Влада

Державне бюро розслідувань у відповідь на запит Радіо Свобода не назвало кількість проваджень, у яких фігурує п’ятий президент України та народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко.

«Відповідно до положень статті 214 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше, ніж за 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР», – заявили в бюро у відповідь на запит Радіо Свобода.

Там наголосили, що вимоги зазначеної статті та Єдиний реєстр досудових розслідувань не передбачають внесення відомостей «проти» або «щодо» особи.

При цьому наразі Порошенку оголосили одну підозру – за статтею 426-1 Кримінального кодексу України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень).

Слідство закидає Порошенку те, що в 2018 році він нібито схилив голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення ним влади і службових повноважень і змусив призначити Сергія Семочка першим заступником голови СЗР. Порошенко звинувачення відкидає.

18 вересня адвокат колишнього президента Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що правоохоронні органи відкрили проти його підзахисного в цілому 58 кримінальних справ.

Радіо Свобода у своєму запиті до Державного бюро розслідувань цікавилося, скільки кримінальних проваджень щодо Порошенка розслідує ДБР, за якими статтями відкриті ці провадження, скільки проваджень проти нього були закриті і з якої причини?
…

Вищий антикорупційний суд відхилив скаргу на рішення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка минулого місяця закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +».

Рішення за скаргою, поданою колишнім заступником генпрокурора Віктором Чумаком, суддя ВАКС Катерина Широка оголосила 24 вересня.

«Правомірним виглядає висновок про те, що не встановлено достатньо доказів для доведення винуватості особи в суді, і вичерпані можливості їх отримання. Це свідчить про обґрунтованість і вмотивованість постанови від 27 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження від 24.03.2017. Відповідно, у задоволенні скарги слід відмовити», – оголосила суддя.

Рішення може бути оскаржене в апеляційній палаті ВАКС протягом п’яти днів.

Центр протидії корупції у телеграмі заявив, що сьогоднішнє рішення ВАКС буде оскаржене. «Також ми подали скаргу від Центру протидії корупції як одного із заявників у справі, яку розглядатиме суддя Олійник», – додали у ЦПК.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці серпня повідомила, що закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +», у Національному антикорупційному бюро України заявили, що оскаржать це рішення як таке, що «суперечить засадам верховенства права».

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову формулу розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, одним із елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну; цю формулу неформально охрестили «Роттердам +».

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Споживання населенням ця формула не стосувалася. Ця формула перестала діяти з липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його купують за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.
…

Санкції Європейського союзу проти компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту, отримають «зелене світло» найближчими тижнями. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Санкції ЄС щодо Білорусі все ще заблоковані, але є певний прогрес, так як санкції щодо осіб, відповідальних за будівництво Керченського мосту, і тих, хто несе відповідальність за кібератаки на Бундестаг в 2015 році, отримають «зелене світло» найближчими тижнями», – мовиться у повідомленні.

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, раніше Кіпр блокував санкції Європейського союзу, запроваджені через будівництво Керченського мосту. ЄС запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві цього мосту, в липні 2018 року.

Санкції проти Росії були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.

Крім того, ЄС запровадив секторальні санкції проти Росії, вони діють наразі до 31 січня 2021 року; а також пакети санкцій проти Росії через окупацію та анексію українського півострова Крим – вони діють до 23 червня 2021 року.
…

Слідчі Державного бюро розслідувань передали Національному антикорупційному бюро кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. Про це пресслужба ДБР повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Слідчими ДБР здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 18 липня 2019 року за фактами можливої організації та незаконного переправлення Чауса Миколи Олексійовича через державний кордон України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон), частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Вказане кримінальне провадження у травні 2020 року скероване до НАБУ для здійснення подальшого досудового розслідування», – йдеться у відповіді.

Нещодавно Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що екстрадиція з Молдови колишнього судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, підозрюваного в хабарництві, затягується через судові розгляди.

«На даний час за запитом України триває процес екстрадиції вказаного судді з території Республіки Молдови, правоохоронці якої взаємодіють з Україною щодо його екстрадиції. Разом із тим, повідомляємо, що вказана особа оскаржує в судовому порядку відмову президента Республіки Молдова в наданні політичного притулку», – повідомили у САП у відповідь на запит Радіо Свобода.

Одночасно в суді першої інстанції в Молдові триває судовий розгляд питання екстрадиції судді до України. Наступне судове засідання призначене на 25 жовтня, додали у прокуратурі.

У САП нагадали, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за обвинуваченням Чауса в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

На запитання, коли можна очікувати екстрадиції екссудді, у прокуратурі не відповіли.

9 серпня 2016 року у НАБУ повідомили, що викрили суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. За повідомленням, ці кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння.

Верховна Рада 6 вересня 2016 року підтримала подання ГПУ про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді. З 11 листопада 2016 року Микола Чаус перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту й подальшої екстрадиції в Україну.

1 березня 2017 року Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства.

На початку березня 2017 року документи на екстрадиційний арешт судді направили молдовській стороні. Захист екссудді Чауса заявляв, що наполягатиме на наданні йому політичного притулку в Молдові.

У листопаді 2017 року Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, бо 1 вересня 2016 року в судді закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

У липні 2019-го слідчі Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб судді через державний кордон України до Молдови.
…

Колишній генеральний прокурор України Віталій Ярема сказав, що нічого не знає про ймовірний хабар прокурорам ГПУ за «розвал» справи проти газовидобувної компанії Burisma у 2014 році, коли він керував відомством. Про це він заявив Радіо Свобода.

«Вперше чую про це… Для мене це не був пріоритет. Я заслуховував слідчо-оперативну групу, тому що тоді ще стояли барикади на вулицях, тоді ще кров не висохла на Майдані», – сказав Ярема.

Про ймовірний хабар, з посиланням на дипломатичні джерела, йдеться у звіті Комітету Сенату США з національної безпеки та урядових справ і Комітету з питань фінансів. Звіт стосується діяльності сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена в Україні та української компанії Burisma. 

Ексгенпрокурор запевнив, що до «розвалу» справи проти Burisma він стосунку не мав: «коментувати щось, що відбувалось на рівні слідчих якогось окремого кримінального провадження я, на жаль, через п’ять років я вже не можу». 

У 2014 році проти компанії Burisma, яка належить ексміністру екології Миколі Злочевському, ГПУ відкрила провадження щодо ймовірного відмивання коштів. 

Ексчиновник раніше не раз заперечував порушення закону. 

У квітні 2014 року британське Бюро по боротьбі з шахрайством розпочало розслідування щодо Миколи Злочевського за підозрою у відмиванні 35 мільйонів доларів. У результаті британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйона доларів на рахунках компаній Злочевського. Британці підозрювали, що кошти мали злочинне походження. 

У липні Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами, що підтверджують підстави для арешту, але  їх вчасно не надали. Водночас чиновники Генеральної прокуратури двічі надали довідки про «невизначений правовий статус і відсутність повідомлень Миколі Злочевському про підозру» захисту ексміністра. Через це суд у Лондоні зняв арешт.

За «розвал» цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів – йдеться у проміжному звіті двох комітетів Сенату США щодо розслідування впливу керівництва США на справу Burisma в Україні, та, зокрема, ймовірної корупційної складової у діяльності колишнього віцепрезидента США Джо Байдена. Звіт 23 вересня опублікував сенатор Рон Джонсон. 

У звіті Джонсон посилається на свідчення, які в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі дав Джордж Кент, заступник помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії. Серед ключових знахідок Джонсон вказує, що «Гантер Байден працював у раді директорів Burisma (…) коли Злочевський начебто заплатив 7 мільйонів доларів хабаря чиновникам, які працюють під керівництвом генерального прокурора України Віталія Яреми, щоб «закрити справу проти Злочевського». За словами Джонсона, Кент засвідчив, що дача хабаря сталася в грудні 2014 року. 

Водночас, за словами дипломата, які наводить Джонсон у звіті, у лютому 2015-го Кент зустрівся із заступником тодішнього генпрокурора Віталія Яреми Анатолієм Даниленком. На зустрічі Кент запитав у Даниленка про обставини довкола ймовірного хабаря. 

«Я запитав у нього, якого розміру був хабар, і хто його взяв. Даниленко засміявся і відповів: «Саме про це в нас питав президент Порошенко минулого місяця». Я запитав: «То що ви відповіли президенту?» І він відповів: «7 мільйонів доларів. І це було минулого травня, до того, як наша команда прийшла в офіс (ГПУ – ред.)», – цитує звіт свідчення Кента.

За даними звіту, тоді ж Джордж Кент нагадав Даниленку, що листа британцям надіслали вже за генпрокурора Яреми, і що саме їхня команда винна у тому, що справу розвалили.

У коментарі Радіо Свобода Ярема додав, що його заступник Анатолій Даниленко в ГПУ займався кадровою політикою і стосунку до слідства не мав. 

«Чесно, вперше чую про це, що Даниленко зустрічався з Кентом…я вперше про це чую… Я це не можу пояснити», — сказав Ярема. 

Комітети Сенату США направили запит до ФБР про те, чи вживало відомство дії для перевірки цього твердження, та які саме. «ФБР ще не відповіло на цей запит», – йдеться у документі. 

Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що колишній віцепрезидент Джо Байден, який є його опонентом на виборах президента у листопаді, використовував свою посаду між 2009 та 2017 роками для тиску на уряд України, щоб нібито зупинити розслідування проти компанії Burisma.

Представники Демократичної партії США вважають ці звинувачення і розслідування політично вмотивованими. Гантер Байден був членом Ради директорів компанії Burisma з 2014 по 2019 роки.

Звіт визнає, що достеменно не зрозуміло, наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику щодо України, яку проводила адміністрація за участю його батька.

 
…

Проведена таємно інавгурація Олександра Лукашенка на посаду президента Білорусі не означає його визнання легітимним головою Білоруської держави, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Україна ніколи жодним чином не втручалася у внутрішні справи Білорусі і завжди підтримуватиме білоруський народ. З огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави», – написав Кулеба у твіттері ввечері 23 вересня.

Раніше сьогодні на зустрічі з угорським колегою Петером Сіярто Кулеба заявив, що вибори у Білорусі не були вільними, чесними і прозорими, а щодо політичного статусу президента Олександра Лукашенка, то позиція Києва ще буде визначена.

Вранці 23 вересня у палаці Незалежності в Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, який, поклавши праву руку на Конституцію, склав присягу як президент білоруською мовою.

Низка країн Заходу вже заявили, що не визнають Лукашенка президентом. Зокрема, про це сказали представники влади Німеччини, Литви, Словаччини.

З самого ранку 23 вересня у Мінську фіксували пожвавлення спецтранспорту та військових у центрі міста. Очевидці повідомляли про присутність представників роти почесної варти. Проспект Незалежності в центрі Мінська перекрили.

Після проведення церемонії люди вийшли на вулиці білоруських міст на знак протесту. Протестувальників жорстоко розганяють силовики, застосовуючи водомети, а також, за словами очевидців, сльозогінний газ.

 
…

Стан кримського активіста, колишнього в’язня Кремля Володимира Балуха стабілізувався, лікарі заявляють про позитивну динаміку. Про це повідомила Марина Порошенко, яка відвідала Балуха і спілкувалася з медиками.

«Але, безумовно, Володимира чекає ще попереду дуже довгий шлях реабілітації і відновлення. І ми будемо робити все необхідне для того, щоб він якомога швидше одужав», – зазначила Порошенко.

Про те, що Балуха побили, стало відомо вранці 8 вересня. Поліція Києва кваліфікувала це як розбій. За даними поліції, Балух 7 вересня у компанії 10–15 осіб відпочивав у одному із закладів на території Гідропарку, востаннє його бачили близько півночі. 18 вересня поліція затримала підозрюваного в нападі, 19 вересня суд його заарештував.

7 вересня виповнився рік, відколи Балуха, Сенцова й 33 інших українців, зокрема і політв’язнів, звільнили з російського ув’язнення.
…

Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва, який визнав протиправними дії Українського інституту національної пам’яті і його колишнього голови Володимира В’ятровича з надання висновку про те, що символіка дивізії «Галичина» (золотий лев із трьома коронами на блакитному тлі) не є нацистською.

Як повідомили у пресслужбі апеляційного суду, до Окружного адмінсуду звернулася позивачка «з проханням визнати протиправними дії Українського інституту національної пам’яті та його голови щодо надання інтернет-виданню «Страна.ua» тлумачення пункту 5 частини 1 статті 1 закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» щодо дивізії CC «Галичина»… , а також заборонити відповідачам пропаганду символіки дивізії 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина» з урахуванням подальших змін її назви».

Одночасно позивачка просила зобов’язати відповідачів спростувати інформацію щодо символіки дивізії «Галичина», додали у апеляційному суді.

«Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії Українського інституту національної пам’яті та його голови в наданні висновку про те, що символіка 14 гренадерської дивізії військ СС «Галичина» (1-ї Української дивізії УНА), відповідно до чинного законодавства України не є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення або публічне використання якої в Україні заборонено. Зобов’язав Український інститут національної пам’яті та його посадових осіб утриматися від вчинення дій щодо поширення вище зазначеного. В іншій частині позовних вимог відмовлено», – йдеться в повідомленні.

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, додали в суді. Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду «задовольнила її, а рішення суду першої інстанції скасувала».

У суді пообіцяли невдовзі опублікувати підстави свого рішення.

Рішення Окружного адміністративного суду Києва було ухвалене 27 травня 2020 року.

 
…

У Міністерстві оборони України повідомили, що станом на полудень 23 вересня повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі  один раз порушили домовленості, досягнуті в рамках Тристоронньої контактної групи.

«Так, в ранкову пору доби, в районі населеного пункту Водяне помічено проліт ворожого БПЛА із перетином лінії розмежування. Засобами радіоелектронної боротьби безпілотник противника було подавлено, що унеможливило його подальше застосування», – йдеться в повідомленні.

Близько 7-ї години ранку 23 вересня у штабі операції Об’єднаних сил повідомляли, що минулої і на початку поточної доби по всій лінії розмежування порушень режиму припинення вогню не було зафіксовано. Інформації про постраждалих чи втрати у ЗСУ також не було.

Бойовики угруповань «ЛДНР» не звітують про ситуацію минулої доби станом на сьогодні.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Спікер підконтрольного Кремлю «парламенту» Криму Володимир Константинов заявив, що припинення поставок електроенергії на півострів з материкової частини України після анексії – це «спецоперація» Петра Порошенка, який на той момент був президентом України. Про це Константинов сказав на засіданні кримського парламенту 23 вересня, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Ви знаєте, яким способом були підірвані лінії електропередач, за вказівкою Порошенка, ні для кого це не секрет в Україні, це його спецоперація, метою якої було поставити на коліна Крим, але ми на коліна не встали», – заявив він.

У ніч на 22 листопада 2015 року в районі херсонського селища Чаплинка сталися вибухи. У штабі громадянської акції з блокади Криму тоді повідомили, що «лінія електропередач, яка поставляла електрику в Крим, впала і не підлягає відновленню».

Тоді ж у Криму сталося відключення електроенергії, що надходить на територію півострова з материкової частини України. У Криму повідомили про запровадження режиму надзвичайної ситуації. Виникли проблеми з мобільним зв’язком, комунікаціями, водопостачанням, на заправках утворилися черги за паливом.

 
…

Президент України Володимир Зеленський 24 вересня відвідає з офіційним візитом Словацьку Республіку, повідомляє офіційний сайт глави держави.

«У межах візиту заплановані переговори з президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та головою Національної ради (парламенту) Словацької Республіки Борисом Колларом. Під час візиту планується підписання низки двосторонніх угод», – ідеться в повідомленні.

Візит до Словаччини стане для Зеленського другою закордонною поїздкою за понад пів року. Перший візит минулого тижня президент України провів до Австрії.

 
…