Влада

Тимчасовий повірений у справах Сполучених Штатів в Україні Вільям Тейлор висловив солідарність з Україною в День пам’яті жертв Голодомору. Відеозвернення Тейлора оприлюднило посольство США в Києві.

У своєму зверненні представник США нагадав, що голод 1932-1933 років мав штучний характер і був наслідком дій влади СРСР.

«Це була трагедія, це був злочин. Ухвалювалися закони, які посилювали голод. Один з них – закон про п’ять колосків. Ці колоски пшениці нагадують нам про загиблих. Ми ніколи не забудемо Голодомор, його жертв та злочин проти людяності. Ми з Україною», – сказав Тейлор.

Повідомлення з нагоди роковин оприлюднило також посольство Австралії в Україні.

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів невинних українців, які загинули під час штучного голоду 1932-1933 років. Ми запалюємо свічки і пам’ятаємо Голодомор», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

Читайте також: Чверть Донбасу померло від Голодомору, а втрати грецького населення Приазов’я досягли 30% – історик Марочко​

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років. У цей день о 16:00 пройде акція «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, достатньо запалити свічку на своєму вікні.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Читайте також: Невідомі фото Голодомору інженера Вінербергера

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​
…

У Верховній Раді України 22 листопада зареєстрований проєкт закону про внесення змін до статті 1 закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», йдеться на сайті парламенту.

Сам текст законопроєкту поки відсутній на сайті Верховної Ради.

Стаття 1 вказаного закону, до якої депутати хочуть внести зміни, визначає термін дії закону. Там прописана дата – до 31 грудня 2019 року включно.

Повідомляється, що його ініціаторами є народні депутати Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Тарас Козак, Василь Німченко, Юрій Загородній та Олександр Колтунович.

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що буде розроблений новий закон про так званий «особливий статус Донбасу», і він буде написаний «разом з усім українським суспільством».

18 листопада міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що варто мати напрацювання щодо законопроєкту до зустрічі лідерів у «нормандського форматі». Того ж дня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що новий законопроєкт про «особливий статус Донбасу» буде розроблятися після зустрічі в «нормандського форматі».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік, а у жовтні 2018-го – ще на рік – до 31 грудня 2019 року включно.
…

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова погодила призначення колишнього віцепрем’єра російського уряду анексованого Криму Лариси Опанасюк на посаду кримського омбудсмена.

«Під час бесіди Тетяна Москалькова і Лариса Опанасюк обговорили правозахисну ситуацію в регіоні, зокрема актуальні питання забезпечення соціальних прав громадян. Особливу увагу учасники зустрічі приділили проблемам у сфері житлово-комунального господарства, а також порушили питання дотримання прав громадян у місцях примусового тримання», – йдеться у повідомленні пресслужби Москалькової.

Офіційний Київ вважає окупаційними нинішню владу в анексованому Криму і тамтешніх чиновників, які підконтрольні Москві. Українська влада також неодноразово заявляла про порушення прав людини на території анексованого півострова. 

Після російської анексії у Криму почалися масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Росія відмовляє моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні у доступі до Криму.

 
…

Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль заявила, що відсьогодні справа України проти Росії в Арбітражному трибуналі в Гаазі має назву «Спір щодо затримання трьох українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів».

«Для нас було дуже важливо зафіксувати в назві не лише порушення Росією норм міжнародного права, але і відобразити, що цей спір стосується наших моряків, які провели 9 місяців у в’язниці. І Арбітраж нас почув», – написала Зеркаль на сторінці у Facebook.

Вона також зазначила, що 22 листопада було отримано перший процедурний наказ Арбітражного трибуналу, яким затверджено правила призначення, регламент та графік роботи Арбітражу.

«Позитивом можна вважати і те, що РФ не вдалося затягнути нас і Арбітраж у тривалий та багатоступеневий процес. Відповідно до розкладу, ми маємо подати свій Меморандум за 6 місяців, але ніхто не заважає нам підготувати та подати його раніше. І від моменту подачі нами Меморандуму у росіян буде 3 місяці для того, щоб скористатись своїм правом і висловити заперечення щодо юрисдикції», – додала Зеркаль.

За її словами, Арбітраж також визначив, що письмові позиції сторін будуть оприлюднені в момент початку усних слухань, а промови агентів будуть відкритими.

«Щодо доступу громадськості до решти слухань, рішення будуть прийняті Арбітражем додатково напередодні слухань. Отже, РФ не вдасться приховати факти та свої порушення від широкого загалу та спотворити історію. Звісно, ця справа не буде дуже швидкою, але впевнена, що за гідність і свободу треба боротись до кінця», – додала дипломат.

21 листопада в Гаазі відбувся обмін позиціями та аргументами між сторонами у справі про імунітет трьох українських військових кораблів і 24 членів їх екіпажів. Досягти згоди сторонам не вдалося, вказувала Олена Зеркаль.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Росія передала Україні затримані біля Керченської протоки кораблі. 20 листопада вони прибули у порт Очаків.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила про свою зустріч із послом Німеччини в Україні Анкою Фельдгузен, в перебігу якої вказала на незаконні випадки відвідин офіційними особами Німеччини окупованих територій Криму та Донбасу

«Звернула увагу на випадки, що трапляються за участі офіційних осіб Німеччини, які, незаконно відвідують тимчасово окуповані території окремих районів Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованого Криму. Як приклад, проінформувала про візит 16.10.2019 депутата Берлінського Ландтагу від партії «Альтернатива від Німеччини» Гунара Ліндемана на тимчасово окуповані території окремих районів Донецької та Луганської областей. Вказала на те, що такі дії можуть послабити позиції України та Німеччині у спільній боротьбі за повернення наших території та громадян», – повідомила Денісова.

За її словами, на зустрічі також йшлося про шляхи повернення в Україну утримуваних Росією громадян.

«Детально обговорили шляхи співпраці щодо звільнення 115 громадян України, що знаходяться у полоні на території РФ та тимчасово окупованого Криму. Сторони висловили сподівання, що після зустрічі в нормандському форматі, де це питання є пріоритетним, процес взаємного звільнення буде пришвидшено», – йдеться в повідомленні.

У лютому 2018 року парламентарії від партії «Альтернатива для Німеччини» відвідували анексований Крим. Посол України в Німеччині Андрій Мельник тоді назвав «безвідповідальним вояжем» візит декількох німецьких політиків в анексований Крим.

Депутат Бундестагу від правої партії «Альтернатива для Німеччини» Вальдемар Гердт неодноразово приїжджав в анексований Крим, цьогоріч він брав участь у російському економічному форумі в Ялті.

У МЗС України вказують, що поїздки закордонних політиків до Криму не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство опублікувало в липні 2016 року звернення, в якому застерегло іноземних громадян від незаконних поїздок до анексованого Криму.

 
…

Партія «Слуга народу» наразі використовує послуги волонтерів, а для ведення бухгалтерії та юридичного супроводу залучає виконавців на умовах аутсорсу, повідомив голова політичної сили Олександр Корнієнко в коментарі «Українській правді» 21 листопада. Таким чином він пояснив, чому партія не витрачала кошти на зарплати.

«Ще з президентської кампанії ми спиралися на волонтерську участь і співпрацювали з громадськими організаціями, які вирішили підтримувати нашу партію, зокрема «Команду Зе», головою якої я був. Цей підхід зберігся і на парламентських виборах», – сказав Корнієнко.

Він стверджує, що «найближчим часом» політична сила планує «переходити з волонтеріату на оплачувану діяльність у зв’язку з розвитком партії».

20 листопада громадська організація «Комітет виборців України» із посиланням на фінансові звіти «Слуги народу» повідомила, що станом на середину листопада в партії офіційно не працювала жодна людина. За даними комітету, політична сила також офіційно не витрачала коштів на заробітну плату із витрачених на діяльність за період липня-вересня 240 мільйонів гривень.
…

Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі за позовом Олега Ляшка до Національного агентства з питань запобігання корупції.

«Нагадаємо, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення НАЗК, відповідно до якого, за результатами проведення повної перевірки декларації  поданої народним депутатом Олегом Ляшком за 2017 рік (виправленої), Агентство вирішило, що він зазначив недостовірні відомості у декларації», – мовиться у повідомленні.

Ляшко також просить суд визнати протиправним та скасувати рішення НАЗК, де мовиться про нібито виявлення в його діях «ознак правопорушення пов’язаного з корупцією».

У березні 2018 року НАЗК вирішило перевірити електронні декларації 14 посадовців за 2015 та 2016 роки, серед яких був і тоді народний депутат Олег Ляшко.

18 листопада нинішнього року Ляшко звернувся до суду через рішення НАЗК, що в його декларації є порушення.
…

У п’ятницю, 22 листопада, арбітражний трибунал у справі України проти Росії про порушення імунітету трьох українських військово-морських суден і 24 членів їх екіпажів Конвенції ООН з морського права прийме перше рішення за правилами процедури своєї діяльності з урахуванням вчорашніх слухань. Про це агентству «Укрінформ» повідомила напередодні заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«Арбітраж затвердить правила своєї роботи, визначить назву справи і основи транспарентності, а саме можливість доступу широкої громадськості до матеріалів справи, а також можливість трансляції слухань в режимі онлайн», – пояснила вона.

За словами Зеркаль, російська сторона наполягає на закритості слухань даного процесу.

21 листопада в Гаазі відбувся обмін позиціями та аргументами між сторонами.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Росія передала Україні затримані біля Керченської протоки кораблі. 20 листопада вони прибули у порт Очаків.
…

Керівник Офісу президента Андрій Богдан на державній службі одночасно обіймав кілька посад, тим самим не дотримуючись низки норм українського законодавства, зокрема антикорупційного. Випадки поєднання державної служби з іншою діяльністю простежуються протягом всієї кар’єри Андрія Богдана, за трьох різних президентів України. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Зе Комбінатор».

«Схеми» дослідили, що Богдан неодноразово поєднував службу на державних посадах з іншою роботою.

Так, зокрема, протягом 2010-2011 років він перебував на посаді Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики – і в цей же час не припиняв адвокатської діяльності. І, тим самим, виходить, проігнорував норми антикорупційного законодавства щодо сумісництва.

«Показово, що в той період Андрія Богдана можна було назвати головним відповідальним за антикорупційну політику в країні за президента Віктора Януковича», – йдеться в матеріалі. 

«Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права: (…) виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики)», – зазначено у 5 статті закону «Про боротьбу з корупцією».

Раніше, починаючи з 2007 року, Богдан також поєднував державну службу з іншою діяльністю, в порушення низки законодавчих норм. 

У грудні 2007 він був призначений заступником міністра юстиції, в той же час він був керівником приватної юридичної фірми, а також не зупинив дію своєї адвокатської ліцензії.  

«Відповідно були порушені норми закону про адвокатуру, норми закону про державну службу і боротьбу з корупцією. За таке порушення передбачена відповідальність – за всіма цими законами. З точки зору закону про адвокатуру – це дисциплінарна відповідальність. Яка може бути у вигляді попередження, зупинення чи припинення адвокатської діяльності», – аналізує юрист Богдан Боровик.

«Законом про боротьбу з корупцією були встановлені так звані спеціальні обмеження – це ті обмеження, які забороняли якраз займатися іншою діяльністю, роботою за сумісництвом. І якщо особа порушувала ці вимоги – це означає, що це порушення цього закону, за яке передбачена відповідальність», – додає інший юрист Денис Свириденко. 

Як з’ясували «Схеми», Андрій Богдан на той момент дійсно підписав документ, що ознайомлений із усіма обмеженнями на держслужбі.

Крім того, в цей же період, він понад рік одночасно працював помічником на громадських засадах депутата Андрія Портнова.

«Сумісництво – характерна особливість Андрія Богдана, яка простежується під час його кар’єри державного посадовця», – йдеться у розслідуванні.

Також чинний керівник офісу президента у минулому працював помічником судді і залишався адвокатом. Починаючи з 2001 року, як вказано в його офіційній біографії, Богдан працював помічником судді Київського апеляційного господарського суду (нині – Північний апеляційний госпсуд Києва – ред.). Підтвердження цьому журналісти «Схем» також отримали в архіві суду. В цей час він не зупиняв адвокатської діяльності – про що зазначено у реєстрі адвокатів. Тоді Богдан так само підписав документ-попередження, що ознайомлений із забороною сумісництва. 

«Отже, кілька років помічник судді залишався адвокатом, маючи статус державного службовця. І систематично поєднував іншу роботу з державною службою. Тобто, заплющував очі на українське законодавство. Тож чи прийнятно для президента нині мати очільником свого офісу людину, яка легко могла обходити закони, перебуваючи на державних посадах?» – йдеться у розслідуванні.

«Схеми» надіслали листа з проханням про інтерв’ю до президента Володимира Зеленського та керівника його офісу Андрія Богдана за два тижні до публікації. Відповіді не отримали. 

Раніше «Схеми» також розповідали про те, як Андрій Богдан літав разом з Азаровим на переговори до Росії за день до зупинки євроінтеграції у 2013 році.

А також – як він отримав заслуженого юриста за повернення заводу державі, хоча підприємство залишилося в олігархів.
…

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що 21 листопада розпочалися роботи з демонтажу бліндажів на лінії розмежування в районі Петрівського на Донеччині.

«Відсьогодні в районі розведення сил розпочала роботу інженерна група ДСНС України. Станом на 14:40 здійснено повний демонтаж двох бліндажів», – повідомили у ДСНС.

У відомстві вказали, що роботи на цій ділянці продовжать вранці 22 листопада.

Розведення сил і засобів поблизу Богданівки і Петрівського на Донеччині почалося 9 листопада.

2 листопада завершилося розведення сил та засобів поблизу Золотого на Луганщині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Розгляд Апеляційним судом округу Ломбардія в Італії скарги від України на вирок українцеві Віталію Марківу очікується навесні 2020 року.

«20 листопада 2019 року Україна подала апеляційну скаргу на рішення Суду міста Павія від 12 липня 2019 року, яким військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа було визнано винним у вбивстві італійського журналіста Андреа Рокеллі та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 24 роки. Розгляд апеляційної скарги Апеляційним судом округу Ломбардія очікується навесні 2020 року», – йдеться в повідомленні Офісу президента на сторінці у Facebook.

У повідомленні йдеться, що Україна висловлює «готовність застосувати всі правові засоби задля забезпечення справедливості для Віталія Марківа».

Читайте також: Справа Марківа: у НСЖУ прокоментували включення Рокеллі до списку журналістів, убитих в Україні

«Україна глибоко розчарована вироком суду міста Павія, який вражає несправедливістю і порушенням основних правових принципів, за якими засуджено Віталія Марківа. Крім того, Україна вважає, що прийняття до розгляду цивільного позову проти України в національному суді Італійської Республіки порушує принципи міжнародного права, зокрема, юрисдикційний імунітет держави, заснований на суверенітеті і рівності держав», – вказали в Офісі президента.

У липні цього року італійський суд засудив Нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років в’язниці, визнавши його «активним співучасником умисного убивства» італійського фотографа Адреа Рокеллі 5 років тому під час бойових дій на Донбасі.

10 жовтня суд присяжних Павії поширив мотиваційну частину вироку солдатові. У документі сказано, що суд вирішив засудити Віталія Марківа «за фізичне сприяння та активну участь в убивстві італійського фоторепортера і його російського перекладача».
…

В анексованому Криму завершилося слідство у справі червоногвардійської «групи Хізб ут-Тахрір», зараз триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, повідомила проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ліля Гемеджі.

«Ми сьогодні зняли фотокопії з матеріалів справи. Якщо чесно, я прочитала ще не все, проте з того, що встигла, вже можу відзначити кілька цікавих моментів. Доказом вини наших довірителів, за версією слідства, стали кілька номерів газети «Голос Криму». Йдеться про матеріал «Крим і Халіфат» в чотирьох частинах, датований червнем 2010 року. Під час обшуку у Рустема Емірусеінова чотири номери газети нібито були знайдені на горищі його будинку», – сказала Гемеджі.

Адвокат додала, що під час обшуку у її підзахисного Ескендера Абдулганіева були вилучені кілька номерів журналу «Аль-В’ай». Раніше Ескендер стверджував, що вони були підкинуті йому співробітниками ФСБ Росії.

«У матеріалах справи фігурують журнали 2003 і 2004 років випуску. З огляду, що мій підзахисний народився в 1998 році, я слабо вірю в те, що він в шестирічному віці вже цікавився такими темами», – розповіла Гемеджі.

Суддя підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Денис Діденко 6 листопада залишив під арештом трьох фігурантів червоногвардійського «справи Хізб-ут-Тахрір». Рустем Емірусеінов, Арсен Абхаіров і Ескендер Абдулганіев залишаться в слідчому ізоляторі до 13 січня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар в селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганіева, Арсена Абхаірова і Рустема Емірусеінова.

Федеральна служба безпеки Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Члени екіпажів українських військових кораблів, захоплених Росією біля берегів анексованого Криму рік тому, побували на суднах, що 19 листопада повернулися в Україну.

Як повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії старший матрос Андрій Артеменко – старший комендор малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ», розголошувати інформацію про стан кораблів члени екіпажу не можуть, однак готові докласти всіх можливих зусиль для якнайшвидшого відновлення суден.

«Ми раді, що кораблі повернулися, але кораблі не в дуже хорошому стані. Що стосується відновлення – це питання до командування, ми як екіпаж будемо робити все можливе для відновлення. Ми дуже раді, що кораблі вдома», – сказав Артеменко.

Як розповів Крим.Реалії звільнений з полону разом з моряками співробітник СБУ Василь Сорока, він на кораблях не був, але знайомий зі станом суден із загальнодоступних джерел.

«Крім як мародерство не знаю, як це назвати. Президент пообіцяв, що за три місяці докладе зусиль для відновлення кораблів. Думаю, моя допомога там не потрібна», – зазначив Сорока.

18 листопада в акваторії Чорного моря відбувся процес повернення Росією захоплених рік тому біля Керченської протоки українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» і буксира «Яни Капу».

Українські буксири «Гайдамака», «Сапфір» і «Титан» забрали військові кораблі і ввечері 20 листопада повернулися на материкову частину України.

Президент України Володимир Зеленський вночі 21 листопада в морському порту Очакова Миколаївської області привітав повернення українських військових катерів і буксира. За його словами, на ремонт кораблів піде три місяці.
…

Президент Європейської ради Дональд Туск прокоментував кримінальні провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка, відкриті українською владою. 

«Моє перше враження, що це щось дійсно небезпечне. Я сподіваюсь, що Україна залишатиметься країною, в якій правоохоронні та судові органи поважають верховенство права, і в якій немає місця для політично вмотивованих переслідувань. Будь-яку спробу залякування лідерів опозиції стане предметом занепокоєння в Європі… Завжди, коли влада або люди у владі використовують правосуддя проти політичних опонентів. Це у будь-якому вигляді, чи у середньо- чи у довгостроковій перспективі, стане трагедією не лише для жертв переслідування, а й для всієї країни», – наголосив Туск, відповідаючи на питання на пресконференції у Загребі.

19 листопада у Telegram-каналі під назвою «Трубу прорвало» оприлюднена низка записів нібито розмов директора ДБР. Як стверджують автори каналу, на цих записах Труба, зокрема, спілкується з Офісом президента про кримінальні провадження щодо п’ятого президента Петра Порошенка, «Приватбанку» та Національного банку України. Хто створив цей Telegram-канал – наразі не відомо.

18 листопада Державне бюро розслідувань України направило у Генеральну прокуратуру проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту України, народному депутату Петру Порошенку. Його захист назвав це «російським замовленням».
…

У Новояворівськ Львівської області подали тепло, повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук у Facebook.

«У Новояворівськ подали тепло. Сьогодні зранку розпочато нагрівання систем, протягом дня в домівки мешканців міста почне надходити тепло. У Новому Роздолі продовжують ремонтні роботи. Бригади працюють безперервно, вже ліквідували чотири пориви на трасах. Запуск опалення заплановано на завтра», – заявив Гончарук.

За його словами, майже всі працівники оформлені на роботу та вже отримали перші виплати заробітної платні.

Він стверджує, що Кабінет міністрів притягнув до дисциплінарної відповідальності керівництво Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) за допущення зриву опалювального сезону в регіоні та відсторонив його від виконання обов’язків.

Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ раніше належали фірмам братів Богдана та Ярослава Дубневичів. Торік були затримані кілька службовців цих фірм за підозрою у розкраданні газу НАК «Нафтогаз України» на 1,4 мільярда гривень.

У результаті під тимчасове управління і через конкурс було обрано нового управителя ТЕЦ – київське приватне підприємство «Гарант Енерго М». У «Нафтогазі» заявили, що «Гарант Енерго М» не змогло впоратися із викликами управління, головним чином – технічним станом ТЕЦ і питаннями оплати праці робітникам.
…

У четвер, 21 листопада, в Гаазі відбудуться перші слухання арбітражного трибуналу у справі України проти Росії про порушення імунітету трьох українських військово-морських суден і 24 членів їх екіпажів Конвенції ООН з морського права.

Як повідомляла заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, перші слухання будуть процесуальними.

Зеркаль повідомляла, що після цих слухань має намір піти у відставку.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Росія передала Україні затримані біля Керченської протоки кораблі. 20 листопада вони прибули у порт Очаків.
…

Президент Володимир Зеленський уночі 21 листопада зустрів передані Росію малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу» – їх перегнали до бази Військово-морських сил в Очаків у Миколаївській області.

«Я домовився (про повернення кораблів із Кремлем – ред.) ні на яких умовах, а просто по телефону про повернення наших моряків і наших катерів. Я нічого ніде не підписував, нічого не обіцяв. Мені здавалося, і нам всім здається, і ми знаємо, що ми праві в цій ситуації. Наші хлопці повинні були повернутися. Ніяких умов там немає», – наголосив президент.

Представники Росії наголошували, що повертають катери і буксир не через рішення Міжнародного трибуналу, яке вимагало від Кремля повернути і полонених і захоплене майно, а через закінчення слідчих дій у кримінальній справі про нібито незаконний перетин російського державного кордону українськими моряками.

Ще до прибуття катерів до порту командувач наголошував, що з катерів зняли всі цінні речі та навіть побутові пристрої. На причалі можна було побачити, що радіолокаційна техніка виглядає більш новою, але всередину катерів журналістів не пропустили. 

Президент України прибув до Очакова із кількагодинним запізненням через проблеми з двигуном у президентському літаку. На базі ВМСУ його супроводжували посол Німеччини Анка Фельдгузен, посол Франції Етьєн де Понсен і спецпредставник ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи у Мінську Мартін Сайдік.

Захоплені торік Росією катери і буксир прибули до порту Очаків 20 листопада в другій половині дня. Спочатку до гавані відбуксирували «Нікополь», згодом «Яни Капу», а потім і «Бердянськ». Останній постраждав від обстрілу рік тому, але зараз на корпусі вже немає пробоїни – її залатали.
…

Президент України Володимир Зеленський із кількагодинним запізненням прилетів в Очаків, що в Миколаївській області. Літак президента не зміг вилетіти з військового аеродрому в Чугуєві через поломку двигуна. В Очакові президент зустрів українські кораблі, які торік були захоплені біля берегів Криму. Зеленського супроводжували посол Німеччини Анка Фельдгузен, посол Франції Етьєн де Понсен і спецпредставник ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи у Мінську Мартін Сайдік. (Відео Радіо Свобода / Офіс президента України)
…

Фігурантам другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» дозволили короткі побачення з родичами. Зокрема, дозвіл на побачення отримали родичі Сервера Мустафаєва, Ернеса Аметова, Сервера Зекір’яєва і Тимура Ібрагімова, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні мені вдалося потрапити на побачення з моїм сином Сервером Мустафаєвим, зі мною також була дружина Сервера – Майє. Я знаю, що на побачення потрапили до хлопців також рідні Аметова, Зекір’яєва і Тимура Ібрагімова. Побачення тривало приблизно дві години, розмовляли ми з Сервером через скло. Я поговорив із сином хвилин сорок, ще приблизно годину говорила Майє. Стан здоров’я у Сервера нормальний. Ми хотіли передати йому ліки, але він сказав, що йому поки нічого не потрібно. Троє хлопців сьогодні сказали, що поки їм не потрібні ліки, тільки, наскільки мені відомо, у Тимура Ібрагімова є проблеми зі здоров’ям і його мати спробує найближчим часом передати йому ліки. Сервер також сказав щодо суду, що настрій у хлопців міцний і поступатися вони не збираються», – розповів батько Сервера Мустафаєва Рустем Мустафаєв.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу Бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і житель села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав країни-члени альянсу посилити підтримку України, а також Грузії, передає «Голос Америки».

«Я закликаю союзників надати необхідні ресурси та кадри, для того, щоб ми могли надавати їм більше практичної підтримки», – заявив Столтенберґ у Брюсселі, куди на зустріч зібралися міністри закордонних справ країн НАТО.

Він наголосив на важливості підтримувати Україну та Грузію як партнерів у Чорноморському регіоні.

«НАТО збільшило свою присутність в Чорноморському регіоні за останні кілька років. Ми погодили цього квітня пакет заходів, щоб проводити більше навчань та збільшити обмін інформацією», – додав Столтенберґ.

Наприкінці жовтня, перебуваючи з візитом в Україні генсекретар НАТО ЄНС Столтенберґ заявив, що Україна є серед найближчих союзників НАТО, і альянс цінує внесок Києва у євроатлантичну безпеку. 

 
…

Колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер ввечері вівторка почав давати публічні свідчення в рамках розслідування щодо імпічменту президента США Дональда Трампа.

Перед початком свідчень Волкер присягнув, що казатиме правду.

Після виступу Волкера процедура слухань передбачає запитання до нього, і додатковий час, розповів головуючий на слуханнях голова комітету з питань розвідки Адам Шифф.

Разом із Волкером свідчить співробітник Білого дому Тім Моррісон.

Трансляцію слухань веде проєкт Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время» (переклад російською мовою – ред.)

Раніше сьогодні свідчення дав високопосадовець Білого дому, керівник Європейського відділу в Раді національної безпеки США підполковник Александер Віндман, а також помічниця віцепрезидента Майкла Пенса Дженніфер Вільямс.

20 листопада показання дасть посол США в ЄС Гордон Сондланд. 21 листопада виступлять двоє чиновників Міністерства оборони і Держдепартаменту США, 22 листопада – колишня співробітниця Білого дому, яка відповідала за роботу з Росією й Україною, Фіона Гілл.

Палата представників Конгресу США вивчає питання про те, чи чинив Трамп тиск на владу України з метою нашкодити своєму політичному опонентові, демократу Джо Байдену. У центрі розслідування – питання про те, чи була прямо пов’язане замороження військової допомоги Києву з боку США з вимогою до української влади розслідувати діяльність сина Байдена в Україні.
…

Служба безпеки України повідомила, що відомому танцівнику українського походження, який торік став громадянином Росії, Сергію Полуніну не заборонений в’їзд в Україну. Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Інформація про заборону в’їзду в Україну запитуваній Вами особі в СБ України відсутня», – йдеться у відповіді.

Раніше батько Полуніна Володимир розповідав, що торік улітку танцівник приїжджав в анексований Росією Крим, і що пізніше йому заборонили в’їзд в Україну.

Сергій Полунін народився у Херсоні, потім мешкав у Києві. Торік Полунін повідомив, що отримав громадянство Росії. Він неодноразово висловився на підтримку політики російського президента Володимира Путіна.

Від 2007 до 2012 років Полунін був прем’єром Королівського балету в Лондоні. Від 2012 року він виступав у російських театрах. Також був призначений в.о. ректора Севастопольської академії хореографії.
…

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом заявив, що Україна сподівається на повну імплементацію у законодавство Німеччини змін до газової директиви Євросоюзу, що стосуються проєкту газопроводу «Північний потік-2».

«Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим», – заявив Гончарук.

Він додав, що у разі «преференційного виведення» газопроводу з-під дії газових директив ЄС, російський «Газпром» отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем.

«Ми розраховуємо на те, що участь Німеччини в консультаціях сприятиме продовженню транзиту російського газу до Європи через Україну на розумних умовах та європейських практиках», – сказав Гончарук.

Раніше сьогодні міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, який перебуває з візитом в Україні, також наголосив, що транзит російського газу через територію України має продовжуватись і після 2019 року. Маас вказав, що не знає, чи обговорюватимуть на запланованій на 9 грудня в Парижі зустрічі «норманської четвірки» питання транзиту газу через Україну.

13 листопада парламент Німеччини ухвалив поправки до газової директиви Євросоюзу. Згідно з документом, компанія-оператор газопроводу «Північний потік-2» повинна бути незалежною від російського «Газпрому», а 50% потужностей газопроводу мають резервуватися для альтернативних постачальників газу.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.
…

Президент України Володимир Зеленський 19 листопада зустрінеться з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем. Про це повідомили у Офісі президента.

«19 листопада відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Чеської Республіки Андреєм Бабішем, який перебуватиме в Україні з офіційним візитом», – мовиться у повідомленні.

Як стало відомо раніше, разом з прем’єром в Україну мають прибути міністр промисловості й торгівлі Чехії Карел Гавлічек, а також 85 підприємців.

Головна мета візиту – висловити підтримку територіальної цілісності, cуверенітету і незалежності України, а також подальшому зближенню України та Європейського союзу.

Члени чеської делегації також ставлять метою візиту підтримку двосторонніх чесько-українських відносин, зокрема, у сфері економіки. У програмі візиту проведення в Києві чесько-українського торгівельного форуму, в роботі якого візьме участь президент Господарської палати Чехії Владімір Длоуги.

Україна є двадцятим найбільшим торгівельним партнером Чеської республіки. За даними Чеської торговельної палати перед чеськими підприємцями Україна відкриває великі можливості співпраці в галузі авіаційної, оборонної й транспортної промисловості, енергетики, машинобудування.
…

Міністр закордонних справ Німеччини Гайок Маас скасував заплановану на 19 листопада поїздку на Донбас через погодні умови. Маас одразу полетить до Києва, де обговорить з українським колегою Вадимом Пристайком і президентом України Володимиром Зеленським саміт «нормандської четвірки», повідомляє DW.

Попередні плани передбачали, що ввечері 18 листопада міністр прилетить до Харкова, а вранці 19 листопада гелікоптером дістанеться району лінії розмежування на Донбасі. Через сильний туман 18 листопада в аеропорту Харкова скасували або ж затримали багато рейсів.

Минулого тижня кілька джерел повідомили, що зустріч лідерів України, Росії, Франції та Німеччини у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у Парижі. В Офісі президента Володимира Зеленського також підтвердили цю інформацію.

11 листопада президент Росії Володимир Путін обговорив із канцлером Німеччини Анґелою Меркель плани провести зустріч лідерів «нормандської четвірки» (України, Франції, Росії й Німеччини). Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.
…

18 листопада почався процес висування кандидатів на місцевих виборах, які мають пройти 22 грудня 2018 року, повідомляє Центральна виборча комісія.

Процес висування кандидатів у депутати сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, а також кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів почався згідно з Календарним планом підготовки до виборів 22 грудня, уточнюють у ЦВК.

«Подання до ТВК документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови триватиме до 27 листопада включно. А до 28 листопада включно територіальні виборчі комісії прийматимуть рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або про відмову в реєстрації», – уточнюють у комісії.

За даними установи, близько 30 політичних партій вже повідомили її про участь місцевих осередків у перших місцевих виборах.

22 грудня вибори відбудуться в 86 об’єднаних територіальних громадах, а саме в 69 селах, в 16 селищах та одному місті. Вибори пройдуть у 21 області. За попередніми даними ЦВК, в них може взяти участь понад 380 тисяч виборців.

«Протягом майже чотирьох попередніх років, з 25 жовтня 2015 року до 30 червня 2019 року Центральною виборчою комісією було призначено перші місцеві вибори у 896 об’єднаних територіальних громадах. Відтак, після проведення виборів 22 грудня 2019 року загальна чисельність усіх разом взятих призначених перших виборів в ОТГ становитиме 982», – заявляє Центрвиборчком.

Наступна серія перших місцевих виборів пройде 29 грудня.
…

Українські катери «Нікополь», «Бердянськ» і буксир «Яни Капу», які Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді минулого року і 18 листопада передала Україні, прямують додому, повідомляє пресцентр командування Військово-морських сил Збройних сил України.

«Сьогодні, 18 листопада в акваторії Чорного моря розпочато процес, щодо повернення українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» і буксиру «Яни Капу». Наразі українські буксири «Титан», «Гайдамаки» і пошуково-рятувальне судно «Сапфір» разом з катерами і буксиром розпочали рух в напрямку материкової України», – йдеться в повідомленні ВМС у фейсбуці.

17 листопада пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українські військові судна передадуть Україні 18 листопада.​ Буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» відбуксирували з порту Керчі до «погодженого місця».

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.
…

21 листопада у Гаазі відбудуться перші слухання Морського трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«1 квітня 2018 згідно з вимогами Міжнародної Конвенції ООН з морського права ми повідомили Російську Федерацію про спір за Конвенцією ООН з морського права. Бо захоплення і утримування українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів є грубим порушенням Росією імунітетів військових кораблів, гарантованих нормами міжнародного звичаєвого і морського права. Міжнародний трибунал з морського права 25 травня 2019 року на запит України зобов‘язав Росію негайно повернути під контроль України «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу» на 24 члени їхніх екіпажів. Проте, Наказ Міжнародного трибуналу не був і не є самоціллю. Наша мета – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації. Саме це і закладено в позові МЗС від 1 квітня 2019 року», – зазначила Зеркаль.

Як приклад подібного слухання, вона навела справу «Арктік Санрайз» (Нідерланди проти Росії).

«Ми також збираємося пройти цей шлях і довести всьому світу і арбітражному трибуналу, що прохід 25 листопада 2018 року був мирним і законним, а дії Російської Федерації, в тому числі щодо кримінального переслідування наших моряків, є порушенням норм міжнародного права», – сказала дипломат.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Міністерство закордонних справ Росії повідомило про передачу Україні затриманих біля Керченської протоки кораблів.
…