Влада

Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва у Facebook.

У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.

«Учасники добровольчого руху «ОУН» провели акцію, під час якої пошкодили будівлю банку та російського центру науки та культури і намагалися пошкодити фасад ще однієї фінансової установи», – заявили в поліції.

Згідно з повідомленням на місці проведення акції перебували групи комунікації, які здійснювали роз’яснювальну роботу щодо наслідків порушень правопорядку. Також працювали групи документування, які фіксували осіб, «котрі закликали до протиправних дій, та безпосередньо дії правопорушників».

18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи.
…

Президент України Петро Порошенко 18 лютого оголосив про свою участь у судовому засіданні із розгляду кримінального провадження щодо звинувачень у державній зраді колишнього президента Януковича. 

«Зло повинно бути покаране. Це тому, вперше в українській історії, я прийняв рішення взяти участь у судовому процесі. Безпрецедентно, коли президент це особисто робить, але це справа кожного з нас», – заявив Петро Порошенко на відкритті виставки, присвяченої учасникам Революції гідності – творчим особистостям «Переведи мене через Майдан».

Президент також звернувся і до присутнього на заході Генерального прокурора Юрія Луценка з проханням проінформувати про майже три з половиною тисячі епізодів, понад сотню кримінальних проваджень і десятки судових процесів.

Порошенко наголосив, що поділяє «незадоволення суспільства темпами розслідування, і ще більше – швидкістю судових процесів. За чотири роки вони мали зробити більше».

Петро Порошенко наголосив, що потрібно пройти процедурно складний шлях для того, щоб у вбивць потім не було жодних зачіпок в європейських судах.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року почав заочний розгляд справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Справа щодо подій на Євромайдані розслідується як окреме провадження.

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Зустріч міністрів закордонних справ у форматі «нормандської четвірки» щодо врегулювання ситуації на Донбасі на полях Мюнхенської конференції з безпеки не відбудеться, повідомив 17 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Близько 20 зустрічей, приємних і не дуже, та багато снігу в Мюнхені – такий головний підсумок Мюнхенської конференції. Щодо зустрічі у «нормандському форматі» – наступного разу будемо збирати всіх міністрів, інакше щось йде не так. Цього разу – у німецької делегації», – написав Клімкін у Twitter.

Зустріч у «нормандському форматі» спочатку планувалася на вечір 16 лютого, але згодом з’ясувалося, що зустріч не відбудеться, бо на неї не встигає прибути німецька делегація. Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що сторони домовлятимуться про новий час. Речниця МЗС Мар’яна Беца повідомила агенції «Уніан» 17 лютого, що ймовірність зустрічі у відповідному форматі в Мюнхені «дорівнює нулю».

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

 
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі 17 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години суботи бойовики здійснили 10 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

«На луганському напрямку ворог застосував 82-міліметрові міномети та артилерійські установки калібру 122-міліметри по наших опорних пунктах поблизу Луганського. Неподалік Троїцького загарбники вели вогонь зі 120-міліметрових мінометів та озброєння БМП. Після обіду окупанти активізувалися у районі Кримського, де неодноразово обстрілювали українських оборонців із мінометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, на донецькому напрямку бойовики стріляли неподалік Пісків.

В угрупованні «ДНР» заявили, що українська сторона буцімто зазнала втрат минулої ночі через, як описали бойовики, «спробу бойової вилазки» до їхніх позицій неподалік окупованого Донецька. В угрупованні «ДНР» стверджують про чотирьох убитих і поранених та взяття однієї особи в полон. Підтвердження цієї інформації з боку ЗСУ немає.

В угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона сьогодні обстріляла населений пункт Сокольники.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

«Миротворці мають право роззброювати незаконні збройні формування, мають забезпечити відсутність іноземних військ на окупованій території» – президент України
…

«Зараз єдиним меседжем для Москви має бути те, що ціна продовжуватиме зростати до тих пір, поки російські війська не відійдуть з Донбасу та Криму»
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що його зустріч з російським колегою Сергієм Лавровим не принесла жодних результатів.

«Я так розумію, що дискусію ми маємо продовжувати. Поки що ми не домовилися ні до чого. Російська точка зору – інша. Будемо працювати далі. Я вважаю, що з гуманітарної точки зору, ця зустріч була важливою. Я дуже сподіваюся, що можемо надати поштовх. З інших питань, як ви розумієте, домовленостей у нас немає», – сказав Клімкін журналістам у Мюнхені.

Він зазначив, що говорив із Лавровим, зокрема, про питання звільнення заручників та політичних в’язнів.

«Говорили про те, що цю роботу потрібно реально почати і про те, що зараз нами мають бути обговорені можливі форми звільнення чи обміну», – сказав Клімкін.

За його словами, також обговорювалося питання повернення російських військових до Спільного центру координації та контролю припинення вогню на Донбасі та миротворчої місії ООН у регіоні.

16 лютого в Німеччині розпочалася Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 18 лютого. Головним чином світові лідери планують обговорити конфлікти в Україні та Сирії, а також ядерні амбіції Північної Кореї. 

Клімкін повідомляв, що 16 лютого в Мюнхені відбудеться зустріч «нормандської четвірки» на рівні міністрів закордонних справ, однак з технічних причин її перенесли, ймовірно, на 17 лютого.
…

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко після зустрічі з віце-прем’єр-міністром Польщі Пьотром Глінським заявив, що переговори завершені, але не закінчені.

«Переговори завершені. Але не закінчені. Порушили низку важливих для українсько-польських стосунків питань: загрози нового закону, права українців Польщі, відновлення зруйнованих пам‘яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. Будемо раді бачити пана Глінського в Києві», – написав він у twitter. 

Як повідомила співголова українсько-польської міжпарламентської групи Оксана Юринець на своїй сторінці в Facebook, переговори тривали на півтори години довше, ніж було заплановано, сторони обговорили, серед іншого, загрози закону про Інститут національної пам’яті. 

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда заявив, що вирішив підписати закон про Інститут національної пам’яті. Одночасно він повідомив, що передасть документ до Конституційного суду, щоб перевірити його конституційність.

Документ, ухвалений перед цим Сенатом і Сеймом Польщі, передбачає кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті», а також тих, хто заперечуватиме «злочини українських націоналістів», скоєні щодо громадян Польщі в період 1925–1950 років. Ухвалення закону викликало різку критику в Україні, США, Ізраїлі.
…

Сьогодні в Німеччині розпочинає роботу Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 18 лютого, і на порядку денному якої головним чином буде обговорення світовими лідерами конфліктів в Україні та Сирії, а також ядерні амбіції Північної Кореї.

Крім того, погіршені відносини між Росією і Заходом стануть ключовим моментом на щорічній зустрічі світових високопосадовців. Серед можливих обговорюваних викликів – співпраця в сфері оборони ЄС і НАТО, вплив технологій на демократію і ядерну безпеку.

Голова конференції Вольфганг Ішингер попередив – світ рухається в напрямку «грандіозного конфлікту». Він також вказав на збільшення напруженості у відносинах між Вашингтоном і Пхеньяном, між НАТО і Росією, про «наростання» націоналізму і неліберальних течій, що, на його думку, є ознаками «ослаблення деяких основних принципів міжнародного порядку».

«У минулому році світ підійшов ближче, занадто близько, до межі значного конфлікту», – вказав Ішингер у вступній частині доповіді, опублікованій перед конференцією.

Організатори заявили, що на порядку денному конференції особлива увага приділятиметься ролі Європейського союзу в світі, відносинам блоку з Москвою і Вашингтоном, лідери яких не планують втім бути присутніми на заході.

Від Росії на Мюнхенську конференцію з безпеки їде міністр закордонних справ Сергій Лавров, його виступ запланований на 17 лютого. Прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова напередодні заявила, що Лавров зустрінеться зі своїми колегами з України, Німеччини та інших країн.

Від США до Мюнхена вирушили міністр оборони Джим Маттіс, радник з національної безпеки Герберт Макмастер і директор ЦРУ Майк Помпео.

Президент України Петро Порошенко попередньо має намір виступити з промовою на конференції 16 лютого, оскільки тема російської агресії проти України, підтримки бойовиків на сході буде однією з провідних.

Минулого тижня Вольфганг Ішингер заявив, що мирні переговори в так званому «нормандському форматі» за участі Німеччини, Франції, Росії та України проходитимуть в кулуарах Мюнхенської конференції. Поза тим, участь у конференції планує взяти спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер. Йому, а також іншим офіційним особам, планує представити свій звіт і пропозицію про 20 тисяч миротворців ООН на Донбасі екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, який також є позаштатним радником Петра Порошенка.

На Мюнхенській безпековій конференції, згідно з попереднім графіком, опублікованим організаторами, планують також виступити прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, представники урядів Франції, Ізраїлю, Ірану та Туреччини.

Цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки стане 54-ю за ліком.
…

У штабі АТО заявляють, що у зоні бойових дій на Донбасі підтримувані Росією бойовики здійснили 10 прицільних обстрілів позицій Збройних сил України, в результаті один український військовослужбовець загинув, також один військовий зазнав бойового травмування.

«Минулої доби російсько-окупаційні війська інтенсивно використовували заборонені Мінськими угодами зразки озброєння – крупнокаліберні артилерійські системи та важкі міномети», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, обстріли напередодні з боку бойовиків тривали біля Луганського, Водяного, Павлополя, Чермалика, Широкина, Тарамчука і шахти Бутівка.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у трьох обстрілах впродовж 15 лютого, а в угрупованні «ДНР» наразі не повідомляють про оперативну ситуацію на територіях, захоплених тамтешніми бойовиками.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

 
…

Правоохоронці виявили зброю на фільтраційних пунктах біля наметового містечка під Верховною Радою, повідомила прес-служба Національної поліції.

«При проведенні фільтраційних заходів увагу працівників поліції привернув чоловік. При огляді в нього виявили пістолет зі «збитими» серією та номером. Чоловік – уродженець Вінницької області, 1968 року народження. Окрім того, на іншому пункті поліцейські виявили чоловіка, у якого знайшли ніж, ще в одного – телескопічну палицю, а в жінки – газовий балончик і піротехніку», – повідомила поліція.

15 лютого народний депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв повідомив, що правоохоронці затримали десятки активістів руху «Визволення». За його словами, керівник патрульної поліції Юрій Зозуля пояснив це сутичками під Солом’янським судом у Києві, де розглядали запобіжний захід для мера Одеси Геннадія Труханова.

Раніше поліція повідомляла, що близько 30 людей доставили до управлінь поліції через сутички біля Солом’янського районного суду Києва. Тоді правоохоронці зазначили, що вилучили в цих людей два пристрої для відстрілу гумових куль, дві телескопічні палиці, гранату, кілька ножів, газові балончики і димові шашки.

Суд відпустив мера Одеси Геннадія Труханова, підозрюваного в зловживанні службовим становищем, на поруки народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Дмитра Голубова.
…

Роман Насіров просить Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби, повідомила прес-служба суду.

Насіров просить визнати протиправним та незаконним розпорядження уряду про його звільнення, зазначили в суді.

Також екс-голова ДФС просить стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

До цього, 17 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що направить подання «з підтвердженням подвійного громадянства (Насірова – ред.), що є порушенням закону про державну службу». За його словами, Велика Британія заявила про наявність у посадовця британського паспорта.

Сам Насіров назвав своє звільнення «незаконним і нечесним».

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО.

19 січня Шевченківський райсуд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.
…

Оболонський районний суд Києва розпочав допит секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова як свідка в справі про державну зраду колишнього президента України Віктора Януковича.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року почав заочний розгляд справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Справа щодо подій на Євромайдані розслідується як окреме провадження.

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Президент України Петро Порошенко та президент Росії Володимир Путін обговорили телефоном звільнення заручників та введення миротворців на окуповану частину Донбасу, повідомив український президент. Російська сторона розповідала, що розмова відбулася 12 лютого. 

«Мета складалася в основному з двох частин. Частина перша – це було висловлено рівно три роки тому, на початку 2015 року при укладанні «Мінська-2». Нам як повітря потрібні миротворці. І якщо тоді моя пропозиція не сприйнята була ніким, то на сьогодні за три роки кропіткої роботи, абсолютна більшість країн – членів Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй, плюс ті, хто підтримує Україну, зараз твердо наголошують на абсолютній необхідності миротворчої місії ООН», – цитує Порошенка його прес-служба.

Згідно з повідомленням, український президент підкреслив, що «миротворча місія має бути на усій окупованій території», вона повинна мати право притягати до відповідальності, роззброювати незаконні збройні формування.

Порошенко додав, що необхідно продовжити процес звільнення заручників.

«Я обговорював конкретні деталі, списки, конкретні прізвища. Причому як тих, кого ми маємо повернути з окупованих територій, так і тих, кого ми маємо повернути з Росії», – заявив президент.

Він додав, що Україна «робить усе можливе», що звільнити журналіста Романа Сущенка, кінорежисера Олега Сенцова, Олександра Кольченка, кримських татар та людей, «які незаконно перебувають на території Росії».

14 лютого речник президента Росії повідомив, що Путін та Порошенко обговорили питання обміну утримуваними особами. За його словами, розмова відбулася «з ініціативи Києва».
…

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі в Мінську заплановане на 28 лютого, заявила Дарина Оліфер, прес-секретар представника України в ТКГ Леоніда Кучми, у коментарі «Українським новинам».

«Наступне засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську заплановане на 28 лютого», – повідомила Оліфер.

14 лютого член гуманітарної підгрупи ТКГ, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що засідання її підгрупи завершилося безрезультатно через «деструктивну позицію» підтримуваних Росією бойовиків.

За її словами, сепаратисти блокують відкриття КПВВ «Золоте», не погоджуються на створення механізму з пошуку зниклих безвісти за їх участю та МКЧХ і не відповідають на українську пропозицію щодо списків заручників.

Від квітня 2014 року на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Москву в підтримці сепаратистів. Росія ці звинувачення відкидає і заявляє, що на Донбасі можуть бути лише російські «добровольці».
…

Українська сторона вимагає від підтримуваних Росією бойовиків надати гарантії безпеки для відновлення мобільного зв’язку в окупованих районах Донецької області, повідомила Дарина Оліфер, речниця представника України в Тристоронній контактній групі в Мінську Леоніда Кучми.

«Українська сторона вимагає гарантій безпеки для відновлення мобільного зв’язку на території ОРДО. Загалом необхідно полагодити 17 об’єктів, проте поки що жоден з приладів не полагоджено через відсутність режиму тиші», – написала Оліфер у Facebook за результатами засідання ТКГ 14 лютого.

11 січня зник зв’язок Vodafone на непідконтрольних територіях Донбасу. У компанії повідомили про пошкодження оптоволоконного кабелю. 19 січня повідомили про відновлення зв’язку на Луганщині.

22 січня угруповання «ДНР» опублікувало заяву до компанії Vodafone з проханням посприяти у відновленні роботи мережі і направити фахівців оператора на непідконтрольну Україні територію Донеччини.

24 січня начальник відділу зв’язків з громадськістю компанії «Vodafone-Україна» Вікторія Рубан в ефірі Донбас.Реалії заявила, що компанія не може перевірити чи відремонтувати своє обладнання без гарантій безпеки на окупованій території Донецької області. Вона зазначила також, що питання про ситуацію зі зв’язком в Донецькій області винесено на переговори контактної групи в Мінську.
…

Засідання гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, яке відбувалося в Мінську, завершилося безрезультатно через «деструктивну позицію» підтримуваних Росією бойовиків, заявила член підгрупи, віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко у Facebook.

«Вони блокують відкриття КПВВ «Золоте», росіяни не погоджуються на створення механізму з пошуку зниклих безвісти за їх участю та МКЧХ, досі немає ясної відповіді на українську пропозицію по списках заручників, натомість ОРДЛО намагається прив’язати звільнення заручників до питання амністії (стара їхня тактика пов’язувати два різні питання)», – написала Геращенко.

За її словами, українська сторона ще раз заявила про готовність продовжити процес звільнення заручників і передати Росії засуджених за злочини перед Україною російських громадян в обмін на українців, засуджених у Росії за політичними мотивами.

Вона додала, що українські представники «висловили нерозуміння того дивного факту», що координатор ОБСЄ Тоні Фріш у Москві мав зустріч із радником президента Росії Владиславом Сурковим, однак не поінформував про це переговорників у Мінську.

Геращенко заявила, що Фріш перед цим відмовився відвідати в старобельському СІЗО російського військового Василя Агєєва, «мовляв, це були б політичні відвідини».

«Ми наполягаємо на неупередженому і незалежному підході координаторів до їх роботи, неприпустимості кулуарщини і вирішенні всіх питань в тристоронньому, а не двосторонньому форматі», – зазначила віце-спікер Ради.

Вона додала, що представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма заявив про «неприпустимість збройних провокацій» з боку бойовиків і навів як приклад «факт провокаційної стрілянини» в бік України зі сторони російського населеного пункту Ушаковка.

Від квітня 2014 року на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Москву в підтримці сепаратистів. Росія ці звинувачення відкидає і заявляє, що на Донбасі можуть бути лише російські «добровольці».
…

Міністерство промисловості та торгівлі Чехії та Міністерство закордонних справ цієї країни не мають інформації про відрядження мера Одеси Геннадія Труханова до Праги. Про це Радіо Свобода повідомили в прес-службах відомств.

12 лютого на сайті Одеської міської ради з’явилося розпорядження про відрядження Одеського міського голови Генадія Труханова до Праги «для проведення робочих переговорів на рівні Міністерства промисловості та торгівлі Чеської Республіки».

У Міністерстві промисловості повідомили Радіо Свобода, що не мають жодної інформації про візит Труханова та про його зустрічі у відомстві.

Прес-служба МЗС Чехії також повідомила про відсутність будь-якої інформації про візит мера Одеси до країни.

У посольстві України в Празі повідомили Радіо Свобода, що ніхто з органів Одеської міської влади не звертався до них з проханнями про сприяння в організації будь-яких візитів протягом останнього часу.

Одеський міський голова відсутній на своєму робочому місці вже 50 днів. 26 грудня 2017 року Геннадій Труханов пішов у 22-денну щорічну відпустку. Згідно з розпорядженням на сайті мерії, Труханов мав повернутися до роботи 18 січня. Утім в останній день відпочинку він подовжив його до 21 січня, а згодом відбув із робочим візитом до Греції.

Звідти міський голова полетів до Давосу на економічний форум. 29 січня він знову пішов у відпустку із формулюванням «без збереження заробітної плати строком 7 календарних днів». 5 лютого Труханов знову не з’явився у мерії, попри те, що його чергова відпустка завершилась. 8 лютого Труханов продовжив термін чергової відпустки до 11 лютого.

Восени 2017 року Національне антикорупційне бюро двічі проводило обшуки в Одеській міській раді, у кабінеті міського голови, за місцем його проживання. Слідчі дії проводились в рамках розслідування двох кримінальних проваджень стосовно завищення цін на ремонт одеських автодоріг і афери з майном комунального аеропорту. Сам Труханов тоді пояснив, що детективи НАБУ обшукували не його квартиру, а колишньої дружини. Також неодноразово протягом останніх років він називав «брехливими» звинувачення в наявності кількох громадянств, в тому числі російського.
…

Представники колишнього президента України Віктора Януковича, екс-голови Національного банку України, екс-віце-прем’єра Сергія Арбузова та бізнесмена Сергія Курченка домовилися дискредитувати розслідування Генеральної прокуратури у низці справ через підконтрольні засоби масової інформації, заявив заступник генерального прокурора України Євгеній Єнін.

«За наявною в Генпрокуратурі інформацією, на території РФ проведено зустріч представників Януковича, Арбузова та Курченка щодо шляхів протидії суттєвому прогресу розслідувань ГПУ злочинної діяльності попереднього режиму часів Януковича. За результатами зустрічі втікачами узгоджено кроки щодо дискредитації прогресу розслідування у справах щодо UMH-холдингу, «бурових вишок», спецконфіскації шляхом інформаційних вкидів через низку підконтрольних ЗМІ», – цитує Єніна речниця генпрокурора Лариса Сарган у Facebook.

Єнін зазначив, що розслідування «вийшло на «святу святих» – операції з кореспондентськими рахунками українських банків в європейських та інших країнах та легалізацію викрадених бюджетних коштів та інших активів, здобутих злочинним шляхом».

«Попри це Генпрокуратура сподівається спільно з нашими міжнародними партнерами досягти подальших суттєвих результатів в повернення активів до бюджету України в цьому році», – розповів заступник генерального прокурора.

Прокуратура розслідує справу щодо багатомільйонної корупційної оборудки із закупівлі бурових веж за завищеною ціною, яка відома під назвою «Вишки Бойка».

Перша бурова вежа для видобутку нафти й газу з шельфу Чорного моря була закуплена «Чорноморнафтогазом» у 2011 році. Журналісти ТВі і «Дзеркала тижня» довели, що закупівля відбувалась із майже подвійною переплатою – у виробника вона коштувала 250 мільйонів доларів, тоді як Україна придбала її у підставної офшорної компанії за 400 мільйонів доларів. У той час нинішній лідер парламентської фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко очолював Міністерство енергетики та вугільної промисловості, потім був призначений віце-прем’єром із питань енергетики. Водночас 2 лютого генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ немає доказів того, що Бойко причетний до корупційних схем.

У квітні 2017 року Луценко заявив, що суд у Краматорську на Донеччині схвалив рішення про конфіскацію 1,5 мільярда доларів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення.

Курченко, за даними СБУ, переховується в Росії. Прокуратура просила передати майно медіахолдингу UMH group Національному агентству з виявлення, розшуку й управління корупційними активами, однак у січні Печерський районний суд Києва відмовив прокуратурі у цьому клопотанні.
…

Державне бюро розслідувань України може розпочати роботу в липні або серпні 2018 року, заявив директор ДБР Роман Труба в інтерв’ю «Українським новинам».

«У нас амбітні плани почати роботу не пізніше 1 вересня, але ми будемо намагатися запустити бюро ще раніше, можливо, у липні, серпні», – сказав Труба.

Він заявив, що ДБР планує набрати близько 700 співробітників під час першого етапу конкурсу.

«Ще жоден орган не набирав одночасно таку кількість співробітників, як ми плануємо зробити. Тільки на першому етапі це близько 700 вакансій. Ми провели колосальну роботу, розробили й затвердили кваліфікаційні вимоги. Попросили громадські організації делегувати своїх представників до складу конкурсних комісій», – зазначив Труба.

Верховна Рада 12 листопада 2015 року ухвалила закон про Державне бюро розслідувань. Формально, Державне бюро розслідувань почало працювати із 1 березня 2016 року. Проте, фактично, ця правоохоронна структура, яка забирає в Генеральної прокуратури функції досудового слідства, ще не існує.

16 листопада 2017 року конкурсна комісія з проведення конкурсу з обрання директора ДБР рекомендувала призначити головою бюро Романа Трубу. 22 листопада президент України Петро Порошенко призначив Трубу директором ДБР. Від 20 листопада Генеральна прокуратура України втратила право починати досудове розслідування у зв’язку з початком діяльності Державного бюро розслідувань.

Згідно із законом про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що внесок України у глобальну боротьбу проти екстремістського угруповання «Ісламська держава» «скромніший, ніж міг би бути», через агресію Росії, але «гідний».

13 лютого Клімкін братиме участь у черговому засіданні міністрів закордонних справ Глобальної коаліції з боротьби проти «Ісламської держави» в Кувейті.

За повідомленням МЗС України, у засіданні візьмуть участь представники понад 70 держав, зокрема, Великої Британії, США, Канади, Італії, Японії, Франції, ФРН, а також відповідних міжнародних організацій (НАТО, Інтерпол).

Засідання коаліції відбудеться під співголовуванням віце-прем’єр-міністра, міністра закордонних справ Кувейту Шейха Сабаха Халіда Аль-Хамада Аль-Сабаха і державного секретаря США Рекса Тіллерсона.

Засідання покликане скоординувати зусилля держав-учасниць у протистоянні терористичній загрозі не тільки в Сирії й Іраку, але й в усьому світі, а також обговорити шляхи подолання наслідків злочинної діяльності «ІД», наголосили в МЗС.

Антитерористична коаліція на чолі зі США почала операцію проти угруповання «Ісламська держава» в 2014 році. Коаліція нараховує 74 члени, включно з НАТО, Лігою арабських держав, Європейським союзом та Інтерполом.

У листопаді 2017 року спеціальний представник президента США в коаліції Бретт Макгарк заявив, що з моменту її створення бойовики «Ісламської держави» втратили 95% території, яку вони раніше контролювали.

У грудні прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді повідомив, що війна його країни проти бойовиків «Ісламської держави» успішно завершена.

 
…

Cпроби змінити конфігурацію на лінії розмежування для підтримуваних Росією бойовиків «закінчилися фіаско» – секретар РНБО
…

Колишній президент Грузії, лідер «Руху нових сил» Міхеїл Саакашвілі назвав своє видворення до Польщі «викраденням». Розмову з політиком оприлюднив журналіст польського радіо RMF FM Патрик Михальський у Twitter.  

«Я зроблю заяву завтра. Мене дуже добре зустріла польська сторона. Українська сторона була абсолютно жорстокою. Це було незаконне викрадення», – заявив Саакашвілі.

Він додав, що любить Польщу, але його «битва – в Україні й Грузії».

Також Саакашвілі телефоном з Варшави повідомив про обставини свого затримання.

«У кафе увірвались, посадили в бус. Вони намагались закрити мені очі, зав’язати руки. Посадили у машину, яка довго кружляла по Києву. Висадили в «Борисполі», потім підігнали літак, скрутили руки й грубо посадили на нього», – сказав політик.

12 лютого соратники Саакашвілі заявили про його затримання невідомими в центрі Києва. У СБУ, Генпрокуратурі і поліції Радіо Свобода повідомили, що Саакашвілі не затримували.

Згодом Державна прикордонна служба заявила, що Міхеїла Саакашвілі повернули до країни, звідки він «прибув, порушуючи українське законодавство».

Пізніше польська прикордонна служба повідомила, що Саакашвілі прийняли на території Польщі.

У липні 2017 року Міхеїл Саакашвілі указом президента України втратив українське громадянство. Чинність його закордонного паспорта громадянина України після втрати громадянства скасована.

Саакашвілі 10 вересня 2017 року потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. У вересні суд визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону України. Крім того, суд відмовив Саакашвілі у позовних вимогах до державної міграційної служби у визнанні його біженцем.

Проти Саакашвілі порушена низка кримінальних справ у його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.
…

Вбивство чотирьох правоохоронців у центрі Києва в лютому 2014 року сталося після того, як протестувальників витіснили до майдану Незалежності, під час протестних акцій на вулиці Інститутській і Грушевського жоден правоохоронець не загинув, заявляють учасники Jus Talionis Reconstruction Lab, які зробили відеореконструкцію штурму Майдану 18 лютого 2014 року.

«Двоє правоохоронців загинули біля будівлі Альфа-Банку у напрямку наступу з боку Хрещатика о 16:20-16:25. Всі майданівці у цьому напрямку були відтиснуті за барикади о 16:13-16:15. Інші двоє правоохоронців загинули від 17-ї до 18-ї години на майданчику біля Жовтневого палацу. Станом на 17:26 співвідношення вбитих мітингувальників і силовиків за увесь час протестних акцій становило 15 до 4-х (спочатку 15 майданівців – і вже після них 4 правоохоронці). Це сталося саме тоді, коли активні дії з боку силовиків та майданівців припинилися, а СБУ і МВС оголосило до 18:00 ультиматум Майдану», – зазначили у Jus Talionis Reconstruction Lab.

Членам лабораторії вдалося встановити ресурси, які влада залучила для підготовки і проведення штурму Майдану.

«На відео ми змогли зафіксувати: частини внутрішніх військ МВС; «Беркут» із більшості областей України; штурмові спецпідрозділи СБУ і МВС («Альфа», «Омега», рота спецпризначення ПМОП «Беркут» («Чорна рота Садовника») та інші); три БТР; не менше трьох водометів й інші автомобілі силових структур; Департамент карного розшуку; Управління по боротьбі з організованою злочинністю; Управління державної охорони; Державтоінспекція; муніципальні служби разом з технікою; Київський метрополітен; Укрчастотнагляд; сотні «тітушок»», ‒ розповіли в Jus Talionis Reconstruction Lab..

На відеореконструкції можна побачити, що «спецоперація» анонсована на 18:00, не почалася в зазначений термін. Лише о 18:17 до Європейської площі прибуває перший озброєний автоматичною зброєю загін спецпризначенців, вслід за ним – значно більший.

«Від 18:36:22 до 18:39:00 із вулиці Трьохсвятительської прибуває кортеж із 33 автоодиниць. Це переважно мікроавтобуси, кілька позашляховиків й один автобус «Богдан». Більшість людей ‒ озброєна. За нашими підрахунками їх було близько 200 осіб», ‒ розповіли в Jus Talionis Reconstruction Lab.

Для проведення спецоперації силовики залучили й окремих представників цивільного населення, стверджують дослідники.

«Від 18:30 до 18:32, перебазовуючись із Маріїнського парку ближче до місця майбутнього штурму, проходить численна група «тітушок»: о 18:30 вона йде крізь прохід у барикаді на вулиці Грушевського, о 18:31 виходить на Європейську площу, о 18:32 проходить повз готель «Дніпро». Пізніше декілька таких груп опинились на перехресті вулиць Великої Житомирської і Володимирської, де були вбиті Васільцов В.В. і Веремій В.В.», – заявляють активісти.

На відео також зафіксовано, що о 19:27 силовики здійснили перші спроби прибрати розмежувальну сітку лінії протистояння для атаки БТРу. Зробити це вручну їм не вдалося. Тому о 19:41 та 19:44 сітку двічі пробивала вантажівка правоохоронців. О 19:50 почався штурм Майдану.

21 листопада 2013 року в Україні почалися акції протесту, відомі як Євромайдан, які згодом назвали Революцією гідності. За даними Генпрокуратури, під час Майдану постраждали понад дві тисячі людей, 104 з них загинули. Найбільше активістів загинуло у лютому 2014 року. Зокрема 18 лютого загинуло 24 протестувальників. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною Сотнею. Слідство досі не встановило, хто стріляв у правоохоронців 18 лютого 2014 року.
…

Україна готова обміняти російських солдатів на звільнення українського журналіста Романа Сущенка, заарештованого в Москві, заявив президент України Петро Порошенко в інтерв’ю австрійському виданню Profil.

«Ми хочемо повернути наших українців, затриманих у Росії. Вчора (8 лютого – ред.) був день народження Романа Сущенка. Ми готові обміняти російських солдатів, які прийшли в мою країну як вбивці, на Сущенка. Скоро буде чотири роки після затримання Росією відомого режисера Олег Сенцова. Сущенко, Сенцов, багато кримських татар – ми хочемо їх повернути», – заявив Порошенко.

ФСБ Росії затримала Сущенка 30 вересня 2016 року в Москві, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Сущенко всі звинувачення відкидає. Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

24 січня Московський міський суд у столиці Росії продовжив арешт Сущенку до 30 березня 2018 року.

Олег Сенцов був затриманий представниками російських спецслужб в Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Він не визнав свою провину. Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова до списку політв’язнів.

За даними правозахисників, на сьогодні близько 60 громадян України позбавлені волі за політичними мотивами на території Росії і окупованого нею Криму.
…

Витрати на функціонування судової системи України минулого року сягнули 9,5 мільярдів гривень, що складає трохи більше ніж 1,1% від всіх бюджетних витрат. Така інформація міститься в звіті про бюджетні видатки 2017 року, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

Зокрема, на здійснення правосуддя місцевими, апеляційними і вищими спеціалізованими судами витратили найбільше – 8,7 мільярда гривень. На забезпечення діяльності Верховного суду – 234,3 мільйона гривень, на Конституційний суд – 148,5 мільйонів гривень, на роботу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського та Вищого адміністративного у сумі витрачено 431,8 мільйона гривень.

За оперативними даними Державної казначейської служби України, протягом січня-серпня 2017 року на виконання рішень іноземних судів із бюджету виплачено 52,9 мільйона гривень.

 
…

Україна зробить помилку, якщо остаточно схвалить закон про реінтеграцію Донбасу, заявив в ефірі телеканалу «Россия-1» міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

«Вважаю, що той, хто зробить перший крок зі зламу мінських домовленостей, зробить колосальну помилку. Власне кажучи, київська влада знаходяться в одному кроці від цієї помилки, якщо вони остаточно ухвалять закон про реінтеграцію, який зараз у них пройшов друге читання», – заявив Лавров в інтерв’ю, показаному державним телебаченням Росії 11 лютого.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 8 лютого підписав закон про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, документ передали на підпис президентові Петру Порошенку.

Парламент ухвалив закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях» 18 січня. У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону. У документі також наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Росії жодних територіальних прав.

19 січня народні депутати від «Опозиційного блоку» зареєстрували проект постанови про скасування рішення про ухвалення закону, тим самим заблокувавши підписання документа. 6 лютого Верховна Рада України не підтримала внесеного «Опозиційним блоком» проекту постанови.

Міністерство закордонних справ Росії заявляє, що схвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу суперечить Мінським угодам і загрожує ескалацією на сході України. Українська влада це заперечує.
…

У Дніпрі відбулося громадське обговорення ініціативи перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Захід організував обласний осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта».

За словами організаторів події, нинішня назва області – Дніпропетровська – підпадає під закон про декомунізацію і має бути змінена.

Презентуючи обґрунтування щодо ініціативи з перейменування області на Січеславську, доповідачі зазначали, що саме ця назва апелює до козацького минулого: на території області існували п’ять із восьми січей (усі головні козацькі січі – Томаківська, Микитинська, Базавлуцька, Чортомлицька, Підпільненська). Також Дніпропетровська область є єдиною, територія якої повністю була територією запорозьких вольностей.

За часів УНР край мав назву земля Січ з центром у Катеринославі, а у 1918-1919 роках місто носило неофіційну назву Січеслав (Січослав).

Історик і краєзнавець Микола Чабан презентував учасникам заходу раритетні видання сторічної давнини, де місцем друку зазначений Січеслав, серед яких і рідкісний шевченківський Кобзар.

Як зауважували учасники, публічне відродження назви «Січеслав» розпочалось незадовго до розпаду СРСР: національно-демократичні організації області стали використовувати в своїх назвах це слово, проте 2016 року прихильникам назви «забракло підтримки», аби домогтись саме такого перейменування обласного центру.

«Битву за Січеслав ми програли, битву за Січеславську область ми не маємо програти», – зауважували учасники зібрання.

У громадському обговоренні взяли участь як прихильники впровадження назви Січеславська область, так і опоненти цієї ініціативи. Останні, зокрема, зауважували, що запорозькі козаки «ніколи не називали себе січеславцями».

Учасники обговорення визнали, що попри те, що назва Січеслав використовується мешканцями, для багатьох ставлення до цього топоніму залишається неоднозначним. Також, за їхніми словами, може бути проблематичним затвердження назви «Січеславська область» у парламенті, адже за неї мають висловитись не менш як 300 депутатів.

Минулого тижня правозахисник з Дніпра Дмитро Рева зареєстрував електрону петицію до президента України щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Він просить президента ініціювати розгляду Верховною Радою України питання внесення змін в Конституцію про перейменування області. Для розгляду петиції президентом вона має набрати 25 тисяч голосів. Цю ініціативу підтримала низка громадських організацій.

19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро. За відповідний проект постанови проголосували 247 народних депутатів. Рішення ухвалено на виконання закону про декомунізацію.
…