01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Разумков скликає позачергове засідання Верховної Ради на вимогу Зеленського

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков на вимогу президента України Володимира Зеленського скликає позачергове засідання парламенту 4 березня о 16 годині.

Які питання розглядатиме Рада на позачерговому засіданні – наразі невідомо.

Наступний тиждень пленарних засідань відбуватиметься 3-6 березня. У другій половині дня 4 березня мала відбуватися робота в комітетах, комісіях та фракціях.

Read More

Антикорупційний суд відсторонив голову Чернівецької облради

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відсторонила до 4 квітня голову Чернівецької обласної ради, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Його підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за сприяння в передачі в оренду оздоровчого комплексу.

До голови Чернівецької обласної ради застосований запобіжний захід у вигляді застави розміром у 10 мільйонів гривень.

Голова Чернівецької обласної ради Ігор Мунтян наразі не коментував рішення Антикорупційного суду. Раніше він називав підозру «необґрунтованою».

Read More

Ситуація з можливим відключенням «Суспільного» є неприпустимою – Бородянський

Міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський заявив, що ситуація з можливим відключенням через борги Суспільного мовника є неприпустимою.

«Суспільний мовник не передбачив в бюджеті коштів на погашення заборгованості. МКМС, аби уникнути ситуації щодо можливого припинення мовлення, разом з Мінфіном прийнято рішення щодо наближення фінансування аби «Суспільне» мало можливість розрахуватися з боргами негайно. Сума, яка заблокована в Швейцарії, повернеться до бюджету і МКМС буде ініціювати зміни до бюджету щодо збільшення фінансування Суспільного мовника на суму сплаченого боргу за рахунок повернених із Швейцарії коштів, що забезпечить сталість розвитку Суспільного мовника», – повідомив Бородянський у Telegram.

Таким чином він відреагував на раніше поширене 28 лютого повідомлення «Суспільного», що його робота заблокована через арешт рахунків за борги у понад 10,5 мільйонів євро, вказуючи, що така ситуація «унеможливила підготовку до трансляції цьогорічної Олімпіади та забезпечення участі України у «Євробаченні».

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія заявив, що створений на базі НТКУ та ОДТРК в 2017 році Суспільний мовник отримав борг «у спадок» як правонаступник усіх прав та обов’язків колишньої державної Національної телекомпанії України, яка припинила свою діяльність.

Read More

Прокуратура АРК оголосила про підозру «кримському отаману» та учаснику «самооборони Севастополя»

Прокуратура АРК спільно з головним управлінням Нацполіціі в АР Крим і Севастополі повідомила про підозру «кримському козачому отаману» і учаснику незаконного збройного формування «самооборона Севастополя». Про це мовиться у повідомленні прокуратури.

Підозрюваним інкримінують частину 5 статті 260 КК України (Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, що призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків). Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 10 до 15 років.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України у 2014 році будучи «отаманом кримського регіонального відділення спілки козаків-воїнів Росії і зарубіжжя» очолював підрозділ «козаків», який увійшов до складу незаконного збройного формування «самооборона Криму».

«Під час мітингу на підтримку територіальної цілісності України від 26 лютого 2014 року, підозрювані разом з іншими «самооборонівцями» брали участь в розгоні і затриманні проукраїнських активістів, а також захопленні будівлі Верховної Ради АР Крим», – йдеться у повідомленні прокуратури АРК.

 

«Кримський козачий отаман» серед іншого також здійснював блокування і захоплення адміністративних будівель Сімферополя, прикордонного управління та військових частин в результаті чого «козаки» заволоділи кімнатою зі зброєю.

Наразі підозрювані оголошені в розшук, вживаються заходи для встановлення їх місцезнаходження.

За даними джерел проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, прокуратура оголосила про підозру «отаману» Сергію Юрченко та «самооборонівцю» Анатолію Довгому.

23 квітня 2014 року СБУ затримала Юрченка при виїзді з Криму. Як з’ясувалося, його підозрювали у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). Санкція статті передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі. Вже через місяць Юрченка разом з одним з лідерів підтримуваних Росією озброєних бойовиків на Донбасі Павлом Губарєвим обміняли на трьох офіцерів українського спецпідрозділу «Альфа», захоплених в полон бойовиками в Краматорську.

У той же час кримські ЗМІ писали, що звільнення Юрченка відбулося завдяки участі російських депутатів представників Севастопольського округу УПЦ Московського патріархат.

Read More

ЄС не визнає російські паспорти, видані жителям окупованого Криму – заява

«Ми занепокоєні політикою запровадження громадянства Росією на окупованому півострові, а також незаконною експропріацією тамтешніх українських активів»

Read More

Очільник УПЦ (МП) взяв участь в протесті проти уряду Чорногорії

Митрополит УПЦ (Московського патріархату) Онуфрій прибув до Чорногорії і разом із чорногорським архієпископом Сербської православної церкви Амфілохієм увечері 27 лютого взяв участь у кількох коротких молебнях, зокрема й на вулицях столиці країни Подгориці.

Віряни СПЦ протестують проти закону про свободу релігії, ухваленого парламентом Чорногорії у грудні минулого року. Чорногорська опозиція, за підтримки Белграда й Москви, стверджує що цей закон спрямований проти Сербської православної церкви (СПЦ). Опозиціонери вважають, що метою закону є відібрати майно СПЦ на території Чорногорії. 

Митрополит Онуфрій – перший закордонний єпископ, який долучився до протестів чорногорської опозиції, що тривають вже два місяці, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У повідомленнях сербських ЗМІ його називають «митрополитом київським і всієї України», не згадуючи, що він підпорядкований Московському патріархатові і що він втратив цей титул після створення єдиної канонічної в Україні помісної Православної церкви України (нині митрополитом Київським і всієї України є глава ПЦУ Епіфаній).

У ПЦУ перед поїздкою Онуфрія звертали на це увагу чорногорських ЗМІ і наголошували: «Автокефальна Українська Православна Церква поважає канонічний порядок та не втручається у питання, які стосуються Чорногорії, і так само очікує поваги до канонічного порядку в питаннях, які стосуються України».

 

Посольство України в Чорногорії оприлюднило повідомлення, в якому мовиться, що митрополит Онуфрій, як ієрарх Російської православної церкви, не уповноважений висловлювати думку від імені більшості православних України та Православної церкви України. Посольство зазначає що митрополит, коментуючи внутрішні справи Чорногорії, «завдає шкоду дружнім відносинам українського й чорногорського народу».

Read More

Загострення ситуації на Донбасі слід очікувати після того, як Росія ухвалить зміни до Конституції – Безсмертний

Загострення ситуації на Донбасі слід очікувати після того, як Росія ухвалить зміни до Конституції – таку думку в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії висловив експредставник України в політичній підгрупі тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі в Мінську Роман Безсмертний.

Він зазначив, що Росія продовжує готуватися до продовження агресії, нарощуючи свої сили на російсько-українському і російсько-білоруському кордоні. 

«В умовах, коли Росія продовжує нарощувати свою присутність на російсько-білоруському і російсько-українському кордонах, очевидно, що вона готується до продовження агресії в західному напрямку. Крім того, Росія в польових умовах тримає півмільйонний контингент живої сили. З моєї точки зору, вони потримають паузу до 9 травня, завершать зміни до Конституції, і нам треба очікувати погіршення ситуації на фронті», – зазначив Роман Безсмертний.

 

Президент Росії Володимир Путін оголосив про плани щодо внесення поправок до конституції Росії під час послання Федеральним зборам 15 січня 2020 року.

20 січня законопроєкт про поправки внесли до Держдуми, і вже 23 січня його в першому читанні розглянули депутати.

Законопроєкт закріплює пріоритет російських законів над нормами міжнародного права, вводить обмеження на перебування на вищих посадах для осіб, які коли-небудь мали друге громадянство або дозвіл на проживання в іншій країні, а також забороняє одній людині обіймати посаду президента більше ніж два рази.

 

26 лютого Путін погодився з пропозицією провести загальноросійське голосування щодо поправок до конституції країни 22 квітня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 

Read More

КМІС: діяльність президента не схвалюють 40% українців, Верховної Ради – 70%

Діяльність президента України Володимира Зеленського не схвалюють 40% українців, йдеться в дослідженні Київського міжнародного інституту соціології. У жовтні таких було 22%. Водночас підтримують дії президента 47% (проти 64% у жовтні).

Діяльність Верховної Ради не схвалюють 70% (проти 30% у жовтні). Підтримують дії парламенту 19%.

Дії Кабінету міністрів підтримує 21%, не підтримує – 66%.

Опитування проводили з 21 по 25 лютого. У ньому взяли участь 1 500 людей, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%.

 

Read More

Нацрада видала попередження і оштрафувала телеканал NewsOne за «поширення мови ворожнечі»

Раніше, 2 жовтня, Національна рада також звернулася до суду щодо анулювання ліцензії телеканалу NewsOne

Read More

На лінії розмежування посилені заходи контролю через коронавірус – ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що на КПВВ на лінії розмежування посилили заходи контролю для недопущення поширення на контрольовану українською владою територію нового коронавірусу.

«Обов’язкова температурна перевірка буде проводитись у всіх контрольних пунктах в’їзду-виїзду в районі операції Об’єднаних сил. Прикордонники разом з медичними працівниками перевірятимуть температуру у людей, що слідують з тимчасово окупованої території України. За результатами температурного скринінгу громадяни, що нездужають, будуть направлятись до установ охорони здоров’я», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

У повідомленні вказано, що командування Об’єднаних сил просить громадян з розумінням поставитися до заходів, що запроваджені у контрольних пунктах.

У Донецькій області працюють чотири автомобільні пункти пропуску – «Майорське», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». Також на лінії розмежування діє лише один КПВВ у Луганській області – «Станиця Луганська», і він є пішохідним.

В Україні наразі не зареєстровано жодного випадку захворювання на новий коронавірус. Водночас в Італії на коронавірус захворіла 26-річна українка.

Кількість випадків зараження новим коронавірусом станом на 27 лютого сягнула 82 164, майже 33 тисячі одужали.

Read More

МОЗ: в евакуйованих у Нових Санжарах громадян проблем зі здоров’ям немає

В евакуйованих з Китаю громадян, які перебувають на обсервації в Нових Санжарах, проблем зі здоров’ям немає, повідомив заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко на брифінгу.

«Сьогодні в нас триває восьма доба обсервації евакуйованих з Уханя Китайської Народної Республіки громадян України та іноземців. Результати ранкового медичного огляду показали, що проблем зі станом здоров’я немає, температури немає, симптомів, які б свідчили про наявність гострої респіраторної хвороби також немає», – сказав Ляшко.

За його словами, додатково в Нових Санжарах здійснили забір зразків для проведення досліджень у членів команди, які надають допомогу і технічно забезпечують можливість функціонування обсерватора. Зразки передадуть до центральної вірусологічної лабораторії.

20 лютого до України прибув літак з евакуйованими громадянами, які перебували в китайському Ухані, де зафіксований спалах коронавірусу. На борту перебували 45 громадян України та 27 іноземців, а також екіпаж і супроводжуючі лікарі. За даними української влади, усі – здорові. Втім, впродовж 14 днів вони перебуватимуть на обсервації в закритому медичному центрі Національної гвардії у Нових Санжарах.

У селищі спалахнули протести й сутички з правоохоронцями. За даними поліції, дев’ять правоохоронців зазнали травм. Також до медиків звернулася одна цивільна особа. Упродовж дня поліцейські затримали 24 людини.

Попри заворушення, автобуси з евакуйованими з Китаю громадянами змогли заїхати на територію селища.

 

Read More

У двох фігурантів кримських «справ Хізб ут-Тахрір» погіршився стан здоров’я в СІЗО – адвокат

Стан здоров’я фігуранта другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Едема Смаїлова і фігуранта другої сімферопольської справи «Хізб ут-Тахрір» Шабана Умерова погіршився в російському СІЗО. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив їх адвокат Назім Шейхмамбетов.

«Мій підзахисний Смаїлов розповів, що недавно в умовах СІЗО у нього загострився хронічний гайморит, йому видали знеболюючі засоби, проте лікування ніхто ніякого не проводить. Сам Смаїлов пов’язує загострення свого захворювання з умовами конвоювання з СІЗО до суду і назад», – розповів Шейхмамбетов.

Крім того, за словами Шейхмамбетова, керівництво СІЗО продовжує ігнорувати прохання Смаїлова, передати йому окуляри.

Адвокат також повідомив, що фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Шабан Умеров скаржиться на хронічні болі в серці.

«Нещодавно мені вдалося відвідати Шабана Умерова, він мені розповів про те, що його турбують сильні болі в серці. Також він розповів, що кожен день, з 6 години вечора і до того моменту поки він не засне у нього з’являється сильний біль в серці. Іноді настільки сильний, що доводиться викликати лікарів. У нас був такий випадок, коли завдяки допомозі співкамерників його змогли більш-менш привести до тями», – зазначив Шейхмамбетов.

За його словами, лікар-терапевт підтвердив наявність захворювання серця, однак для встановлення точного діагнозу необхідно провести комплексний огляд. Зараз Умеров знаходиться на стаціонарній психіатричній експертизі.

Також, за словами адвоката, на його звернення в СІЗО про проведення обстеження для встановлення діагнозу Умерову медсанчастину СІЗО відмовляє, посилаючись на задовільний стан Умерова.

На початку 2 лютого Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону продовжив арешт фігурантів другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» на три місяці. Таким чином Сейран Салієв, Марлен Асанов, Ернест Аметов, Едем Смаїлов, Сервер Мустафаєв, Мемет Білялов, Тимур Ібрагімов і Сервер Зекірьяєв залишаться в СІЗО до 13 травня.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекірьяев і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь в забороненої в Росії і включеному нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

Read More

США вимагають від Росії припинити окупацію Криму і обіцяють підтримувати санкції

Сполучені Штати Америки наголошують, що Крим – це Україна і закликають Росію припинити окупацію українського півострова, яка триває вже шість років. Про це мовиться в заяві Держсекретаря США Майка Помпео.

«Російська окупаційна влада продовжує наступ на права людини і основні свободи, в тому числі, обмежуючи свободу віросповідання. Понад 80 людей з Криму, включно з представниками кримських татар, ув’язнені Росією, а деякі піддані тортурам за мирне протидію окупації», – мовиться в заяві Помпео.

Він також вказує на те, що кримські татари «продовжують піддаватися необґрунтованим рейдам в їх будинках і мечетях, а також залякуванням з боку окупаційної влади».

У заяві згадується про незаконний призов до російської армію 20 тисяч кримчан, а також про ситуацію з виселенням з будинку собору ПЦУ і утиск віруючих української церкви.

«Шість років по тому Росія продовжує покладатися на брехню і дезінформацію у своїй невдалій спробі узаконити нелегітимну владу на півострові. Ці зусилля приречені на провал. Світ ніколи не забуде вторгнення Росії в Україну. Сполучені Штати засуджують незаконні дії Росії в Криму і її триваючі агресивні дії проти України, в тому числі на Донбасі, і будуть підтримувати санкції проти Росії доти, поки вона не поверне контроль над Кримом Україні і не виконає повністю свої зобов’язання по Мінським угодами», – мовиться у заяві.

Президент США Дональд Трамп продовжив своїм рішенням від 25 лютого ще на рік дію надзвичайної ситуації в сфері національної безпеки США у зв’язку з загрозами, що постали перед Україною. В оголошенні Дональд Трамп зауважив, що загрози, які стали підставою для запровадження надзвичайної ситуації, продовжують існувати. Зокрема, серед підстав, визначених у п’яти указах президента США, виданих із 2014 року, є те, що «дії й політика уряду Російської Федерації щодо України підривають демократичні процеси й інститути в Україні; загрожують її мирові, безпеці, стабільності, суверенітетові й територіальній цілісності, сприяють незаконному привласненню її активів». До таких дій належать і спроби Росії анексувати Крим і використання сили в Україні.

Read More

«Ні «Нормандії» без Криму!»: під посольством Росії в Києві сталася сутичка

У Києві під посольством Росії під час акції «Шість років окупації Криму –шість вимог до агресора», присвяченій шостій річниці анексії Криму, сталася сутичка.

Як повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, активісти принесли личаки (російською «лапти») і кидали їх на територію посольства. Їм почали чинити спротив співробітники поліції.

 

Після цього виникла бійка. Через кілька хвилин конфлікт закінчився.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв заявив Крим.Реалії, що «російські личаки топчуть українську землю».

«Сенс був у тому, щоб вручити личаки росіянам, щоб вони забиралися геть із Криму», – пояснив Бекіров. 

Захід біля дипломатичного відомства пройшов у рамках міжнародної кампанії «Ні «Нормандії» без Криму!».

 

 

Read More

У Києві активісти вийшли під посольство Росії з вимогами деокупувати Крим – фото

Біля посольства Росії в Києві ввечері 26 лютого активісти міжнародного руху LiberateCrimea провели акцію «Шість років окупації Криму – шість вимог до агресора», повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Під час акції голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв зачитав шість вимог до Росії.

«Перша вимога: звільнити кримських політичних в’язнів; друга: припинити заміщення населення; третя: припинити расову дискримінацію корінного народу кримських татар і етнічних українців; четверта: скасувати заборону Меджлісу; п’ята: припинити мілітаризацію Криму і вивести війська; шоста і найголовніша: геть із Криму!», – сказав Барієв.

У цей час активісти тримали плакати з цими вимогами, а також імена кримських політв’язнів.

 

Акцію відвідали колишні політв’язні, український режисер з Криму Олег Сенцов і кримськотатарський активіст Едем Бекіров, які сказали, що для України і світової спільноти важливо пам’ятати про незаконну анексію й українських політв’язнів.

 

Під час акції сталася сутичка між учасниками акції і поліцією.

Представники посольства Росії в Києві не вийшли поспілкуватися з активістами.

26 січня відзначається День опору Криму російській окупації, ініційований громадськістю. У цей день в Україні і в усьому світі проводяться акції, дискусії, форуми, мітинги, ходи на підтримку кримчан і територіальної цілісності країни.

 

26 лютого 2014 року перед будівлею Верховної Ради АРК пройшов мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство».

У січні 2020 року депутати Верховної Ради України, серед них Ахтем Чийгоз і Рустем Умеров, звернулися до президента України Володимиру Зеленському з проханням офіційно встановити на державному рівні День опору Криму російській окупації. Зеленський підписав такий указ сьогодні.

 

Read More

У МЗС України розповіли умови візиту Міятович до Криму

Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович зможе відвідати анексований Крим з моніторингом після того, як буде чітко визначено формат цього візиту за участю України. Про це речниця МЗС України Катерина Зеленко сказала під час марафону на Радіо Крим.Реалії  (проєкт Радіо Свобода) «Росія в Криму. 6 років опору».

«Це питання може бути розглянуте тоді, коли ми будемо чітко розуміти, яким буде формат цієї поїздки і яка можливість розглянути всі аспекти захисту прав людини у Криму. І, звичайно, це буде залежати від того, наскільки цей візит буде повноцінним з точки зору залучення України», – сказала речниця українського МЗС.

За її словами, Україна готова «створити всі умови для того, щоб наші міжнародні партнери побачили реальну картину» у Криму.

«Не таку, якою її подає Москва, влаштовуючи якісь точкові заходи. Щоб цей моніторинг здійснювався із залученням кримськотатарської громадськості, яка б розповіла, якою є реальна ситуація з дотриманням їхніх прав і свобод. Тому що ми бачимо, що досі багато кримських татар перебувають в ув’язненні, як в Криму, так і в Росії», – зазначила Зеленко.

Влітку 2019 року пресслужба Міністерства закордонних справ Росії заявила, що «досягнуто домовленості про поїздку комісара РЄ з прав людини Міятович до Криму 7-11 жовтня цього року».

В Офісі комісара з прав людини Ради Європи підтвердили, що Дуня Міятович планує відвідати анексований півострів. При цьому додали, що «є багато питань, які необхідно уточнити, щоб вона могла займатися правозахисною діяльністю в Криму».

Після цього Павло Клімкін, який був на той момент главою МЗС України, повідомляв Крим.Реалії ТВ, що комісара Ради Європи з прав людини Дуню Міятович запросили до анексованого Криму. Однак її візит до Криму так і не відбувся.

 

Read More

В.о. голови «Укренерго» повідомив, хто замінить його на посаді

Керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук заявив, що йде з посади: відзавтра тимчасовим виконувачем обов’язків голови правління буде нинішній перший заступник голови правління НЕК Володимир Кудрицький. 

За словами Ковальчука, причиною його заяви на звільнення є «тиск і спроби втручання» в роботу компанії.

«Системний оператор має бути незалежний не тільки за буквою закону, а і відповідно до духу конкурентного ринку… Але останнім часом тривають тиск і спроби втручання в роботу компанії», – наголосив Ковальчук. 

 

Він стверджує, що ця ситуація негативно впливає на ефективність його роботи, і саме тому він подає у відставку. Днями наглядова рада компанії задовольнила його заяву на звільнення. 

Водночас Ковальчук раніше подав документи на конкурс на посаду нового голови «Укренерго». Зніматися з конкурсу, чи ні, він вирішить найближчим часом, пояснив керівник компанії.

 

Одним із проявів тиску Ковальчук називає непогодження компанії низки документів, від виділення землі під енергетичні об’єкти, і до інвестиційних планів. У багатьох випадках документи не погоджує Мінекоенерго, визнають в «Укренерго».

Зі свого боку, міністр енергетики і захисту довкілля Олексій Оржель повідомив, що звертався до «Укренерго» для припинення імпорту електроенергії з Росії, але, попри це, імпорт не припинено. Натомість в «Укренерго» повідомляють, що чинне законодавство про енергоринок не дає компанії права унеможливлювати імпорт, якщо на цей імпорт є заявки на ринку.

 

Read More

Гончарук прокоментував ймовірну заміну його Тігіпком на посаді прем’єра

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук прокоментував повідомлення про його ймовірну відставку і призначення головою уряду Сергія Тігіпка.

«Слухайте, скільки себе пам’ятаю, мене звільняють. Тому я звик до таких питань. Уряд працює в нормальному звичному режимі», – сказав Гончарук.

Він додав, що «жодних заяв не писав і з президентом таких тем не обговорював».

«Я пана Сергія Тігіпка, дійсно, бачив, я з ним зустрічався, як і з багатьма іншими. Я за останній місяць «подивився» близько 20 осіб, нам, дійсно, потрібне підсилення радниками, можливо, на якусб посаду в уряді, людьми, які дуже добре розуміють, що таке промисловість», – зазначив Гончарук.

Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський у коментарі Радіо Свобода підтвердив, що зустрічався з колишнім віцепрем’єром Сергієм Тігіпком. У нього запитали, чи правда, що він веде переговори з Тігіпком про посади для нього в уряді. «Я, дійсно, з багатьма людьми веду співбесіди… І з паном Тігіпком я теж зустрічався. Це правда», – сказав Зеленський.

25 лютого видання KyivPost з посиланням на три джерела в українському уряді повідомило, що Зеленський розглядає кандидатуру Тігіпка на посаду прем’єр-міністра.

Сергій Тігіпко двічі був віцепрем’єром (в уряді Павла Лазаренка в 1997-1999 роках та в уряді Миколи Азарова в 2010-2012). Також він обіймав посади міністра економіки (1999-2000), міністром соціальної політики (2010-2012) та голови Національного банку (2002-2004). Кілька разів обирався народним депутатом.

Видання «Новое время» ставить Тігіпка на 17-те місце в рейтингу найбагатших людей України й оцінює його статки на рівні 407 мільйонів доларів. Ключовим активом бізнесмена називають групу ТАС, яка володіє, зокрема, однойменною страховою компанією та «Універсал Банком».

Read More

У Мінську розпочалося засідання ТКГ

У столиці Білорусі Мінську розпочалося чергове засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі. Про це повідомила речниця представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер, не навівши інших подробиць.

 

Засіданню передувала зустріч робочих підгруп Тристоронньої контактної групи, про що повідомляло Міністерство закордонних справ Білорусі.

 

Попереднє засідання ТКГ відбулося 12 лютого. Тоді сторони домовилися, що проєкт дорожньої карти з відкриття контрольних пунктів в’їзду-виїзду на лінії розмежування біля міст Золоте і Щастя на Луганщині має бути розроблений до наступного засідання, тобто до 26 лютого.

Read More

Марафон Радіо Крим.Реалії до Дня кримського спротиву російській окупації. Трансляція

26 лютого відбувається марафон Радіо Крим.Реалії (проєкту Радіо Свобода) до Дня кримського спротиву російській окупації.

Ефір під назвою «Росія в Криму. 6 років спротиву» триватиме до 14:00.

Які настрої панували в Криму напередодні появи в Криму російських військових без розпізнавальних знаків? Що відбувалося в Сімферополі безпосередньо 26 лютого? Як кримчани сприйняли появу «зелених чоловічків»? Як розташована на материку прокуратура Криму розслідує події, пов’язані з окупацією півострова? Хто і навіщо сьогодні їздить до Криму? Якими є «міжнародні зв’язки» анексованого Криму?

Ці та інші питання ведучі марафону обговорять з українськими політиками і чиновниками, журналістами і політологами, правозахисниками та активістами. Серед спікерів також буде оглядач Крим.Реалії, кримський журналіст Микола Семена, якого у 2018 році в анексованому Криму засудили до умовного ув’язнення і заборонили займатися громадською діяльністю.

У межах марафону буде пряме включення з форуму Age of Crimea за участі президента України Володимира Зеленського.

На півострові марафон можна слухати на середніх хвилях на частоті 648 АМ, на Півночі Криму на 105.9 FM. Трансляція ефіру доступна на сайті Крим.Реалії. Відеотрансляцію можна дивитися на сторінках Крим.Реалії в Facebook і YouTube.

Read More

В.о. глави «Укренерго» йде у відставку

Виконувач обов’язки глави «Укренерго» Всеволод Ковальчук оголосив про свою відставку.

«Відсьогодні я припиняю виконувати обов’язки голови правління «Укренерго». Це було непросте для мене рішення, до якого я йшов кілька місяців», – написав він у «Фейсбуці».

Пояснюючи причино цього рішення, Ковальчук зазначив, що не поділяє «поточну політику у галузі, а особливо політизацію суто економічних процесів на ринку електроенергетики».

«Я завжди був і залишаюся прихильником ліберальних економічних законів, сильної держави та верховенства права. Блокування діяльності стратегічних підприємств, порушення букви та духу міжнародних зобов’язань, бездіяльність, популізм і адміністративний тиск я зневажаю та вважаю для себе неприйнятним працювати в подібних умовах», – наголосив Ковальчук.

 

Наразі невідомо, хто буде виконувати обов’язки голови «Укренерго» після відставки Ковальчука.

Read More

Суд: міграційна служба має знову розглянути прохання про притулок від казахстанської активістки

Апеляційний суд у Києві 25 лютого зобов’язав Державну міграційну службу України повторно розглянути клопотання опозиційної блогерки з Казахстану Жанари Ахметової (Ахмет), соратниці лідера руху «Демократичний вибір Казахстану» Мухтара Аблязова, про надання їй і її малолітньому синові статусу біженців, повідомляє телеканал «Настоящее время».

Розгляд заяви може зайняти до шести місяців.

Процес про екстрадицію Жанари Ахметової до Казахстану був початий в Україні в жовтні 2017 року, після того, як її затримали в Києві і взяли під варту за запитом казахстанської влади, що звинувачує її в шахрайстві. 

У листопаді того ж року суд у Києві відпустив активістку на волю на поруки тодішньої депутатки Верховної Ради України Світлани Заліщук.

 

Жанара Ахметова (Ахмет) втекла з Казахстану в березні 2017 року разом зі своїм дев’ятирічним сином, заявивши, що боїться за свою безпеку. 

Активістку неодноразово судили в Алмати за звинуваченням в різних адміністративні правопорушення, включаючи перехід дороги в недозволеному місці. Всі порушені справи вона вважає політично мотивованими і розпочатими в помсту за її критику на адресу влади.

На батьківщині на підтримку журналістки відбуваються мітинги. Так, 8 січня активісти в найбільшому місті Казахстану Алмати закликали Україну не видавати їхній країні опозиційну блогерку Жанару Ахметову (Ахмет) з міркувань її безпеки.

 

Міграційна служба України у 2017 році відмовила активістці у статусі біженки в Україні, а коли вона через суд домоглася повторного розгляду свого звернення, в результаті їй знову відмовили у наданні притулку.

Рух «Демократичний вибір Казахстану» опозиційного політика Мухтара Аблязова, що з 2009 року проживає в Європі, казахстанський суд визнав «екстремістською організацією». Аблязов і його прихильники з рішенням не згодні. 

У торішній резолюції Європарламенту ДВК назвали «мирним опозиційним рухом». Самого Аблязова влада країни звинувачує в тяжких кримінальних злочинах і безуспішно домагається його екстрадиції.

 

Read More

Місце перебування в Росії обвинуваченої в «державній зраді» жительки Севастополя невідоме – Денісова

З початку лютого немає офіційного підтвердження, де саме на території Росії утримується затримана в анексованому Криму громадянка України Галина Довгопола. Про це в Facebook повідомила український омбудсмен Людмила Денісова.

«Звертаюся до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової (з проханням – ред.) вжити заходів для підтвердження місця перебування Галини Долгополої, а також перевірити дотримання прав, адже рідним і адвокатам досі не вдалося дізнатися про стан її здоров’я, забезпечення правовою та медичною допомогою», – написала Денісова в соцмережах.

За інформацією українського омбудсмена, останнє відоме місце утримання громадянки України – «ФКУ СІЗО 2 ФСВП Росії у місті Москва».

На початку січня Кримська правозахисна група з’ясувала, що затримана в листопаді 2019 року ФСБ Росії за підозрою «в державній зраді» жінка – це 64-річна жителька Севастополя Галина Довгопола, яка народилася в Бахчисараї.

Як повідомляють правозахисники, ФСБ Росії звинуватила жінку в тому, що її нібито «завербували українські спецслужби» і вона «за завданням Головного управління розвідки цілеспрямовано здійснювала збір секретних відомостей військового характеру».

Раніше повідомлялося, що в листопаді 2019 року підконтрольний Росії Ленінський районний суд Севастополя щодо підозрюваної в шпигунстві на користь України обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту терміном на два місяці – до 26 січня 2020 року. Про це повідомлялося на сайті суду без зазначення персональних даних заарештованої.

Жінці інкримінують ст. 275 російського Кримінального кодексу, яка передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 12 до 20 років.

 

Read More

«Справа 26 лютого»: ще 10 суддям із Криму оголосили підозру в Києві

Прокуратура АРК повідомила про підозру ще десяти суддям підконтрольних Росії судів Криму, йдеться в заяві пресслужби.

«Прокуратура автономії повідомила про підозру 3 «суддям Верховного суду Республіки Крим» і «судді Центрального районного суду міста Сімферополя» за частиною 1 статті 111 КК України (державна зрада), 3 «суддям Київського районного суду міста Сімферополь Республіки Крим» за частиною 1 статті 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни). Також повідомляється про підозру 3 «суддям Київського районного суду міста Сімферополь Республіки Крим» за частиною 1 статті 111 та частини 1 статті 438 КК України за фактом незаконного кримінального переслідування учасників мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля Верховної Ради АР Крим 26 лютого 2014», – йдеться в заяві відомства.

Прокуратура АРК стверджує, що слідство встановило, що зазначені судді, дії яких відомство кваліфікує як державну зраду, після анексії півострова в 2014 році, «зламавши присягу на вірність народу України, перейшли на службу до незаконно створених судових органів держави-окупанта, надаючи допомогу іноземній державі в проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові і територіальній цілісності України».

 

Прокуратура вважає, що своїми діями судді сприяли «становленню окупаційної влади Росії, шляхом безпосередньої участі в роботі незаконно створених судових органів на півострові». Також стверджується, що судді «брали безпосередню участь у реалізації політики держави-окупанта, яка спрямована на переслідування громадян України, незгодних з окупацією півострова», нехтуючи положеннями Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Повідомляється, що судді підконтрольного Росії Київського районного суду міста Сімферополя протягом року здійснювали розгляд клопотань підконтрольних Кремлю слідчих про обрання та продовження запобіжного заходу одному з керівників Меджлісу кримськотатарського народу у вигляді утримання під вартою, після чого його засудили до восьми років позбавлення волі.

У відомстві уточнили, що підозрюваних суддів оголосили в розшук і наразі вживаються заходи для встановлення їхнього місця перебування.

26 лютого 2014 року відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство». Російська влада анексованого Криму звинуватила заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза в організації масових заворушень.

 

Прокуратура АРК повідомляла про підозру чотирьом прокурорам підконтрольної Росії прокуратури Криму за фактами переслідування учасників проукраїнського мітингу біля будівлі Верхової Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Раніше Прокуратура АРК повідомила про підозру судді підконтрольного Росії Верховного суду Криму за фактами переслідування учасників проукраїнського мітингу біля будівлі Верхової Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Святошинський районний суд Києва заочно визнав винним суддю Красногвардійського районного суду Криму в державній зраді, призначивши покарання – 12 років позбавлення волі. У жовтні цей же суд визнав винною в зраді суддю Севастопольського апеляційного суду АР Крим.

У липні 2019 року на такий же термін за аналогічною статтею засудили суддю з Криму.

Також прокуратура АРК повідомила про підозру двом суддям підконтрольного Росії Верховного суду Криму, які брали участь у процесі щодо «справи 26 лютого».

 

Read More

У Порошенка вимагають покарати Шуфрича, Кузьміна та інших за заяви про змову з Обамою

Офіс Генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження щодо групи депутатів Верховної Ради з фракції «Опозиційна платформа – За життя» за неправдиве повідомлення про злочин, повідомляє партія «Європейська солідарність» із посиланням на адвоката голови політичної сили, п’ятого президента України Петра Порошенка Ігоря Голованя. Серед фігурантів провадження – Ренат Кузьмін, Микола Скорик, Юрій Загородній, Нестор Шуфри та інші.

«17 грудня минулого року група народних депутатів із фракції «Опозиційна платформа – За життя» подали до НАБУ депутатське звернення про можливе, на їхню думку, пограбування України на 100 мільярдів доларів США колишнім президентом США Бараком Обамою та президентом України Петром Порошенком, а також захоплення влади в України ексадміністрацією президента США та, як зазначено у заяві, її агентурною мережею на чолі з Порошенком», – зазначив Ігор Головань.

Він наголосив, що жодних фактів ця заява не містить, а її автори таким чином мали на меті ввести в оману детективів НАБУ. На думу адвоката, ця заява повинна оцінюватись як подання завідомо неправдивого повідомлення про злочин.

Звернення групи депутатів із фракції «Опозиційна платформа – За життя» до директора НАБУ Артема Ситника опублікував на своїй сторінці у фейсбуці Ренат Кузьмін. Він не додав жодного коментаря, навівши лише копію документа.

Read More

У лютому на всіх засіданнях Верховної Ради були 178 депутатів – КВУ

У громадській організації «Комітет виборців України» повідомили, що за підсумками аналізу відвідин народними депутатами засідань Верховної Ради впродовж лютого всі засідання відвідали 178 народних депутатів, тобто менш ніж половина.

«Показники відвідування Ради в лютому знизилися у порівнянні з іншими місяцями. Так, всього впродовж лютого відбулося 13 пленарних засідань ВР. При цьому всі засідання Ради за місяць відвідали лише 178 народних депутатів, тобто, менш ніж половина. Для порівняння: в грудні 2019 року всі засідання Ради відвідали 240 народних депутатів, в листопаді – 299 депутатів», – йдеться в повідомленні.

За даними КВУ, серед фракцій найвищі показники відвідування зафіксували в депутатів «Слуги народу» (в середньому 75%), «Голосу» (67%) та «Європейської солідарності» (62%).

«Нижчі результати в «Опозиційної платформи – За життя» – 57% та ВО «Батьківщина» – 55%. Однак ці цифри все ж є значно нижчими, аніж місяцем раніше, в січні 2020», – додали у КВУ.

Цього тижня народні депутати працюють з виборцями.

Read More

Зеленський дав нову обіцянку шахтарям: заборгованість буде виплачена «в найближчі два місяці»

Президент України Володимир Зеленський заявив, що заборгованість з виплати заробітної плати гірникам державних шахт має бути погашена впродовж березня та квітня.

«Дехто з колег говорив, що це (борг із зарплати – ред.) починаючи з 2014–2016 років. Сьогодні це – понад 1 мільярд. Буде півтора мільярда, як казали присутні. Тому дуже прошу в найближчі два місяці – березень, квітень – закрити повністю всі борги перед шахтарями. Якщо не будемо це закривати і пропустимо хоч одну добу, тоді, мені здається, буде справедливо, якщо весь уряд не отримуватиме заробітну плату за ці місяці», – наголосив Володимир Зеленський на Всеукраїнської нараді працівників вугільної галузі.

Раніше цього місяця, 6 лютого, Зеленський уже обіцяв, що до кінця лютого українським шахтарям виплатять усю заборгованість із зарплати. Про це глава держави говорив на шахті «Межирічанська» в Червонограді на Львівщині.

Зеленський також заявляв, що 25 лютого візьме участь у всеукраїнській нараді гірників, де мають представити концепцію розвитку гірничої галузі і визначити, які копальні – збиткові, розробити й обговорити з суспільством плани щодо реформування шахт та їхньої модернізації.

Read More

Слідчий у справі MH17 заявляє, що має свідка запуску ракети по літаку

Yемає сумніву в тому, що ракетна система, яка завдала удару по літаку, належала 53-й бригаді збройних сил Росії – Фред Вестербеке

Read More