Влада

Верховна рада сьогодні, 4 лютого, розгляне для попереднього схвалення зміни в Конституцію щодо зменшення складу парламенту. Відповідний пункт міститься у порядку денному сьогоднішнього засідання.

Окрім того, парламент збирається ухвалити два кадрових рішення – звільнити Альону Бабак із посади міністра розвитку громад та територій і призначти на цю посаду, а також на посаду віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

У грудні 2019 року Конституційний суд визнав конституційним законопроєкт, який передбачає зменшення кількості народних депутатів з 450 до 300.
…

Печерський районний суд Києва, який ввечері понеділка почав розгляд клопотання прокуратури щодо продовження терміну запобіжного заходу одній з підозрюваних у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета Яні Дугарь, зрештою вирішив продовжити засідання у вівторок о 14:00, передає кореспондент Радіо Свобода.

Причиною перенесення засідання на завтра стала технічна неможливість переглянути у залі суду відео на дисках, як просила сторона захисту.

Крім того, адвокати Дугарь заявили відвід прокурору у справі Сергію Зузаку, звинувачуючи його в «упередженості», втім суд це клопотання не задовольнив.

Раніше сьогодні Печерський районний суд Києва вирішив, що у вівторок проведе засідання щодо продовження запобіжного заходу іншим підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрієві Антоненку (Riffmaster) та Юлії Кузьменко, термін дії тримання яких під вартою спливає 8 лютого. Суд по Антоненку відбудеться о 11:30, щодо Кузьменко – о 10:00 4 лютого.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».
…

Прокуратура Нідерландів висунула звинувачення чотирьом підозрюваним у справі щодо збиття літака рейсу МН17 в небі над Донбасом в липні 2014 року, повідомляє агенція «Укрінформ» з посиланням на речницю міжнародної Спільної слідчої групи (JIT) Брехтьє ван де Мосдейк.

«Прокуратура Нідерландів вважає дуже важливим, щоб під час судового процесу всім сторонам було приділено достатньо уваги, тому сподіваємось, що 9 березня 2020 року всі підозрювані або, можливо, їхні адвокати будуть присутні», – зазначила вона.

Судовий процес над чотирма підозрюваними в причетності до збиття рейсу MH17 розпочнеться 9 березня. На лаві підсудних мають опинитися колишній «міністр оборони «ДНР» Ігор Гіркин (Стрєлков), генерал-майор Сергій Дубинський (на прізвисько «Хмурий»), полковник Олег Пулатов («Гюрза»), а також громадянин України Леонід Харченко («Крот»). Очікується, що підозрювані не приїдуть на судові засідання.

Наприкінці січня стало відомо, що інтереси одного з чотирьох підозрюваних представлятиме нідерландська юридичної фірма SVS. З двома її адвокатами, в одній команді, працюватиме адвокат з Москви Олена Кутьїна (колегія «Ковлер і партнери»). У понеділок в інтерв’ю російській агенції ТАСС вона назвала ім’я свого підзахисного – це Олег Пулатов. Кореспондент Радіо Свобода в Нідерландах зазначила, що спілкування адвокатів з журналістами – рідкісне явище в місцевій юридичній практиці, і вже сам по собі факт привертає увагу.

Нідерландські адвокати заявили виданню Advocatenblad, що вважають свою участь в процесі дуже важливою для забезпечення верховенства права. Вони повідомили, що матеріали справи налічують 30 тисяч сторінок. За їхніми словами, російський адвокат Кутьїна не має повноважень діяти від імені підозрюваного в Нідерландах, вона лише надає інформацію для його захисту.

Advocatenblad зазначає, що адвокатська контора SVS взялася надати юридичну допомогу одному з чотирьох підозрюваних, але що стосується інших підозрюваних, то про них немає даних, чи зверталися вони до нідерландських адвокатів. У публікації Advocatenblad Національний прокурор звернувся із закликом до підозрюванх – з’явитися на засідання суду.

Літак «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий над зоною збройного конфлікту на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – всі, хто був на борту.

При узгодженні з Україною, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих. У Міжнародну слідчу групу (JIT), яка з’ясовує причини катастрофи MH17, входять представники Нідерландів, Бельгії, Австралії, Малайзії та України.
…

Печерський районний суд Києва відмовив у клопотанні захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваній у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко. Як передає кореспондент Радіо Свобода, Кузьменко залишиться під вартою до 8 лютого 2020 року.

Раніше сьогодні під стінами Печерського суду проходила акція на підтримку Кузьменко, учасники скандували: «Ганьба прокурорам!».

Сторона захисту також заявила, що сьогодні будуть розглядати і питання про продовження запобіжного заходу Кузьменко. 

Засідання суду у справі про запобіжний захід Кузьменко 23 січня перенесли через те, що прокурор висловив клопотання про можливість витребувати матеріали справи попереднього судового засідання щодо обрання запобіжного заходу.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко, військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку доби десять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, один український військовослужбовець зазнав поранення.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» даних про обстріли поточної доби на своїх ресурсах не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

До Києва 3 лютого прибув президент Туреччини Реджеп Ердоган. Він зокрема зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Також очікується його участь у засіданні Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною.

Радіо Свобода трансляює пресконференцію Зеленського та Ердогана наживо.

Офіс президента анонсував візит Ердогана 1 лютого.

У листопаді минулого року президент України Володимир Зеленський та президент Туреччини Реджеп Ердоган по телефону обговорили проведення у Києві чергового засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, та домовилися активізувати підготовку до укладення Угоди про вільну торгівлю.

У серпні 2019 року президент України Володимир Зеленський був з офіційним візитом у Туреччині.
…

3 лютого Кабінет міністрів затвердив два документи щодо ситуації з коронавірусом 2019-nCoV, повідомило Міністерство охорони здоров’я.

Йдеться про розпорядження «Про заходи запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV» та проєкт «Національного плану протиепідемічних заходів реагування на поширення випадків інфекційних хвороб, спричинених коронавірусом 2019-nCoV».

За даними МОЗ, уряд сформував перелік госпітальних баз та бригад екстреної медичної допомоги, які зможуть надавати допомогу в разі підозр на новий коронавірус.

Читайте також: Через коронавірус у Китаї стався обвал на біржах​

«Підтверджено 152 випадки завезення нового коронавірусу в 23 країнах світу, з них 25 випадків у країнах Європи: 10 – Німеччина, шість – Франція, два – Італія, два – Росія, два – Великобританія, по одному в Іспанії, Фінляндії та Швеції. За межами Китаю про один летальний випадок хвороби повідомлено Філіппінами», – повідомляє міністерство.

В Україні жодного підтвердженого лабораторно випадку нової коронавірусної інфекції наразі не зареєстровано. Водночас, як зазначають у МОЗ, 1 лютого до аеропорту «Бориспіль» звернулися двоє пасажирів із підозрою на вірус 2019-nCoV.

Попередньо в них діагностували гостру респріаторну вірусну інфекцію, але, позаяк хворі прилетіли з Китаю, госпіталізували до інфекційного відділеня Олександрівської лікарні Києва.

Читайте також: Походження китайського коронавірусу: версії, запитання, маніпуляції​

Серед інших заходів, про які звітує відомство: температурний скринінг пасажирів, які прибувають з Китаю, поширення рекомендацій щодо дій лікарів, підготовка до розповсюдження скринінгових анкет у літаках.

Для профілактики захворювання у міністерстві радять:

регулярно мити руки
під час кашлю чи чхання прикривати рот і ніс хустинками
уникати тісного контакту з людьми, які мають високу температуру та кашель
не їсти сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження

Влада Китаю повідомила 3 лютого, що внаслідок нового коронавірусу в країні померла 361 людина, 57 нових смертельних випадків зафіксовані в провінції Хубей, яка є епіцентром небезпеки. Ще один випадок смерті від цієї хвороби наприкінці минулого тижня вперше був зафіксований поза межами Китаю: на Філіппінах помер чоловік, який раніше прибув із Уханя.

 
…

За словами Зеленського, у разі, якщо українські фахівці летітимуть в Іран, вони повинні мати мандат, що за неповного розшифрування на місці, можуть забрати «чорні скриньки»
…

Іран пропонував виплатити по 80 тисяч доларів як компенсацію родинам українців, загиблих в авіакатастрофі літака авіакомпанії МАУ, який 8 січня збили іранські військові, проте українська сторона відмовилася і вимагає більших виплат, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Вони запропонували одразу 80 тисяч доларів кожній сім’ї кожного загиблого, але ми на це не погодились. Мені здається, що це замало. Коли дружина загиблого каже, що чоловік був єдиний годувальник, а в неї роботи немає і дитині треба до інституту поступати – 80 тисяч доларів – це зовсім замало. Хоча, звичайно, не вимірюється людське життя жодними грошима, але ми будемо тиснути, щоб виплати були більшими», – сказав Зеленський у коментарі ТСН.Тиждень.

За його словами, Україна таки подаватиме до міжнародного суду.

«У будь-якому разі буде міжнародний суд, у будь-якому разі буде компенсація, частина компенсації. Від нашої держави ми, що могли одразу дати кожній родині, видали по 200 тисяч гривень. Друга частина компенсації – від МАУ через страхові компанії. Там складна ситуація, страховим компаніям нелегко зараз з іранською стороною працювати, оскільки Іран під санкціями. Вихід вже знайшли, вже для однієї родини підготовлені документи. Всі ці документи збираються вручну, за деякий час все буде виплачено», – сказав Зеленський.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.

 
…

Британська влада застерегла його від «підтримки сепаратизму»
…

Міністерство охорони здоров’я України повідомило про 14 568 підтверджених випадків нової коронавірусної інфекції у світі станом на ранок 2 лютого. За цими даними, 305 хворих померли.

«Підтверджено 155 випадків завезення нового коронавірусу за межами Китаю, з них 23 випадки у країнах Європи (8 – Німеччина, 6 – Франція, 2 – Італія, 2 – Росія, 2 – Великобританія, по 1 в Іспанії, Фінляндії та Швеції)», – зазначається на сайті міністерства.

Водночас, за даними МОЗ, підтвержених випадків зараження в Україні немає.

Зараз в Україні діє штаб протидії поширенню вірусу 2019-nCoV на рівні уряду, куди залучені ресурси не лише Міністерства охорони здоров’я, а й Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Міністерства освіти і науки, Міністерства інфраструктури та низки інших служб і організацій.

В аеропорту «Бориспіль» проводять температурний скринінг пасажирів, що прибувають із Китаю.

МОЗ рекомендує громадянам дотримуватися такого ж режиму, як і для профілактики ГРВІ: мити руки, уникати контакту з людьми, що мають гарячку чи кашель, а також їсти тільки термічно оброблені продукти тваринного походження тощо. 

Посольство України в Китаї повідомило, що встановило контакт із 57 українцями, які перебувають зараз на території провінції Хубей, з них 53 – в місті Ухань, де було вперше зафіксовано спалах нового коронавірусу.

На початку тижня ВООЗ оголосила новий коронавірус надзвичайною ситуацією глобального масштабу.

Виявлений вірус 2019-nCoV належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.

Специфічного лікування нового коронавірусу (як і вакцини від нього) поки що не існує. Пацієнтів, у яких підтвердилося інфікування, лікують симптоматично. 

Новим вірусом можна заразитися під час його інкубаційного періоду, який триває до 14 днів. Знання про новий коронавірус поки що обмежені. Крім того, експерти не мають чіткого розуміння, які ризики для людини може викликати його мутація.
…

Депутат від «Слуги народу» Євген Брагар вибачився за своє висловлювання у телеефірі, коли він порадив пенсіонерці із Кіровоградсткої області продати «собаку елітної породи», аби оплатити комунальні послуги.

«Всі ми маємо бабусь, дідусів, батьків, які отримують досить низькі пенсії. Хочу наголосити, що не мав на меті когось образити, лише хотів звернути увагу на випадки несправедливості, коли люди, які не потребують допомоги, користуються субсидіями, приховуючи маєтки і свій розкішний спосіб життя. Приношу вибачення всім, кого могли образити мої слова», – написав він у фейсбуці.

Цей пост він опублікував наступного дня після ефіру, коли у соцмережах стали масово з’являтися меми про нього.

Цього тижня це вже другий випадок, коли депутат Брагар опиняється у центрі дискусій через свої висловлювання. У п’ятницю заявив, що звернувся до поліції через «дискримінацію» російської мови ветеранкою збройного конфлікту на Донбасі, відомою як Настьонко Конфедерат, бо та заявила, що російська мова не повинна лунати в Україні.

Увечері 27 січня парамедик волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри» Ярина Чорногуз повідомила, що їхала разом з Настею Конфедерат на автобусі з Луцька до Києва. За її словами, вони вирішили вийти посеред дороги після відмови водіїв вимкнути російський серіал.

Згодом перевізник вибачився через дії водіїв.

 
…

Помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак сподівається, що Україна в жовтні проведе місцеві вибори на всій своїй території, включаючи окремі райони Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), нині непідконтрольні українському уряду. Про це Єрмак заявив в інтерв’ю Youtube-каналу «KRYM – критичне мислення».

«Сподіваюся, що ми зробимо такі кроки для того, щоб місцеві вибори за українським законом пройшли по всій території України наприкінці жовтня», – сказав Єрмак, припустивши, що з новим пакетом домовленостей влада України вийде вже на наступну зустріч лідерів у так званому «нормандському формат».

10 грудня в Парижі вперше за три роки відбулася зустріч лідерів «нормандської четвірки» – України, Росії, Франції та Німеччини.

Президент України Володимир Зеленський провів окремі зустрічі з лідером Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Анґелою Меркель, після чого стартували чотиристоронні переговори, які були перервані заради зустрічі Зеленського і президента Росії Володимира Путіна тет-а-тет.

За підсумками переговорів сторони заявили, що віддані повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню. Також сторони погодилися провести ще одну зустріч у цьому форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого – для організації місцевих виборів.

 
…

Помічник президента Росії Владислав Сурков, якого вважають радником Володимира Путіна в «українському питанні», і відставку якого після повідомлень у ЗМІ Кремль так і не підтвердив, ще знадобиться російському президентові на українському напрямі. Таку думку висловив у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Сурков навряд чи зникне з цієї «обойми»… Сурков створює нові віртуальні реальності. Козак (заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак – ред.) «менеджерить» в цій реальності, при чому – політично і бізнесово», – сказав Клімкін.

Ексміністр зазначив, що визначає політику безпосередньо президент Росії Володимир Путін, а радники можуть змінюватися.

«Це серіал, який пише Путін, він – продюсер цього. А режисери, актори можуть мінятися. Але, слухайте, це серіал, який пише Путін, який продюсує, якщо хочете. От він – продюсер цього. Це Путін. А от там режисери, актори звичайно можуть мінятися», – сказав Клімкін.

Владислав Сурков став помічником президента у вересні 2013 року. Він займався питаннями відносин Росії і сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії, його також вважають радником Путіна в «українському питанні». 25 січня з’явилися повідомлення про відставку Суркова, у Кремлі наявності відповідного указу не підтвердили. На думку політологів, так званого «куратора» на українському напрямі Владислава Суркова «замінили» на колишнього віцепрем’єра уряду Росії Дмитра Козака, який перейшов на посаду заступника голови адміністрації президента Росії. 
…

Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що його попередник на посаді Андрій Дещиця не шкодує про епізод у 2014 році, коли під посольством Росії в Києві довелося співати неполіткоректну пісню про російського президента Володимира Путіна. Таку думку Клімкін висловив у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю».

«Ми ж у зовсім іншій реальності. Ми нічого не боїмося. Андрій ухвалив рішення це зробити. Оскільки люди від нього вимагали. Це була справжня емоція людей навколо. Він це зробив і не шкодує», – пояснив Павло Клімкін.

14 червня 2014 року, намагаючись заспокоїти протестувальників під посольством Російської Федерації в Києві, тодішній виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Дещиця змушений був заспівати пісню, яку зробили популярною вболівальники харківського «Металіста». Це викликало негативну реакцію в Росії. 19 червня тодішній президент України Петро Порошенко подав на посаду міністра закордонних справ Павла Клімкіна, за повідомленнями, кадрові ротації були заплановані главою держави ще до інциденту.

 
…

Командувач Військово-морських сил України Ігор Воронченко повідомив, що балістична експертиза одного із повернутих Росією в листопаді 2019 року українських військових кораблів – малого броньованого артилерійського катеру «Бердянськ» – завершена.

У коментарі Радіо Свобода Воронченко уточнив, що це той катер, який зазнав обстрілу російськими військовими під час захоплення українських кораблів у Керченській протоці у 2018 році.

Як зауважив командувач ВМС, із «Бердянська» зняли фрагменти броні, залишки осколків від снарядів, є доказами «агресивних і протиправних дій Росії», сказав Воронченко.

«Інший МБАК («Нікополь» – ред.) та буксир «Яни Капу» зможемо відремонтувати власними силами. Незабаром кораблі будуть на судноремонтному заводі», – додав адмірал Воронченко.

20 листопада 2019 року захоплені біля берегів Криму українські кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» повернулися в порт Очакова (Миколаївська область) після року утримання в окупованому Криму. Кількома місяцями раніше Росія звільнила із полону їхні екіпажі – 24 українських військових моряки повернулись додому в рамках двостороннього обміну утримуваними, а не за рішенням Міжнародного трибуналу з морського права.
…

У Міністерстві оборони України повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі від початку поточної доби і до 12:00 один раз відкривали вогонь.

«З 09:25 по 09:50 зі станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів окупаційні війська обстріляли позиції наших захисників неподалік Красногорівки, що на донецькому напрямку», – йдеться в повідомленні.

У Міноборони кажуть, що бойових втрат з боку ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» і «ЛНР» не повідомляють про обстріли з початку поточної доби.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби вісім разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден український військовий не постраждав.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Звід початку поточної доби, кажуть у штабі, бойовики вогневої активності не проявляли, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповання «ДНР» заявили, що ЗСУ за минулу добу 5 разів обстріляли захоплені бойовиками території, в угрупованні «ЛНР» звинувачують ЗСУ в одному обстрілі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Народний депутат від «Слуги народу» Євгеній Брагар заявив, що звернувся до поліції через «дискримінацію» російської мови ветеранкою збройного конфлікту на Донбасі Настею Конфедерат.

«Подав заяву щодо скоєння злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу. Заяву подано щодо висловлювань Настьонкою Конфедерат про те, що російська мова не повинна лунати в Україні. Дане висловлювання є дискримінацією за мовною ознакою. Не має жодного значення, яку саме мову дискримінують. За умови дискримінації української чи будь-якої іншої мови реакція була б така сама», – написав Брагар у Facebook.

Брагар – заступник голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

Увечері 27 січня член волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри» Ярина Чорногуз повідомила, що їхала разом з Настею Конфедерат на автобусі з Луцька до Києва. За її словами, вони вирішили вийти посеред дороги після відмови водіїв вимкнути російський серіал.

Згодом перевізник вибачився через дії водіїв.

 
…

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саїд Ісмагілов повідомив про «облаву» на мечеть у Києві.

«Раніше я критикував російську владу за те, що вони влаштовують облави біля мечетей, а сьогодні те ж саме відбулось у Києві! Сьогодні п’ятниця – особливий молитовний день для мусульман, коли віряни зобов’язані прийти до мечеті і молитись. До початку молитви, десь близько дванадцятої години, до мечеті Ісламського культурного центру Києва приїхало два автобуси зі співробітниками Державної міграційної поліції, у супроводі Національної поліції, десь близько сорока екіпірованих осіб, дехто був у масках, і влаштували масову перевірку документів мусульман, що прямували до мечеті», – написав Ісмагілов.

За його словами, правоохоронці затримали 25 людей, у яких не було документів з собою.

Поліція Києва заявила, що разом зі співробітниками міграційної служби виявили 15 іноземних громадян, які не мали документів, що підтверджують їхнє законне перебування на території України. Серед них – громадяни Росії, Марокко, Азербайджану, Тунісу, Ємену, Єгипту, Казахстану, Сирії, Узбекистану та Лівії.

На них складені протоколи за статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України).

Рішення про подальше перебування цих громадян на території України ухвалюватиме Державна міграційна служба.

 
…

До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання щодо недоторканності народних депутатів. Як повідомила пресслужба КСУ, його подали 50 народних депутатів, 44 з цього числа є представниками «Опозиційної платформи – За життя».

Згідно з текстом подання, депутати просять КСУ визнати таким, що не відповідає Конституції закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)», обґрунтовуючи це тим, що ухвалення закону буцімто відбулося з порушенням процедури.

3 вересня 2019 року Верховна Рада обмежила недоторканність народних депутатів України з 1 січня 2020 року. Тоді рішення підтримали 373 народні депутати при 300 необхідних.

Законопроєкт про обмеження депутатської недоторканності був зареєстрований у парламенті попереднього скликання п’ятим президентом Петром Порошенком. Він пропонує виключити зі статті 80-ї Конституції України положення, яке гарантує парламентарям депутатську недоторканність і неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності без належної згоди Верховної Ради.

Конституційний суд України у червні 2018 року визнав цей законопроєкт конституційним.
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 31 січня продовжив арешт фігурантові другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендеру Сулейманову. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, Ескендер Сулейманов залишиться під вартою в СІЗО до 15 березня.

«Слідчий відділ ФСБ клопотав про продовження арешту на один місяць і десять днів. Судове слухання пройшло в закритому режимі. Слідчий вийшов, клопотав про продовження арешту, суд пішов до нарадчої, ми заперечували проти продовження, так як просили більш м’яку міру. Суд виніс рішення про продовження термінів тримання в СІЗО. У триденний термін ми оскаржимо це рішення у Верховному суді», – розповів адвокат Іслям Веліляєв.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Детективи Національного антикорупційного бюро за процесуального керівництва Спеціалізваної антикорупційної прокуратури повідомили про підозру трьом особам, яких затримали при спробі передачі нібито неправомірної винагороди голові Фонду державного майна Дмитру Сенниченку. Про це НАБУ повдіомляє 31 січня.

За даними НАБУ, повідомлення про підозру відбулося напередодні, 30 січня.

«Трьом особам, викритим напередодні під час надання частини неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США голові Фонду державного майна України, детективи Національного бюро за процесуального керівництва САП повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу», – повідомляють у НАБУ.

Ця стаття (пропозиція неправомірної вигоди службовій особі, що посідає особливо відповідальне становище, вчинена організованою групою) передбачає від п’яти до 10 років ув’язнення з можливістю конфіскації майна.

30 січня Бюро повідомило, що викрило і затримало трьох осіб, які пропонували 5 мільйонів доларів голові Фонду держмайна України Дмитру Сенниченку. Гроші йому пропонували нібито за призначення на посаду директора ПАТ «Одеський припортовий завод».

Розслідування фактів пропонування хабаря НАБУ та САП розпочали за заявою голови ФДМУ у листопаді 2019 року.

Дмитро Сенниченко очолює Фонд державного майна з 19 вересня 2019 року.
…

Росія «посилює негативні тенденції щодо демократії, верховенства права та прав людини, що заважає виконанню ключових зобов’язань, пов’язаних із її доступом та членством»
…

Слідчі Державного бюро розслідувань скерували до суду обвинувальний акт стосовно народного депутата 8-го скликання, який обвинувачується у вчиненні хуліганства, повідомляє пресслужба ДБР.

«Слідством встановлено, що 5 липня 2019 року народний депутат України 8 скликання, під час агітації на позачергових виборах до Верховної Ради України, у приміщенні селищної ради с.Любеч Ріпкинського району  Чернігівській області спричинив легке тілесне ушкодження голові об’єднаної територіальної громади. При цьому поводився агресивно, використовував ненормативну лексику, образи та ігнорував зауваження присутніх», – йдеться в повідомленні.

У відомстві не назвали імені фігуранта, але обставини справи вказують на Максима Микитася.

За даними ДБР, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснювалося Офісом генпрокурора.

28 грудня 2019 року тоді ще Генпрокуратура (нині Офіс генпрокурора – ред.) повідомила про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ексдепутата у вчиненні хуліганських дій в приміщенні селищної ради на Чернігівщині.

У липні минулого року повідомлялося про сутичку між народним депутатом попереднього скликання і на той момент кандидатом до Верховної Ради за 206 округом Максимом Микитасем та головою об’єднаної територіальної громади Сергієм Пінчуком в селі Любечі.

Максим Микитась є також фігурантом справи про заволодіння чужим майном. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу 80 мільйонів гривень. 20 січня Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив у владу низку посадовців з уряду Миколи Азарова, які потрапляють під дію закону України «Про очищення влади» (люстрацію) і які перебували разом з Андрієм Богданом (нинішнім керівником офісу президента) у складі урядової делегації на чолі з прем’єром Азаровим до Санкт-Петербурга. Візит відбувся в переддень зупинки євроінтеграції, що дало старт Революції гідності. Про це йдеться у репортажі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Зелене світло на Банковій».

Журналісти отримали у своє розпорядження список членів урядової української делегації на чолі з Азаровим, яка літала до Росії напередодні зупинки Євроінтеграції у 2013-му році і виявили, що кілька урядовців з цього списку за президентства Володимира Зеленського отримали високі посади – зокрема, керівника ОП, послів, радника та члена президентської комісії.

Зокрема, Руслан Демченко, Сергій Камишев, Інна Ємельянова, Володимир Єльченко були учасниками перемовин з РФ протягом 19-20 листопада 2013-го у Санкт-Петербурзі, внаслідок яких Кабмін ухвалив рішення, що викликало спротив українців і вилилось у затяжну та драматичну Революцію гідності. 

Демченко, Камишев та Ємельянова підпадають під ознаки закону «Про очищення влади». Їхні імена – у люстраційному списку, оприлюдненому Міністерством юстиції.

У складі делегації до Санкт-Петербургу, крім Андрія Богдана, який на той момент був радником прем’єр-міністра Азарова, а за Зеленського став керівником Офісу президента, був тодішній заступник керівника секретаріату Кабміну Сергій Камишев. У грудні цього року президент Зеленський призначив його надзвичайним і повноважним послом у Китаї.

Перша заступниця міністра юстиції за Януковича Інна Ємельянова у серпні 2019-го призначена указом президента Зеленського до комісії з правової реформи. У її складі вона стала заступницею голови робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя.

Ще кілька членів делегації до РФ, як виявили журналісти, мали посади за часів Порошенка і також отримали високий статус вже за президентства Зеленського.

Перший заступник міністра закордонних справ у 2013-му Руслан Демченко раніше як радник Порошенка представляв Україну на переговорах Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі у Мінську. У липні 2019-го Зеленський призначив Демченка своїм радником. 

Також членом згаданої делегації був колишній посол в РФ Володимир Єльченко, посада якого не потрапляє під люстрацію. За Порошенка він став постійним представником України при ООН, а вже в грудні 2019-го був призначений Зеленським надзвичайним і повноважним послом України в США. 

Закон забороняє обіймати люстрованим посадовцям державні посади до 2024 року, йдеться у репортажі. Така заборона не діє для тих осіб, які не перебувають в штаті як державні посадовці і не отримують плату за це.

Протягом кількох місяців – у жовтні, листопаді та грудні 2019 року – знімальній групі «Схем» вдалось зафіксувати серед візитерів Офісу президента також родичів президентських помічників, друзів Володимира Зеленського з «95 кварталу», бізнесменів, антикорупціонерів та суддів. 

Попри обіцянки Володимира Зеленського щодо публікації списків відвідувачів Банкової, в Офісі президента офіційно відмовились надати журналістам такий перелік візитерів, пояснивши це «конфіденційністю». Таким чином, у Зеленського продовжили практику його попередників – Петра Порошенка та Віктора Януковича, коли імена гостей президентського Офісу втаємничують, відмовляючи в інформації, що дає змогу першим особам держави проводити зустрічі з олігархами, особами з сумнівною репутацію, непомічено для громадськості. 
…

Навчальний рік 2020/2021 стане Роком математичної освіти в Україні. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.

Він доручив Кабінету міністрів:

запровадити з 2021 року обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання з математики;
підвищити якість навчально-методичного забезпечення вивчення математики, зокрема підручників та навчальних посібників;
розробити електронні навчальні ресурси;
створити умови для забезпечення сучасного рівня викладання математичних дисциплін;
створити умови для підвищення мотивації здобувачів освіти;
створити умови для вивчення математики за індивідуальною програмою для учнів, які потребують додаткової підтримки в опануванні предмета.

На початку грудня були оприлюднені результати дослідження Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів (PISA), яке провели у 2018 році. Згідно з тестуванням, 36% 15-річних українських школярів не змогли продемонструвати базовий рівень знань.
…

Підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя продовжив до 5 квітня запобіжний захід для фігурантів білогірської «справи Хізб ут-Тахрір» Енвера Омерова, Ризи Омерова і Айдера Джеппарова, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на рідних засуджених.

«Засідання проходило в закритому режимі. Нас не пустили навіть на оголошення. Знаємо про рішення тільки зі слів адвокатів», – розповіли родичі.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
…