01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

США нагадали про підтримку суверенітету Україну перед зустріччю у «нормандському форматі»

США нагадують про незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України перед самітом «нормандської четвірки», який має відбутися 9 грудня у Парижі. Про це заявила спікер Державного департаменту США Морґан Ортаґус.

Вона нагадала, що Сполучені Штати та їх союзники і партнери продовжують чинити тиск на Росію, щоб та виконала свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей та почала процес мирного відновлення повного суверенітету України над Донбасом.

«Це було б першим кроком в повному відновленні територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води», – зазначила представник Держдепартаменту.

 

Ортагґус нагадала про «важкі кроки», до яких вдався президент України Володимир Зеленський в останній тижні, зокрема відведення українських військових від лінії розмежування на Донбасі та дипломатичну участь у просуванні мирного процесу.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Read More

Стало відомо про «особливий статус», який Медведчук пропонує Донбасу

Народний депутат України Віктор Медведчук (фракція «Опозиційна платформа – За життя») подав на розгляд Верховної Ради зміни до чинного закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Як повідомляє сайт Верховної Ради, документ 27 листопада направлений на розгляд парламентського комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У доданій до законопроєкту порівняльній таблиці вказані відмінності від нині чинного закону. У преамбулі пропонованого Медведчуком документа прибрані положення про «тимчасовий порядок організації місцевого самоврядування… в окремих районах Донецької та Луганської областей». Медведчук пропонує затвердити положення, що «виключно згідно з цим Законом визначається особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Ще одне положення про тимчасовість («на період дії особливого порядку місцевого самоврядування») Медведчук пропонує прибрати зі статті 2 чинного закону.

 

У прикінцевих положеннях документа (стаття 10) Медведчук пропонує закріпити так звану «формулу Штайнмаєра».

Медведчук також пропонує виключити пункт 4 статті 10 закону, де містяться положення про «виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України» та «дотримання принципів політичного плюралізму і багатопартійності, рівності прав і можливостей участі у виборчому процесі».

Тристороння контактна група в столиці Білорусі Мінську 1 жовтня узгодила й підписала документ, що розвиває так звану «формулу Штайнмаєра». Документ передбачає запровадження закону про особливий статус окупованої частини Донбасу після проведення там місцевих виборів, відповідно до законодавства України.

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях на тимчасовій основі. Після того, як ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.

У відповідь на рішення узгодити текст «формули Штайнмаєра» в українських містах періодично відбуваються акції «Ні капітуляції!»

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що буде розроблений новий закон про так званий «особливий статус Донбасу», і він буде написаний «разом з усім українським суспільством».

18 листопада міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що варто мати напрацювання щодо законопроєкту до зустрічі лідерів у «нормандського форматі». Того ж дня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що новий законопроєкт про «особливий статус Донбасу» буде розроблятися після зустрічі в «нормандського форматі».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік, а у жовтні 2018-го – ще на рік – до 31 грудня 2019 року включно.

Read More

Справа ексдепутата Криму Ганиша: суд у понеділок оголосить рішення щодо апеляції

Київський апеляційний суд у понеділок, 2 грудня, повинен оголосити рішення у справі ексдепутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша, раніше засудженого до 12 років позбавлення волі за держзраду. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Ганиша Андрій Руденко.

«У нас уже в понеділок останнє слово і оприлюднення судового рішення. Яким воно буде – ми не знаємо. Але, хотіли б, щоб було багато журналістів, оскільки справа не проста. Аналогічні підозрювані вже в Криму і з умовним терміном. Ми бачимо в цьому «зраду», – сказав Руденко.

За словами адвоката, сторона захисту наполягає на повному виправданні Ганиша.

14 лютого 2019 року Київський апеляційний суд почав розглядати 3 скарги адвокатів Ганиша. У них захисники просять повністю виправдати ексдепутата.

19 листопада 2018 року Дніпровський районний суд Києва визнав ексдепутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша винним у державній зраді і засудив його до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна. Засуджений також зобов’язаний виплатити 5389 гривень судових витрат. До набуття законної сили рішення суду Ганиш має перебувати під домашнім арештом. Такий запобіжний захід діяти, поки апеляційний суд не винесе рішення.

Суд вважає, що ексдепутат 11 квітня 2014 року брав участь у голосуванні за російську «конституцію Криму» і висувався на виборах до міськради Феодосії, які проводилися 14 вересня 2014 року за російським законодавством. Суддівська колегія вирішила, що таким чином Ганиш сприяв підривній діяльності Росії в Криму і вчинив державну зраду. Точно так само дії Ганиша оцінювала прокуратура.

Сам ексдепутат називає себе єдиним депутатом, який проголосував проти проведення «референдуму про приєднання Криму до Росії». Він каже, що не голосував за російську «конституцію Криму», і в день її ухвалення прийшов до парламента для особистої зустрічі з міністром соціальної політики. Ганиш підтверджує, що балотувався на російських виборах до міськради. Але каже, що робив це на прохання місцевого меджлісу, щоб «відтягнути» голоси у кандидата від Компартії.

Read More

Зеленський розпочав офіційний візит до Литви

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Литовської Республіки, інформує офіційний сайт глави української держави 27 листопада.

«У Вільнюсі глава держави проведе зустрічі з президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою та спікером Сеймасу Литви Вікторасом Пранцкетісом. Під головуванням Володимира Зеленського та Гітанаса Науседи відбудеться 12-те засідання Ради президентів України та Литовської Республіки», – ідеться в повідомленні.

Також глави держав візьмуть участь в роботі Українсько-литовського економічного форуму.

До Литви Зеленський прибув з Естонії, де 26 листопада перебував з офіційним візитом.

 

Read More

Уряд оголосив міжнародний тендер на будівництво мосту в Запоріжжі

Кабінет міністрів України 26 листопада оголосив міжнародний тендер на будівництво мосту в Запоріжжі.

«Цей міст має нарешті розв’язати гостру транспортну проблему у Запоріжжі. Вона накопичувалася роками, бо міст ніяк не могли добудувати. Сьогодні зроблено реальний крок. Сподіваюсь, вже навесні почнуться реальні роботи, щоб з’єднати транспортною магістраллю лівий та правий береги Дніпра», – сказав Гончарук.

Міст через річку Дніпро в Запоріжжі почали будувати у 2004 році, проте досі роботи не завершили. На початку листопада Гончарук заявив, що уряд виділив 1,2 мільярда гривень для відновлення будівництва.

Read More

Гонтарева: «Два тижні тому я ще була в інвалідному візку»

Ексголова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що лондонська поліція ще розслідує наїзд на неї, який стався у серпні в столиці Сполученого королівства. Про це вона розповіла під час виступу у Лондонській школі економіки.

За словами Гонтаревої, правоохоронці допитують свідків і вивчають записи камер.

«Два тижні тому я ще була у інвалідному візку», – зазначила вона.

Вона вважає, що той інцидент варто розглядати у контексті пізнішого підпалу її будинку в Україні.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої. Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

Пізніше Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

Гонтарева займалася зокрема націоналізацією «Приватбанку», законність якої наразі оскаржує в судах колишній акціонер Ігор Коломойський.

Read More

Гонтарева назвала Луценка та Шокіна «неефективними і корумпованими»

Колишня глава Національного банку України Валерія Гонтарева назвала «неефективними і корумпованими» екскерівників Генеральної прокуратури України Віктора Шокіна та Юрія Луценка. Про це вона заявила під час виступу у Лондонській школі економіки.

«Ми передали тонни інформації про зловживання тодішнього керівництва «Приватбанку», кого притягнули до відповідальності?», – зазначила вона.

 

Гонтарева наголосила, що президенту України Володимиру Зеленському час «продемонструвати свою незалежність» від колишнього власника «Приватбанку», українського олігарха Ігоря Коломойського.

«Коломойський залякує не лише мене, не лише реформаторів, а все населення України….Міжнародна спільнота має надіслати сильний сигнал з приводу того, хто є справжнім дияволом на українській території», – заявила Гонтарева.

 

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

Read More

Новий посол Канади почала роботу в Україні

Новий посол Канади Лариса Ґаладза почала роботу в Україні. Як повідомляє Міністерство закордонних справ України, заступник очільника відомства Василь Боднар прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла.

«У ході зустрічі були обговорені пріоритетні питання подальшого поглиблення українсько-канадського особливого партнерства. Окрема увага була приділена безпековій ситуації у зв’язку з російською агресією, питанням гуманітарної сфери, лібералізації візового режиму для громадян України, молодіжних обмінів, взаємодії з українською діаспорою, розвитку договірно-правової бази двосторонніх відносин», – повідомили в МЗС.

Лариса Ґаладза на посаді посла Канади в Україні змінила Романа Ващука.

Раніше Ґаладза обіймала посаду генерального директора Департаменту стабілізаційних та миротворчих операцій МЗС Канади, куди прийшла з міністерства імміграції, громадянства та біженців Канади. Ґаладза неодноразово відвідувала Україну протягом останніх років.

Read More

Бойовики на Донбасі стріляли 6 разів, втрат у ЗСУ немає – штаб ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі шість разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден військовий не постраждав.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

У штабі ООС додали, що попередньо узгоджено дату розбирання тимчасового мостового переходу в районі Станиці Луганської – початок грудня.

У Міністерстві оборони України раніше сьогодні повідомили, що бойовики здійснили обстріл в районі розведення сил у Петрівському. Бойовики угруповання «ДНР» на своїх ресурсах стверджували, що то українська сторона із мінометів обстріляла ці території.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

Кабмін передасть 171,1 мільйона гривень на зарплати вчителів

Кабінет міністрів України передасть 171,1 мільйона гривень на зарплати вчителів, повідомив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

«Уже завтра уряд перерозподілить 171,1 млн грн на зарплати для вчителів та спрямує ще додатково 326 млн грн на дофінансування медичної субвенції, зокрема на зарплати лікарям», – розповів Гончарук.

26 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що в деяких регіонах лікарі і вчителі не отримали зарплату з вересня. Він закликав уряд вирішити це питання.

 

Read More

Денісова пояснила, чому офіційний Київ вважає політв’язнями 115 людей

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова пояснила, чому на сьогодні 115 осіб вважаються політичними в’язнями. 

«Інформація у мене з МЗС України, це 115 політв’язнів, які верифіковані і наданий їм статус саме політв’язня», – сказала Денісова.

За її словами, зі 115 людей – 18 засуджені умовно, але перебувають на території анексованого Криму і не можуть виїхати звідти.

«Вони позбавлені права вільного пересування, їм потрібна наша допомога, і тому вони включені в цей список на звільнення», – пояснила Денісова.

Вона зауважила, що серед 115-ти – 87 є кримськими татарами.

«З них 72 особи, наших громадян України, які перебувають за ґратами саме в Російській Федерації», – заявила омбудсмен.

Раніше уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що Росія «незаконно переслідує 115 українців за помилковими і політично мотивованими звинуваченнями».

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією, в результаті якого до Києва повернулися 35 українців.

Read More

Зеленський: у деяких регіонах України лікарі і вчителі не отримали зарплату з вересня

Президент України Володимир Зеленський визнав, що частина працівників бюджетної сфери не отримала свою зарплату.

«Мені сьогодні надіслали дуже багато приватних повідомлень, що в деяких регіонах України наші лікарі і вчителі не отримали заробітну плату, починаючи з вересня. Я розумію, що у нас новий уряд і дуже багато роботи, але це найважливіше, пріоритетне питання. Я дуже прошу, щоб уряд зібрався і вирішив позитивно, дуже швидко це питання», – сказав Зеленський зранку 26 листопада перед відльотом з України.

 

Офіс президента наголошує, що перед початком візитів до Естонії та Литви Володимир Зеленський «доручив уряду в мінімальні терміни ліквідувати заборгованість із зарплатні перед українськими лікарями та вчителями».

Про те, якими є суми заборгованості, в повідомленні не йдеться.

 

Зеленського не буде в Україні два дні. 26 листопада президент України перебуватиме в Естонії, де відвідає, зокрема, Цифровий форум, а 27 листопада глава держави відвідає з візитом Литву.

Read More

У ГПУ відмовилися пояснити, чи проситимуть уряд Канади продовжити санкції щодо Портнова

У ГПУ послались на те, що ця інформація є «таємницею слідства і може бути розголошена лише з письмового дозволу слідчого або прокурора»

Read More

Комітет ВАДА пропонує заборонити Росії участь в Олімпійських іграх-2020

Комітет з контролю дотримання вимог Всесвітнього антидопінгового агентства рекомендував Виконавчому комітету визнати Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) таким, що не виконує вимоги Світового антидопінгового кодексу. Про це йдеться в рекомендаціях, які ВАДА оприлюднила 25 листопада.

За повідомленням, документ із рекомендаціями комітету ВАДА базується зокрема на аналізі «суперечностей», що їх містять дані, отримані ВАДА від лабораторії в Москві в січні 2019 року.

 

На основі висновків Департампенту розвідки та розслідувань та експертів комітет дійшов таких висновків: 

дані, надані Москвою, не є повними та автентичними. Зокрема, як зазначають у ВАДА, сотні ймовірно несприятливих для російських спортсменів аналітичних висновків, які були в базі Системи управління лабораторними даними у 2015 році, зникли з копії 2019 року
деякі ймовірно позитивні висновки та пов’язані з ними докази зникли з копій документів у 2016 та 2017 роках, після заяв колишнього очільника Московської антидопінгової лабораторії Григорія Родченкова про використання допінгу російськими спортсменами, а вже в грудні 2018-го та січні 2019 року відбулися подальші видалення; при цьому керівники російської бази даних намагалися приховати те, що в неї вносилися будь-які зміни з 2015 року
25 вересня 2018 або після цієї дати, але до 10 січня 2019 року «хтось у Московській лабораторії» розмістив підроблені дані в Системі управління лабораторними даними, щоб підтвердити російську версію про те, що саме Родченков зі спільниками сфальшував дані, аби вимагати гроші зі спортсменів. Також хтось зі співробітників, за висновками ВАДА, видалив з бази даних важливі докази того, що інший працівник лабораторії допомагав приховувати використання допінгу російськими атлетами в 2014 і 2015 роках

«Цей співробітник наразі є важливим свідком на користь Росії в кількох справах, у яких заперечує наявність будь-якої змови, щоб захистити російських спорстменів від звинувачень у допінгу, та звинувачує Родченкова в брехні.

Читайте також: «Відлучення Росії від світового спорту» – український ексміністр повідомив про мету роботи у ВАДА​

Відтак Комітет із контролю дотримання вимог дійшов висновку, що йдеться про «надзвичайно важливий випадок невиконання вимоги надати автентичну копію даних з Москви з кількома деталями, які погіршують справу».

Комітет радить ВАДА надіслати РУСАДА формальне повідомлення про визнання російської установи такої, що не виконала цієї вимоги, і, як наслідок цього визнання, низки заходів, наприклад:

ніхто з членів російського уряду не зможе увійти до складу будь-яких рад чи комітетів установ, які виконують Кодекс ВАДА
члени та представники російського уряду не зможуть брати участь у літніх та зимових Юнацьких Олімпійських іграх, Олімпійських та Паралімпійських іграх, будь-яких інших подіях, які влаштовують організатори великих заходів, та будь-яких світових чемпіонатах, які санкціонує будь-яка установа, що виконує умови ВАДА протягом наступного чотирирічного періоду (до цього переліку входять Олімпійські ігри 2020 року)
Росія не зможе приймати в себе жодну з подій, пов’язаних із великими спортивними заходами, протягом чотирьох років; в разі, якщо таке право в неї вже було, воно має бути відкликане
російський прапор не може з’являтися на великих спортивних подіях протягом чотирьох років
Росія не може претендувати на те, щоб приймати в себе Олімпійські чи Паралімпійські ігри 2032 року
«чисті» російські спортсмени зможуть брати участь у змаганнях лише під нейтральним прапором

Виконавчий комітет ВАДА має зібратися 9 грудня, щоб розглянути рекомендації Комітету з контролю дотримання вимог. Якщо він пристане на ці рекомендації, РУСАДА отримає формальне сповіщення і матиме 21 день на те, щоб його прийняти.

Читайте також: ВАДА передала у федерації 47 допінгових справ спортсменів із Росії​

Якщо російська сторона не прийме сповіщення, його передадуть до Спортивного арбітражного суду, який матиме ухвалити відповідні рішення, обов’язкові для всіх сторін, що виконують вимоги ВАДА.

Read More

Зеленський і Путін телефоном обговорили повернення кораблів і газові переговори

Президент України Володимир Зеленський телефоном поспілкувався з президентом Росії Володимиром Путіним, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, розмова зокрема торкнулася повернення Росією українських кораблів, важливість якого відзначив президент України.

«Водночас Володимир Зеленський наголосив на необхідності повернення всього озброєння, обладнання та документації, що перебували на цих суднах», – йдеться в заяві.

 

Крім того, Зеленський і Путін нібито говорили про газові переговори у форматі Україна – Росія – Євросоюз. Про висновки обговорення ОП не повідомляє.​

Про телефонну розмову президентів повідомляє також і пресслужба Кремля. При цьому в її повідомленні йдеться про те, що розмова нібито стосувалася обговорення «відновлення прямого постачання російського газу до України».

Читайте також: Азовський конфлікт: як Росія «віджимає» Азов

Це вже четверта телефонна розмова Зеленського і Путіна. Минулого разу вони спілкувалися у вересні.

Президент України Володимир Зеленський, який відвідав кораблі після їхнього повернення до порту Очакова ввечері 20 листопада, заявляв, що на їхній ремонт після перебування під контролем Росії піде три місяці.

 

Представники Росії наголошували, що повертають катери і буксир, як вони раніше звільнили захоплених у полон військових, не через рішення Міжнародного трибуналу з морського права, яке вимагало від Кремля повернути і полонених, і захоплене майно, а, мовляв, через закінчення слідчих дій у кримінальній справі про нібито «незаконний перетин російського державного кордону» українськими моряками.

Read More

«Ще трішечки попрацювати»: Зеленський про готовність України до переговорів у «нормандському форматі»

Президент України Володимир Зеленський заявив про важливість розблокування процесу переговорів щодо зустрічі у «нормандському форматі» для врегулювання ситуації на сході України і про те, що Україна практично готова до такої зустрічі.

«Отримали дату, підтверджену чотирма країнами – Україною, Німеччиною, Францією, Росією – нормандської зустрічі. «Дожали». Молодці. Це дуже важливо розблокувати цю можливість – говорити про повернення наших територій, повернення наших людей, відновлення нашого українського суверенітету і нашої територіальної цілісності… 9 грудня відбудеться ця зустріч. Вона дуже важлива для України. Починаємо готуватись до цієї зустрічі. Чесно кажучи готові, але треба ще трішечки попрацювати», – сказав Зеленський 25 листопада у черговому відеозверненні на сторінці у Facebook.

Президент заявив, що влаштовуватиме таку відеозвітність раз на тиждень.

Зустріч у «нормандському форматі» має відбутися 9 грудня у Парижі. У ній візьмуть участь лідери України, Німеччини, Франції та Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 жовтня 2019 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

З початку доби на Донбасі бойовики 5 разів відкривали вогонь – штаб ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’ять разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден військовий не постраждав.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

У штабі ООС нагадали, що через обстріл в районі Мар’їнки сьогодні постраждала цивільна – жінка, яка йшла вулицею із 3-річною дитиною. Стан пораненої стабільний, вказали військові з посиланням на медиків.

В угрупованні «ДНР» звинувачують ЗСУ в обстрілі села Старомихайлівка, неподалік Донецька і викликані цим пошкодження будинків. В угрупованні «ЛНР» зведених даних про бойові дії не наводять.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

Через обстріл бойовиками Мар’їнки поранена жінка, яка йшла вулицею із дитиною – штаб ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що через сьогоднішній обстріл підтримуваними Росією бойовиками міста Мар’їнка на Донеччині поранень зі стрілецької зброї зазнала цивільна особа.

«Громадянка Юлія Т. пересувалась містом зі своєю трирічною дитиною. Ворог здійснив кілька пострілів. Куля влучила постраждалій в грудну клітку та плече зліва. Необхідну первинну медичну допомогу жінці було надано військовослужбовцями Об’єднаних сил. Зараз вона знаходиться в лікарні міста Курахове. За оцінками медиків, стан пораненої стабільний», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Раніше сьогодні у Міноборони, коли звітували про цей обстріл, казали, що постраждалих серед українських військових немає.

На ресурсах угруповання «ДНР» інформації про цей обстріл немає, натомість бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілі села Старомихайлівка, неподалік Донецька і викликані цим пошкодження будинків.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

Прокуратура оскаржила запобіжний захід Ляшку – вимагає тримання під вартою

Прокуратура Київської області оскаржила рішення Бориспільського міськрайонного суду про обрання політику Олегу Ляшку запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, повідомляє пресслужба 25 листопада.

«Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2019 частково задоволено клопотання Бориспільської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного Олега Ляшка та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокуратурою 22.11.2019 до Київського апеляційного суду скеровано апеляційну скаргу із вимогою про її скасування та обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – йдеться в повідомленні.

Дата розгляду апеляційної скарги судом не визначена, зазначили в прокуратурі.

Бориспільська місцева прокуратура просила суд взяти під варту Олега Ляшка.

18 листопада йому вручили підозру за частиною 2 статті 346 ККУ (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча, а саме умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи легких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю). Вказані дії караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

Між колишнім народним депутатом Олегом Ляшком та чинним парламентарем від «Слуги народу» Андрієм Герусом сталася сутичка в залі офіційних делегацій аеропорту «Бориспіль». Відео інциденту у себе на Facebook оприлюднив колишній народний депутат та соратник Ляшка Ігор Мосійчук.

У відповідь Герус написав, що «все нормально, постраждала тільки сорочка».

Read More

Міністр розповів про рівень покриття України інтернетом

Рівень покриття України інтернетом доходить до 70%, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми проводимо дослідження. Регулятор нам дає дані, що на 62% покрита країна. Але це не про мобільний, а про швидкісний інтернет. Але ми вже бачимо, коли почали занурюватися і шукати додаткові джерела досліджень, що вже десь до 70% ми доходимо. Але ми скоро вже опублікуємо ці дані. Наша мета – на 90-100%», – сказав Федоров в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Він заявив, що українська влада планує реалізувати цю мету до 2022 року.

17 травня п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про заходи для запровадження системи мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G).

У липні шостий президент Володимир Зеленський підписав указ про поліпшення доступу до зв’язку четвертого покоління (4G) по всій країні до кінця року.

 

Read More

Найстарша українська громадська організація в Чехії відсвяткувала ювілей

Найстаршій українській громадській організації в Чехії – «Українській ініціативі в Чеській Республіці» – виповнюється 25 років. Метою її заснування в 1994 році була потреба згуртувати українську громаду, яка зростала не тільки в Празі, але й у інших великих чеських містах – Брно, Плзень та Градец-Кралове.

«Українська ініціатива» ставить своєю метою підтримку, розвиток і захист інтересів українців в Чехії, популяризацію української історії, культури, традицій України в чеському суспільстві, а також розвиток і збагачення українсько-чеського діалогу.

Першою очолила «Українську ініціативу» Лідія Райчинець-Затовканюк, якій вдалося згуртувати навколо себе і залучити до громадського і культурного життя значну частину громади. Нині «Українська ініціатива» належить до найактивніших українських громадських організацій в Чехії.

Також відзначає свій 15-літній ювілей самодіяльний творий український колектив «Джерело», заснований в листопаді 2004 року в Празі. Як зазначають члени колективу, їх «об’єднує любов до рідної землі, рідної пісні та народної творчості, необхідність у спілкуванні рідною мовою». 

З ювілеями українців у Празі на урочистому засіданні привітали  міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, а також посол України в Чехії Євген Перебийніс.

Read More

Зеленський нагородив орденом Аґнєшку Холланд та Енн Еплбом за твори про Голодомор

Президент Володимир Зеленський нагородив орденом княгині Ольги польську кінорежисерку Аґнєшку Холланд, журналістку Washington Post Енн Еплбом та радницю канцелярії уряду Литовської Республіки Діану Варнайтє, а також голову Асоціації прибалтійських українців у місті Клайпеда Леоніда Трегуба – хрестом Івана Мазепи.

Указ про це від 22 листопада оприлюднено на сайті глави держави. Як мовиться в указі, нагороди присуджено «за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу – Голодомору 1932–1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор».

Незабаром в український прокат виходить фільм «Ціна правди» про Голодомор в Україні польської режисерки Аґнєшки Холланд (інша назва «Ґарет Джонс» або «Містер Джонс»). Світова прем’єра цієї стрічки відбулася 10 лютого в рамках 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Книжка американсько-британської журналістки та історика Енн Еплбом «Червоний голод: війна Сталіна проти України» вийшла восени 2017 року в Британії та США.

У 2018 році видавництво Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору видало книжку в перекладі українською. Того ж року Форум видавців у Львові визнав її найкращою в номінації «Історія».

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років.​ Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Read More

Голова Мінцифри: за 3-5 років всі послуги в державі будуть на єдиному порталі

За три-п’ять років всі послуги в Україні будуть на єдиному сайті, заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми не будемо туди відразу всі послуги, які до цього були створені, які якось криво працюють, додавати. Ми будемо тільки на портал додавати нові послуги, які ми відцифровуємо, де ми міняємо дизайн, де ми міняємо логіку отримання послуг. Тобто на початку буде декілька послуг, але кожного місяця вони будуть додаватися. І ми сподіваємося, що за 3-5 років всі послуги в державі будуть відцифровані і будуть на єдиному порталі», – сказав Федоров в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він розповів, що на першому етапі планують відцифрувати всі документи, включно з водійськими правами, техпаспортом та паспортом громадянина.

«Що стосується порталу? На порталі ми будемо запускати перші послуги – це відкриття ФОП, це відкриття ТОВ, це допомога при народженні і «Є-Малятко». Це будуть перші послуги», – зазначив міністр.

За його словами, внутрішнє завдання влади – вийти на відцифрування і запуск чотирьох послуг на місяць, починаючи з весни.

«Тобто ми хочемо змінити мислення наших людей, ми хочемо зробити так, щоб через рік всі не думали про пластик, а могли спокійно пересуватися країною, маючи просто смартфон. Я думаю, що на початку наступного року ми вже запустимо паспорт в електронному форматі, де буде можливість отримати якісь послуги вже по паспорту, який є вже в тебе у смартфоні», – заявив Федоров.

Він повідомив, що в листопаді в тестовому режимі почали видавати паспорти з електронним підписом.

«Я сподіваюся, що у наступному році всі в країні почнуть їх отримувати. Наприклад (у світі таких рішень дуже мало), можна буде просто долучити картку до смартфону і авторизуватися у додатку. Такі будуть у нас «діджитальні фішки», – заявив Федоров.

23 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що його команда прагне зробити «країну в смартфоні».

Пізніше на той час перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів заявив, що в Україні щонайменше три роки діють цифрові сервіси, якими громадяни можуть скористатися за допомогою смартфонів. Він повідомив, що тільки на урядовому порталі можна отримати 125 публічних послуг повністю онлайн.

Read More

Міністр економіки Німеччини прирівняв доступ до інтернету до прав людини –ЗМІ

Міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр порівняв вільний доступ до інтернету до прав на освіту та медичну допомогу, повідомляє Deutsche Welle. Про це він заявив 24 листопада напередодні форуму у Берліні, присвяченому цій темі.

За словами Альтмаєра, інтернет повинен залишатися «глобальним і вільним» також для країн, що розвиваються, і це стосується не тільки урядових, а й неурядових секторів.

Україна опинилася в списку «частково вільних країн» у рейтингу «Свобода в мережі-2019», складеному правозахисною організацією Freedom House. Серед країн пострадянського простору вище за Україну розташувалися Киргизстан, також визнаний «частково вільним», а також цілком «вільні» Вірменія та Грузія. Водночас «невільними» визнані Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Узбекистан та Росія.

Як ідеться в тексті, українські політики намагаються маніпулювати суспільною думкою в мережі, і число таких випадків зросло перед президентськими виборами 2019 року в Україні. 

Тим часом, інша правозахисна організація Amnesty International  вказує на загрози правам людини з боку великих корпорацій та соцмереж, які збирають та акумулюють велику кількість особистої інформації про людей. 

В Amnesty International нагадали про скандал навколо компанії Cambridge Analytica, «який показав, на скільки легко інформацію про людину можуть використати не за призначенням непередбачуваним шляхом з метою маніпуляції ними та впливу». У 2018 році компанію звинувачували у зловживанні особистими даними десятків мільйонів користувачів соціальної мережі Facebook для втручання у вибори президента США на користь Дональда Трампа.

Read More

В Україні свічками й молитвами вшанували пам’ять загиблих від Голодомору

У 2006 році парламент України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народ

Read More

Хомчак: розграбування захоплених Росією українських кораблів – мародерство

Начальник Генерального штабу, головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Руслан Хомчак назвав мародерами тих, хто розграбував захоплені росіянами українські військові кораблі за час, коли вони були під контролем Росії.

«Я так розумію, що це не військові працювали, це мародери. По-іншому я не можу назвати тих істот, які так вчинили з військовим кораблем», – сказав генерал агентству «Укрінформ», перебуваючи в Брюсселі.

Хомчак підтвердив, що всі повідомлення щодо стану, в якому українська сторона отримала від росіян катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», й інформація про їхнє розграбування правдиві.

«Коли їх (кораблі) забирали, був складений акт, все було описано. Те, що мені доповів командувач ВМС, – це навіть соромно коментувати. Як військова людина можу зрозуміти, чому Росія зняла з кораблів засоби зв’язку і навігації. Але коли мені говорять, що вони навіть в гальюні унітази познімали – цього я не розумію. Коли мені кажуть, що на «Яни Капу», на буксирі, познімали оці трубопроводи мідні, як кольоровий метал…» – сказав він.

При цьому генерал Хомчак, який перебував у Брюсселі для участі в заходах у рамках засідання Військового комітету Європейського союзу, підтвердив, що українська сторона, має намір швидко відремонтувати ці кораблі, і вони продовжать службу в ВМС України.

Так само, як і Хомчак, мародерством назвали ставлення російських військових до захоплених українських кораблів і члени їхніх екіпажів. Зокрема, один із них, старший матрос Андрій Артеменко, старший комендор малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ», розповів проєктові Крим.Реалії, що розголошувати інформацію про стан кораблів члени екіпажу не можуть, але можуть сказати, що «кораблі в не дуже хорошому стані».

Президент України Володимир Зеленський, який відвідав кораблі після їхнього повернення до порту Очакова ввечері 20 листопада, заявляв, що на їхній ремонт після перебування під контролем Росії піде три місяці.

Представники Росії наголошували, що повертають катери і буксир, як вони раніше звільнили захоплених у полон військових, не через рішення Міжнародного трибуналу з морського права, яке вимагало від Кремля повернути і полонених, і захоплене майно, а, мовляв, через закінчення слідчих дій у кримінальній справі про нібито «незаконний перетин російського державного кордону» українськими моряками.

Їх із кораблями Росія захопила 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії. Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону». Кораблі Росія назвала «речовими доказами» в кримінальній справі, які «передані Україні на відповідальне збереження», військових так само раніше звільнили під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у кримінальній справі, яку там так і не закрили.

Read More

На Заході разом із Україною вшанували роковини Голодомору

У низці країн Заходу разом із Україною вшанували День пам’яті жертв Голодомору в Україні – з заявами виступили чільні посадовці й дипломати цих країн.

«Ми разом із народом України з сумом згадуємо всіх, хто втратив життя під час трагічного періоду Голодомору 1932–33 років», – заявив, зокрема, тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор. «Це була трагедія, це був злочин. Ухвалювалися закони, які посилювали голод. Один з них – «закон про п’ять колосків». Ці колоски пшениці нагадують нам про загиблих. Ми ніколи не забудемо Голодомор, його жертв і злочин проти людяності. Ми з Україною», – сказав він.

А у Вашингтоні з заявою про вшанування пам’яті мільйонів українців, які загинули 86 років тому під час Голодомору, виступив Державний департамент США. «Ми разом з усім світом пам’ятаємо про невинні жертви часів Голодомору і запевняємо у своїй підтримці демократичної, заможної та суверенної України», – заявила речниця Держдепартаменту Морґан Ортаґус.

У Канаді з заявою з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору виступив прем’єр-міністр Джастін Трюдо. Він, зокрема, заявив: «Із 1932 по 1933 рік тоталітарний радянський режим влаштував кампанію голоду по всій Україні. Мільйони загинули, ще незліченна кількість людей була арештована, депортована або страчена в перебігу геноциду, що мав на меті зламати їхню волю. Перед обличчям цих жахів народ України пережив усі ці жахи і вистояв, захистив свою мову, культуру і свою національну тотожність… Занадто багато років винуватці Голодомору заперечували його існування і приховували весь обсяг невимовних страждань від міжнародної спільноти. Кожному з нас належить робити все, щоб їхні історії ніколи не були стерті. Тільки пам’ятаючи про жінок, чоловіків та дітей, які загинули, ми можемо запобігти майбутнім злодійствам і захищати права людини скрізь, де вони опиняються під загрозою».

«Сьогодні і щодня Канада непохитна в нашій підтримці народу і уряду України, її суверенітету і територіальної цілісності, а також їхній роботі для побудови світлого і квітучого майбутнього», – додав Трюдо.

Посольство Франції в Україні, зі свого боку, заявило: «Франція разом з українським народом вшановує пам’ять жертв Голодомору. Ніколи не забудемо цю величезну трагедію, яка глибоко травмувала Україну та всю Європу».

Зі схожою заявою виступило посольство Австралії в Україні. «Сьогодні ми згадуємо пам’ять мільйонів невинних українців, які загинули під час свідомо влаштованого голоду 1932–33 років. Запалюємо свічку і пам’ятаємо про Голодомор», – заявили в посольстві.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус зі своєю заявою виступив іще напередодні, 22 листопада, коли він зустрічався у Вільнюсі з віцепрем’єр-міністром України Дмитром Кулебою. «Ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору, геноциду українського народу, який здійснив жорстокий сталінський режим 86 років тому. Ніколи не можна забувати злочини проти людяності, скоєні тоталітарними режимами», – заявив він.

У четверту суботу листопада – цього року 23 листопада – в Україні і світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору 1932–1933 років. Цього дня, зокрема, о 16-й годині також влаштовують акцію «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, досить запалити свічку на своєму вікні.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

У перебігу судового процесу в Україні в 2009–2010 роках над організаторами Голодомору було, зокрема, встановлено, що кількість людських втрат від Голодомору 1932–1933 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Крім того, за даними Служби безпеки України, втрати українців у частині ненароджених через Голодомор становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

Read More

Російська влада у Криму все ще сподівається на пороми до Туреччини

У російській владі в окупованому Криму все ще сподіваються на запуск поромного сполучення з Туреччиною після того, як стало відомо, що Міністерство закордонних справ Туреччини заперечило таку можливість.

Як заявив голова російської влади у Криму Сергій Аксьонов інформагентству «ТАСС» із сусідньої Росії, в них «усе готове для запуску процесу». Але, зауважив він, «це політичне питання», і «має бути рішення нашого президента (президента сусідньої Росії Володимира Путіна – ред.), турецької сторони».

Попереднього дня, 22 листопада, стало відомо, що МЗС Туреччини заперечило можливість відновити поромне сполучення з окупованим Кримом, яке існувало якийсь час після окупації українського Криму Росією.

Як повідомив у твітері посол України в Туреччині Андрій Сибіга, «Міністерство закордонних справ Туреччини на звернення посольства спростувало черговий «фейк» російської пропаганди про нібито відновлення морського сполучення Керч – Зонгулдак».

Про нібито запуск порома між Керчю в окупованому Криму і турецьким Зонгулдаком заявила раніше того дня директорка російської неурядової організації «Південний регіональний центр підтримки експорту» Наталя Сєрова. Але так званий «міністр транспорту» в російській владі, яка наразі фактично діє на півострові, Сергій Карпов уточнив, що хоча в Криму готові поновити таке сполучення, але фактично воно так і не почалося.

Туреччина підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, в першу чергу в питанні про незаконність окупації Криму, але до санкцій багатьох країн проти Москви за це не приєднувалася і тривалий час не перешкоджала фактичній торгівлі з цією окупованою частиною України. Зокрема, Туреччина час від часу припиняла приймати судна, що йшли з офіційно закритих урядом України кримських портів, але потім знову поновлювала це.

Та 2017 року влада Туреччини врешті остаточно ухвалила заборону приймати в турецьких портах усі судна, що прибувають із портів Криму. Щоправда, за повідомленнями, цю заборону обходять через захід суден по дорозі між Кримом і Туреччиною до портів Росії, так що саме російські порти стають офіційними пунктами виходу чи прибуття цих суден.

Уряд України після окупації Криму Росією 2014 року офіційно оголосив усі порти півострова закритими для суден під іноземними прапорами. Відтак заходження таких суден у ці порти розглядається Україною як порушення норм міжнародного права, як дії, що підривають суверенітет країни, а також як порушення законодавства України. Такі дії тягнуть за собою відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі кримінальну.

Read More