Йдеться про зразки голосу для розслідування кримінального провадження проти Міхеїла Саакашвілі, яке триває в Україні
…
популярні новини
Україна розраховує на продовження у першій декаді березня санкцій Євросоюзу щодо посадовців часів президентства Віктора Януковича, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс Україна» заступник Генерального прокурора України Євген Єнін. Водночас, за його словами, у санкційних списках ЄС дійсно є «група ризику», щодо якої санції можуть зняти, консультації щодо цього відбуваються у закритому режимі, тож назвати конкретні прізвища він не може.
«В принципі на сьогоднішній день ми близькі до тієї точки, коли необхідність для українського слідства у збереженні режиму санкцій фактично відпаде і тимчасові ліміти, які є в розпорядженні європейських партнерів, буде вичерпано», – сказав заступник Генпрокурора.
20 лютого Радіо Свобода стало відомо, що санкції проти Сергія Клюєва на наступний рік продовжені не будуть: дипломати Європейського союзу мають намір продовжити дію санкцій проти колишнього президента України Віктора Януковича і багатьох його соратників, але виключити зі списку двох із них – депутата-втікача Сергія Клюєва і екс-міністра юстиції Олену Лукаш.
Як заявили дипломати, санкції щодо решти 13 осіб у списку 21 лютого будуть продовжені ще на рік. Серед цих 13 осіб – Янукович, його син Олександр, колишній прем’єр Микола Азаров, екс-віце-прем’єр Сергій Арбузов, а також брат Сергія Клюєва Андрій, який був головою адміністрації Януковича.
Ці санкції – заборона на в’їзд до ЄС і замороження активів на території Євросоюзу – були запроваджені навесні 2014 року проти осіб, яких у Євросоюзі вважають відповідальними за дестабілізацію становища в Україні, і відтоді кілька разів переглянуті й продовжені. Дехто з підсанкційних намагався оскаржувати їх у Європейському суді, але там щоразу вирішували, що чинні санкції запроваджені законно (хоча в кількох випадках заднім числом визнавали незаконність цих санкцій у період весни 2014 – весни 2015 років).
Read MoreУкраїна працюватиме, щоб усі залучені до виборів президента Росії в Криму потрапили під санкції, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter.
«Будемо працювати над тим, щоб усі залучені до виборів президента Росії на території окупованого Криму потрапили під відповідні санкції», – написав Клімкін.
Він додав, що українська сторона надіслала ноту до МЗС Росії, в якій висловлений «рішучий протест проти виборів президента Росії на території окупованого Криму». Також Україна застерегла від спроб організації виборів на території окупованого Донбасу й наголосила, що не може бути ніяких виборів у диппредставництвах Росії в Україні «без повного виконання перших двох умов».
Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року, у них братимуть участь вісім кандидатів: Сергій Бабурін, Павло Грудінін, Володимир Жириновський, Володимир Путін, Ксенія Собчак, Максим Сурайкін, Борис Титов і Григорій Явлінський.
65-річний Володимир Путін фактично керує Росією від 31 грудня 1999-го, коли подав у відставку попередній президент Борис Єльцин. У 2008-2012 роках президентом був обраний Дмитро Медведєв. Сам Путін не балотувався на виборах через законодавчі обмеження. У цей період він обіймав посаду прем’єр-міністра.
Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…
Шевченківський районний суд Львова виніс обвинувальні вироки трьом членам добровольчого руху «ОУН» за звинуваченням у підготовці вибухів на залізниці в серпні 2016 року, повідомила прес-служба управління СБУ у Facebook.
У відомстві заявили, що обвинувачені визнали свою провину й відповідно до рішення суду отримали п’ять, чотири та три роки позбавлення волі. Слідчі вважають, що чоловіки намагалися підірвати три ділянки міжнародних залізничних сполучень на Львівщині.
У СБУ нагадали, що в цій справі в 2017 році ще двоє чоловіків були засуджені до п’яти років позбавлення волі умовно.
Чоловіків затримали 7 серпня 2016 року у Львівській області, як стверджують правоохоронці, «під час підготовки теракту».
За даними СБУ, під час проведених обшуків правоохоронці вилучили у затриманих гранатомети РПГ-7 та РПГ-26, автомат Калашникова, пістолети Макарова, 10 одиниць бойової переробленої вогнепальної зброї, дві тисячі набоїв різного калібру, 19 гранат різного типу, два кілограми тротилу, близько 10 кілограм речовин, що є складовими для виготовлення вибухівки, електродетонатори й запали.
…
Голова Закарпатської області Геннадій Москаль заявив, що в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун має першою просити вибачення за поширення «негативної й недостовірної інформації про Закарпаття».
У мережі раніше з’явилося відео з сесії Закарпатської облради 22 лютого, де Москаль під час виступу критикує заяву Уляни Супрун про те, що ліки від кору в області були нерозмитнені належним чином.
«Подивіться на цю Супрун. Я готую їй відповідь, що їй щеплення треба від дурості… Вчора розповсюдили всі інформаційні агентства її лист, що проблеми на Закарпатті, бо та місцева адміністрація, яку очолює Геннадій Москаль, отримали 8 тисяч доз від Угорщини, але не розмитнили їх і завезли контрабандою. Хоча зараз ми виставляємо митниці – все розмитнено. Це що за ї**нута, я вибачаюсь за це слово», – сказав Москаль на сесії.
У заяві голови Закарпатської області, яка оприлюднена на сайті політика, йдеться, що його висловлювання відповідають чинному українському законодавству, яке передбачає право на відповідь, однак не регламентує, якою саме вона повинна бути.
«Якщо пані Супрун вважає, що зачеплено її честь, гідність і ділову репутацію, вона може звернутися до суду, який призначить лінгвістичну експертизу моїм висловлюванням… А тому перша має попросити вибачення пані Супрун за поширення негативної й недостовірної інформації. Якщо її вибачення будуть щирими, тоді вони будуть і від мене. Якщо ж пані Супрун промовчить, мовчатиму і я», – зазначив Москаль.
Він наголосив, що вакцина від кору бельгійського виробництва, яка сертифікована в Україні, була передана урядом Угорщини на Закарпаття й розмитнена відповідно до законодавства. Після розмитнення її передали в райони області, сказав Москаль.
21 лютого виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що на Закарпатті є проблеми з розподілом вакцин на Закарпатті.
«Там місцева адміністрація і губернатор Геннадій Москаль нам повідомили, що вони отримують 8 тисяч доз від Угорщини, але їх належним чином не розмитнили і вони ніби контрабанда, а тепер лікарі не хочуть їх використовувати і ми їм передали дози», – сказала Супрун.
Очільниця МОЗ наразі не коментувала останні висловлювання голови Закарпатської ОДА на свою адресу.
Міжфракційне об’єднання депутатів з питань гендерної рівності «Рівні можливості» засудило лайливі висловлювання Москаля про Супрун.
…
Різку активність так званих «інтернет-тролів» щодо окремих відео проекту Радіо Свобода «Донбасс.Реалии» зафіксовано від ранку 22 лютого. Як повідомляють журналісти проекту, йдеться головним чином про два відео щодо загибелі найманців зі складу «ПВК Вагнера» внаслідок атаки американської авіації 8 лютого в сирійській провінції Дейр-ез-Зор.
За три години на двох різних Youtube-каналах Радіо Свобода, куди були завантажені сюжети, різко зросла кількість негативних реакцій. Згідно зі статистикою відеохостингу, два відео синхронно отримали по 12 тисяч «дислайків», після чого так само раптово активність спала й кількість реакцій припинила рости.
В атакованому матеріалі наведені свідчення рідних та знайомих двох найманців з так званої «ПВК Вагнера», повідомлення про загибель яких з’явилися незабаром після інциденту в Сирії. Один з них – росіянин Станіслав Матвєєв зі Свердловської області Росії, інший – харків’янин Володимир Винограденко.
17 лютого Радіо Свобода, зокрема Російська служба, повідомляла, що її YouTube-канал міг піддатися атаці «фабрики тролів». На ознаки такої ситуації вказувало різке зростання кількості негативних реакцій (дислайків) на одночасно кількох відеозаписах на каналі.
Співробітники так званої «фабрики тролів» відомі тим, що за грошову винагороду пишуть у соцмережах дописи на підтримку Кремля, а також проводять атаки на незалежні ЗМІ та опозиційних блогерів. За непідтвердженою інформацією, «тролі» з російського «Агентства інтернет- досліджень» є проектом бізнесмена Євгена Пригожина, якого називають другом президента Росії Володимира Путіна. Так звану «ПВК Вагнера» також називають підконтрольною мільярдеру Пригожину.
…
У штабі української воєнної операції на Донбасі 22 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години четверга бойовики здійснили 10 обстрілів позицій ЗСУ.
Згідно з повідомленням, обстріли бойовиків тривали неподалік Луганського, Кримського, Зайцева, Новолуганського, Гладосового, Лозового та Новотроїцького.
Під час збройних атак підтримувані Росією бойовики використовували міномети різних калібрів, гранатомети, кулемети і стрілецьку зброю.
В угрупованні «ДНР» стверджують, що українські військові обстріляли в четвер селище Олександрівку, пошкоджено житловий будинок. Бойовики з угруповання «ЛНР» на своїх сайтах не пишуть про порушення режиму тиші упродовж дня.
Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…
Генеральна прокуратура України не має права подавати повторне клопотання про відсторонення від посади дніпровського судді Геннадія Підберезного, підозрюваного в спробі дати хабара керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому до того часу, поки обвинувальний акт в його справі не переданий до суду. Про це Радіо Свобода повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко.
«Від 21 лютого суддя ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження. Поки не буде поданий обвинувальний акт до суду, прокуратура не має права звертатися з клопотанням про відсторонення судді. Як тільки суддя закінчить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, і обвинувальний акт буде переданий до суду, тоді в прокуратури з’являється право на клопотання про відсторонення судді від його посадових обов’язків», – пояснив Лисенко.
Раніше стало відомо, що суддя Кіровського районного суду Геннадій Підберезний, якого минулого року разом зі ще однією суддею затримали за підозрою в спробі дати хабар керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому, вийшов на роботу. Інформацію про це Радіо Свобода 22 лютого підтвердили в Кіровському районному суді.
За даними суду, зараз Геннадій Підберезний працює суддею, раніше він обіймав посаду голови суду.
Згідно зі списком справ, призначених до розгляду, який оприлюднений на сайті суду, 22 лютого суддя провів два судові засідання. До кінця місяця у графіку кілька судових засідань, які має провести цей суддя, у тому числі й у складі суддівської колегії.
Раніше Вища рада правосуддя за клопотанням ГПУ відсторонила Геннадія Підберезного від роботи до 16 січня.
13 лютого цього року в Генпрокуратурі повідомили, що завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою суддів і мають намір найближчим часом передати справу до суду.
«21 вересня 2017 року зазначених осіб було затримано в службовому кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького після передачі йому частини неправомірної вигоди в сумі 50 тисяч доларів США за вирішення ним питання щодо закриття відносно осіб кримінального провадження», – нагадали в прокуратурі.
У вересні 2017 року суд арештував суддю Підберезного з правом застави у 5 мільйонів, яку він згодом вніс.
У разі визнання винними суддям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.
…
Тарифи зростають. Українці заплатять власникам обленерго
НАБУ «розкопало» «бурштинову справу». Розенблат скаржиться на замах
Дві третини українців вважають Росію ворогом. Інші – джерелом заробітку
На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус та директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко; член ради громадського контролю при НАБУ Сергій Миткалик та директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик; директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Кучеріва Ірина Бекешкіна та президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
…
Спостерігачі Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі (СММ ОБСЄ) заявляють, що зафіксували значне зосередження озброєння біля захоплених бойовиками сіл у Луганській області. Про це йдеться в поширеному сьогодні звіті місії за період вечірніх годин 19-20 лютого.
«19 лютого в непідконтрольному урядові районі безпілотний літальний міні-апарат (БПЛА) СММ зафіксував 5 нерухомих самохідних гаубиць (2С1 «Гвоздика», 122 міліметри) за 1 кілометр на північний захід від населеного пункту Шимшинівка (27 кілометрів на північний захід від Луганська), які розміщені там із порушенням ліній (координат) відведення», – йдеться в повідомленні.
За даними місії, біля Шимшинівки спостерігачі зафіксували також інші види озброєння – 11 танків, 20 бронетранспортерів, 7 машин управління вогнем артилерії і 21 вантажівку.
Повідомляється, що 19 лютого значну кількість одиниць озброєння спостерігачі помітили і біля населеного пункту Мирне – 21 танк, 12 буксируваних і 8 самохідних гаубиць, 15 мінометів, 6 протитанкових гармат.
Водночас у Луганській області, як вказали спостерігачі СММ ОБСЄ, зафіксоване зменшення кількості порушень режиму припинення вогню в порівнянні з попереднім звітним періодом.
Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…
Президент України Петро Порошенко назвав Росію країною-агресором, «добре скоординовані» дії якої у гібридній війні проти України були помітні ще із початку анексії Криму. Про це він сказав 21 лютого під час допиту у режимі відеоконференції в ході засідання у справі про «державну зраду» екс-президента Віктора Януковича.
«Анексія Криму була частиною гібридної війни Росії проти України», – сказав Порошенко, зазначивши, що наприкінці лютого 2014 року він прибув до Криму і став свідком присутності російських військових на півострові.
«Я особисто бачив військовослужбовців у зеленій формі. Це були військовослужбовці збройних сил Росії, як зі складу Чорноморського флоту, так і з регулярних сил, які були перекинуті в ці дні, починаючи з 20 лютого», – сказав Порошенко.
Він додав, що в операції із захоплення території України були задіяні десятки тисяч російських військовослужбовців, які перебували в Севастополі, і десятки тисяч російських військовослужбовців, що прибули безпосередньо з Росії.
«З точки зору міжнародного права країна-агресор Російська Федерація не мала жодних підстав діяти у спосіб, який вона продемонструвала починаючи з 20 лютого 2014 року. Я думаю, що буде можливість поставити це питання тим, хто ухвалив рішення щодо початку агресії проти України з боку Російської Федерації», – сказав Петро Порошенко.
Коментуючи передачу повноважень президента Олександру Турчинову в лютому 2014 року, Порошенко сказав, що «перед обличчям агресії» чекати не було можливості через відсутність на місці тодішнього президента Віктора Януковича.
Якраз після того, як сторона захисту кілька разів намагалася запитати Порошенко про легітимність повноважень Януковича, які були передані Турчинову, а також, коли адвокат спитав, чому під час нещодавньої відпустки Порошенка на Мальдівах ніхто не вирішив його самоусунути, суддя зупинив допит свідка. Суддя заявив, що захист умисно ставить питання, які не стосуються кримінального провадження.
Засідання Оболонського райсуду Києва перенесли на 22 лютого. Захисник Януковича заявив, що проситиме суд про повторний допит Порошенка.
Оболонський районний суд наприкінці червня 2017 року розпочав заочний розгляд справи за звинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Події на Майдані розслідуються в окремому провадженні.
Екс-президент України Віктор Янукович, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, всі звинувачення заперечує.
…
Посли Європейського союзу 21 лютого вирішили на півроку продовжити дію санкцій, запроваджених проти Росії через загрозу суверенітетові України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі.
«Посли ЄС сьогодні вирішили продовжити на шість місяців замороження рахунків і візові обмеження для 150 осіб і 38 організацій, відповідальних за дії проти територіальної цілісності України», – написав кореспондент Радіо Свобода у Twitter.
Рішення ще має затвердити Рада ЄС.
Востаннє Рада ЄС продовжила санкції проти Росії через загрозу суверенітетові України 14 вересня 2017 року – до 15 березня 2018 року.
Обмежувальні заходи включають у себе візові обмеження і замороження рахунків. У заяві на сайті Ради було вказано, що оцінка ситуації в Україні «не засвідчила зміни у санкційному режимі». Брюссель тоді вилучив із санкційного списку чотирьох сепаратистів, які були вбиті.
Обмежувальні заходи були впроваджені у березні 2014 року як реакція Європейського союзу на кризу в Україні.
Крім того, щодо фізичних і юридичних осіб Росії і окупованого Криму, донбаських і кримських сепаратистів та представників колишньої української влади, а також проти цілих кількох галузей російської економіки були запроваджені ще кілька пакетів санкцій, які продовжуються окремо.
Схожі санкції запровадили також США й інші країни «Групи семи» і деякі інші держави.
Read MoreКабінет міністрів України схвалив рішення про підвищення пенсій військовослужбовцям з 1 січня в середньому на 1,5 тисячі гривень, повідомляє прес-служба уряду.
Як заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні Кабміну 21 лютого, рішення не потребує внесення змін у чинне законодавство, і воно буде в силі до моменту напрацювання й ухвалення відповідного законопроекту, який на даний час обговорюється на різних майданчиках.
«Ми розпочали дискусію про пенсії військовослужбовцям восени. Це надзвичайно важливий закон, який встановлює справедливість щодо військових… Але дискусії щодо проекту закону тривають. І вони можуть тривати місяць і два… Тож сьогодні ми ухвалюємо рішення про підвищення пенсій для військовослужбовців – у середньому на 1,5 тисячі гривень. Нарахування розпочнуться з сьогоднішнього дня», – сказав Гройсман.
Раніше міністр соціальної політики Андрій Рева повідомив, що реформа пенсійного забезпечення військових сприятиме збільшенню розміру їхніх пенсійних виплат на 77%. За словами Реви, після початку пенсійної реформи у 2017 році середня пенсія по країні зросла до 2448 гривень, а середня пенсія силовиків становить 2600 гривень.
…
Пораненим та членам сімей загиблих під час подій Революції гідності виплатили 255,8 мільйона гривень допомоги станом на 20 лютого 2018 року, повідомляє Міністерство соціальної політики України.
У відомстві заявили, що допомогу надали 1080 людям.
У період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.
…
Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» через розгляд Північнокавказьким окружним військовим судом у Росії ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», у якій фігурують шість громадян України – Муслім Алієв, Емір-Усеїн Куку, Вадим Сірук, Енвер Бекіров, Рефат Алімов та Арсен Джеппаров.
«Влаштований російською стороною судовий фарс є черговим прикладом застосування країною-окупантом репресій проти кримськотатарського народу під приводом «боротьби з тероризмом». МЗС України вимагає від російської сторони негайно припинити політично вмотивоване переслідування представників кримськотатарського народу», – заявили в МЗС.
Українське зовнішньополітичне відомство також закликало світову спільноту «засудити антигуманну і протиправну діяльність судових органів Російської Федерації та посилити політико-дипломатичний тиск на державу-агресора з метою звільнення незаконно утримуваних в Росії та на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим громадян України».
У лютому-квітні 2016 року в Ялті були затримані Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Інвер Бекіров і Вадим Сірук. Їх звинувачують в причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму Москва намагається насаджувати цю внутрішньоросійську заборону і на цій окупованій частині території України, хоча в Україні організація діє легально.
…
Апеляційний суд Києва скасував рішення Солом’янського районного суду столиці, який оштрафував голову Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції. Про це свідчать дані на сайті апеляційної інстанції.
Згідно з цією інформацією, Апеляційний суд розглядав справу 19 лютого і ухвалив рішення на користь Ситника «у тому числі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення».
Національне агентство з питань запобігання корупції 13 листопада 2017 направило до Солом’янського райсуду Києва протокол стосовно директора Артема Ситника, у діях якого агентство вбачає адміністративне порушення.
Водночас у НАБУ стверджували, що у визначені законом терміни надали відповідь на запит НАЗК і надіслали копії всіх запитуваних документів, також роз’яснили відсутність конфлікту інтересів у описаному НАЗК випадку. Сам Ситник не виключав можливості здійснення тиску на нього і його відомство через антикорупційну діяльність.
17 січня Солом’янський районний суд Києва оштрафував Ситника на 1700 гривень.
НАБУ розслідує кримінальні корупційні правопорушення, підслідними бюро є найвищі посадові особи.
…
Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд до 18 березня продовжив арешт кримському татарину Ісмаїлу Рамазанову, обвинуваченому в розповсюдженні екстремістських висловлювань.
Сторона обвинувачення підтримала цю вимогу, зазначивши, що наявність у Рамазанова паспорта громадянина України загрожує тим, що він може зникнути з території півострова.
Затриманого 23 січня після обшуку в селі Новий Мир Сімферопольського району кримського татарина Ісмаїла Рамазанова звинувачують у поширенні інформації, що розпалює міжнаціональну ворожнечу і міжрелігійну ненависть.
За його словами, близько четвертої години ранку в день затримання до нього додому проникли співробітники російських спецслужб і перед обшуком накинули на голову куртку, після чого почали бити.
Рамазанов стверджує, що йому завдали численних ударів по спині, в область нирок, по голові, у район потилиці, по руках і ногах, також викручували пальці. Адвокат вказує, що в лікарні Сімферополя зафіксували наявність побоїв на тілі його підзахисного, однак і після відвідин клініки Рамазанова били в автомобілі.
Після анексії в Криму відбуваються масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Цю внутрішньоросійську заборону Москва після захоплення Криму намагається насаджувати і на цій окупованій нею частині української території, хоча в Україні організація діє легально.
…
Міністерство внутрішніх справ України заперечує інформацію, що підрозділи Національної гвардії припинили охороняти Шевченківський районний суд Києва.
«Наразі там військовослужбовці Національної гвардії продовжують нести службу. Протягом дня було проведено заміну гвардійців на цьому об`єкті, відповідно до плану організації чергування», – заявили в МВС.
У відомстві також закликали Державну судову адміністрацію та Вищу раду правосуддя «якомога швидше створити спеціальну незалежну службу охорони судів».
19 лютого голова Вищої ради правосуддя Ігор Бендесюк зачитав звернення Шевченківського районного суду Києва, в якому йшлося, що зранку бійці Національної гвардії без пояснення причини покинули приміщення суду, залишивши його без охорони.
15 лютого біля Солом’янського районного суду Києва, який розглядав запобіжний захід міському голові Одеси Геннадію Труханову, сталися сутички між праворадикалами й невідомими чоловіками в чорному, а також між праворадикалами й правоохоронцями. Пізніше стало відомо про вогнепальне поранення в ногу одного поліцейського.
19 лютого голова МВС Арсен Аваков повідомив, що Шевченківський райсуд Києва відпустив з-під арешту чоловіка, який стріляв у поліцейського біля Солом’янського райсуду. Міністр заявив, що звернувся до прем’єр-міністра з проханням скликати позачергове засідання уряду, оскільки «не бачить, як у таких умовах поліцейські і гвардійські сили можуть виконувати невластиву для себе функцію охорони судів».
Вища рада правосуддя заявила, що «вважає неприпустимим вирішення суспільних суперечок шляхом насильства в будь-якій формі й категорично засуджує факти нападу на працівників Національної поліції та громадян, які мали місце в Солом’янському районному суді Києва» 15 лютого.
Водночас ВРП, «поділяючи стурбованість МВС України, категорично не сприймає публічні заяви про відмову від виконання державної функції забезпечення охорони судів».
…
МЗС Росії викликало тимчасового повіреного у справах України через ситуацію з «Росспівробітництвом»
Міністерство закордонних справ Росії повідомило 19 лютого про виклик тимчасового повіреного у справах України в Москві Руслана Німчинського і висловлення йому протесту через ситуацію з будівлею «Росспівробітництва» у Києві, назвавши це «безчинством українських націоналістів-русофобів».
«Очевидно черговий прояв посилення в Україні агресивного націоналізму неонацистського спрямування, який явно користується покровительством і підтримкою офіційної влади країни. Навряд чи можна вважати випадковим збігом той факт, що погром в Російському центрі науки та культури («Росспівробітництво») стався відразу ж після одіозного виступу президента України Петра Порошенко на Міжнародній конференції з питань безпеки в Мюнхені, який був насичений антиросійськими закидами і містив прямий заклик до «боротьби з російським прапором» по всьому світу», – йдеться у заяві МЗС Росії.
У заяві також вказано, що Посольство Росії в Києві відправило ноти протесту в МЗС України. Російська сторона вимагає встановити та притягнути до відповідальності винуватців події, додали в МЗС.
«До української сторони звернено заклик покласти край витівкам радикал-націоналістів, створити належні умови для нормального і безпечного функціонування російських установ в Україні, відповідно до зобов’язань Києва за загальновизнаними міжнародними конвенціями і російсько-українським міжурядовими угодами», – вказали в російському зовнішньополітичному відомстві.
Раніше сьогодні заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв в інтерв’ю Радіо Свобода назвав неприйнятним пошкодження приміщень офісу «Росспівробітництва» у центрі Києва. Він зауважив, що це не додає Україні позитивного іміджу в світі.
18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої (близько 100 осіб) атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи. Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва. У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.
Це не перший за останні дні інцидент щодо «Росспівробітництва» у Києві. 17 лютого молодики із шевронами «С14», «Традиція і порядок» та «Правий сектор» зайшли в будівлю представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці, відомого як «Росспівробітництво», на Подолі в Києві та розмалювали всередині стіни написами: «Геть ФСБ», «Смерть Росії», «Свободу політв’язням» та «Це вам за Крим», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
…
Мюнхенська конференція. Зустріч «нормандської четвірки» не відбулась.
Саакашвілі з Європи хоче відставки Порошенка в Україні.
Олімпіада-2018: «золотий» фристайл, нестрибаючі фігуристи та сани без фіналу.
На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков та експерт з проблем національної безпеки Тарас Жовтенко; політолог Олеся Яхно та член політради «Руху нових сил» Іван Слободяник; міністр молоді і спорту України Ігор Жданов, віце-президент Національного олімпійського комітету України Володимир Бринзак, директор департаменту олімпійських видів спорту Міністерства молоді і спорту України Роман Вірастюк, генеральний секретар федерації гірськолижного спорту України Юлія Сипаренко та спортивний журналіст УНІАН Юрій Трохимчук.
…
За попередніми даними, українців не було на борту іранського літака, який розбився 18 лютого, повідомляє Міністерство закордонних справ України у Twitter.
«За попередньою інформацією консула, громадян України не було на борту літака, що зазнав катастрофи в Ірані», – заявили в МЗС.
18 лютого в Ірані впав пасажирський літак ATR 72 авіакомпанії Aseman Airlines. 59 пасажирів і шість членів екіпажу загинули. Катастрофа сталася поблизу міста Семиром у провінції Ісфаган.
За даними іранської агенції Tasnim, літак виконував рейс зі столиці Тегерана до міста Ясудж на південному заході країни. Літак зник із радарів через 20 хвилин після зльоту.
…
Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва у Facebook.
У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.
«Учасники добровольчого руху «ОУН» провели акцію, під час якої пошкодили будівлю банку та російського центру науки та культури і намагалися пошкодити фасад ще однієї фінансової установи», – заявили в поліції.
Згідно з повідомленням на місці проведення акції перебували групи комунікації, які здійснювали роз’яснювальну роботу щодо наслідків порушень правопорядку. Також працювали групи документування, які фіксували осіб, «котрі закликали до протиправних дій, та безпосередньо дії правопорушників».
18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи.
…
Президент України Петро Порошенко 18 лютого оголосив про свою участь у судовому засіданні із розгляду кримінального провадження щодо звинувачень у державній зраді колишнього президента Януковича.
«Зло повинно бути покаране. Це тому, вперше в українській історії, я прийняв рішення взяти участь у судовому процесі. Безпрецедентно, коли президент це особисто робить, але це справа кожного з нас», – заявив Петро Порошенко на відкритті виставки, присвяченої учасникам Революції гідності – творчим особистостям «Переведи мене через Майдан».
Президент також звернувся і до присутнього на заході Генерального прокурора Юрія Луценка з проханням проінформувати про майже три з половиною тисячі епізодів, понад сотню кримінальних проваджень і десятки судових процесів.
Порошенко наголосив, що поділяє «незадоволення суспільства темпами розслідування, і ще більше – швидкістю судових процесів. За чотири роки вони мали зробити більше».
Петро Порошенко наголосив, що потрібно пройти процедурно складний шлях для того, щоб у вбивць потім не було жодних зачіпок в європейських судах.
У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.
Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року почав заочний розгляд справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Справа щодо подій на Євромайдані розслідується як окреме провадження.
Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…
Зустріч міністрів закордонних справ у форматі «нормандської четвірки» щодо врегулювання ситуації на Донбасі на полях Мюнхенської конференції з безпеки не відбудеться, повідомив 17 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
«Близько 20 зустрічей, приємних і не дуже, та багато снігу в Мюнхені – такий головний підсумок Мюнхенської конференції. Щодо зустрічі у «нормандському форматі» – наступного разу будемо збирати всіх міністрів, інакше щось йде не так. Цього разу – у німецької делегації», – написав Клімкін у Twitter.
Зустріч у «нормандському форматі» спочатку планувалася на вечір 16 лютого, але згодом з’ясувалося, що зустріч не відбудеться, бо на неї не встигає прибути німецька делегація. Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що сторони домовлятимуться про новий час. Речниця МЗС Мар’яна Беца повідомила агенції «Уніан» 17 лютого, що ймовірність зустрічі у відповідному форматі в Мюнхені «дорівнює нулю».
Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.
Read MoreУ штабі української воєнної операції на Донбасі 17 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години суботи бойовики здійснили 10 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.
«На луганському напрямку ворог застосував 82-міліметрові міномети та артилерійські установки калібру 122-міліметри по наших опорних пунктах поблизу Луганського. Неподалік Троїцького загарбники вели вогонь зі 120-міліметрових мінометів та озброєння БМП. Після обіду окупанти активізувалися у районі Кримського, де неодноразово обстрілювали українських оборонців із мінометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, на донецькому напрямку бойовики стріляли неподалік Пісків.
В угрупованні «ДНР» заявили, що українська сторона буцімто зазнала втрат минулої ночі через, як описали бойовики, «спробу бойової вилазки» до їхніх позицій неподалік окупованого Донецька. В угрупованні «ДНР» стверджують про чотирьох убитих і поранених та взяття однієї особи в полон. Підтвердження цієї інформації з боку ЗСУ немає.
В угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона сьогодні обстріляла населений пункт Сокольники.
Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…