Влада

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 10 вересня тричі порушили домовленості про повне припинення вогню, що вступили в дію 27 липня.

«Ворог обстріляв зі стрілецької зброї позиції наших військ неподалік Шумів, де мала пройти зустріч представників СЦКК та ОБСЄ і де були надані гарантії безпеки… Окрім того, два ворожі обстріли зафіксовано на ділянці фронту поблизу Золотого», – йдеться в повідомленні штабу у фейсбуці.

Українські військові кажуть, що бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було.

«Від початку поточної доби, 11 вересня, режим припинення вогню зберігається повною мірою», – додали у штабі.

В угрупованні «ДНР» не повідомляють про бойові дії 10 вересня, у тому числі вони не коментують інцидент біля Шумів. Бойовики «ЛНР» звинувачують українську армію в обстрілі біля Голубовського.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

В Італії сторона захисту українського нацгвардійця Віталія Марківа подала 11 вересня до апеляційного суду присяжних Мілана нові виправдувальні докази у справі загибелі іноземних репортерів на Донбасі у травні 2014 року. Документи були надані, відповідно до юридичної процедури, напередодні  апеляційного процесу, який почнеться у Мілані 29 вересня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд другої інстанції розглядатиме клопотання про оскарження обвинувального вироку Марківу. Влітку минулого року суд присяжних Павії засудив бійця до 24 років неволі за співучасть в убивстві італійця Андреа Роккеллі та Андрія Миронова.

Як повідомили Радіо Свобода захисники солдата, в основі нового доказового матеріалу – висновки журналістського розслідування, що увійшли до фільму The wrong place («Не в тому місці, не в той час») про справу Роккеллі-Марківа.

Йдеться про кілька експериментів: один стосується візуального контролю з гори Карачун (позиції українських військ) на місце трагічного випадку біля керамічного заводу, інший – балістичне випробування щодо дальності стрільби з різних видів зброї. Ці дослідження з участю італійських експертів науково підтвердили, що нацгвардієць Віталій Марків з Карачуна не міг розрізняти людські постаті біля керамічного заводу та цілитися і влучити у них на відстані близько 1800 метрів з наявного у солдата автомата АК-74.

Адвокати просять долучити до розгляду справи експерименти, використані у фільмі, або ж фрагмент стрічки, заслухати нових свідків-учасників фільму (включно з експертами), а в разі потреби, і режисера-документаліста Крістіано Тінацці.

Захисники солдата Марківа знову просять суд провести розслідування на місці трагічної події біля міста Слов’янська. Якщо апеляційний суд  у Мілані залучить до процесу фільм з докладним картографічним зображення місцевості, то таке розслідування, можливо, не знадобиться, висловили припущення представники захисту.

Додаткові докази до суду другої інстанції надають і адвокати держави Україна. Їхній матеріал базується на результатах розслідування українського МВС. Вони, зокрема, наголошують на звуковому слідчому експерименті, який засвідчив, що обстріл почався з боку проросійських бойовиків, а не з українських позицій, як це стверджують павійські присяжні.

Захисники сподіваються, що нові доказові дані стануть додатковим матеріалом, щоб переконати апеляційний суд винести виправдувальний вирок Віталію Марківу. Чи будуть ці докази долучені до розгляду справи у Мілані, має вирішити суддя.

Згідно із процесуальною процедурою, на стадії апеляції очікують не більш ніж п’ять судових засідань. На першому із них, 29 вересня, окрім організаційних питань, передбачають виступ представника суду про загальний стан справи Роккелллі-Марків і доповідь генерального прокурора. На другому засіданні, 1 жовтня, слово нададуть стороні потерпілих і цивільних позивачів. Потім буде призначений день для сторони захисту. Наступні засідання будуть присвячені слуханню нових свідків, якщо таких залучать, або ж судовим дебатам сторін та оголошенню вердикту.

31-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі суворого режиму біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата з українським та італійським громадянством суд присяжних міста Павії визнав причетним до умисного вбивства двох цивільних іноземців на війні біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський правозахисник Андрій Миронов. Внаслідок того ж інциденту французький репортер Вільям Руґелон зазнав поранень, він став головним свідком обвинувачення. 

Суд присяжних і прокуратура Павії стверджують, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів вояків Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух  цивільних і передавав інформацію побратимам. Ні суд, ні слідчі не брали до уваги версію про можливість пострілів на ураження з боку російських гібридних сил, біля яких  і перебувала група репортерів без розпізнавальних знаків. Територію, де стався трагічний випадок, контролювали тоді  банди Ігоря Гіркіна.

Сторона захисту солдата відсоює версію, що  репортери потрапили під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин. На переконання захисників військового, Віталій Марків зі своєї бойової позиції фізично не міг бачити цивільних на відстані 1 800 м, а єдина зброя у його володінні (автомат Калашникова) не мав оптичного пристрою для розпізнавання об”єктів на такій великій відстані. 

Адвокати захисту минулої осені оскаржили вирок і подали позов до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції. Київ категорично не погоджується з обвинувальним вироком і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ. Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність та неупередженість італійського судочинства.
…

Народний депутат із фракції «Слуга народу» Андрій Костін, який є також представником України в політичній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу, заявляє, що на розгляді парламенту вже є проєкт постанови про проведення місцевих виборів, який «повністю відповідає Мінському комплексові заходів».

Як сказав він агентству «Інтерфакс-Україна» 11 вересня після зустрічі політичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату» в німецькому Берліні, на цій зустрічі зазначалося, що «на розгляді українського парламенту перебуває проєкт про внесення змін до постанови про призначення місцевих виборів, який передбачає іншу редакцію пункту 4, щодо якого стільки гучних спекуляцій».

Він додав, що цей проєкт постанови був внесений іще 28 липня, тобто «задовго до того, як почалася інформаційна атака на делегацію у зв’язку з пунктом 4» – який визначає вимоги України до можливості проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях Донбасу і Криму.

За словами Костіна, представник України в ТКГ Леонід Кравчук, звернувшись до Верховної Ради, порушив питання про аналізу пункту 4 постанови про призначення місцевих виборів. При цьому Костін висловив сподівання, що в процесі розгляду цього проєкту Кравчук зможе виступити перед парламентом і «подати свої аргументи, щоб продемонструвати, що Україна віддана виконанню мінських домовленостей».

Згаданий проєкт постанови про внесення змін до постанови Верховної Ради від 15 липня «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» № 3943 вніс 28 липня народний депутат із фракції «Слуга народу» Олександр Качура.

Він передбачає, зокрема, зміну згаданого пункту 4, щоб вилучити з нині чинної постанови такі конкретні вимоги до можливості проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях, як: «припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя».

Відповідно до проєкту змін, пропонується дозволити можливість згаданих виборів без виконання цих конкретних вимог, а тільки за абстрактної умови «повноцінного завершення на відповідних територіях процедур роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі».

Після засідання ТКГ 19 серпня стало відомо, що Росія поставила за умову продовження переговорів перегляд постанови Верховної Ради від 15 липня про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня, яка не передбачає нині проведення таких виборів на окупованих територіях Донбасу і Криму. Офіс президента України повідомив про те засідання, що «Леонід Кравчук проінформував учасників ТКГ про направлення в рамках підготовки до місцевих виборів в Україні звернення до Верховної Ради з пропозицією розглянути питання щодо відповідності постанови Верховної Ради «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» законові України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а також Комплексові заходів для виконання Мінських угод, який був підтриманий резолюцією Ради безпеки ООН 2202 (2015)».

26 липня президент Росії Володимир Путін у розмові з українським колегою Володимиром Зеленським, за повідомленням Кремля, назвав ту постанову «такою, що суперечить мінським угодам і ставить під загрозу перспективи врегулювання». Відтак делегація Росії в ТКГ заблокувала подальші переговори, вимагаючи зміни цієї постанови.

Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

Ідеться про те, що третя з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський комплекс заходів, прямо визначає для Києва неможливість отримати контроль над кордоном до виборів. Цей документ, як і два попередні, з українського боку був змушений у часи воєнного наступу Росії узгодити тодішній президент України Петро Порошенко. За словами його соратників, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

Нинішня влада президента Володимира Зеленського і його партії «Слуга народу» відмовилася від такого непоступливого курсу і почала йти на поступки Росії, щоб домогтися завершення російсько-української війни. Але й Зеленський заявляв, що відновлення контролю над кордоном є серед неодмінних передумов проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях.

За Мінським комплексом заходів, на який щоразу посилається Росія, відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту має розпочатися тільки «в перший день після місцевих виборів», а завершитися тільки «після всеосяжного політичного врегулювання» і при тому «у консультаціях і за погодженням із представниками окремих районів Донецької та Луганської областей у рамках Тристоронньої контактної групи».

Але при цьому перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, яка так само чинна, але вимоги якої Росія ігнорує, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.
…

Державний концерн «Укроборонпром» повідомив про долю малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ», який Росія з застосуванням зброї захопила разом зі ще двома кораблями й їхніми екіпажами в нейтральних водах Чорного моря біля Керченської протоки в листопаді 2018 року.

Як повідомив концерн у фейсбуці 11 вересня, ремонт докової частини МБАК «Бердянськ» завершено, і катер, корпус якого було прострілено під час російського нападу, вже спущено на воду.

«Пошкоджені ділянки корпусу вирішили вирізати і передати до Національного військово-історичного музею України. Фахівці Миколаївського суднобудівного заводу продовжують відновлювати внутрішнє приміщення, корабельні системи і пристрої. За планом, ремонт «Бердянська» буде завершено в листопаді», – мовиться в повідомленні.

Іще один із захоплених тоді українських бронекатерів, «Нікополь», після ремонту спустили на воду на початку квітня з тим, щоб завершити відновлення електросистем і електрообладнання до кінця того ж місяця; втім, відновили боєздатність катера тільки наприкінці травня. МБАК «Нікополь» потерпів не від обстрілів, а від вандалізму під час утримання росіянами в окупованому Криму, повідомляли тоді на Миколаївському суднобудівному заводі, який входить до «Укроборонпрому». Командувач ВМС України Ігор Воронченко після повернення кораблів із Криму сказав, що на них там зняли навіть унітази і розетки; в Росії це заперечують.

Третій із кораблів, буксир «Яни Капу», який під час захоплення росіянами зазнав тарану, а під час утримання так само був розукомплектований, після піврічного часткового ремонту в Очакові повернувся в травні власним ходом до місця своєї дислокації в Одесі в очікуванні на продовження ремонту. Торги на тендері на здійснення докового ремонту буксира призначені на 13 жовтня, дата завершення очікуваного ремонту невідома.

Раніше планували, що всі три захоплені кораблі зможуть вийти в море «до початку літа» 2020 року.

Росія захопила три кораблі ВМС України («Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу») і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не безумовно, за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

20 листопада 2019 року і захоплені кораблі повернулися в порт Очакова (Миколаївська область) після року утримання в окупованому Криму.

 
…

Переговори політичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату» переговорів про врегулювання питань агресії Росії на Донбасі протривали в німецькому Берліні сім годин і завершилися без проривів, повідомляють агентства.

Зокрема, керівник офісу президента України Андрій Єрмак сказав після закінчення зустрічі, що головним результатом переговорів є «домовленість про продовження режиму тиші на Донбасі» і про виконання заходів, необхідних для цього.

Натомість не було досягнено ніяких конкретних домовленостей щодо очікуваного саміту в «нормандському форматі», сказав Єрмак, як його цитує агентство «Укрінформ».

Він висловив сподівання, що такий саміт міг би відбутися до кінця цього року, а наступна «нормандська» зустріч на рівні політрадників – протягом наступних тижнів.

За його словами, при цьому він не поділяє позиції представника Росії Дмитра Козака, який після зустрічі заявив, що проривів на переговорах не відбулося.

Козак, заступник голови адміністрації президента Росії, підтвердив раніше 11 вересня після переговорів, що учасники домовилися підтримати продовження режиму тиші на Донбасі. Але, сказав він, «не можу похвалитися тим, що з усіх питань вдалося досягти узгоджених рішень».

Зокрема, сказав російський посадовець, на зустрічі не обговорювали проведення саміту в «нормандському форматі», бо говорити про нього ще «дуже, дуже рано», також невідома й дата наступної зустрічі політрадників. Він висловив сподівання, що на рівні помічників будуть намагатися розробити узгоджені рішення до кінця вересня.

Серед таких Козак назвав і постанову Верховної Ради про проведення в Україні місцевих виборів, яка визначила умови, за яких такі вибори можуть відбутися на нині окупованих територіях Донбасу і Криму. «Домовилися про те, що найближчим часом у Верховній Раді України буде розглянено проєкт постанови, який відкоригує ту постанову, що була ухвалена 15 липня», – стверджував він.

Верховна Рада, призначаючи в Україні місцеві вибори на 25 жовтня, ухвалила не проводити їх на нині окупованих територіях Криму, Донецької і Луганської областей. Як мовиться в постанові, там такі вибори зможуть відбутися тільки за таких умов: «припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, після повноцінного завершення на відповідних територіях процедур роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі».

У Росії стверджують, що ця постанова «суперечить мінським домовленостям». Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

Ідеться про те, що третя з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський комплекс заходів, прямо визначає неможливість для Києва отримати свій контроль над кордоном до виборів. Цей документ, як і два попередні, з українського боку був змушений у часи воєнного наступу Росії узгодити тодішній президент України Петро Порошенко. За словами його соратників, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

Нинішня влада Володимира Зеленського відмовилася від такого непоступливого курсу і почала йти на поступки Росії, щоб домогтися завершення російсько-української війни. Але й Зеленський заявляв, що відновлення контролю над кордоном є серед неодмінних передумов проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях.

За Мінським комплексом заходів, на який щоразу посилається Росія, відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту має розпочатися тільки «в перший день після місцевих виборів», а завершитися тільки «після всеосяжного політичного врегулювання» і при тому «у консультаціях і за погодженням із представниками окремих районів Донецької та Луганської областей у рамках Тристоронньої контактної групи».

Та при цьому перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, яка так само чинна, але вимоги якої Росія ігнорує, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.
…

Фінансовий аналітик і інвестиційний банкір Сергій Фурса заявив про позов до суду від родини олігархів Суркісів про захист їхньої честі й гідності у справі розслідування навколо виведення коштів із «Приватбанку» перед його націоналізацією.

Як написав він у фейсбуці, позов поданий також проти телеканалу «Прямий», в ефірі якого він обговорював це питання.

Ідеться про повідомлення на одному з сайтів у США про звіт агентства фінансових розслідувань Kroll зі США, в якому стверджувалося, що звіт агентства повідомив про викриту ним схему того, як через шість офшорних компаній, які агентство пов’язало з братами Ігорем і Григорієм Суркісами, завдяки схемі з серіями кредитів вивели з «Приватбанку», зокрема через його дочірній банк у Кіпрі, суму приблизно в 150 мільйонів доларів.

За словами Фурси, «Суркіси вимагають вибачень і спростувань»: брати Суркіси і їхній батько вимагають «публічно заявити, що… ніякого звіту «Кролл» поки ніхто в помині не бачив, а значить, «Кролл» такого не писав, а ваш покірний слуга спаплюжив чесне ім’я Суркісів, обговорюючи публічну новину про те, що частина звіту «Кролл» описує, як гроші потрапляли на депозит Суркісів і чиї це були гроші». Розгляд позову має відбутися в Печерському районному суді Києва 14 вересня.

При цьому Фурса стверджує: «Але ж звіт «Кролл» є. Це знаю я. Знає «Кролл». І знають Суркіси. І, найцікавіше, що він є в Печерського суду, куди направлено позов. Він є і в самих братів Суркісів, які витребували його на Кіпрі».

Документ у вигляді півтора сторінок зі згаданого звіту агентства Kroll (закінчення другої сторінки в публікації приховане, як і ще деякі деталі тексту) оприлюднило наприкінці липня мало відоме американське інтернет-видання Chicago Morning Star.

На початку серпня в Києві англомовне видання західної ділової спільноти Kyiv Post опублікувало матеріал (доступний за передплатою), в якому вказало, що використані в публікації у США документи були справжніми, але поставило під сумнів компетентність цього інтернет-видання.

А адвокати братів Суркісів іще тоді ж, на початку серпня, заявили, що інформація американського видання про те, що деякі іноземні компанії, діяльність яких пов’язують із родиною Суркісів, причетні до виведення коштів із «Приватбанку», не відповідає дійсності, є «абсолютною брехнею і черговим прикладом брудної інформаційної кампанії» проти Суркісів, а також «маніпулятивними і брехливими твердженнями, спрямованими на дискредитацію» компаній Суркісів.

Адвокат Суркісів Віктор Борух тоді повідомляв, що було ухвалене рішення невідкладно звернутися до суду з вимогою спростування цієї інформації як «брехливої і недостовірної» і захисту ділової репутації. Але він не уточнював, до кого має бути поданий такий позов – до американського видання, яке оприлюднило матеріал, чи до тих, хто повідомляв про нього і коментував його.

Попередніми роками агентство Kroll підготувало звіт про його незалежне розслідування, яке підтвердило, що «ПАТ «Приватбанк» було об’єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій як мінімум протягом десяти років до націоналізації, що призвело до завдання банку збитків щонайменше в розмірі 5,5 млрд дол. США» – так повідомив про головний висновок того розслідування Національний банк України в січні 2018 року. Повний звіт не оприлюднювали; Коломойський назвав його «маячнею».

Пізніше 2018 року агентство підтвердило, що підготувало такий звіт для НБУ і подало його Нацбанкові саме в січні того року і що розслідування стосувалося десятирічного періоду до грудня 2016 року.

У згаданому недавньому повідомленні видання зі США наведений у ньому документ містить згадку, що його попросив підготувати невказаний замовник (назва ретельно закреслена) наприкінці травня 2017 року.

Із оприлюднених даних немає певності, чи йдеться про два різні звіти, чи про частини того самого.
…

Віденська конвенція передбачає недоторканість майна і транспорту дипломатів
…

Українська делегація на завершальному засіданні 28-го форуму ОБСЄ з економіки і довкілля нагадала, що «Росія як держава-окупант несе повну відповідальність» за доступ до прісної води в анексованому Криму. Про це у твітері повідомляє Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні.

Крім того, українська делегація привернула увагу учасників до руйнівних наслідків російської збройної агресії для навколишнього середовища Донбасу і Криму – деградації ґрунтів, незаконного видобутку корисних копалин, викидів отруйних речовин, будівництва Керченського мосту, ситуації на шахті «Юнком».

Раніше в МЗС Росії заявили, що Київ «порушив свої правозахисні зобов’язання», закріплені в міжнародних документах щодо води для Криму.

Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова назвала припинення поставок дніпровської води на півострів «водною блокадою».

Раніше підконтрольна Кремлю влада Криму стверджувала, що півострів не потребує поставок дніпровської води по Північнокримському каналу.

Згодом у підконтрольному Росії уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова.

З 7 вересня, в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ почався третій, найбільш жорсткий, етап обмежень подачі води.

Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що позиція МЗС України з питання водозабезпечення жителів Криму залишається незмінною. 

«Росія – країна окупант. Росія несе повну відповідальність за ситуацію в Криму», – сказала Джеппар.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам в Криму».

Українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.
…

Виборчу адресу для участі в місцевих виборах за фактичним місцем проживання змінили понад 90 тисяч громадян України, або 1,6% від кількості виборців, які могли би її змінити, повідомив голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

«Станом на сьогодні на сайті Державного реєстру виборців ми бачимо цифру 92 тисячі виборців, які змінили виборчу адресу. Це багато чи мало? На нашу думку, це невелика цифра, на жаль. Загалом в Україні налічується від 5,5 до 6 млн виборців, які потребують зміни виборчої адреси. Це внутрішньо переміщені особи, трудові мігранти. Загалом близько мільйона громадян, які не мають у паспорті позначки про реєстрацію взагалі», – сказав Кошель.

За його словами, у подальшому під час роботи над Виборчим кодексом необхідно «кардинально переглядати» механізм зміни виборчої адреси.

«Йдеться не лише про те, що ми вирішуємо проблеми для певної категорії виборців. Йдеться про потенційну маніпуляцію під час виборчого процесу», – сказав Кошель.

На сайті Державного реєстру виборців уточнюється, що станом на 10 вересня українці подали 97 тисяч 932 заяви про зміну виборчих адрес, з яких 92 тисячі 399 – заяви про зміну виборчих адрес на адреси фактичного місця проживання. Повідомляється, що органами ведення Держреєстру було відмовлено у задоволенні 4 712 заяв.

10 вересня був останній день, коли ще можна було змінити місце голосування на місцевих виборах.

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.

 
…

Львівську обласну прокуратуру очолив Антон Войтенко, повідомляє пресслужба відомства.

Рішення про його призначення Офіс генпрокурора ухвалив після того, як 10 вересня Ірина Діденко звільнилася з посади прокурора Львівської області.

За даними прокуратури, Антон Войтенко народився 22 жовтня 1984 року в Умані Черкаської області. Здобув юридичну освіту у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого. В органах прокуратури працює з 2007 року.

До призначення очільником Львівської обласної прокуратури, працював прокурором Рівненської області, а також обіймав різні посади у військовій прокуратурі Центрального регіону України.

Керівником прокуратури Львівщини Антона Войтенка призначено наказом Офісу Генерального прокурора з 11 вересня 2020 року терміном на 5 років.

 
Ірина Діденко очолювала прокуратуру Львівщини з жовтня 2019 року.

 
…

У п’ятницю розпочала свою роботу новостворена Київська міська прокуратура, яка запрацювала замість ліквідованої Прокуратури міста Києва, повідомила пресслужба відомства 11 вересня.

«Але ми змінили не лише назву. Київська міська прокуратура буде меншою за кадровою чисельністю та складатиметься з працівників, які успішно пройшли всі етапи переатестації. Незабаром переатестацію проходитимуть й прокурори місцевих прокуратур», – йдеться в повідомленні.

У вересні минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон про реформування органів прокуратури. Закон передбачає кадрове перезавантаження органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів. Також законом передбачена ліквідація військових прокуратур і зменшення максимальної кількості працівників органів прокуратури з 15 тисяч до 10 тисяч осіб.
…