
Котирування нафти на світових ринках різко зросли на торгах 16 вересня. Ціна нафти марки Brent нині складає понад 66 доларів, хоча на закритті торгів у п’ятницю ледь перевищувала позначку 60 доларів за барель.
Зростання котирувань на 10% сталося внаслідок ударів по нафтових заводах у Саудівській Аравії, які були завдані 14 вересня. Нафтовидобувна компанія Aramco, підприємства якої зазнали повітряних ударів при нальоті дронів, скоротила видобуток нафти на 5 мільйонів барелів на добу.
Єменські повстанці з шиїтського антиурядового руху Хуті, підтримуваного Іраном, заявили про свою відповідальність за напад, в якому брали участь десять безпілотних апаратів. У світових ЗМІ, однак, з’явилося припущення, що напад організував Іран або проіранські сили.
Державний секретар США Майк Помпео поклав відповідальність на Іран за напад дронів на саудівські нафтові заводи. За словами Помпео, «Тегеран завдав безпрецедентного удару по світових поставках нафти». Голова Держдепартаменту США відзначив відсутність доказів, що удари завдавалися з території Ємену. Помпео звинуватив президента Ірану Хасана Роугані і голову МЗС Ірану Могаммада Джавада Заріфа у використанні прийомів «фальшивої дипломатії».
Іран відкинув звинувачення США у причетності до атак на саудівські нафтові заводи, які вплинули на світовий видобуток нафти. Речник Міністерства закордонних справ Ірану Аббас Мусаві, виступаючи на державному телебаченні, назвав заяву США «безглуздою». А один із чільних командирів Корпусу вартових Ісламської революції, елітного іранського військового формування, попередив, що Іран готовий до «повноцінної» війни. …
Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер заявив, що санкції проти Росії через анексії Криму залишаться чинними до повної деокупації півострова. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу «1+1».
Відповідаючи на запитання про ставлення до «винесення Криму за дужки» в питанні домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі, Волкер сказав, що потрібно розділяти санкції, які були запроваджені проти Росії за Крим і за Донбас.
«Перш за все, ми ввели санкції через російську анексію Криму, а також через те, що росіяни не виконують Мінських угод. І також через кілька інших причин, таких як напад на сім’ю Скрипалів у Великобританії. Якщо Росія буде виконувати Мінські угоди так, як вона взяла на себе зобов’язання це робити, тоді ми будемо розглядати ослаблення цих санкцій. Але санкції щодо Криму будуть залишатися настільки довго, скільки Росія буде продовжувати окупацію Криму. Інші санкції так само», – сказав Волкер.
Він зазначив, що, на його думку, зараз Росія не виконує Мінські домовленості, тому немає підстав послаблювати будь-які із санкцій.
У червні 2019 року Рада Європейського союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Росії через анексію Криму і Севастополя.
Санкції переважно стосуються російського банківського і енергетичного секторів. Їх вперше запровадили влітку 2014 року і відтоді щоразу продовжували на пів року. Санкції стали відповіддю на анексію Росією Криму та підтримку Москвою бойовиків на Донбасі. …
Tunisians voted Sunday to select their next president among some two dozen candidates. More than seven million people were eligible to cast their ballot in what is only the North African country’s second free presidential election, eight years after its so-called Jasmine Revolution.
A steady stream of people filed into this primary school in the working class Tunis suburb of Ariana, lining up under posters offering instructions on how to vote. Nineteen-year-old college student Yomna El-Benna is excited to be voting for the first time.
“I’m going to vote for Mourou… for many reasons…. when I was deciding, I eliminated the persons who I’m not convinced with… they cannot lead Tunisia,” said El-Benna.
That’s Abdelfattah Mourou from the moderate Islamist Ennahdha party, running to replace 92-year-old president Beji Caid Essebsi who died in July. Mourou’s part of a dizzying lineup of presidential hopefuls, including two women. Among them: government ministers, far left politicians and jailed media tycoon Nabil Karoui. A runoff vote is expected, following next month’s legislative elections.
Zohra Goummid voted for Prime Minister Youssef Chahed. “He’s got experience, he’s young,’ she says. ‘We Tunisians know him well. The other candidates are just upstarts,” she said.
But with Tunisia’s economy sputtering and unemployment high, others are looking for new faces, outside the political establishment.
Retired professor Mohammed Sami Neffati voted for a friend of his: 61-year-old law expert Kais Saied, who opted for door-to-door campaigning instead of large rallies. He isn’t eloquent, Neffati says, but he’s got a chance, because he’s honest.
But other Tunisians stayed home, disappointed about the state of their country — and skeptical that any of the candidates can turn things around.
Президент України Володимир Зеленський проведе переговори з президенткою Словацької Республіки Зузаною Чапутовою, яка прибуде до україни з офіційним візитом у понеділок, 16 вересня, повідомляє офіс глави української держави.
Згідно з повідомленням, переговори сторін проходитимуть у Маріїнському палаці в Києві, за підсумками яких Зеленський і Чапутова зустрінуться із журналістами.
Ні на сайті президента України, ані на сайті президента Словаччини не вказані теми переговорів лідерів країн.
Юристка Зузана Чапутова склала присягу президента Словацької Республіки 15 червня. У свої 45 років Чапутова стала наймолодшим президентом Словаччини і також першою жінкою на цій найвищій державній посаді в історії країни.
The al-Shabab militant group launched a series of attacks since Saturday that led to the death of at least 17 people in Somalia.
Lower Shabelle region officials told VOA Somali that the militants attacked the town of Qoryoley late Saturday using rocket propelled grenades and heavy machine guns, killing nine people.
The town’s Mayor Sayid Ali Ibrajim told VOA that an RPG fired by the militants caused most of the casualties.
Somali government forces with support from African Union forces, who are based outside the town, repelled the attack, according to officials.
Some of the residents in Qoryoley alleged that heavy weapons fired by AU troops caused some of the civilians casualties.
The Governor of the region Ibrahim Adan Najah told VOA Somali that they are investigating the allegations. AMISOM forces did not immediately respond to the allegations.
Also in Lower Shabelle region on Saturday, two civilians were killed after al-Shabab militants fired mortars on the ancient port town of Marka during a visit by the Prime Minister of Somalia Hassan Ai Khaire.
Al-Shabab claimed they were targeting the prime minister but the Governor Najah told VOA Somali that the incident took place outside the town. Residents and security sources said one of the mortars landed in a residential area killing two women. The prime minister was unharmed and has returned to Mogadishu safely.
Governor Najah himself was attacked on Sunday after his convoy was targeted with a remote-controlled explosion while travelling in an agricultural area near the town of Shalanbod, about 20 kilometers south of Qoryoley town. According to security sources, two bodyguards were killed and four others were injured including two junior regional officials.
In the neighboring Middle Shabelle region, al-Shabab carried out a roadside explosion that killed four regional officials and injured six others on Saturday. Among the dead was Abdullahi Shitawe, deputy governor for finances, Sabrie Osman a former regional deputy minister for business, and businessman Hassan Baldos. A fourth person said to be a bodyguard was also killed. They were travelling on a road in the north of the agricultural town of Bal’ad, about 40 kilometers north of Mogadishu.
US President Donald Trump mounted an angry defense of Supreme Court Justice Brett Kavanaugh on Sunday as the controversial judge faced calls for an investigation over fresh allegations of sexual misconduct.
Trump blasted the media and “Radical Left Democrats” after a former Yale classmate of Kavanaugh alleged that the jurist — one of the most senior judges in the land — exposed himself at a freshman year party before other students pushed his genitals into the hand of a female student.
The latest allegation in The New York Times came after Kavanaugh denied sexual misconduct accusations leveled against him by two women during his confirmation to the Supreme Court last October.
“Now the Radical Left Democrats and their Partner, the LameStream Media, are after Brett Kavanaugh again, talking loudly of their favorite word, impeachment,” Trump tweeted.
“He is an innocent man who has been treated HORRIBLY. Such lies about him. They want to scare him into turning Liberal!”
Now the Radical Left Democrats and their Partner, the LameStream Media, are after Brett Kavanaugh again, talking loudly of their favorite word, impeachment. He is an innocent man who has been treated HORRIBLY. Such lies about him. They want to scare him into turning Liberal!
The new allegations came from Max Stier, who runs a non-profit in Washington. His concerns were reported to the FBI during Kavanaugh’s 2018 confirmation process but not investigated, according to the Times.
Stier said he saw his former classmate “with his pants down at a different drunken dorm party, where friends pushed his penis into the hand of a female student.”
Stier has not spoken publicly about the incident but his story was corroborated by two officials, the Times said.
It is the latest in a string of accusations of unwanted sexual contact or assault against Kavanaugh since Trump nominated him to the Supreme Court.
‘Shame’
Christine Blasey Ford testified before Congress that Kavanaugh sexually assaulted her in the 1980s, while Deborah Ramirez told The New Yorker Kavanaugh had waved his penis in front of her face at a 1980s dormitory party.
FILE – Professor Christine Blasey Ford, who has accused Brett Kavanaugh of a sexual assault in 1982, testifies before a Senate Judiciary Committee confirmation hearing for Kavanaugh on Capitol Hill in Washington.
The latest allegation surfaced during a 10-month investigation by Times reporters Robin Pogrebin and Kate Kelly, and features in their upcoming book, “The Education of Brett Kavanaugh: An Investigation.”
Trump called on Kavanaugh to take legal action over the claims, suggesting also that the Department of Justice should intervene on the judge’s behalf and “come to his rescue.”
But Democrats seeking to be Trump’s opponent in the 2020 election called for the judge to be investigated.
“Brett Kavanaugh’s confirmation is a shame to the Supreme Court. This latest allegation of assault must be investigated,” former housing secretary and Democratic presidential candidate Julian Castro tweeted.
Minnesota Senator Amy Klobouchar, a member of the Senate Judiciary Committee who was involved in a heated exchange with Kavanaugh during his confirmation, described the process as a “sham.”
“I strongly opposed him based on his views on executive power, which will continue to haunt our country, as well as how he behaved, including the allegations that we are hearing more about today,” she told ABC’s “This Week.”
Republican Senator Ted Cruz dismissed the new allegation, however, as “the obsession with the far left with trying to smear Justice Kavanaugh by going 30 years back with anonymous sources.”
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації». Про це Гончарук зазначив після того, як очолюваний ним уряд подав, а Верховна Рада зареєструвала 15 вересня проєкт державного бюджету на 2020 рік.
«Ми робимо фокус на безпеку й оборону, інфраструктуру та якісне відновлення доріг, а також ставимо людину в центр розвитку держави — маємо завершити реформу освіти та медицини. Ми останній раз приймаємо тільки бюджет на 1 рік. Надалі ухваленню бюджету передуватиме ухвалення повноцінної 3-річної декларації», – написав прем’єр на сторінці у Facebook.
У грудні минулого року Верховна Рада ухвалила закон про середньострокове бюджетне планування, що передбачає запровадження планування бюджету на три роки.
15 вересня уряд подав до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2020 рік. Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1 170,0 мільярда гривень. Видатки на безпеку і оборону – 245,8 мільярдів гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури – 74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.
У Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету, поданий урядом.
Як раніше зазначив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, сьогодні був останній день, коли можна було подати цей документ.
За його словами, до 2 лютого уряд ще вноситиме корективи в проєкт.
Верховна Рада має схвалити проєкт бюджету у першому читанні до 20 жовтня, допрацьований документ уряд має подати в парламент для другого читання не пізніше 3 листопада. Парламент повинен ухвалити закон про державний бюджет до 1 грудня. …
Кабінет міністрів України сьогодні, 15 вересня, передасть до Верховної Ради проєкт Державного бюджету України. Про це заявив на брифінгу прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
«Сьогодні за Конституцією — останній день, коли уряд мав схвалити проєкт закону «Про державний бюджет» і подати його до парламенту, ми сьогодні це зробимо», – зазначив прем’єр.
За його словами, до 2 лютого уряд ще вноситиме корективи в проєкт.
За словами прем’єра, у бюджеті на наступний рік на безпеку планують виділити 245,8 мільярда гривень.
«Мінімальна заробітна плата, яка закладається у цей бюджет, збільшується на 550 гривень і складатиме станом на 1 січня 2020 року 4723 гривні», – зазначила міністр фінансів Оксана Маркарова.
За її словами, держбюджет на 2020 рік розраховували на прогнозі курсу 28,02 грн за долар.
Верховна Рада має схвалити проєкт бюджету у першому читанні до 20 жовтня, допрацьований документ уряд має подати в парламент для другого читання не пізніше 3 листопада. Парламент повинен ухвалити закон про державний бюджет до 1 грудня. …
British Prime Minister Boris Johnson likened himself to the unruly comic book character The Incredible Hulk late Saturday in a newspaper interview in which he stressed his determination to take Britain out of the European Union on Oct. 31.
The Mail on Sunday reported that Johnson said he would find a way to circumvent a recent Parliament vote ordering him to delay Brexit rather than take Britain out of the EU without a transition deal to ease the economic shock.
“The madder Hulk gets, the stronger Hulk gets,” Johnson was quoted as saying. “Hulk always escaped, no matter how tightly bound in he seemed to be — and that is the case for this country. We will come out on October 31.”
Britain’s Parliament has repeatedly rejected the exit deal Johnson’s predecessor, Theresa May, negotiated with the EU, and this month rejected leaving without a deal — angering many Britons who voted to leave the bloc more than three years ago.
No ‘backstop’
Johnson has said he wants to negotiate a new deal that does not involve a “backstop,” which would potentially tie Britain against its will to EU rules after it leaves in order to avoid checks on the border between Ireland and Northern Ireland.
The EU has so far insisted on the backstop, and Britain has not presented any detailed alternative.
Nonetheless, Johnson said he was “very confident” ahead of a meeting with European Commission President Jean-Claude Juncker on Monday.
“There’s a very, very good conversation going on about how to address the issues of the Northern Irish border. A huge amount of progress is being made,” Johnson told The Mail on Sunday, without giving details.
Johnson drew parallels between Britain’s situation in Brexit talks and the frustrations felt by fictional scientist Bruce Banner, who when enraged turned into The Incredible Hulk, frequently leaving behind a trail of destruction.
“Banner might be bound in manacles, but when provoked he would explode out of them,” he said.
FILE – British politician Sam Gyimah speaks during a People’s Vote press conference at the National Institute of Economic and Social Research in London, May 9, 2019.
Earlier on Saturday, former Conservative minister Sam Gyimah said he was switching to the pro-EU Liberal Democrat party in protest at Johnson’s Brexit policies and political style.
Opinion polls late Saturday painted a conflicting picture of the Conservative Party’s political fortunes under Johnson, who wants to hold an early election to regain a working majority in Parliament.
A poll conducted by Opinium for The Observer newspaper showed Conservative support rose to 37% from 35% over the past week, while Jeremy Corbyn’s Labour held at 25% and Liberal Democrat support dropped to 16% from 17%. Support for Nigel Farage’s Brexit Party remained at 13%.
However, a separate poll by ComRes for The Sunday Express put Conservative support at just 28%, down from 30% and only a shade ahead of Labour at 27%.
ComRes said just 12% of the more than 2,000 people it surveyed thought Parliament could be trusted to do the right thing for the country.
RIYADH/DUBAI/LONDON – Yemen’s Iran-aligned Houthi group said it attacked two plants at the heart of Saudi Arabia’s oil industry on Saturday, knocking out more than half the kingdom’s output, in a move expected to send oil prices soaring and increase tension in the Middle East.
The attacks will cut the kingdom’s output by 5.7 million barrels per day (bpd), according to a statement from state-run oil company Saudi Aramco, or more than 5% of global oil supply.
The pre-dawn strikes followed earlier cross-border attacks on Saudi oil installations and on oil tankers in Persian Gulf waters, but these were the most brazen yet, temporarily crippling much of the nation’s production capacity. Saudi Arabia is the world’s biggest exporter, shipping more than 7 million barrels of oil to global destinations every day, and for years has served as the supplier of last resort to markets.
While the Houthis claimed responsibility for the attack, U.S. Secretary of State Mike Pompeo put the blame squarely on Iran, writing on Twitter that there was “no evidence the attacks came from Yemen.”
“Amid all the calls for de-escalation, Iran has now launched an unprecedented attack on the world’s energy supply,” Pompeo said.
FILE – U.S. President Donald Trump speaks with Saudi Arabia’s Crown Prince Mohammed bin Salman during a photo session with other leaders and attendees at the G-20 summit in Osaka, Japan, June 28, 2019.
Saudi de facto ruler Crown Prince Mohammed bin Salman told U.S. President Donald Trump by telephone that Riyadh had the will and capability “to confront and deal with this terrorist aggression,” according to Saudi state news agency SPA.
The United States condemned the attacks and Trump told the crown prince that Washington was ready to work with the kingdom to guarantee its security, according to the White House. The U.S. Department of Energy also said it was ready to release oil from its strategic petroleum reserve if necessary. Energy Secretary Rick Perry also said his department would work with the International Energy Agency, which coordinates energy policies of industrialized nations, if global action is needed.
Saudi Arabia, leading a Sunni Muslim coalition that intervened in Yemen in 2015 against the Houthis, has blamed regional rival Shiite Iran for previous attacks, which Tehran denies. Riyadh accuses Iran of arming the Houthis, a charge denied by the group and Tehran.
Coalition spokesman Col. Turki al-Malki said an investigation had been launched into who planned and executed the strikes. He said the Western-backed alliance would counter threats to global energy security and economic stability.
Aramco Chief Executive Amin Nasser said there were no casualties from the attacks.
Saudi Energy Minister Prince Abdulaziz bin Salman said Aramco would have more information within 48 hours, and it would draw down oil in storage to compensate for the loss. Aramco is in the process of planning what is expected to be the world’s largest initial public offering.
Heart of oil market
“Abqaiq is perhaps the most critical facility in the world for oil supply,” said Jason Bordoff, who runs the Center on Global Energy Policy at Columbia University and served on the U.S. National Security Council during Barack Obama’s presidency. “The risk of tit-for-tat regional escalation that pushes oil prices even higher has just gone up significantly.”
Smoke is seen following a fire at an Aramco facility in the eastern city of Abqaiq, Saudi Arabia, Sept. 14, 2019.
Abqaiq is 60 km (37 miles) southwest of Aramco’s Dhahran headquarters. The oil processing plant handles crude from the world’s largest conventional oilfield, the supergiant Ghawar, and for export to terminals Ras Tanura — the world’s biggest offshore oil loading facility — and Juaymah. It also pumps westward across the kingdom to Red Sea export terminals.
Two of the sources said Ghawar was flaring gas after the strikes disrupted gas processing facilities. Khurais, 190 km (118 miles) farther southwest, contains the country’s second-largest oilfield.
“These attacks against critical infrastructure endanger civilians, are unacceptable, and sooner or later will result in innocent lives being lost,” the U.S. Embassy quoted Ambassador John Abizaid as saying in a Twitter post.
Andrew Murrison, a British foreign affairs minister, called on the Houthis to stop threatening civilian areas and Saudi commercial infrastructure.
It was the latest in a series of Houthi missile and drone strikes on Saudi cities that have largely been intercepted but have recently hit targets, including the Shaybah oilfield last month and oil pumping stations in May. Both those attacks caused fires but did not disrupt production.
“This is a relatively new situation for the Saudis. For the longest time they have never had any real fears that their oil facilities would be struck from the air,” Kamran Bokhari, founding director of the Washington-based Center for Global Policy, told Reuters.
Aramco’s CEO said in a statement that the situation had been brought under control. A Reuters witness said the fire in Abqaiq appeared to have been extinguished by early evening.
Escalating tension
Regional tension has escalated after Washington quit an international nuclear deal and extended sanctions on Iran.
FILE – Bodies lie on the ground after being recovered from under the rubble of a Houthi detention center destroyed by Saudi-led airstrikes, in Dhamar province, southwestern Yemen, Sept. 1, 2019.
The violence is complicating U.N.-led peace efforts to end the Yemen war, which has killed tens of thousands and pushed millions to the brink of famine. The conflict is widely seen as a proxy war between Saudi Arabia and Iran.
The coalition intervened in Yemen after the internationally recognized government was ousted from power in Sanaa by the Houthis, who say they are fighting a corrupt system.
The coalition launched airstrikes on Yemen’s northern Saada province, a Houthi stronghold, on Saturday, a Reuters witness said. Houthi-run al Masirah TV said a military camp was struck.
The Houthis’ military spokesman, without providing evidence, said drones hit refineries at both Saudi sites, which are more than 1,000 km (621 miles) from the Yemeni capital, Sanaa, and pledged a widening of assaults against Saudi Arabia.
The Afghan government will consider making a “legitimate” peace with insurgents only after national elections are held this month, an official told reporters Saturday, despite the atmosphere of political uncertainty following the sudden halt in U.S.-Taliban peace talks.
President Donald Trump abruptly called off talks to end American’s longest war last week. The Afghan government was largely shut out of the negotiations and was concerned that any finalized U.S.-Taliban deal would delay the elections while a national unity government was formed, forcing the exit of President Ashraf Ghani.
“Nothing will impede the presidential election from happening,” said the Afghan presidential spokesman, Sediq Seddiqi.
He said that a peace deal with the Taliban could come only after holding the presidential election scheduled for Sept. 28. “Legitimacy of peace cannot be achieved without elections,” he said.
Security concerns
Sediqqi also suggested that there will be a “big change” toward improving security across the country ahead of the voting. The Taliban, who consider the Afghan government a U.S. puppet, have warned Afghans not to vote and have said polling stations will be targets.
Sediqqi pointed to a Taliban delegation’s visit to Russia, just days after Trump called off talks, to say the insurgents are faced with a “political failure” of their own. He added that the Taliban should hold talks directly with the Afghan government — which they have refused to do — rather than foreign powers.
On Friday, a Taliban negotiating team visited Russia, where they held consultations with Zamir Kabulov, President Vladimir Putin’s envoy for Afghanistan.
The Interfax news agency cited an unidentified Russian Foreign Ministry spokesman as saying the meeting underlined the necessity of renewing talks between the U.S. and the Taliban, and that the Taliban confirmed their readiness to continue dialogue with Washington.
It was the Taliban’s first international visit following the collapse of talks with Washington. The team was led by Mullah Sher Mohammad Stanikzai.
Trump tweeted Saturday that the Taliban was being hit hard militarily in the wake of the U.S. pulling out of negotiations following the death of a U.S. soldier.
“The Taliban has never been hit harder than it is being hit right now,” he said. “Killing 12 people, including one great American soldier, was not a good idea. There are much better ways to set up a negotiation. The Taliban knows they made a big mistake, and they have no idea how to recover!”
Moscow has twice this year hosted meetings between the Taliban and prominent Afghan personalities.
Sediqqi said that the Afghan government has suspended its own peace efforts for now. After the elections, the “progress of the peace process” will be a priority, he said.
Bomb in Kapisa province
Separately in eastern Kapisa province, a bomb killed at least three civilians who had gathered to watch a volleyball game, said Nasrat Rahimi, spokesman for the Interior Ministry.
Rahimi added that two other civilians were wounded when Friday’s blast occurred in the Tagab district. No group immediately claimed responsibility.
Also in southern Kandahar province, in an insider attack, two policemen turned on their colleagues and shot dead at least nine police officers at a checkpoint, according to a provincial official who spoke on condition of anonymity because he was not authorized to talk to reporters.
The attack happened in the Shah Wali Kot district late on Friday night and both attackers fled the area, the official said.
A Taliban spokesman, Qari Yusouf Ahmadi, claimed responsibility for the attack.
У Сполучених Штатах Америки відбулася церемонія випуску українських моряків, які пройшли навчання й підготовку у США для служби на патрульних катерах класу Island («Айленд»), що отримали імена «Старобільськ» (P190) і «Слов’янськ» (P191).
На церемонії, яка відбулася на базі Берегової охорони США в місті Балтиморі, штат Меріленд, виступили й посол України у США Валерій Чалий разом із командувачем Військово-морських сил України Ігорем Воронченком, повідомило посольство України у США.
Вони подякували керівництву Берегової охорони і всім, хто брав участь у проекті, за підготовку й цінний досвід, який вони передали українським морякам для покращення військово-морських спроможностей ЗСУ.
Посол також вручив почесні подарунки працівникам і службовцям Берегової охорони США.
Із американської сторони випускників привітав один із чільних командувачів Берегової охорони США контрадмірал Джозеф Воводіч.
Патрульні катери класу Island («острів» – катери названі іменами американських островів) були збудовані для Берегової охорони США. За даними з відкритих джерел, їх вважають дуже вдалими за їхніми мореплавними якостями, вони мають передове навігаційне і електронне обладнання, що дає можливість використовувати їх для найрізноманітніших функцій берегової охорони. Всього в 1985–1992 роках їх збудували 49, 37 із них – далі на службі в Береговій охороні США.
Їх планують поступово замінити на катери новішого класу. США вже передавали такі катери іншим державам – Пакистанові, Грузії і Коста-Риці.
Два такі катери, USCGC Cushing (WPB-1321) і USCGC Drummond (WPB-1323), збудовані 1988 року, отримала й Україна – урочиста передача відбулася майже рік тому, 27 вересня 2018-го. Україна отримує самі ці катери за програмою «Надлишкового оборонного обладнання» (Excess Defense Articles, EDA) безоплатно. Але Київ мав оплатити супутні витрати – такі, як техобслуговування, переобладнання і навчання екіпажів.
Тепер після завершення навчань екіпажів і переобладнання самих катерів їх мають доправити до України, до Одеси. …
Чинний голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак виступив за виконання мінських домовленостей за так званою «формулою Штайнмаєра», дотримання якої вимагає Росія і проти якої різко заперечувала попередня влада України за президента Петра Порошенка.
Виступаючи на 16-й зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Лайчак заявив, що цей план, який передбачає місцеві вибори на окупованій території без виведення російських гібридних сил і без перекриття кордону з Росією, є «добрим принципом» і «доброю основою» для того, як, за його словами, «правильно читати мінські домовленості».
При цьому в кулуарах форуму, відповідаючи на прохання Радіо Свобода уточнити таку позицію, Лайчак сказав: «Ми маємо мінські домовленості, але ми також бачили, що є різні інтерпретації їх. Те, що пропонував пан Штайнмаєр, було пропозицією, як іти вперед крок за кроком. І натепер це найсерйозніша, якщо не єдина серйозна, інтерпретація мінських домовленостей. Я також вважаю, що вона реалістична. І, схоже, це може бути той шлях, яким можна прийти до повного виконання мінських домовленостей».
А на запитання про те, чи можна довіряти Росії і її керівництву в тому, що вона виконає всі свої зобов’язання, в разі втілення «формули Штайнмаєра», Лайчак заявив: «Я не можу тут займатися спекуляціями. Але від російської сторони я кілька разів чув, що вона підтримує «формулу Штайнмаєра». Тож тепер настав час працювати над нею… Ми маємо план, і давайте почнемо працювати над його втіленням. Нинішні події дуже заохочують. Тож давайте доможемося того, щоб не втратити імпульсу».
Раніше 14 вересня в кулуарах цього ж форуму спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер наголошував із приводу нових розмов про «формулу Штайнмаєра», які знову почали лунати останніми днями, що вільні і справедливі місцеві вибори на нині окупованих територіях «можуть відбутися тільки у вільному і безпечному середовищі», і «ми говоримо про політичну волю – Росія досі не продемонструвала політичної волі, аби завершити конфлікт».
За формулою про порядок виконання мінських домовленостей, яку пропонував свого часу тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, закон про так званий «особливий статус» окупованих територій Донбасу (закон про особливий порядок місцевого самоврядування на них) мав би почати тимчасово діяти вже в день таких місцевих виборів там, а після звіту ОБСЄ про ці вибори вже й постійно. Дотримання саме такої послідовності домагається Росія. Сам же український закон, чинний наразі до 31 грудня, передбачає, що основна його частина почне діяти тільки з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування, обраними на таких виборах, що мають відбутися за низки умов, зокрема безпекових.
Україна ніколи не брала на себе ніяких зобов’язань щодо так званої «формули Штанймаєра». Ця формула фактично пропонує паралельне виконання безпекових і політичних пунктів мінських домовленостей. Україна досі твердо наполягала на необхідності спершу вирішити питання безпеки: припинення вогню, звільнення заручників, виведення російських військ і озброєнь із окупованих територій, роззброєння незаконних збройних формувань і передачу непідконтрольної частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ чи місії ООН, – перш ніж можна буде переходити до місцевих виборів та інших політичних питань. …
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів на прес-конференції про позицію нинішньої влади щодо проведення місцевих виборів на нині окупованій частині Донбасу, так звані «особливий статус» для цієї території і «амністію» бойовиків, що їх передбачають мінські домовленості, а також заявив про необхідність подальших компромісів із боку Києва.
Виступаючи в кулуарах 16-ї зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Пристайко, зокрема, заявив: «Ми ніколи не погоджувалися на місцеві вибори на умовах бойовиків. На це не погоджувався попередній уряд, це не записано в мінських домовленостях. Як домовлено, місцеві вибори проводяться на основі законодавства України. Було запропоновано мати окремий закон, який описує спеціальні риси цих конкретних одних виборів. Але й там написано: на основі законодавства України. Ніколи ніхто, ні попередній, ні теперішній уряд, не погоджувався проводити вибори на умовах бойовиків».
Стосовно «повної амністії», якої прагнуть Росія і бойовики, Пристайко нагадав: «У 2015 році був проголосований закон «про амністію», який не передбачав ніяких повних «амністій». Так само ніяких повних «амністій» не передбачає ніяка робота теперішньої дипломатії».
Також міністр прокоментував питання про можливі зміни до Конституції України, які, на думку Росії і бойовиків, мали б піти їм на користь.
«Ми знову нагадуємо – так, як написано в мінських домовленостях, – там написано, що буде проведена реформа українського законодавства, конституційна реформа, в основі якої лежить децентралізація… Ми не вносимо ніяких змін в Конституцію. Ми продовжуємо наш шлях конституційної реформи, яку ми самі для України робимо, і основою цих змін є децентралізація – яка вже багато років в Україні йде доволі успішно», – заявив Пристайко.
«Що ми маємо на увазі? Ми пропонуємо тій стороні, яка зараз за лінією дотику, яка не є контрольована українським урядом, зрозуміти: шанс їхнього розвитку – це децентралізація. Вони можуть об’єднувати громади, вони можуть очікувати певних можливостей, зокрема фінансових, – так, як і всі області і райони, які є в Україні. Це і є максимальна пропозиція, яку ми робимо: зміни, реформа конституційна, в основі якої лежить децентралізація. Ми не вносимо в Конституцію ніяких ні «особливих», ні не особливих статусів», – сказав він.
Крім того, Пристайко прокоментував близьке завершення чинності нинішнього закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який неформально й називають «законом про особливий статус» і який наразі діє до 31 грудня. При цьому міністр заявив про необхідність компромісів із обох сторін, у тому числі й із боку Києва.
«Сам цей закон, сама ідея «особливого статусу», яка прописана в чинному законі, – це був компроміс, який дозволив нам зупинити війну… Тепер ми маємо рухатися далі. Цей закон був дійсно розрахований до 31 грудня цього року, і я вважаю, що перед нашими депутатами стоїть надзвичайно складне завдання: яким чином змінити цей закон, написати новий закон, погодити цей закон – це дуже складна робота, яку уряд починає з нашим депутатським корпусом… Дуже багато деталей, як далеко ми зможемо просунутися в цьому законі, які необхідні компроміси з обох боків зробити, щоб на нашу землю прийшов мир нарешті. Це буде складна робота, і я просто не можу вам сказати, в якій формі воно буде», – сказав Вадим Пристайко.
Місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, за українським законодавством і під спостереженням ОБСЄ, передбачені мінськими домовленостями про врегулювання на нині окупованій частині Донбасу. Москва домагається, щоб такі вибори були проведені без виведення звідти російських військ і озброєнь і без роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, за умов безконтрольності українсько-російського кордону на окупованій ділянці. Позиція Києва полягає в необхідності спершу вирішити всі питання безпеки, перш ніж можна буде переходити до політичних моментів «Мінська».
Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» п Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що такий особливий порядок на окремих територіях буде введений на трирічний термін «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України». Дію цього закону відтак двічі подовжували ще на рік, наразі до 31 грудня. Фактично він так і не почав діяти через невиконання своїх зобов’язань Росією і підконтрольними їй сепаратистами.
Одночасно Верховна Рада тоді ж ухвалила й закон «Про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України», неформально названий «законом про амністію». Його розкритикували правозахисники як надто м’який, зокрема такий, що може позбавити жертв катувань права на справедливість. Урешті цей закон так і не був переданий на підпис президентові і відтак не набув чинності. …
There was a time not too long ago when sneakers were just another kind of footwear, usually used for sports. Now, some popular sneaker models are seen as collectibles. Even used sneakers can be bought and sold like precious commodities. Saqib Ul Islam visited “Sneaker Con DC” an annual gathering in Washington where so-called “sneakerheads” gather to buy, sell and talk about their favorite shoes.
President Donald Trump has pegged his re-election bid on the strength of the U.S. economy. Amid growing concerns of a potential slowdown, the president insists the economy is strong, at the same time he’s pushing for growth by floating another potential round of tax cuts and urging the Federal Reserve to slash interest rates further. White House Correspondent Patsy Widakuswara has this report.
China has announced a tariff exemption on U.S.-produced pork, withdrawing duties as high as 72%, one of many tariffs Beijing imposed on American agricultural products amid a protracted trade war with Washington. As VOA’s Kane Farabaugh reports from the Midwest state of Illinois, farmers feel the economic pinch even as China’s need to import pork is growing.
У відносинах України та Росії спостерігається «певне потепління», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в ефірі телеканалу «Інтер».
«Ми зараз шукаємо компроміс, як відновити мир. Вочевидь це не входить в інтереси Росії. Саме для цього і придуманий мінський формат, домовленості. На скільки Росія зараз готова домовлятися – є певне потепління, відлига. І [президент України Володимир] Зеленський намагається це використати», – сказав Пристайко.
Він додав, що Зеленський «не збирається чекати наступні п’ять років, поки будуть помирати військові».
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей. …
