01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Ситуація в Одесі спокійна та контрольована – МВС

Міністерство внутрішніх справ України заявляє про повний контроль над ситуацією в Одесі, де 2 травня відбудуться масові меморіальні заходи.

«Вибухотехніки та кінологи перевірили територію Куликового поля та Соборної площі. Встановлені фільтраційні пункти, на прилеглих вулицях обмежено рух транспорту. Ситуація спокійна та контрольована», – відзначає МВС у своєму Twitter-акаунті.

Раніше в Нацполіції України повідомили, що безпеку масових заходів в Одесі гарантуватимуть понад дві тисячі правоохоронців.

За даними поліції, в районі Куликового поля та Соборної площі діятимуть обмеження руху транспорту.

У Нацполіції також попередили про посилення заходів безпеки в Одесі з нагоди подій 2 травня.

2 травня 2014 року у протистоянні українських і проросійських активістів на Грецькій вулиці і Грецькій площі в Одесі загинули шість людей. Ще 42 стали жертвами пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі.

Read More

Сьогодні останній день подачі податкових декларацій

Сьогодні, 2 травня, останній день подачі громадянами декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік. Про це повідомляє Державна фіскальна служба.

Згідно з законодавством декларацію можна подати за місцем податкової адреси у три способи:

особисто або уповноваженою особою;
надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог електронного документообігу (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк).

Громадяни, що мають право на податкову знижку у 2018 році, можуть подати декларацію до 31 грудня поточного року.

Read More

New Names New US Commander in Europe Amid NATO Worries, Tensions

The United States is installing new military leadership in Europe at a moment of heightened worries about Russian aggression, doubts about the future of arms control and rising tensions among NATO allies.

These pressures are reflected in stepped-up U.S. military maneuvers in Europe, including the unusual simultaneous deployment last week of two U.S. aircraft carrier strike groups in the Mediterranean Sea. At the same time, the Russians are rattling nerves with talk of fielding new “doomsday” weapons such as a nuclear-armed undersea drone and making moves seen by some as risking escalation of the war in eastern Ukraine.

In ceremonies in Germany on Thursday and in Belgium on Friday, Air Force Gen. Tod Wolters will take over for Army Gen. Curtis Scaparrotti in the dual roles of NATO’s Supreme Allied Commander Europe and head of U.S. European Command.

Acting Defense Secretary Patrick Shanahan had planned to attend the ceremonies but canceled just hours before his scheduled departure from Washington on Wednesday.

A Shanahan spokesman said he decided he should remain in Washington for consultations with the White House and the State Department on the crisis in Venezuela and the situation on the U.S.-Mexican border.

Scaparrotti, who is retiring, spent his tenure’s final months dealing with U.S.-Turkey tensions triggered by Turkey’s decision to buy a Russian S-400 air defense system. The U.S. and other NATO allies see the deal as incompatible with Turkey’s continued participation in the Pentagon’s F-35 stealth fighter program, and even its future in NATO. The two countries have been sharply at odds over U.S. support for Kurdish fighters in Syria.

Wolters has made clear his view that the fielding of a Russian air defense system by a NATO ally is unacceptable.

“If Turkey proceeds down a path to procure and operate the S-400, they should not get the F-35,” he said at his Senate confirmation hearing on April 2. “I would contend that we all understand that Turkey is an important ally in the region, but it’s absolutely unsustainable to support co-location of the F-35 and the S-400.”

Wolters, a fighter pilot by training, had most recently served as commander of U.S. Air Forces in Europe and head of NATO’s Allied Air Command.

The U.S. dispute with Turkey has the potential to tear the fabric of NATO unity, perhaps achieving a central aim of Russia’s strategy toward the West. A Pentagon report to Congress last fall said Turkey’s purchase of the S-400 “would have unavoidable negative consequences for U.S.-Turkey bilateral relations, as well as Turkey’s role in NATO.” Turkey is among NATO member countries in which the United States stores nuclear weapons.

Some in Europe also worry that both Washington and Moscow plan to abandon a Cold War-era treaty that had banned an entire class of nuclear weapons. The U.S. and NATO accused Russia of violating the 1987 Intermediate-range Nuclear Forces treaty; Moscow denies the charge.

In NATO’s 70th anniversary year, the alliance also faces a problem that two former ambassadors to NATO call unprecedented.

“NATO’s single greatest challenge is the absence of strong, principled American presidential leadership for the first time in its history,” Douglas Lute and Nicholas Burns wrote in a report in February for Harvard University’s Belfer Center for Science and International Affairs.

“President Donald Trump is regarded widely in NATO capitals as the alliance’s most urgent, and often most difficult, problem” because of his open ambivalence about the value of the alliance, they wrote. Trump has accused key members, including Germany, of being freeloaders unwilling to pay for their own defense.

In his final appearance before Congress to present his assessment of security issues facing NATO and European Command, Scaparrotti in March said Russia was his main worry.

“Russia is a long-term, strategic competitor that wants to advance its own objectives at the expense of U.S. prosperity and security and that sees the United States and the NATO alliance as the principal threat to its geopolitical ambitions,” Scaparrotti said. “In pursuit of its objectives, Moscow seeks to assert its influence over nations along its periphery, undermine NATO solidarity, and fracture the rules-based international order.”

Ukraine is at the center of these concerns.

Although Ukraine is not a NATO member, it has a close working relationship with the alliance. So Russia’s 2014 seizure of Crimea from Ukraine and its military intervention in eastern Ukraine are a source of concern in much of Europe.

Last week, Russian President Vladimir Putin heightened those concerns by signing a decree to expedite citizenship applications from some Ukrainians living in areas held by Russia-backed separatists. The European Union called Putin’s move a sign that he intends to further destabilize the country.

Philip Breedlove, who served as the top NATO commander from 2013 to 2016, said in an interview that Russia poses a multidimensional threat, and that matters only worsened as the U.S. narrowed its dialogue with Moscow in recent years.

“We’re moving away from each other, sadly,” he said. “Part of that is just because we can’t depoliticize the issue of Russia in Washington, D.C.”  As a result, he added, relations have worsened and solutions have grown more distant. “We need to move forward on a conversation with Russia to have talks that might bring some fruit.”

 

 

               

Read More

UK Prime Minister Fires Defense Secretary Over Leaks

British Defense Secretary Gavin Williamson has been fired after an investigation into leaks from a secret government meeting about Chinese telecoms firm Huawei.

Prime Minister Theresa May’s office says May has “lost confidence” in Williamson.

Downing St. says “the prime minister’s decision has been informed by his conduct surrounding an investigation into the circumstances of the unauthorized disclosure of information from a meeting of the National Security Council.”

 

An investigation was launched last week after newspapers reported that the security council, which meets in private, had agreed to let Huawei participate in some aspects of Britain’s new 5G wireless communications network.

 

The government insists no decision has been made about that.

 

Read More

В МЗС прокоментували новий указ Путіна про російське громадянство для українців

У Міністерстві закордонних справ України прокоментували вже другий за останні дні указ президента Росії Володимира Путіна, яким той раніше 1 травня далі розширив категорії громадян України, яким може бути надане російське громадянство в спрощеному порядку.

МЗС рішуче засудило цей указ як іще один факт грубого порушення з боку Росії норм міжнародного права і державного суверенітету України.

Цей указ, «як і всі попередні і можливі майбутні нормативно-правові акти Росії, спрямовані на надання громадянам України російського громадянства у протиправний спосіб, були, є і будуть юридично нікчемними, не матимуть жодних правових наслідків і не визнаватимуться українською стороною», – наголосили в міністерстві.

«Особливо цинічною є задекларована мета ухвалених російською стороною рішень – «захист прав і свобод людини і громадянина», оскільки права і свободи громадян України почали грубо порушуватися з початком російської збройної агресії і окупації Росією частини суверенної території України – Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також окремих районів Донецької і Луганської областей України», – нагадали в Києві.

МЗС України категорично вимагає від російської сторони невідкладно скасувати всі протиправні рішення з приводу паспортизації громадян України і усунути їхні негативні наслідки. Україна залишає за собою право на вжиття ефективних заходів для захисту національної безпеки, законних прав та інтересів українських громадян відповідно до міжнародного права і законодавства України, мовиться в заяві.

Міністерство попередило: «Українська сторона продовжить активну роботу з міжнародними партнерами над посиленням консолідованого санкційного тиску на кремлівський режим. Закордонним дипломатичним установам України доручено невідкладно інформувати іноземні столиці про «паспортну агресію» Росії.

Відтак у Києві очікують від його міжнародних партнерів «посилення санкцій проти кремлівського режиму» і обіцяють, що нота протесту з цього приводу буде невідкладно вручена російському МЗС.

Раніше 1 травня в Росії вперше повідомили про новий указ, який Путін підписав іще 29 квітня і яким він іще більше розширив категорії громадян України, які мають право звернутися з заявами про прийняття до громадянства Росії у спрощеному порядку, порівняно з попереднім таким його указом за 24 квітня. Цей новий указ набув чинності 1 травня.

До осіб, які постійно проживають на територіях окремих районів Донецької і Луганської областей України, названих у попередньому указі, нинішній додав, серед іншого, ще широке коло громадян України, а також громадян інших держав чи осіб без громадянства родом із території України.

У документі, зокрема, перелічені: громадяни України, а також особи без громадянства, що народилися і жили у Криму й Севастополі, але виїхали звідти до 18 березня 2014 року, коли Росія, з погляду свого внутрішнього законодавства, оформила анексію Криму, а також члени їхніх родин; громадяни України і особи без громадянства, що мають різноманітні дозволи на мешкання, довідки біженця чи про отримання притулку в Росії, або учасники програми «добровільного повернення до Росії співвітчизників із-за кордону», а також члени їхніх родин; будь-які іноземці чи особи без громадянства, які самі або батьки чи подружжя яких були свого часу депортовані з Криму, а також їхні діти і подружжя.

Як і попередній указ, нинішній встановлює, що розгляд заяв на прийняття до громадянства Росії від згаданих у цих документах осіб має розглядатися в термін, не більший від трьох місяців.

Згаданий попередній указ Путіна про російське громадянство для мешканців ОРДЛО за 24 квітня, як і його заяву 27 квітня про можливість, що громадянство Росії у спрощеному порядку нададуть усім українцям, так само викликав різку критику Києва, їх також широко критикували в міжнародних колах. Україна після публікації того указу скликала термінове засідання Ради безпеки ООН, яке через спротив Росії не змогло дати ніякого рішення.

Read More

Campaigning Under Way for Likely Era-Shaping Euro Election

Political parties across Europe are kicking off their campaigns for possibly the most consequential EU election since 1979, when voters began casting ballots for a European parliament. 

Turnout is normally low in all 28 member states, averaging around 43%, but the continent’s new kind of populist and nationalist parties hope this year will be different. Voting is set to take place between May 23 and May 26. 

Their leaders suspect high turnouts will be to their benefit as they seek to halt European integration and turn the clock back to a time, in their mind, when nation states didn’t pool their sovereignty with their neighbors. According to a recent Europe-wide poll, two-thirds of all Europeans, and three-quarters of Germans, are planning to participate in the election.

For populists, pocketbook issues are taking second place to national identity, and their message is rooted in anti-migrant sentiments.

Europe’s establishment parties, which are based more on socio-economic class politics, could buckle in this month’s European Parliament elections under the challenge from populist parties, which base themselves on socio-cultural divides. Polls show populist support is growing.

According to British pollster Michael Ashcroft, more than half the voters in Britain don’t feel represented by the main political parties. Culture and identity issues are more salient than economic ones for them, he says.

Other pollsters in Europe say they, too, are seeing cultural issues becoming more important for voters. 

Macron vs. Salvini

Two conflicting visions of Europe are on offer with centrists led by French President Emmanuel Macron and nationalist populists championed by Italy’s far-right leader, Matteo Salvini.The populists have turned to former Donald Trump aide Steve Bannon for advice.

Macron has pitched himself as the antidote to the so-called “illiberal democracies” of central Europe and the defender of the European Union. The French leader wants to reform and revive the bloc by deepening the political and economic integration of Europe.

The 44-year-old Salvini wants not only to halt further integration, but to mount a reversal so the bloc becomes more of a looser group of nation states less hedged by Brussels and EU treaties. “We’re working for a new European dream,” Salvini said in March at a gathering of like-minded populist leaders from Germany, Finland and Denmark.

He wants populists to offer a joint electoral platform similar to his Lega party manifesto, which pledges to “underline and reaffirm common Christian roots, defend national identity, and the supremacy of [national laws] over European laws and directives.”

Populist gains expected

Populist parties, especially in Italy, Poland, Hungary and France, expect to make major gains in the May elections for the 750-seat parliament. In France, opinion polls are suggesting Marine Le Pen’s far-right Rassemblement National is running neck-and-neck with Macron’s En Marche party. 

Pollsters are predicting euroskeptic populists will capture a third of the European parliament’s 750 seats. In last Sunday’s Spanish elections, the right-wing Vox party secured parliament seats, marking the first time an avowedly far-right party has done so since Gen. Francisco Franco’s death in 1975.

The populists will fall well short of the kind of parliamentary clout that would allow Salvini and his allies to re-shape the European Union and reassert the pre-eminence of national identity, or even halt deeper integration. But it would give them the opportunity to disrupt integrationist proposals and to complicate the process of appointing a new European Commission following the elections, say analysts.

Salvini, guided by Bannon, had hoped to draw together nationalist populists into a continent-wide electoral alliance, but they are unified only when it comes to their disdain for the old establishment politics.On some other key issues, they are divided and the top leaders are deeply competitive with each other. 

Italy’s Salvini, Hungary’s Prime Minister Viktor Orban and French politician Marine Le Pen are all eager to be seen as Europe’s populist-in-chief. But the Italian deputy prime minister has been pressing other EU member states to take “their fair share” of migrants, helping to relieve Italy, Greece and Spain of the burden. Orban and central European leaders refuse to do so.

Polish nationalists are also deeply skeptical of the warming ties between their western European counterparts and Russian President Vladimir Putin.

No ‘normal crisis’

Nonetheless, the populist challenge is shaking up European politics and this month’s election is likely to bring that home. Bulgarian political scientist Ivan Krastev, author of the book After Europe, cautions against people thinking this is a “normal crisis.” 

He argues “against those who are convinced that nothing can happen because the European Union is going to stay and the current crisis is a normal one. No, it’s a more radical crisis than any other we have ever experienced before.” He warns people shouldn’t take the European Union for granted, although he doesn’t believe it will disintegrate.

For centrists and Europhiles, though, there are grounds for confidence. The Brexit mess has softened some of the euroskepticism of the new populists, none of whom is advocating leaving the bloc. 

And the rise of nationalist populism is also prompting a Europhile reaction — a recent survey across 10 European states by the Pew Research Center found strong support for the EU with a median 74 percent saying it promotes peace, democratic values and prosperity. But more than half worry Brussels still doesn’t understand the needs of ordinary citizens.

Read More

Мустафа Найєм заявив про заборону на в’їзд до Вірменії «на вимогу третьої країни»

Народний депутат України Мустафа-Масі Найєм (фракція «Блоку Петра Порошенка») заявив, що йому заборонений в’їзд до Вірменії «на вимогу третьої країни».

Як написав Найєм у фейсбуці, він прилетів до столиці країни Єревана ввечері 30 квітня, щоб виступити на антикорупційному форумі, зі звичайним, а не дипломатичним закордонним паспортом, бо це не була службова поїздка. В аеропорті після тривалої перевірки йому повідомили, що до його імені в базі даних є позначка «заборона на в’їзд». Іще пізніше інші працівники вірменської міграційної служби сказали йому, що заборона виставлена не від Вірменії, а «на вимогу третьої країни».

Врешті і, ймовірно, після втручання посла й інших українських служб, його пропустили з позначкою «одноразово», заявив Найєм. Він додав, що українська консульська служба пильно просила повідомляти посольство України про його пересування у Вірменії, а після закінчення поїздки прибути до аеропорту в супроводі посла чи консула.

Депутат висловив припущення, що згаданою «третьою країною» може бути Росія. За його словами, у Вірменії таке вже ставалося з громадянами України: заборони їм виставляються на вимогу Росії «в рамках синхронізації бази прикордонної служби Вірменії з санкційним списком Росії».

Вірменська сторона наразі офіційно не коментувала цієї інформації. У Вірменії, як і в Україні, 1 травня є святковим і вихідним днем. Радіо Азатутюн, Вірменська служба Радіо Свобода, повідомляє, що офіційні коментарі можна буде отримати тільки 2 травня.

У Вірменії за міждержавним договором із Москвою діє Прикордонне управління Федеральної служби безпеки Росії у Вірменії. Офіційно воно охороняє кордон Вірменії з Туреччиною й Іраном і також працює і в єреванському міжнародному аеропорті «Звартноц».

Read More

Як дегенерат Портнов служив Віктору Януковичу і допомагав йому обкрадати і вбивати українців, а тепер проситься до Зеленського

Андрій Портнов, і з огляду на його посаду в Адміністрації Януковича, і за свідченнями багатьох народних депутатів, зокрема і від фракції Партії регіонів – із «юриста Тимошенко» став «юристом Януковича». На думку аналітиків, це зіграло свою роль у судовому процесі проти Юлії Тимошенко.

Печерський районний суд Києва 11 жовтня 2011 року засудив колишнього прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко до 7 років позбавлення волі «за перевищення повноважень при підписанні газових угод і нанесення збитків державі на суму понад 1,5 мільярда гривень».

Щодо ролі Андрія Портнова у цій справі, то Тимошенко ще задовго до оголошення вироку стверджувала: «Кілька годин тому у Януковича була «сходка», де були Хорошковський, Льовочкін, Портнов та Отрош (глава Печерського суду). Узгоджували мій вирок». А 28 липня 2011 року Юлія Тимошенко, відповідаючи на запитання щодо залученості Андрія Портнова у цей процес, сказала: «Йому безпосередньо доручено все це проводити», вкотре наголосивши, що завдання «засудити її» дав безпосередньо Віктор Янукович. Ось такий Андрій Брут-Портнов з Луганська.

Також Юлія Тимошенко іронізувала з того приводу, що для розгляду резонансних справ «розумний комп’ютер» весь час обирає чомусь суддів Печерського суду – Кірєєва і Вовка.

У цьому контексті можна згадати, що прізвища Вовка і Портнова згадуються у відповіді Вищої Ради юстиції ВРЮ на інформаційний запит видання.

Зокрема, там написано: «До Вищої ради юстиції 29 листопада 2010 року надійшли звернення Ремесленнікової Т.І. від 26 листопада 2010 про наявність підстав для звільнення Вовка С. І. з посади судді Печерського районного суду Києва. Перевірку відомостей… доручено провести члену ВРЮ Портнову А.В. (доручення голови ВРЮ Колесниченко В.Н. від 2 грудня 2010 року № 448/0 / 4-10). В результаті перевірки член Вищої ради юстиції Портнов А.В. прийшов до висновку про відсутності підстав для звільнення судді Печерського районного суду Києва Вовка С.В. з посади за на рушення присяги і тому пропонує затвердити результати перевірки. Вивчивши матеріали перевірки, обговоривши їх на засіданні, Вища рада юстиції погоджується з таким висновком».

Другою «великою справою» Андрія Портнова аналітики вважають модерування процесу розробки й ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу України, який набрав чинності 20 листопада 2012 року.

Провідниками ідей щодо змін законодавства, ініційованих Андрієм Портновим, у парламенті та соціумі були народні депутати Валерій Писаренко, Володимир Пилипенко та Святослав Олійник. Про них говорили як про «групу Портнова». Підтвердженням цьому може бути той факт, що спочатку ці депутати разом із Андрієм Портновим були членами фракції БЮТ, а після того, як Портнов пішов до Януковича, їх виключили з «БЮТ» за те, що, нібито, голосували «синхронно із Партією регіонів».

Щодо нового Кодексу Андрій Портнов, як керівник Головного управління із питань судоустрою Адміністрації президента Януковича, заявив, що його ухвалення «запроваджує змагальну модель кримінального провадження європейського типу».

В експертів та правозахисників було багато зауважень та застережень щодо нового Кодексу. З одного боку – це був крок вперед у порівнянні зі старим «радянським» кримінально-процесуальним законодавством, але з іншого боку, новий Кодекс заклав низку проблем, які породжують перепони для руху України до правового законодавства.

Третім внеском Андрія Портнова в юридичний супровід діяльності президента Віктора Януковича аналітики називають так звані «диктаторські загони» від 16 січня 2014 року, які значно обмежували конституційні права громадян України і були направлені проти Євромайдану.

Ухвалювалися ці закони більшістю тогочасного парламенту з порушенням регламенту (без обговорення, підняттям рук, без використання системи «Рада») за «відмашкою» Михайла Чечетова.

Інна Богословська, колишній народний депутат, 23 жовтня 2017 року повідомила, що у січні 2014 року тодішній радник президента України Андрій Портнов погрожував їй «в’язницею».

За словами Інни Богословської, Портнов подзвонив їй після того, як йому передали зміст її розмови із тогочасним спікером Верховної Ради Володимиром Рибаком.

«Тоді я сказала, щоб Портнову передали, що він своїми руками колись посадив Тимошенко, адже був причетний до розроблення газових контрактів, і точно так само посадить у в’язницю Януковича і всіх інших, пропихуючи «закони 16 січня». У підсумку він мені зателефонував прямо з Адміністрації президента зі страшним матом, перейшов на «ти» (до цього ми були у гарних стосунках) і кричав, що ось зараз ми розберемося із цими (з протестувальниками)… Він був упевнений, що після ухвалення законів їм це легко вдасться… Він кричав: «Потім я тебе закопаю, ти будеш сидіти в тюрмі і тебе там будуть мати всі»… Загалом, це був якийсь жах!» – сказала Інна Богословська.

Сам Андрій Портнов категорично заперечує свою причетність до розробки законів «16 січня».

«Я в написанні цих законів участі не брав, але як чиновник президентської адміністрації на той момент, в силу своїх функціональних обов’язків, поставив також свою візу, коли вони прийшли з парламенту на підпис президенту», – сказав Портнов 22 січня 2018 року.

Після розстрілу Майдану і втечі Віктора Януковича, Андрій Портнов теж виїхав з України.

Проти Андрія Портнова відкрили провадження за фактами погроз народним депутатам, а також привласнення коштів Київського національного університету та Київського національного економічного університету на 137,6 тисячі гривень, й можливого привласнення сум незаконних виплат колишнім співробітником АП в особливо великих розмірах.

Прокуратура Києва повідомила, що зареєструвала кримінальні провадження за фактами вчинення протиправних дій колишнім заступником глави Адміністрації президента України Андрієм Портновим.

«Він жодного разу не з’являвся на лекціях, але при цьому отримував зарплату», – пояснив заступник прокурора Києва Андрій Приз.

Крім того, за даними ГПУ, з метою незаконного впливу на судову систему України вже як представник вищого навчального закладу Портнов став членом Вищої ради юстиції.

«За цими фактами розпочато кримінальні провадження за ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем».

Уряд Канади застосував санкції до Портнова шляхом внесення його прізвища у відповідний Акт (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine) Regulations, SOR / 2014-44.

Європейський суд ухвалив рішення за позовом Андрія Портнова, до Ради міністрів ЄС (справа №Т-290/14) і постановив виключити його із санкційних списків ЄС. Щоправда, на той момент, термін дії санкцій проти Портнова уже формально був завершеним.

Суд ЄС оцінював обґрунтованість первинного внесення Портнова до санкційних списків у березні 2014 року. Тоді Рада міністрів ЄС запровадила санкції щодо Портнова на підставі листа Генеральної прокуратури України, в якому повідомлялося, що Портнов, нібито, є об’єктом розслідування щодо фактів «привласнення державних коштів та їх незаконного виведення за кордон».

Однак, з того часу більше жодних документів від ГПУ, які б підтверджували ці звинувачення та сам факт наявності такого розслідування щодо Портнова – не надходило.

Андрій Портнов на цьому не зупинився і подав позов про законність запровадження санкцій.

«Як відомо, в березні 2015 року ЄС скасував щодо мене санкції. Мені цього було недостатньо. Я закінчив відносини з Євросоюзом у судовому процесі в Люксембурзі. Рішенням суду ЄС було встановлено, що санкції щодо мене приймалися незаконно і повністю були скасовані. Європейський суд постановив, що Євросоюз зобов’язаний заплатити мені 15 500 євро і вони були перераховані на рахунок в українському банку. Таким чином закінчилася історія з санкціями. Тобто той, хто їх ввів, за них і заплатив», – наголосив Андрій Портнов.

Андрій Портнов повідомляє, що виграв справу в суді Бельгії, і що суд визнав винним у наданні неправдивих свідчень проти Портнова екс-заступника генпрокурора України Олексія Баганця. Останній висловив недовіру до цього повідомлення і подив, що вирок щодо громадянина України могли винести без його відома й участі у суді іншої країни..

Проти Андрія Портнова відкрили кримінальне провадження, в якому висунули йому звинувачення у тому, що з липня 2011-го по 31 грудня 2013 року радник президента, начальник Головного управління з питань судової реформи та судоустрою отримав незаконні виплати на загальну суму 26 мільйонів гривень. Розслідуванням цієї справи займалося Національне антикорупційне бюро.

Суд Брюсселя відхилив позов екс-першого заступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова до колишнього заступника генпрокурора Олексія Баганця. Як повідомив адвокат Баганця Ігор Балик, «бельгійський суд відмовив Портнову в його позові за безпідставністю, а кримінальну справу відносно Баганця закрив як помилково порушену. Суд вирішив, що справа непідсудна».

Служба безпеки України розпочала розслідування можливої причетності колишнього заступника голови Адміністрації президента України часів Віктора Януковича Андрія Портнова до анексії Росією Криму в рамках кримінального провадження за статтею «державна зрада». Це нам підтвердила речниця спецслужби Олена Гітлянська.

За її словами, відповідне провадження порушила прокуратура Автономної Республіки Крим.

Раніше депутат Верховної Ради Андрій Левус повідомив про порушення кримінальної справи у відповідь на заяву громадської організації.

Підставою стало оприлюднення під час засідання Оболонського суду у справі про держзраду екс-президента України Віктора Януковича записаної 1 березня 2014 року українською розвідкою розмову між радником президента РФ Сергієм Глазьєвим і якимось «Володимиром Андрійовичем». У розмові Глазьєв повідомив співрозмовнику, що Верховна Рада АРК має ухвалити якусь постанову, яку підготував «Андрій Портнов, щоб було зрозуміло, що не вся Україна прям-таки хоче підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом».

Андрій Портнов позивається до Служби безпеки України в Шевченківський районний суд Києва із проханням зобов’язати СБУ спростувати інформацію про його державну зраду. Про це він повідомив 29 березня у мережі.

«Сьогодні подав позов до СБУ в Шевченківський суд Києва. Вимагаю визнати недостовірною й спростувати розповсюджену про мене інформацію про нібито державну зраду», – написав Портнов і пообіцяв інформувати про кожний етап судового процесу.

Андрій Портнов підписав у Відні угоду про управління телеканалом NewsOne. «Власник 100% статутного фонду компанії Володимир Мураєв передав мені телеканал в управління терміном на три роки. Планую забезпечити їх максимальну незалежність і захищеність від тиску правоохоронців і адміністрації Президента, доступ всіх політичних сил і кандидатів в Президенти до інформаційних можливостей телеканалу», – прокоментував угоду в мережі Андрій Портнов.

11 лютого 2019 року Печерський суд розпочав розгляд позову Андрія Портнова проти МЗС України, ГПУ, посольства України в Канаді та посла України в Канаді Андрія Шевченка через що Канада продовжує дію санкцій проти нього.

20 лютого 2019 року Печерський суд Києва встановив для слідчих Генпрокуратури термін 1 місяць для завершення досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень у кримінальних провадженнях стосовно колишнього заступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова.

Рішення ухвалив суддя Віталій Писанець.

До суду звернувся адвокат Портнова, який повідомив, що провадження від 6 березня 2014 року вже триває чотири роки і 10 місяців і порушує розумні терміни. При цьому його клієнт не має статусу підозрюваного.

Суд встановив, що «на 20 лютого 2019 року слідчі і прокурор у зазначеному кримінальному провадженні не визначені, а фактичне перебування матеріалів провадження невідоме».

«Кримінальні провадження стосовно Портнова є маніпуляцією. Портнов не є ні підозрюваним, ні обвинуваченим», – наголошувалося у повідомленні.

6 березня 2019 року Національне антикорупційне бюро закрило кримінальне провадження – згідно із рішенням Конституційного суду про визнання неконституційною статті Кримінального кодексу України, яка передбачала відповідальність за незаконне збагачення – відкрите за фактом можливого незаконного збагачення на суму в розмірі 26 мільйонів гривень колишнього першого заступника керівника Адміністрації президента Андрія Портнова.

«Постановою детектива НАБУ від 6.03.2019 кримінальне провадження №42017000000004815 від 27.11.2017 за ознаками злочину, передбаченого ст. 368-2 Кримінального кодексу, закрито», – мовиться у повідомленні НАБУ.

19 березня 2019 року Генеральна прокуратура України відмовився виконати рішення суду про закриття до 20 березня всіх кримінальних проваджень проти колишнього першого заступника глави Адміністрації президента України Андрія Портнова.

«(Справи) не закриті… Рішення було винесено за межами повноважень суду. Ми його оскаржили в апеляції», – повідомив начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

Також Генпрокуратура подала клопотання про роз’яснення зазначеного рішення суду.

Ситуацію прокоментував колишній заступник голови СБУ генерал-майор Віктор Ягун.

«Переважна більшість матеріалів по Портнову не закріплені процесуально, і мають виключно емоційний характер. Те, що необхідно було зробити за «гарячими слідами» у березні-квітні 2014 року втрачено, на жаль, на завжди. Портнов це знає, і вже виграв дистанційно декілька позовів про захист честі і гідності та спростування «неправдивої» інформації. Але він розуміє, що закон це одне, а емоції і пряма фізична сила це зовсім інше. До тих пір, поки не буде гарантій його безпеки з боку чинних керівників силових структур – він в Україні не з’явиться», – сказав Ягун.

Портнов є жорстокою реваншистською потворою-іудою, мета якого «догнати» і посадити усіх, хто йшов і йде проти нього.

Народний депутат від БПП, член парламентського комітету із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Валерій Карпунцов сказав, що «Портнов є жорстким реваншистом, мета якого «догнати» і посадити усіх, хто ішов проти нього».

На думку Валерія Карпунцова, Портнов дуже хотів би очолити Генеральну прокуратуру України, але, швидше за все, просуватиме туди свою людину, а сам спробує пройти у парламент разом із людьми свого найближчого соратника – Віктора Медведучка.

Мережа Правди

Read More

Як дегенерат Портнов служив Юлії Тимошенко і допомагав їй обкрадати українців, а потім зрадив її з Януковичем

У 2006 році Андрій Портнов проходить до парламенту і стає народним депутатом України V скликання від Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ).

На дострокових парламентських виборах 2007-го Андрій Портнов знову проходить у Верховну Раду за списком БЮТ і працює у парламентському комітеті з питань правосуддя.

У 2008-му він стає заступником голови фракції БЮТ і керівником юридичного департаменту БЮТ.

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко призначила Андрія Портнова в.о. голови Фонду держмайна (ФДМ).

Незадовго перед голосуванням щодо обрання нового голови ФДМ у 2008 році, а Андрій Портнов був головним претендентом на цю посаду, Генеральна прокуратура оголосила, що провела перевірку і виявила «ознаки перевищення Портновим своїх повноважень, що дестабілізувало роботу ФДМ».

Проти Андрія Портнова порушують кримінальну справу за фактом замаху на незаконну приватизацію і поновлюють «справу Сахнацької».

Каменем спотикання став Одеський припортовий завод (ОПЗ). Призначений на 10 травня 2008 року конкурс з його приватизації перенесли на невизначений термін. Прем’єр-мінстр Юлія Тимошенко була вимушена це зробити якраз через порушення кримінальних проваджень проти в.о. Фонду держмайна Андрія Портнова. Тимошенко назвала це «неприкритим тиском з боку президента Віктора Ющенка».

​«Я хочу вам сказати, що це не проти них (Андрій Портнов і тогочасний голова Держказначейства – ред.) порушено кримінальну справу. Ця кримінальна справа порушена проти мене особисто», – заявила тоді Юлія Тимошенко.

Такі політичні пристрасті не завадили Андрію Портнову активно просуватися у юриспруденції. Вже у 2009 році Андрій Портнов купує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук «Становлення і розвиток конституційного судочинства в Україні: проблеми теорії і практики».

19 січня 2009 року за дорученням прем’єр-міністра Юлії Тимошенко (після «російсько-української газової війни») були підписані так звані «газові угоди» з Росією (пізніше за них Юлія Тимошенко потрапить до в’язниці) – довгострокові газові контракти щодо купівлі російського газу та його транзиту Україною. А також договір про те, що «Газпром» авансом платить «Нафтогазу» 1,7 мільярда доларів за транзит російського газу в 2009 році, а ці кошти «Нафтогаз» спрямує на придбання прав вимоги «Газпрому» і ТОВ «Газпром експорт» до компанії посередника «РосУкрЕнерго» (РУЕ) на ті самі 1,7 мільярда доларів за газ, поставлений РУЕ за шістьма контрактами.

Це час, коли Андрій Портнов є керівником юридичної служби БЮТ і більшість юридичних документів готується під його наглядом.

До того ж, повідомляли, про те, що саме Портнов і Віктор Медведчук особисто були присутніми під час підписання газових угод із Росією.

Зокрема, про це заявив у січні 2019 року колишній народний депутат від Партії регіонів, Тарас Чорновіл.

А тоді, у 2009 році, Андрій Портнов далі зміцнює своє становище. За квотою юридичних вищих навчальних закладів, на ІІІ Всеукраїнському з’їзді представників вищих навчальних закладів та наукових установ, Андрія Портнова обирають на шестирічний термін членом Вищої ради юстиції (ВРЮ).

Цього ж року, у листопаді, Портнов купує собі посаду професора кафедри конституційного та адміністративного права, а з 2010 року – завідувачем кафедри конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

На президентських виборах-2010 (відбулися 17 січня 2010 року і був призначений другий тур, куди вийшли Віктор Янукович і Юлія Тимошенко) Андрій Портнов працює заступником керівника виборчого штабу кандидата Юлії Тимошенко.

Він готує позов прем’єр-міністра Юлії Тимошенко до Печерського районного суду Києва у зв’язку з поширенням президентом Ющенком інформації про, нібито, офшори Тимошенко.

Після того, як Віктор Янукович у другому турі (7 лютого 2010 року) випередив Юлію Тимошенко лише на 3%, Тимошенко скликала своїх юристів і оголосила про намір боротися за третій тур, з огляду «на численні фальсифікації і порушення».

На думку Тимошенко, підставою для третього туру виборів президента могло стати рішення Вищого адміністративного суду або Верховного суду України.

Андрій Портнов спочатку заявив про безперспективність такої ідеї, але коли Тимошенко наполягла, Портнов попросив карт-бланш і самотужки підготував позов та направив його до Вищого адміністративного суду.

«Ми пройдемо цей шлях до кінця і забезпечимо максимальний правовий захист Юлії Тимошенко», – сказав Андрій Портнов журналістам 13 лютого 2010 року.

У позові йшла мова про розгляд фальсифікацій та перерахунок голосів на 1200 дільницях, щодо яких були подані скарги.

Судовий розгляд позову розпочався 19 лютого 2010 року. У суді Юлія Тимошенко та Андрій Портнов сиділи поруч.

У перший день судового розгляду сторона Тимошенко надавала докази фальсифікацій, але на наступний день Тимошенко… відкликала позов.

«Ми не бачимо сенсу в подальшому розгляді. З урахуванням формального розгляду судом наданих нами доказів, з огляду на небажання встановити об’єктивну істину, ми відкликаємо свій позов…», – сказала Юлія Тимошенко.

А 2 квітня 2010 року президент Віктор Янукович своїм указом призначає заступника голови фракції БЮТ у Верховній Раді Андрія Портнова заступником глави своєї Адміністрації – керівником Головного управлінні з питань судової реформи та судоустрою.

Андрій Портнов стає ще і членом Ради Національного банку України.

Тогочасні депутати від Партії регіонів або відмовлялися у парламенті коментувати журналістам це призначення, або ж висловлювали своє обурення тим, що головного юриста від БЮТ Андрія Портнова, котрий представляв інтереси Юлії Тимошенко під час розгляду справи про фальсифікацію виборів, призначили заступником Адміністрації президента Януковича.

Андрій Портнов, і з огляду на його посаду в Адміністрації Януковича, і за свідченнями багатьох народних депутатів, зокрема і від фракції Партії регіонів – із «юриста Тимошенко» став «юристом Януковича». На думку аналітиків, це зіграло свою роль у судовому процесі проти Юлії Тимошенко.

Печерський районний суд Києва 11 жовтня 2011 року засудив колишнього прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко до 7 років позбавлення волі «за перевищення повноважень при підписанні газових угод і нанесення збитків державі на суму понад 1,5 мільярда гривень».

Щодо ролі Андрія Портнова у цій справі, то Тимошенко ще задовго до оголошення вироку стверджувала: «Кілька годин тому у Януковича була «сходка», де були Хорошковський, Льовочкін, Портнов та Отрош (глава Печерського суду). Узгоджували мій вирок». А 28 липня 2011 року Юлія Тимошенко, відповідаючи на запитання щодо залученості Андрія Портнова у цей процес, сказала: «Йому безпосередньо доручено все це проводити», вкотре наголосивши, що завдання «засудити її» дав безпосередньо Віктор Янукович. Ось такий Андрій Брут з Луганська!

Також Юлія Тимошенко іронізувала з того приводу, що для розгляду резонансних справ «розумний комп’ютер» весь час обирає чомусь суддів Печерського суду – Кірєєва і Вовка.

У цьому контексті можна згадати, що прізвища Вовка і Портнова згадуються у відповіді Вищої Ради юстиції ВРЮ на інформаційний запит журналістів.

Зокрема, там написано: «До Вищої ради юстиції 29 листопада 2010 року надійшли звернення Ремесленнікової Т.І. від 26 листопада 2010 про наявність підстав для звільнення Вовка С. І. з посади судді Печерського районного суду Києва. Перевірку відомостей… доручено провести члену ВРЮ Портнову А.В. (доручення голови ВРЮ Колесниченко В.Н. від 2 грудня 2010 року № 448/0 / 4-10). В результаті перевірки член Вищої ради юстиції Портнов А.В. прийшов до висновку про відсутності підстав для звільнення судді Печерського районного суду Києва Вовка С.В. з посади за на рушення присяги і тому пропонує затвердити результати перевірки. Вивчивши матеріали перевірки, обговоривши їх на засіданні, Вища рада юстиції погоджується з таким висновком».

Мережа Правди

Read More

Ще один іспит для Зеленського: дегенерата Портнова запросити в Україну і посадити на довічне, або не пускати і позбавити громадянства

Колишній заступник голови Адміністрації президента-втікача Віктора Януковича – Андрій Портнов – заявляє, що проти нього немає ніяких кримінальних проваджень і у травні він повернеться в Україну.

У штабі кандидата в президенти України Володимира Зеленського заперечили співпрацю із Андрієм Портновим та Оленою Лукаш – юристами, які працювали на команду колишнього президента-утікача Віктора Януковича.

«Це брехня.Тіньовий штаб наших опонентів значно збільшив кількість фейків і чорних технологій, які використовуються в маніпулятивних цілях», – заявили у преc-службі штабу Зеленського, відповідаючи на наше запитання про те, чи працює в них і на яких засадах, зокрема, Андрій Портнов.

Андрій Портнов, який до 2010 року курував юридичну підтримку БЮТ, був заступником керівника виборчого штабу кандидата в президенти України Юлії Тимошенко на виборах 2010 року, а потім став заступником глави Адміністрації президента Віктора Януковича і керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою, і якого звинувачували у тиску на суддів, – заявив, що повертається в Україну.

В ефірі одного з антиукраїнських телеканалів, який належить Євгенію Мураєву, Андрій Портнов сказав, що «приєднується до всіх, хто констатує поразку Порошенка», висловив припущення, що Петра Порошенка чекає «або еміграція, або кримінальне переслідування» і повідомив, що «в травні вже буде в Україні».

На своїй сторінці у мережі напередодні другого туру президентських виборів в Україні, Андрій Портнов написав, що «перемоги Зеленському він побажав ще до його офіційного висунення, в кінці грудня 2018-го. Мій наступний прогноз – Порошенко буде сидіти в тюрмі. В крайньому випадку, Україна буде офіційно вимагати його видачі з-за кордону. Запишіть мої слова…»

Думаємо, що Портнов намагається свій багаторічний нічний кошмар і денний страх перенести на Порошенка. Адже сидіти в українській тюрмі, біля параші, доведеться саме Андрюші!

Як відомо, Андрій Портнов обмочив штани і втік з України одразу після втечі Віктора Януковича наприкінці лютого 2014 року. Це сталося після розстрілів на Майдані.

Мережа Правди

Read More

«Нерухомість була придбана за ринковою ціною» – команда Зеленського про пентхауз його дружини

Нерухомість у Криму була придбана Оленою Зеленською, дружиною Володимира Зеленського, у квітні 2013 року, до незаконної анексії Криму, у повній відповідності з чинним законодавством України. Про це заявили у прес-службі новообраного президента України у відповідь на оприлюднену сьогодні агенцією Reuters інформацію.

«Нерухомість була придбана за ринковою ціною. При цьому в Україні були сплачені всі обов’язкові податки та збори.  Через незаконну анексію Криму Росією родина Зеленських ніколи не користувалася цією нерухомістю. Договір купівлі-продажу нотаріально був зареєстрований в Києві. Між тим, ця квартира була офіційно задекларована кандидатом в Президенти Володимиром Зеленським у відповідності до чинного законодавства України. Родина Зеленських має намір користуватися цією нерухомістю лише після обов’язкового повернення Криму в Україну», – йдеться в повідомленні.

У прес-службі Зеленського публікацію закордонної агенції назвали «черговою вигаданою сенсацією».

1 травня агенція Reuters повідомила, що дружина новообраного президента України Володимира Зеленського придбала за половину ринкової вартості пентхаус у кримській Лівадії, до анексії українського півострова Росією. Повідомлялося, що елітне житло продав Олені Зеленській олігарх Олександр Буряк за майже 164 тисячі доларів.

Наприкінці березня українські журналісти з групи «Слідство.Інфо» повідомили, що Володимир Зеленський має 15-кімнатну віллу в Італії. У 2017 році за 3,8 мільйона євро її придбала фірма, кінцевими бенефіціарами якої є Володимир і Олена Зеленські.

Read More

На сайті Кремля опублікований указ про спрощений порядок отримання паспортів Росії українцями

На сайті президента Росії Володимира Путіна 1 травня опублікований указ «Про окремі категорії іноземних громадян і осіб без громадянства, які мають право звернутися із заявами про прийом до громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку». Як йдеться в новому документі, який підписав Володимир Путін, спрощений порядок стосується, зокрема, українців з території Криму і «окремих районів Донецької та Луганської областей України».

Указом передбачено, що термін розгляду заяв про прийняття до громадянства Російської Федераці не повинен перевищувати три місяці.

«Цей указ набирає чинності з дня його підписання», – йдеться на сайті Кремля.

24 квітня президент Росії Володимир Путін вже видав інший указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України, а також жителі анексованого Криму, зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії. Це рішення різко розкритикувала Україна та її західні союзники.

Днями у Росії почали відкривати центри видачі російських паспортів громадянам України. Офіційний Київ назвав таке рішення «юридично нікчемним».

Read More

З початку доби бойовики тричі відкривали вогонь на Донбасі, втрат немає – штаб

Від початку поточної доби і до полудня підтримувані Росією бойовики тричі відкривали вогонь на Донбасі, інформує Міністерство оборони України.

«Одразу з опівночі ворог розпочав прицільний обстріл зі стрілецької зброї поблизу Гранітного. Близько 01:00 окупанти вели вогонь з великокаліберних кулеметів в районі Лебединського. Після 10:25 наші оборонці населеного пункту Піски зафіксували декілька розривів ворожих мін 82-го калібру», – йдеться в повідомленні.

За даними відомства, від початку поточної доби втрат внаслідок обстрілів серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах сепаратистських угруповань «ЛНР» та «ДНР» інформації про обстріли з початку поточної доби немає.

Один військовий загинув і ще один поранений минулої доби на Донбасі – штаб ООС

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Read More

Game On for EU Vote, But Real Fight Comes After

On posters, hustings and social media, a battle for Europe is being fought, as contenders seek votes for an EU parliamentary election in late May – but the real battle for power will come only once the count is in.

More than 400 million voters will deal the hands that leaders, of parties, nations and rival EU institutions, must play; but it will be after the May 23-26 ballot that the high-stakes poker will begin that will shape the European Union for years to come.

Then comes the real suspense: how pro-Union groups may build a majority coalition to work with the EU executive and member states to make law; how a growing eurosceptic bloc may disrupt it; how lawmakers will clash with national leaders over who runs Brussels; and whether British members might end up staying.

“The campaign determines the strength of people’s bargaining positions,” a senior official in the European Parliament said. “But the real game will start after the count.”

The sheer scale of elections for the 751 lawmakers who will convene in the European Parliament in Strasbourg on July 2 limits scope for surprises of the kind voters have delivered in national ballots as they lose confidence in established elites.

Second only to India as an exercise in democracy but beset by low turnouts that hamstring the legislature’s ambitions to legitimacy, proportional representation, a plethora of parties and a tendency for 28 national campaigns to even out shocks mean that poll data tend to be a fair guide to the overall outcome.

That points to policy continuity as the European Union tries to prove its use in defending common interests in global struggles over power, trade and the environment against nationalist critics.

Brexit Party Time

A survey commissioned by the parliament, whose projections were on the money in the 2014 election, shows the center-right EPP and center-left S&D losing 37 seats each and hence the majority they enjoy in an informal “grand coalition.”

That, many lawmakers expect, will mean a broader reaching out after the vote to the likes of the ALDE liberals, who are hoping for a major boost from President Emmanuel Macron’s mold-breaking French party, and also possibly to the Greens.

With Italy’s populist ruling League and, at times, France’s far-right National Rally and Britain’s new Brexit Party topping national opinion rankings, polls show a surge for eurosceptics.

But talk of a blocking minority, with allies in more mainstream groups such as the Polish and Hungarian ruling parties, comes up against the nationalists’ persistent divisions.

The uncertainties around how the parliament will line up in July are compounded this year by a number of new parties – most obviously Macron’s En Marche – keeping options open on whom to sit with, but also by Brexit, since the delay to Britain leaving the EU has led to London holding a vote for 73 British MEPs.

That potentially brief presence means some officials suggest key decisions, notably parliamentary votes on who should succeed Jean-Claude Juncker and his team at the European Commission, be put off until the British have left.

Jobs Row

Even without Brexit, this year may be tricky, as lawmakers and national leaders face off over the legislature’s demand that a lead “Spitzenkandidat” from a winning party succeed Juncker.

Leaders would normally agree on a successor in late June so that parliament can endorse the appointment in July. But a row with parliament could also delay the handover beyond Nov. 1.

Key appointments, including that of European Central Bank president after Mario Draghi leaves in October, will see fierce bargaining, among big states and small, the north, south, east and west of Europe, left and right, men and women, and so on.

The European Council of national leaders, which must also choose its own next president in succession to Donald Tusk, is reluctant to be tied to a choice of Manfred Weber, a conservative German MEP, or Juncker’s Dutch deputy, Frans Timmermans of the Socialists.

Macron is a loud opponent of parliament’s Spitzenkandidat push and Brussels is abuzz with talk that he favors others – notably Frenchman Michel Barnier, the EU’s Brexit negotiator, or centrist Danish EU antitrust commissioner Margrethe Vestager.

Weber and his parliamentary allies will argue strongly that it is that kind of backroom carve-up which is turning Europeans off the EU. In reply, national leaders may argue that they have stronger democratic mandates to govern than a parliament for which in 2014 only 43 percent of voters cast a ballot.

Polling data suggests somewhat more people intend to vote than last time, parliamentary officials say. But there are huge variations in engagement with campaigns largely fought on domestic issues. In Belgium, where voting is compulsory and a national election is held the same day, turnout was 90 percent in 2014. But in Slovakia, it was 13 percent.

Read More

Putin Suddenly Sacks Russian Envoy to Belarus Amid Oil Row

Russian President Vladimir Putin suddenly sacked Moscow’s ambassador to Belarus, Mikhail Babich, the Kremlin said on Tuesday, amid a row over contaminated oil and a wider political discord between the ex-Soviet countries.

Belarussian President Alexander Lukashenko has generally been more closely aligned with Moscow than any other ex-Soviet leader, while the lack of tolerance for dissent at home has made him largely a pariah in the West.

However, Minsk has shown increasing signs of seeking a thaw with the United States and the European Union since 2014, when Belarus did not recognize Russia’s annexation of the Crimea peninsula from neighboring Ukraine.

Lukashenko has said Russian officials had sometimes set unacceptable conditions for Belarus, such as adopting the Russian currency or even merging with Russia.

Babich had been appointed Moscow’s envoy to Belarus last August. He had criticized Belarus authorities amid the row over oil tax change which Belarus says will cost its budget $400 million this year.

The Kremlin said on Tuesday Babich will move to another job and will be replaced by Dmitry Mezentsev, a lawmaker from the upper house of parliament.

The wider political differences have been exacerbated by the contaminated Russian oil flows to European countries including Belarus.

Read More

Georgian President: Decadelong Russian Military Occupation a Failure  

Georgian President Salome Zourabichvili says Russia’s decadelong military occupation of South Ossetia and Abkhazia has failed to break the national will to maintain sovereignty and achieve European Union and NATO accession.

“Despite the occupied territories and despite the … constant everyday pressure with hostage-taking, with humanitarian pressure on the populations on both sides of the occupying line, this has not been a victory for Russia, because Georgia has kept its line and (determination) to join the EU and (North Atlantic Treaty Organization),” she told VOA’s Georgian Service in an interview in Tbilisi.

“And I think that was the ultimate aim of Russia: to effect Georgia’s determination,” she said, adding that, as such, “it’s a victory for Georgia and not for Russia.”

Ever since Georgia’s 2003 Rose Revolution severed ties with its Soviet past and pivoted the southern Caucasus nation of roughly 3.7 million toward the West, it has struggled to secure EU and NATO membership.

Despite visa-free travel and formal trade pacts with the European bloc, the EU has yet to grant Georgia membership candidacy, in part because of Brussel’s trepidation about openly antagonizing Russian President Vladimir Putin following the 2014 annexation of Ukraine’s Black Sea peninsula. (In Georgia, where Russian tank units maintain control over 20% of the terrain, a holdover from the August 2008 five-day war, officials had long espoused their conviction that Russia might one day attempt to annex portions of Ukraine.)

Increased American naval activity on the Black Sea — a kind of maritime gateway for trade and access to natural resources across Asia that circumvents routes through Russia — reflects not only U.S. strategic interest in the region, Zourabichvili said, but an opportunity for Tbilisi to deepen ties with Washington.

“I think the Black Sea is becoming much more important in the strategic view of the United States,” she told VOA. With NATO-partnered Romania and Bulgaria on the maritime region’s western flank, Georgia is vital strategic partner on the eastern shore, “and we are ready to see the Black Sea being a more important link with the United States.”

Beyond established U.S.-Georgian military cooperation, former U.S. Defense Secretary Jim Mattis in October praised Georgia’s defense reforms and contributions to the NATO Resolute Support mission in Afghanistan, where Tbilisi’s 870 uniformed troops represent the world’s largest per capita contributor to the mission. Zourabichvili said she would like to see increased cybersecurity cooperation and training with both the U.S. and NATO.

Asked whether she was open to hosting a U.S. military base on Georgian soil, however, Zourabichvili was doubtful.

“I don’t think that it would be recommended,” she said. “We don’t need to take steps that might be viewed as provocations, and I don’t think that the United States would be ready for having here a military base that would attract probably reactions both from Russia and from these … terrorist movements that are very active in the region.”

Meanwhile, Tbilisi’s lack of diplomatic ties to Moscow means that it must depend exclusively upon interlocutors to demand that Russia respect its obligations under international law in Abkhazia and South Ossetia.

“Of course we know that it won’t change the situation in the occupied territories today,” she said “But there might come a day, and I hope it will be soon, where that might have some effect. So we cannot let either Russia or our partners forget that the issue of the occupied territories is a very central issue for Georgia.”

Russia, she said, “will never have a veto” over Georgia’s transatlantic path.

Although Georgia hosts NATO military exercises and has troops serving with alliance forces in Afghanistan, NATO has set no date for membership.

Zourabichvili, 67, who was born in France, became Georgia’s first woman president in December 2018.

This story originated in VOA’s Georgian Service. 

Read More

Зеленський зустрівся з головою УПЦ (МП)

Новообраний президент України Володимир Зеленський у понеділок зустрівся із митрополитом Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрієм, повідомляє прес-служба цієї церкви.

«Митрополит Онуфрій побажав Володимиру божого благословення на новому і відповідальному шляху служіння Україні та її народові. Учасники зустрічі також обговорили ситуацію, яка зараз склалася в релігійній сфері України», – йдеться в повідомленні.

Водночас у прес-службі Володимира Зеленського поки не повідомляли про результати бесіди з митрополитом Онуфрієм.

«Церква має молитись, а держава – робити» – у Зеленського підбили підсумки зустрічі з Епіфанієм

Раніше сьогодні новообраний президент України зустрівся із головою Православної церкви України Епіфанієм. Трохи згодом стало відомо і про його бесіду з патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом.

Read More

У Мінінформполітики почали службове розслідування через ролик в аеропорту «Бориспіль»

У Міністерстві інформаційної політики України повідомили про початок службового розслідування за фактом трансляції в аеропорту «Бориспіль» відеоролика, на якому територія України була зображена без анексованого Криму.

«Через технічний збій в кінцевому варіанті ролику залишилася карта, яку взято з фотостоків, в якій відсутні деякі напрями – Туреччина, країни Балтії, Данія та Крим. Ролик було показано всього кілька разів і одразу знято з ротації. Коректна версія відео вже передана для трансляції», – пояснили у Мінінформполітики.

У відомстві назвали інцидент «неприпустимим збоєм» і пообіцяли сприяти поліції у розслідуванні.

Раніше сьогодні у Нацполіції повідомили про відкриття кримінального провадження за статтею про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України через трансляцію в аеропорту «Бориспіль» відео, на якому Україна була зображена без анексованого Криму. За даними правоохоронців, із відповідною скаргою до поліції звернувся напередодні пасажир летовища.

У поліції заявляли, що лист із пропозицію про розміщення відеоконтенту надійшов до аеропорту з Міністерства інформаційної політики.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

«Суперництво в минулому»: Порошенко заявив, що домовився про зустріч із Зеленським

«Тепер ми, всі українці, всі разом спільними зусиллями не маємо дати Путіну скористатися перехідним періодом в Україні»

Read More

НБУ: гривня після вихідних зміцніє на 13 копійок щодо долара

Довідкове значення курсу гривні після Великодніх свят становитиме 26 гривень 49 копійок – такі дані Національного банку України. В останній робочий день перед вихідними, 26 квітня, курс становив 26 гривень 62 копійки. Таким чином, гривня зміцніє щодо долара на 13 копійок.

Встановлений НБУ курс євро становитиме 29 гривень 49 копійок за одиницю.

Читайте також: Гонтарева дала свій прогноз на курс гривні після виборів​

За даними нішевого сайту «Мінфін», торги на міжбанку 26 квітня почалися з курсом 26,55 – 26,59 гривень за долар, а закрилися на позначці 26,37 – 26,42 гривні за долар.

Свого пікового значення 28 гривень 39 копійок за курсом НБУ впродовж останнього року долар сягнув 30 листопада 2018 року. На 12 березня 2019 року офіційний курс становив 26 гривень 31 копійку, це найвищий курс гривні від липня 2018 року.

Read More

Українці, не дамо злодію Коломойському знову вкрасти у нас гроші через повернення йому Приватбанку. Бєню в тюрму!

Міжнародний шахрай Коломойський, за яким полює ФБР, знову намагається обікрасти українців. Але ми, патріоти України, не дамо йому цього зробити. Зараз він сховав свій товстий і смердючий зад в Ізраїлі і шляхом підкупу маніпулює корумпованими українськими суддями. Пропонуємо надати йому можливість прилетіти в Україну, а тут закрити його в тюрмі назавжди і позбавити усього вкраденого! А акції Приватбанку розподілити між усіма громадянами України порівну, адже цей банк є державним, хай він стане дійсно НАРОДНИМ!

Екс-міністр економічного розвитку України в уряді Арсенія Яценюка, а нині член команди Володимира Зеленського Айварас Абромавичус каже, що західні партнери України «вкрай негативно» оцінюють ризик повернення націоналізованого «Приватбанку» колишнім власникам – Ігорю Коломойському й Геннадію Боголюбову – і якщо таке рішення буде ухвалене, воно може призвести до припинення фінансової допомоги України.

Айварас Абромавичус у штабі Зеленського розповів про загрози, пов’язані із «Приватбанком». Напередодні Окружний адмінсуд Києва ухвалив кілька рішень на користь Ігоря Коломойського, і одне з ключових – це визнання незаконною націоналізації «Приватбанку»:

«Коли є ризик повернення «Приватбанку»​ – і після цього, можливо, якихось інших банків – колишнім власникам, це означає, що президентство почнеться з доволі складної ситуації. Адже ні МВФ, ні Європейський союз, ні інші інститути й держави, які нам пропонують протягом останніх років фінансову допомогу, – ми на неї розраховуємо і в майбутньому, – вони, звісно, не будуть на це дивитися, склавши руки. Вони на це дивляться вкрай негативно».

Крім того, він застеріг, що рішення про повернення «Приватбанку» колишнім власникам – у разі, якщо воно буде ухвалене – може спричинити припинення фінансової допомоги України.

– Які можуть бути негативні наслідки?

– Наслідки – такі, що, через дії шахрая Коломойського, припиниться фінансова підтримка України.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

18 квітня цього року Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». Наступного дня цей суд скасував рішення НБУ від 13 грудня 2016 року, який визначив перелік пов’язаних з банком фізичних і юридичних осіб. 20 квітня Печерський суд Києва ухвалив рішення про розірвання договору особистої поруки бізнесмена Ігоря Коломойського по кредитах рефінансування «Приватбанку» на суму в 9,2 мільярда гривень, отриманих до його націоналізації. Згодом стало відомо, що Ігор Коломойський 19 квітня подав п’ять нових позовів до НБУ та «Приватбанку».

Правда України

Read More

Nationalist Party Enters Estonia’s Government

The father-and-son leaders of a divisive anti-immigrant party were sworn in Monday as Estonia’s interior and finance minister.

 

Prime Minister Juri Ratas presented his 15-member coalition Cabinet on Monday at the 101-seat Riigikogu assembly located in the picturesque Old Town of Estonia’s capital, Tallinn.

 

Earlier this month, Ratas, leader of the left-leaning Center Party, clinched a surprise deal with the nationalist and euroskeptic Estonian Conservative People’s Party, or EKRE, as well as with the conservative Fatherland, to create a majority coalition.

 

EKRE’s Mart Helme, 69, was appointed interior minister in the Cabinet, while his son Martin, 43, becomes finance minister.

EKRE’s strong rhetoric has divided Estonia ever since the party first entered parliament in 2015. The party has advocated abolishing the law recognizing same-sex civil unions, demanded changes to the country’s abortion law and fiercely opposed European Union quotas for taking in asylum-seekers.

 

It emerged from the election with 17.8% of votes, becoming Estonia’s third-largest party.

 

The three parties will have five ministerial posts each in the government. Fatherland’s Urmas Reinsalu became new foreign minister and Juri Luik from the same party continues as defense minister — a key post in this small Baltic nation that neighbors Russia.

 

The fact that EKRE is entering a governing coalition has caused fierce debates nationwide, with some Estonians blaming it for polarizing society.

 

In a curious detail, President Kersti Kaljulaid was following the new Cabinet’s inauguration ceremonies in the parliament sporting a sweater inscribed with the Estonian words “Sona on vaba,” or “Speech is free.”

 

That is seen as a statement on the importance of freedom of speech from the head of state following weeks of public controversy on EKRE, which has accused Estonian media of biased reporting on the party’s affairs.

 

In early April, Peeter Helme — nephew of Mart Helme — was appointed the new editor-in-chief of Estonia’s oldest and largest newspaper Postimees. Peeter Helme has worked with the paper earlier.

 

EKRE claims to defend the interests of ethnic Estonians in the former Soviet republic where some 25% of the 1.3 million inhabitants are ethnic Russians, who have traditionally opted to vote for the Center Party.

 

Mart Helme told an Estonian radio channel Sunday that it was “wishful thinking” that the party would tone down its strong rhetoric after assuming government power.

 

A total of five parties are represented in parliament, including the Reform Party that was the biggest party after the March 3 election. Its leader, Kaja Kallas, was first tasked to form a government, but she failed to get sufficient support.

Read More

Kosovo President Sees Washington as Key to Solve Conflict with Serbia

The United States is key to settling the ongoing conflict between Kosovo and Serbia, Kosovo President Hashim Thaci said on Monday, pointing to the inability of major European countries to reach a unified position on the issue.

The former Serb and predominantly ethnic Albanian republic of Kosovo declared its independence in 2008, almost a decade after a bloody war there.

It won recognition from the United States and most EU countries, but not from Serbia or its big power patron Russia, and relations between Belgrade and Kosovo remain tense.

“Without the U.S. we can never have any dialogue, negotiations or any agreement,” Thaci told Reuters TV in Berlin, adding: “The EU is not united in this process.”

Thaci was in Berlin to join a summit later on Monday on the Western Balkans, called by German Chancellor Angela Merkel and French President Emmanuel Macron.

Thaci played down the expectations for the Berlin meeting saying: “I will not expect any miracle.”

It is crucial for Serbia to recognize Kosovo as an independent state, Thaci said.

“We will ask today Chancellor Merkel and President Macron to convince (Serb) President (Aleksandar) Vucic to recognize Kosovo”, Thaci said, adding that if that does not happen, “I think the meeting in Berlin will not be useful.”

Thaci stressed that Serbia tended to orient itself towards Russia but Kosovo wanted to be part of NATO and the European Union as soon as possible.

Read More

Czechs Protest Justice Appointee, Fear Meddling in PM’s Case

Thousands protested around the Czech Republic on Monday against a justice minister nominee they fear might meddle with a criminal case involving the prime minister.

President Milos Zeman will appoint Marie Benesova on Tuesday after the resignation of her predecessor, bringing opposition accusations of pressure on courts as Andrej Babis faces a potential fraud trial over European Union subsidies more than a decade ago.

Babis, a billionaire media and chemicals businessman before entering politics, has repeatedly denied wrongdoing and has called the investigation a plot to force him out of politics.

Czech police said on April 17 that Babis and others should stand trial for the alleged fraud involving the handling of a 2 million euro EU subsidy — charges that could see the prime minister jailed for up to 10 years.

Justice Minister Jan Knezinek resigned the day after the police wrapped up their investigation. Babis said Knezinek’s position had only been intended to be temporary. His departure came amid a wider cabinet shuffle.

On Monday, protesters marched from the Prague Castle, the seat of the Czech president, through the capital’s medieval centre to the Old Town Square. Marchers chanted “We have had enough” and organizers carried banners saying “Justice.” The website of daily Mlada Fronta Dnes reported 10,000 demonstrated in the capital.

In the country’s second largest city, Brno, around 3,000 marched, according to estimates of news website SeznamZpravy.cz. Czech Television reported protesters turned out in 105 spots in the country of 10.6 million.

Benesova had previously served in a caretaker cabinet in 2013, appointed by President Zeman – who has backed Babis. She was the top state attorney, appointed by a Zeman-led government in 1999.

She supported Babis in 2017 when she abstained in a lower house vote on lifting his parliamentary immunity.

Despite the investigation, Babis’s ANO party maintains a firm poll lead after sweeping to power in a 2017 election when it won three times the votes of its nearest competitor with pledges to end politics as usual and bring a businessman’s touch to governance.

Babis, the country’s second richest person, has long fought accusations of conflicts of interest because of his vast business interests. He put his Agrofert business empire into trusts in 2017 to meet new Czech legislation.

Read More

Порошенко пообіцяв підказати наступникові, як «не ставати на коліна»

Він також розкритикував пропозицію обраного президента роздавати громадянство України росіянам

Read More

У Зеленського звинуватили оточення Порошенка у «співпраці з російськими медіа»

Команда обраного президента України, коміка Володимира Зеленського звинуватила оточення чинного президента Петра Порошенка в «тісній співпраці… з російськими медіа з метою дискредитації» Зеленського; в оточенні Порошенка звинуватили команду Зеленського у «відвертій брехні».

У фейсбучному дописі з заявою про висновок команди Зеленського про таку співпрацю жодних її прямих доказів при цьому не навели.

У заяві згадано, зокрема, про помилкове твердження народного депутата Володимира Ар’єва (фракція «Блок Петра Порошенка») щодо присутності поруч із Зеленським під час його перебування в Туреччині проросійського німецького політика Ґреґора Ґізі. Команда Зеленського визнала, що Ар’єв визнав свою помилку і вибачився, але назвала його «фейкотворцем» і заявила, що «його брехливе повідомлення набуло розповсюдження у ЗМІ».

Крім того, в заяві згадано про непідтверджені твердження щодо обставин перебування Зеленського в Туреччині російського каналу в месенджері «Телеґрам» під назвою «Нєзиґарь», який неофіційно пов’язують із Кремлем. «І знову ця брехня набула розголосу серед відданих прихильників ще діючого гаранта Конституції, а також у засобах масової інформації», – заявили в команді Зеленського.

«Під час короткострокового відпочинку Володимира Зеленського на закриту територію готелю пробралися журналісти телеканалу «Росія», які представилися гостями готелю, відверто збрехавши, і навіть сфотографувалися із Володимиром Зеленським, а потім намагалися організувати провокацію. Питання – кому це вигідно? Відповідь очевидна», – заявили також у Зеленського.

У заяві не пояснено, яким чином згадані випадки мають нібито свідчити про «тісну співпрацю» оточення Порошенка з російськими медіа з метою дискредитації Зеленського.

«Але відповідальність неминуча. І вона вже незабаром. Адже короткостроковий та досить неспокійний відпочинок Зеленського вже завершився. Він повертається до справ. Для декого вони можуть стати кримінальними», – пригрозили у Зеленського.

Сам Володимир Зеленський, як і з приводу більшості подій останніх днів, нічого про це не заявляв.

Відповідь його команді дав Володимир Ар’єв, допис якого став причиною одного зі звинувачень оточення Зеленського. Ще раз визнавши свою помилку і згадавши про своє вибачення, депутат наголосив: «У відповідь ми отримали відверту брехню Зе-команди про співпрацю з росЗМІ. Раджу Зе-фейкотворцям приїхати у червні в ПАРЄ і побачити наочно нашу «співпрацю», наприклад, зі Скабєєвою, яка перед виборами була така мила стосовно Зеленського, хоч тепер і змінила наратив. Або подивитися YouTube з попередніх «співпраць». І щось мені підказує – колективний Зеленський вибачатися не стане».

«Коли звинувачення у фейку саме містить фейк – це верх цинізму», – додав Ар’єв у коментарях.

Ольга Скабєєва, ведуча російського державного телеканалу «Росія-1», оприлюднила в соцмережах анонс передачі цього каналу з відеозаписом зустрічі представників каналу з Зеленським у Туреччині, про яку його команда згадувала як про нібито зразок співпраці оточення Порошенка з російськими ЗМІ.

Раніше в Парламентській асамблеї Ради Європи Ар’єв та інші члени делегації України мали кілька гострих протистоянь зі Скабєєвою, відомою її пропагандистською прокремлівською позицією, неприхильною до України.

Read More

Порошенко і львів’яни подякували одне одному за підтримку і президентство

Президент України Петро Порошенко приїхав у Львів подякувати львів’янам за підтримку на виборах. Адже понад 800 тисяч мешканців Львівщини віддали на президентських виборах свої голоси за Петра Порошенка. Львівська область стала єдиним регіоном України, де чинний президент переміг, набравши 62% голосів, а у Львові – понад 70%.

«Я приїхав сьогодні у Львів, в обливаний понеділок, подякувати львів’янам за підтримку. Ви – великі молодці. Нічого, що нам вдалося здобути, було б неможливо без вашої підтримки, нічого без вашої довіри. Те, що ви сьогодні не втрачаєте оптимізму, те, що вірите, що Україна понад усе, що ви знаєте, що ми продовжимо наш рух вперед, те, що ви знаєте, що ми збережемо нашу єдність, ми будемо підтримувати Україну в просуванні реформ, але ми не дамо зупинити Україну на нашому європейському шляху, і ваша підтримка сьогодні у Львові є дуже важливою», – сказав Петро Порошенко у Львові біля пам’ятника Тарасові Шевченку.

Тут, попри сильний дощ, зібрались сотні людей, щоб подякувати Петрові Порошенку за роки президентства.

«Я прийшов висловити свою подяку, що 5 років боронив нас від російської агресії», «Була внутрішня потреба прийти і подякувати, і дощ мені не завадив», – говорили львів’яни.

Петро Порошенко приїхав у Львів із дружиною і молодшим сином. Спершу вони відвідали музей під відкритим небом імені Климентія Шептицького, зокрема дерев’яну церкву Святої Софії Премудрості Божої. Цей храм у 1930 році за стараннями митрополита УГКЦ Андрея Шептицького перевезли з Бойківщини у Львів, і так почав народжуватися майбутній музей української архітектури і побуту, який називають Шевченківський гай. Сюди також прийшли сотні львів’ян подякувати президентові, а він навзаєм їм.

«Дякую за єдність, Львів! Дякую, що ви не повірили брехні, що російський сценарій брехні провалився і ще провалиться. Я дуже ціную цю довіру. Дякую, що мій український народ подарував мені велике щастя, що я був лідером української нації 5 років. А Господь допоможе, і повернемось на посаду президента. Треба спільно захистити нашу армію, нашу церкву, нашу мову», – заявив Петро Порошенко у Шевченківському гаю.

Також у Львові президент зустрівся зі львів’янами, які підтримали його публічно під час президентської кампанії, щоб окремо їм подякувати за довіру.

За повними, але ще офіційно не затвердженими результатами виборів президента України, повторне голосування в яких відбулося 21 квітня, Петро Порошенко здобув понад 24 відсотки голосів і програв комікові Володимирові Зеленському з його більш ніж 73 відсотками.

Read More

Росія: «Газпром» повідомив про новий наступ «Нафтогазу» на його активи

Російський газовий монополіст «Газпром» повідомив нові подробиці дій «Нафтогазу України» в намаганні арештувати активи російської компанії на виконання рішення Стокгольмського арбітражу, за яким «Газпром» має сплатити українській компанії понад 2 з половиною мільярди доларів із відсотками.

Як мовиться в новому фінансовому звіті «Газпрому», ще 15 лютого «Нафтогаз» направив до підрозділів найбільших банків у Люксембурзі і до люксембурзької компанії «Газ Капітал», що є «дочкою» монополіста, сповіщення про арешт будь-якої заборгованості і активів «Газпрому» в цій країні: 15 квітня російський монополіст оскаржив цей арешт у суді міста Люксембурга.

Про те, що «Нафтогаз» почав процес виконання рішення арбітражу шляхом стягнення боргу «Газпрому» і в Люксембурзі, обидві сторони раніше згадували лише побіжно.

На цей час українська компанія веде такі процеси також у Нідерландах, Великій Британії, Швейцарії і США і заявляє, що найближчим часом можливі такі процеси і в інших країнах, також триває пошук активів «Газпрому» в інших юрисдикціях.

У грудні 2017 року і лютому 2018 року Стокгольмський арбітраж виніс рішення у спорах «Нафтогазу» і «Газпрому» про постачання газу в Україну і його транзит через українську територію, в підсумку зобов’язавши російську компанію виплатити українській 2,56 мільярда доларів, із нарахуванням відсотків за прострочену виплату. «Газпром» ці рішення оскаржив, але оскарження не зупиняє права «Нафтогазу» домагатися виконання рішення арбітражу.

Read More