Влада

У правозахисній організації Human Rights Watch закликають Верховну Раду захистити українських працівників і відкликати законопроєкт, що передбачає зміни в законі про профспілки.

«Український парламент розглядає законопроєкт про внесення змін до закону про профспілки, прийняття якого призведе до суттєвого та необґрунтованого обмеження свободи об’єднань. Положення цього законопроекту також порушують міжнародні зобов’язання України дотримуватися стандартів праці. У своєму листі від 16 липня 2020 року організація Human Rights Watch звернулася до  депутатів з наполегливим проханням відкликати цей законопроект і гарантувати, що будь-які подальші заходи щодо профспілок не лише зважатимуть на національні та міжнародні стандарти в галузі охорони праці й захисту прав людини, але й сприятимуть цілковитому дотриманню Україною цих стандартів», – йдеться на сайті правозахисників 29 липня.

Директор Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії Г’ю Вільямсон заявив, що положення цього законопроєкту порушують право працівників на організацію та послаблюють повноваження профспілок.

«Профспілки мають надважливе значення для захисту інтересів працівників в Україні й уряд повинен захищати їхнє право на організацію та ведення колективних переговорів», – зазначив Вільямсон.

У HRW вважають, що в разі ухвалення законопроєкту, будуть порушені зобов’язання України за  Угодою про асоціацію з ЄС.

В організації повідомили, що отримали від Галини Третьякової , голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який є головним комітетом із опрацювання цього законопроєкту, відповідь.

«Третьякова заявила, що комітет підтримує розвиток профспілкового руху в Україні та створення умов для ефективного захисту інтересів спілок та їх членів. У листі також зазначається, що комітет «одностайний щодо необхідності забезпечення відповідності законодавства України взятим нашою державою зобов’язанням згідно [Угоди про асоціацію], а так само і відповідності трудового законодавства України конвенціям Міжнародної організації праці», – йдеться в повідомленні.

Правозахисники наголошують, що законопроєкт передбачає скорочення кількості первинних профспілкових організацій на підприємствах (до двох), створення «контрольних комісій» над профспілками, запроваджується автоматична передача у держвласність всього майна профспілок тощо.

«У разі ухвалення законопроєкту, будь-яке із цих положень важко узгоджуватиметься з вимогами Конституції України, яка гарантує свободу об’єднань», – заявляє Human Rights Watch. 

Повідомляється, що раніше також занепокоєння щодо ймовірності ухвалення змін до закону про профспілки висловили Комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав, Глобальна профспілка IndustriaALL Global Union, Міжнародна мережа юристів для надання допомоги працівникам, громадська організація «Трудові ініціативи»  та кілька парламентських комітетів.

Наприкінці травня цього року Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів запропонував парламенту ухвалити за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок). Тепер законопроєкт очікує розгляду.
…

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і скасувала закриття кримінального провадження проти колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка, повідомила пресслужба САП.

Бахматюк є підозрюваним у справі про заволодіння 1,2 мільярда гривень рефінансування Нацбанку України «VAB Банком».

«Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції скасувала рішення Печерського районного суду Києва, яке зобов’язувало Офіс генерального прокурора закрити вказану справу. Зауважимо, що засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора тривало 2(!) дні», – повідомили у САП.

За даними прокуратури, під час судового засідання колегія суддів розглянула понад 20 клопотань від семи адвокатів, які представляли інтереси власника банку, зокрема щодо повернення скарги прокурору, щодо відводу суддів і прокурора, щодо відкладення розгляду і щодо відмови розгляду скарги в цілому.

У САП наголосили, що рішення Апеляційної палати ВАКС є остаточним й оскарженню не підлягає.

26 червня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що Офіс генерального прокурора закрив провадження проти Олега Бахматюка через рішення Печерського районного суду.

Наприкінці минулого року Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук підприємця і колишнього власника «VAB банку» Олега Бахматюка. Датою його зникнення на сайті МВС у розділі про осіб, що перебувають у розшуку, вказано 21 листопада 2019 року.

13 листопада НАБУ повідомило, що оголосило про підозру Бахматюку в провадженні про заволодіння 1,2 мільярда гривень стабілізаційного кредиту.

За даними слідства, у жовтні 2014 року «VAB Банк» звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Нацбанк погодився, хоча фінустанова не надала всі необхідні документи. У прокуратурі стверджують, що вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, була завищена майже у 25 разів.

Через місяць банк визнали неплатоспроможним, ще пізніше – його ліквідували.

Колишній власник «VAB Банку» та голова ради директорів «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом «зупинити призначення винних без жодного права на захист». Бахматюк підтвердив, що перебуває за кордоном і готовий до співпраці з слідством.

 
…

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс сподівається, що поліція розслідує напад на синагогу у Маріуполі.

«Я сподіваюся, що ця жахлива атака в синагозі напередодні урочистого єврейського свята, відвернена дуже сміливим охоронцем, розслідується поліцією», – мовиться у повідомленні.

Вона додала, що антисемістським нападам не місце ані в Україні, ані будь-де у світі.

Раніше посольство США в Україні висловило стурбованість інформацією про напад на синагогу в Маріуполі. «Ми глибоко занепокоєні повідомленнями про вчорашній напад на синагогу в Маріуполі. Сподіваємося побачити швидке й ретельне розслідування. Ми разом із народом України виступаємо проти антисемітизму в будь-якій формі», – йдеться в повідомленні посольства у твітері.

Напередодні, 28 липня, у поліцію Маріуполя звернулася жінка з повідомленням про те, що незнайомець побив 51-річного охоронця синагоги та втік. За її словами, невідомий був у масці і з сокирою в руках. Поліція розшукує нападника. 

Попередня кваліфікація події – замах на умисне вбивство з хуліганських мотивів.
…

Міністерство закордонних справ України назвало повернення російськими колегами ноти протесту щодо проведення 26 липня в окупованому Севастополі військово-морського параду «страусячою поведінкою» і наголосило, що така поведінка російських дипломатів не викликало здивування. Про це повідомило агентство «Укрінформ».

У МЗС заявили, що Росія навмисно повернула документ, «ніби його не було».

У зовнішньополітичному відомстві також наголосили, що Росія «повинна звикнути до того, що подібна її поведінка не шкодить офіційній фіксації чергового правопорушення з метою його включення до поточних та майбутніх справ щодо Росії у зв’язку з її триваючою збройною агресією проти України».

Напередодні Міністерство закордонних справ України повідомило, що передало ноту протесту в МЗС Росії через проведення Москвою параду в Севастополі 26 липня. Організацію цієї події в МЗС України назвали черговою ілюстрацією свідомих кроків Росії з ескалації напруженості в українсько-російських відносинах. Також Україна звернулася до ООН через російський парад у Криму.

Росія повернула згадану ноту без розгляду.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити окупацію території України.

 
…

Народна депутатка від фракції «Європейська солідарність» Софія Федина повідомила, що отримала обвинувальний акт у справі про погрози президенту України Володимиру Зеленському.

Як Федина розповіла у відеозверненні у «Фейсбуці», акт їй вручили у Печерському районному суді Києва, коди вона з адвокатом прийшли оскаржити вручену їй раніше підозру. Втім, за словами Федини, суддя, як виявилося пішла у відпустку, тому розгляд скарги перенесли на невизначений термін.

«Ну а слідчі і прокурори використали це, щоб вручити мені обвинувальний акт — у тому, що я погрожувала президенту Зеленському», – зазначила депутатка.

Пізніше в ефірі телеканалу «Прямий» вона сказала, що хотіла б бачити на засіданні суду Зеленського. «Він має заявити, чим же ж ми його так налякали, що йому було так страшно, і в чому є в наших словах загроза його життю», – заявила Федина.

Наприкінці листопада ДБР скерувало до Генпрокуратури проєкт підозри народній депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині та Марусі Звіробій. На думку слідства, 26 жовтня 2019 року Федина та Звіробій висловлювали погрози вбивством, адресовані президенту Володимиру Зеленському.

Обидві підозрювані відкидають звинувачення.
…

Журналістка Любов Величко подала до Броварського міського відділу поліції дві заяви щодо погроз їй вбивством та перешкоджання журналістській діяльності. Це сталося після виходу її розслідування про телеграм-канали «Тєлєга» для Слуги. Як телеграм-канали, що, ймовірно, ведуться з Росії, впливають на роботу Ради».

Відеозвернення про це Любов Величко оприлюднила 29 липня у фейсбуці.

За її словами, вона зустрілася з начальником броварської поліції, який запевнив її, що справи розслідуватимуться «максимально об’єктивно».

«Завтра буде відкрито два кримінальних провадження: одне – це погроза вбивством, а друге – це перешкоджання журналістській діяльності. У першій справі йдеться про невідомих осіб, які у фейсбуці погрожували вбити мене за те, що я написала своє розслідування. У другій справі фігурує Ольга Шарій, це дружина скандального блогера Анатолія Шарія, вона є головою партії Шарія. В цій заяві долучено відео, в якому вона обливає мене лайкою, тисне на мене як на журналіста», – розповіла Величко.

Ольга Шарій, яка є активною користувачкою соцмереж, наразі не відреагувала на звинувачення з боку Любові Величко.

Також іще немає офіційної реакції поліції на заяви журналістки.
…

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова представила колективу Офісу генпрокурора свого першого заступника – Романа Говду, який раніше виконував обов’язки прокурора Києва, повідомляє пресслужба ОГП.

«Впевнена, що ви підсилите наш професійний колектив. Разом ми працюватимемо ще активніше, ще конструктивніше, ще результативніше», – цитує пресслужба слова Венедіктової.

За даними ОГП, Роман Говда в органах прокуратури працює з серпня 2003 року. Він, зокрема, був прокурором, першим заступником начальника управління Генеральної прокуратури України, прокурором Одеської області, заступником генерального прокурора, прокурором Києва, начальником управління Офісу генерального прокурора.

Перше місце роботи – помічник прокурора Королевського району Житомира. Із 2005 року до 2010-го Роман Говда працював прокурором та начальником відділу в прокуратурі Житомирської області.

2010 року, коли генпрокурором був Віктор Пшонка, Говда почав працювати у Генеральній прокуратурі України. До 2014 року в Головному управлінні ГПУ з нагляду за дотриманням законодавства у кримінальному провадженні він встиг стати начальником відділу з нагляду за дотриманням законів органами внутрішніх справ.

Роман Говда займав цю посаду до і під час Революції гідності. Йому вдалося обійти закон про люстрацію – весною 2015 року Говда був призначений прокурором Одеської області.

30 квітня 2020 року його призначили на посаду першого заступника прокурора Києва.
…