FIFA President Gianni Infantino says soccer’s world governing body “cannot wait any more” and has been “assured” by Tehran that the authorities will allow women spectators into the arena when Iran hosts its next international match.
Infantino’s comments follow a FIFA delegation visit to Iran over the conservative Shi’ite leadership’s longtime ban on women at major men’s sporting events — a policy that turned more tragic with the recent death of a young woman who was being punished for trying to sneak into a stadium disguised as a man.
Iran is scheduled to play Cambodia in a 2022 World Cup qualifier on October 10 at Azadi Stadium in Tehran.
“In these productive discussions, FIFA reiterated its firm and clear position that women need to be allowed to enter football matches freely and that the number of women who attend the stadiums be determined by the demand, resulting in ticket sales,” FIFA said in a September 21 statement summarizing the delegation’s visit to Tehran and Azadi Stadium.
FIFA further said it would work with Iran’s national soccer federation, the FFIRI, to ensure that women spectators could get into the Iranian soccer league’s matches in future.
The delegation “discussed the need to open stadiums for women to attend national matches. In that respect, FIFA announced that it will, based on the operational plans and results of the [October 10] game, collaborate with the FFIRI in developing an operational protocol and related requirements for matches in the Iranian football league to be opened for women as well.”
There was a social outcry upon news that 29-year-old Iranian Sahar Khodayari had died earlier this month after dousing herself with gasoline and setting herself alight on September 2 following charges over her bid to see a match in March.
FILE – Iranian women cheer as they wave their country’s flag after authorities in a rare move allowed a select group of women into Azadi stadium to watch a friendly soccer match between Iran and Bolivia, in Tehran, Oct. 16, 2018.
Iranian officials have sometimes allowed select groups of women into specific areas to watch soccer matches or other men’s sporting events in the past, but have resolutely held the line for nearly four decades at general admission for women.
Khodayari, nicknamed “The Blue Girl” after the colors of her favorite team, Esteghlal, had reportedly suffered burns over 90 percent of her body in the self-immolation.
A sister had told RFE/RL that the girl suffered from bipolar disorder and that her mental state had deteriorated after her arrest and hearing that she could spend six months in prison.
Iranian President Hassan Rohani has mostly failed to deliver on pledges to open up some aspects of Iranian society, including reforms that could help lift Iranian women from distant second-class status under the law.
Iranian women exercise at a football school in Tehran, Sept. 14, 2019.
FIFA has received frequent criticism for its perceived failure to confront Iran’s and others’ gender-based discrimination.
On August 25, Iranian Deputy Sports Minister Jamshid Tahizade announced that women would be allowed to attend the Cambodia match.
But Tehran has dithered on the issue in the past, apparently prompting the FIFA visit this month.
“FIFA’s position is firm and clear,” the group said in its recent statement. “Women have to be allowed into football stadiums in Iran. For all football matches.”
Protesters on Hong Kong vandalized a subway station and defaced a Chinese flag Sunday during another weekend of pro-democracy demonstrations.
Thousands also rallied inside a shopping mall in Sha Tin. Protesters later built a barricade across the street and set it on fire.
Riot police fired tear gas to disperse some of the protesters.
Riot police patrol inside Hong Kong International Airport in Hong Kong, Sept. 22, 2019.
Meanwhile, Hong Kong has cut back rail and bus access to its airport in a move designed to avoid an anti-government protests at one of the busiest airport hubs in the world.
“There are calls online for using fake boarding passes, fake air tickets or fake flight booking information to enter the terminal buildings…the Airport Authority reminds that such behavior could amount to forgery or using false instrument,” the authority said in a statement warning demonstrators to stay away.
Damaged ticket machines are seen inside Sha Tin MTR station after an anti-government rally at New Town Plaza at Sha Tin, Hong Kong, Sept. 22, 2019
On Saturday, police fired tear gas at demonstrators who vandalized a light rail station.
A proposed bill that would have allowed some Hong Kong criminal suspects to be extradited to mainland China for trial sparked the months-long, anti-government demonstrations.
The extradition legislation has been withdrawn, but the demonstrations continue.
Dissenters have since broadened their demands for the direct election of their leaders and police accountability.
More than 1,300 people have been arrested since the demonstrations began in early June.
A bus crash on a mountainous road in northwest Pakistan Sunday killed 25 passengers and injured 20 others, police said.
Abdul Wakil, a local police officer, said the accident happened in the Chilas distract on the bus’ route from Skardu to the city of Rawalpindi.
Wakil said rescue efforts were facing difficulties in the remote mountainous terrain due to lack of needed equipment and resources.
Such road accidents are common in Pakistan where motorists largely disregard traffic rules and safety standards on battered roads. Last month a speeding bus fell off a mountainous road into a river in the northwest, killing 24 passengers.
Сьогодні, 22 вересня, виповнюється два роки з дня винесення вироку автору Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримському журналісту Миколі Семені.
У вересні 2019 року на нараді ОБСЄ з обліку людського виміру у Варшаві глава НСЖУ Сергій Томіленко висловив солідарність з переслідуваними Росією українськими і кримськотатарськими журналістами і закликав до припинення цих переслідувань. Зокрема, глава НСЖУ нагадав про Миколу Семену.
Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор 10 вересня згадав про переслідуваних російською владою та підтримуваними нею бойовиками авторів Радіо Свобода Миколу Семену, Станіслава Асєєва та Олега Галазюка. «Коли мова зайшла за героїв нашого часу… Є троє ваших колег Микола Семена, Станіслав Асєєв і Олег Галазюк. Вони, на жаль, не тут, бо вони перебувають у несвободі», – сказав Тейлор в Американському домі в Києві, де 10 вересня презентували фільм «Підірвати свободу», створений до 65-річчя Української редакції Радіо Свобода.
Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутієррес рішуче засудив вирок підконтрольного Кремлю Залізничного районного суду Сімферополя українському журналісту, автору Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколі Семена. Відповідну заяву Гутієрреса було оприлюднено 22 вересня 2017 року на сайті Європейської федерації журналістів.
22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років. …
Secretary of State Mike Pompeo is facing his first major crisis on how to respond to the attacks on Saudi oil facilities, which he blamed on Iran. In response to the attacks, President Donald Trump has approved the deployment of U.S. troops — defensive in nature — and military equipment to Saudi Arabia. VOA’s Diplomatic Correspondent Cindy Saine looks at Pompeo’s close relationship with the president and his leadership skills on display at this critical moment.
Міністерство оборони України не планує скорочувати склад Збройних сил України, повідомив міністр оборони Андрій Загороднюк в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Ми не плануємо скорочувати склад ЗСУ. Питання в тому, щоб ті ресурси, які в нас є, були направлені туди, куди нам потрібно. У першу чергу це на нарощування бойових частин. І це питання можна вирішувати тільки системно. Тому що буде конкретна стратегія, буде коректний план оборони, про який ми зараз говоримо», – розповів Загороднюк в етері програми «Суботнє інтерв’ю».
Він додав, що потрібно зрозуміти, «яка нам потрібна чисельність і де, і в якій структурі».
«Ми скажемо, що ось це – наша загроза, ось це – наш план оборони, тут – нам потрібно стільки людей, тут – нам потрібні такі бригади, тоді громадськість і всі побачать, що дійсно є розуміння, куди воно буде направлено, яким чином це буде структуровано», – зазначив Загороднюк.
Ексклюзивне інтерв’ю міністра оборони України
29 серпня Верховна Рада погодила кандидатуру Андрія Загороднюка на посаду міністра оборони. …
U.S. President Donald Trump is denying he said anything “wrong” in a telephone conversation with the new president of Ukraine during which Trump allegedly urged him to investigate the son of former vice president and 2020 Democratic presidential hopeful Joe Biden.
Democrats meanwhile stepped up their criticism of the president for what they characterized as an attempt to engage a foreign leader in a scheme to damage the candidacy of Trump’s leading rival in the 2020 campaign.
Trump tweeted Saturday morning he had a “perfectly fine and routine conversation” on July 25 with Ukrainian President Volodymyr Zelenskiy and that, “Nothing was said that was in any way wrong.”
Trump accused Democrats and the news media of ignoring allegations against the Bidens and creating a false story about him.
“The Fake News Media and their partner, the Democrat (sic) Party, want to stay as far away as possible from the Joe Biden demand that the Ukrainian Government fire a prosecutor who was investigating his son, or they won’t get a very large amount of U.S. money, so they fabricate … a story about me …”
The Fake News Media and their partner, the Democrat Party, want to stay as far away as possible from the Joe Biden demand that the Ukrainian Government fire a prosecutor who was investigating his son, or they won’t get a very large amount of U.S. money, so they fabricate a…..
Trump urged Zelenskiy about eight times during their conversation to investigate Biden’s son, according to news reports citing people familiar with the matter. The sources were quoted saying Trump’s intent was to get Zelenskiy to collaborate with Trump lawyer Rudolph Giuliani on an investigation that could undermine Biden.
Ukrainian Foreign Minister Vadym Prystaiko on Saturday denied Trump had pressured Zelenskiy during the call, telling the media outlet Hromadski that Ukraine would not take sides in U.S. politics even if the country was in a position to do so.
FILE – Rudy Giuliani speaks at the Wall Street Journal CEO Council in Washington, Nov. 14, 2016.
Trump and Giuliani have pushed for an investigation of the Bidens for weeks, following news reports this year that explored whether a Ukrainian energy company tried to secure influence in the U.S. by employing Biden’s younger son, Hunter.
Democrats are condemning what they perceive as a concerted effort to damage Biden, who has been thrust into the middle of an unidentified whistleblower’s complaint against Trump. Biden is currently the leading candidate for the Democratic presidential nomination.
The Trump administration has blocked procedures under which the whistleblower complaint would have normally been forwarded by the U.S. intelligence community to members of the Democrat-controlled Congress, keeping its contents secret.
FILE – Ukraine’s President Volodymyr Zelenskiy, left, gestures next to U.S. Vice President Mike Pence, during a bilateral meeting in Warsaw, Poland, Sept. 1, 2019.
However a series of leaks have indicated the complaint is based on multiple events, including the July telephone conversation between Trump and Zelenskiy, two people familiar with the matter said. The sources were granted anonymity in order to discuss the issue.
One person briefed on the call said said Trump urged Zelenskiy to investigate Hunter Biden, who served on the board of a Ukrainian energy company. The controversy unfolded amid a White House-ordered delay in the delivery of lethal military assistance to Ukraine, but the unnamed source was quoted saying Trump did not mention U.S. aid in his conversation with Zelenskiiy.
Biden said late Friday that if the reports are accurate, “then there is truly no bottom to President Trump’s willingness to abuse his power and abase our country.” Biden also called on Trump to disclose the transcript of his conversation with Zelenskiy so “the American people can judge for themselves.”
The intelligence community inspector general has described the whistleblower’s August 12 complaint as “serious” and “urgent,” conditions that would normally require him to forward the complaint to Congress. Trump has characterized the complaint as “just another political hack job.”
The standoff raises new questions about the extent to which Trump’s appointees, including the acting director of national intelligence Joseph Maguire, are protecting the Republican president from congressional oversight.
Democrats maintain the administration is legally required to give Congress access to the complaint. House Intelligence Committee chairman Adam Schiff said any attempt by Trump to urge a foreign country to “dig up dirt” on a political foe while withholding aid is inappropriate.
“No explicit quid pro quo is necessary to betray your country,” Schiff tweeted Friday.
House Democrats are also battling the administration for access to witnesses and documents in ongoing impeachment investigations.
The whistleblower case has lawmakers investigating whether Giuliani traveled to Ukraine to pressure the government to help Trump’s reelection chances by investigating Hunter Biden and whether his father intervened in the country’s politics to help his son’s business.
Late in the administration of then-President Barack Obama in 2016, Joe Biden was sent to Kiev armed with a threat to withhold billions of dollars in government loan guarantees unless the country cracked down on corruption. Biden’s primary demand was to fire the chief prosecutor at the time, Viktor Shokin, for ineffectiveness. Shokin was fired shortly thereafter.
But before the vice president arrived in Kiev, Shokin had already opened an investigation into Burisma Holdings, a natural gas company on which Hunter was a board member receiving $50,000 per month. Burisma is owned by Mykola Zlochevsky, a Ukrainian businessman and politician.
While Republicans are suggesting the senior Biden used the loan money as leverage force an end to the Bursima investigation, Bloomberg News, citing a former Ukrainian official and Ukranian documents, reported that the probe had been dormant since 2015, long before Biden’s trip to Kyiv.
Giuliani had meetings this year in New York with Shokin’s successor, Yuriy Lutsenko. Around the same time, Ukraine revived the case against Burisma. The New York Times reported Lutsenko relaunched the probe to “curry favor from the Trump administration for his boss and ally.”
The reported timeline appears to be more consistent with Biden’s contention that he was pushing for the ouster of a prosecutor who was failing to rein in rampant corruption, instead of seeking the firing of a prosecutor threatening a company linked to his son.
During a CNN interview Thursday, Giuliani initially said “No” when asked if he had asked Ukraine to investigate Biden, but said seconds later, “of course I did.”
An Iranian man held by Somali pirates for more than four years was flown to Ethiopia’s capital Saturday after his captors released him because he needed urgent medical care.
The release of Mohammad Shariff Panahandeh means just three hostages remain in the custody of Somali pirates, according to the Hostage Support Partnership, the charity that negotiated his release.
His health had deteriorated significantly in recent weeks, lending new urgency to efforts to secure his freedom, John Steed of the Hostage Support Partnership told AFP on Saturday.
“He’s severely malnourished. He lost a huge amount of weight. It reminded me of someone who’s just been released from Belsen [a Nazi] concentration camp,” Steed said.
Shariff is also suffering from “severe stomach problems and internal bleeding,” Steed said.
Shariff arrived in Addis Ababa on an Ethiopian Airlines flight from the city of Garowe. He will receive some medical care in Ethiopia before being flown home to Iran, Steed said.
Shariff was captured with three other men in March 2015 after an attack on the Iranian fishing vessel FV Siraj.
Officials with the Iranian embassy in Addis Ababa could not be reached for comment Saturday.
Steed said no ransom was paid for Shariff, but that the pirates were likely to try to hold out for large sums before letting the other three go.
In a statement announcing Shariff’s release, the Hostage Support Partnership said Somali community leaders had been crucial in the negotiations.
Steed said the same kind of local involvement would likely be needed in the case of the final three hostages.
“We need to get them out,” he said.
Pirate attacks on maritime vessels off the Somali coast peaked at 176 in 2011 before falling off sharply in recent years.
Забезпечення соціального захисту і кар’єрного розвитку військовослужбовців є пріоритетними завданнями, над якими працюватиме Міністерство оборони, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода міністр оборони Україні Андрій Загороднюк.
«Концентрація на питаннях військовослужбовців. Ми говоримо про соціальний захист, соціальну підтримку, розвиток військової кар’єри, правовий захист, питання забезпечення, питання житлового забезпечення. І головне – військовослужбовець має розуміти, навіщо він служить, яке у нього майбутнє, які у нього перспективи, яке у нього місце в загальній системі, яким чином це місце може змінюватися і його персональний розвиток має відбуватися, так щоб його мотивація була залишатися і розвиватися», – сказав міністр оборони в етері програми «Суботнє інтер’ю».
Одним з першочергових питань, які потрібно вирішити, є питання житла для військовослужбовців, зазначив міністр. Він додав, що у міністерстві вже розпочали аудит, а далі будуть планувати розвиток житлового забезпечення. За словами Загороднюка, якщо почати будувати зараз, то перші будинки можуть здати наступного року.
«Якщо запитати у військовослужбовців, то багато з них, якщо не більшість, скажуть, що житлове забезпечення – це питання номер один. Ми говоримо, у першу чергу, про штатно-посадове житло», – зазначив Загороднюк.
Особливу увагу міністр оборони звернув на правовий захист військових. Він наголосив, що військові «не мають ходити по знайомих і збирати гроші на адвокатів».
«Це одне з питань, які ми зараз вже порушили. Є машина державна, наприклад, прокуратура, ДБР, поліція і так далі, яка розслідує злочини. Звичайно, є військові злочини, є корупція і так далі. Але в багатьох випадках ми знаємо, що знаходять крайніх. І взагалі військовослужбовець не забезпечується державою належним захистом», – сказав він.
Читайте також: Міністр оборони про розведення військ, реформи в ЗСУ та знайомство із Зеленським і Коломойським
Крім того, Загороднюк наголосив, що працюватиме над тим, щоб Збройні сили України були «привабливим місцем» з точки зору освіти і професійного розвитку для чинних і потенційних військовослужбовців.
«Ми маємо переходити на стандарти НАТО також в освітніх питаннях… Ми вже в цьому навчальному році запускаємо деякі курси, які вже повністю збігаються з програмою натівських країн. Але також це питання професійного розвитку. Тому що ми зараз воюємо за таланти. Нам потрібні найкращі кадри. Вони мають знати, що вони будуть зростати з професійної точки зору, вони отримають західну освіту», – зазначив він.
На запитання, коли ЗСУ стануть мрією для молоді, Андрій Загороднюк відповів: «Я думаю, що вже через кілька років ми конкретно, сильно змінимо ставлення».
29 серпня Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Андрія Загороднюка на посаду міністра оборони України. Він був позаштатним радником президента, екскерівником проєктного офісу реформ Міноборони. Попередником Загороднюка був Степан Полторак. …
Стратегія державного концерну «Укроборонпром» продовжує розроблятися, заявив міністр оборони України Андрій Загороднюк в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Є напрацювання цієї стратегії. Я вже не працюю в «Укроборонпромі». Тобто я був членом наглядової ради якийсь період часу, але я знаю, що вона розробляється і йде дуже активна робота з цього», – сказав міністр оборони в етері програми «Суботнє інтерв’ю».
Крім того, він зазначив, що питання підпорядкування концерну наразі не вирішене. За його словами, це компетенція керівництва держави.
«Це питання керівництва держави, Кабміну, президента, РНБО. Наразі ця політика напрацьовується», – сказав Загороднюк.
Водночас взаємовідносини «Укроборонпрому» і Міністерства оборони він означив як співпрацю «постачальника» і «замовника».
«Є питання Міноборони як замовника. Вони чітко визначені. Тобто ми є замовником – ми платимо гроші і отримуємо продукцію. Ці відносини такими й залишаться. Тобто ми, звичайно, є стратегічним замовником, а вони є нашим стратегічним постачальником. І ми, звичайно, будемо ці відносини структурувати таким чином, щоб вони були ефективні», – зазначив Загороднюк.
Читайте також: Міністр оборони про розведення військ, реформи в ЗСУ та знайомство із Зеленським і Коломойським
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, заявив, що функцію акціонера підприємства буде виконувати Міністерство оборони України.
Утім, голова державного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус виступив проти цього.
Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.
У лютому концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень. …
Національний банк України за результатами торгів 20 вересня встановив на понеділок, 23 вересня, курс 24 гривні 43 копійки за долар. Це найвище значення курсу за понад 44 місяці – від середини січня 2016 року.
У 2016 році на 18 січня офіційний курс складав 24 гривні 38 копійок, а вже на 19 січня – 24 гривні 64 копійки, і відтоді понад три з половиною роки нижче від показника 24,5 гривні за долар не опускався.
На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту. …
A New York judge has ordered President Donald Trump to give a videotaped deposition in a lawsuit filed by protesters who claim they were roughed up outside Trump Tower.
State Supreme Court Judge Doris Gonzalez of the Bronx on Friday denied Trump’s effort to quash a subpoena seeking the president’s testimony.
She ordered Trump to videotape a deposition before the trial, which is scheduled to begin Sept. 26.
The lawsuit was filed by six activists who say they were assaulted by Trump security staff during a Sept. 3, 2015, protest by people upset over comments Trump made about Mexican immigrants.
The judge says Trump’s testimony is “indispensable” as someone in charge of the business and his campaign.
A lawyer for Trump did not immediately return a phone message.
Thirteen U.S. Marines arrested in July in connection with an alleged human smuggling operation in Southern California are now facing formal charges from the military.
The charges range from failure to obey an order to drunkenness and theft, and include the alleged transportation of undocumented immigrants, according to a statement from the 1st Marine Division.
Two of the Marines, Lance Corporal Byron Law II and Lance Corporal David Salazar-Quintero, were arrested on July 3 after border patrol agents found them picking up three illegal aliens along a stretch of Interstate 8, about 11 kilometers (7 miles) north of the U.S. border with Mexico.
According to court documents, Law and Salazar-Quintero admitted to having been in contact with a recruiter, who offered to pay them for transporting the illegal immigrants from the interstate to other locations.
Law told authorities he and Salazar-Quintero were never paid for the interaction, according to the complaint.
A third Marine was arrested by U.S. Border Patrol a week later, on July 10.
The other 10 were taken into custody during what some officials described as a sting operation July 25 at Camp Pendleton, a Marine Corps base located about 79 kilometers (49 miles) north of San Diego.
In a statement following the mass arrests, the Marine Corps’ 1st Division said the regiment’s commanding officer “will act within his authority to hold the Marines accountable at the appropriate level, should they be charged.”
In addition to the Marine Corps and U.S. Border Patrol, officials with the Naval Criminal Investigative Service also aided in the initial investigation.
According to the Marine Corps, none of the Marines detained as part of the investigation were assigned to the U.S. military operation to support efforts to secure the U.S. southern border with Mexico.
A bus carrying Chinese-speaking tourists crashed near a national park in southern Utah, killing at least four people and critically injuring up to 15 others, authorities said Friday.
The morning wreck near Bryce Canyon National Park left 12 to 15 people with “very critical injuries,” the Utah Highway Patrol said on Twitter.
Highway Patrol Cpl. Chris Bishop told The Associated Press that he expected the number of injured to be higher.
The tour bus with 30 people aboard crashed near a highway rest stop about 7 miles (11 kilometers) from the park entrance. It’s not yet clear what caused the crash.
Highway Patrol photos show the top of a white bus smashed in and one side peeling away as the vehicle rests mostly off the side of a road near a sign for restrooms. Authorities were tending to people on the road, and others stood around covered in shiny blankets, the photos show.
Bishop said injured victims were sent to three hospitals. One of them, Intermountain Garfield Memorial Hospital, said it received 17 patients.
A spokesman for the small hospital in the tiny town of Panguitch tweeted that three people were in critical condition, 11 in serious condition and three in fair condition. Lance Madigan said Intermountain had sent two helicopters and two planes to help transport victims.
Patients also were being taken to Cedar City and St. George, Bishop said.
Bryce Canyon has the world’s largest concentration of irregular columns of rock, called hoodoos, according to the National Park Service website. The park, about 300 miles (480 kilometers) south of Salt Lake City, draws more than 2 million visitors a year.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським вперше в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку 25 вересня – точну дату повідомив представник Білого дому 20 вересня.
Офіс президента України також підтвердив зустріч на полях заходу ООН.
Читайте також: Адвокат Трампа визнав, що просив Україну провести розслідування щодо Байдена. А потім заперечив
Очікується, що двоє політиків обговорять зокрема процес врегулювання війни на Донбасі, а також співпрацю України та США в галузях енергетики і торгівлі. Крім того, темою переговорів може стати занепокоєність Вашингтона спроби Китаю «заволодіти інтелектуальною власністю України», зазначили в Білому Домі без уточнення деталей.
У серпні 2019 року тодішній радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон відвідав Україну. Коментуючи ситуацію навколо «Мотор Січі», він заявив, що можливою угодою мала б зацікавитися українська влада, зокрема щодо того, наскільки потенційна угода вигідна для українського народу.
У Білому домі також анонсували, що Трамп «закличе всі сторони виконувати» свої зобов’язання згідно з Мінськими угодами.
Читайте також: Дональд Трамп заперечує, що казав щось «не те» лідеру іноземної держави. До чого тут Зеленський?
20 вересня газети Washington Post та New York Times повідомили, посилаючись на «неназваних поінформованих осіб», що є скарга інформатора на висловлювання президента США Трампа і що там може йтися про Україну і президента Володимира Зеленського. Президент США Дональд Трамп відкидає ці повідомлення як неправдиві.
Напередодні в Білому домі повідомили, що президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп зустрінуться наступного тижня на полях сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.
Трамп і Зеленський мали вперше зустрітися у столиці Польщі Варшаві під час відзначення 80-річчя початку Другої світової війни 31 серпня і 1 вересня. Проте президент США скасував поїздку до Польщі через ураган «Доріан», який насувався на східне американське узбережжя. …
Колишній акціонер «Приватбанку», олігарх Ігор Коломойський заявив, що не веде переговорів із представниками чинної влади щодо свого колишнього банку – про це він заявив у ефірі каналу «Україна».
«Я це читаю тільки в пресі. Ніяких реальних переговорів, консультацій не ведеться. Компроміс колись потрібен, тому що ми від нового власника акцій «Приватбанку» не відстанемо», — заявив він.
Коломойський висловив готовність відмовитися від своїх претензій, але натякнув, що згоден на це за відповідних умов.
«Нас цікавить «Приватбанк», але, якщо цей процес врегулювання велика складність і це може викликати якусь турбулентність на фінансовому ринку, то нічого страшного, ми можемо відмовитися від цього. Все продається і все купується в бізнесі», — сказав олігарх.
Читайте також: Зеленський зустрівся з представниками місії МВФ – ОП
Він зауважив, що «чекає на чесний судовий процес» і висловив впевненість, що після судів держава почне пошуки компромісу з колишніми акціонерами. «Я думаю, все стане на свої місця, і держава, напевно, прийде до того, що треба з колишніми власниками шукати компроміс, тому що воно їх, зі своєї волі чи волі недобросовісних чиновників, пограбувало, позбавило особистої власності», – стверджує Коломойський.
При цьому він заявив, що в нього «немає питань» до чинного голови Ради національної безпеки і оборони Олександра Данилюка, який був міністром фінансів у період націоналізації «Приватбанку».
17 вересня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заперечив перемовини з Ігорем Коломойським щодо «Приватбанку», коментуючи власне інтерв’ю в британському виданні Financial Times.
Читайте також: Впливовий магнат Коломойський повернувся до України. І він не сидить в тіні
Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.
У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.
Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.
Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані. …
Президент України Володимир Зеленський 20 вересня провів зустріч із заступницею директора Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Джулією Козак та керівником місії МВФ в Україні Роном ван Роденом, повідомляє пресслужба Офісу президента.
Як повідомляє ОП, учасники зустрічі обговорили програму підтримки реформ в Україні з боку МВФ. Окрім Зеленського, в ній взяли участь прем’єр-міністр Олексій Гончарук та очільниця Міністерства фінансів Оксана Маркарова.
«Я запевняю у повній підтримці структурних реформ в економіці, незалежності Національного банку та всебічного розслідування зловживань у банківському секторі», – наводить пресслужба слова Зеленського.
Крім того, за повідомленням, перемови торкнулися ситуації навколо «Приватбанку», який був націоналізований в 2016 році. Наразі колишній акціонер банку Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію в суді.
Читайте також: Україна може залишитися без підтримки Заходу через «Приватбанк» і Коломойського – FT
«Президент зазначив, що подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом є важливим елементом посилення довіри до України з боку іноземних інвесторів і міжнародних партнерів», – йдеться в заяві ОП.
16 вересня перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова повідомила, що НБУ очікує на нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом до кінця 2019 року.
21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за поточною програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів. Загалом розмір програми складає 3,9 мільярда доларів.
Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.
Місія Міжнародного валютного фонду приїхала до Києва 11 вересня. Вона працюватиме в українській столиці до 24 вересня. …
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко провів телефонну розмову з німецьким колегою Гейко Маасом, повідомив посол України і Німеччині Андрій Мельник.
Він утонив, що це друга бесіда голів дипломатичних відомств за останні два дні.
«За допомогою наших німецьких друзів глава МЗС України усіма силами намагається зрушити з мертвої точки Нормандський процес», – прокоментував Мельник.
20 вересня сам Пристайко заявив у інтерв’ю виданню «Європейська правда», що радники лідерів країн «нормандської четвірки» погодили не «формулу Штайнмаєра», а «інше чітке формулювання».
Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей».
Читайте також: Формула Штайнмаєра. Що вона означає і чому дошкуляє багатьом українцям?
Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.
Remnants of tropical storm Imelda have caused serious flooding in eastern Texas, including parts of Houston, forcing evacuations, flight cancellations, school closures and causing some outages. Reports of other environmental disasters come from various parts of the world, as the United Nations General Assembly prepares to discuss climate change, which is linked to human activity such as pollution and gas-fueled transportation. Zlatica Hoke reports the Trump administration so far has shunned efforts to curb pollution, and there are no signs this will change.
Afghanistan has been awash in violence for decades, and hundreds of thousands of civilians have died in the fighting. A memorial designed to remember those lost and help survivors heal recently opened in Mazar-e-Sharif. VOA’s Mirwais Bezhan visited this exhibition and filed this report narrated by Bezhan Hamdard.
У Верховній Раді сьогодні, 20 вересня, представлять проєкт державного бюджету на наступний рік. Про це мовиться у порядку денному.
Представляти держбюджет буде міністр фінансів Оксана Маркарова.
15 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету. Парламент має схвалити його в першому читанні до 20 жовтня. Закон про державний бюджет мають ухвалити до 1 грудня.
Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1 170,0 мільярда гривень. Видатки на безпеку і оборону – 245,8 мільярдів гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури – 74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації». …
U.S. lawmakers at a congressional hearing Thursday pushed for answers on stalled peace talks with the Taliban following President Donald Trump’s suspension of the negotiations earlier this month. The open hearing followed a closed door session in which the top U.S. envoy to Afghanistan, Ambassador Zalmay Khalilzad, complied with a congressional demand for more information on the negotiations. VOA’s congressional correspondent Katherine Gypson has more on the questions being raised about the future of the U.S. role in Afghanistan.
У 2019 році холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова та народного депутата «Опозиційного блоку» Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету. Про це йдеться у розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» авторства Надії Бурдєй в рамках спільного проекту програми «Схеми: корупція в деталях», видання «Українська правда» та ГО «Центр протидії корупції».
До Революції гідності «Метінвест» володів «Авдіївським коксохімічним заводом», «Металургійним комбінатом «Азовсталь» та «Запоріжкоксом». Натомість, «Дніпровський коксохімічний завод» та «Южкокс» тоді належали російському олігарху Роману Абрамовичу.
Намір придбати один із заводів Абрамовича, «Дніпровський коксохімічний завод», холдинг Ахметова та Новинського виявив ще наприкінці 2014 року. Тоді компанія Private Limited Liability Company Metinvest B.V. звернулася до Антимонопольного комітету з проханням надати дозвіл на купівлю цього коксохіму. Щоб погодити продаж акцій заводу, АМКУ три роки вивчав коксохімічний ринок України. І лише у 2018 році попередньо відмовив «Метінвесту», оскільки, за висновками комітету, така концентрація могла призвести до монополізації ринку.
Але попри попередню відмову, в структурі власності «Дніпровського коксохімічного заводу» почалися зміни на рівні кіпрських компаній-засновників заводу. Так, серед акціонерів фірм на Кіпрі з’явилися люди з оточення Вадима Новинського, бізнес-партнера Ахметова по холдингу «Метінвест».
«Тобто, у 2018 році, попри попередню відмову АМКУ – «Метінвест» таки отримав контроль над коксохімом», – йдеться в розслідуванні.
Вже згодом Антимонопольний комітет у квітні 2019-го року між двома турами президентських виборів таки дозволив «Метінвесту» купити частку 49,37% цього підприємства, тобто фактично вже після того, як Ахметов та Новинський неофіційно туди зайшли.
При цьому, члени Антимонопольного комітету дали добро «Метінвесту» на купівлю акцій заводу, базуючись на тому, що це не призведе до монополізації ринку, оскільки у компанії достатньо конкурентів. Серед основних конкурентів був наведений коксохімічний завод «Южкокс».
Втім, як показало журналістське розслідування, АМКУ не звернуло уваги, що ще з січня 2019 року компанія Ріната Ахметова та Вадима Новинського Metinvest B.V. вже належало 24,9% акцій кіпрської компанії Dashuria Ltd., якій належить коксохімічний завод «Южкокс».
Інші 75% акцій Dashuria Ltd записані на компанії, які також пов’язані з олігархом Ахметовим та його бізнес-партнером Вадимом Новинським, йдеться в розслідуванні.
У коментарі «Схемам» щодо неповідомлення АМКУ про купівлю частки «Южкоксу» холдинг Ахметова та Новинського заявив журналістам, що «Метінвест» придбав лише частку, що не становить 25% і «не забезпечує жодних контрольних чи блокуючих прав групі «Метінвест» як акціонеру». При цьому, сам Вадим Новинський у стінах парламенту не захотів коментувати журналістам факти купівлі і решти акцій компанії на пов’язаних із ним осіб.
У той же час, в АМКУ переконують, що не знали про концентрацію «Метінвестом» частки в «Южкоксі».
«Доказів того, що концентрація уже відбулася у нас не було. Якщо у вас є докази, що концентрація там уже відбулася і там було порушення, можете цю інформацію нам дати. І ми її проаналізуємо з огляду наявності підстав щодо відкриття справи», – повідомив журналістам голова АМКУ Юрій Терентьєв.
Палата представників Конгресу США 19 вересня схвалила законопроект, який забезпечує виділення Україні 250 мільйонів доларів допомоги.
Відповідний пункт містила резолюція, спрямована на уникнення урядового «шатдауну» і продовження фінансування до 21 листопада. Її підтримав 301 конгресмен, повідомляє Politico.
Очікується, що Сенат її схвалить наступного тижня.
У серпні Білий дім вирішив проаналізувати програму військової допомоги Україні, щоб переконатися, що гроші будуть витрачені відповідно до інтересів США.
12 вересня в офісі сенатора-демократа Діка Дурбіна повідомили, що адміністрація Дональда Трампа розблокувала військову допомогу Україні. При цьому там зазначили, що через спричинену Білим домом затримку «Міноборони США буде дуже складно використати відведені 250 мільйонів доларів протягом двох тижнів, які лишились до часу, коли закінчиться термін, відведений на використання цих коштів». …
У анексованому Росією Криму обмежена свобода мирних зібрань, а арешт пов’язаних з громадською ініціативою «Кримська солідарність» активістів свідчить про ескалацію репресій проти кримських татар. Про це заявив керівник апарату Комісії з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінська комісія США) Алекс Джонсон 19 вересня в Варшаві на нараді ОБСЄ з людського виміру, повідомляє українське інформагентство «Укрінформ».
«Свобода зібрань обмежується в окупованому Криму, де з метою запобігання зборів і демонстрацій введені жорсткі закони. Арешт цього року 23 громадських активістів, пов’язаних з «Кримської солідарністю» означає ескалацію репресій проти кримських татар», – сказав Джонсон.
Представник Гельсінської комісії США підкреслив, що «Росія трактує свободу мирних зібрань як загрозу, а не як права людини».
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». …
Українська національна валюта втретє за тиждень оновила більш як трирічний рекорд щодо долара США. Станом на 16 вересня офіційний курс НБУ становив 24 гривні 71 копійка за одиницю американської валюти, на 19 вересня – 24 гривні 67 копійок. Нове досягнення – 24 гривні 62 копійки за долар, таким є курс, встановлений регулятором на 20 вересня.
Такі значення в парі гривня-долар не спостерігалися 38 місяців – від липня 2016 року, тоді найкращим для гривні був курс близько 24 гривень 80 копійок. Новий орієнтир – показники січня 2016 року. Приміром, на 18 січня того року офіційний курс НБУ складав 24 гривні 52 копійки за долар.
На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту. …
