Влада

Спеціалізована антикорупційна прокуратура заочно оголосила про підозру колишньому виконувачу обов’язків голови Державної фіскальної служби Мирославу Продану. Як стверджують в антикорупційному органі, Продан не з’явився на виклики для проведення слідчих і процесуальних дій, а також не надав підтвердження, що дійсно перебуває за кордоном з поважних причин.

Читайте також: «Зникнення» Продана: у чому його підозрюють і чому він опинився за кордоном​

«Опубліковані в соціальній мережі заяви про перебування закордоном на лікуванні не знайшли свого підтвердження у передбачений кримінальним процесуальним законом спосіб. Незважаючи на виклики та запити прокурорів, суб’єктом та його захисниками дотепер не повідомлено ні місця (адреси) перебування, ні назви медичного закладу, де, згідно інформації з соцмережі, він перебуває на лікуванні», – стверджують у САП.

Згідно з заявою, правоохоронці підписали письмову підозру у незаконному збагаченні. Продана підозрюють у тому, що за час виконання обов’язків голови ДФС він заволодів сумою 89 мільйонів гривень і придбав на них дві квартири, два будинки в Туреччині і три автомобілі.

САП втретє викликала Продана для проведення слідчих дій 20 листопада.

Своєю чергою Мирослав Продан переконує, що виїхав з України 5 листопада на лікування до Німеччини.

Він обіцяє з’явитись на вимогу САП, щойно повернеться до України, хоча й зазначає: його викликали для проведення слідчих дій у неналежний спосіб. За словами колишнього чиновника, представник САП надіслав йому повідомлення у Viber.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

У Празі ввечері 15 листопада протестують проти уряду прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша через поїздку його сина до анексованого Криму.

У Чехії розгорівся політичний скандал після інтерв’ю сина прем’єра Андрея Бабіша-молодшого виданню Seznam.cz, яке оприлюднили 12 листопада. За словами сина, минулого року його силою вивезли до анексованого Росією Криму, щоб не дати можливості свідчити правоохоронцям проти батька у можливих махінаціях з коштами Євросоюзу.

Натомість прем’єр Андрей Бабіш стверджує, що його син перебував у Криму «добровільно». Він додав при цьому, що син страждає від шизофренії.

15 листопада Вища палата парламенту Чехії Сенат визнала неприйнятною роботу Бабіша на посаді голови уряду до завершення розслідування можливих махінацій із коштами Європейського союзу.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​
…

Заяви президента Росії Володимира Путіна є «явним прикладом його втручання у виборчий процес в Україні», написав речник президента України Петра Порошенка Святослав Цеголко у Facebook.

«Сьогоднішні заяви Путіна є явним прикладом його втручання у виборчий процес в Україні, попри те, що кампанія ще навіть не почалася. Очевидною є неприязнь Путіна до Порошенка як державного діяча, який зірвав плани Кремля із повернення України під контроль Російської імперії», – заявив Цеголко.

Він додав, що Порошенко «виступав і виступає за політико-дипломатичне врегулювання, але ніколи не погодиться на мир на умовах країни-агресора».

Цеголко не уточнив, про які заяви Путіна йде мова.

15 листопада президент Росії сказав, що «зустрічатися в «нормандському форматі» в цей час в ході передвиборної кампанії, яка відбувається в Україні, більш-менш безглуздо, тому що взагалі дотепер сьогоднішня українська влада не виявила бажання виконувати Мінські угоди».

Вибори президента України заплановані на кінець березня 2019 року.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

У підконтрольному Росії Севастопольському міському суді у справі Володимира Дудки і Олексія Бессарабова, обвинувачених у підготовці диверсій на території Криму, допитали двох понятих і двох свідків. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реаліі розповів адвокат Сергій Легостов.

«Допитали двох понятих – студенток, які були присутні при обшуку в квартирі і гаражі Дмитра Штиблікова. Також допитали двох свідків, які розповіли про потенційні загрози інфраструктурним об’єктам, якщо раптом на цих об’єктах відбудеться диверсія. Тобто, стандартні свідчення, так само як і в справі Євгена Панова: що було б, якби», – розповів адвокат.

Легостов додав, що засудженого раніше фігуранта цієї справи Дмитра Штиблікова доставили в СІЗО Сімферополя. У суді його планують допитати 29 листопада.

9 листопада 2016 року в анексованому Росією Криму затримали Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова і Володимира Дудку, яких підконтрольні Москві кримські силовики назвали членами «диверсійно-терористичної групи головного управління розвідки Міністерства оборони України».

Читайте також: «Штибліков має добрий вигляд, скарг не висловлює» – український консул після відвідин колонії в Омську

Підконтрольний Кремлю Ленінський районний суд Севастополя пізніше заарештував затриманих. Після цього термін утримання під вартою щодо Штиблікова, Бессарабова і Дудки продовжували кілька разів.

Штибліков і Бессарабов до 2014 року працювали військовими експертами в центрі «Номос». Володимир Дудка – капітан 2-го рангу запасу, в минулому – капітан корабля радіоелектронної розвідки.

У Службі безпеки України заявляли, що затримані в Криму громадяни України не є ані співробітниками служби, ані контактними особами з боку СБУ.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!​
…

Кількість країн-співавторів резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна», яку 15 листопада розгляне третій комітет Генеральної Асамблеї ООН, збільшилася до 38. Про це повідомила перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар.

«Вже 38 країн-співавторів резолюції щодо ситуації з правами людини в АРК і Севастополю, яку винесуть на голосування в третьому комітеті ООН, а в грудні – в Генасамблеї ООН. Завтра будемо знати остаточну кількість країн, які приєдналися до співавторства», – зазначила Джеппар.

Заступник міністра додала, що зараз у Нью-Йорку перебуває заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, який «буде захищати позицію України на засіданні Комітету».

Постійне представництво України в ООН раніше повідомило, що Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН у четвер, 15 листопада, розгляне оновлений проект резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна».

19 грудня 2017 року Генеральна Асамблея ООН остаточно ухвалила резолюцію «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

В результаті голосування, 70 країн виступили «за» ухвалення документа, 26 – проти і 76 утрималися. Проти резолюції виступили Білорусь, Вірменія, Росія, Сирія, Зімбабве та інші країни.

У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Міністр закордонних справ США 14-16 листопада перебуватиме з робочим візитом у США. Про це повідомили у прес-службі МЗС.

«Головною метою візиту є проведення 16 листопада інавгураційного засідання оновленого формату Комісії стратегічного партнерства Україна – США. Захід пройде під спільним головуванням глав зовнішньополітичних відомств України і США», – ідеться у повідомленні.

Під час візиту у Вашингтон Клімкін збирається зустрітися з держсекретарем США Майклом Помпео, американськими законодавцями і експертами.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Обвинувальний акт по міському голові Одеси Геннадію Труханову та іншим обвинуваченим у привласнені майна на суму 185 мільйонів гривень можуть читати кілька засідань. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За клопотанням адвоката одного з підсудних, прокурори мають оголосити повну версію документу – це 173 сторінки. Протягом першого судового засідання зачитали лише перші 12 сторінок.

На першому судовому засіданні колегія суддів Малиновського районного суду також відмовила прокурорам в залученні до матеріалів справи окремого цивільного провадження щодо компенсації 185 мільйонів в інтересах одеської територіальної громади. На попередньому засіданні прокуратура відкликала подібний цивільний позов – схожий за суттю він відрізнявся обґрунтуванням, каже прокурор по справі Максим Кравченко.

«Прокурором були вивчені додаткові рішення суду, якими задовольнялась вимога прокурора саме як цивільного позивача. І щоб ці аргументи навести безпосередньо в позові, прокурор використав це право (відкликав попередній позов – ред.). По сутті позивних вимог він був той самий, але по суті змісту, яким прокурор обґрунтовує повноваження в данному випадку представляти інтереси територіальної громадин, він більш розширений з урахуванням практики, яка була прийнята Верховним судом в цьому складі», – наголосив Кравченко.

Читайте також: Труханов і ще семеро осіб отримали обвинувальні акти у справі «Краяну» – НАБУ

Можливість подати цивільний позов була у одеської міської ради, але вона нею не скористалась, зазначив прокурор. За словами Кравченко, тепер у випадку перемоги в суді, цивільне провадження треба буде подавати окремо.

Захист був проти цивільного позову від прокуратури – за словами адвокатів прокурор не може виступати представником органів місцевого самоврядування, а шкоди державі в цій справі не нанесено. Суд погодився із захистом, зазначивши, що прокурор недостатньо обґрунтував своє клопотання і не довів своїх повноважень в цивільному позові.

«Ми провели процедуру згідно із усіма вимогами норм законодавства. Сьогодні ви почули обвинувальний акт і нічого крім посмішок він не викликає. Кожен відпрацьовував свої функціональні обов’язки на своєму робочому місті. Компанія нам провела оцінку, ми порівняли із іншими цінами та прийняли рішення. Якщо нам сьогодні повернуть ці гроші (по цивільному позову – ред.) ми скажемо «дякую», оскільки це буде поступлення до бюджету», – заявив міський голова Одеси Геннадій Труханов, коментуючи цивільний позов про можливість повернення грошей за придбання.

 Якщо буде доведена незаконність, то міська влада буде подавати такий позов, зазначив він.

Перед засіданням судді також попросили вийти з зали тих, кого допитували як свідків в досудовому слідстві. Серед таких були депутати міської ради Олександр Шеремет, Олег Бриндак і Андрій Кісловський, депутат одеської обласної ради Євгенія Абрамова та інші. Трансляція суду однак продовжувалась.

У лютому 2018 року детективи НАБУ і прокурори САП затримали Одеського міського голову Геннадія Труханова і його заступника Павла Вугельмана.

Згодом суд відпустив Труханова під особисту поруку народного депутата Дмитра Голубова («Блок Петра Порошенка»), а Вугельмана відпустили на поруки народних депутатів Олександра Пресмана з групи «Відродження» та Юрія Мірошниченка з фракції партії «Опозиційний блок». Також у привласненні коштів одеситів обвинувачують голову постійної комісії з комунальної власності одеської міської ради Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка і директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галини Богданової.

За даними слідства, у вересні 2016 року Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка, в свою чергу, на початку 2016 року заплатила за цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, 11,5 мільйона гривень.

У НАБУ заявляють, що отримані від мерії 185 мільйонів гривень фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності, проте на рахунки компанії-продавця будівлі був накладений арешт. У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що розслідування у цій справі завершили.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Росія відмовилася від проведення позачергового засідання контактної групи, яке українська сторона пропонувала провести у зв’язку з псевдовиборами на Донбасі, заявляє перша віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Ірина Геращенко.

«Росія, попри готовність представників ОБСЄ негайно скликати позачергове засідання ТКГ у зв’язку з фейковими виборами на Донбасі, категорично відмовилася від цієї ініціативи України, заявивши, що «не бачить у ній потреби». ОБСЄ отримало від російських представників відповідного листа», – написала Геращенко у Facebook 13 листопада.

Напередодні вона повідомляла, що українська сторона в Тристоронній контактній групі офіційно запропонувала провести позачергове засідання групи в Мінську у зв’язку з проведенням так званих «виборів» на Донбасі.

Країни Заходу засудили проведення цих «виборів» і закликали Росію вивести свої війська й озброєння з території України й ліквідувати незаконні збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР» і їхні структури.

У США і Євросоюзі також дали знати про можливість нових санкцій проти Росії через ці «вибори».

Росія заявляє, ніби «вибори» нових ватажків угруповань «ДНР» та «ЛНР» і їхніх «депутатів парламентів» відповідають мінським домовленостям, на тій підставі, що в цих угодах ні про які такі вибори взагалі не згадано – а відтак вони, мовляв, і не заборонені.

Мінські ж домовленості взагалі не передбачають існування й діяльності будь-яких структур угруповань «ДНР» і «ЛНР» і за єдині можливі вибори на нині окупованих територіях визначають місцеві, що мають бути проведені після політичного врегулювання конфлікту, за рішенням української влади і відповідно до законодавства України, а також відповідати стандартам ОБСЄ.

Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Суд в анексованому Росією Криму засудив кримськотатарського правозахисника Юнуса Машаріпова до чотирьох років колонії і штрафу в 110 тисяч рублів (близько 41 тисячі гривень). Активіста визнали винним у виготовленні і зберіганні вибухових речовин, повідомляє підконтрольне фактичній владі Криму агентство «Кримінформ» з посиланням на прес-службу ФСБ.

За версією слідчих, Машаріпов нібито зібрав два вибухові пристрої за допомогою яких збирався здійснити підпал лісу, щоб дестабілізувати ситуацію в регіоні.

Машаріпов був затриманий у вересні 2017 року. За словами правозахисника, співробітники Федеральної служби безпеки Росії били його і катували струмом, тому йому довелося обмовити себе.

Російські державні структури, в тому числі підрозділи ФСБ, працюють у Криму з моменту його анексії в березні 2014 року.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Після анексії півострова російська влада неодноразово проводила обшуки у цивільних активістів, активістів кримськотатарського національного руху і кримських мусульман.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Порошенко зустрічався з представниками УПЦ (МП), які підтримують створення помісної української церкви – «Громадське»
…

У Словаччині громадянину країни вперше висунули звинувачення у справі про участь у бойових діях на сході України на боці підтримуваних Росією бойовиків, повідомила 12 листопада поліція країни в своєму Facebook.

За даними слідства, місцевий житель Маріо Р., прізвище якого не розкривається, воює на боці контрольованих Росією бойовиків від липня 2015 року. Його звинувачують у веденні бойових дій у «складі організованої озброєної групи на території іншої держави». У разі повернення на батьківщину обвинуваченому загрожує позбавлення волі на строк до восьми років.

Серед десятків тисяч бойовиків на Донбасі, що протистоять українським урядовим військам, крім кадрових російських військовослужбовців, воюють також найманці з низки країн, зокрема, Сербії, Бразилії, Росії, Білорусі.

Раніше суд у Белграді виніс 28 вироків проти громадян Сербії, що брали участь у війні в Україні. Прокуратура країни повідомила Радіо Свобода, порушила справу проти 45 осіб, яких обвинувачують в участі у війнах за кордоном, а справу в організації участі в таких війнах порушили проти двох осіб.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявляє, що не має конкретної інформації про стан здоров’я ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова.

За її словами, наприкінці листопада його планує відвідати адвокат.

Як повідомила Денісова, російський омбудсмен Тетяна Москалькова заявила, що стан Сенцова нормальний, і що він практично вийшов із наслідків голодування.

«У це мало віриться, оскільки і до голодування він був нездоровий… Скоро, наприкінці листопада, туди поїде на чергове побачення адвокат. Можливо, від нього отримаємо точнішу інформацію», – сказала Денісова 13 листопада в Києві.

Читайте також: Сестра Сенцова оприлюднила заповіт режисера

Українець Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Раніше російські тюремники заявили, що Сенцов «майже вийшов» із голодування, яке тримав 145 днів. Адвокат засудженого Дмитро Дінзе не коментував цю інформацію.

25 жовтня Сенцову присудили премію Європарламенту «За свободу думки» імені Сахарова. Церемонія нагородження має відбутися 12 грудня в Страсбурзі.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Центральна виборча комісія планує створити окремий підрозділ для гарантування кібербезпеки під час виборів, повідомила секретар комісії Наталія Бернацька на першій прес-конференції нової ЦВК 13 листопада.

«У наших планах створити окремий підрозділ, який буде опікуватися питаннями кібербезпеки. Ми шукаємо висококваліфікованих спеціалістів, запрошуємо їх на конкурси. Просимо збільшити кількість ІТ-спеціалістів, щоб наступного року ми могли кібербезпеку забезпечити вище, ніж на виборах в інших країнах», – сказала Бернацька.

Втім, як зазначив заступник голови ЦВК Олег Конопольський, на відкриті вакансії ІТ-спеціалістів ще не було жодного охочого. 

Читайте також: ЦВК, аеропорти, електростанції: що відомо про загрозу кібератак перед виборами в Україні?

За новий склад ЦВК Верховна Рада проголосувала 20 вересня. Тоді депутати підтримали всі 14 кандидатур, які поставив на голосування голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Перед цим депутати звільнили з посад 13 із 15 членів ЦВК, зокрема, голову ЦВК Михайла Охендовського, його заступників Андрія Магеру і Жанну Усенко-Чорну й інших членів ЦВК, у яких сплив семирічний термін повноважень.

5 жовтня у Верховній Раді нові члени ЦВК склали присягу. 

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Бабушкінський районний суд Дніпра не може пояснити, чому рішення, яке скасовує розпорядження міського голови про перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, було оприлюднене через майже рік після ухвалення. Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода, отриманій з суду в понеділок.

За текстом документа, підписаного головою суду Ігорем Литвиненком, стаття 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантує суддям самостійність у здійсненні правосуддя, їхню незалежність від будь-якого незаконного впливу.

«З цих підстав надати вам інформацію, чому саме суддею Бабушкінського районного суду Дніпропетровська Шевцовою Т.В. вищевказане рішення не було направлено до Єдиного реєстру судових рішень, не можу», – йдеться у відповіді.

Читайте також: Дніпро: Рішення суду про скасування перейменування вулиці Героїв Сталінграда не набуло чинності – мерія​

У суді також поінформували, що суддя, яка ухвалювала рішення, у червні 2018 року рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, була притягнута до дисциплінарної відповідальності, щодо неї зробили подання про звільнення. Після цього відповідальною особою з надіслання до Реєстру електронних копій судових рішень був призначений помічник судді.

Постанова суду від 31 жовтня 2017 року була направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 24 жовтня 2018 року, підтвердили в суді.

Раніше в мерії Дніпра повідомили, що міськрада подала апеляцію на рішення Бабушкінського районного суду міста, який скасував розпорядження міського голови про перейменування – в рамках декомунізації – вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького.

Рішення суду було ухвалене ще 31 жовтня 2017 року, але на судовому засіданні було оголошено тільки вступну й резолютивну частини постанови. Повний текст постанови міська рада отримала лише 29 вересня 2018 року й тоді тільки змогла підготувати і подати апеляційну скаргу.

Читайте також: У центрі Дніпра невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям – фото

1 листопада 2017 року у прес-службі партії «Опозиційний блок» повідомили, що суд задовольнив позов депутата від фракції партії в міськраді Дніпра Олександра Сироти до колишньої виконувачки обов’язків міського голови Галини Булавки щодо перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, скасувавши перейменування.

Повідомлялось, що Сирота подав до суду на Булавку ще в березні 2016 року. На думку позивача, назва вулиці не підпадала під декомунізацію, адже «ніяк не пов’язана ні з комуністичним режимом, ні з іменем Сталіна», а дана «на честь жертв Сталінградської битви».

У листопаді 2015 року в рамках виконання законів про декомунізацію в Дніпрі змінили назви кількох десятків топонімів. Відповідне розпорядження підписала тодішня виконувач обов’язків мера Галина Булавка після консультацій з Українським інститутом національної пам’яті. Згідно з документом, вулиця Героїв Сталінграда стала проспектом Богдана Хмельницького.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Україна і Сполучені Штати Америки домовилися далі протистояти російському газотранспортному проектові «Північний потік-2», повідомило Міністерство закордонних справ України за результатами візиту до України міністра енергетики США Ріка Перрі.

«Було домовлено і надалі протидіяти спільними зусиллями реалізації проекту «Північний потік-2», який підриває європейську енергетичну безпеку та стабільність», – мовиться в повідомленні про один із результатів зустрічі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з американським урядовцем.

Під час зустрічі міністри обговорили питання українсько-американського співробітництва в енергетичній сфері, зокрема, посилення енергетичної незалежності України, повідомили в МЗС.

За результатами переговорів також підписано спільну декларацію стосовно намірів продовжити на наступні п’ять років дію Угоди між урядом України і урядом Сполучених Штатів Америки щодо підвищення експлуатаційної безпеки, зниження ступеня ризику експлуатації та зміцнення систем регулювання цивільних атомних об’єктів в Україні, мовиться в повідомленні.

США вже давно підтримують Україну у протистоянні російському проектові «Північний потік-2» та іншим, що мають на меті збільшити постачання російського газу до Європи, при цьому оминаючи територію України. Раніше 12 листопада Рік Перрі, зустрічаючись у Києві з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, заявив, що Сполучені Штати Америки залишаються супротивниками будівництва газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік». «Громадяни України й Європи не повинні стати заручниками постачання енергоресурсів з одного джерела», – наголосив він.

Попередніми днями під час перебування в Києві Перрі також наголошував, що незначна кількість держав Євросоюзу, яка прагне реалізації російського проекту «Північний потік-2», має розуміти комерційну нежиттєздатність цього проекту.

Раніше цього тижня 66 членів Європейського парламенту з п’яти різних політичних груп, а також члени парламентів окремих держав написали відкритий лист канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, у якому виступили проти політики Німеччини на підтримку російського проекту «Північний потік-2». У США привітали це звернення і також засвідчили свою опозицію до цього енергетичного проекту.

Україна і деякі європейські країни, а також США називають проект «Північний потік-2» суто політичним, без економічного обґрунтування, і закликають заблокувати його. На їхню думку, він має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас позбавити російського газового транзиту Україну і деякі східноєвропейські держави, тим самим зробивши їх вразливими перед російським газовим шантажем. Тим часом низка країн-членів Європейського союзу, в першу чергу Німеччина, компанії з яких беруть участь у будівництві газопроводу, підтримує «Північний потік-2» і говорить про нього як про «суто економічний проект». Але при цьому Меркель останнім часом заявляє, що робота нового газопроводу буде можлива лише в разі, якщо Росія не припинить транзит газу через Україну.
…

У США і Євросоюзі також дали знати про можливість нових санкцій проти Росії через ці «вибори»
…

Макрон і Меркель наголосили, що місцеві вибори можуть відбуватися тільки відповідно до мінських домовленостей і стандартів ОБСЄ та законодавства України
…

Лідер проросійського руху «Український вибір», голова політради партії «За життя» Віктор Медведчук заявив, що окремі райони Донецької і Луганської областей повинні мати у складі України автономію з власним урядом і парламентом, що необхідний «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», а миротворчі сили ООН мали б тільки охороняти місію ОБСЄ з обов’язкової згоди бойовиків. Саме такої позиції з цих питань дотримується і Кремль.

Як заявив Медведчук в ефірі телеканалу «112 Україна», для того, щоб виконати «головне завдання – повернути Донбас в Україну і Україну на Донбас», необхідні «політична воля української влади» і «прямий діалог із Донецьком, із Луганськом і з Москвою». «Якщо не буде сьогодні прямого діалогу з Донецьком і Луганськом української влади чи інших представників, … ніяких домовленостей про повернення цих територій і людей, які живуть на цих територіях, не буде», – сказав він в інтерв’ю, яке вів російською мовою.

За словами Медведчука, він має власний «мирний план», який передбачає для окупованих територій «особливий статус». «Я бачу цей особливий статус у наданні їм автономії, можливості створити свій уряд, свій парламент, але автономія у складі України», – заявив він.

Віктор Медведчук також згадав, як президент Росії Володимир Путін виступив за власну версію миротворчої місії ООН для окупованої частини Донбасу – головною метою якої було б забезпечення безпеки працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Він висловив жаль, що з цим проектом не згодні у світі.

Він також стверджував, що вводити таку місію навіть на лінію дотику між неконтрольованими і контрольованими урядом територіями «можна тільки зі згоди тих, хто перебуває в Донецьку і Луганську». «Тим більше, що Москва висловлює з цього приводу тверду позицію, і я як людина, яка вела переговори на цю тему в Москві, добре знаю їхню позицію, яку висловлював публічно президент Росії», – додав Медведчук і знову повторив вимогу Москви про «прямий діалог між Києвом і Донецьком та Луганськом».

Медведчук, відомий також як кум Путіна, вже не вперше публічно виступає в засобах інформації з позицій Москви і Кремля.

У Москві говорять про необхідність для Києва виконати обов’язки за мінськими домовленостями і йти на «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», маючи на увазі підтримуваних і спрямовуваних Росією бойовиків на окупованій частині Донбасу. При цьому в Москві заявляють, що Росія не має ніяких обов’язків, бо, мовляв, не є стороною домовленостей. Тим часом усі три мінські домовленості уклали саме Україна, Росія і ОБСЄ, представники підтримуваних Росією сепаратистів підписалися під ними в неофіційному статусі.

І Київ, і Захід наголошують, що переговори з бойовиками, угруповання яких визнані в Україні незаконними і терористичними, неможливі – зокрема, й будь-яке узгодження з ними подробиць можливої місії ООН. У Києві й на Заході звертають увагу, що збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» є не стороною конфлікту, а лише представниками «окупаційних адміністрацій Росії», і діють за вказівками Москви. Тим часом саме Росія є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається подати свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт». У Росії ж прагнуть такого варіанту врегулювання конфлікту, який надав би підтримуваним і керованим Москвою проросійським сепаратистам на окупованій частині Донбасу щонайширшу незалежність від української влади і при цьому з вирішальним голосом у визначенні внутрішньої і зовнішньої політики України.

Росія домагається створення місії ООН на Донбасі в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в першу чергу поблизу лінії контакту. Україна і її західні союзники відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту, і вимагають створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, обов’язково включно з кордоном із Росією, і мала б широкий миротворчий мандат. Росія у відповідь блокує розгляд пропозицій України і Заходу.

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.
…

Президент України нагадав, що Комісія була започаткована майже десять років тому
…

Незначна кількість держав Євросоюзу, які прагнуть реалізації російського проекту «Північний потік-2», мають розуміти комерційну нежиттєздатність цього проекту, заявив 10 листопада під час візиту в Україну міністр енергетики США Рік Перрі.

«Ми вважаємо дуже важливим, щоб країни-члени Європейського союзу розуміли те, що Росія має історію відключення постачань газу, і те, що альтернативні джерела постачання є важливими для майбутнього розвитку Європи. Звичайно, це розуміє і Україна, і будь хто», – сказав американський високопосадовець, відповідаючи на запитання про шанси на блокування «Північного потоку-2».

Серед альтернатив Рік Перрі назвав продаж американського зрідженого газу, побудову Трансадріатичного газопроводу, здатного транспортувати в Європу каспійський газ, розвиток LNG-терміналів у Хорватії, Румунії, Польщі та Італії.

Раніше цього тижня 66 членів Європейського парламенту з п’яти різних політичних груп, а також члени парламентів окремих держав написали відкритий лист канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, у якому виступили проти політики Німеччини стосовно російського проекту «Північний потік-2». У США привітали це звернення і також засвідчили свою опозицію до цього енергетичного проекту.

«Ми закликаємо, пані канцлер, щоб ваш уряд переглянув і змінив свою політику стосовно «Північного потоку-2», – мовиться в листі європейських депутатів.

«Перестаньте блокувати роботу над газовою директивою. Підтримайте курс, визначений Європейською комісією та Європейським парламентом. Дайте знати президентові Росії, що Німеччина підтримає своїх партнерів у ЄС та Україну. Оберіть європейський шлях, а не шлях «Німеччина передусім», – наголосили впливові європейці.

Докладніше про це: США підтримали звернення впливових європейців до Меркель щодо «Північного потоку-2»

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Президент України Петро Порошенко повідомив 10 листопада про дії, до яких вдається українська держава у зв’язку з організацією так званих «виборів» на окупованій частині Донбасу.

За його словами, першим із цих заходів буде позачерговий розгляд цього питання на засіданні Постійної Ради ОБСЄ у Відні 12 листопада. Українські дипломати вже розпочали консультації в Раді безпеки ООН у Нью-Йорку з постійними членами цього органу, відзначив президент.

«Ми забезпечили, щоб це питання незаконного проведення так званих виборів було внесено у порядок денний засідання Ради міністрів ЄС у закордонних справах. На найближчому засіданні Комітету міністрів Ради Європи це питання також внесено у порядок денний. Хочу наголосити, що найближчими годинами ми чекаємо і засідання країн Великої сімки, і реакції наших партнерів по Європейському союзу, партнерів зі Сполучених Штатів Америки, Канади і всього світу», – відзначив Порошенко.

Він також закликав українців на окупованих територіях «не брати участь у фейкових виборах».

«Сьогодні Росія робить цей крок лише для того, щоб обрати вже призначених ними наступних маріонеток. Україна буде жорстко протидіяти цьому. Україна буде вживати усіх заходів для того, щоб повернути окуповані Донбас і Крим», – вказав президент України.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій у поширеній 10 листопада заяві закликає громадян України, які живуть на тимчасово непідконтрольних урядові територіях Донецької та Луганської областей, проігнорувати псевдовибори 11 листопада.

Міністерство вказує, що організовані бойовиками заходи суперечать Мінським угодам та резолюції Ради безпеки ООН щодо Донбасу, оскільки ці документи передбачають вибори «виключно на місцевому рівні за умови дотримання українського законодавства».

«Проведення таких «виборів» ставить під сумнів загальне, пряме, рівне волевиявлення народу. Громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, перебувають в інформаційній ізоляції та зазнають тиску з боку держави-агресора щодо прийняття рішення про участь у нав’язаних незаконних виборах. МТОТ звертається з проханням до громадян України, які вимушені перебувати в окупації, утриматися від участі у нелегітимних виборах та просить не піддаватися маніпуляціям держави-агресора», – вказано в заяві.

Читайте також: Клімкін: світ відреагує посиленням санкцій на «чергову циркову виставу» Кремля

Раніше сьогодні Європейський союз засудив плановані підтримуваними Росією бойовиками на 11 листопада «вибори» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. «ЄС вважає «вибори»… незаконними і не визнає їх», – йдеться в заяві Євросоюзу, оприлюдненій 10 листопада.

ЄС також закликає Росію «повною мірою використати свій значний вплив на сепаратистів, яких вона підтримує», щоб забезпечити швидке і повне виконання Мінських угод, «починаючи зі всебічного припинення вогню і виведення тяжкого озброєння».

Українська влада закликала жителів окупованих територій не ходити на це голосування і попередила, що участь у них є порушенням українського законодавства.

Читайте також: «Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

Підтримувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Співголова опозиційної партії «Опозиційний блок» Юрій Бойко висловив сподівання, що його партія таки приєднається до оголошеного ним спільного проекту з партією «За життя» Вадима Рабіновича.

Переговори про це приєднання ще не завершені, і Бойко очікує на приєднання всієї його партії до проекту «Опозиційна платформа – За життя», сказав він увечері в ефірі телеканалу «112 Україна».

Він також додав, що єдиного кандидата на посаду президента України «Опозиційна платформа» висуне «після консультацій, після переговорів і після з’їздів партій».

Раніше 9 листопада інші чільні діячі «Опозиційного блоку» розкритикували рішення Бойка і Рабіновича створити спільний політичний проект із назвою «Опозиційна платформа – За життя» і висунути спільного кандидата на посаду президента України.

Зокрема, другий співголова «Опоблоку» Борис Колесніков заявив, що заява про створення цього проекту є «особистою ініціативою» Юрія Бойка, яка, за його словами, «не узгоджена з іншими членами «Опозиційного блоку» і не легітимізована з’їздом партії». Коментуючи повідомлення про висування Рабіновича на посаду президента України, Бойко також написав у фейсбуці, що його партія виступає за висування єдиного кандидата на виборах президента, «авторитетного представника промислових і підприємницьких кіл, місцевого самоврядування, що здатен перемагати на виборах, а не кандидата, що є підстилкою для нинішньої влади».

Так само й член фракції «Опозиційного блоку» у Верховній Раді, народний депутат Вадим Новинський заявив, що Юрій Бойко підписав угоду про об’єднання з партією «За життя» як приватна особа. Сам же «Опозиційний блок» ніяких рішень про це не ухвалював, заявив Новинський в інтерв’ю виданню «Українська правда».

Уранці 9 листопада народні депутати Юрій Бойко (фракція «Опозиційного блоку») і Вадим Рабінович (теж фракція «Опозиційного блоку» – з якого він вийшов і створив власну партію «За життя») заявили, що підписали в кулуарах Верховної Ради угоду про створення спільної «Опозиційної платформи – За життя». Угода, серед іншого, передбачає висунення в листопаді спільного кандидата на виборах президента. Відразу після оголошення про цю угоду політрада партії «За життя» ухвалила рекомендувати таким єдиним кандидатом її лідера Вадима Рабіновича, і він висловив подяку однопартійцям за таке рішення.

Попередніми днями, 4 листопада, головою політради партії «За життя» став лідер громадської організації проросійського спрямування «Український вибір» Віктор Медведчук, який раніше заявив про своє рішення приєднатися до цієї партії.
…

Міністерство закордонних справ Чехії оприлюднило заяву, в якій висловило своє ставлення до планованих «виборів» на окупованих територіях Донецької і Луганської областей: цей крок призведе до подальшої дестабілізації, заявили у Празі.

Міністерство, мовиться в заяві, вважає: «проведення так званих «виборів» на частинах території України, контрольованих недержавними утвореннями, є грубим втручанням у внутрішні справи України і засадничим порушенням суверенітету України».

У Празі нагадали, що, відповідно до міжнародного права, будь-які вибори на території України має право організовувати тільки влада України. «На території, яку фактично контролюють Збройні сили Росії, ніякі законні вибори не можливі», – наголошено в заяві.

Крім того, звернули увагу у Празі, проведення згаданих «виборів» перешкоджає виконанню мінських домовленостей, стороною яких є Росія.

«Чехія продовжить підтримувати зусилля в Україні, спрямовані на реформи, і подальші кроки України до ЄС і НАТО», – мовиться також у заяві МЗС Чехії.

Підтримувані і спрямовувані Росією збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні незаконними і терористичними, заявили про намір провести 11 листопада на окупованих частинах територій Донецької і Луганської областей «вибори» ватажків цих угруповань, а також їхніх «депутатів парламентів». Такі вибори суперечать мінським домовленостям, за якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, відповідно до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Росія твердить, ніби мінські домовленості не забороняють таких виборів, бо, мовляв, про них там не згадано. Ці угоди тим часом передбачають на тих територіях єдині можливі вибори – місцеві, на згаданих вище умовах. Також Москва стверджує, що, мовляв, є не стороною, а лише «гарантом» виконання всіх трьох мінських домовленостей, а відтак не має за ними ніяких зобов’язань. Київ і його західні союзники відкидають таке трактування і вимагають від Росії виконати її зобов’язання за «Мінськом».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Президент України Петро Порошенко 10-11 листопада їде з робочим візитом до Франції, повідомляє прес-служба голови Української держави.

«На запрошення президента Франції Емменюеля Макрона візьме участь у заходах у рамках «Паризького форуму заради миру» з нагоди 100-річчя перемир’я у Першій світовій війні, а також, у круглому столі на тему: «Як зробити більш ефективним мультилатералізм для вирішення міжнародних проблем?», – йдеться в повідомленні.

За даними АП, у рамках візиту Порошенко проведе низку двосторонніх зустрічей із лідерами країн світу. З ким саме заплановані зустрічі – не повідомляють.

На заходах з нагоди 100-річчя закінчення Першої світової війни у Парижі будуть присутні лідери десятків країн, зокрема президенти США і Росії Дональд Трамп і Володимир Путін.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся! 
…

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоханнес Ган під час зустрічі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом згадав зокрема про необхідність профінансувати Суспільне мовлення.

Він підкреслив, що перед зустріччю з представниками уряду України відвідав офіс Національної суспільної телерадіокомпанії. На думку єврокомісара, ухвалити закон про незалежного мовника з боку української влади недостатньо.

«Пов’язаним із законом про Суспільне є забезпечення його фінансування. В цьому напрямку законом нехтують, і це призводить до складнощів, зокрема напередодні виборів. Я думаю, всі зацікавлені в тому, щоб мати інституцію, яка, я сподіваюсь, надаватиме нейтральну об’єктивну інформацію про те, що відбувається», – зазначив Ган.

Він визнав розмаїття українського медіа-ринку, однак не має впевненості, що приватні ЗМІ задовольняють потребу українців в інформації.

Читайте також: «UA:Перший» відмовиться від реклами за умови повного фінансування – Аласанія​

«Я дуже добре знаю, що у вас дуже широка і розмаїта медіа-спільнота, якою володіють різні представники суспільства з різними інтересами. Завдяки такій великій кількості власників у вас є певна свобода висловлення думки, але, я думаю, для функціонування демократії суспільство має бути добре поінформоване. Якщо мовник отримає фінансування, можна буде вимагати від нього якості програм і каналів», – сказав представник Євросоюзу.

9 листопада Йоганнес Ган прибув до України з офіційним візитом. Він вже зустрівся з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним і поклав квіти до меморіалу пам’яті Небесної сотні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Понад 100 осіб засуджені за організацію і проведення незаконних «референдумів» і «виборів» на Донбасі в 2014 році, повідомив 9 листопада в Києві голова Служби безпеки України Василь Грицак.

За його словами, за фактом проведення незаконних голосувань СБУ порушила 391 кримінальне провадження проти 363 осіб, з яких до суду з обвинувальними актами направили 267 проваджень щодо 282 осіб.

Грицак наголосив, що за участь в організації і проведенні незаконних «виборів», які 11 листопада в ОРДЛО організовує Росія, передбачена кримінальна відповідальність за статтями «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» і «створення терористичної групи чи терористичної організації».

«Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

7 вересня в угрупованні «ДНР» оголосили про намір обрати собі нового лідера 11 листопада. Це сталося після того, як попередній ватажок угруповання Олександр Захарченко 31 серпня загинув унаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька.

Рішення про проведення 11 листопада виборів «глави» і «депутатів» ухвалили і в угрупованні «ЛНР».

Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся! 

 
…

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган висловив розчарування тим, як Україна виконує угоду  «Реформи заради інвестицій».

«В нас є контракт «Реформи заради інвестицій». Близько 50 мільйонів європейської підтримки для кількох галузей… На жаль, тільки одна умова була виконана. Ми могли використати 10 мільйонів, а решту 40 мільйонів буде втрачено. Це не те, що має нас задовольняти», – зазначив він.

Також Ган додав, що серед питань, які він планує підняти на зустрічі з президентом України Петром Порошенком, буде боротьба з корупцією.

Єврокомісар вручив Гройсману Звіт про імплементацію реформ в Україні за 2018 рік.

Разом із тим Ган відзначив поступ України в реформуванні окремих галузей.

«Якщо йдеться про охорону здоров’я, децентралізацію, реформу публічного адміністрування чи освіти, думаю, цьому приділено багато уваги. І я можу тільки наголосити, що кожна така реформа в інших країнах, так би мовити, розтягнулася. Тому що зазвичай реформи здоров’я, пенсій і освіти дуже широкі і тривають довго. Але ви змогли це зробити, здається, за один рік. Дійсно вітаю вас», – сказав він.

Він нагадав ще раз про важливість розслідування вбивства Катерини Гандзюк, зазначивши, що його неуспіх підважить авторитет уряду.

«Ця подія – я маю на увазі напад – було вже чимось гідним засудження, таким, що не повинно було статись. Але те, що це призвело до її смерті, ще більш трагічно. Думаю, вам дійсно варто звернути увагу на цей випадок, тому що це почасти затьмарює чимало ваших досягнень як уряду», – сказав він, звертаючись до прем’єр-міністра Гройсмана.

9 листопада Йоганнес Ган прибув до України з офіційним візитом. Він вже зустрівся з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним і поклав квіти до меморіалу пам’яті Небесної сотні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…