Влада

Європейський суд із прав людини повідомляє, що отримав звернення від уряду Вірменії, який просить його вжити заходів щодо Азербайджану.

Як йдеться в повідомленні суду, зокрема, Єреван просить терміново вказати Баку зупинити напади на цивільних, а також військові наступи на цивільні поселення у Вірменії й Нагірному Карабасі.

Як повідомили в ЄСПЛ, запит поки що розглядають. Згідно з правилом 39 Регламенту, ЄСПЛ може визначити тимчасові заходи для будь-якої держави – учасниці Європейської конвенції про права людини.

Як пояснюють у суді, йдеться про термінові заходи, які, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, застосовуються лише у випадку існування неминучої небезпеки непоправної шкоди.

Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.

Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Під обстріл у районі міста Мартакерт (в азербайджанському варіанті – Аґдере) в спірному Нагорному Карабасі потрапили співробітники медіа, заявив представник міністерства оборони Вірменії Арцрун Ованнісян 28 вересня, передає проєкт Радіо Свобода Радіо «Ехо Кавказу».

За його словами, Азербайджан почав артилерійську атаку в районі, яку відбила вірменська армія.

«Застосування артилерії було доволі великим, протягом дня обстрілювалися вірменські населені пункти в північній частині, зокрема Мартакерт. У населених пунктах поблизку Мартакерта під обстріл потрапили представники ЗМІ. Втрти противника уточнюються. Поранені були доставлені до лікарень і шпиталів», – заявив Ованнісян.

Він не уточнив, чи були журналісти серед постраждалих і які медіа вони представляли.

Читайте також: Конфлікт між Вірменією й Азербайджаном: українців закликають не їхати до регіону

Міністерство оборони Азербайджану заявило про «удар у відповідь», якого нібито завдала азербайджанська армія на Аґдеринському напрямку. Повідомлення відомства не містить згадок про постраждалих цивільних, у тому числі журналістів.

Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.

Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

 
…

У Білорусі під час акцій протесту 27 вересня затримали понад 350 людей до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення, повідомляє Міністерство внутрішніх справ країни.

У Білорусі напередодні проходили 22 протестні акції. За підрахунками відомства, число демонстрантів «значно зменшилося» в порівнянні з попередніми вихідними. У попередню неділю міліція повідомляла про участь в акціях по країні понад 20 тисяч людей, у Мінську – 18 тисяч.

Водночас, за оцінками незалежних ЗМІ, лише в марші в Мінську взяли участь понад 100 тисяч людей.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася його таємна інавгурація на посаду президента. 

«Лукашенко просто пішов на пенсію», – прокоментувала раптову інавгурацію екскандидатка в президенти Світлана Тихановська. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. Країни Заходу не визнали Лукашенка президентом. 

Марші на честь «народної інавгурації Тихановської» 27 вересня відбулися в багатьох містах Білорусі. 

Правозахисний центр «Весна» раніше повідомляв, що в ході акцій протесту силовики затримали щонайменше 340 людей. Найбільше затриманих – у Мінську, в ІТТ потрапили понад 250 людей. Серед затриманих 27 вересня – троє журналістів. Також затримання відбувалися в Могильові, Гродно, Вітебську, Бресті, Солігорську, Молодечні, Жодіно, Орші і в Барановичах.

 
…

Нідерландські адвокати одного з обвинувачених у справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» на Донбасі зустрілися у Росії з їхнім підзахисним – Олегом Пулатовим. Про це повідомили адвокати в понеділок на засіданні суду, який проходить у Нідерландах.

Це була їхня перша зустріч. Адвокати заявили, що на підставі інформації, отриманої від клієнта, підготують до суду нові клопотання. Термін їх подачі – 2 листопада.

За словами адвокатів, громадянин Росії Пулатов, який на момент катастрофи MH17 воював у складі підтримуваних Росією бойовиків «ДНР», заперечує свою причетність до загибелі літака: «Наш клієнт заявляє, що не причетний до постачання, перевезення, охорони «Бука» або збиття MH17. Він не знає, як був збитий MH17, але сам він ніякого «Бука» не бачив, і ні він, ні його підлеглі не контактували з «Буком», – заявили юристи.

За версією слідства, «Боїнг» був збитий з установки «Бук», доставленої на контрольовану бойовиками територію України з Росії. Пулатов, котрий використовував позивний «Гюрза», фігурує в матеріалах прослуховування телефонних переговорів. Зокрема, слідство стверджує, що в контексті охорони «Бука» його згадував інший обвинувачений –  Сергій Дубинський.

Захист підтвердив, що на «прослушці» звучить голос Пулатова, однак стверджує, що записи не можна однозначно інтерпретувати, і провину підзахисного вони не доводять. За словами адвокатів, Пулатов хоче звернутися до суду особисто, однак захисники відмовляли його від цього з міркувань безпеки.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 
…

Міністерство оборони Вірменії вранці 28 вересня заявило, що у Нагірному Карабасі вночі тривали бої і вранці відновилися.

Речниця відомства Шушан Степанян у фейсбуці зазначила, що «вранці противник відновив наступальні дії», застосувавши артилерію, бронетехніку і кулемети.

Водночас Міноборони Азербайджану заявило, що вірменські збройні сили обстріляли вранці місто Тертер. Пізніше оборонне відомство вказало, що азербайджанська армія «продовжує контрнаступ» і вже звільнила кілька висот навколо села Талиш, загалом заявивши про 7 «звільнених окупованих сіл» та кілька стратегічних висот.

З учорашнього дня є повідомлення про жертви з обох сторін, вказувалось про щонайменше 23-х загиблих солдатів та цивільних у  перший день боїв. Але на сьогодні точних оновлених даних немає. Військові чиновники самопроголошеного Нагірного Карабаху заявляли напередодні, що 18 людей (16 бійців та двоє дітей) загинули та понад 100 осіб були поранені. 

Наступ азербайджанських військ в Нагірному Карабасі почався вранці в неділю. Азербайджанське командування назвало відкриття вогню його військовими «контрнаступом», заявивши, що йдеться про відповідь на обстріли з боку вірменських сил. Лідер Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Азербайджан у початку війни проти вірменського народу і наголосив, що Єреван є гарантом безпеки Нагірного Карабаху.

До негайного припинення вогню та деескалації конфлікту закликали Вірменію і Азербайджан у ЄС, ООН та НАТО. Зробили це також країни-посередники з мирного врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі (До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина; співголовами групи є Росія, Франція і США).

МЗС України також заявило про глибоке занепокоєння у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території. Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року.

Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Президент США Дональд Трамп заплатив лише 750 доларів федерального податку на прибуток у 2016 році, коли він переміг на виборах. Про це пише видання The News York Times у звіті про розслідування, опублікованому 27 вересня.

Згідно з даними NYT, таку ж суму Трамп заплатив у 2017 році, і не сплачував цей податок 10 з попередніх 15 років.

На пресконференції, яка відбулася після того, як газета опублікувала свій звіт, Трамп відкинув звинувачення як «фейкові новини». Він не уточнив, скільки саме заплатив податків, натомість повторивши аргументи, які вже наводив раніше що він не може розкрити інформацію, оскільки його податкові декларації перевіряються Службою внутрішніх доходів (IRS), податковою службою США. При цьому він обіцяє оприлюднити декларації після завершення аудиту.

Адвокат «Trump Organization» Алан Гартен заявив NYT, що «більшість, якщо не всі факти (з розслідування, – ред.), здаються неточними». Він стверджує, що Трамп «сплатив федеральному уряду десятки мільйонів доларів особистих податків, зокрема заплатив мільйони податків з моменту оголошення своєї кандидатури в 2015 році.

Трамп, єдиний президент США сучасності, який не оприлюднив інформацію про свої податки, та у суді боровся з тими, хто намагався отримати доступ до неї.

Видання The News York Times зазначає, що отримало дані про податкові декларації Трампа за приблизно два десятиліття.

Навіть якщо звіт відповідає дійсності, не ясно, чи були дії Трампа незаконними. Втім, він може завдати шкоди Трампу за кілька тижнів до президентських виборів.

Згідно звіту, зокрема, Трамп міг не сплачувати або обмежувати свої податки, повідомляючи, що втратив більше грошей, ніж заробив, а також використовуючи податкові відрахування як особисті витрати. Також він звертався по податкові кредити для зменшення своїх податкових зобов’язань.

Вибори президента США призначені на 3 листопада. Кандидату від Республіканської партії Дональду Трампу протистоятиме висуванець від Демократичної партії Джо Байден.

 
…

Нинішнє збройне протистояння – наймасштабніше щонайменше з 2016 року
…

Правозахисний центр «Весна» заявив про понад 200 затриманих під час протестів у Білорусі 27 вересня, цей список досі оновлюється.

Водночас раніше в неділю у МВС країни заявляли, що співробітники правоохоронних органів затримали близько 200 учасників акцій в Мінську та інших містах.

Загалом, за оцінками журналістів, лише в акціях протесту в білоруській столиці в неділю взяли участь близько 100 тисяч людей. Гаслом акції обрали – «Народна інавгурація справжнього президента».

Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, людей у Мінську затримували посеред вулиці, у дворах. У Гродно сталися сутички між силовиками і протестувальниками. Затримання пройшли також у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як вказують очевидці, проти учасників протесту застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Повідомлення про затриманих надходили упродовж дня із Бобруйська, Вітебська, Бреста.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.

Під час протестів 26 вересня, як повідомило МВС Білорусі, були затримані 150 людей.
…

У Білорусі в неділю співробітники силових структур затримали десятки учасників акцій протесту в столиці Мінську та інших містах країни, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Так, на проспекті Переможців раніше зібралися сотні людей, в тому числі перед Палацом спорту і біля готелю «Ювілейний». За повідомленнями, туди під’їхали кілька авто з силовиками і затримали десятки людей. Повідомляється, що ОМОНівці затримували людей і у дворах будинків.

Про десятки заарештованих повідомляють у Гродно (там сталися сутички між силовиками і протестувальниками), у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як вказують очевидці, проти учасників протесту застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Про кількох затриманих повідомляють у Бобруйську, Вітебську та Бресті. Правозахисний центр «Весна» заявив про майже 70 затриманих, але цей список не є остаточним, і оновлюється.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. 27 вересня, згідно з повідомленнями соцмереж, у Білорусі відбудеться «народна інавгурація справжнього президента».
…

Парламент Азербайджану на позачерговому засіданні в неділю ухвалив рішення ввести воєнний стан на частині території країни через різке загострення ситуації в Нагірному Карабасі, де поновилися бойові дії. У деяких містах, в тому числі в Баку, ввели комендантську годину.

Раніше сьогодні військовий стан було введено в Вірменії, а також у самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці, яка перебуває під контролем вірменських збройних формувань. У Вірменії, крім того, оголосили мобілізацію військовозобов’язаних.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його уряд розгляне питання визнання незалежності Нагірного Карабаху. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Лідери Вірменії і Азербайджану Нікол Пашинян та Ільгам Алієв виступили із заявами у зв’язку з загостренням.

Алієв заявив, що нинішня операція азербайджанських сил повинна привести до «звільнення від окупації», Пашинян звинуватив Азербайджан у початку війни проти вірменського народу і наголосив, що Єреван є гарантом безпеки Нагорного Карабаху. Він також звернувся до міжнародного співтовариства із закликом вплинути на Туреччину, щоб вона не втручалася в конфлікт. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше звинуватив владу Вірменії в ескалації конфлікту, заявивши, що Анкара підтримує Азербайджан.

Азербайджанське командування назвало відкриття вогню його військовими «контрнаступом», заявивши, що йдеться про відповідь на обстріли з боку вірменських сил. Із фронту надходять суперечливі дані – обидві сторони заявляють про жертви, в тому числі і серед мирного населення.

Верховний комісар Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель закликав сторони до негайного припинення вогню та деескалації.

У НАТО також заявили, що глибоко стурбовані загостренням ситуації на лінії зіткнення в зоні нагірно-карабахського конфлікту.

«У цього конфлікту немає військового рішення. Сторони повинні відновити переговори щодо мирного врегулювання», – заявив Північноатлантичний альянс.

МЗС України також заявило про глибоке занепокоєння у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Мінська група ОБСЄ, створена в 1992 році, є посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту. До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США.

Країни-посередники закликають до завершення нинішніх боїв.

«Разом зі своїми партнерами по Мінській групі, Росією і США, Франція підтверджує свою прихильність до досягнення довгострокового і мирного врегулювання конфлікту на основі міжнародного права», – повідомило МЗС Франції.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
…

Ілон Маск заявляє, що приблизно через тиждень має намір запустити прототип космічної ракети Starship, який розробляє його компанія SpaceX для польоту людини на Марс.

26 вересня він уточнив, що політ ракети Starship відбудеться в атмосфері Землі на висоті 15 кілометрів. Раніше оголошувалося про висоту 18 кілометрів. У чому причина зміни параметрів польоту, Маск поки не повідомив.

Ілон Маск опублікував фотографію частини ракети, на якій видно хвостове оперення. «Носовий обтічник і стабілізатори – наступного тижня», – пообіцяв Маск.
…

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян уранці 27 вересня заявив у фейсбуці, що азербайджанські збройні сили розпочали наступ у напрямку Нагірного Карабаху – міжнародно визнаної частини Азербайджану, яка контролюється вірменськими сепаратистами. За повідомленням помічника президента Азербайджану Хікмета Гаджиєва, близько 06:00 27 вересня збройні сили Вірменії порушили режим припинення вогню та інтенсивно обстріляли позиції азербайджанської армії на передовій. З обох сторін повідомляють про жертви, в тому числі серед мирного населення. (Відео Reuters)
…

У сентрі Лондона 26 вересня знову пройшла акція протесту проти антикоронавірусних обмежень. Акція зібрала на Трафальгарській площі кілька тисяч людей, передають британські медіа.

Учасники протесту, що скандували «Свободи», «Ми не погоджуємося», вступили в сутички з поліцією, яка вимагала від них розійтися. Причиною було те, що противники антиепідемічних заходів їх не дотримувалися: не зберігали соціальну дистанцію та не носили захисних масок.

Читайте також: «Не знаю нікого, хто б захворів на коронавірус»: як говорити з людьми, які не вірять в загрозу COVID-19

Натовп кидав у поліцейських пляшки. За інформацією лондонської поліції, через сутички постраждали дев’ятеро офіцерів і троє протестувальників. Відомо наразі про 16 затриманих.

Протести прокоментував мер Лондона Садік Кхан, назвавши їх «неприйнятними». Він закликав протестувальників розійтися.

«Ви ставите під загрозу безпеку нашого міста. Насильство проти офіцерів не толеруватиметься, а порушники відчують на собі всю силу закону», – написав Кхан у своєму твітері.

Днями прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив про посилення карантинних заходів через зростання кількості хворих на COVID-19 у країні.

Аналогічні протести відбулися в Лондоні минулої суботи, тоді затримали 32 протестувальника, більше десятка поліцейських були травмовані.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Великій Британії на коронавірусну хворобу захворіли 421 816 людей, з них 42 060 померли. Показники захворюваності, що знизилися влітку, почали знову зростати у вересні.
…

Заступника голови Асоціації ветеранів війни Косова Насіма Харадіная перевезли до Нідерландів для участі в трибуналі з воєнних злочинів, повідомила Спеціалізована судова палата Косова 26 вересня.

Згідно з ордером на арешт, Харадіная підозрюють у залякуванні свідків, помсті та порушенні таємниці судового процесу через оприлюднення конфіденційних даних, в тому числі імен свідків.

Палата повідомила, що перша поява Харадіная в суді Гааги буде анонсована «належним чином».

Читайте також: Прем’єр-міністр Косова вітає ідею назвати на честь Трампа спірне озеро на кордоні з Сербією

Насіма Харадіная заарештували 25 вересня у районі Пейтон, що в передмісті Приштини. Як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, перед арештом Харадінай заявив журналістам, що не визнає Спеціалізовану палату та Спеціалізований офіс прокурора (СОП).

За заявою СОП, «операційну та логістичну підтримку» арешту Харадіная надали Місія з верховенства права в Косові та косовська поліція.

Напередодні до Гааги відправили заарештованого голову Асоціації ветеранів війни Косова Хюсні Ґуджаті.

Спеціалізована палата в справах Косова в Гаазі розслідує воєнні злочини, здійснені в Косові під час війни місцевих сепаратистів за незалежність від Сербії у 1998-1999 роках.
…

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп має намір призначити суддею Верховного суду консерваторку Емі Коні Баррет за кілька тижнів до президентських виборів. Про це повідомила низка американських медіа з посиланням на свої джерела.

За даними журналістів, президент оголосить ім’я нового судді Верховного суду увечері 26 вересня.

Раніше, відповідаючи на питання репортерів, Трамп підтвердив, що вже визначився, і назвав свій вибір «дуже хвилюючим», проте не став називати ім’я.

Емі Коні Баррет є фавориткою релігійних консерваторів, на яких орієнтується передвиборча кампанія Трампа. 48-річна католичка, мати семи дітей, Баррет провела більшу частину своєї кар’єри в Університеті Нотр-Дам, штат Індіана. За призначенням Трампа з 2017 року вона працює в Апеляційному суді Іллінойса. Вже тоді чимало демократів висловлювали стурбованість її релігійними та політичними поглядами.

Читайте також: У США обговорюють заяву Трампа щодо передачі влади – реакція Республіканської та Демократичної партій

Зокрема вони побоюються, що Баррет може намагатися скасувати наслідки історичної справи 1973 року, коли Верховний Суд підтвердив право жінок на аборт. Баррет, зі свого боку, запевняла сенаторів, що її віра не впливатиме на її суддівські рішення.

Баррет працювала судовим клерком у судді Верховного суду Антоніна Скаліа, який помер у 2016 році. Вона є поборницею текстуалістського підходу Скаліа до Конституції США, згідно з яким основний закон має трактуватися суто за оригінальним текстом, без врахування поточного контексту.

Трамп та республіканці в Сенаті планують швидко знайти наступника судді, ікони ліберального руху Рут Бейдер Гінзбург, яка померла 18 вересня у віці 87 років. Її смерть дала Республіканській партії можливість розширити консервативну більшість у Верховному суді.

Натомість демократи, в тому числі головний опонент Трампа Джо Байден, стверджують, що нового суддю має обрати новообраний президент після виборів у листопаді. Вони апелюють до того, що в лютому 2016 року Сенат відмовився розглядати номінанта до Верховного суду від тодішнього президента Барака Обами, пославшись на те, що вже за кілька місяців мають відбутися президентські вибори.

Номінанта до Верховного суду має затвердити Сенат, де Республіканська партія має більшість.
…

Президент Ірану Хасан Роугані розкритикував санкції, які Сполучені Штати запровадили проти цієї країни. У телевізійному виступі 26 вересня голова близькосхідної держави назвав дії Вашингтона «дикістю».

«Своїми нелегальними та нелюдськими санкціями та терористичними діями американці завдали шкоди на 150 мільярдів народу Ірану», – сказав Роугані.

За його словами, санкції завадили країні закупити ліки та харчі. Ці гуманітарні товари теоретично підпадають під винятки з санкцій США, проте багато компаній бояться порушити правила та уникають транзакцій з Тегераном.

«Ми ще не бачили дикості таких масштабів. Правильна адреса винних в усіх злочинах та тиску на любий іранський народ – Вашинтон, округ Колумбія, Білий дім», – заявив президент Роугані.

Читайте також: Вашингтон запровадив санкції проти пов’язаних з розвідкою Ірану хакерів

Він також згадав державного секретаря США і послідовного критика Ірану Майка Помпео, назвавши його «міністром злочинів».

Новий пакет санкцій був анонсований 21 вересня. Він спрямований на людей та компанії, причетних до діяльності Ірану в ядерній галузі, а також програмах із розробки ракет та звичайної зброї. Це частина стратегії наступу адміністрації Дональда Трампа в рамках «відкату» ядерної угоди 2015 року, яка дозволяла послаблення санкцій.

Крім того, Вашингтон запровадив додаткові санкції 24 вересня, додавши до «чорного списку» суддів та інституції, причетні до порушення прав людини, в тому числі – страти спортсмена Навіда Афкарі.

Державний секретар США Майк Помпео 21 вересня заявив, що Вашингтон має намір і надалі чинити «максимальний тиск», аби змусити Іран перейти до «всеосяжних переговорів щодо злочинної поведінки режиму».
…