Влада

Президент України Володимир Зеленський у неділю вранці залишив у мережі допис-«послання», у якому звернувся з проханням до «всіх своїх» словами: «Давайте показувати людям, що ми готові працювати та боротися». У дописі в фейсбуці глава держави жодного разу не конкретизував, до кого саме звертається, але наголосив, що зміни вкрай необхідні.

«Завжди намагаюся максимально широко відкривати двері для прогресивних змін. Давати шанс. Брати у свою команду тих, хто готовий працювати й відповідати за зроблене. Беріть і робіть. І відповідайте. Тому прямо й жорстко хочу сказати всім своїм. Закінчуйте відмовлятися від відповідальності. Закінчуйте стелити собі соломку на випадок чогось непередбаченого. Закінчуйте готувати собі виправдання на майбутнє. У вас достатньо часу, щоб довести свою ефективність. Просто потрібно працювати в режимі «24/7» і постійно доводити людям свою корисність», – написав Зеленський у фейсбуці.

Президент вважає, що сьогодні йдеться не лише про вибори до органів місцевого самоврядування, «мова все ще про можливість перезавантажити наші традиційні соціальні відносини», додав він.

«Мова зараз про те, куди ми все-таки хочемо в підсумку дійти? І чи хочемо? Чи вже зламалися на півдорозі? Але хіба справжні зміни можуть відбутися без виграшу, без перемоги, без віри в себе? Ось чому потрібно, щоб блищали очі. Щоб усупереч. Щоб усі навколо бачили бажання йти та боротися. По-іншому ніяк», – написав Володимир Зеленський у соцмережі.

20 травня виповнився рік із моменту, як на посаду президента України вступив Володимир Зеленський. 20 травня 2019 року у Верховній Раді він склав присягу глави держави.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби тричі відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Факт порушення режиму припинення вогню було зафіксовано неподалік населеного пункту Піски, де ворог відкрив вогонь зі стрілецької зброї у бік наших позицій. Внаслідок ворожого пострілу один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав кульове наскрізне поранення в ногу. Воїну надали домедичну допомогу та доправили до лікувального закладу. Стан здоров’я військовослужбовця задовільний. Ще одне застосування противником стрілецької зброї відмічено поблизу Павлополя. Окрім того, порушення досягнутих домовленостей зафіксоване в районі населеного пункту Водяне. На цій ділянці помічено проліт ворожого БПЛА», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби по всій лінії розмежування спостерігається тиша.

Бойовики угруповання «ДНР» на своїх ресурсах звинуватили ЗСУ в обстрілі 19 вересня околиць окупованого Донецька, в угрупованні «ЛНР» не звітують про ситуацію минулої доби на лінії зіткнення.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

Народні депутати з нині владної партії «Слуга народу», голова Верховної Ради Дмитро Разумков і депутат Олександр Качура, висловили 19 вересня протилежні думки щодо перспектив змінити постанову про проведення місцевих виборів в Україні в частині про вибори на окупованій нині частині Донбасу, як того вимагає Росія.

Зокрема, Разумков в ефірі телеканалу «Україна 24» заявив про неможливість скасування в постанові про місцеві вибори в Україні пункту щодо виборів в ОРДЛО. На його думку, ця постанова ніяк не пов’язана з мінськими угодами, всупереч тому, що твердить Росія, що вона порушує ці угоди. «Говорити, що постанова чомусь, комусь заважає, м’яко кажучи, не зовсім коректно», – заявив він.

Разумков нагадав, що постанову ухвалила Верховна Рада відповідно до закону України, який говорить про те, що парламент оголошує місцеві вибори не пізніше, ніж за 90 днів до дати виборів. «Сьогодні вносити будь-які зміни до цієї постанови – це поставити під сумнів легітимність проведення виборів на всій території держави, тому що це суперечитиме чинному законодавству», – пояснив спікер.

Разумков також підтвердив, що сьогодні неможливо провести вибори на окупованих територіях Донбасу. «Організаційно це неможливо сьогодні зробити, вони не можуть відбутися за українським законодавством, там немає доступу всіх політичних партій і сил, які зареєстровані в Україні, там, на жаль, не працює свобода слова. Головне, що там будуть не вибори, а призначення тих чи інших людей. Цей підхід суперечить демократичним нормам, до яких ми з вами звикли. Це не може відбуватися під дулами кулеметів», – наголосив він.

Натомість народний депутат із фракції цієї ж партії Олександр Качура стверджує, що більшість парламентської фракції «Слуга народу» схиляється до того, щоб внести зміни до постанови Верховної Ради про місцеві вибори в Україні, яких домагається Росія.

«Поки в нас уже викристалізувалося таке розуміння у більшості народних депутатів фракції… – що ми повинні прийняти мудре рішення. На мій погляд, мудре рішення для того, щоб розблокувати процес мирний, для того, щоб 300 військовополонених повернулися, щоб розведення військ ще на трьох ділянках відбулося – нам треба внести все-таки зміни і виправити тут помилку, про яку я казав ще кілька місяців тому», – заявив він в ефірі того ж телеканалу.

Качура наголосив, що буде переконувати в цьому всю фракцію. За його твердженням, близько 70% фракції «прихильні до того, щоб такі зміни до постанови були внесені».

Вимоги щодо зміни постанови про вибори викликали різку критику в демократичних опозиційних партіях, натомість їх підтримали проросійські сили в Україні.

Олександр Качура – адвокат за фахом, відомий, зокрема, своєю участю в скасуванні заборони в Україні телесеріалу «Свати» виробництва «Студії «Квартал 95», очолюваної тоді нинішнім президентом Володимиром Зеленським, як і заборони на в’їзд до України актора з цього серіалу, росіянина Федора Добронравова, відомого своїми антиукраїнськими висловлюваннями і порушеннями порядку відвідування окупованого Криму.

Він вніс проєкт постанови про внесення змін до постанови Верховної Ради від 15 липня «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» № 3943 ще 28 липня, до того, як до цієї постанови публічно висловила претензії Росія, – і його проєкт якраз відповідає вимогам Росії.

Він передбачає, зокрема, вилучення з нині чинної постанови таких конкретних вимог до можливості проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях, як: «припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя».

Відповідно до проєкту змін, поданого Качурою, пропонується, зокрема, дозволити можливість згаданих виборів без виконання цих конкретних вимог, лише за абстрактної умови «повноцінного завершення на відповідних територіях процедур роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі».

Після засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу 19 серпня стало відомо, що Росія поставила за умову продовження переговорів перегляд постанови Верховної Ради від 15 липня про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня, яка не передбачає нині проведення таких виборів на окупованих територіях Донбасу і Криму і встановлює умови, за яких такі вибори можуть відбутися в майбутньому. Після того голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук подав до Верховної Ради листа з пропозицією про зміну цієї постанови; наразі його не розглядали.

26 липня президент Росії Володимир Путін у розмові з українським колегою Володимиром Зеленським, за повідомленням Кремля, назвав ту постанову «такою, що суперечить мінським угодам і ставить під загрозу перспективи врегулювання». Відтак делегація Росії в ТКГ заблокувала подальші переговори, вимагаючи зміни цієї постанови.

Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

Крім того, також і в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, теж стали висувати вимоги про зміни до постанови про вибори, погрожуючи інакше зірвати новий обмін утримуваними, про який нині намагаються домовитися.

Іще на початку серпня голова офісу президента України Андрій Єрмак заявляв про підготовку нового обміну утримуваними в форматі «100 на 100» і висловлював сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не називав. Відтоді ні про які реальні кроки до такого обміну не повідомляли. Також у заявах щодо такого обміну не йшлося про повернення «300 військовополонених», як нині стверджував Качура.
…

Міністр фінансів України в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода навів дані про витрати з так званого «коронавірусного фонду», які викликали критику опонентів нинішньої влади через використання цих коштів на інші цілі, зокрема на будівництво доріг.

«Я вам скажу прості цифри. З 66 мільярдів коштів фонду навіть із дорогами використано 23. На дороги використано менше ніж 10. Питання стоїть в ефективності використання цих коштів і можливості деяких міністерств правильно розпоряджатися бюджетними видатками. Тобто було б гірше, я вам поясню, якщо б у місяці ми половину коштів фонду використали, а половину не використали, і виникло питання, чому ж ми не ухвалили в той період часу ті рішення, які дозволили б нам більш ефективно розпоряджатися державними фінансами. Тому що в грудні дороги вже ніхто не побудував би. А зараз ми можемо казати, що і мали можливість фонд більш ефективно використати», – сказав міністр Сергій Марченко в «Суботньому інтерв’ю».

1 червня в інтерв’ю виданню «РБК-Україна» Марченко заявляв, що вже на той час із майже 65 мільярдів гривень Фонду боротьби з COVID-19 (пізніше його суму дещо збільшили до 66 мільярдів) було витрачено майже половину: «27 мільярдів на безповоротній підставі; на поворотній – приблизно 1,3 мільярда гривень».

У липні Міністерство фінансів повідомляло, що уряд розподілив усі тоді вже 66 мільярдів гривень із Фонду боротьби з COVID-19, так що з нього для системи охорони здоров’я на всі видатки мало піти майже 16 мільярдів, а 35 мільярдів – на реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг. Але здійснені на той час касові видатки складали 9,7 мільярда гривень.

Експерти критикували такий нецільовий розподіл коштів і вказували на корупційні ризики.

Крім того, критики звертають увагу, що автодорожні заходи, профінансовані з цього фонду, проходили за програмою нинішнього президента Володимира Зеленського «Велике будівництво» – тоді як значна частка рекламованих у цій програмі доріг і інших об’єктів були профінансовані і значною мірою збудовані ще за влади попередніх президента Петра Порошенка і уряду Володимира Гройсмана, а деякі ділянки доріг, відремонтовані вже останнім часом, виявилися неякісними і вже руйнуються.

Тим часом той факт, що вже розподілені всі кошти фонду, означає, що при настанні другої хвилі коронавірусної пандемії в ньому вже не залишається коштів на систему охорони здоров’я.

 
…

Керівник Міністерства фінансів розповів, чому в державному бюджеті на наступний рік, який складений із дефіцитом і в якому скорочене фінансування кількох напрямків, натомість збільшили фінансування таких органів, як офіс президента чи Державне бюро розслідувань.

Як сказав міністр фінансів Сергій Марченко в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, зокрема, фінансування ДБР збільшується порівняно з фінансуванням Національного антикорупційного бюро через те, що «НАБУ було створене ще в 2015 році, і до цього часу бюджет НАБУ вже сформований, і ми його чітко розуміємо, і ми індексуємо на рівень інфляції, і ми індексуємо дійсно ті речі, які дійсно необхідні».

«ДБР – орган, який був створений досить недавно. У них ані немає абсолютно забезпечення комп’ютерною технікою, ані не набрана достатня кількість людей. Тобто це питання суто технічне. І люди, які дійсно хочуть розібратися, можуть запитати у нас. Ми чітко пояснимо, чому, наприклад, ми збільшили», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю».

Те ж саме, сказав голова Мінфіну, стосується офісу президента: «300 мільйонів гривень з плюсом. Я поясню. За останні роки, я думаю, що, напевне, за 5–6 років, президенти України не вважали за необхідне турбуватися про офіс, думати про видатки офісу і так далі. У зв’язку з цим рівень зарплат службовців, а це люди, які працюють в офісі президента, порівнюючи з секретаріатом Кабміну і апаратом Верховної Ради, значно нижчі».

При цьому Марченко звернув увагу, що в офісі президента вже заявили про готовність скоротити кількість працівників на 10 відсотків, щоб зменшити видатки на цю структуру, і внести це скорочення в проєкт бюджету між першим і другим читаннями.

Як заявили на Банковій із посиланням на голову офісу Андрія Єрмака, той «вважає неприпустимим» збільшення видатків на утримання органів державної влади під час кризи.

14 вересня Кабінет міністрів на своєму засіданні затвердив проєкт держбюджету на 2021 рік, поданий Мінфіном, і того ж дня вніс його на розгляд до Верховної Ради.

На забезпечення діяльності президента і його офісу в кошторисі на наступний рік закладено 1 мільярд 269 мільйонів гривень (на нинішній рік було понад 912 мільйонів), на ДБР – 2 мільярди 484 мільйони гривень (було 1 мільярд 417 мільйонів).

Натомість, серед іншого, скорочуються обсяги виплат пільг і субсидій громадянам (заплановано 36 мільярдів 608 мільйонів, на нинішній рік було понад 39 мільярдів 329 мільйонів гривень), також в умовах війни Росії проти України скоротилося фінансування Міністерства оборони (на 2021 рік 117 мільярдів 632 мільйони гривень, на 2020 рік 117 мільярдів 505 мільйонів).

 
…

Партія «Голос» назвала першу десятку кандидатів на виборах до Київської міської ради.

Очолив список колишній голова Державної митної служби Максим Нефьодов. Другою йде президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош, третім – спеціаліст із ЖКГ та енергетики Костянтин Богатов, четвертим – волонтерка та боєць-доброволець Аліна Михайлова, п’ятим – керівник київського виборчого штабу, ІТ-підприємець Григорій Маленко.

У першій десятці також власник інвестиційної компанії Тарас Козак, ексзаступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, контррозвідник Василь Попатенко, правозахисниця Ольга Гвоздік та координаторка «Голосу» в Подільському районі Києва Дар’я Васильченко.

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який скасовує довідки про несудимість для кандидатів у депутати на місцевих виборах.

Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, документ повернули з підписом президента 18 вересня.

Парламент ухвалив відповідний закон 15 вересня.

Кандидати в місцеві депутати критикували вимогу надати довідку про несудимість. Вони скаржилися на додаткові витрати й затягнутість процесу отримання довідки.
…

Інформація про нібито проведення в Офісі президента України наради, на якій обговорювався зрив спецоперації із затримання бойовиків «Приватної військової компанії Вагнера», є вигадкою, заявив керівник ОП Андрій Єрмак в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера».

«Це детективна історія, яка була вигадана від самого початку до кінця. Взято декілька фактів з реальності, додано художні вигадки – і створилася масштабна історія, яка дійсно вражає», – сказав Єрмак.

За його словами, упродовж бойових дій на Донбасі українська розвідка та відповідні служби документували всіх осіб, які беруть участь у війні проти України.

«Це триває й до сьогодні. І саме факти цього документування були «злиті» у ЗМІ. На жаль, це завдало дуже серйозного удару по наших органах. Після цього інциденту їм буде набагато важче виконувати цю роботу», – заявив Єрмак.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни.

В Україні назвали «недружнім кроком» дії влади Білорусі, яка видала бойовиків Росії, попри запит на екстрадицію до України.

Наприкінці серпня президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб.

Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили новопризначений начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

В оприлюдненому 9 вересня інтерв’ю Дмитрові Гордону ексголова Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію українських спецслужб із затримання «вагнерівців» зруйнував один телефонний дзвінок з «оточення Зеленського».

 
…

США засудили вирок сімом фігурантам другого бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», винесений 16 вересня Південним окружним військовим судом в російському Ростові-на-Дону.

«Ми засуджуємо політично мотивоване і невиправдане засудження Росією сімох кримськотатарських журналістів і громадських активістів до тюремного ув’язнення. Росія повинна припинити застосовувати до українців свої несправедливі закони і корумповані судові процеси, а також припинити незаконну окупацію Криму», – зазначили у посольстві США в Україні.

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

Так, Марлену Асанову присудили 19 років колонії суворого режиму, Мемету Белялову – 18, Тимуру Ібрагімову – 17 років, Сейрану Салієву – 16, Серверу Мустафаєву – 14, Серверу Зекір’яєву – 13, Едему Смаїлову – 13.

Ернес Аметов був визнаний невинним і звільнений в залі суду.

Раніше цього тижня прокуратура АР Крим та Севастополя заявила, що вважає вирок фігурантам бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір» черговим доказом релігійних переслідувань в окупованому Криму.

У ЄС заявили, що не визнають застосування російського законодавства в анексованих Криму і Севастополі, оскільки це незаконно згідно з міжнародним правом, а також передачу громадян України з Криму до судів у Росії.
…

У підконтрольному Кремлю Верховному суді Криму 18 вересня відбулося судове засідання щодо третьої бахчисарайської групи у «справі Хізб ут-Тахрір». Про це повідомляє «Кримська солідарність».

«Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисту. Захист вказав на численні порушення законодавства, зокрема і міжнародних норм», – розповіла адвокат Еміне Авамілєва.

За її словами, захист вказав на численні порушення норм КПК Росії. Захисник вважає, що слідство, подаючи клопотання про продовження запобіжного заходу утримання під вартою, спирається виключно на свої припущення про те, що обвинувачені, перебуваючи під домашнім арештом, можуть вплинути на хід слідства, на свідчення свідків, сховатися від слідства, залишити Крим і таким чином чинити тиск на слідство або тиск на свідків.

11 березня у будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, було затримано п’ятьох людей: Енвера Мустафаєва, Сейтумера Сейтумерова, Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова, Рустема Сейтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ. Всім затриманим інкримінували стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації).

Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї і Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків. У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» через обшуки 11 березня.
…

Президент України Володимир Зеленський готовий піти на 10-відсоткове скорочення працівників Офісу президента, якщо не вдасться скоротити видатків на утримання органів державної влади, передає сайт ОПУ з посиланням на керівника президентської канцелярії Андрія Єрмака.

«Андрій Єрмак повідомив, що звернувся до керівництва Міністерства фінансів України та Державного управління справами з проханням ретельно попрацювати разом із народними депутатами між першим і другим читанням проєкту закону про державний бюджет на 2021 рік для розумного скорочення видатків на забезпечення діяльності Офісу президента», – йдеться в повідомленні.

В ОПУ вказують, що керівник Офісу президента України «вважає неприпустимим» збільшення видатків на утримання органів державної влади під час кризи.

Єрмак каже, що розуміє необхідність виконання законодавства щодо підвищення тарифних ставок працівникам бюджетної сфери через поетапне підняття мінімальної зарплати.

«Водночас я закликаю урядовців і народних депутатів знайти можливість скоротити інші видатки, без яких ми можемо пройти цю кризу», – сказав Єрмак, додавши, що «у разі неможливості зменшити інші видатки, глава держави готовий піти на 10-відсоткове скорочення працівників Офісу президента».

За даними Єрмака, на сьогодні чисельність працівників Офісу глави держави є найнижчою за останні 10 років (419 – при максимальній кількості 579 – у 2014-му).

Раніше сьогодні міністр фінансів Сергій Марченко заявив журналістам, що видатки на утримання Офісу президента у проєкті держбюджету на 2021 рік збільшили майже на 40%. Як повідомляла агенція «Укрінформ», міністр пояснив це тим, що відомство побачило «диспропорції у заробітних платах».

14 вересня Кабінет міністрів на своєму засіданні затвердив проєкт держбюджету на 2021 рік. На забезпечення діяльності президента і його офісу у кошторисі на наступний рік закладено 1 мільярд 269 тисяч гривень.

 
…

У вівторок, 22 вересня, Україну відвідає верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель. 

Боррель збирається зустрітися з президентом Володимиром Зеленським, главою МЗС Дмитром Кулебою, міністром оборони Андрієм Тараном.

Також він має намір відвідати консультативну місію ЄС в Україні.
…

Голова Національного банку України Кирило Шевченко запевнив послів країн «Групи семи» (G7) в захисті незалежності центробанку України.

«Посли країн «Великої сімки» (G7) в Україні заявили, що наша країна «має продемонструвати політичну волю для захисту незалежності Національного банку». Я дуже поважаю погляди і застереження поважних послів, і повинен запевнити всіх вас, що незалежності НБУ нічого не загрожує», – написав Шевченко у фейсбуці.

Він зазначив, що «підконтрольність НБУ кому завгодно просто неможлива».

«Всі важливі рішення ухвалюються колегіально після всебічного обговорення їх впливу як на банківську систему зокрема, так і економіку в цілому», – додав Шевченко.

Коли саме і в якому форматі проходила зустріч голова НБУ не вказав.

1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.
…