Влада

Велика палата Конституційного суду України 8 листопада почала розглядати справу за конституційним зверненням Верховної Ради, яка просить КСУ надати висновок щодо конституційності законопроекту про внесення змін до Конституції про стратегічний курс держави на членство в Євросоюзі й НАТО.

Як повідомляє прес-служба КСУ, розгляд відбувається у формі письмового провадження.

Верховна Рада України 20 вересня направила до Конституційного суду запропоновані президентом зміни до Конституції, що передбачають закріплення курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

Перед цим прискорити розгляд цього законопроекту Верховну Раду закликав президент Петро Порошенко, який виступав у парламенті зі щорічним посланням.

Після того, як КСУ надасть свої висновки, парламент може ухвалити законопроект у першому читанні не менше ніж 226 голосами, а на наступній черговій сесії – може проголосувати за нього для ухвалення в цілому. Для цього буде потрібно не менше ніж 300 голосів парламентарів.

Читайте також: Це практична річ – депутат Юринець про закріплення в Конституції курсу на НАТО

Президент Петро Порошенко 3 вересня зареєстрував у Верховній Раді законопроект про зміни до Конституції, які передбачають закріплення європейського та євроатлантичного напрямку розвитку держави.

 
…

Верховна Рада України цього року не виплатила 15 мільйонів 826 тисяч гривень зарплати народним депутатам, які не відвідували засідань парламенту, повідомив 8 листопада спікер Андрій Парубій.

За його словами, депутатів не можна змусити ходити на пленарні засідання, і невиплата їм частин зарплат є механізмом впливу на них.

Громадська організація «Комітет виборців України» нещодавно повідомила, що лише 37% народних депутатів (157 із 423) відвідали всі засідання Верховної Ради у жовтні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

 
…

Зокрема, запроваджується штраф у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (34 тисячі гривень)
…

Дружина українського активіста Володимира Балуха спробує відвідати його в Керченській колонії №2 в анексованому Росією Криму після візиту до нього адвокатів. Про це Наталія Балух 7 листопада повідомила проектові Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Ми вирішили спочатку дочекатися адвокатів, які повинні відвідати його цього тижня. Подивимося, що вони скажуть, і тоді вже підемо», – пояснила вона.

Раніше Наталія Балух повідомила, що спробує відвідати Володимира Балуха в Керченській колонії №2, куди його перевезли в середині жовтня.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз повідомив, що Балуха перевели з карантину в барак.

Адвокат Дмитро Дінзе і архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент не змогли відвідати Балуха через те, що він перебуває на карантині в Керченській колонії №2.

Раніше стало відомо, що Балух вирішив тимчасово припинити голодування. За даними адвоката Дмитра Дінзе, у Балуха після більш 200 днів голодування є підозра на виразку або панкреатит.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму нещодавно змінив вирок засудженому до 5 років колонії Володимиру Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень). Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ проти нього.

Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Після місяця повної відмови від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів з чорного хліба і чай з медом), який підтримував «балансування на нульовій позначці».

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року за звинуваченням у зберіганні боєприпасів. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї свого будинку.
…

За підсумками проміжних виборів у США демократи змогли повернути собі контроль над нижньою палатою Конгресу. Але республіканці зміцнили своє становище в Сенаті.
…

Російські правоохоронці в анексованому Криму закрили кримінальну справу щодо мешканця Нового миру Ісмаїла Рамазанова. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 7 листопада розповів адвокат Рамазанова Олексій Ладін.

За його словами, йдеться про кримінальну справу за фактом незаконного зберігання патронів.

«Кримінальне переслідування щодо Ісмаїла за фактом нібито зберігання ним 24 патронів припинене за відсутністю складу злочину. Слідство не довело, що ці патрони належать Ісмаїлу. Такий результат захист цілком задовольняє», – пояснив адвокат.

Читайте також: Торги за політв’язнів: чому Ердоган просить Путіна звільнити ув’язнених кримчан?

Він також додав, що патрони, знайдені в Рамазанова під час обшуку, згідно з результатами балістичної експертизи, були виготовлені на українському заводі.

«Ми припускаємо, що ці патрони свого часу, ще до 2014 року, надійшли до Служби безпеки Криму, а потім «у спадок» перейшли до Федеральної служби безпеки (Росії – ред.). Власне, вони й були підкинуті Рамазанову», – розповів Ладін.

Адвокат зазначив, що проти його підзахисного лишається відкритим кримінальне провадження щодо пропаганди екстремізму.

«Я подавав клопотання про закриття цієї кримінальної справи, але слідство мені відмовило», – додав він.

23 січня у селищі Новий Світ поблизу Судака російські силовики обшукали будинок кримського татарина Ісмаїла Рамазанова, якого звинуватили в пропаганді екстремізму і того ж дня затримали. Пізніше суд його заарештував.

Читайте також: Російський Слідком у Криму відмовився закривати справу анархіста Каракашева​

Російський Слідчий комітет повідомив, що слідчі порушили кримінальну справу стосовно жителя Сімферопольського району Рамазанова, якого звинувачують у поширенні екстремістських матеріалів за допомогою інтернет-радіо. 14 липня він вийшов з-під варти.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити 5 мільйонів гривень компенсації постраждалим внаслідок погрому ромського табору на Одещині, повідомив у Facebook співзасновник організації «Український інститут з прав людини» Богдан Крикливенко.

Відповідне рішення у справі «Бурля та інші проти України» ЄСПЛ опублікував 6 листопада. 

Йдеться про конфлікт, датований вереснем 2002-го року у селі Петрівка на Одещині. За даними суду, після смерті у бійці 17-річного хлопця з цього села група із кількох сотень його односільчан за рішенням сільради почала громити будинки, де жили роми (з одним із яких у загиблого начебто був конфлікт). Перед цим ці будинки відрізали від електрики і газопостачання за рішенням сільради. Поліція при погромі була присутня, але не втручалася, зазначається у тексті судового рішення.

Суд вирішив, що таким чином було порушено право на повагу до приватного життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини) та заборону дискримінації (стаття 14), а також заборону катувань та поводження, що принижує людську гідність (стаття 3).

Читайте також: 5 невирішених проблем ромських жінок із компактних поселень

Як раніше повідомляли у Нацполіції, в Україні є понад три тисяч місць компактного проживання ромів, де живуть понад 100 тисяч осіб. Цього року до поліції надійшло шість повідомлень про напади на ромські поселення: три – у Києві, одне – у Тернопільській області, ще два – на Львівщині.

Останній з таких нападів стався 23 червня, коли група молодиків напала на ромський табір на околиці Львова. Смертельні ножові поранення отримав 24-річний ром, а 10-річному хлопчикові, 30-річній жінці і 19-річному юнакові завдали поранень ножем. Пізніше поліція затримала вісьмох осіб, підозрюваних у нападі: семеро з них – неповнолітні.

 
…

Посольство США в Україні заявляє, що «все ще стурбоване шкідливими газами» в Армянську, де в кінці серпня стався викид хімічних речовин на заводі «Кримський титан».

«У Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища у війні і збройних конфліктах ми все ще стурбовані шкідливими газами в Армянську, забрудненням води з шахти «Юнком» й іншими екологічними загрозами, викликаними конфліктом і російською агресією», – йдеться в повідомленні посольства США.

В Армянську 20 жовтня запустили завод «Кримський титан» після його зупинки через викиди, що сталися в ніч з 23 на 24 серпня. Влада анексованого Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

У Києві вважають, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів.

За вказівкою призначеного Москвою голови анексованого Криму Сергія Аксьонова з Армянська вивозили дітей шкільного і дошкільного віку в кримські санаторії через забруднення повітря в місті.

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще в 1971 році, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Group DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

У 2014 році, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Group DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». У 2015 році ПрАТ «Кримський титан» був перейменований в «Юкрейніан кемікал Продактс».
…

Генеральна прокуратура України відмовила у екстрадиції узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова (Ахунжанова), якої вимагає влада Узбекистану, повідомила у Facebook виконавча директорка українського представництва Amnesty international Оксана Покальчук.

«Amnesty International Ukraine провела акцію термінової допомоги журналісту і домоглася його звільнення з-під арешту, після чого Ахунжанов отримав офіційний статус біженця.В Узбекистані права на свободу вираження та мирних зібрань жорстоко обмежується. Провідні правозахисники, критики уряду та незалежні журналісти стають жертвами систематичних утисків та залякувань, стеження, арештів, нападів та умисної дискредитації», – заявила вона.

Журналіст Нарзулло Охунжонов, який критикував владу Узбекистану, виїхав з країни у 2013 році через погрози. Його заарештували 25 вересня 2017 року за рішенням Солом’янського районного суду Києва, коли Охунжонов з родиною прилетів до Києва з Туреччини, перед тим попросивши тут політичного притулку.

Читайте також: Україна не дає притулок. Історія узбецького журналіста-утікача Охунжонова

Підставою для арешту стало те, що Узбекистан оголосив Охунжонова у міжнародний розшук, і відтак журналіста на час екстрадиційної перевірки заарештували на сорок днів, ідеться у рішенні суду.

Офіційно Узбекистан інкримінував йому шахрайство, нібито вчинене у 2009 році на суму дві тисячі доларів. 

На захист Охунжонова виступила низка українських та міжнародних організацій, зокрема «Комітет захисту журналістів» (CPJ), Харківська правозахисна група та проект «Без кордонів».
…

Верховна Рада України 6 листопада підтримала постанову про створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) для розслідування нападу на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів.

За відповідне рішення проголосували 259 народних депутатів.

Очолить ТСК позафракційний народний депутат Борислав Береза, а його заступником буде депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Алєксєєв. Загалом до складу комісії увійдуть 18 членів парламенту від різних фракцій та позафракційні депутати.

Серед функцій ТСК – перевірка перебігу розслідування правоохоронними органами нападів на громадських активістів.

Читайте також: Справа Гандзюк: Луценко, Князєв і Аваков звітують у Раді – трансляція

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
…

Перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє, що провладна коаліція не підтримає відставку генерального прокурора України Юрія Луценка.

«Юрій Віталійович поставив це питання. Я звертаюся зараз до голови парламенту поставити на голосування, і ми побачимо, що коаліція не дає на це голоси», – сказала перший віце-спікер Верховної Ради України на засіданні парламенту 6 листопада.

Спікер Андрій Парубій поставив питання про відставку Луценка на рейтингове голосування. Воно здобуло підтримку лише 38 депутатів за необхідних 226.

Генпрокурор заявив, що подає на ім’я президента заяву про відставку під час сьогоднішнього засідання парламенту, де він разом із керівниками інших силових відомств (МВС і СБУ) звітував про розслідування справ щодо нападів на активістів, зокрема справи про вбивство Катерини Гандзюк.

Дивіться також: Справа Гандзюк: Луценко, Князєв і Аваков звітують у Раді –​ трансляція

«Я сьогодні подаю заяву про відставку президенту України, і ви у парламенті маєте розглянути це питання. Прошу зробити це цього тижня», – сказав Луценко.

Юрій Луценко став генпрокурором України у травні 2016 року. Термін повноважень генпрокурора становить шість років. Для звільнення генпрокурора президент має внести подання до Верховної Ради, а парламент має дати свою згоду.

 
…

Президент України Петро Порошенко заявляє, що винним у вбивстві чиновниці Херсонської міської ради, активістки Катерини Гандзюк загрожує довічне ув’язнення.

«Після того, як справу перекваліфіковано на вбивство, їм загрожує, абсолютно справедливо і об’єктивно, довічна найвища форма покарання», – сказав Порошенко 6 листопада на зустрічі з молоддю в Києві.

Президент додав, що цей злочин, за даними представників правоохоронних органів, «значною мірою розкритий: знайдений вбивця; помічники, які зізналися; затриманий організатор». Водночас він наголосив, що справа має бути розслідувана до кінця, оскільки ще не встановлений замовник вбивства.

Читайте також: Справа Гандзюк: Луценко, Князєв і Аваков звітують у Раді – трансляція

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

 
…

Міністр зовнішніх справ Великої Британії Джеремі Хант висловив свої співчуття у зв’язку зі смертю громадської діячки і радниці мера Херсона Катерини Гандзюк.

«Ще один сумний день для демократичних цінностей у світлі вчорашньої смерті антикорупційної активістки Катерини Гандзюк», – написав Хант.

Він нагадав, що президент України Петро Порошенко пообіцяв забезпечити здійснення правосуддя і висловив «щиросердну підтримку» такому наміру.

Коментар посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля оприлюднила прес-служба його дипломатичної місії.

Читайте також: 136 днів справи Гандзюк: реакції, кваліфікації та заяви

«Ми глибоко стурбовані зростанням кількості нападів на активістів і політиків. Злочинці й їх покровителі мають бути притягнуті до відповідальності. Не можна допустити панування атмосфери безкарності», – йдеться в заяві.

А голова Міністерства закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом закликала українську влади забезпечити «безпечне середовище для представників громадянського суспільства».

Напередодні зі схожим закликом до Києва звернулася посол Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Читайте також: В БПП назвали делегатів до комісії, яка конролюватиме розслідування вбивства Гандзюк​

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.
…

Парламентська фракція партії «Блок Петра Порошенка» заявила про підтримку створення Тимчасової слідчої комісії, яка контролюватиме розслідування вбивства громадської діячки Катерини Гандзюк.

«Фракція вирішила делегувати до складу комісії народних депутатів Віктора Короля, Валерія Карпунцова, Юрія Буглака, Сергія Алєксєєва, Максима Саврасова та Ірину Суслову», – йдеться в повідомленні партії.

Коментуючи це рішення, заступниця голови Верховної Ради і член фракції БПП Ірина Геращенко підкреслила, що ТСК повинна займатись контролем розслідування, а не самим слідством.

«Депутати не можуть собою підмінити слідчих. Повне розслідування злочину – відповідальність силових структур і правоохоронних органів. Взагалі, профілактика злочинів має стати ключовим завданням правоохоронців. Треба зупинити цей бандитизм і безкарність», – заявила вона.

Створити тимчасову слідчу комісію, яка контролюватиме розслідування нападів на активістів, вимагали депутати від кількох партій. Раніше 5 листопада одна з них, представниця БПП Світлана Заліщук, звинуватила свою і ще кілька фракцій у блокуванні створення ТСК.

Читайте також: Поліція: слідчі мають достатньо матеріалів, щоб довести вину замовників убивства Гандзюк

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.
…

Апеляційний суд Києва залишив без розгляду апеляцію «Центру протидії Корупції» (ЦПК) на рішення Солом’янського суду столиці про закриття так званої справи «рюкзаків Авакова», а саме судове рішення залишив у силі.

«Ухвалу Солом’янського суду про закриття справи залишити без змін, апеляцію «Центру протидії коурпції» – без розгляду», – зачитала резолютивну частину ухвали голова колегії суду Тетяна Тютюн.

Таким чином справу «остаточно поховали», зробивши неможливим і її перегляд Вищим антикорупційним судом, коли той запрацює, пояснила журналістам адвокат ЦПК Олена Щербан.

«Ми категорично не погоджуємося з цим рішенням суду. Воно остаточно поховало справу, і поновити її неможливо, хіба що сам прокурор скасує власну постанову. Рішення суду є незаконним, відбувся такий собі театр абсурду: всі сторони розуміють, що ЦПК є заявником у справі, ми надавали коментарі медіа, ми зверталися до НАБУ, після чого і було розпочато провадження. Наша заява долучена до справи», – зауважила Олена Щербан, пояснюючи перебіг апеляції та статус ЦПК у процесі.

Раніше під час засідання прокурор САП Олександр Снегирьов, який раніше виступив за закриття справи «рюкзаків Авакова», наголосив, що ЦПК, на його думку, не є заявником у цій справі, відтак суд не повинен розглядати їхньої апеляції у цьому провадженні.

«ЦПК не є заявником у провадженні номер 1349. Тобто, він є таким заявником, заява якого не внесена до Єдиного реєстру досудових рішень. Єдине клопотання, яке вони можуть робити – про внесення її до ЄРДР», – наголосив прокурор. 

Змова, «фактор Холодницького» чи страх перед Антикорсудом?

Олена Щербан після суду в розмові з Радіо Свобода заявила, що весь перебіг справи «рюкзаків Авакова» має ознаки змови сторін. 

В цій справі все схоже на змову. Спершу прокурор направив справу «рюкзаків Авакова» до суду. Але після догани голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому і після того, як парламент проголосував за Антикорупційний суд – прокурор різко передумав

Олена Щербан

«В цій справі все схоже на змову. Спершу прокурор направив справу «рюкзаків Авакова» до суду. Але після дисциплінарного покарання (догани) голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому і після того, як парламент проголосував за Антикорупційний суд – прокурор різко передумав і сприяв закриттю провадження. Зробили все, щоб унеможливити потрапляння справи до Антикорсуду», – запевнила адвокат. 

За словами Олени Щербан, Антикорупційний суд мав би покласти край подібним, «договірним» (на її думку) рішенням. Також вона зазначила, що керівництво САП, на її думку, поспішає ще з низкою подібних проваджень, щоб апеляції у них розглянули до запуску Антикорупційного суду, і відтак він не міг їх переглянути. 

Ще у липні про ознаки змови та спільні дії Холодницького та Авакова розповідали «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший»).

Арсен Аваков, якого називають другою за впливовістю людиною в Україні, виводить з-під відповідальності своїх близьких, і у випадку з провадженням проти його сина Олександра він зробив це за допомогою САП, такого висновку дійшли автори програми.

САП та сторона колишнього обвинуваченого, Олександра Авакова, цю ухвалу наразі не коментують.

Між тим, «Центр протидії корупції» на своїх офіційних сторінках у соцмережах припустив, що є ризик закриття ще низки резонансних справ до запуску Антикорсуду – за цією ж схемою.

«Дива не сталося. Апеляційний суд поставив крапку у справі рюкзаків Авакова… А головне: з Холодницьким на посаді керівника САП існує загроза, що інші резонансні справи НАБУ можуть спробувати закрити до запуску Антикорупційного суду», – попереджають у ЦПК.

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків».

Згідно з постановою, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

У Національному антикорупційному бюро України, детективи якого проводили досудове розслідування у цій справі, вважають це рішення САП непослідовним, а Авакова-молодшого і Чеботаря – ключовими підозрюваними у провадженні.​

За даними НАБУ, Аваков-молодший і Чеботар особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Читайте також: Фігурант «справи рюкзаків» Литвин компенсував майже 5 млн гривень – адвокат​

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

Тоді ж у липні Олександр Аваков написав у соцмережах, що він «пробув злочинцем 225 днів»,  а про суть звинувачень заявив: «хтось дуже хотів отримати вплив на мого батька і заодно – нібито законне право на його прослуховування».

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі.

На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.
…

Колишній заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ підтвердив, що місія виявила на Донбасі кадрових військовослужбовців із Росії, та не визнав Росію агресором. Про це, як повідомлено на сайті «Телевізійної служби новин» телеканалу «1+1», він сказав в інтерв’ю програмі «ТСН.Тиждень», яке було взяте ще під час його перебування на посаді.

Коментуючи інше його інтерв’ю, в якому спершу були його слова, що місія «не бачила прямих свідчень» залучення Росії до подій на Донбасі, але згодом ці слова прибрали, Гуґ в інтерв’ю українському телеканалові заявив: «Факти не можна спростувати; факти, що підтверджені знімками, на яких зображені колони, що під покровом ночі в’їжджають до України та виїжджають із неї, колони машин військового типу з озброєнням на них, які рухаються ґрунтовими дорогами під чіткою координацією в супроводі систем протиповітряної оборони. У непідконтрольних урядові районах ми розмовляли з особами, які заявляли про свою належність до російських військових підрозділів, зокрема 16-ї повітряно-десантної бригади Росії… Вони відкрито з нами спілкувались і самі надали цю інформацію, а ми повідомили цей факт. Я також особисто розмовляв тут, у Києві, з двома полоненими, яких затримали Збройні сили України. І вони сказали те саме: вони входять до підрозділу, який на ротаційній основі воює в Україні».

Та на наступне ж запитання «Чи вважаєте ви Росію агресором» Гуґ відповів: «Ні».

«Але я вважаю, що Росія, як і Україна та окремі райони Донецької та Луганської областей, визнали, що існує велика проблема, яка потребує вирішення, і всі вони взяли на себе зобов’язання», – додав на той час високопосадовець місії ОБСЄ.

А на слова журналіста: «Ви не можете не розуміти, що в цій війні Росія є агресором. Чи є у вас бажання одного дня назвати агресора агресором?» – Гуґ відповів: «Я все ще розмірковую над цим. Це буде дуже-дуже довга книжка, яку мені доведеться писати. Цей конфлікт можливо вирішити лише тоді, коли хтось буде прагнути знайти рішення, а не намагатиметься звинувачувати інших».

Швейцарець Александр Гуґ завершив роботу на посаді заступника голови СММ ОБСЄ в Україні 31 жовтня. Із 1 листопада його замінив на цій посаді британець Марк Етерінґтон.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні почала роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. СММ – це неозброєна цивільна місія. Її мандат поширюється на всю територію України, але Росія не допускає місію до окупованого нею українського Криму. Найпомітніша частина роботи місії – в зоні російської гібридної агресії на Донбасі.

Її основні завдання – це неупереджено і об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогові між усіма сторонами конфлікту на сході України. Водночас у складі місії, в тому числі й серед спостерігачів на Донбасі, є і громадяни Росії, яка в Україні визначена як держава-агресор. Місія вже не раз зазнавала критики, її звинувачували у проросійській позиції. СММ ОБСЄ відкидає такі звинувачення.
…

Лідер громадської організації проросійського спрямування «Український вибір» Віктор Медведчук став головою Політичної ради проросійської партії «За життя» на чолі з народним депутатом Вадимом Рабіновичем. Рішення про це ухвалив позачерговий з’їзд партії, перший етап якого відбувся в Києві, інформують прес-служби партії і руху.

Як мовиться в повідомленнях, рішення про обрання Медведчука на високу партійну посаду було ухвалене одноголосно.

Відповідно до статуту партії, Політична рада є її найвищим керівним органом у період між з’їздами, а голова Політради за своїми повноваженнями є фактично другою особою після голови партії.

Медведчук, виступаючи на з’їзді партії «За життя» після обрання, заявив, зокрема, про «згубний вплив реформ, які здійснюють євроінтегратори і які призвели до зубожіння громадян за останні чотири роки», – повідомили в «Українському виборі».

В організації також навели слова Медведчука на з’їзді партії про те, що «переговори, які ведуться протягом останніх місяців, мають стратегічний характер і спрямовані на об’єднання політичних сил для представлення інтересів Південного Сходу, російськомовного населення і людей, які розуміють необхідність кардинальної зміни курсу розвитку країни». Про які саме переговори йдеться, в повідомленні не уточнено.

У програмі партії «За життя» йдеться про необхідність збудувати соціалізм в Україні і стверджується, що «вибір партії – проукраїнська політика, позаблоковий статус, міжнародне партнерство!» Але чільні діячі партії, починаючи з її голови Вадима Рабіновича чи народного депутата Євгена Мураєва, який очолював політраду партії донедавна (він вийшов із неї наприкінці вересня), неодноразово виступали з заявами проросійського змісту. Віктор Медведчук наприкінці липня повідомив про рішення приєднатися до партії «За життя» Вадима Рабіновича, заявивши, що своєю метою бачить «мир на Донбасі й відновлення стосунків із Росією».

Публічна позиція Віктора Медведчука, відомого також як кум президента Росії Володимира Путіна, часто повторює позицію Кремля. Зокрема, у згаданому вище його виступі на з’їзді партії «За життя» він повторив кремлівську формулу про «Південний Схід України» – регіон, який Москва сподівалася окупувати на початку 2014 року, а нині виставляє як частину України, де нібито триває конфлікт. Маніфест його руху «Український вибір – Право народу» передбачає, серед іншого, повернення України на «східний вектор інтеграції», зокрема, до Євразійського економічного союзу під проводом Росії.
…

Консульство України почало роботу в портовому місті Анталія в Туреччині. В церемонії відкриття взяв участь президент України Петро Порошенко в рамках свого візиту до Туреччини.

За даними прес-служби президента, Туреччину щороку відвідує понад 1,3 мільйони укранців, з них 800 тисяч приїздять до Анталії. При цьому місцева українська громада складає понад 35 тисяч людей.

Як заявив Порошенко, в Анталії, відомій своїми курортами, відбувається чимало міжнародних самітів, тож він сподівається, що наявність консульства дозволить українським дипломатам активніше долучатись до цих подій.

Посол України в Туреччині Андрій Сибіга висловлює думку, що наявність дипломатичної місії в місті підвищує рівень «консульської опіки та турботи».

Посольство України в Туреччині розташоване в столиці Анкарі. Також українська дипломатична місія представлена Генеральним консульством у Стамбулі.

Порошенко 3 та 4 листопада перебуває в Туреччині з офіційним візитом, в ході якого він провів переговори і спільну прес-конференцію з президентом країни Реджепом Тайїпом Ердоганом і зустрівся з місцевою українською громадою.
…

У 2019 році Кабінет міністрів України виділить на «теплі кредити» 400 мільйонів гривень, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у Facebook.

«Це означає, що українцям буде легше придбати енергоефективне обладнання: металопластикові вікна та двері, лічильники для тепла і води, котли, теплоізоляційні матеріали та інше. Програма діє в Україні з жовтня 2014 року. За чотири роки існування нею скористалися близько 500 тисяч українських родин», – написав Гройсман.

У серпні Державне агентство з енергоефективності України повідомило, що українці використали всі 400 мільйонів гривень, які були передбачені бюджетом на «теплі кредити». У жовтні Кабінет міністрів виділив додаткові 100 мільйонів гривень на цю програму.
…

«Соціалістична партія України» висунула свого лідера Іллю Киву кандидатом у президенти.

Як повідомляє прес-служба партії, рішення ухвалили одноголосно.

Кива з жовтня 2015 року до травня 2016-го очолював департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України. Згодом став радником міністра внутрішніх справ України.

Про наміри брати участь у виборах президента заявили, зокрема, Роман Безсмертний, Геннадій Балашов, Інна Богословська, Михайло Добкін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Валентин Наливайченко, Роман Насіров, Вадим Рабінович, Андрій Садовий, Мішель Терещенко, Юлія Тимошенко, Віктор Чумак та Олександр Шевченко.
…

Президент України Петро Порошенко та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган доручили пришвидшити підготовку Угоди про зону вільної торгівлі між двома країнами, повідомила прес-служба Адміністрації президента. України

Ердоган заявив, що ухвалене рішення про підписання цієї угоди до кінця року.

«Ми віримо, що завдяки цьому ми досягнемо мети – торговельного обігу в 10 мільярдів доларів», – сказав президент Туреччини.

За даними МЗС України, у 2017 році торговельний обіг між Україною та Туреччиною порівняно з попереднім роком збільшився на 20,1% і становив 3,78 мільярда доларів.
…

У Києві затримали колишнього голову Апеляційного суду Автономної республіки Крим Валерія Чорнобука. Про це повідомила речник генпрокурора України Лариса Сарган.

«Слідчими прокуратури АРК та СБУ 03.11.18 близько 10:00 на підставі ухвали слідчого судді затримано колишнього голову Апеляційного суду АР Крим Валерія Чорнобука, який перебував у розшуку за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 111 КК України. (державна зрада)», – розповіла Сарган.

Вона зазначила, що затриманого доставлять до слідчого судді, щоб обрати запобіжний захід.

Після переїзду на материкову частину України Чорнобук працював суддею в Апеляційному суді в Дніпропетровській області.

Верховна Рада у вересні 2016 року звільнила за порушення присяги 29 суддів, в тому числі Чорнобука. Пізніше Вищий апеляційний суд України відмовив йому в оскарженні цієї постанови Верховної Ради.

Співробітники Прокуратури Автономної Республіки Крим та Служби безпеки України 11 липня провели обшуки в приміщеннях, в яких жив Чорнобук. Тоді ж йому повідомили про підозру у вчиненні державної зради.

За словами генерального прокурора України Юрія Луценко, Чорнобук займався підривною діяльністю, надаючи допомогу іноземній державі і її представникам у переході судів Криму на здійснення правосуддя на підставі законодавства Росії, що призвело до забезпечення функціонування російських судових органів, анексії Криму.
…

У Криму припинили кримінальне переслідування кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва. Про це 3 листопада повідомив у Facebook журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

«Київський районний суд Сімферополя, за клопотанням слідчого припинив кримінальне переслідування Марлена Мустафаєва, обвинуваченого за частиною 1 статті 282 КК Росії (розпалювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності) за пост у Facebook», – йдеться в повідомленні журналіста.

Адвокат Мустафаєва звернувся до слідчого з клопотанням про припинення справи, слідчий вийшов з аналогічним клопотанням до суду, який справу припинив, призначивши судовий штраф, що вже виплачений.

​

4 вересня підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував на 12 діб кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва, у якого вранці російські силовики провели обшук. За версією слідства, Мустафаєв у серпні 2014 року опублікував на своїй сторінці у Facebook допис із символікою організації «Хізб ут-Тахрір», яку визнали незаконною в Росії та анексованому нею Криму. Проти нього порушили справу за статтею про розпалювання ненависті й ворожнечі в Інтернеті.

Читайте також: Місія ООН заявляє про таємні затримання, катування і переміщення в Росію кримчан

16 вересня Мустафаєв вийшов на свободу.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки в незалежних журналістів, громадських діячів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і в анексованому нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

«Угода, яку ми підписали сьогодні, завершує процес, щоб надання Томосу відбулося за всіма канонами православної церкви» – президент України
…

Під час етапування заарештованого в Росії українця Павла Гриба зникли всі ліки, які йому передавали, повідомив його батько Ігор Гриб у коментарі «Громадському телебаченню».

«Під час попереднього етапування Павла із Ростова в Краснодар усі ліки, які ми передавали йому, аби він приймав, зникли. Тепер нам доведеться знову купувати ці ліки і знову просити передати їх. Робиться усе, аби ускладнити перебування Павла за ґратами», – розповів Ігор Гриб.

За його словами, ліки мав передати конвой під час конвоювання.

20-річного Павла Гриба обвинувачують у тероризмі, але він не визнає провину. 23 липня колегія суддів Північнокавказький окружного військового суду в Ростові повернула справу українця на доопрацювання прокурорам.

25 жовтня в суді заявили, що знову отримали провадження.

Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Посольство США в Києві закликає Україну розслідувати вбивства журналістів Георгія Гонгадзе та Павла Шеремета.

«У Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів ми пам’ятаємо і шануємо Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета та інших мужніх журналістів, які ще не отримали правосуддя. Злочини проти журналістів повинні бути ретельно розслідувані», – заявило посольство у Twitter.

Журналіст, засновник інтернет-видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі в Київській області було виявлено обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, належало журналістові. За вбивство Георгія Гонгадзе засудили до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, та засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі). 

20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув журналіст Павло Шеремет. Вбивство кваліфікували як умисне. Ні вбивць, ні замовників не знайдено.
…

Велика палата Конституційного суду України відмовилася перевіряти конституційність заборони на продаж землі. Відповідне повідомлення оприлюднене на сайті суду.

Згідно з ним, Конституційний суд отримав подання від 69 депутатів Верховної Ради з проханням перевірити на відповідність Конституції пунктів 14 і 15 перехідних положень Земельного кодексу.

Читайте також: Ринок землі в Україні: різне бачення однієї проблеми​

Саме ці пункти забороняють продавати та купувати землю сільськогосподарського призначення.

«Постановлено Ухвалу Великої палати Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі», – йдеться в заяві суду.

На початку вересня народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Мушак заявляв, що разом із 68 колегами зробив подання до Конституційного суду щодо конституційності земельного мораторію.

Читайте також: «Дефолту не буде. Буде просто дуже боляче». Економіст пояснив, чому уряд підвищить ціну на газ

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд і Європейський суд з прав людини. Тим не менш, продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

«Вони (Росія – ред.) змушені в односторонньому порядку звільняти моряків. Це у нас ставлять як шоу, як фейк, як обмін і так далі» – Бабін
…