Влада

Політичний та економічний тиск змушує українських журналістів уникати критичних тем, заявив директор представництва правозахисної організації Freedom House в Україні Метью Шааф під час дискусії в Національній спільці журналістів України.

«Політичний і економічний тиск на журналістів і ЗМІ змушують їх уникати вибору тих чи інших «критичних» тем. Влада обмежила свободу слова в Україні нібито під приводом національної безпеки. Але це більше політичні дії. Намагання посилити контроль в інтернет-просторі ми розцінюємо як посилення цензури», – сказав Шааф.

Заступник голов Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Бенджамін Монро зазначив, що одним із важливих акцентів у звітах місії є діяльність сайту «Миротворець», який оприлюднив персональні дані багатьох представників медіа.

«Ми спілкувалися з десятками журналістів, чиї дані було оприлюднено на цьому сайті. Така ситуація є порушенням права на приватність і презумпції невинуватості, оскільки людей назвали злочинцями. Хотілося б ще раз закликати поліцію провести дієве розслідування щодо діяльності цього сайту», – заявив Монро.

Він додав, що представників місії також тривожить кількість нападів на представників журналістської професії, факти штурму, обшуків редакцій, тиску на медіа.

«Часто під час таких випадків присутні представники правоохоронних органів, але вони ніяк не реагують. До того ж, за даними потерпілих, кримінальні провадження навіть не відкриваються», – зазначив Монро.

У січні 2018 року Freedom House оприлюднила звіт, яка займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини в різних країнах світу. Згідно з ним Україна залишається в розділі «частково вільних» країн.

В оновленій оцінці стану демократії в Україні Freedom House зауважує, що наразі «Україна продовжує відновлюватися від розладу», який почався після відсторонення колишнього президента України Віктора Януковича, окупації Росією Криму та початку збройного конфлікту на сході держави.

Рейтинг свободи в Україні, за оцінками організації, складає 3 із 7 балів (1 бал – найбільш вільні країни, а 7 – найменш вільні).

Центр дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку «Миротворець» збирає, обробляє і публікує дані про людей, які, на думку активістів ініціативи, причетні до сепаратистських угруповань на сході України і до сприяння окупації Криму – і громадян України, і іноземців. Ці списки активісти публікують на своєму сайті в розділі «Чистилище». За повідомленнями, цією базою даних користуються і українські силовики.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Про це в коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії ТБ» розповів заступник прокурора АРК Олександр Удовиченко.

«Якщо це громадянин України, то в разі доведення його провини, йому може загрожувати покарання за державну зраду, яке передбачає навіть до 15 років позбавлення волі й відповідальність за незаконне проведення виборів, які Кримінальний кодекс кваліфікує теж як злочин», – повідомив Удовиченко.

У прокуратурі зазначили, що громадянам Росії, які братимуть участь в організації і проведенні виборів на півострові, загрожує переслідування за статтями Кримінального кодексу України про захоплення державної влади й посягання на територіальну цілісність України.

Раніше прокуратура АРК закликала кримчан не брати участь в організації виборів президента Росії в анексованому Криму.

Прокуратура АРК може притягнути до відповідальності 10 тисяч членів виборчих комісій, які організовують російські вибори на анексованому півострові.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада України закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти й уряди не визнавати легітимність російських виборів у Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Активісти пікетували будинок Юрія Крисіна, фігуранта справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, у Гатному під Києвом, повідомляє волонтер Роман Сініцин.

За його словами, з будинку до пікетувальників ніхто не вийшов.

За даними «Громадського», в акції взяли участь близько 50 людей, серед них представники «Автомайдану» і праворадикальної організації «С14».

Учасники акції залили паркан будинку томатним соком і вигукували «Крисіна на нари». Паркан біля будинку обклеїли наліпками «Розшук. Юрій Крисін «Шрек».

Минулого місяця активісти заявили, що знайшли Крисіна у дитячому відділенні лікарні в Києві й облили його зеленкою.

Шевченківський районний суд Києва 22 грудня 2017 року визнав Крисіна винним у хуліганстві – йому призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки. Рішення було оскаржене. Але на засідання Апеляційного суду Києва 1 березня Крисін не з’явився, тому суд ухвалив рішення про примусове його приведення.

Наступне засідання, на яке Нацполіція та прокуратура мають примусово доставити Крисіна, призначили на 19 березня 14:00.

Журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.
…

Міністр оборони Швеції Петр Гультквіст відвідає Україну 5 березня, повідомляють у Міністерстві оборони України.

«5 березня, в рамках офіційного візиту в Україну делегації Міністерства оборони Королівства Швеція, у Києві міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак проведе зустріч з міністром оборони Королівства Швеція паном Петером Гультквістом», – йдеться в повідомленні.

Незаконна анексія Росією українського Криму і підтримка бойовиків на сході України викликала побоювання у Балтійському регіоні. Швеція звинуватила російські літаки у провокаційних польотах поблизу її кордонів.

Шведський лівоцентристський уряд заявив, що держава у НАТО не вступатиме. Водночас опозиційні партії виступають за приєднання до альянсу, а опитування демонструють, що багато шведів із цим погоджується.

На тлі цього у травні 2016 року парламент Швеції ратифікував договір із НАТО, за яким зобов’язується надавати свою територію для військових навчань НАТО і приймати сили реагування альянсу.

Зближення Швеції з НАТО викликало обурення Москви.

У вересні минулого року в нейтральній Швеції розпочалися наймасштабніші за 20 років військові навчання «Аврора-17» за участі США та інших країн НАТО. Це підрозділи зі США, Франції, Данії, Естонії, Фінляндії, Литви та Норвегії і 19 тисяч шведських військових. Мета навчань – відпрацювати реакцію на «несподіваний напад».
…

Від початку сьогоднішньої доби режим тиші на Донбасі продовжує зберігатися вздовж усієї лінії зіткнення, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Станом на 18:00 обстрілів у бік наших позицій не зафіксовано. Підрозділи української армії неухильно дотримуються Мінських домовленостей», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ЛНР» не повідомляють про обстріли упродовж дня на захоплених бойовиками територіях Луганщини. На сайтах угруповання «ДНР» відсутня інформація про бойові дії, хоча бойовики вказують, що в окупованому Донецьку вибухнув автомобіль і постраждала одна людина. Що стало причиною невідомо. В угрупованні «ДНР» також заявили про «прихильність» новому перемир’ю на Донбасі.

2 березня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні повідомила про домовленість ТКГ у Мінську про відновлення режиму припинення вогню, що має вступити в силу з 00:01 годин 5 березня. До цього черговий «режим тиші» був оголошений з півночі 23 грудня 2017 року. Але це перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Зниження тиску газу в газотранспортній системі України на 20% жодним чином не вплинуло на стабільність української енергосистеми, заявили в «Укренерго».

У компанії зазначили, що у зв’язку з запровадженням в РНБО України кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, харківську ТЕЦ-5 та кременчуцьку ТЕЦ перевели на використання мазуту замість газу.

«При цьому навантаження цих станцій залишилося незмінним, змін у енергобалансі країни у зв’язку з цим не відбулося», – запевняють в «Укренерго».

Згідно з повідомленням на стабільність енергосистеми не вплинуло й зростання споживання, пов’язане зі зниженням температури повітря.

28 лютого компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпромом» у суперечці щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу.

У компанії «Укртрансгаз» 1 березня заявили про низький тиск у магістральних газопроводах на вході в українську ГТС і додали, що падіння тиску на вході системи ускладнює його транзит і споживання.

Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв заявив, що російська сторона отримала гроші за березневі поставки газу компанії «Нафтогаз України», але потім повністю повернула ці кошти. За його словами, додаткова угода на поставку газу, необхідна для початку поставок, не була погоджена.

3 березня президент України Петро Порошенко заявив, що ситуація з газопостачанням стабілізувалася. Він повідомив, що Україна має різке збільшення поставок газу з Польщі, Словаччини та Угорщини.
…

Щонайменше троє українських журналістів постраждали під час «слідчих дій» під Верховною Радою сьогодні, повідомили Радіо Свобода в Інституті масової інформації. Це – Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко розповів: у момент нападу знімав на відео ранкові події під будівлею Верховної Ради в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.

Сергій викликав поліцію і швидку, зараз перебуває у лікарні. На прибуття слідчо-оперативної групи журналіст чекав вже більш ніж півтори години. Каже: по телефону йому відповіли, що затримка може бути через погоду.

Богдан Кутєпов із Hromadske після інциденту написав у Facebook, що чоловік у чорному однострої із закритим обличчям вдарив його ногою і назвав «виродком».

Кореспондент видання Insider Владислав Красінський опублікував відео, на якому видно, як його виштовхують із території наметового містечка поліцейським щитом.

«Отримав стусанів від тактиків, була погроза застосування сльозогінного газу — поліцейський розмахував ним перед обличчям, одночасно виштовхуючи щитом за периметр наметового містечка. Це щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності, бо обидві руки в мене були зайняті камерою та телефоном, на який я записував відео, а на шиї висіла прес-карта, тобто переплутати мене з мітингувальником у цій ситуації було неможливо», – зазначив Красінський у коментарі Радіо Свобода. Водночас, за словами журналіста, заяву в поліцію він не писав.

У поліції, тим часом, ситуацію поки що не коментували.

За даними офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, під час сутичок біля Верховної Ради затримали 112 людей, а п’ятеро жителів наметового містечка та четверо співробітників правоохоронних органів –госпіталізовані. Поліція, однак, повідомляє про сімох постраждалих силовиків.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що слідчі працювали у рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві в грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та п’ять димових мін.
…

Президент України Петро Порошенко привітав рішення президента США Дональда Трампа продовжити на один рік санкції проти Росії через її агресію щодо України.

«Вітаю рішення президента Дональда Трампа продовжити дію американських санкцій проти Росії. Це чіткий сигнал агресору, що дія обмежувальних заходів буде тривати, поки не будуть відновлені суверенітет і територіальна цілісність України. Ні пропаганда, ні брязкання зброєю, ні енергетичний шантаж не зруйнують проукраїнську коаліцію», – написав Порошенко на своїй Twitter-сторінці.

2 березня президент США Дональд Трамп продовжив терміном на рік обмежувальні заходи щодо Росії через дії і політику уряду Російської Федерації щодо України, які «підривають демократичні процеси та інститути в Україні; загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності; і сприяють незаконному привласненню її активів». У наказі йдеться, що раніше введені санкції «повинні залишатися в силі після 6 березня 2018 року».

У 2014 році США ввели санкції проти Росії через анексії Криму і ролі Москви у збройному конфлікті на Донбасі. Згодом санкційні списки неодноразово розширювалися.
…

«Твердження патріарха про «громадянську війну» на Донбасі розглядаємо як антиукраїнську провокацію» – посольство України
…

Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан заявив, що вітає домовленість про відновлення режиму припинення вогню, досягнуту Тристоронньою контактною групою та іншими підписантами Мінських угод, що, як очікується, вступить в силу з 00:01 годин 5 березня.

«Весна – це час для оновлення, і з цією підтримкою можна відновити процес, окреслений в Мінських угодах, і дозволити цивільному населенню на сході України знову жити в мирі», – заявив Апакан.

Він також заявив, що припинення вогню має відбуватися «виразним і наполегливим» чином через відведення важкого озброєння, сил та розмінування.

«Люди на сході України хочуть повернутися до їхнього нормального життя. Це найкращий час, щоб дозволити їм це», – сказав Ертугрул Апакан.

Раніше 2 березня ЗМІ поширили інформацію з посиланням на спецпредставника ОБСЄ в ТКГ Мартіна Сайдіка, що контактна група підтвердила прихильність повному і безстроковому припиненню вогню на Донбасі, починаючи з перших хвилин доби 5 березня.

Після засідання групи 28 лютого прес-секретар екс-президента України, представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що в районі Станиці Луганської 5 березня може відбутися розведення сил від лінії розмежування, але за умови повного дотримання режиму тиші.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Але це перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Росія передала Україні викрадених спецслужбами Росії біля державного кордону у Сумській області в жовтні 2017 року українських прикордонників Богдана Марцоня та Ігоря Дзюбака. Обмін відбувся 2 березня на нейтральній смузі українсько-російського державного кордону в районі пункту пропуску «Гоптівка» в Харківській області.

Україна передала російській стороні затриманих влітку 2017 року в Херсонській області військовослужбовців Прикордонної служби ФСБ Росії Володимира Кузнєцова й Аскара Кулуба.
…

Екс-президент Віктор Янукович заявляє про необхідність «прямих переговорів з «представниками Донбасу».

«Я впевнений, що єдиний шлях до миру, – це мирні переговори. Прямі переговори з представниками Донбасу за сприяння і нагляду ЄС, Росії, США і ООН», – сказав він на прес-конференції в російській державній агенції «ТАСС».

Екс-президент України Віктор Янукович втік до Росії після розстрілів на Майдані, щодо нього в Україні розслідуються кілька кримінальних проваджень. У суді розглядається справа щодо державної зради. 

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати російські «добровольці».

Росія також наполягає на необхідності прямих переговорів України з «представниками Донбасу».

 
…

Подільський районний суд Києва викликає громадянина України, колишнього ватажка угруповання «ЛНР» Ігоря Плотницького як обвинувачуваного на судове засідання 7 березня. Повістка опублікована в офіційному виданні центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур’єр» 2 березня.

Плотницького обвинувачують за ч. 3 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення), ч. 2 ст. 258 (терористична діяльність), ч. 3 ст. 332 (незаконне переміщення осіб через кордон) Кримінального кодексу.

У разі неявки Плотницького розгляд справи буде проходити в порядку спеціального (заочного) судового провадження.

У березні 2016 року прокуратура Києва передала в суд заочний обвинувальний акт проти Плотницького за фактом скоєння терористичного акту, захоплення в заручники й викрадення старшого лейтенанта Збройних сил України, депутата Верховної Ради Надії Савченко (позафракційна).

30 січня 2017 року прокуратура передала в суд обвинувачення Плотницького у причетності до катастрофи літака Іл-76 Збройних сил України через влучення в нього ракети в Луганську в червні 2014 року.

У листопаді 2017 року Плотницький склав повноваження як ватажка угруповання «ЛНР» і виїхав до Росії. Нинішнє місце його перебування невідоме.
…

Президент України Петро Порошенко просить генерального прокурора Юрія Луценка та в.о. голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана перевірити обґрунтованість штрафу голови правління компанії «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, повідомляє речник президента Святослав Цеголко у Facebook.

Він зазначив, що це питання підняли під час засідання Ради національної безпеки та оборони України.

1 березня Коболєв заявив, що отримав від Державної фіскальної служби України два персональні штрафи на суму 7 та 1,3 мільярда гривень, тому що він «не забезпечив можливість подання додаткової митної декларації з повним пакетом товаросупроводжувальних документів».

Сам Коболєв заявляє, що реальною причиною штрафів є відмова «Нафтогазу» оформлювати та оплачувати природний газ, який ВАТ «Газпром» «контрабандно постачав на тимчасово окуповані території Донецької та Луганських областей».

Радіо Свобода надіслало до ДФС запит з питаннями про штрафи Коболєва.
…

Перше засідання Святошинський районного суду Києва по суті у справі про стрілянину, у якій обвинувачують лідера «Добровольчого руху ОУН» Миколу Коханівського, призначене на 5 березня, повідомила прес-служба суду.

Під час підготовчого засідання 28 лютого обвинувачений та його захисники-адвокати заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв’язку з його невідповідністю вимогам Кримінально-процесуального кодексу України, заявили в суді.

Святошинський районний суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК.

Прокурор просив обрати Коханівському запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю за місцем проживання, посилаючись на існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, знищення, переховування або спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення ним іншого злочину, а також ризику незаконно впливу на потерпілого та свідків.

Суд задовольнив це клопотання частково, застосувавши до Коханівського запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби без застосування електронних засобів контролю.

21 жовтня 2017 року Микола Коханівський був затриманий через інцидент зі стріляниною з незареєстрованої травматичної зброї під час його сутички з Русланом Качмалою в Києві. Святошинський райсуд три дні обирав йому запобіжний захід, і врешті посадив під цілодобовий домашній арешт.

Микола Коханівський заперечує, що вчинив інкримінований йому злочин – хуліганство із застосуванням зброї. Серед причин суперечки з Качмалою він називав ситуацію з гуртожитком переселенців. 

У ніч на 26 жовтня в цьому будинку сталася пожежа.
…

Україна повинна більш ретельно перевіряти підстави для набуття громадянства, заявив президент України Петро Порошенко на засіданні Ради національної безпеки і оборони.

«Ми маємо жорсткіше перевіряти підстави для набуття громадянства. Це не має бути всередині районної структури. Взагалі звузити коло осіб, які мають право ставати громадянами за територіальним походженням», – сказав Порошенко.

Він зазначив, що в цій частині «слід посилити повноваження комісії з питань громадянства».

«За цією комісією має бути останнє слово, бо в комісії є представники і Міграційної служби, і Міністерства внутрішніх справ, і Служби безпеки України, і уряду, і всіх необхідних служб», – заявив президент.

Він додав, що зараз український паспорт є «одним із найкращих у рейтингу паспортів світу».

«І він не повинен діставатися абикому, без належних легальних підстав, а тим більше на корупційній основі», – зазначив Порошенко.

Восени 2017 року Україна посіла 32-е із 94 місць у глобальному рейтингу паспортів Global Passport Index 2017. Тоді український паспорт набрав 120 «безвізових» балів – саме до такої кількості країн громадяни можуть в’їжджати без попередньо оформлених дозволів.
…

У міжнародній правозахисній організації Freedom House заявили, що парламент України ризикує поставити під загрозу демократію в країні, якщо проголосує за законопроекти, які збільшать державний моніторинг інститутів громадянського суспільства, йдеться у заяві від 28 лютого. У документі вказується, що спроби поставити громадянське суспільство під контроль влади, «схожі на дії, що вживаються в Росії і Казахстані».

«Верховна Рада ризикує завдати серйозної шкоди демократії в Україні, ухваливши законодавство, яке додасть обтяжливого нагляду за організаціями громадянського суспільства та підірве ефективність омбудсмена», – сказав директор програм Євразії Freedom House Марк Берендт.

Він закликав відмовитися від законопроектів або відкласти голосування, поки законодавство розглядається Венеціанською комісією Ради Європи, групою незалежних експертів з конституційного права. А результати очікуються 18 березня.

У липні минулого року президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроекти №6674 (про зміни до Закону про Громадські об’єднання) та №6675 (про зміни до Податкового кодексу), у яких передбачається посилення звітності неприбуткових організацій, зокрема, за освоєння міжнародної грошової допомоги, та відповідальності за помилки у таких звітах. Низка громадських організацій, зокрема правозахисних, назвала норми цих законопроектів дискримінаційними. Депутати ще не розглядали ці законопроекти.
…

«Сьогоднішнім рішенням Стокгольмського арбітражу Україна виграла 4 мільярди 600 мільйонів доларів США»
…

Національна служба здоров’я – це новий орган, створений у рамках медичної реформи
…

Аеропорт у Білій Церкві. Лоукост прийде;

Звільнення Донбасу. План Тимошенко;

Прес-конференція Порошенка. Виклики та складні запитання.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: засновник компанії «Авіаплан» Євген Трескунов та експерт громадської кампанії «Європатруль» В’ячеслав Коновалов; громадський діяч, політик Андрій Сенченко та політолог Кирило Сазонов; політичний аналітик Агентства моделювання ситуацій Валерій Гончарук та директор Інституту практичної політики Богдана Бабич.
…

Український режисер Олег Сенцов, як і раніше, перебуває в колонії російського міста Лабитнангі, його нікуди не перевозили, заявив «Крим.Реалії» із посиланням на адміністрацію закладу адвокат Сенцова Дмитро Дінзе.

«Я зв’язався з офіційними представниками колонії. Вони мені сказали, що Сенцов нікуди не перевозився й перебуває зараз у колонії», – сказав адвокат.

Вдень 27 лютого стало відомо, що на лист на адресу Сенцова за останнім відомим місцем перебування ув’язненого (колонія), відправник отримав відповідь про те, що «одержувач не перебуває в цій установі».

В українських ЗМІ з’явилась інформація про можливий швидкий обмін режисера Олега Сенцова й журналіста Романа Сущенка на ув’язнених в Україні. Офіційного підтвердження такої інформації немає.

Представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заперечувала наміри обміняти засуджених у Росії громадян України Романа Сущенка й Олега Сенцова на колишніх українських військовослужбовців Олександра Баранова й Максима Одинцова.

Перед цим адвокат засуджених у Києві колишніх українських військовослужбовців Баранова й Одинцова Валентин Рибін заявив, що найближчим часом може відбутися обмін на ув’язнених у Росії українців.

Українського режисера Олега Сенцова затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року за звинуваченнями в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Він не визнав свою провину. Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова до списку політв’язнів.
…

Дзеркальну версію проекту «Закону про співробітництво з Україною з питань кібербезпеки» внесла до Сенату США група американських сенаторів, повідомляє на сторінці у Facebook посольство України у США.

«Двопартійна група американських сенаторів на чолі з демократом Шерродом Брауном та республіканцем Патриком Туумі представила на розгляд Сенату дзеркальну версію проекту «Закону про співпрацю з Україною з питань кібербезпеки», схваленого Палатою представників 7 лютого цього року. Документ спрямований на надання допомоги Україні в удосконаленні власної стратегії кібербезпеки, зокрема, що стосується посилення захисту комп’ютерних мереж органів державної влади, зменшення залежності України від російських інформаційних та комунікаційних технологій», – йдеться в повідомленні.

Для набрання чинності документ має бути підтриманий Сенатом і підписаний президентом США, зазначили в посольстві.

Раніше українські дипломати в США повідомляли, що Палата представників Конгресу США 404 голосами 7 лютого схвалила законопроект про підтримку кібербезпеки України в умовах російської агресії. Повідомлялося, що співавторами документа стали конгресмен-демократ Брендан Бойл та конгресмен-республіканець Браян Фітцпатрик.

5 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Він визначає основні об’єкти кіберзахисту, які в сукупності складають критичну інфраструктуру, принципи забезпечення кібербезпеки і нацсистему кібербезпеки. 7 листопада документ підписав президент України Петро Порошенко. Закон набере чинності 9 травня 2018 року.
…

В анексованому Росією Криму учасницю Pussy Riot Марію Альохіну знову відвезли в поліцію, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Активістка встигла надіслати відео, на якому в неї намагаються забрати телефон бійці так званої «самооборони Криму». Вони також зажадали від Альохіної і місцевого активіста Олексія Єфремова пройти з ними.

Зв’язок з Альохіною перервався після того, як вона попросила адміністрацію кафе, в якому перебувала разом з Єфремовим, викликати поліцію. Пізніше активісти повідомили, що їх везуть у відділення поліції.

Напередодні Альохіну і ще двох учасників Pussy Riot – Ольгу Борисову і Олександра Софєєва – затримали в різних частинах Сімферополя і відвезли на медичний огляд у диспансер. Усіх трьох відпустили ввечері, не пояснивши, в чому їх підозрюють.

Для Борисової і Софєєва це було вже друге затримання в Криму за останні дні. Поліцейські повернули їм вилучену техніку, але вона виявилася зламаною. Ввечері 26 лютого активісти перестали виходити на зв’язок. У літаку, на якому вони повинні були прилетіти в Москву вдень 27 лютого, їх не виявилося.

Активісти планували акцію протесту в Криму на підтримку ув’язненого в Росії режисера Олега Сенцова.

Підконтрольна Росії влада анексованого Криму офіційно не коментувала затримань.

 
…

Поліція Києва повідомляє про відкриття кримінального провадження через сутички біля Верховної Ради України вранці 27 лютого.

Кримінальне провадження відкрили за статтею «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу». Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі.

У поліції додали, що правоохоронці продовжують оглядати місце події і встановлюють всіх учасників, причетних до інциденту.

Речник Нацполіції України Ярослав Тракало раніше повідомив Радіо Свобода, що внаслідок ранкових сутичок поранені 11 поліцейських.

«У них травми різного ступеня тяжкості, є і переломи ключиці, щелепи, носа і гематоми. Комусь допомогу надали на місці, когось шпиталізували. Остаточні висновки дадуть медики», – заявив він.

Тракало також підтвердив попередню інформацію про дев’ятьох затриманих під час сутичок, яких доправили до Печерського відділку поліції.

У повідомленні на сайті поліції Києва уточнили, що вранці 27 лютогоучасники мітингу принесли під стіни будівлі шини і хотіли їх підпалити. «Працівники поліції намагалися припинити їхні дії, однак учасники акції почали агресивно себе поводити: вони кидали каміння та пляшки із запалювальною сумішшю у бік правоохоронців», – заявили в поліції.

За даними правоохоронців, біля Верховної Ради27 лютого відбуваються «масові заходи, згідно із раніше поданими заявками».

Із трибуни парламенту народний депутат України з фракції «Народний фронт» Антон Геращенко заявив, що під Верховною Радою була організована провокація. Він звинуватив у подіях «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі, який перебуває за кордоном.

Водночас Саакашвілі і його організація відкидають причетність до сутичок під парламентом.
…

Президент України Петро Порошенко 28 лютого о 15:00 проведе прес-конференцію.

Як повідомляє прес-служба голови держави, її тема: «Виклики – 2018».

Захід відбудеться у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал».

Попереднє спілкування Порошенка зі ЗМІ відбувалося 14 травня 2017 року.
…

Російська журналістка і правозахисниця Зоя Свєтова звернулася до президента Франції Емманюеля Макрона з проханням посприяти у звільненні українського кінорежисера Олега Сенцова, засудженого в Росії.

У листі до Макрона, опублікованому 26 лютого французькою газетою Liberation, Свєтова пише, що не було ніяких терактів в Криму, як і не було жодного пам’ятника Леніну, в підриві якого російський суд звинуватив Олега Сенцова.

Звернення російської правозахисниці з’явилося у зв’язку з проведенням сьогодні в Парижі заходу на підтримку українського кінорежисера, яку організувала група «Нові дисиденти». На акцію з демонстрацією фільму «Суд: Російська держава проти Олега Сенцова» запросили французьких та інших іноземних діячів культури та кіно.

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані російськими спецслужбами в анексованому Криму в травні 2014 року. Їх звинувачують в організації терактів на півострові.

У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені провину не визнали.

Сенцов і Кольченко визнані правозахисним рухом «Меморіал» політичними в’язнями.
…

Президент України Петро Порошенко відповідним указом відзначив за участь в АТО державними нагородами 108 воїнів, серед яких 43 посмертно і 62 – поранених, інформує сайт президентської адміністрації 26 лютого.

«Бійці відзначені орденами «Богдана Хмельницького» та «За мужність» III ступеня, медалями «За військову службу Україні» та «Захиснику Вітчизни», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється також, що нагороджені двоє співробітників МВС, представлені до нагороди посмертно, та один поранений військовослужбовець Нацгвардії.

Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що від початку бойових дій у Збройних силах України 50 людей отримали генеральське звання.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути хіба що російські «добровольці».
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі 26 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків троє українських військовослужбовців зазнали поранень. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години понеділка бойовики здійснили 4 обстріли позицій ЗСУ.

Згідно з повідомленням, обстріли бойовиків тривали неподалік Лебединського, Пісків та Кам’янки.

Повідомляється, що під час збройних атак бойовики використовували 82 та 120-міліметрові міномети і стрілецьку зброю.

В угрупованні «ДНР» стверджують, що українські військові обстріляли в понеділок із мінометів Докучаєвськ. Як йдеться на сайтах бойовиків, пошкоджено три житлових будинки. Бойовики з угруповання «ЛНР» на своїх сайтах не пишуть про порушення режиму тиші упродовж дня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…