Влада

Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила на пресконференції після закінчення саміту в «нормандському форматі» в Парижі, що сторони домовилися знову зустрітися через чотири місяці, щоб знову обговорити таке непросте питання, як місцеві вибори на нині окупованій частині Донбасу.

За її словами, «за доброї волі» сторони можуть «вирішити дуже складі питання».

Меркель наголосила, що Україна визнала так звану «формулу Штайнмаєра» щодо виконання мінських угод і що важливу роль у забезпеченні політичних умов має також відіграти закон про так званий «особливий статус» ОРДЛО.

Крім того, повідомила канцлер, сторони домовилися про ще три ділянки розведення сил, яке там мають здійснити до березня наступного року.

Іще одним із моментів Меркель назвала необхідність розширити мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, зокрема, щоб її спостерігачі працювали в зоні конфлікту «24 години на добу, сім днів на тиждень».

За всіма проблемами ми бачимо реалістичні можливості, сказала канцлер і висловила задоволення результатами зустрічі. За її словами, попереду ще буде дуже багато роботи, і це буде на користь усіх сторін.

Переговори лідерів усієї «нормандської четвірки» – президентів України, Франції, Росії і канцлера Німеччини – відбулися у столиці Франції Парижі. Головною темою було – припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.
…

Президент Росії Володимир Путін на пресконференції після закінчення саміту в «нормандському форматі» в Парижі повторив попередні позиції Кремля щодо ситуації, за московською фразеологією, на «південному сході України».

Він, зокрема, продовжував твердити про необхідність «прямого діалогу між сторонами конфлікту», виходячи з позиції Росії, ніби вона такою стороною не є.

Путін також заявляв про необхідність синхронізувати процес досягнення перемир’я з проведенням в Україні політичних реформ, що передбачені мінськими домовленостями. За його словами, «в першу чергу йдеться про внесення в Конституцію країни (України – ред.) змін, що закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі».

А закон про так званий «особливий статус» ОРДЛО (закон про особливості місцевого самоврядування в цих регіонах – ред.), на думку Путіна, має отримати «постійний характер».

Крім того, президент Росії говорив про необхідність для України «виконати інші зобов’язання, а саме щодо амністії і про законодавчу заборону кримінального переслідування осіб, які брали участь у подіях на південному сході України».

На думку Путіна, нині процес урегулювання в Україні «розвивається у правильному напрямку».

При цьому він нічого не згадував про необхідність для Росії виконувати її зобов’язання за мінськими домовленостями. Офіційно Москва твердить, ніби ніяких зобов’язань і не має.

Але Путін водночас заявив, що Росія «буде робити все, щоб внести свій підсильний внесок» у врегулювання на сході України.

Переговори лідерів усієї «нормандської четвірки» – президентів України, Франції, Росії і канцлера Німеччини – відбулися у столиці Франції Парижі. Головною темою було припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.
…

«Ми домовилися продовжувати домовлятися»
…

Глава міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков в кулуарах Єлисейського палацу під час зустрічі в «нормандському» форматі похвалив президента України Володимира Зеленського за позицію на переговорах. 

«Робоча атмосфера, все добре. Президент Зеленський молодець, дуже жорстко і правильно тримає позицію. Зради немає», – сказав він у коментарі BBC News Україна. 

Читайте також: Усе про «нормандський формат». Живий блог

Відповідаючи на питання про те, як він оцінює хід переговорів за п’ятибальною шкалою, Аваков відповів, що на чотири. 

«Зараз ще йде розмова. Я думаю ви почуєте результати. Я ж не голуб, ні? Тому я кажу, що поки все йде дуже правильно з державницької позиції», – каже міністр на відео, яке публікує Громадське.

Близько 22:00 прес-секретар українського президента Юлія Мендель повідомила у своєму твіттері, що зустріч Володимира Зеленського й президента Росії Володимира Путіна в Парижі завершена.

Про те, що зустріч лідерів «нормандської четвірки»​ була перервана заради перемовин Путіна й Зеленського тет-а-тет Офіс президента повідомив близько дев’ятої. 

Перед переговорами «нормандської четвірки» відбулися двосторонні зустрічі, зокрема, президент України Володимир Зеленський зустрівся з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.

 * * *

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.
…

У столиці Франції Парижі, де відбувається саміт лідерів України, Франції, Німеччини і Росії в так званому «нормандському» форматі, відбулося кілька акцій із цього приводу.

Уже другий день представники Руху ветеранів України влаштовували заходи, за їхніми словами, на підтримку проукраїнської позиції на переговорах у «нормандському» форматі. 9 грудня вони, зокрема, перед місцем саміту «урочисто порвали і розтоптали» прапори Росії і підтримуваного і скеровуваного Москвою незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР», що разом із російськими військами захопило частину Донецької області і визнане в Україні терористичним.

«Далі наші хлопці були заблоковані поліцейським спецназом та затримані. Після певних адміністративних процедур поліція відпустила наших ветеранів та ввічливо пояснила, що розуміють нашу проукраїнську позицію та підтримують Україну. Але попросили не «бешкетувати». Наші хлопці пообіцяли бути чемними та не лупцювати росіян. Принаймні у Франції, поки що», – повідомили учасники акції.

«Проведена медійна кампанія та роз’яснювальна робота із журналістами з різних країн світу. Ветерани російсько-української війни пояснили свою позицію щодо «миру за будь яку ціну», – мовиться в повідомленні руху.

Керівник руху, «кіборг» Євген «Жора» Турчак, серед цілей участі в акції назвав необхідність «донести позицію ветеранів України до Європи, Америки, Росії та до керівництва нашої держави: ми проти тези «мир на будь-яких умовах».

Він, однак, подав інший результат затримання активістів поліцією: «затриманий і депортований», написав він у фейсбуці.

Попереднього дня, 8 грудня, за словами учасників акції, «півтори сотні українців та ветеранів російсько-української війни пройшли маршем по Парижу, скандуючи проукраїнські гасла».

Рух ветеранів України створено цього року для захисту прав ветеранів бойових дій на сході та підтримки їх і їхніх родин.

Окрему акцію влаштував феміністський рух «Фемен», який свого часу виник в Україні: перед Єлисейським палацом, резиденцією президента Франції, в Парижі, де зібралися лідери, дві активістки з оголеними грудями вибігли з гаслами «Зупиніть війну Путіна». «Путін не веде переговори про мир – він веде пропаганду війни», – заявляють у русі. Обох активісток відразу затримала охорона.

9 грудня в Парижі президенти України, Франції, Росії і канцлер Німеччини почали в Єлисейському палаці почали переговори лідерів «нормандської четвірки». Крім того, президент України Володимир Зеленський мав окремі зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Анґелою Меркель, а після саміту запланована така ж його двостороння зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Тема зустрічі – припинення війни, яку Росія веде проти України на Донбасі.

Тим часом і в Києві, біля будівлі Офісу президента України, другий день триває акція, учасники якої вимагають від Зеленського не робити кроків до капітуляції України і не йти на компроміси з Кремлем щодо легалізації російських гібридних сил на Донбасі.
…

Депутат російської Держдуми з анексованого Криму Андрій Козенко відвідав церемонію відкриття бюсту російському співаку і політику Йосипу Кобзону в окупованому Донецьку. Про це Козенко повідомив у фейсбуці.

Козенко зачитав послання вдови співака Нінель Кобзон. Вона написала, що «шахтарський край був дорогим для Йосипа Давидовича з дитинства».

Як повідомляється, новий пам’ятник відкрили біля бюсту вбитому ватажкові «ДНР» Олександрові Захарченку.

У заході брав участь нинішній керівник угруповання «ДНР» Денис Пушилін.

У січні 2019 року Рада Євросоюзу виключила зі списку санкцій російського співака Йосипа Кобзона, який помер 30 серпня 2018 року.

У травні 2018 року Україна позбавила російського співака Йосипа Кобзона всіх звань і державних нагород.

Кобзон публічно підтримував підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» і неодноразово приїжджав на непідконтрольну українській владі територію Донбасу.

 
…

На засіданні Вищого антикорупційного суду 9 грудня почалося дослідження доказів, заявлених стороною обвинувачення у справі щодо міського голови Одеси Геннадія Труханова, повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з повідомленням, в суді наразі досліджують відеозаписи обшуків, а також листування обвинуваченого та його родичів.

«Наступне засідання, на якому продовжиться дослідження доказів, призначено на 15:00 годині 23 січня 2020 року», – повідомили у САП.

Геннадія Труханова підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. За версією слідства, міський голова у своїх деклараціях за 2015-2016 роки подав завідомо недостовірні відомості стосовно майна та інших об’єктів декларування, які відрізняються від достовірних на суму понад 33 млн гривень та 18 мільйонів гривень відповідно.

 
…

Громадська організація «Комітет виборців України» проаналізувала показники законодавчої роботи народних депутатів України за перші 100 днів роботи парламенту.

«Всього за період із 28 серпня до 6 грудня народні депутати зареєстрували 797 проектів законів, що є високим показником. Попри це, низка політиків поки що не ініціювали жодного проєкту закону. Загалом у парламенті є 24 таких депутати», – йдеться в повідомленні КВУ.

За даними організації, серед тих, хто не вніс жодного законопроєкту, переважно члени фракції «Слуга народу» (13) та «ОПЗЖ» (9).

«Натомість у Верховній Раді є народні депутати, які вже стали авторами десятків проєктів законів. Рекордсменом за кількістю зареєстрованих документів є Дмитро Шпенов (позафракційний), який став автором 70 проєктів законів», – повідомили у КВУ, зазначивши, що Шпенов за 100 днів роботи реєстрував «майже по закону в день».

Перше засідання Верховна Ради України дев’ятого скликання провела 29 серпня.

Відповідно до порядку денного Верховної Ради, з 9 до 13 грудня депутати працюють у комітетах і комісіях, втім минулого тижня парламентарії проголосували за те, щоб вийти 12 грудня на позачергове засідання.
…

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 жовтня 2019 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Увечері 8 грудня активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети
…

Біля Офісу президента України в Києві відбувається акція «Нічна варта на Банковій». Мітингарі встановили намети.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на місці подій перебуває близько трьох тисяч людей. МВС заявляє про двох тисяч учасників акції.

Перед цим на майдані Незалежності відбулася акція під гаслом «Червоні лінії для Зе». Її учасники закликали президента України Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі лідерів «нормандського формату» у столиці Франції Парижі 9 грудня.

 
…

Україна забезпечена усіма необхідними ресурсами, щоб пройти цю зиму, повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі телеканалу «1+1».

«Україна забезпечена газом, вугіллям, усіма необхідними ресурсами, щоб спокійно пройти цю зиму. Взагалі про цю зиму не йдеться, тому що ми заздалегідь потурбувалися, щоб нічого в енергетичному плані Україні не загрожувало найближчим часом», – заявив Гончарук.

Він нагадав, що 1 січня 2020 року завершується договір про транзит через Україну російського газу.

«Нам потрібен довгостроковий контракт на 10 років з достатніми обсягами газу, щоб забезпечити енергетичну безпеку в Європі. Ми сприймаємо цей контракт не лише як економічний. Цей контракт, перш за все, політичний і безпековий підтекст», – сказав Гончарук.

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко заявив, що у випадку припинення транзиту українська компанія «стягуватиме гроші», і «європейські партнери також, скоріш за все, будуть позиватися».

 
…

У Дніпрі біля будівлі облдержадміністрації провели акцію протесту «Червоні лінії для Зеленського». На неї зібрались близько трьох сотень людей з національною символікою.

За словами учасників, їхня мета – нагадати владі про «червоні лінії» – вимоги українського народу, які ніхто не має права зігнорувати. Люди зауважували, що зібрались самі, скоординувши свої дії в соцмережах.

Як зазначив один із учасників Дмитро Медведь, дніпряни мали висловити свою позицію напередодні поїздки Володимира Зеленського на переговори, зокрема, «нагадати про ті межі, яких не можна переходити».

«Президент буде їхати і про щось домовлятися. Він нас не питав, він з нами не радився. Але у нас є позиція і ми її висловлюємо. Ми не бажаємо дешевих поступок від [президента Росії Володимира] Путіна, ми не бажаємо дешевого газу, це пастка. Ми знаємо одне – є «червні лінії»: Крим – це Україна, Донбас – це Україна. Спочатку – виведення всіх окупантів, притягнення до суду колаборантів, роззброєння, безпека, кордон. І тільки потім можуть бути вибори. Треба, щоб пройшов час. Вибори мають проводити українські державні органи, брати участь українські партії», – сказав Дмитро Медведь.

Серед вимог учасників акції була відмова від будь-яких компромісів щодо унітарності держави, її європейського та євроатлантичного курсу, заборона виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.

Учасники акції в Дніпрі вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час пожежі в Одесі, а також бахмутского волонтера Артема Мірошниченка. Вони зажадали від влади об’єктивного розслідування справи щодо його загибелі.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Міжнародно визнаний державний кордон України є «головною червоною лінією» для української влади перед самітом лідерів «нормандської четвірки», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко у Twitter.

«Завтра Нормандський саміт. Ми їдемо, у першу чергу, заради наших полонених в російських тюрмах та заради наших громадян на окупованих територіях. Наша головна червона лінія, від якої не відступимо на жодний міліметр, – міжнародно визнаний державний кордон України», – написав Пристайко.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

За день до саміту в низці українських міст відбулися акції під назвою «Червоні лінії для Зеленського».

 
…

У Запоріжжі на майдані Героїв Революції 8 грудня відбулося віче, організоване місцевим Штабом супротиву капітуляції. Його учасники принесли з собою плакати з написами «Ні капітуляції», «Ні подвійному громадянству» та інші.

Під час мітингу було оголошено основні вимоги акції, серед яких дотримання національних інтересів під час переговорів у «нормандському форматі».

«Ми виступаємо з вимогою до президента України не допустити прийняття капітулянських рішень та діяти виключно в інтересах громадян української держави, її суверенітету та територіальної цілісності, а саме: 1. Не допустити проведення виборів до будь-яких органів влади чи самоврядування на території ОРДЛО до отримання повного контролю по всій довжині україно-російського кордону. 2. Не допустити продовження відведення українських військ від лінії розмежування. 3. Не допустити надання особливого статусу для окупованих територій чи будь-яких інших регіонів України. 4. Не допустити легалізації будь-яких недержавних воєнізованих формувань, зокрема, «народних міліцій» на території ОРДЛО. 5. Не допустити впровадження амністії для бойовиків так званих «ЛНР» та «ДНР».6. Не допустити послаблення енергетичної незалежності України», – йдеться у зверненні.

Звернення підписали 12 запорізьких ветеранських та волонтерських організацій і місцевих осередків політичних партій.

Акції «Червоні лінії для Зе» відбуваються 8 грудня в Києві та багатьох інших містах України. Їхні учасники вимагають від президента України Володимира Зеленського не поступатися інтересами держави на переговорах у «нормандському форматі» в Парижі 9 грудня.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що від успішності переговорів у «нормандському форматі» залежить «майбутнє країни».

«У цей день не має бути політики і боротьби – лише державницька позиція задля України. Червоні лінії будуть дотримані, а наші території – повернуті. Підтримую президента і вірю в перемогу України!» – написав спікер парламенту у фейсбуці.

Акція під гаслом «Червоні лінії для Зе» відбувається 8 грудня в Києві та багатьох інших містах України. До проведення 8 грудня, в переддень «нормандського саміту» в Парижі, попереджувальної акції закликали раніше цього тижня лідери трьох парламентських фракцій. Вони звернулися до президента України Володимира Зеленського зі спільною заявою.

«Заяву щодо недопущення порушення національних інтересів України» підписали лідери політичної партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко, партії «Голос» Святослав Вакарчук та Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Політики оприлюднили п’ять «червоних ліній», «порушення яких завдасть непоправної шкоди Україні».

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив 7 грудня, що, на його думку, цієї п’ятниці Венеційська комісія «знову дала ясно зрозуміти», що ухвалений у період президентства Петра Порошенка Закон про мову «відбирає» раніше здобуті права національних меншин України у сфері користування ними рідної мови, передає кореспондент Радіо Свобода.

У комюніке зовнішньополітичного відомства Угорщини міністр заявляє: таким чином ця фахова експертиза нібито доводить, що мовний закон «суперечить міжнародному праву та зобов’язанням України».

Читайте також: Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК​

«Попередній президент України Петро Порошенко та підтримані попереднім парламентом закони (про мову та середню освіту – ред.) хотіли покласти край використанню мов меншин у всіх сферах життя. Для Угорщини це неприйнятно», – йдеться в заяві очільника МЗС Угорщини.

Разом із тим Петер Сійярто зазначив, що уряд його країни має певні сподівання щодо новообраного глави України Володимира Зеленського.

«Новий президент, нова надія», – міркує він.​

Угорський високопосадовець знову повторив оприлюднену ним же позицію 4 грудня. Як тільки закарпатські угорці «знову отримають відібрані у них права», Угорщина, як і раніше, підтримуватиме євроатлантичну інтеграцію України, підкреслив Сійярто.

Читайте також: В Україні відреагували на умову Угорщини щодо блокування вступу в НАТО​

Рада експертів з конституційного права Венеційської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.

«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробила цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.

Венеціанська комісія – орган Євросоюзу з верховенства права – ще в 2017 році закликала Україну забезпечити істотний рівень викладання офіційними мовами Європейського союзу, такими як угорська чи румунська.

«Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту», – заявив президент України Володимир Зеленський у жовтні.

Читайте також: Мова навчання у вишах України: «русифікація» студентів?​

Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.
…

Депутати Європейського парламенту надіслали компанії Apple листа через відображення анексованих Криму та Севастополю «російськими» у застосунках компанії, повідомив у своєму Twitter представниц України при Європейському союзі Микола Точицький.

У листі євродепутати зокрема закликали виробникаґаджетів виправити позначення півострова у відповідності до міжнародного права.

«Неможливо ігнорувати страждання кримчан під російською анексією, в тому числі справу Олега Сенцова, кримського режисера та активіста, який став лауреатом премії Сахарова-2018 «За свободу думки» після п’яти років несправедливого ув’язнення. Чимало інших кримських політичних ув’язнених і надалі утримуються в Росії за сфальшованими справами, і тривожне рішення Apple піддатися російскому геополітичному тиску замість визнати ці людські страждання мусить бути змінене», – йдеться в листі, фото якого оприлюднив Точицький.

Раніше стало відомо, що компанія Apple на території Росії почала відображати Крим і Севастополь «російською» територією в своєму додатку «Погода». При цьому в материковій частині України і на анексованому півострові Севастополь, Сімферополь, Керч та інші міста не відображаються ні частиною України, ні частиною Росії.

Міністерство фінансів США пообіцяло перевірити, чи підпадають дії компанії Apple під режим санкцій через позначення Криму «російським».

Речниця МЗС України Катерина Зеленко сказала в ефірі проєкту Радіо Свобода «Радіо Крим.Реалії», що Україна домагатиметься того, щоб американська компанія Apple перестала відображати Крим російською територією у своїх додатках.

Читайте також: На сторінці Apple у Facebook запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine​

Пізніше компанія Apple повідомила, що почала проводити аудит політики визначення «спірних територій». Прессекретарка корпорації Труді Мюллер повідомила, що це може спричинити зміни в політиці Apple.

Голова комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Пискарьов заявив, що «Apple повністю усунула претензії Держдуми за вказівкою Криму в своїх сервісах». Про це він повідомив після зустрічі з представницею компанії в Росії Дариною Єрмоліною.

У травні 2019 року Apple не відображала територіальну приналежність міст Криму в своїх додатках як з материкової України, так і з півострова.
…

Народниій депутат від партії «Голос», заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук звинуватив у відтермінуванні запровадження системи кримінальних проступків правоохоронну систему: Міністерство внутрішніх справ, Генеральну прокуратуру та Державне бюро розслідувань. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

За словами Осадчука, наразі на кожного слідчого припадає близько 600-700 справ, що робить неможливою ефективне розслідування.

«Вже ухвалене законодавство України про таке запроваджене поняття, як кримінальні проступки, де ми з Кримінального кодексу виокремили величезну кількість злочинів, щоб у спрощеному порядку їх розглядати. Перш за все розслідування на рівні і прокуратури, і поліції, і ДБР», – повідомив він.

Осадчук нагадав, що дедлайн запуск цієї системи був 1 січня 2020 року. Але Верховна Рада відклала його запровадження до липня.

«Була величезна дискусія наша з Генеральною прокуратурою, ДБР, поліцією, вони всі показували пальцем один на одного, але ми зійшлися на тому, що дійсно, вони всі провалили підготовку… Ми вперлися в класику нашої бюрократичної реальності – бюджетні обмеження, процедура закупівель, виділення бюджетів, немає софту в ГПУ, щоб зробити апгрейд системи Єдиного державного реєстру», – сказав він.

Як стверджує народний депутат, через відтермінування «десятки тисяч кримінальних справ лежать без руху, і це формує відчуття незахищеності і відсутності справедливості».

Водночас, додав Осадчук, народні депутати досягнули домовленості з правоохоронцями, за якими відповідальність за виконання рішення лягає на керівника чи його першого застуника.

«Ми домовилися, що кожен правоохоронний орган визначає персонально відповідального за цю систему на рівні або керівника, або першого зама. І якщо боронь Боже, вони в травні прийдуть у парламент знову просити відстрочку, ми будемо не про відстрочення розмовляти, а про персональну відповідальність цих керівників. Буде це Аваков чи Рябошапка, для нас немає значення. Вони за це будуть персонально відповідати аж до звільнення», – заявляє парламентар.

Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура та Державне бюро розслідувань наразі не коментували заяви Осадчука.

П’ятий президент Петро Порошенко підписав закон про кримінальні проступки, вказує сторінка законопроекту на сайті Верховної Раді.

Закон передбачає, що кримінальним проступком є діяння (дія або бездіяльність), за скоєння якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тисяча гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. На думку авторів законопроекту, запровадження інституту кримінальних проступків суттєво спростить роботу органів розслідування і спростить розгляд у суді незначних кримінальних правопорушень.

Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені терміни, не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру або затримання, або в інших випадках на термін до 1 місяця.
…

Управління Нацполіції Одещини має намір повідомити про підозру двом особам у причетності до пожежі у будівлі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, зазначається на сайті відомства. За цими даними, зараз триває узгодження із прокуратурою.

«На даний час органами досудового розслідування допитано понад 150 осіб, призначено понад два десятки судових експертиз. Починаючи з 5-го грудня безперервно триває огляд місця події. Під час огляду безпосередньо місця пожежі було виявлено чотири тіла, два з яких родичі впізнали. Інші дві особи наразі не впізнані, тіла направлені на СМЕ. Поки що, за результатами вже проведених слідчих дій, готується повідомлення про підозри двом особам. У найкоротший термін вони будуть направлені до прокуратури Одеської області та після погодження повідомлені самим підозрюваним. Однак це тільки попередні результати. В ході подальшого розслідування підозрюваних може стати більше», – заявив начальник слідчого управління ГУНП Одеської області Сергій Шайхет. 

Деталей щодо провадження і того, за якими статтями підозрюють згаданих осіб, не повідомляється. 

Як повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій, станом на ранок 7 грудня підтверджено загибель під час пожежі 5 людей, госпіталізовано 17 осіб, окрім того, за даними Нацполіції, доля ще 10 людей залишається невідомою.

Один із рятувальників ДСНС, який постраждав під час ліквідації пожежі, досі перебуває у комі. 

За даними ДСНС, аварійно-рятувальні роботи тривають, також ліквідовуються осередки тління, які досі виявляються у завалах.

Інформація про пожежу в будівлі коледжу економіки та права надійшла до Головного управління ДСНС України в Одеській області вранці 4 грудня. 

Як зазначається, рятувальникам вдалося оперативно вивести з будівлі 40 осіб по сходах, а також за допомогою драбин та автопідіймачів.

Одеська влада оголосила жалобу 5 і 6 грудня.
…

Президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки та оборони напередодні початку саміту у «нормандському форматі». Про це повідомляється на фейсбук-сторінці офісу президента.

За цими даними, засідання РНБО відбувається на Банковій у закритому режимі.

Про рішення провести сьогодні засідання Ради повідомив у четвер секретар РНБО Олексій Данилов.

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.
…

Венеціанська комісія повідомила 6 грудня, що частина змін до законодавчої бази України стосовно Верховного суду та органів суддівського врядування «викликає глибоке занепокоєння». Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) ухвалила відповідне рішення в п’ятницю.

Зокрема, закон № 193 передбачає нові правила щодо структури та ролі Вищої ради правосуддя (ВРП) та складу і статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), вдвічі зменшує кількість суддів Верховного суду та запроваджує суворі дисциплінарні заходи щодо суддів та членів ВРП та ВККС.

«Венеціанська комісія вітає той факт, що два органи судового управління були зближені, і що проєкт щодо поширення дії Закону про очищення влади (люстрацію) на голів ВККС та Державної судової адміністрації, які діяли між 2013 та 2019 роками, був відкинутий. Вона також схвалює, що, урядова більшість, схоже, відкрита до подальших змін у судовій системі, щоб усунути недоліки нового закону, який був схвалений за дуже швидкою процедурою без достатнього врахування думок усіх зацікавлених сторін», – вказано у висновку.

Венеціанська комісія вказує, що ініціювання після виборів нової реформи, яка призводить до серйозних змін у складі обраного в 2018 році Верховного суду є «очевидною загрозою незалежності» суддів.

Реформа Верховного суду може бути здійснена після зменшення його навантаження після реформи судів першої та другої інстанцій, відзначають у комісії.

7 листопада набрав чинності закон України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Водночас, поки не вступив у дію підпункт 16 пункту 1 розділу I цього закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Президент України Володимир Зеленський 4 листопада підписав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування.

25 жовтня Верховний суд офіційно звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням ветувати його законопроєкт №1008 «про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

16 жовтня 236 народних депутатів підтримали цей законопроєкт у другому читанні, попри застереження представників міжнародних організацій.

3 жовтня посол ЄС в Україні Матті Маасікас повідомив, що Європейський союз поділяє занепокоєння Ради Європи через проєкт судової реформи президента Зеленського. 1 жовтня у своєму листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич також повідомила, що законопроєкт №1008 передбачає широкомасштабні зміни, які можуть мати значні наслідки для незалежності судової системи.
…

Президент України Володимир Зеленський підтвердив в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера», що 9 грудня в Парижі на полях зустрічі в «нормандському форматі» зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Я хочу побачити людину і я хочу привезти з «нормандії» розуміння і відчуття, що дійсно всі хочуть поступово закінчити цю трагічну війну. Я це зможу точно зрозуміти за столом», – твердить Зеленський.

Раніше Зеленський заявив, що на зустрічі з російським президентом хоче домовитися про обмін полоненими і політв’язнями до Нового року за формулою «всіх на всіх».

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.
…

Прем’єра фільму у неділю о 10:30
…

У Службі безпеки України повідомили, що підтримувані Росією бойовики угруповання «ДНР» досі не повернули тіло загиблого співробітника спецпідрозділу Центру спеціальних операцій СБУ Дмитра Каплунова, який підірвався на Донбасі разом з колегою 1 грудня.

«Україна продовжує переговори з представниками так званої «ДНР» для повернення родині тіла загиблого співробітника спецпідрозділу ЦСО СБУ Дмитра Каплунова. З різних причин кілька разів перемовини зривалися, незважаючи на залучення до них представників авторитетних міжнародних організацій. Українська сторона ще 2 грудня офіційно звернулась через представника СЦКК та СММ ОБСЄ до представників «ДНР» щодо передачі тіла військовослужбовця. Він загинув під час виконання бойового завдання в так званій «сірій зоні», – йдеться в повідомленні СБУ.

За даними відомства, наразі переговори з бойовиками тривають

«Віримо, що родина у найближчі дні отримає можливість попрощатися з рідним. Норми християнської моралі вимагають дотримання її принципів і право гідно поховати воїна, який виконував свій обов’язок», – вказали в СБУ.

На сайтах угруповання «ДНР» свіжої інформації про загиблого Дмитра Каплунова немає. Останнє повідомлення від бойовиків датується 4 грудня, коли визнавали, що «евакуювали» тіло Каплунова, і «готові передати тіло загиблого офіцера СБУ його родичам, щоб вони могли з ним гідно попрощатися».

1 грудня в штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що полковники Денис Волочаєв та Дмитро Каплунов підірвалися на вибухових пристроях у Донецькій області. Згідно з повідомленням, вони протидіяли диверсійно-розвідувальній групі підтримуваних Росією бойовиків, які намагалися проникнути в тил українських військових.

Служба безпеки України повідомила, що Волочаєв та Каплунов були бійцями спецпідрозділу Центру спеціальних операцій СБУ.

3 грудня президент України Володимир Зеленський присвоїв полковникам звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Зранку 4 грудня біля будівлі Служби безпеки України на вулиці Володимирській у центрі Києва відбулася церемонія прощання з Денисом Волочаєвим. Тіло його колеги Дмитра Каплунова досі у руках бойовиків.

 
…

У новій доповіді, представленій сьогодні Радою експертів з конституційного права Венеціанської комісії Ради Європи, йдеться, що, хоча, за міжнародним правом, існує чітке зобов’язання не тільки для всіх держав, а й для міжнародних організацій не визнавати анексію, прямо чи побічно, це не обов’язково зобов’язує Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) у відмові в повноваженнях делегації держави, яка анексує чиюсь територію.

Як повідомляє пресслужба Ради Європи, доповідь підготували на запит Комітету ПАРЄ щодо правил процедури, імунітетів та інституційних питань наприкінці червня 2019 року в контексті відмови у повноваженнях російській делегації в ПАРЄ.

«Повноваження залишаються оскаржуваними до відкриття сесії ПАРЄ 2020 року, коли всі держави-члени, включаючи Росію, повинні будуть представити списки своїх нових делегацій. Анексія є незаконним актом, який порушує заборону на застосування сили і принципи територіальної цілісності держав і невтручання у справи, що належать до внутрішньої юрисдикції іншої держави. Відповідно до міжнародного права, існує чітке зобов’язання для всіх держав, а також для міжнародних організацій, включаючи Раду Європи, не визнавати анексію, прямо чи побічно», – йдеться на сайті Ради Європи.

Як йдеться в повідомленні, експерти Венеціанської комісії вважають, що «основне зобов’язання держави, яка здійснює анексію, полягає в тому, щоб дозволити населенню анексованої території брати участь у виборах парламенту тієї держави, якій ця територія належить за законом».

«Для держави, яка анексує, організація виборів до свого власного парламенту є мірою, яка суперечить принципу міжнародного гуманітарного права, згідно з яким держава, що окуповує, має утримуватися від будь-яких важливих інституційних змін. У будь-якому разі, організація виборів державою-окупантом на анексованій території не здатна і не може «вилікувати» незаконність анексії. Крім того, вибори, що проводяться на територіях за межами міжнародно визнаних кордонів, матимуть труднощі щодо відповідності «вільним і справедливим» виборам», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що зобов’язання Парламентської асамблеї Ради Європи не визнавати анексію впливає на перевірку повноважень делегації, яка анексує територію іншої держави.

«Стосовно загальнонаціональних виборчих округів «зобов’язання за міжнародним правом для ПАРЄ не визнавати анексії необов’язково зобов’язує до відмови у повноваженнях усій делегації держави, що здійснює анексію», – йдеться в повідомленні із тезою про те, що «можливі інші варіанти».

Очікується, що повний текст доповіді буде опублікований у понеділок, 9 грудня, на сайті Венеціанської комісії.

У червні Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

Російська делегація не брала участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації.
…

Користувачі соціальних мереж запустили флешмоб після висловлювань президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва про анексію Криму.

У Instagram і Twitter публікують фото плакату з головою осла, з яким напередодні вийшов на пікет у Нур-Султані казахстанський художник Асхат Ахмедьяров, щоб попросити вибачення у народу України.

Також користувачі ставлять хештег «Вибачте за нього», саме цей напис був на плакаті Ахмедьярова.

«Я – громадянка Казахстану, і мені соромно за слова Токаєва. Я висловлюю солідарність Україні і вважаю Крим тимчасово окупованою Росією територією України», – пишуть користувачі в Twitter.

Раніше в інтерв’ю Deutsche Welle президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що не називає анексією події, які відбулися в Криму в 2014 році, коли Росія заявила про «приєднання» українського півострова до своєї території.

4 грудня Міністерство закордонних справ України заявило, що готує демарші Казахстану через слова Токаєва.

 
…

Колишній політв’язнень Кремля, український режисер із Криму Олег Сенцов, який бере участь в 26-у засіданні Ради міністрів ОБСЄ в Братиславі, розповів про перешкоди Росії щодо ухвалення резолюції з пунктом про деокупацію Криму.

За словами Сенцова, він і ще один колишній політв’язень Роман Сущенко розповідали на заході про російську агресію.

«Ми говоримо про російську агресію, наших полонених, а вороги тим часом блокують внесення в підсумкову резолюцію питання деокупації Криму», – написав Сенцов у фейсбуці ввечері 5 грудня.

Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак у своїй промові під час заходу сказав, що міжнародне співтовариство, ОБСЄ зокрема, не повинно забувати про анексію Криму Росією.

5-6 грудня в Братиславі проходить засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ – центрального директивного і керівного органу Організації з безпеки і співпраці в Європі. На захід прибули близько 40 міністрів закордонних справ, у тому числі голова МЗС України Вадим Пристайко.

Парламентська асамблея ОБСЄ 8 липня ухвалила підсумкову декларацію, що включає резолюцію із засудженням російської анексії Криму і Севастополя та мілітаризації акваторій Чорного й Азовського морів.
…