01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Німеччина та Франція засуджують знищення безпілотника ОБСЄ на Донбасі

Німеччина та Франція засуджують знищення безпілотника спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі, повідомила прес-служба німецького Міністерства закордонних справ.

«Свідчення, зібранні СММ, вказують на те, що Росія й підтримувані нею сепаратисти відповідальні за обстріл та збиття безпілотника великого радіуса дії, що «осліпило» місію в цій конкретній точці», – йдеться в заяві двох країн.

Згідно з повідомленням, останніми тижнями спостерігачі ОБСЄ фіксували чисельні випадки, коли конвої заїжджали з Росії до України в місцях, де немає офіційних пунктів пропуску.

«Росія як підписант Мінських угод і учасник нормандського формату несе особливу відповідальність за забезпечення вільного, безпечного і безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ», – вважають Німеччина та Франція.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повідомила, що 27 жовтня втратила свій безпілотник, спостерігаючи за колоною техніки поблизу кордону з Росією на неконтрольованій українським урядом території Донбасу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Read More

СММ ОБСЄ назвала нового заступника голови місії

Новим заступником спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні став Марк Етерінґтон, повідомила прес-служба СММ.

«Марк Етерінґтон повертається до СММ ОБСЄ на посаді заступника голови місії, привносячи свій багатий досвід і професіоналізм на благо місії та України», – розповіли в місії.

Повноваження попередника Етерінґтона на посаді заступника голови СММ ОБСЄ Александра Гуґа завершилися 31 жовтня.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні почала свою роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. СMM – це неозброєна цивільна місія. Її основні завдання – це неупереджено і об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту.

У квітні 2014 року Етерінґтон був призначений заступником голови місії разом із Гуґом. Він, зокрема, працював в ОБСЄ старшим представником місії з питань зв’язку та був головою групи в Південному Судані.

Read More

САП розповіла про перебіг розгляду в суді справи щодо Насірова

31 жовтня прокурори зачитали 24 сторінки обвинувального акта щодо екс-голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

«Прокурори САП на вимогу сторони захисту розпочали 7 грудня 2017 року зачитувати повний текст обвинувального акту, який складається з 774 сторінок. Упродовж сьогоднішнього судового засідання прокурорами зачитано 24 сторінки обвинувального акту. Таким чином, у справі зачитано уже 391 сторінку обвинувального акту», – заявили в САП.

Наступне засідання призначене на 20 листопада 2018 року.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

Read More

Вишинський має намір скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії судді

Підозрюваний в державній зраді глава «РИА Новости-Украина» збирається скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії слідчого судді. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

31 жовтня Херсонський міський суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту підозрюваного в зраді глави «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського про відвід слідчого судді Галини Радченко.

При цьому суд погодився з тим, що на вересневому засіданні були допущені порушення, які дають право звернутися зі скаргою до компетентних органів.

У суді Вишинський наполягав на тому, що Радченко «фактично відмовляла йому в захисті», смс-повідомлення про засідання його адвокату прийшло із запізненням, а саму суддю він викрив у брехні.

«Суд зазначив, що були значні порушення, які дають можливість нашому підзахисному звернутися до компетентних органів з приводу дій судді, зокрема зі скаргою до Вищої ради правосуддя. Я думаю, що Кирило Вишинський цим скористається. На суді він зазначив, що буде реалізовувати свої права», – прокоментував ситуацію адвокат Андрій Доманський.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

Херсонський міський суд 6 серпня залишив під арештом обвинуваченого в державній зраді Вишинського на 60 діб, продовживши тримання під вартою до 4 листопада.

Затриманому 15 травня в Києві медіаменеджеру інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинського загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

Read More

Порошенко підписав закон «Маски шоу стоп-2»

Закон під умовною назвою «Маски-шоу стоп 2» полегшує механізм притягнення до відповідальності слідчого чи прокурора, які прийняли незаконне рішення під час розслідування

Read More

Єврейська громада звинувачує НАБУ в стеженні, в Бюро заперечують

Єврейська релігійна громада Києва оприлюднила заяву, в якій звинуватила «осіб, що мають безпосереднє відношення до Національного антикорупційного бюро України» в стеженні за приміщенням Центральної синагоги Києва.

Як стверджують в общині, служба безпеки громади виявила приховане спостереження за приміщенням, транспортні засоби, які для цього використовувались, а потім знайшла пристрої «для зняття інформації» в приміщеннях духовної споруди.

Пов’язуючи ці знахідки із працівниками НАБУ, представники общини послались на власні джерела. Крім того, в заяві згадуються «висловлювання високопосадовця правоохоронного органу вищого рівня, що принижують честь і гідність єврейського народу і вірян», які НАБУ записало під час негласних слідчих дій, а потім оприлюднило.

Ім’я високопосадовця в заяві не озвучили. Однак, на думку представників єврейської общини, свідоме розсекречення таких висловлювань також є проявом антисемітизму.

Головний Рабин України та Києва Моше Реувен Асман, чий підпис стоїть під заявою, закликав правоохоронні органи надати юридичну оцінку цим діям та провести розслідування. Також він звернувся до міжнародних організацій, дипломатів і єврейських общин світу із закликом взяти розслідування перелічених тверджень «під особистий контроль».

Зі свого боку Антикорупційне бюро стверджує, що звинувачення Єврейської громади не мають підґрунтя.

«Жодних пристроїв для прихованого зняття інформації у приміщенні центральної Синагоги міста Києва Національне бюро не встановлювало, візуального спостереження за будівлею не здійснювало», – заявили в прес-службі антикорупційного органу.

У своїй заяві НАБУ підкреслює, що розслідує діяльність вищих посадових осіб незалежно від їхньої приналежності до релігійних громад, і відкидає звинувачення в упередженості.

«Повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина є основними принципами діяльності Національного бюро, у якому немає місця жодним проявам ксенофобії, національної чи релігійної нетерпимості та ворожнечі», – йдеться в заяві.

Read More

Олланд: головна мета Путіна в Україні – «заморожений конфлікт»

Президент Росії Володимир Путін понад усе прагне перетворити війну в Україні на «заморожений конфлікт», щоб контролювати цю територію, заявив колишній президент Франції Франсуа Олланд, виступаючи на конференції в університеті міста Монс у Бельгії.

«Бажання Володимира Путіна полягає в тому, щоб усі конфлікти, які були ним створені, перейшли в стадію «заморожених». У Грузії, Молдові, а тепер ще й в Україні. Його мета – не допустити того, щоб українська влада мала контроль над своєю територією, аж до кордонів з Росією, включно із Кримом», – пояснив колишній французький лідер. Він також висловив упевненість, що «часткова вина й самої України» є в тому, що «боротьба з корупцією в Україні триває так довго, а також у нереалізації Мінських угод». 

На запитання студентів, чи є добрим «нормандський формат», Олланд відповів ствердно.

«Я провів багато годин у телефонних розмовах із Меркель, Путіним і Порошенком. Я не знаю достеменно, що ці консультації дали, але думаю, що вони дали принаймні одну річ: вівся діалог. А коли йде розмова, припиняються вбивства одних одними. Це і є і тодішньою, і нинішньою вигодою «нормандського формату», – вважає колишній лідер Франції.

Він пояснив, що «коли сепаратисти, підтримувані Росією, на Донбасі продовжували свій наступ, була нагальна потреба: домогтися припинення вогню, після чого відвести важке й легке озброєння». «У Мінську тоді гра велася між Володимиром Путіним, Петром Порошенком, з одного боку, та мною і Анґелою Меркель, які були там для досягнення мети припинити вогонь. Путін хотів, щоб режим тиші був започаткований якомога пізніше, а Порошенко – якомога швидше. Врешті, активна фаза війни була зупинена, але це не означає, що після Мінська були припинені загибелі військових», – вказав Олланд.

На початку жовтня Президент України Петро Порошенко відзначив колишнього президента Франції Франсуа Олланда однією з найвищих державних нагород України – орденом Свободи – «за визначний особистий внесок у підтримку суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, а також у справу протидії розгортання агресії на Донбасі та деокупації Криму».

Екс-президент Франції також був відзначений за його ініціативу разом із канцлером Німеччини створити «нормандський формат», який відкрив шлях до дипломатичних переговорів для досягнення миру на Донбасі.

Read More

Країни Заходу засудили в ООН намір провести незаконні вибори на Донбасі

США та європейськиі держави на засіданні Ради безпеки ООН 30 жовтня заявили, що проведення підтримуваними Росією сепаратистами виборів 11 листопада на непідконтрольних уряду України територіях Донбасу порушуватиме Мінські угоди 2015 року.

Заступник генерального секретаря ООН із політичних питань Розмарі ДіКарло підтримала цю позицію країн Заходу, що залишило Росію ізольованою. Західні союзники також заблокували пропозицію Росії долучити до обговорення представницю так званого «центрвиборчкому ЛНР» Олену Кравченко.

Перед початком наради Франція, Нідерланди, Польща, Швеція, Велика Британія, Італія, Бельгія та Німеччина оприлюднили спільну заяву, в якій засуджують незаконні «вибори» на частині території України 11 листопада. У заяві зазначається, що це є порушенням українського законодавства та «суперечить зобов’язанням», які проросійські угруповання та Москва зафіксували в угодах 2015 року. Країни Євросоюзу закликали Росію «використати свій значний вплив, щоб зупинити так звані «вибори».

Посол Росії в ООН Василь Небензя у своєму виступі зазначив, що Мінські угоди забороняють проведення муніципальних виборів, а не голів проросійських угруповань, які Москва називає «республіками». Він також звинуватив Київ у порушенні домовленостей.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Read More

Вісім посадовців не подали декларації за 2017 рік – НАЗК

Вісім посадовців не подали електронні декларації про доходи за 2017 рік, повідомило Національне агентство України з питань запобігання корупції.

«Під час здійснення контролю своєчасності подання декларацій було встановлено, що сім посадових осіб не подали декларації після звільнення за 2017 рік, а одна особа – щорічну декларації за цей же рік», – заявили в НАЗК.

У відомстві зазначили, що серед посадовців, які не дотрималися вимог закону «Про запобігання корупції» – колишні аудитор одного з відділів Нацбанку, завідувач сектору Державної казначейської служби, спеціалісти окружного адміністративного суду, територіальних органів Мін’юсту, Пенсійного фонду, командири відділень ДСНС.

Крім того, у НАЗК заявили, що під час перевірки декларацій слідчого територіального управління Нацполіції в Чернівецькій області встановили ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (понад 460 тисяч гривень).

У відомстві зазначили, що з початку року направили до правоохоронних органів 83 обґрунтовані висновки щодо неподання декларацій посадовцями та 69 – щодо недостовірних відомостей у декларації на суму понад 250 прожиткових мінімумів.

Національне агентство з питань запобігання корупції, яке фактично створене у 2016 році, серед іншого, здійснює перевірку декларацій, проводить моніторинг способу життя чиновників, посадових осіб, держслужбовців, суддів, прокурорів.

Read More

УПЦ (МП): ми проти дискримінації інших церков

11 жовтня синод Вселенського патріархату постановив, що продовжує процес надання автокефалії помісній Українській православній церкві.

Read More

МОЗ: у 2018 році в Україні зареєстрували сім випадків дифтерії, у 2017 – жодного

За дев’ять місяців 2018 року в Україні зареєстрували сім випадків захворювання на дифтерію, повідомив Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України. При цьому у 2017 році центр не зафіксував жодного випадку дифтерії.

«Єдиний спосіб захиститися від цієї недуги та попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація для дітей і ревакцинація для дорослих (кожні 10 років)», – заявили в центрі.

Згідно з повідомленням, щепленню від дифтерії в Україні підлягає 573 183 працівники сфери охорони здоров’я, котрі щодня контактують із багатьма пацієнтами. За даними ЦГЗ, на сьогодні ревакцинацію здійснили 377 675 медиків.

Міністерство охорони здоров’я визначає дифтерію як гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.

Read More

Прокуратура АРК: кримчан не будуть масово переслідувати за службу в російській армії

Прокуратура Автономної Республіки Крим не збирається масово притягувати до кримінальної відповідальності жителів анексованого півострову, яких призвали в російську армію. Як стверджує прокурор Прокуратури АРК Єлизавета Дзигора, кримінальна відповідальність може наставати тільки, якщо призваний громадянин вчинив злочин згідно з українським законом. Про це вона говорила 29 жовтня в ефірі проекту Радіо Свобода «Радіо Крим.Реалії».

«Той факт, що громадянин України перебуває на службі в Збройних силах Росії, безумовно, не є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за кримінальним законодавством України. Я хочу зробити акцент на тому, що не існує ситуації, що також поширюється в інформаційному просторі, про можливе масове притягнення громадян України до кримінальної відповідальності за службу в російській армії. Це, безумовно, не так. І в разі, коли з’являються факти, що можуть свідчити про наявність чи відсутність складу злочину, в кожному окремому випадку це питання відпрацьовується абсолютно за конкретними фактами», – зазначила вона.

У моніторинговому звіті ООН, який представили 13 вересня, йшлося, що з 2015 року Росія призвала до своїх Збройних сил близько 12 тисяч чоловіків, які живуть в анексованому Криму.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися по телефону або електронній пошті в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

Читайте також: Представник Порошенка розповів, як уникнути призову в окупованому Криму

За даними підконтрольного Кремлю кримського уряду, в 2018 році в російську армію мають призвати понад дві тисячі кримчан.

Read More

Джемілєв заявив, що все, що «націоналізують» у Меджлісу, буде повернено після деокупації

«У міжнародних судах будуть відповідачами не маріонетки, а Росія… Після повернення Криму – все буде відновлено»

Read More

Екс-перекладачеві Гройсмана, обвинуваченому в державній зраді, продовжили арешт

Голосіївський районний суд Києва 29 жовтня продовжив арешт колишньому перекладачеві прем’єр-міністра України Станіславу Єжову. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Термін тримання під вартою було продовжено на два місяці – до 27 грудня. Про це клопотав представник військової прокуратури Ігор Кринін. Він обґрунтував необхідність арешту тим, що обвинувачений може втекти, сховатися від слідства або вплинути на свідків.

Адвокат екс-чиновника Валентин Рибін наполягав на іншому запобіжному заході – цілодобовому домашньому арешті. Він заявив, що, на його думку, прокурор не надав суду докази того, що його підзахисний передавав секретну інформацію російським спецслужбам, і в його діях не було складу злочину.

Адвокат додав, що клопотання прокурора необґрунтоване, оскількі всі докази по справі зібрані, і тому обвинувачений не може вплинути на хід слідства. На думку захисника, його клієнт не може вплинути на свідків, тому що їхні свідчення не підтверджують провину перекладача в держзраді. На цьому ж наполягав і сам Єжов, який просив суддів відпустити його під домашній арешт.

​СБУ затримала особистого перекладача прем’єр-міністра України Станіслава Єжова 20 грудня 2017 року. Відтоді він перебуває під арештом. Проти Єжова відкрито провадження за статтею 111 Кримінального кодексу – державна зрада. За версією слідства, чиновник був завербований російськими спецслужбами під час поїздки до Санкт-Петербургу в червні 2017 року.

Натомість у Кремлі сказали, що «не мають жодної інформації» в зв’язку цим затриманням.

У серпні справу Єжова почав розглядати Голосіївський районний суд Києва. Під час судового процесу прокурор звинуватив екс-чиновника в тому, що він пересилав російській розвідці інформацію про закордонні поїздки та перемовини прем’єра України та інші дані про роботу голови уряду.

Сам перекладач не визнає провини та заявляє, що справа проти нього політично мотивована. Він підтверджує, що надсилав інформацію про діяльність прем’єр-міністра по електронній пошті, яка вказана в обвинувальному акті, але каже, що вона не належить представникам російських спецслужб.

Read More

Кількасот людей у Києві вимагали виборчої реформи

Близько 300 людей у Києві 28 жовтня вийшли на мітинг за проведення виборчої реформи. Більшість присутніх прийшли з прапорами політичних партій – Народного руху України, «Громадянської позиції», «Аграрної партії» , Всеукраїнського об’єднання «Свобода», «Сила людей» та інших. З парку Шевченка колона учасників мітингу рушила до Майдану Незалежності, де провела віче.

Учасники вимагали невідкладного ухвалення у другому читанні проекту Виборчого кодексу (№3112-1), що передбачає проведення парламентських виборів за пропорційною системою з відкритими регіональними списками.

Активісти та політики понад рік виходили на масові акції на підтримку ухвалення Виборчого кодексу. Остання до сьогоднішньої акція, під час якої активісти блокували депутатам Верховної Ради виходи з парламенту, відбулася 16 жовтня.

Read More

Регуляторна служба не погодила проект постанови Кабміну про ціну газу для населення

Державна регуляторна служба України не погодила проект постанови Кабінету міністрів про підвищення цін на газ для населення.

«Прийняття проекту порядку у запропонованій редакції може призвести до монополізації ринку природного газу НАК «Нафтогаз України», невиконанню Україною її обов’язків за договором про заснування Енергетичного співтовариства», – зазначено у рішенні, опублікованому на сайті служби.

Також зазначається, що в документі відсутній аналіз регуляторного впливу на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту принципам регуляторної політики.

У службі наголосили, що розробники постанови не дотрималися принципів державної регуляторної політики, визначених законодавством.

Кабінет міністрів України з 1 листопада підвищив ціну на газ для населення на 23,5%, до 8550 гривень за тисячу кубометрів. За словами прем’єр-міністра, спочатку Міжнародний валютний фонд вимагав підвищити ціну на газ на 60%.

На сьогодні ціна газу для населення становить 4942 гривні за тисячу кубометрів, а з урахуванням податку на додану вартість і зборів, які включають транспортування, – 6958 гривень за тисячу кубометрів.

Питання визначення ціни газу для потреб населення є предметом переговорів України з Міжнародним валютним фондом. Представники фонду раніше наполягали на тому, що вартість «блакитного палива» має бути піднята до рівня імпортного паритету.

Read More

Добродомов заявив, що йде в президенти

Позафракційний народний депутат, лідер партії «Народний контроль» Дмитро Добродомов оголосив, що буде балотуватися у президенти в 2019 році. Про це він написав у Facebook.

«На з’їзді нашої політичної партії «Народний контроль» я оголосив, що готовий взяти участь у президентській кампанії», – йдеться у повідомленні.

Добродомов також додав, що «Народний контроль» оголосив «про участь одного кандидата у виборчій кампанії».

У травні Добродомов повідомив про створення партіями «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та «Народний контроль» Дмитра Добродомова спільної політичної платформи «Народна довіра».

Раніше Мішель Терещенко​ заявив, що залишає посаду міського голови Глухова і йде у президенти.

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що буде балотуватися у президенти у 2019 році. 

Колишній віце-прем’єр Роман Безсмертний заявляв про намір взяти участь у виборах президента України.

Також про намір висунути свої кандидатури на наступних президентських виборах заявляли, зокрема, лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко, нині заарештований народний депутат Надія Савченко, народний депутат Сергій Каплін, колишній очільник департаменту Національної поліції з боротьби з наркозлочинністю Ілля Ківа та співак Іво Бобул (який пізніше сказав, що це був жарт).

Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

Read More

Сюмар підготувала апеляцію у справі, пов’язаній із нападом на журналістів програми «Схеми»

«Я сподіваюся, що ми виграємо апеляцію», – сказала Сюмар

Read More

СММ ОБСЄ зафіксувала неподалік Макіївки вантажівки на російських номерах

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала неподалік Макіївки на Донеччині колону вантажівок із російськими номерними знаками. Про це йдеться у звіті місії, оприлюдненому ввечері 26 жовтня.

«Уранці 25 жовтня СММ побачила конвой із 45 транспортних засобів, які супроводжували два автомобілі з номерами «ДНР», вони прямували на захід повз Макіївку. Конвой складався з 38 вантажівок (28 із російськими номерними знаками, 10 – із чорно-білими). На 14 з них були написи «Гуманітарна допомога Російської Федерації», 7 мали позначки «МНС» і номерні знаки білим по чорному (номери російських силових відомств, зокрема МНС, яке формально організовує такі «гумконвої» – ред.)», – йдеться у повідомленні.

Українська сторона Спільного центру контролю і координації повідомляє на сторінці штабу Операції об’єднаних сил, що 10 автомобілів у колоні були військового зразка. У звіті СММ ОБСЄ за 25 жовтня таких деталей немає.

25 жовтня видання Foreign Policy опублікувало інтерв’ю з заступником голови СММ ОБСЄ Александром Гуґом, у якому він начебто заявив, що місія ОБСЄ не зафіксувала «на місцях прямих доказів» участі Росії в конфлікті на Донбасі. Пізніше Александр Гуґ назвав появу цієї інформації «непорозумінням» і наголосив, що місія лише фіксує пересування техніки, людей та завдані бойовими діями руйнування і не робить ніяких висновків.

Фрагмент про російську військову присутність на Донбасі, цитований раніше, з сайту Foreign Policy прибрали. Видання пояснило, що слова нібито не відповідали тій думці, яку насправді хотів донести Гуґ.

СММ ОБСЄ раніше вже повідомляла про пересування на Донбасі вантажівок із російськими номерними знаками. 

Росія регулярно повідомляє про відправлення на окуповану частину Донбасу гуманітарних вантажів. Українська сторона, однак, неодноразово висловлювала побоювання, що під виглядом гуманітарних вантажів Росія може доправляти на Донбас зброю і військову техніку.

Read More

Мама Сенцова про премію Сахарова: головне – звільнити Олега

Мати засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, коментуючи присудження йому премії імені Сахарова, розповіла, що пишається сином, але головне для неї – «це звільнення Олега». Про це вона сказала в ексклюзивному інтерв’ю проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Я дуже рада, що про Олега пам’ятають, що його якось відзначають, але мені найголовніше, щоб його звільнили… І здоров’я йому. Звичайно, (відчуваю – ред.) гордість, значить, він не здається, значить, він захищає щось своє. Я розумію, що намагаються його звільнити», – сказала Людмила Сенцова.​

25 жовтня в Європейському парламенті у Страсбурзі оголосили, що лауреатом премії Сахарова «За свободу думки» став український режисер Олег Сенцов.

Українець засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Read More

Розгляд справи проти одеського міського голови перенесли на 1 листопада

Підготовче засідання в справі щодо міського голови Одеси Геннадія Труханова, його підлеглих та  інших посадових осіб перенесли на 1 листопада – судді кілька годин слухали клопотання захисту і вирішили зробити перерву на кілька днів.

Розглядання обвинувального акту по суті так і не розпочалося – дізнатися, чи погодиться захист на розгляд у суді можливих фактів підготовки до заволодіння коштами місцевого бюджету в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб вдасться щонайменше через п’ять днів.

Справу розглядає колегія суддів на чолі із Сергієм Черевком. Він також є кандидатом на посаду судді Вищого антикорупційного суду України. Суддею він став в 2015 році.

У заволодінні коштами Спеціальна антикорупційна прокуратура обвинувачує самого міського голову Геннадія Труханова, його заступника Павла Вугельмана, голову постійної комісії з комунальної власності Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка та директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галину Богданову.

Обвинувачення вважає, що в грудні 2016 року вони разом створили схему з продажу одеситам приміщень заводу «Краян» за завищеною ціною – 185 мільйонів гривень. Окремі обвинувачення висунуті Богдановій – службова підробка документів, також директора компанії-продавця будівлі «Краяну» (Кравченка) обвинувачують у «фіктивному підприємництві та замаху на легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом».

Спеціальна антикорупційна прокуратура подавала клопотання про перенесення розгляду справи до Києва, але з цим не погодився Верховний суд, який залишив справу в Одесі. Колегія суддів також розглядала можливість перенести справу в інший районний суд Одеси, але врешті-решт справу будуть розглядати саме в Малиновському районному суді Києва. За словами прокурора в справі Максима Кравченка, схема була реалізована за попередньою змовою групою осіб, одним з яких був міський голова Геннадій Труханов.

«Також туди входили депутати Одеської міської ради, заступники міського голови, директор та представник об’єкта господарювання. За даними досудового розслідування закупівля об’єкту за адресою Косівська, 2 відбувалася всупереч інтересам територіальної громади – за надзавищеною ціною. Ми вже можемо казати, що за висновками експерта ринкова вартість цього об’єкту була вдвічі менше – не більше 90 мільйонів гривень», – заявив Кравченко.

Сам міський голова відкидає обвинувачення і каже, що прокурори, а раніше детективи НАБУ марнують час: нібито інших об’єктів на ринку не було, а ціна була ринковою.

«Це якісь сон, коли виконання функціональних обов’язків висувається як обвинувачення і розглядається як претензія від обвинувачення. Я вважаю, це було якісне виконання службових обов’язків – місто отримало центр адміністративних послуг, інтегрованих соціальних послуг. Я радий, що сьогодні розпочалося судове засідання і сподіваюсь, що ми його завершим якнайшвидше», – заявив міський голова і наголосив, що впевнений у виправдувальному вироку.

Захист подав на розгляд суду до десятка клопотань – щодо повернення речових доказів, щодо виключення окремих пунктів обвинувачення для Богданової, щодо повернення залогових коштів (близько 10 мільйонів гривень) та інші. Рішення щодо них колегія винесе разом після заслуховування усіх клопотань. Окремо мають слухатися клопотання про зміну запобіжного заходу для окремих обвинувачуваних.

Read More

МЗС направило ноту протесту через черговий призов українців з окупованого Криму

Міністерство закордонних справ України надіслало ноту протесту у зв’язку з проведенням призову до російської армії на території окупованого Криму.

«Такі дії є грубим порушенням зобов’язань відповідно до міжнародного гуманітарного права, яке забороняє Росії, як державі-окупанту, примушувати осіб, які перебувають під захистом, служити в її збройних або допоміжних силах, так само, як і забороняє чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії», – ідеться у заяві міністерства.

У МЗС вимагають від Росії скасувати призов на території півострова, «припинити переслідування громадян України за небажання служити в окупаційній армії, а також забезпечити безумовне виконання своїх міжнародних зобов’язань як держави-окупанта».

Читайте також: Представник Порошенка розповів, як уникнути призову в окупованому Криму

У моніторинговому звіті ООН, який представили 13 вересня, йшлося, що з 2015 року Росія призвала до своїх Збройних сил близько 12 тисяч чоловіків, які живуть в анексованому Криму.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися по телефону або електронній пошті в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

За даними підконтрольного Кремлю кримського уряду, в 2018 році в російську армію мають призвати понад дві тисячі кримчан.

Read More

Влада Житомирської області наклала мораторій на «російськомовний культурний продукт»

Житомирська обласна рада запровадила на території області тимчасову заборону (мораторій) на «російськомовний культурний продукт». Таке рішення більшістю голосів ухвалили на засіданні ради 25 жовтня.

«Цим рішенням рекомендовано облдержадміністрації створити міжвідомчу робочу групу з проведення систематичної роз’яснювальної роботи про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Житомирської області, включивши у її склад представників правоохоронних органів, райдержадміністрацій та громадськості області», – повідомляє прес-служба облради.

Визначення, який саме продукт потрапляє під дію мораторію, у повідомленні немає.

За повідомленням, мораторій діятиме до «моменту повного припинення окупації Російською Федерацією території України».

Читайте також: Мораторій на російський «культурний продукт» – реакції Росії і Заходу

Аналогічний мораторій на «російськомовний культурний продукт» у вересні був запроваджений у Львівській області. При цьому механізмів виконання ухвали запропоновано не було.

Навесні 2016 року президент України Петро Порошенко підписав закон, який забороняє в Україні показ російських фільмів, знятих після 1 січня 2014 року. Також в Україні обмежено ввезення книжок, виданих у Росії, визнаній країною-агресором.

 

 

 

Read More

Геращенко: заява представника ОБСЄ про відсутність прямих доказів втручання Росії на Донбасі є «недолугою»

Перша віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко розкритикувала заяву першого заступника голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александра Гуґа про те, що ОБСЄ не зафіксувало «на місцях прямих доказів» участі Росії в конфлікті на Донбасі.

За її словами, зокрема, заява Гуґа про можливість купівлі російської військової форми на базарі є «недолугою і невдалою».

«Мені щиро прикро, що Александр Гуґ, чия місія на посаді заступника голови СММ ОБСЄ, заступника Апакана, завершується, такою очевидно недолугою і невдалою заявою. Сподіваюся, це просто невдало сформулювала ним фраза, а не позиція. Варто нагадати містеру Гуґу, що очолювана містером Апаканом і ним місія СММ щотижня фіксує на Донбасі і відображає в своїх офіційних звітах – новітню російську радіолокаційну й іншу техніку, танки, іншу зброю. Російську. Новітню. Не радянську. Таку не купиш на базарі і не перемалюєш замість зірочки російський прапор», – наголосила Геращенко у Facebook ввечері 25 жовтня.

Заступник голови місії Александр Гуґ в інтерв’ю виданню Foreign Policy 25 жовтня заявив, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не зафіксувала «на місцях прямих доказів» участі Росії в конфлікті на Донбасі.

«Водночас ми бачили конвої, які залишали й в’їжджали до України на ґрунтових дорогах посеред ночі в місцях, де немає офіційного кордону», – додав заступник голови СММ ОБСЄ.

Гуґ зазначив, що спостерігачі фіксували й детально описували конкретні типи зброї, включно з електронним військовим спорядженням. «Ми спілкувалися із полоненими, захопленими українськими силами, які заявляли, що є російськими військовими, які воюють за ротацією в Україні. Ми бачили чоловіків із розрізнювальними знаками Російської Федерації, однак ви можете купити куртку будь-де. Ми також бачили розрізнювальні знаки Німеччини, Іспанії та інших», – розповів заступник голови СММ ОБСЄ.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні почала свою роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. СMM – це неозброєна цивільна місія. Її основні завдання – це неупереджено і об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту.

Read More

Українські порти втратили понад мільярд гривень через дії Росії в Азові – Омелян

Українські порти зазнали понад мільярд гривень збитків через дії Росії в Азовському морі, заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян кореспонденту телеканалу «Настоящее время» (проект Радіо Свобода та Голосу Америки).

«Маріупольський порт був змушений перейти на чотириденний робочий тиждень. Ми бачимо постійні зупинки українських, іноземних кораблів в Азовському морі, Керченській протоці, аж до того, що судновласники зазнають збитків через простій кораблів. Це близько 15-50 тисяч доларів на добу. Середній час затримки (кораблів – ред.) досягає понад 30 годин, і це втрати не тільки України, але і європейських платників податків, оскільки продукція з цих портів йшла на ринки Європи», – зазначив Омелян.

Європейський парламент 25 жовтня ухвалив резолюцію про загострення ситуації в Азові. Європарламентарі засудили порушення Росією українського суверенітету в Азовському морі і розкритикували штучне блокування торговельних суден. У тексті документу також є заклик до введення нових санкцій проти Кремля у випадку подальшої ескалації напруженості.

Read More

Адвокат: Сенцов зможе дізнатися про премію Сахарова через тиждень-два

Ув’язнений у Росії український режисер Олег Сенцов поки що не знає про присудження йому премії імені Сахарова «За свободу думки» 2018 року і може дізнатися про це не раніше ніж за тиждень-два, заявив його адвокат Дмитро Дінзе.

Як заявив Дінзе телеканалові «Настоящее время» (проект Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»), Сенцов зможе дізнатися про новину лише з листа, який йому можуть написати родичі або знайомі.

«З Олегом ми номінацію на премію не обговорювали, – сказав Дінзе. – Але я сподіваюся, що премія стане плюсом, який буде додано до загальної скарбнички, яка і приведе до його звільнення». При цьому юрист висловив сподівання, що премія зробить реальнішими переговори з обміну ув’язненими, які йшли «на громадському і дипломатичному рівні».

«Зараз вони перебувають у підвішеному стані, в глухому куті. Поки що взагалі нічого не відбувається, переговори як в стіну вперлися, – зауважив він. – Але може, премія допоможе розхитати цю стіну і якимось чином її зруйнувати».

Щодо стану Сенцова, то, за словами адвоката, під час його останнього візиту до нього на початку цього місяця режисер почувався зле, але зараз, за джерелами Дінзе, «його стан потроху стабілізується».

25 жовтня в Європейському парламенті у Страсбурзі оголосили, що лауреатом премії Сахарова «За свободу думки» став український режисер Олег Сенцов.

Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Read More

МЗС про перерване засідання українсько-російської рибкомісії: воно важливе для України

Україні потрібне засідання українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі, щоб уникнути маніпуляцій і захистити українських рибалок, заявив у коментарі Радіо Свобода у Львові міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Так він прокоментував зустріч у Києві 24 жовтня українських і російських агентств із риболовлі.

«Те, що ми робимо зараз у рамках позову України до міжнародного арбітражу щодо конвенції про морське право, і це теж стосується морських ресурсів, це також має спрацювати. Але зараз ми не маємо віддати українські ресурси Росії. Тому для цього потрібне таке спільне засідання. Наскільки я розумію, це була дуже складна розмова. Нам потрібно зрозуміти, як ми під час фактично російської повзучої анексії Азовського моря захистимо і українських рибалок, і українські судна, і судна тих, хто допомагає Україні зберегти вантажний трафік в українські порти, у першу чергу в Маріуполь і Бердянськ», – заявив Клімкін 25 жовтня.

Читайте також: Морський скандал: що сталося на засіданні комісії з рибальства на Азові (рос.)

За його словами, ніяких рішень на зустрічі не ухвалили, але їх і не очікували.

«Але ми дуже чітко сказали, як це має виглядати. Результати цього засідання ми скомунікували саме сьогодні до міжнародних партнерів, висвітливши українську і російські позиції. Є двостороння домовленість, і ми ніяким чином не маємо уникати цих зустрічей, як би емоційно складно вони не сприймалися, щоб не віддати Росії ресурси Азовського моря», – додав міністр.

За словами Клімкіна, спільна зустріч українських і російських рибальських агентств у Києві не шкодить національній безпеці України.

«Навпаки, вона дозволяє нам розставити червоні прапорці і дуже чітко сказати, чого ми хочемо, дозволяє нам сказати міжнародним партнерам, що ми послідовно захищаємо це в діалозі, і нам потрібна їхня підтримка у цьому діалозі щодо всіх питань Азовського моря. З НАТО ми розмовляємо про зміцнення берегової інфраструктури, щоб їх відбити, як вони підуть далі. Ми розмовляємо про те, щоб українських рибалок не витісняли. Оскільки провокації були з російськими патрульними катерами. А що – ми маємо віддати Азовське море, щоб Росія його експлуатувала? Цього не буде. Тому потрібна складна дискусія», – заявив міністр.

Він наголосив, що Україна мусить розмовляти з Москвою ще й через те, що є українські політв’язні і заручники у Росії, питання і проблеми, які стосуються українських громадян і їхніх інтересів.

24 жовтня у Києві розпочалось і не завершилося засідання 30-ї сесії українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі. На зустріч прийшов голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який заявив про неприпустимість подібних переговорів, а також вимагав від СБУ негайно видворити з України голову російської делегації, керівника Азово-Чорноморського теруправління Росриболовства Ігоря Рульова. На думку Чубарова, таким чином відбувається «гібридне розмивання суверенітету України».

Також народний депутат Сергій Висоцький відвідав засідання рибкомісії і заявив, що зусиллями парламентарів «засідання комісії зірвано».

Азовське море стало останнім часом місцем численних провокацій із боку російських силовиків, у першу чергу прикордонників, які затримують судна, що прямують в українські порти або з них.

6 вересня Рада національної безпеки та оборони України ухвалила рішення посилити військово-морську присутність на Азовському морі.

Read More

Олег Сенцов став лауреатом премії Сахарова

Рішення оголосили 25 жовтня в Європейському парламенті у Страсбурзі

Read More