01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Бойовики на Донбасі стріляли 5 разів, втрат у ЗСУ немає – штаб ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’ять разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден військовий не постраждав.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинувачують українську армію в обстрілі околиць Горлівки.  Бойовики угруповання «ЛНР» на своїх ресурсах про обстріли упродовж дня не повідомляють.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

Зеркаль написала заяву про звільнення з посади заступника міністра закордонних справ

Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль повідомила, що написала заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

«Кожен з нас пише «книгу свого життя». Ці книги складаються з глав, розділів та підрозділів. Сьогодні в моїй книзі я ставлю три крапки на завершенні глави, яку я писала останні п’ять з половиною років. Ця глава насичена безпрецедентною кількістю подій, різних за характером, змістом та впливом на мене та на світ. Мені пощастило писати цю главу разом з людьми, які були поруч у боротьбі за Гідність та Свободу. Для нас це не просто слова, це принципи нашого життя. Ніхто не давав нам доручення і не примушував працювати, ми просто робили те, що вважали за необхідне, нам було небайдуже і ми досягала результату. Нам є чим пишатися і є про що розповісти», – написала Зеркаль на сторінці у Facebook.

Олена Зеркаль зазначила, що йде з посади заступника міністра закордонних справ, але залишається дипломатом.

Раніше, пояснюючи намір піти у відставку, Зеркаль заявила, що вважає неприйнятним для себе «запит» про «дружбу з Росією», а останнім аргументом, щоб звільнитися стало її відсторонення від процесів щодо газу. Олена Зеркаль обіцяла, що звільниться після того, як проведе процесуальне слухання в Арбітражному трибуналі в Гаазі.

Олена Зеркаль працювала заступником голови МЗС з питань європейської інтеграції із серпня 2014 року. Вона представляла позицію Києва в справі «Україна проти Росії» в Міжнародному суді ООН та в Арбітражному трибуналі з морського права.

21 травня новий президент України Володимир Зеленський призначив головою своєї адміністрації Андрія Богдана. Одним із його заступників стала Олена Зеркаль.

Уже через кілька годин указ про призначення Зеркаль зник із сайту АП. Сама чиновниця заявила, що «питання не в посаді». Згодом Зеленський скасував свій указ про призначення Зеркаль.

 

Read More

До суду передали справу на секретаря міськради Борисполя, якого Зеленський назвав «розбійником»

Правоохоронці завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо секретаря Бориспільської міської ради Ярослава Годунка, якого президент Володимир Зеленський назвав «розбійником».

«Завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні про обвинувачення секретаря Бориспільської міської ради у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України (хуліганство). Зокрема, вказаний посадовець 29 серпня поточного року у приміщенні Бориспільської міської ради Київської області, без будь-якого пояснення, наніс потерпілому тілесні ушкодження, виражаючись при цьому нецензурною лайкою у присутності інших осіб», – йдеться в повідомленні прокуратури Київської області.

У відомстві заявили, що вказані дії караються штрафом або арештом до шести місяців, чи обмеженням волі до п’яти років.

Прокуратура Київської області раніше вручила секретарю Бориспільської міськради Ярославу Годунку підозру за фактом заяви громадського активіста Ігоря Петровскіса, який стверджував, що Годунок напав на нього в будівлі мерії Борисполя 29 серпня. Годунок, у свою чергу, називав Петровскіса ініціатором бійки.

Відомим громадськості Годунок став після того, як 10 липня президент України Володимир Зеленський вигнав його з наради у Борисполі. Годунок щось вигукував з місця, на що Зеленський сказав, що знає про його судимість за розбій і просить вийти із зали: «Вийди звідси, розбійник ти. Погано чуєш?». Незабаром після інциденту Годунок казав, що позиватиметься на президента до суду.

Read More

ДБР, СБУ та «Альфа» проводять обшук у блогерки Марусі Звіробій

Співробітники Державного бюро розслідувань зранку 28 листопада прийшли з обшуком до помешкання громадянки України Олени Біленької, більше відомої користувачам соцмереж як блогерка Маруся Звіробій. Про це стало відомо з трансляції тривалістю близько трьох хвилин, яку на початку обшуку вела сама Звіробій.

На відео чути голос чоловіка, який називає себе слідчим ДБР Ігорем Ковизою.

«Для забезпечення безпеки присутні оперативні співробітники СБУ та представники спецпідрозділу «Альфа». Я слідчий Державного бюро розслідувань Ковиза Ігор Анатолійович. На даний час розпочинаємо слідчу дію – обшук. Ухвала вам вручена, ознайомтесь, будь ласка. Будь ласка, віддайте свій мобільний телефон і мобільні телефони всіх учасників. Мобільний телефон віддайте, він зазначений в ухвалі», – сказав слідчий, після цього через деякий час трансляція переривається.

У Державному бюро розслідувань Радіо Свобода підтвердили факт обшуку, але відмовилися повідомити подробиці. Також у ДБР відмовилися уточнити, чи відбудеться аналогічний обшук у депутатки Верховної Ради Софії Федини, пославшись на таємницю слідства. 

26 листопада Державне бюро розслідувань направило до Генеральної прокуратури України проєкт підозри народній депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині та волонтерці Марусі Звіробій.

На думку слідства, 26 жовтня Федина та Звіробій висловлювали погрози вбивством, адресовані Зеленському.

Тоді вони провели трансляцію у соцмережах, у якій розкритикували події, пов’язані з візитом президента Володимира Зеленського у Золоте. На цьому відео Звіробій, звертаючись до українського президента, заявила, що «там взагалі люди контужені на війні» і «вони тебе підірвуть, я тобі обіцяю», а Федина сказала, що «там ненароком може розірватися граната, а знаєш, там обстріли бувають абсолютно випадково».

У соцмережах спільноти «Останній блокпост. #Ні_Капітуляції» були оприлюднені відеозаписи спілкування Зеленського з людьми в камуфляжі, які назвалися добровольцями, в селищі Золоте-4 – частині міста Золотого на Луганщині, де через кілька днів відбулося розведення військ. Під час спілкування Зеленський, зокрема, вимагав від співрозмовників «прибрати зброю».

1 листопада «Європейська солідарність» назвала провадження ДБР щодо Федини і Звіробій переслідуванням.

Read More

Запобіжний захід Садовому: мер Львова та прокуратура збираються оскаржити рішення суду

Мер Львова Андрій Садовий збирається оскаржити рішення Вищого антикорупційного суду, який напередодні обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 мільйона 56 тисяч 550 гривень.

«Ми очікували, що буде повністю відмовлено прокуратурі в будь-якому забезпеченні, тому я буду, звичайно, подавати апеляцію, буду вимагати, щоб не було ніякого забезпечення», – сказав Садовий.

Прокуратура просила для Садового 50 мільйонів гривень застави, і також оскаржуватиме запобіжний захід.

21 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру міському голові Львова Андрію Садовому в зловживанні владою та службовим становищем під час продажу земельної ділянки в Рясному-Руському «без аукціону за заниженою вартістю».

Львівський міський голова пояснював, що у 2015 році Львів на відкритому конкурсі залучив нідерландського інвестора CTP для будівництва індустріального парку. Компанія купила земельну ділянку за 54 мільйони гривень. Садовий заперечує звинувачення у зловживаннях.

 

Read More

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Садовому

Вищий антикорупційний суд України 27 листопада обрав запобіжний захід меру Львова Андрію Садовому, якого звинувачують у зловживанні владою під час будівництва індустріального парку в мікрорайоні Рясне.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 мільйон 56 тисяч 550 гривень.

Прокуратура просила суд призначити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 мільйонів гривень.

Сам Садовий  заявив, що у його родини немає 50 мільйонів гривень для оплати такої суми, тому доведеться щось продавати, якщо суд ухвалить рішення про заставу.

 

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру міському голові Львова Андрію Садовому. Йдеться про справу, у межах якої правоохоронці кілька разів у 2016 році проводили обшуки у міськраді Львова, а самого Андрія Садового у липні 2017 року викликали на допит у Генпрокуратуру.

Дії Садового кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Read More

США нагадали про підтримку суверенітету Україну перед зустріччю у «нормандському форматі»

США нагадують про незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України перед самітом «нормандської четвірки», який має відбутися 9 грудня у Парижі. Про це заявила спікер Державного департаменту США Морґан Ортаґус.

Вона нагадала, що Сполучені Штати та їх союзники і партнери продовжують чинити тиск на Росію, щоб та виконала свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей та почала процес мирного відновлення повного суверенітету України над Донбасом.

«Це було б першим кроком в повному відновленні територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води», – зазначила представник Держдепартаменту.

 

Ортагґус нагадала про «важкі кроки», до яких вдався президент України Володимир Зеленський в останній тижні, зокрема відведення українських військових від лінії розмежування на Донбасі та дипломатичну участь у просуванні мирного процесу.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Read More

Стало відомо про «особливий статус», який Медведчук пропонує Донбасу

Народний депутат України Віктор Медведчук (фракція «Опозиційна платформа – За життя») подав на розгляд Верховної Ради зміни до чинного закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Як повідомляє сайт Верховної Ради, документ 27 листопада направлений на розгляд парламентського комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У доданій до законопроєкту порівняльній таблиці вказані відмінності від нині чинного закону. У преамбулі пропонованого Медведчуком документа прибрані положення про «тимчасовий порядок організації місцевого самоврядування… в окремих районах Донецької та Луганської областей». Медведчук пропонує затвердити положення, що «виключно згідно з цим Законом визначається особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Ще одне положення про тимчасовість («на період дії особливого порядку місцевого самоврядування») Медведчук пропонує прибрати зі статті 2 чинного закону.

 

У прикінцевих положеннях документа (стаття 10) Медведчук пропонує закріпити так звану «формулу Штайнмаєра».

Медведчук також пропонує виключити пункт 4 статті 10 закону, де містяться положення про «виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України» та «дотримання принципів політичного плюралізму і багатопартійності, рівності прав і можливостей участі у виборчому процесі».

Тристороння контактна група в столиці Білорусі Мінську 1 жовтня узгодила й підписала документ, що розвиває так звану «формулу Штайнмаєра». Документ передбачає запровадження закону про особливий статус окупованої частини Донбасу після проведення там місцевих виборів, відповідно до законодавства України.

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях на тимчасовій основі. Після того, як ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.

У відповідь на рішення узгодити текст «формули Штайнмаєра» в українських містах періодично відбуваються акції «Ні капітуляції!»

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що буде розроблений новий закон про так званий «особливий статус Донбасу», і він буде написаний «разом з усім українським суспільством».

18 листопада міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що варто мати напрацювання щодо законопроєкту до зустрічі лідерів у «нормандського форматі». Того ж дня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що новий законопроєкт про «особливий статус Донбасу» буде розроблятися після зустрічі в «нормандського форматі».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік, а у жовтні 2018-го – ще на рік – до 31 грудня 2019 року включно.

Read More

Справа ексдепутата Криму Ганиша: суд у понеділок оголосить рішення щодо апеляції

Київський апеляційний суд у понеділок, 2 грудня, повинен оголосити рішення у справі ексдепутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша, раніше засудженого до 12 років позбавлення волі за держзраду. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Ганиша Андрій Руденко.

«У нас уже в понеділок останнє слово і оприлюднення судового рішення. Яким воно буде – ми не знаємо. Але, хотіли б, щоб було багато журналістів, оскільки справа не проста. Аналогічні підозрювані вже в Криму і з умовним терміном. Ми бачимо в цьому «зраду», – сказав Руденко.

За словами адвоката, сторона захисту наполягає на повному виправданні Ганиша.

14 лютого 2019 року Київський апеляційний суд почав розглядати 3 скарги адвокатів Ганиша. У них захисники просять повністю виправдати ексдепутата.

19 листопада 2018 року Дніпровський районний суд Києва визнав ексдепутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша винним у державній зраді і засудив його до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна. Засуджений також зобов’язаний виплатити 5389 гривень судових витрат. До набуття законної сили рішення суду Ганиш має перебувати під домашнім арештом. Такий запобіжний захід діяти, поки апеляційний суд не винесе рішення.

Суд вважає, що ексдепутат 11 квітня 2014 року брав участь у голосуванні за російську «конституцію Криму» і висувався на виборах до міськради Феодосії, які проводилися 14 вересня 2014 року за російським законодавством. Суддівська колегія вирішила, що таким чином Ганиш сприяв підривній діяльності Росії в Криму і вчинив державну зраду. Точно так само дії Ганиша оцінювала прокуратура.

Сам ексдепутат називає себе єдиним депутатом, який проголосував проти проведення «референдуму про приєднання Криму до Росії». Він каже, що не голосував за російську «конституцію Криму», і в день її ухвалення прийшов до парламента для особистої зустрічі з міністром соціальної політики. Ганиш підтверджує, що балотувався на російських виборах до міськради. Але каже, що робив це на прохання місцевого меджлісу, щоб «відтягнути» голоси у кандидата від Компартії.

Read More

Зеленський розпочав офіційний візит до Литви

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Литовської Республіки, інформує офіційний сайт глави української держави 27 листопада.

«У Вільнюсі глава держави проведе зустрічі з президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою та спікером Сеймасу Литви Вікторасом Пранцкетісом. Під головуванням Володимира Зеленського та Гітанаса Науседи відбудеться 12-те засідання Ради президентів України та Литовської Республіки», – ідеться в повідомленні.

Також глави держав візьмуть участь в роботі Українсько-литовського економічного форуму.

До Литви Зеленський прибув з Естонії, де 26 листопада перебував з офіційним візитом.

 

Read More

Уряд оголосив міжнародний тендер на будівництво мосту в Запоріжжі

Кабінет міністрів України 26 листопада оголосив міжнародний тендер на будівництво мосту в Запоріжжі.

«Цей міст має нарешті розв’язати гостру транспортну проблему у Запоріжжі. Вона накопичувалася роками, бо міст ніяк не могли добудувати. Сьогодні зроблено реальний крок. Сподіваюсь, вже навесні почнуться реальні роботи, щоб з’єднати транспортною магістраллю лівий та правий береги Дніпра», – сказав Гончарук.

Міст через річку Дніпро в Запоріжжі почали будувати у 2004 році, проте досі роботи не завершили. На початку листопада Гончарук заявив, що уряд виділив 1,2 мільярда гривень для відновлення будівництва.

Read More

Гонтарева: «Два тижні тому я ще була в інвалідному візку»

Ексголова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що лондонська поліція ще розслідує наїзд на неї, який стався у серпні в столиці Сполученого королівства. Про це вона розповіла під час виступу у Лондонській школі економіки.

За словами Гонтаревої, правоохоронці допитують свідків і вивчають записи камер.

«Два тижні тому я ще була у інвалідному візку», – зазначила вона.

Вона вважає, що той інцидент варто розглядати у контексті пізнішого підпалу її будинку в Україні.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої. Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

Пізніше Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

Гонтарева займалася зокрема націоналізацією «Приватбанку», законність якої наразі оскаржує в судах колишній акціонер Ігор Коломойський.

Read More

Гонтарева назвала Луценка та Шокіна «неефективними і корумпованими»

Колишня глава Національного банку України Валерія Гонтарева назвала «неефективними і корумпованими» екскерівників Генеральної прокуратури України Віктора Шокіна та Юрія Луценка. Про це вона заявила під час виступу у Лондонській школі економіки.

«Ми передали тонни інформації про зловживання тодішнього керівництва «Приватбанку», кого притягнули до відповідальності?», – зазначила вона.

 

Гонтарева наголосила, що президенту України Володимиру Зеленському час «продемонструвати свою незалежність» від колишнього власника «Приватбанку», українського олігарха Ігоря Коломойського.

«Коломойський залякує не лише мене, не лише реформаторів, а все населення України….Міжнародна спільнота має надіслати сильний сигнал з приводу того, хто є справжнім дияволом на українській території», – заявила Гонтарева.

 

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

Read More

Новий посол Канади почала роботу в Україні

Новий посол Канади Лариса Ґаладза почала роботу в Україні. Як повідомляє Міністерство закордонних справ України, заступник очільника відомства Василь Боднар прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла.

«У ході зустрічі були обговорені пріоритетні питання подальшого поглиблення українсько-канадського особливого партнерства. Окрема увага була приділена безпековій ситуації у зв’язку з російською агресією, питанням гуманітарної сфери, лібералізації візового режиму для громадян України, молодіжних обмінів, взаємодії з українською діаспорою, розвитку договірно-правової бази двосторонніх відносин», – повідомили в МЗС.

Лариса Ґаладза на посаді посла Канади в Україні змінила Романа Ващука.

Раніше Ґаладза обіймала посаду генерального директора Департаменту стабілізаційних та миротворчих операцій МЗС Канади, куди прийшла з міністерства імміграції, громадянства та біженців Канади. Ґаладза неодноразово відвідувала Україну протягом останніх років.

Read More

Бойовики на Донбасі стріляли 6 разів, втрат у ЗСУ немає – штаб ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі шість разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден військовий не постраждав.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

У штабі ООС додали, що попередньо узгоджено дату розбирання тимчасового мостового переходу в районі Станиці Луганської – початок грудня.

У Міністерстві оборони України раніше сьогодні повідомили, що бойовики здійснили обстріл в районі розведення сил у Петрівському. Бойовики угруповання «ДНР» на своїх ресурсах стверджували, що то українська сторона із мінометів обстріляла ці території.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

Кабмін передасть 171,1 мільйона гривень на зарплати вчителів

Кабінет міністрів України передасть 171,1 мільйона гривень на зарплати вчителів, повідомив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

«Уже завтра уряд перерозподілить 171,1 млн грн на зарплати для вчителів та спрямує ще додатково 326 млн грн на дофінансування медичної субвенції, зокрема на зарплати лікарям», – розповів Гончарук.

26 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що в деяких регіонах лікарі і вчителі не отримали зарплату з вересня. Він закликав уряд вирішити це питання.

 

Read More

Денісова пояснила, чому офіційний Київ вважає політв’язнями 115 людей

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова пояснила, чому на сьогодні 115 осіб вважаються політичними в’язнями. 

«Інформація у мене з МЗС України, це 115 політв’язнів, які верифіковані і наданий їм статус саме політв’язня», – сказала Денісова.

За її словами, зі 115 людей – 18 засуджені умовно, але перебувають на території анексованого Криму і не можуть виїхати звідти.

«Вони позбавлені права вільного пересування, їм потрібна наша допомога, і тому вони включені в цей список на звільнення», – пояснила Денісова.

Вона зауважила, що серед 115-ти – 87 є кримськими татарами.

«З них 72 особи, наших громадян України, які перебувають за ґратами саме в Російській Федерації», – заявила омбудсмен.

Раніше уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що Росія «незаконно переслідує 115 українців за помилковими і політично мотивованими звинуваченнями».

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією, в результаті якого до Києва повернулися 35 українців.

Read More

Зеленський: у деяких регіонах України лікарі і вчителі не отримали зарплату з вересня

Президент України Володимир Зеленський визнав, що частина працівників бюджетної сфери не отримала свою зарплату.

«Мені сьогодні надіслали дуже багато приватних повідомлень, що в деяких регіонах України наші лікарі і вчителі не отримали заробітну плату, починаючи з вересня. Я розумію, що у нас новий уряд і дуже багато роботи, але це найважливіше, пріоритетне питання. Я дуже прошу, щоб уряд зібрався і вирішив позитивно, дуже швидко це питання», – сказав Зеленський зранку 26 листопада перед відльотом з України.

 

Офіс президента наголошує, що перед початком візитів до Естонії та Литви Володимир Зеленський «доручив уряду в мінімальні терміни ліквідувати заборгованість із зарплатні перед українськими лікарями та вчителями».

Про те, якими є суми заборгованості, в повідомленні не йдеться.

 

Зеленського не буде в Україні два дні. 26 листопада президент України перебуватиме в Естонії, де відвідає, зокрема, Цифровий форум, а 27 листопада глава держави відвідає з візитом Литву.

Read More

У ГПУ відмовилися пояснити, чи проситимуть уряд Канади продовжити санкції щодо Портнова

У ГПУ послались на те, що ця інформація є «таємницею слідства і може бути розголошена лише з письмового дозволу слідчого або прокурора»

Read More

Комітет ВАДА пропонує заборонити Росії участь в Олімпійських іграх-2020

Комітет з контролю дотримання вимог Всесвітнього антидопінгового агентства рекомендував Виконавчому комітету визнати Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) таким, що не виконує вимоги Світового антидопінгового кодексу. Про це йдеться в рекомендаціях, які ВАДА оприлюднила 25 листопада.

За повідомленням, документ із рекомендаціями комітету ВАДА базується зокрема на аналізі «суперечностей», що їх містять дані, отримані ВАДА від лабораторії в Москві в січні 2019 року.

 

На основі висновків Департампенту розвідки та розслідувань та експертів комітет дійшов таких висновків: 

дані, надані Москвою, не є повними та автентичними. Зокрема, як зазначають у ВАДА, сотні ймовірно несприятливих для російських спортсменів аналітичних висновків, які були в базі Системи управління лабораторними даними у 2015 році, зникли з копії 2019 року
деякі ймовірно позитивні висновки та пов’язані з ними докази зникли з копій документів у 2016 та 2017 роках, після заяв колишнього очільника Московської антидопінгової лабораторії Григорія Родченкова про використання допінгу російськими спортсменами, а вже в грудні 2018-го та січні 2019 року відбулися подальші видалення; при цьому керівники російської бази даних намагалися приховати те, що в неї вносилися будь-які зміни з 2015 року
25 вересня 2018 або після цієї дати, але до 10 січня 2019 року «хтось у Московській лабораторії» розмістив підроблені дані в Системі управління лабораторними даними, щоб підтвердити російську версію про те, що саме Родченков зі спільниками сфальшував дані, аби вимагати гроші зі спортсменів. Також хтось зі співробітників, за висновками ВАДА, видалив з бази даних важливі докази того, що інший працівник лабораторії допомагав приховувати використання допінгу російськими атлетами в 2014 і 2015 роках

«Цей співробітник наразі є важливим свідком на користь Росії в кількох справах, у яких заперечує наявність будь-якої змови, щоб захистити російських спорстменів від звинувачень у допінгу, та звинувачує Родченкова в брехні.

Читайте також: «Відлучення Росії від світового спорту» – український ексміністр повідомив про мету роботи у ВАДА​

Відтак Комітет із контролю дотримання вимог дійшов висновку, що йдеться про «надзвичайно важливий випадок невиконання вимоги надати автентичну копію даних з Москви з кількома деталями, які погіршують справу».

Комітет радить ВАДА надіслати РУСАДА формальне повідомлення про визнання російської установи такої, що не виконала цієї вимоги, і, як наслідок цього визнання, низки заходів, наприклад:

ніхто з членів російського уряду не зможе увійти до складу будь-яких рад чи комітетів установ, які виконують Кодекс ВАДА
члени та представники російського уряду не зможуть брати участь у літніх та зимових Юнацьких Олімпійських іграх, Олімпійських та Паралімпійських іграх, будь-яких інших подіях, які влаштовують організатори великих заходів, та будь-яких світових чемпіонатах, які санкціонує будь-яка установа, що виконує умови ВАДА протягом наступного чотирирічного періоду (до цього переліку входять Олімпійські ігри 2020 року)
Росія не зможе приймати в себе жодну з подій, пов’язаних із великими спортивними заходами, протягом чотирьох років; в разі, якщо таке право в неї вже було, воно має бути відкликане
російський прапор не може з’являтися на великих спортивних подіях протягом чотирьох років
Росія не може претендувати на те, щоб приймати в себе Олімпійські чи Паралімпійські ігри 2032 року
«чисті» російські спортсмени зможуть брати участь у змаганнях лише під нейтральним прапором

Виконавчий комітет ВАДА має зібратися 9 грудня, щоб розглянути рекомендації Комітету з контролю дотримання вимог. Якщо він пристане на ці рекомендації, РУСАДА отримає формальне сповіщення і матиме 21 день на те, щоб його прийняти.

Читайте також: ВАДА передала у федерації 47 допінгових справ спортсменів із Росії​

Якщо російська сторона не прийме сповіщення, його передадуть до Спортивного арбітражного суду, який матиме ухвалити відповідні рішення, обов’язкові для всіх сторін, що виконують вимоги ВАДА.

Read More

Зеленський і Путін телефоном обговорили повернення кораблів і газові переговори

Президент України Володимир Зеленський телефоном поспілкувався з президентом Росії Володимиром Путіним, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, розмова зокрема торкнулася повернення Росією українських кораблів, важливість якого відзначив президент України.

«Водночас Володимир Зеленський наголосив на необхідності повернення всього озброєння, обладнання та документації, що перебували на цих суднах», – йдеться в заяві.

 

Крім того, Зеленський і Путін нібито говорили про газові переговори у форматі Україна – Росія – Євросоюз. Про висновки обговорення ОП не повідомляє.​

Про телефонну розмову президентів повідомляє також і пресслужба Кремля. При цьому в її повідомленні йдеться про те, що розмова нібито стосувалася обговорення «відновлення прямого постачання російського газу до України».

Читайте також: Азовський конфлікт: як Росія «віджимає» Азов

Це вже четверта телефонна розмова Зеленського і Путіна. Минулого разу вони спілкувалися у вересні.

Президент України Володимир Зеленський, який відвідав кораблі після їхнього повернення до порту Очакова ввечері 20 листопада, заявляв, що на їхній ремонт після перебування під контролем Росії піде три місяці.

 

Представники Росії наголошували, що повертають катери і буксир, як вони раніше звільнили захоплених у полон військових, не через рішення Міжнародного трибуналу з морського права, яке вимагало від Кремля повернути і полонених, і захоплене майно, а, мовляв, через закінчення слідчих дій у кримінальній справі про нібито «незаконний перетин російського державного кордону» українськими моряками.

Read More

«Ще трішечки попрацювати»: Зеленський про готовність України до переговорів у «нормандському форматі»

Президент України Володимир Зеленський заявив про важливість розблокування процесу переговорів щодо зустрічі у «нормандському форматі» для врегулювання ситуації на сході України і про те, що Україна практично готова до такої зустрічі.

«Отримали дату, підтверджену чотирма країнами – Україною, Німеччиною, Францією, Росією – нормандської зустрічі. «Дожали». Молодці. Це дуже важливо розблокувати цю можливість – говорити про повернення наших територій, повернення наших людей, відновлення нашого українського суверенітету і нашої територіальної цілісності… 9 грудня відбудеться ця зустріч. Вона дуже важлива для України. Починаємо готуватись до цієї зустрічі. Чесно кажучи готові, але треба ще трішечки попрацювати», – сказав Зеленський 25 листопада у черговому відеозверненні на сторінці у Facebook.

Президент заявив, що влаштовуватиме таку відеозвітність раз на тиждень.

Зустріч у «нормандському форматі» має відбутися 9 грудня у Парижі. У ній візьмуть участь лідери України, Німеччини, Франції та Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 жовтня 2019 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

З початку доби на Донбасі бойовики 5 разів відкривали вогонь – штаб ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’ять разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден військовий не постраждав.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

У штабі ООС нагадали, що через обстріл в районі Мар’їнки сьогодні постраждала цивільна – жінка, яка йшла вулицею із 3-річною дитиною. Стан пораненої стабільний, вказали військові з посиланням на медиків.

В угрупованні «ДНР» звинувачують ЗСУ в обстрілі села Старомихайлівка, неподалік Донецька і викликані цим пошкодження будинків. В угрупованні «ЛНР» зведених даних про бойові дії не наводять.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

Через обстріл бойовиками Мар’їнки поранена жінка, яка йшла вулицею із дитиною – штаб ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що через сьогоднішній обстріл підтримуваними Росією бойовиками міста Мар’їнка на Донеччині поранень зі стрілецької зброї зазнала цивільна особа.

«Громадянка Юлія Т. пересувалась містом зі своєю трирічною дитиною. Ворог здійснив кілька пострілів. Куля влучила постраждалій в грудну клітку та плече зліва. Необхідну первинну медичну допомогу жінці було надано військовослужбовцями Об’єднаних сил. Зараз вона знаходиться в лікарні міста Курахове. За оцінками медиків, стан пораненої стабільний», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Раніше сьогодні у Міноборони, коли звітували про цей обстріл, казали, що постраждалих серед українських військових немає.

На ресурсах угруповання «ДНР» інформації про цей обстріл немає, натомість бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілі села Старомихайлівка, неподалік Донецька і викликані цим пошкодження будинків.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

Прокуратура оскаржила запобіжний захід Ляшку – вимагає тримання під вартою

Прокуратура Київської області оскаржила рішення Бориспільського міськрайонного суду про обрання політику Олегу Ляшку запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, повідомляє пресслужба 25 листопада.

«Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2019 частково задоволено клопотання Бориспільської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного Олега Ляшка та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокуратурою 22.11.2019 до Київського апеляційного суду скеровано апеляційну скаргу із вимогою про її скасування та обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – йдеться в повідомленні.

Дата розгляду апеляційної скарги судом не визначена, зазначили в прокуратурі.

Бориспільська місцева прокуратура просила суд взяти під варту Олега Ляшка.

18 листопада йому вручили підозру за частиною 2 статті 346 ККУ (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча, а саме умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи легких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю). Вказані дії караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

Між колишнім народним депутатом Олегом Ляшком та чинним парламентарем від «Слуги народу» Андрієм Герусом сталася сутичка в залі офіційних делегацій аеропорту «Бориспіль». Відео інциденту у себе на Facebook оприлюднив колишній народний депутат та соратник Ляшка Ігор Мосійчук.

У відповідь Герус написав, що «все нормально, постраждала тільки сорочка».

Read More

Міністр розповів про рівень покриття України інтернетом

Рівень покриття України інтернетом доходить до 70%, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми проводимо дослідження. Регулятор нам дає дані, що на 62% покрита країна. Але це не про мобільний, а про швидкісний інтернет. Але ми вже бачимо, коли почали занурюватися і шукати додаткові джерела досліджень, що вже десь до 70% ми доходимо. Але ми скоро вже опублікуємо ці дані. Наша мета – на 90-100%», – сказав Федоров в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Він заявив, що українська влада планує реалізувати цю мету до 2022 року.

17 травня п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про заходи для запровадження системи мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G).

У липні шостий президент Володимир Зеленський підписав указ про поліпшення доступу до зв’язку четвертого покоління (4G) по всій країні до кінця року.

 

Read More

Найстарша українська громадська організація в Чехії відсвяткувала ювілей

Найстаршій українській громадській організації в Чехії – «Українській ініціативі в Чеській Республіці» – виповнюється 25 років. Метою її заснування в 1994 році була потреба згуртувати українську громаду, яка зростала не тільки в Празі, але й у інших великих чеських містах – Брно, Плзень та Градец-Кралове.

«Українська ініціатива» ставить своєю метою підтримку, розвиток і захист інтересів українців в Чехії, популяризацію української історії, культури, традицій України в чеському суспільстві, а також розвиток і збагачення українсько-чеського діалогу.

Першою очолила «Українську ініціативу» Лідія Райчинець-Затовканюк, якій вдалося згуртувати навколо себе і залучити до громадського і культурного життя значну частину громади. Нині «Українська ініціатива» належить до найактивніших українських громадських організацій в Чехії.

Також відзначає свій 15-літній ювілей самодіяльний творий український колектив «Джерело», заснований в листопаді 2004 року в Празі. Як зазначають члени колективу, їх «об’єднує любов до рідної землі, рідної пісні та народної творчості, необхідність у спілкуванні рідною мовою». 

З ювілеями українців у Празі на урочистому засіданні привітали  міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, а також посол України в Чехії Євген Перебийніс.

Read More

Зеленський нагородив орденом Аґнєшку Холланд та Енн Еплбом за твори про Голодомор

Президент Володимир Зеленський нагородив орденом княгині Ольги польську кінорежисерку Аґнєшку Холланд, журналістку Washington Post Енн Еплбом та радницю канцелярії уряду Литовської Республіки Діану Варнайтє, а також голову Асоціації прибалтійських українців у місті Клайпеда Леоніда Трегуба – хрестом Івана Мазепи.

Указ про це від 22 листопада оприлюднено на сайті глави держави. Як мовиться в указі, нагороди присуджено «за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу – Голодомору 1932–1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор».

Незабаром в український прокат виходить фільм «Ціна правди» про Голодомор в Україні польської режисерки Аґнєшки Холланд (інша назва «Ґарет Джонс» або «Містер Джонс»). Світова прем’єра цієї стрічки відбулася 10 лютого в рамках 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Книжка американсько-британської журналістки та історика Енн Еплбом «Червоний голод: війна Сталіна проти України» вийшла восени 2017 року в Британії та США.

У 2018 році видавництво Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору видало книжку в перекладі українською. Того ж року Форум видавців у Львові визнав її найкращою в номінації «Історія».

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років.​ Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Read More