Влада

«Глобальне потепління» у відносинах між Україною й Угорщиною залежить не лише від Києва, а й від Будапешта, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Він сказав про це, коментуючи свій допис від 2 вересня, в якому заявив, що Україна налаштована на «глобальне потепління», у хорошу сенсі, відносин з Угорщиною.

«Я написав, що ми налаштовані на глобальне потепління. Чи буде воно? Це залежить не лише від України, але й від Угорщини. Глобальне потепління полягатиме в тому, що ми зможемо вирішити освітню суперечку, яка виникла через позицію Угорщини щодо українського закону про освіту. І коли ми приберемо цей подразник, ми зможемо дійсно на дуже широкому фронті активізувати наше співробітництво і по лінії нашої євроатлантичної інтеграції, і по лінії залучення інвестицій у Закарпатську область, і по лінії стратегічних торговельних проєктів регіонального характеру. Для цього потрібно прибрати подразник. І ми над цим працюємо», – сказав Кулеба.

Коли саме цього очікувати, міністр не сказав.

Між Україною та Угорщиною є низка дражливих політичних питань, у вирішенні яких Київ шукає компроміси, але, як заявили раніше в МЗС, при цьому Україна не зрадить власні інтереси.
…

«Поодинокі провокації» з боку ОРДЛО не можуть стати і не стануть підставою для зриву мирного процесу, заявили учасники розширеної наради керівництва української делегації в Тристоронній контактній групі, що відбулося 6 вересня в Києві, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, участь у нараді, зокрема, взяли віцепрем’єр-міністр України – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, міністр оборони України Андрій Таран і представники Генерального штабу України. Нарада була присвячена розгляду публічних заяв із боку членів незаконних збройних формувань щодо погроз відкрити вогонь по позиціях Збройних сил України поблизу Горлівки, йдеться в повідомленні.

«Особливу увагу на зустрічі приділили інциденту, який стався 6 вересня і внаслідок якого було поранено українського військовослужбовця, котрий здійснював роботи з розбору згорілого бліндажа. Взявши до уваги всі обставини інциденту, учасники наради дійшли висновку, що поодинокі провокації з боку ОРДЛО не можуть і не стануть підставою для зриву мирного процесу. Тобто українська сторона робитиме все для того, щоб не допустити зриву перемир’я на Донбасі», – повідомила пресслужба президента.

За повідомленням, учасники наради провели детальний аналіз ситуації, заслухавши доповіді представника робочої групи ТКГ із питань безпеки, представників Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ України, а також взявши до уваги звіт Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ від 5 вересня 2020 року.

«Ми дуже цінуємо режим повного і всеосяжного припинення вогню, якого вдалося досягти 27 липня. Саме тому ми постійно стежимо за тим, як виконуються домовленості, й нам важливо, щоб Нормандський процес якомога швидше дав результат. Українська сторона робитиме все для того, щоб не допустити зриву перемир’я на Донбасі», – заявив голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук.

Учасники наради наголосили, що українська сторона чітко й послідовно дотримується режиму повного і всеосяжного припинення вогню. «Важливо, що це повністю підтверджується також у звітах СММ ОБСЄ», – додав голова української делегації в ТКГ.

За підсумками наради Кравчук звернувся до спеціального представника чинного голови ОБСЄ в Україні та ТКГ Гайді Грау.

6 вересня командування Операції об’єднаних сил повідомило, що російські гібридні війська порушили режим припинення вогню на Донбасі. За повідомленням, бойовики вдалися до прицільного обстрілу український позицій біля Красногорівки, внаслідок цього один український військовий був поранений.

Штаб ООС розцінив цей випадок як цілеспрямований зрив домовленостей Тристоронньої контактної групи.

Читайте також: Двоє військових відрізало вогнем під час ліквідації пожеж, їх шукають – штаб

«Об’єднані сили дають ще одну можливість так званим «ДНР» та «ЛНР» виконати вимоги, які були визначені Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020 року дотримуватися повного і всеосяжного режиму припинення вогню. В інакшому випадку, при наступному обстрілі українських позицій Об’єднані сили нададуть адекватну відсіч противнику з усіх наявних сил і засобів», – йдеться в повідомленні.

5 вересня ватажок підтримуваного і скеровуваного Росією незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що в понеділок, 7 вересня, порушить нині чинний режим припинення вогню. У відповідь на це українська сторона пообіцяла зреагувати в разі такого порушення.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу українські військові не повідомляють про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Про те, що Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом, було заявлено наприкінці серпня
…

Керівник МЗС зазначив, що українська сторона готова обстоювати цю позицію в судах «стільки, скільки потрібно».
…

Андрій Мельник не вважає достатньою відповіддю зупинку будівництва «Північного потоку-2», до якої вже закликали деякі німецькі політики
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода пояснив, чи визнає України чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка легітимно обраним на наступний термін.

«Я вважаю взагалі постановку питання звуження всієї проблеми до «легітимний» чи «нелегітимний» глибоко помилковою», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю» 5 вересня.

За його словами, «в Білорусі зараз розгортаються надзвичайно драматичні процеси… – це інтенсифікація створення союзної держави». Мається на увазі наддержавне утворення, яке Росія і Білорусь домовилися створити ще наприкінці 1990-х років, але яке досі переважно, за деякими винятками, лишалося на папері; останнім часом керівництво Росії чинить на Білорусь дедалі більший тиск, щоб перейти до глибшої інтеграції Білорусі в Росію, а після останніх президентських виборів у Білорусі і масових протестів проти оголошених результатів цей тиск посилився ще більше.

«Питання не в тому. Вийти і сказати гасло «Ми не визнали Лукашенка», а чи вийти і сказати, що «визнали Лукашенка», – то це примітивізація процесу. Наша задача – не гаслами говорити, а конкретними діями захищати свою країну. У нас 1 084 кілометрів спільного кордону з Білоруссю. У нас нескінченна кількість родинних зв’язків. У нас купа громадян України на території Білорусі. У нас глибоко пов’язані економіки. П’ять мільярдів доларів товарообіг. За деякими товарними позиціями експорт із Білорусі до України є критично важливим для нашої держави. Я маю опікуватися цими питаннями», – сказав Кулеба.

«Ми маємо зробити так, що як би не закінчилася ця криза, Україна зазнала мінімально негативного впливу цього процесу. Ось це наша задача», – додав він.

Олександр Лукашенко нині завершує п’ятий термін на посаді, який у світі фактично визнають легітимним. Дата його вступу на посаду на шостий термін, який він, за офіційними даними, здобув, на цей час невідома. У Центральній виборчій комісії Білорусі заявляли, що інавгурація Лукашенка на новий термін відбувається, як правило, протягом місяця після офіційного оголошення результатів виборів (яке відбулося 14 серпня), але конкретну її дату визначать неуточнені «організатори», і вона відбудеться «не пізніше ніж через два місяці». Наразі не визначено, чи визнає світова спільнота шостий термін Лукашенка, який, із погляду офіційного Мінська, почнеться після цієї інавгурації.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів, які заявляють про масові фальсифікації і нечинність цих результатів виборів. Сумніви в цих результатах висловлюють і на Заході.

 
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода у відповідь на заборону в Росії чергового об’єднання місцевих українців «Сірий клин» нагадав цій країні, що саме українці розбудували свого часу значну частину її нинішньої території.

Як наголосив він у «Суботньому інтерв’ю», ця ситуація з черговою забороною приводить його лише до однієї думки: «Нам потрібно зробити одну річ: сказати нам потрібно зараз, що, дорогі українці Росії, як вам складно не було б зараз, але українська держава завжди пам’ятатиме про вас, про ваших прадідів, які будували цілі міста, розбудовували, приносили цивілізацію на окремі території Російської Федерації. Ми повинні чітко і прямо вголос говорити, що цивілізацію на значну територію Росії принесла Україна, принесли українці, які приїжджали туди, розбудовували господарство, ліси перетворювали на селища і міста, будували економіку. І ми повинні пам’ятати, і Росія повинна пам’ятати про те, що це зробили українці, а не росіяни».

Про заборону організації Кулеба нагадав: «Це ж не якийсь поодинокий випадок. Останні роки Росія планово зачищає свою територію від незалежних українських організацій. Тобто все, що не інфільтровано, не контролюється повністю ФСБ, – все піддається знищенню. Так було з бібліотекою українською в Москві. І так зараз сталося з «Сірим клином».

За словами міністра, Україні взагалі потрібно дуже серйозно переосмислити свою політику щодо закордонних українців, «зокрема щодо того, як ми можемо допомагати українцям в Росії в тих умовах майже тотального контролю ФСБ, під яким вони перебувають». «Це дуже серйозна задача. Наш інструментарій дій в Росії дуже обмежений. Але цим потрібно зайнятися», – наголосив чільний український дипломат.

28 серпня Омський обласний суд у Росії задовольнив адміністративний позов обласного управління Міністерства юстиції Росії і ухвалив рішення про ліквідацію Омської регіональної громадської організації «Сибірський центр української культури «Сірий клин». Згаданий у її назві Сірий клин – традиційна неофіційна назва значних територій на південному заході Сибіру в нинішній Росії і півночі сучасного Казахстану, які були масово колонізовані українцями, починаючи з другої половини 19-го століття.

За повідомленнями, російський Мін’юст виявив у роботі організації низку паперових порушень – таких, як ненадану вчасно звітність «про діяльність», «про використання майна», незатверджені річні бухгалтерські баланси тощо чи й «невідповідність статуту російському законодавству».

Суд в Омську вперше повідомив, що прийняв цей позов, іще на початку серпня. 13 серпня Дмитро Кулеба відреагував на ці повідомлення.

«Дорогі українці Сірого клину та інші українці, які живуть на території Росії… Ми вважаємо всіх вас невід’ємною частиною українського народу. Ми уважно стежимо за всіма протиправними діями Росії проти вас і докладатимемо всіх зусиль, аби ви зберегли право на розвиток українських традицій, української мови, української культури і української ідентичності. Ви фізично далеко від України, але ми завжди поруч з вами і будемо використовувати будь-які наявні інструменти для того, щоб вам допомогти», – сказав Кулеба під час онлайн-брифінгу.

«Нам стало відомо, що російська влада закриває чергову українську організацію в Росії – це українська громада «Сірого клину»… Ми розглядаємо це як продовження репресивної політики Росії проти громадських організацій українців у Росії», – наголосив він.

У зв’язку з цим Кулеба також нагадав, що 2010 року так само через суд була ліквідована Федеральна національна культурна автономія українців у Росії, 2012 року – ще одна загальноросійська організація, Об’єднання українців у Росії, 2017 року була закрита Бібліотека української літератури в Москві, а 2019 року Генеральна прокуратура Росії визнала Світовий конгрес українців «небажаною організацією» на території тієї країни.

«Ми рішуче протестуємо проти цих репресивних дій і вимагаємо від Росії дотримуватися норм міжнародного права і визнаних демократичних норм у цьому питанні», – сказав тоді голова МЗС.

Як прокоментував Радіо Свобода Валерій Семененко, колишній співголова однієї з провідних організацій українців у Росії, Об’єднання українців Росії, який 2012 року пережив її ліквідацію через російські суди, за російським законодавством порушення можна обов’язково знайти практично в кожній громадській організації, якщо вона потрапить під перевірку влади. За його словами, в організаціях українців у Росії такі перевірки почалися з 2009 року, і після того, як вони поклали край існуванню загальноросійських організацій українців, ці заходи тривають далі щодо регіональних.

 
…

4 вересня уряд Росії запровадив санкції проти групи народних депутатів України, в тому числі проти Петра Порошенка
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода заявив із приводу широко критикованих висловлювань першого заступника голови української делегації в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу Вітольда Фокіна, що «кожен має право на помилку».

«Давайте не будемо відразу сокирою замахуватися. І я щиро сподіваюся, що пан Фокін продовжить свою роботу у ТКГ, не припускаючись повторно таких помилок», – сказав Кулеба в «Суботньому інтерв’ю».

«Я запевняю вас, що з того, що я знаю з тих засідань, контактів в рамках ТКГ, які вже відбулися, пан Фокін займав там офіційну позицію. В інтерв’ю, яке ви згадуєте, він, очевидно, дозволив собі вийти за межі тієї позиції, яку він відстоює в ТКГ, і почав міркувати про речі, які, по-перше, стали дуже резонансними, а по-друге, і керівник офісу президента Андрій Єрмак, і я як міністр закордонних справ чітко заявили публічно про те, що це лише особисті думки пана Фокіна, вони не становлять державної, офіційної позиції України на цих перемовах», – заявив Кулеба.

Вітольд Фокін, колишній прем’єр-міністр України, нині перший заступник голови делегації України в ТКГ, в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.уа» 29 серпня заявив, зокрема: «Сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу».

Із критикою цієї заяви вже виступали голова Верховної Ради Дмитро Разумков, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, керівник офісу президента Андрій Єрмак, а також сам Дмитро Кулеба, його також планують викликати для пояснень до Верховної Ради.

Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

В Україні ще з кінця 2014 року діє закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», чинність якого Україна продовжувала вже кілька разів. У Києві й на Заході вважають, що це повністю відповідає виконанню пункту мінських домовленостей, де йдеться про «особливий статус» ОРДЛО. Москва й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» дотримуються протилежної думки й домагаються чогось на кшталт повної автономії, іноді для всієї території Донецької і Луганської областей, а не тільки для їхньої окупованої частини, із правом блокувати будь-які неприйнятні для Кремля кроки Києва.

Крім того, за ухваленим 2014 року законом «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», який не набув чинності і який тепер у владній партії «Слуга народу» пропонують замінити на інший, непритягнення до кримінальної відповідальності, яке часто помилково називають «амністією», може стосуватися тільки тих учасників подій на сході України, хто не скоїв тяжких злочинів. При цьому правозахисники звертали увагу, що цей закон може бути надто м’яким, і закликали зменшити перелік статей Кримінального кодексу, дії за якими мають потрапити під таку «амністію».

У владній нині партії «Слуга народу» вже виступали з гаслом «Маю право на помилку»: в квітні низка депутатів від цієї партії з’явилася в Верховній Раді в футболках із такими написами. Це сталося після того, як у час суворого весняного карантину влада влаштувала для школярів телевізійні уроки, і вчителі, які їх вели, на всю країну раз за разом робили грубі помилки в елементарних моментах, що викликало критику щодо організації таких уроків і добору кадрів для них. Критики цієї партії і її уряду також звертали увагу на численні, на їхню думку, помилки нинішньої влади в керівництві державою, в економічній і соціальній політиці тощо; прихильники партії закликали натомість визнати право помилятися і заявляли, що влада має отримати більше часу для здійснення своїх планів.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 4 вересня відхилив апеляційну скаргу адвоката і залишив під арештом фігуранта кримської «справи Хізб ут-Тахрір» Вадима Бектемірова, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Згідно з повідомленням, Бектеміров залишатиметься в слідчому ізоляторі до 2 грудня.

«У своїй апеляційній скарзі я просив у клопотанні слідчого відмовити в повному обсязі. Обґрунтував це тим, що вину у злочині мій підзахисний не визнає, проживає на території Криму тривалий час, має сім’ю. Однак суд наші доводи не врахував і залишив рішення Київського районного суду без зміни», – розповів адвокат Марлен Халіков.

Також захисник клопотав про те, щоб Вадима Бектемірова доставили в залу судового засідання, але суд не задовольнив це звернення Халікова. Підсудний брав участь у засідання суду через відеоконференцзв’язок із СІЗО.

Вадим Бектеміров – магістр за спеціалізацією «Ісламські віровчення» факультету арабської літератури і гуманітарних наук, закінчив університет «Аль-Джінан» (Тріполі, Ліван). До арешту проводив дуа на підтримку сімей політв’язнів, організовував передачі арештованим кримським татарам-мусульманам, відвідував судові засідання. Російські силовики затримали Бектемірова 7 липня після чергових масових обшуків у Криму. Його звинувачують в організації діяльності «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії та анексованому Криму.

Дії російських силовиків засудили в Представництві президента України в АРК, а Головне управління Національної поліції в АРК і Севастополі почало кримінальне провадження за фактом обшуків за ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла) і за ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).
…