КСУ визнав неконституційною ліквідацію Верховного суду України – рішення
Конституційний суд України визнав неконституційною ліквідацію Верховного суду України в контексті судової реформи 2016 року (ухваленого закону «Про судоустрій і статус суддів» – ред.) , повідомляє пресслужба КСУ 19 лютого, вказуючи, що рішення ухвалене напередодні.
«Конституційний суд України дійшов висновку, що судді Верховного суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного суду. Відтак фактична диференціація суддів Верховного суду України та суддів Верховного суду не узгоджується з принципом незмінності суддів, що є складовою конституційної гарантії незалежності суддів», – йдеться в повідомленні.
У КСУ пояснили, що перейменування закріпленого в конституції органу – Верховний суд України – не може відбуватися без переведення суддів Верховного суду України на посади суддів Верховного суду, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді ВСУ і ВС.
«Вилучення слова «України» – власної назви держави – з словесної конструкції «Верховний суд України» не може бути підставою для звільнення всіх суддів Верховного суду України або їх переведення до іншого суду, тим більше суду нижчої інстанції», – йдеться в рішенні.
У КСУ стверджують, що Верховна Рада, закріпивши на законодавчому рівні порядок припинення діяльності та ліквідації Верховного суду України, вийшла за межі повноважень, визначених у Конституції.
КСУ рекомендував Верховній Раді «невідкладно» привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення, яке назване як «обов’язкове, остаточне і таке, що не може бути оскаржене».
У липні 2016 року тодішній президент України Петро Порошенко підписав закон №1402 «Про судоустрій і статус суддів», яким була фактично запущена судова реформа в Україні. Вона, серед іншого, передбачала ліквідацію вищих спеціалізованих судів (господарський, адміністративний, цивільних та кримінальних справ), натомість єдиним судом касаційної інстанції став Верховний суд, суддів до якого було вирішено набирати через конкурс. Пізніше до КСУ надійшло конституційне подання Верховного суду України щодо відповідності Конституції окремих положень закону про судову реформу.
Read MoreЗаступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця виступив 18 лютого на засіданні Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй щодо ситуації на сході України, повідомляє 19 лютого Постійне представництво України при ООН.
“Напад, скоєний сьогодні (18 лютого – ред.), в день п’ятої річниці трагедії в Дебальцеві, є особливо цинічним. Українські збройні сили дали адекватну відповідь на цей наступ, здійснений російськими окупаційними силами із застосуванням забороненої «Мінськом» зброї, реалізуючи невід’ємне право України на самооборону. Очевидно, що Кремль продовжує дотримуватися стратегії ескалації на Донбасі, що є грубим порушенням зобов’язань Росії, взятих в якості учасника Мінських угод», – сказав Кислиця.
Кислиця зазначив, що за останні два місяці позиції українських військових на Донбасі були обстріляні понад 400 разів, а з початку року 13 українських військовослужбовців були вбиті і майже 60 поранені.
«Хтось може назвати це замороженим конфліктом? Або, можливо, конфліктом низької інтенсивності? Це війна, єдина війна, що триває в Європі. Повномасштабна війна, яку ведуть російські війська і її найманці, зі зброєю і боєприпасами, що постачаються Російською Федерацією», – сказав заступник голови МЗС.
Він додав, що «лише минулого року Російська Федерація відправила на окуповані території Донбасу понад 4 тисячі тонн зброї та боєприпасів».
«Схід – не єдина лінія фронту в Україні. На півдні, в результаті спроби Росії анексувати Крим, півострів перетворився на правозахисне гетто і величезну військову базу, що підриває регіональну безпеку», – вказав дипломат
Він згадав про «захмарну» кількість політичних заручників і репресії проти українців і кримських татар в Криму.
«Ми докладаємо всіх зусиль, щоб остаточно довести цю російсько-українську війну, яку ми не починали, до кінця, незалежно від того, як сильно інша сторона намагається продовжити її, аби Україна стекла кров’ю», – сказав Кислиця.
Він закінчив свій виступ російською мовою і перефразованими рядками з вірша Євгена Євтушенка: «Так хотят ли русские войны?».
18 лютого відбулося засідання Ради безпеки ООН до річниці підписання Мінських угод, яке ініціювала Росія.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
Read MoreПрем’єра фільму «Номери» за однойменною п’єсою українського режисера Олега Сенцова. Над стрічкою, дистанційно, працював сам Сенцов та його колега Ахтем Сеітаблаєв.
Фільм включений в спеціальну програму 70-го Берлінського кінофестивалю, який відкривається 20 лютого. Організатори фестивалю зазначили, що фільм «був створений при неможливих обставинах, в ситуації екзистенціального вакууму».
Стрічка заснована на однойменній п’єсі Сенцова, написаної в 2011 році. На застарілому стадіоні 10 біатлоністів під наглядом двох суддів існують, підкоряючись древнім правилам, записаним у великому фоліанті, який ніхто з них не читав. У кожного є свій номер, і все поклоняються божеству, якого звуть Нуль. Мало-помалу загострюються протиріччя, назріває бунт, і номери перестають підкорятися правилам. Наслідки непередбачувані. «Це універсальна історія, і за 10 років вона не втратила актуальності. Це не історія про Росію, це про будь-яке суспільство. Всі революції схожі одна на одну», – зазначив Сенцов.
«У цьому фільмі ми розмірковуємо про честь, про гідність, про мрії, про боягузтво та хоробрість. Я був у кінці лютого 2014 року в Криму під час окупації нашої з Олегом батьківщини, і пам’ятаю свій страх. Олег показав мені, що означає не боятися», – сказав Ахтем Сеітаблаєв.
Олег Сенцов розповів після прем’єри, як він протягом року в листах з табору давав інструкції знімальній групі. Фільм він побачив вже після повернення в Україну.
Прем’єра в берлінському театрі була запланована ще до звільнення українського режисера з російського ув’язнення. Олег Сенцов і Ахтем Сеітаблаєв нагадали глядачам, що в Росії і на Донбасі залишаються близько ста політичних ув’язнених. «У нас спільна біда, і звуть її Путін», – сказав Олег Сенцов.
Прем’єра фільму в Україні запланована на осінь 2020 року.
Картина є копродукцією України (435 FILMS) та Польщі (Apple Film Production) за підтримки Міністерства культури України та Польського інституту кіно.
…
Директорка українського представництва Amnesty international Оксана Покальчук закликала до ефективного розслідування вчорашньої атаки на благодійний фонд «100% життя», який допомагає, зокрема, пацієнтам, що живуть з ВІЛ.
«Напад на БО «100% життя» – це тривожний сигнал для всього правозахисного й активістського кола, який вимагає негайного та ефективного втручання і розслідування з боку правоохоронних органів та відповідних посадових осіб. Подібні спроби тиснути на неурядові організації суперечать здоровому глузду, а також демократичним цінностям, які мають бути основою успішної держави. І обов’язок влади та слідства негайно знайти всіх причетних до нападу й покарати їх відповідно до чинного законодавства», – заявила вона.
17 лютого Анастасія Дєєва, виконавча директорка благодійного фонду «100% життя», заявила про напад на їхній офіс у Києві. За її словами, у ніч на 17 лютого невідомі спробували підірвати двері в будівлю, а також залишили плакат, де згадується колишня представниця їхньої організації, а нині – депутатка від «Слуги народу» Лада Булах.
У фонді це пов’язують із тим, що Булах зареєструвала у Раді законопроєкт, який дозволив би підліткам підписати декларацію з сімейним лікарем і самостійно (без батьків) звертатися до нього або інших фахівців, а також гарантує їм право отримувати інформацію про стан свого здоров’я.
Поліція Києва розслідує інцидент як хуліганство.
Законопроєкт 2684 зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня минулого року. Зараз у мережі можна знайти багато матеріалів щодо того, нібито у випадку ухвалення цей документ дозволить підліткам змінювати стать без згоди батьків. Водночас, у самому тексті законопроєкту немає жодного слова про проведення таких операцій.
…
Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс висловила «надзвичайне занепокоєння» щодо ескалації конфлікту поблизу Золотого сьогодні з використанням забороненого Мінськими домовленостями важкого озброєння, що призвело до людських жертв.
«Росія має використати вплив на своїх повірених для повного виконання Мінських домовленостей», – написала Сіммонс у твіттері.
Зранку 18 лютого штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що бойовики атакували позиції української армії в районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. За даними Генштабу, один український військовий загинув, троє отримали поранення, ще двоє – контузію.
Бойовики підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» звинувачують українську армію в спробі наблизитися до їхніх позицій й подальшому артилерійському обстрілі.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…
У вівторок, 18 лютого, Київський апеляційний суд залишив під цілодобовим домашнім арештом колишнього народного депутата України Сергія Пашинського. Про це повідомила пресслужба суду.
«18 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу, подану стороною захисту на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2020 року, якою задоволено клопотання прокуратури та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного П., у межах строку досудового розслідування, до 27 березня 2020 року. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного П. покладено обов’язки, визначені ухвалою», – мовиться у повідомленні.
Апеляційну скаргу захисту суд відповідно лишив без задоволення.
7 жовтня Печерський районний суд Києва обрав Пашинському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, до 4 грудня, без можливості застави.
Перед цим Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому народному депутатові через стрілянину, що сталася 31 грудня 2016 року, внаслідок якої інший учасник конфлікту В’ячеслав Хімікус був поранений в ногу.
9 жовтня директор Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що з лютого 2017 року до вересня 2019 року Генеральна прокуратура України «модерувала» розслідування інциденту з участю Сергія Пашинського «на користь народного депутата».
На початку січня 2017 року Пашинський повідомив про напад на нього ввечері 31 грудня 2016 року. За його версією, яка повторює повідомлення поліції Київської області про з’ясування обставин нападу, депутат, ледь не врізавшись у темряві на лісовій дорозі в авто з вимкненими габаритними вогнями, попросив чоловіків біля нього ввімкнути ці вогні, після чого один із чоловіків, вочевидь нетверезий, кинувся до депутата з пляшкою в руці й погрозами.
За словами Пашинського, він здійснив попереджувальний постріл у повітря зі свого легального пістолета, але нападник ударив депутата пляшкою по голові; той, упавши, вже лежачи вистрілив нападникові в ногу. Після того депутат надав пораненому медичну допомогу, викликав «швидку» і поліцію.
Натомість постраждалий учасник інциденту стверджував, що попереджувального пострілу Пашинський не робив. За його версією, він допомагав незнайомцеві заштовхнути автомобіль, який заглух, на узбіччя дороги, коли машина Пашинського зупинилася поруч, той вийшов із пістолетом і наставив його впритул із вигуком «Усім стояти!» Хімікус стверджував, що якби не вдарив Пашинського, куля була б у нього не у стегні, а у грудях.
У 2017 році Генеральна прокуратура закрила кримінальне провадження проти Сергія Пашинського. А в листопаді 2018 В’ячеславу Хімікусу повідомили про підозру в хуліганстві. Після того справу проти Пашинського ще раз поновили, закрили і нещодавно знову поновили з новою кваліфікацією.
…
«Центр протидії корупції» розцінює кримінальне провадження за заявою позафракційного депутата Андрія Деркача про нібито розкрадення міжнародної допомоги як спробу легалізувати проведення негласних слідчих дій щодо активістів організації.
«Деркач у соціальній мережі придумав схему розкрадання коштів на космічну суму в 142,9 млн дол. за участю ЦПК. Зауважимо, що поліція почала розслідування у день надходження заяви. Абсурдність заяви полягає в тому, що ні ЦПК ні жоден член організації ніколи не отримували навіть приблизно таких сум коштів за всі вже більше ніж вісім років існування. Саме тому, організація звернеться до правоохоронних органів щодо завідомо неправдивого повідомлення нардепом про злочин», – йдеться у заяві на сайті центру.
Керівник ЦПК Віталій Шабунін висловив припущення, що метою цього розслідування є встановлення контролю за діями антикорупційних активістів, адже тепер слідчі через суд можуть клопотати про прослуховування, стеження або інші негласні слідчі дії.
14 лютого депутат Андрій Деркач повідомив про відкриття поліцією провадження за його заявою, доклавши до допису скани відповіді поліції та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
«Провадження відкрито за моєю заявою на підставі даних журналістів-розслідувачів. Дані вказують на те, що засновники Центру протидії корупції Дмитро Шерембей і Віталій Шабунін використовували його як «дах» і засіб для лобіювання власних корупційних та інших схем. Зокрема, вони організували схему з розкрадання коштів міжнародної технічної допомоги через створену Шерембеєм об’єднання «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ / СНІД» (ЛЖВ). У 2015-2017 рр. через підконтрольні ЛЖВ структури пройшло 142,9 млн доларів США. За інформацією журналістів, частина грошей використана за прямим призначенням, а частина – просто виводилася на рахунки підставних ФОПів», – заявив Деркач.
Деркач – депутат шістьох скликань. У різні часи він представляв групу «Воля народу», Партію регіонів та Соціалістичну партію України. У 2017 був ініціатором провадження за фактом ймовірного розголошення службовими особами НАБУ даних досудового розслідування в контексті нібито втручання України в американські вибори.
…
Міністерство закордонних справ України висловлює занепокоєння через атаку підтримуваних Росією бойовиків на позиції Збройних сил України поблизу лінії розмежування на Донбасі у вівторок уранці. Про це у твіттері написала речниця українського МЗС Катерина Зеленко.
«Дуже занепокоєні ескалацією на Донбасі після останньої російської атаки. Використання забороненої зброї призвело до нової хвилі жертв. Це чергове порушення домовленостей, досягнутих на зустрічі в нормандському форматі. Ми закликаємо міжнародну спільноту засудити цю ескалацію», – зазначила Зеленко.
Зранку 18 лютого штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що бойовики атакували позиції української армії у районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. При цьому контрольовані Росією сили використовували заборонене Мінськими угодами озброєння. Один український військовий загинув, четверо зазнали легких поранень.
Бойовики підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» звинуватили українську армію в спробі наблизитися до їхніх позицій й подальшому артилерійському обстрілі.
Президент України Володимир Зеленський назвав ранкові бої «спробою зірвати мирний процес» на Донбасі.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
Read MoreНачальник Генштабу Збройних сил України Руслан Хомчак пов’язав сьогоднішні обстріли позицій українських військових проросійськими бойовиками на Донбасі із наміром останніх заявити про себе вогнем у п’яту річницю подій в районі Дебальцева на Донеччині.
«Сьогодні була не провокація, сьогодні, як ви знаєте, п’ята річниця Дебальцевських подій і для противника, вони це позують для «свого світу», що це була їхня перемога. І сьогодні, як ми розцінюємо, вони хотіли захопити спостережні пости ЗСУ, щоб показати, напевно, свому населенню і тим, перед ким вони звітуються, що, мовляв, ми можемо, ми захопили, ми просунулися на якихось 500 метрів, 300. Це війна, і для тих, хто воює, кожен метр для воюючої сторони є важливим», – сказав Хомчак.
Він додав, що ситуація повністю контрольована і бойовикам не вдалося реалізувати плани із захоплення нових територій.
Зранку 18 лютого штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що бойовики атакували позиції української армії у районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. При цьому контрольовані Росією сили використовували заборонене Мінськими угодами озброєння. Один український військовий загинув, троє були поранені, двоє зазнали контузії.
Бойовики підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» звинуватили українську армію в спробі наблизитися до їхніх позицій й подальшому артилерійському обстрілі.
Читайте також: Дебальцеве: рішення, які врятували військо
18 лютого 2020 року минає п’ять років з часу боїв за Дебальцеве Донецької області, що тривали з 21 січня до 18 лютого 2015 року. Із падінням Донецького аеропорту сили підтримуваних Росією бойовиків почали наступ на місто, що є великим залізничним вузлом і поєднує Луганськ з Донецьком. Тоді, за даними Генштабу ЗСУ, 110 українських військовослужбовців загинули, 270 були поранені.
…
Верховна Рада України у вівторок збереться на засідання, головним питанням якого стане продовження розгляду поправок до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». На другому читанні цього документа депутати зупинилися 7 лютого.
Як йдеться у порядку денному пленарного засідання 18 лютого, для включення на розгляд пропонується законопроєкт про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях, а також друге читання змін до закону про запобігання корупції.
13 листопада 2019 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», яким пропонується запровадити ринок землі в Україні з 1 жовтня 2020 року. До проєкту закону було подано понад 4 тисяч поправок. Раніше в аграрному комітеті Ради ці поправки назвали «законодавчим спамом».
Read MoreНАК «Нафтогаз України» уточнила в міжнародному арбітражному провадженні проти Росії оцінку збитків від захоплення Росією активів групи в Криму: ця сума становить близько 8 мільярдів доларів, повідомили в компанії.
Як мовиться в повідомленні, «Нафтогаз» – точніше, сама НАК «Нафтогаз України» і ще шість компаній Групи «Нафтогаз» – подали відповідь на зустрічну заяву Росії щодо розміру компенсації збитків у межах арбітражного провадження при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі, при цьому «Нафтогаз» додатково обґрунтував свою заяву щодо розміру компенсації збитків, завданих незаконною експропріацією кримських активів групи в 2014 році: розмір збитків плюс відсотки оцінюється приблизно в 8 мільярдів доларів США.
Росія не заперечує, що незаконно експропріювала активи «Нафтогазу», але стверджує, що не винна «Нафтогазові» ніякої компенсації, повідомили в компанії.
Ідеться про арбітражний процес, що триває вже кілька років. Іще в лютому 2016 року НАК «Нафтогаз України», ДАТ «Чорноморнафтогаз», ПАТ «Укртрансгаз», САРС «Лікво», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укртранснафта» і ДК «Газ України» вручили Росії як державі офіційне письмове повідомлення про інвестиційній спір у рамках двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Україною і Росією через незаконну експропріацію Росією інвестицій групи «Нафтогаз» на території Криму. Арбітражне провадження за цим спором було розпочате в жовтні 2016 року.
Усні слухання з питань юрисдикції й відповідальності відбулися в арбітражі у травні 2018 року. У лютому 2019 року трибунал ухвалив рішення на користь «Нафтогазу»: він визнав свою юрисдикцію на розгляд справи, а також визнав, що Росія на порушення своїх зобов’язань за інвестиційною угодою незаконно експропріювала активи «Нафтогазу». Ідеться, зокрема, про виробничі активи «Чорноморнафтогазу» й інших дочірніх компаній «Нафтогазу» на окупованому Росією півострові. Головну частину суми збитків становить вартість газу в кримських надрах, права на який належать «Нафтогазові».
Нинішня, друга, стадія арбітражного провадження стосується лише визначення розміру компенсації втрат «Нафтогазу». Росія в грудні 2019 року подала зустрічну заяву щодо розміру компенсації збитків, але не заявила ніякого альтернативного розрахунку збитків.
Усні слухання з питань розміру компенсації відбудуться в травні 2020 року в Гаазі, а остаточне рішення щодо суми компенсації очікується до середини 2021 року, повідомили в «Нафтогазі».
Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко, повідомляючи 10 лютого про підготовку нинішньої відповіді на зустрічну заяву Росії, наголошував, що в арбітражі щодо активів у Криму українській нафтогазовій групі протистоїть держава Росія, а не російська газова компанія «Газпром», і тому цей арбітраж не підпадає під угоду про врегулювання з «Газпромом», яку Нафтогаз уклав у грудні 2019 року після того, як «Газпром» виконав рішення Стокгольмського арбітражу сплатити «Нафтогазові» компенсацію в розмірі 4,6 мільярда доларів плюс 400 мільйонів доларів відсотків на дату остаточного розрахунку і погодився продовжити транзит газу.
…
Центральна виборча комісія завершила реєстрацію кандидатів у народні депутати від округу №179 у Харківській області. За відповідну постанову на засіданні 17 лютого проголосували 15 членів ЦВК, одна утрималася.
«Цією постановою ми завершуємо реєстрацію кандидатів у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №179 на проміжних виборах народного депутата 15 березня. Сумарно у нас зареєстровано 40 кандидатів», – повідомив голова Комісії Олег Діденко.
Діденко також звернув увагу на звинувачення на адресу у нібито реєстрації «клонів». За його словами, подібні закиди лунали через те, що серед кандидатів у народні депутати минулого тижня зареєстрували Яну Свтіличну. Вона має таке ж прізвище, що й зареєстрована сьогодні колишня очільниця Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична.
Читайте також: ЦВК зареєструвала Санченка народним депутатом замість Венедіктової
Зокрема про реєстрацію «клона» заявив голова громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Кошель 13 лютого.
Діденко заявив, що ЦВК «дуже негативно ставиться до застосування будь-яких технологій на виборах», але в цьому випадку він застосування такої технології не вбачає.
«ЦВК перевірила всіх кандидатів і в цьому випадку не мала місця зміна прізвища чи імені, як це часто бувало на попередніх виборах. Йдеться про тезку за прізвищем, до того ж тезку, який був поданий на реєстрацію раніше. Але в цілому ЦВК виступає проти будь-яких технологій і подавала відповідні пропозиції до Виборчого кодексу. Ми закликаємо громадськість і зацікавлені сторони шукати шляхи, які б уможливили у законному порядку припинення будь-яких зловживань на виборах», – сказав він.
13 грудня минулого року Центральна виборча комісія призначила проміжні вибори народного депутата на окрузі номер 179 в Харківській області на 15 березня 2020 року. Висування кандидатів почалося 16 січня.
На початку грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата, члена фракції «Слуга народу» Олексія Кучера, який в липні переміг на виборах в 179-му окрузі.
За кілька тижнів до цього Кучер став головою Харківської обласної державної адміністрації. До нього з жовтня 2016-го по листопад 2019 року цю посаду обіймала Юлія Світлична.
…
Ексрадник попереднього президента Юрій Бірюков написав вибачення щодо свого фейсбук-допису щодо пропозиції чинного президента Зеленського щодо спільного з ОРДЛО патрулювання, у якому назвав військових, що голосували за чинного президента, «ублюдками».
«Психонув, зробив дурницю. Реально сам відчував дискомфорт практично одразу ж. Прошу вибачення щодо власної дурості у суботньому пості», – написав Бірюков у понеділок.
Із критикою суботнього висловлювання Юрія Бірюкова виступили як політичні опоненти, так і його соратники.
Зокрема, депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко назвала заяву Бірюкова «неприпустимою і некоректною».
А заступник голови фракції «Слуги народу» Олександр Корнієнко, як повідомляє «Українська правда», взагалі запропонував посилити відповідальність за образу військовослужбовців через це. Також там опубліковані скріншоти допису Юрія Бірюкова і коментарів під ним, бо зараз на сторінці колишнього радника згадані матеріали недоступні.
…
У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби дев’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, жоден український військовий не постраждав.
«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.
Згідно з повідомленням, з початку поточної доби бойовики вогневої активності не проявляли, втрат серед українських військових немає.
Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» також звинувачують українських військових у дев’яти обстрілах за минулу добу захоплених сепаратистами територій.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…
Співробітники російської ФСБ стверджують, що затримали в анексованому Криму жителя Чорноморського району, підозрюваного «в участі в незаконному збройному формуванні – батальйоні імені Н.Челебіджихана». Про це пишуть 17 лютого російські та кримські ЗМІ.
Згідно з повідомленнями, «підозрюваний» влітку 2016 року виїхав на материкову Україну, де буцімто вступив до лав згаданого батальйону. За інформацією ФСБ, щодо чоловіка порушили кримінальну справу і взяли під варту.
Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає. Імені та прізвища затриманого не повідомляють.
Батальйон імені Номана Челебіджихана – добровольче об’єднання, створення якого було проголошене в 2014 році. Складений переважно з кримських татар підрозділ мав охороняти райони, що межують із анексованим Кримом. Батальйон мав стати частиною Національної гвардії України, але наразі існує лише на рівні заяв. Голова громадської організації «Аскер» Ленур Іслямов раніше закликав присвоїти «кримськотатарському батальйону» імені Челебіджихана номер військової частини.
…
Російський співавтор широко розкритикованого документу «12 кроків до зміцнення безпеки в Україні і євроатлантичному регіоні», генеральний директор «Російської ради з міжнародних справ» Андрій Кортунов заявляє, що один із кроків того документа, «національний діалог про українську ідентичність» із Росією, Угорщиною й Польщею «був би корисний для України».
«Україна є дуже плюралістичним суспільством, і для неї такий діалог був би корисним. Щодо участі інших країн-сусідів – це питання до українського керівництва, наскільки воно готове до такого діалогу», – сказав він у коментарі німецькій медіакомпанії «Німецька хвиля» на полях Мюнхенської конференції з безпеки.
«Зрозуміло, що цей документ подобається не всім, але, мені здається, невірно вбачати в ньому якісь зловісні політичні задуми, як це визначили в апараті Порошенка (п’ятого президента України Петра Порошенка, нині народного депутата і лідера опозиційної до нинішньої української влади партії «Європейська солідарність» – ред.), – як «мюнхенську змову». Я хочу підкреслити, що політика – це мистецтво можливого, як казав Бісмарк, і автори цього документу виходили з того, що можливо на сьогодні», – заявив Андрій Кортунов.
Російський політолог і очолювана ним «Російська рада з міжнародних справ», яка створена за розпорядженням голови російського уряду і засновниками якої стала низка російських державних установ, є одними зі співавторів документа, що був без коментарів оприлюднений на сайті Мюнхенської конференції з безпеки; ще одним зі співавторів є голова конференції Вольфґанґ Ішинґер.
Серед згаданих у ньому 12 кроків є, наприклад, такі, як «відповідні зміни в санкціях» у зв’язку з окремими конкретними кроками на виконання мінських домовленостей (наразі позиція західної спільноти залишається незмінною: всі санкції, накладені на Росію через її агресію проти України на Донбасі, мають діяти в повному обсязі до повного виконання Москвою своїх зобов’язань за мінськими домовленостями), чи те, що «ЄС і Росія мають у 2020 році взяти за пріоритет вибіркову взаємодію» і «йти на кроки в галузях, де вони мають сильний спільний інтерес (наприклад, наука й дослідження, транскордонна і регіональна співпраця, співпраця щодо кліматичних змін і довкілля). Також автори пропонують обговорити заходи для створення в Україні зони вільної торгівлі одночасно і з ЄС, і з Росією.
Іще за один із кроків визначено те, що «новий, всеосяжний національний діалог по всій Україні є бажаним і міг би бути розпочатий якомога швидше», і при цьому «мають бути зроблені зусилля для залучення з точок зору сусідів України, особливо Польщі, Угорщини і Росії». Цей діалог, вважають автори документа, «мав би стосуватися тем історії і національної пам’яті, мови, ідентичності і становища меншин».
Під документом поставила підписи низка чинних і колишніх західних і російських діячів, є серед них і троє представників України: колишні дипломати Олександр Чалий і Василь Філіпчук і колишній радник секретаря РНБО Олексій Семеній.
Документ зазнав різкої критики і в Україні, і за її межами. Першим відреагував американський дослідницький центр «Атлантична рада», де заявили, що деякі з пунктів плану є проблематичними, зокрема кроки щодо поетапного зняття санкцій із Росії і «нового діалогу про ідентичність», який має вигляд втручання у внутрішні справи України. Автори заяви зауважують, що документ із планом миру передбачає, що проблема має бути вирішена на умовах, сприятливих для Кремля. Автори заяви, американські дипломати й політологи, не погоджуються вже з першим речення документу про «конфлікт усередині України і навколо неї». На їхню думку, важливо наголосити на тому, що саме керівництво, фінансування й постачання зброї Кремлем є головною причиною війни, яку автори мирного плану називають «конфліктом».
Пізніше на документ відреагували і в Міністерстві закордонних справ України: там наголосили, що «тези, які містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції української держави».
А Петро Порошенко заявив, що згаданий документ був «підготований у Кремлі».
Після появи різкої критики сторінка з повідомленням про документ зникла з сайту Мюнхенської конференції з безпеки, потім знову з’явилася і знову зникла, але сам документ наразі залишається на сайті конференції; його текст російською мовою також оприлюднений на сайті «Російської ради з міжнародних відносин».
Вольфґанґ Ішинґер тим часом заявив, що автори документа про «12 кроків» лише хотіли залучити Росію до дискусії і просунути справу мирного врегулювання на окупованих територіях України. «Так, у цьому документі можуть бути контроверсійні речі, ну, так давайте говорити про них. Це не урядова позиція, це внесок. І це неправильно говорити, що вона «російська», – заявив Ішинґер агентству «Укрінформ».
Також він запевнив, що є прихильником усіх зусиль, спрямованих на те, щоб допомогти просунути «українське питання» вперед. «Ми всі за Україну. Я – ваш друг», – заявив він і додав, що як один із авторів документа переконаний: «Україна має бути щаслива, що ми намагалися залучити росіян до дискусії».
…
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов перебуває з робочим візитом в Ірані «для обговорення проблемних питань розслідування катастрофи українського літака», повідомили в РНБО.
Візит відбувається на запрошення секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані, він почався 15 лютого і завершиться 17 лютого, мовиться в повідомленні.
У перебігу візиту, повідомили в РНБО, Данілов вшанував пам’ять українців, які загинули 8 січня в літаку «Міжнародних авіаліній України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва, що його збили невдовзі після злету іранські військові, як стверджується, помилково.
Він, зокрема, разом із послом України Ірані Сергієм Бурдиляком поклали квіти на місці трагедії українського літака (це село Халаджабад, що приблизно за 30 кілометрів на південний захід від центру Тегерану і за 15 кілометрів на північ від тегеранського аеропорту імені імама Хомейні, з якого злітав літак).
«Також в пам’ять за загиблими було поставлено 11 свічок у Ванкському соборі Святого Всеспасителя (храм Вірменської апостольської церкви)», – мовиться в повідомленні. Цей храм стоїть у місті Ісфагані, що приблизно за 400 кілометрів на південь від Тегерану; Вірменська апостольська церква є однією з давніх християнських церков, що відокремилися від решти християнської спільноти в 6-му столітті.
Інших подробиць візиту не повідомлено.
Світова спільнота, зокрема й Україна, говорять про значні недоліки в розслідуванні збиття українського літака, яке веде Іран. Однією з найгучніших проблем є нездатність Ірану самостійно розшифрувати дані з пошкоджених бортових самописців літака і водночас його категорична відмова, висловлена після низки вагань, видати «чорні скриньки» для розшифрування в Україну чи в якусь іншу державу, які мають такі можливості.
Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.
…
На сайті Мюнхенської конференції з безпеки повторно з’явився документ «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», авторами якого є три західні аналітичні центри та Російська рада міжнародних справ. Увечері 14 лютого він був недоступний.
Також 14 лютого п’ятий президент України (2014–2019), лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко заявив, що цей документ підготовлений у Кремлі.
«Це саме те, чого хоче Росія: немає війни, немає агресії, є внутрішніх конфлікт, Росія – лише посередник, і ми більше не можемо чекати, і Росію треба повернути в «Групу семи», повернути до діалогу. Єдина умова: будь ласка, йдіть з України, зупиніть свою агресію, дайте нам бути суверенною і демократичною державою», – сказав Порошенко.
Невдовзі після публікації «кроків» на сайті Мюнхенської конференції на сайті американського аналітичного центру Atlantic council з’явилася заява з критикою ініціативи.
У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що заява «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні» не є офіційною позицією держав.
14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів.
…
Страхова медицина може запрацювати в Україні з 2023 року, заявив у «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, член фракції партії «Слуга народу» Михайло Радуцький.
Водночас він наголосив, що для цього має бути дотримано кількох умов.
«Ми не кажемо, що ми відмінимо фінансові гарантії. Це «юніверсал каверідж» («універсальне покриття» витрат пацієнта, гарантований мінімум безоплатних медичних послуг – ред.). І він має бути. Усі країни за нього борються. Страховка буде покривати те, що не увійшло в гарантії. По-перше, ми маємо не помилитися. Ми маємо обрати ту модель, яку ми фінансово і якісно можемо дозволити в Україні», – вказав Радуцький.
Необхідною умовою для запуску страхової медицини депутат вважає також виведення зарплат українців із тіні.
«Ми (владна команда – ред.)зробимо все для того, щоб той відсоток «чорної» зарплатні був з кожним днем все менший і менший. І ми розглядаємо можливість написання того закону і вибору моделі в цьому році. Але ми вважаємо, що економічно по офіційності зарплати ми вийдемо на можливість, щоб цей закон запрацював десь рік-два – десь 2023 рік. Це не обіцянка. Це плани», – наголосив голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Про необхідність запровадження страхової медицини в Україні говорять уже не перший рік. У грудні 2014 року, презентуючи програму дій уряду, тодішній прем’єр Арсеній Яценюк заявляв, що в Україні буде запроваджене медичне страхування. Про терміни, в які це планують здійснити, він не сказав.
Запровадження в Україні страхової медицини неможливе без реформування мережі лікувальних закладів і зміни моделі їх фінансування, казав тодішній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі.
…