Влада

В Україні зареєстровані понад три тисячі біженців з інших країн, заявила заступник міністра внутрішніх справ України Тетяна Ковальчук.

За її словами, переважно мова йде про людей, які втікали від збройного конфлікту у своїй державі.

Вона зазначила, у процесі реформування МВС багато уваги присвятили збалансуванню міграційної політики.

«У рамках нашої «Стратегії-2020» ми розробили план дій, а також створили робочу групу, яка займається питаннями міграційної політики. Наразі дуже важливо створити безпечне середовище, для наших громадян, для іноземних гостей та для осіб, які при різних несприятливих обставинах стали біженцями», – сказала Ковальчук.

У листопаді 2017 року Кабінет міністрів України на своєму засіданні схвалив стратегію розвитку Міністерства внутрішніх справ до 2020 року.

Відповідно до презентації, пріоритетами стратегії є створення безпечного середовища, протидія злочинності, дотримання прав і свобод людини органами системи МВС, ефективне інтегроване управління кордонами й збалансована міграційна політика, якість і доступність послуг, ефективне врядування, прозорість і підзвітність, розвиток кадрового потенціалу та соціальний захист працівників.
…

У представництві президента України в Автономній Республіці Крим закликали громадян України на окупованому Росією півострові не брати участі у виборах президента Росії на цій частині української території.

«Не дайте себе використати!» – закликав у фейсбуці перший заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Ізет Гданов.

«Ми знаємо, що окупанти у Криму чинять безпрецедентний тиск на вас, намагаючись «загнати» на так звані «вибори»… Думаю, ні в кого немає сумнівів, що це банальна спецоперація чергового формального призначення путіна», – написав він, маючи на увазі прогнози, що чинний президент Росії Володимир Путін буде з великим відривом знову переобраний на четвертий термін.

При цьому Гданов також попередив: «Тих, хто бере участь в організації процесу так званих «виборів» у будь-якому вигляді, незалежно від обставин чекає відповідальність за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України без строку давності». Ця стаття – про державну зраду – передбачає в разі визнання винним покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна або без неї. «Подумайте про себе і своїх дітей, не беріть участі в міжнародних злочинах», – закликав посадовець.

Ізет Гданов також наголосив: «Особлива відповідальність лежить на корінному народі Криму – кримськотатарському, в нас у генетичній пам’яті наслідки російського чобота, настане час, народ спитає в кожного, хто зрадив…»

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим на час окупації півострова працює на материковій частині України.

18 березня, в день роковин заяви Росії 2014 року про вступ Криму до неї, в цій країні відбудуться президентські вибори. За словами оглядачів, за умов, що Путіну гарантована перемога з великим відривом уже в першому турі, Кремль занепокоєний, що така визначеність може схилити і прихильників Путіна не піти на вибори, що зменшить його «переможний відсоток». Відтак влада Росії вживає заходів, від заохочення до застосування примусу, щоб домогтися якомога вищої явки на вибори.

Росія планує провести ці свої вибори і на окупованій частині території України, у Криму, що є порушенням міжнародного права. Київ виступає з протестами і закликає світ не визнавати незаконних виборів президента Росії в окупованому українському Криму; низка окремих країн і міждержавних об’єднань, зокрема Європейський союз, уже підтвердила, що не буде визнавати цих результатів.

Крім того, Київ закликає громадян України, які живуть у Криму і яким Росія також протизаконно надала своє громадянство, не брати участі в цьому голосуванні, і попереджає про відповідальність за участь в організації цих виборів на півострові. Окремо Меджліс кримськотатарського народу звернувся з закликом не брати участі в цих виборах до кримських татар.
…

Міністерство закордонних справ України ще в лютому попереджало Росію, що голосування на виборах її президента в російських дипломатичних представництвах на українській території буде неможливе, якщо Москва не відмовиться від проведення цих виборів в окупованому Криму, нагадала речниця МЗС Мар’яна Беца.

Вона повідомила в низці інтерв’ю кільком українським засобам інформації, що рішення Києва не допустити громадян Росії (крім дипломатів) до такого голосування після того, як Москва проігнорувала вимоги України, є свідомою і скоординованою позицією української влади, яку узгодили МЗС, Міністерство внутрішніх справ і керівництво держави.

За її словами, реакція на це рішення російської сторони цинічна, блюзнірська, неприйнятна і викликає обурення.

16 березня Міністерство внутрішніх справ України заявило, що 18 березня, в день проведення в Росії президентських виборів, на територію російських дипломатичних представництв в Україні (посольства в Києві, генеральних консульств у Львові, Одесі і Харкові) громадяни Росії допускатися не будуть, за винятком осіб із дипломатичним статусом. У міністерстві також додали: «З огляду на публічні акції протесту в українському суспільстві, нехтування з боку Росії законними вимогами української сторони, щоб уникнути провокацій і можливих важких наслідків, підрозділи Нацполіції і Нацгвардії забезпечать у цей день належну охорону всіх дипломатичних представництв і установ, а також прилеглих до них територій, відповідно до Віденської конвенції». МВС закликало дипломатів і громадян Росії «підкоритися законним вимогам України – не провокувати ситуацію, дотримуватися порядку і законів України».

У Росії у відповідь звинуватили Україну в «порушенні міжнародних зобов’язань і міжнародного права» і навіть у «втручанні у внутрішні справи Росії» – не згадуючи про юридичну кваліфікацію дій самої Росії, яка 2014 року окупувала український Крим, а нині намагається провести на цій окупованій частині української території вибори свого президента, всупереч нормам і вимогам міжнародного права.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін іще 23 лютого повідомляв, що українська сторона надіслала ноту до МЗС Росії, в якій висловила «рішучий протест проти виборів президента Росії на території окупованого Криму», що також Україна застерегла від спроб організації виборів на території окупованого Донбасу і наголосила, що не може бути ніяких виборів у диппредставництвах Росії в Україні «без повного виконання перших двох умов». Ні про які реакції на це російської сторони повідомлень не було, Москва давала знати, що відкриє в Україні в день виборів чотири дільниці для голосування.

Україна закликала світ не визнавати незаконних виборів президента Росії в окупованому українському Криму. Низка окремих країн і міждержавних об’єднань, зокрема Європейський союз, уже підтвердила, що не буде визнавати цих результатів.
…

Президент України Петро Порошенко висловив переконання, що членство України в Європейському союзі є питанням кількох років, а не десятиліть.

Як повідомляє прес-служба голови держави, в інтерв’ю німецькій медіагрупі Funke він заявив: «У Німеччині це може бути непопулярним, але я абсолютно впевнений, що Україна буде прийнята до Європейського союзу. І це буде питання років, а не десятиліть. Навряд чи якась інша країна виявляє більше ентузіазму щодо Європи, ніж Україна».

Порошенко наголосив, що встановив курс на вступ України до НАТО, а потім до ЄС і рішуче продовжуватиме шлях реформ. «Усі експерти підтверджують, що за останні три роки Україна домоглася більшого прогресу, ніж за попередні 25 років», – наводить Банкова слова президента, який також наголосив, що «це стосується і боротьби з корупцією».

«Ми відповідатимемо критеріям вступу, у тому числі щодо боротьби з корупцією», – сказав голова держави в інтерв’ю. За його словами, в Україні вже створена «цілком незалежна антикорупційна інфраструктура». При цьому президент зазначив, що «основа для хабарництва і корупції ліквідована», хоча попереду ще й багато роботи.

«Запитайте у західних інвесторів: вони підтвердять, що ми досягли значного прогресу», – заявив Петро Порошенко. Він також зауважив, що органи боротьби з корупцією мають підтримку і довіру міжнародних ділових партнерів, і висловив упевненість, що разом із європейськими партнерами Україні вдасться ще більше знизити рівень корупції у країні, інформує прес-служба президента України.

Коли це інтерв’ю має бути оприлюднене в Німеччині, в повідомленні не сказано.

Німецький медіахолдинг Funke Mediengruppe, один із найбільших у цій країні, серед іншого, видає низку німецьких регіональних газет, а також має кілька регіональних радіостанцій. Холдингові належать і деякі засоби інформації в кількох інших країнах.

Наприкінці лютого – на початку березня Петро Порошенко кілька разів заявляв, що обговорює у своїй команді «пропозицію «заякорити» в Конституції стратегію вступу України до ЄС та НАТО». 16 березня під час відвідин прифронтової зони на Донбасі президент заявив, що вже віддав розпорядження підготувати проект поправок до Конституції, що мали б закріпити прагнення України до вступу в НАТО і Європейський союз.

Інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському союзі є, відповідно до чинного українського законодавства, одним із пріоритетів національних інтересів держави, а забезпечення цього – однією з засад зовнішньої політики України.

Євросоюз наразі має з Україною угоду про асоціацію, що передбачає також зону вільної торгівлі, констатує європейські прагнення Києва і пропонує розширювати партнерство, але щоразу наголошує, що нинішній рівень відносин не надає Україні автоматичного права на вступ.

Для країн Східної Європи, що вступали до ЄС за останні півтора десятиліття, від подачі заявки на вступ (якій передувала ще тривала підготовка) до набуття членства минало від восьми до дванадцяти років.
…

Під час поїздки на Донбас президент також зазначив: «Російські генерали вважають війну на Сході України лише першим етапом війни з Альянсом»
…

Президент України Петро Порошенко висловлює солідарність Великій Британії у зв’язку з «хімічною атакою Кремля» і заявляє, що месидж України до Росії є таким же, як у британського міністра оборони: «заткнутися і забратися геть».

«Хімічна атака» Кремля у Великій Британії – не що інше, як посягання на суверенітет Великої Британії. І наше послання Росії таке ж, як і слова британського міністра оборони Ґевіна Вільямсона: «Заткнутися та забратися геть», – написав Порошенко у Twitter.

Як повідомляє прес-служба голови держави, президент сказав про це 16 березня під час зустрічі з особовим складом штабу української військової операції на Донбасі.

«Сьогодні влада Великої Британії чітко наголосила, що це зроблено за безпосередньою вказівкою керівництва Російської Федерації. Від імені України, як президент України, хочу чітко заявити про нашу повну і беззастережну солідарність з народом Сполученого Королівства. Як президент, – цілком і повністю поділяю позицію, висловлену у вчорашній спільній заяві керівників США, Великої Британії, Франції та Німеччини», – цитує Порошенка його прес-служба.

Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон 16 березня заявив, що наказ на використання нервово-паралітичної речовини на території Сполученого Королівства, «найбільш імовірно», віддав особисто президент Росії Володимир Путін. Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав таку заяву «шокуючим порушенням дипломатичних правил пристойності».

14 березня прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію в отруєнні колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля і його дочки Юлії в британському Солсбері й оголосила про вислання 23 російських дипломатів. Цей захід підтримали в адміністрації президента США. Про розробку подібних санкцій також оголосив президент Франції.

Скрипаля та його дочку Юлію виявили 4 березня непритомними на лавці в парку міста Солсбері на півдні країни. Пізніше британські слідчі встановили, що їх отруїли нервово-паралітичною речовиною «Новачок», яку розробили в Росії. 66-річний Сергій Скрипаль і його 33-річна дочка Юлія перебувають у лікарні в «критичному, але стабільному» стані. Також у серйозному стані перебуває працівник поліції, який першим намагався надати їм допомогу.

У Росії обвинувачення відкинули. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва вишле британських дипломатів у відповідь на санкції Великої Британії. Він не уточнив, скільки дипломатів буде вислано і в які терміни будуть запроваджені ці заходи. Лавров назвав обвинувачення Лондона в отруєнні колишнього агента ГРУ Сергія Скрипаля і його дочки «голослівними, безпідставними й хамськими».
…

Критика Національної спілки журналістів України з боку медійних організацій є «з’ясуванням стосунків», заявив Радіо Свобода голова НСЖУ Сергій Томіленко.

«Мені дивно, що на аргументовані заяви НСЖУ про загрози свободі слова про фізичну небезпеку, репресивні дії органів влади ми не чуємо заяв представників влади і голосних спростувань від посадовців. Водночас ми бачимо, що на передній лінії йдуть окремі громадські організації, які свої зусилля спрямовують не на безпосереднє посилення захисту журналістів, а на якесь з’ясування стосунків», – сказав Томіленко.

На його думку, заява медійників «згенерована більшою мірою двома громадськими організаціями, чиї звіти і чия діяльність має певне політичне забарвлення». Він не уточнив, про які організації йде мова.

«Це напад як елемент захисту. Окремі медійні організації захищають владу, поліцію. Вони виходять з того, що новини про побиття журналістів, напади, тиск – це нібито погано для країни в часи агресії. Відповідно, вони борються з поганими новинами. Ми боремося за захист прав журналістів», – додав голова НСЖУ.

За його словами, дві організації, які були авторами звернення, декларують, що ведуть системний моніторинг свободи слова й порушень прав журналістів.

«Звичайно, їхні звіти є необ’єктивними. Це певний елемент захисту тих звітів», – заявив Томіленко.

Він зазначив, що йому «прикро» через «частину гідних медійних організації», які «на автоматі» підписують такі заяви.

«Мені дивно, що можна критикувати й оголошувати недовіру керівництву НСЖУ таким організаціям, як «Інтерньюз Україна», Центру демократії і верховенства права або Могилянська школа журналістики. Вони не зверталися до НСЖУ з будь-якими запитами», – повідомив Томіленко.

16 березня українські медійні організації заявили про недовіру до керівництва Національної спілки журналістів України. Автори звернення вважають, що українська медійна спільнота має ініціювати створення нової членської журналістської організації, заснованої на засадах незалежності, підзвітності та прозорості.

Медійники заявили, що риторика керівництва НСЖУ «містить маніпуляції, що, за дивним збігом обставин, відповідають інтересам окремих політичних кіл та олігархічних кланів, спотворюють реальність та сприяють поширенню фейків і дезінформації про реальну ситуацію в медіасфері».

Серед авторів звернення – «Інститут масової інформації», «Детектор медіа», Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Центр демократії та верховенства права, «Інтерньюз Україна» та Могилянська школа журналістики.

Національна спілка журналістів є громадською неприбутковою позапартійною організацією. Згідно з інформацією на сайті НСЖУ її мета – «сприяння розвитку журналістики в Україні та захист соціальних економічних, творчих інтересів журналістів».
…

Санкції щодо Росії мають бути посилені, заявила 15 березня на спеціальному засіданні Ради безпеки ООН щодо ситуації в Криму заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«Необхідно нарощувати чинні багатосторонні і двосторонні санкції… Україна вже висловила рішучий протест Російській Федерації щодо цих виборів (вибори президента Росії на території окупованого Криму – ред.). Ці вибори – ще один виклик міжнародному співтовариству та ООН. Ми не повинні приймати ще одне порушення міжнародного права. Ми повинні діяти спільно, щоб припинити анексію Криму, і я закликаю вас до дій, посиливши санкції проти Росії, або ж активніше заявляти про себе в ООН та на інших платформах», – заявила Зеркаль.

«Російські окупаційні сили не обмежуються переслідуванням окремих фізичних осіб, гноблять активістів Меджлісу, представників легітимного представницького органу кримських татар», – сказала Зеркаль.

15 березня Рада безпеки ООН проводить засідання щодо ситуації в окупованому Криму у форматі Арріа. Цей формат передбачає участь не тільки членів Ради безпеки, а й інших держав, представників громадянського суспільства.

1 березня Верховна Рада закликала Генеральну асамблею, Раду безпеки ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів в окупованому Криму, що мають відбутися 18 березня – в річницю анексії Криму.
…

Президент України Петро Порошенко 15 березня привітав запровадження нових санкцій США проти Росії.

«Кожен протиправний та нелегітимний акт Кремля, будь-то у Криму, на Донбасі чи у Солсбері, і надалі отримуватиме нашу солідарну, рішучу та тверду відповідь по обидва боки Атлантики», – написав глава держави у Facebook.

За словами президента, втручання у внутрішні справи суверенних держав, включаючи виборчі процеси, стало для Москви вже рутинною справою.

«Україна сповна відчула на собі цю російську манію. Піднімаючи ставки марних сподівань на свою безкарність, Москва переходить від замаскованих кібер-нападів до організації виборчих фарсів в окупованому українському Криму», – наголосив Порошенко.

Влада США оголосила про нові санкції проти Росії. Заходи оголошені 15 березня Міністерством фінансів США і Білим домом.

У список увійшли 14 фізичних і одна юридична особа – Агентство інтернет-досліджень, також відоме як «фабрика тролів». Таким чином, в списку тепер 19 фізосіб і 5 компаній.

Заходи є відповіддю на дії Росії з втручання у виборчу систему США, зокрема вибори президента 2016 року, а також на «шкідливу кіберактивність» Москви.

Майже всі фізичні особи є співробітниками Агентства інтернет-досліджень.

У середині лютого 13 із них у США висунули звинувачення в рамках розслідування справи про втручання Москви в американські вибори. Серед обвинувачених – бізнесмен Євген Пригожин, якого пов’язують з «фабрикою тролів» і якого вважають людиною, близькою до президента Росії Володимира Путіна.
…

Українські організації в Чехії закликають чеського президента Мілоша Земана, чеський парламент, уряд і чеську громадськість підтримати Україну в боротьбі з російською агресією.

Як йдеться в заяві, минає чотири роки від дня, «коли Російська Федерація розпочала війну проти України», порушивши цим «міжнародне право, десятки міжнародних договорів і угод та загрожуючи миру й безпеці в Європі».

У зверненні представники українських організацій наголошують на тому, що внаслідок російської агресії «загинули 10 тисяч громадян України, понад 25 тисяч було поранено, близько 1,5 мільйона осіб були змушені залишити свої домівки на сході країни і переселитися до безпечніших районів України».

Автори звернення наголошують, що російська агресія – це також порушення прав людей в окупованому Криму, «кримські татари, але також етнічні українці й росіяни, які залишились лояльними громадянами України, потрапили під величезний тиск».

Координаційна рада товариств, які об’єднують українців у Чехії, просить парламент Чехії, уряд, президента і чеську громадськість «підтримати Україну в її боротьбі з російською агресією, засудити порушення прав людини в окупованому Криму, а також підтримати міжнародні зусилля у справі звільнення українських і кримських полонених на території Російської Федерації і на окупованих Росією землях України».

Координаційна рада також просить «посилити міжнародний тиск на Росію, включно з продовженням і посиленням санкцій проти неї».

Звернення підписали 12 українських товариств і громад у Чехії, серед них, зокрема, Українська ініціатива в Чеській республіці, Український народний дім в Чехії, Культурно-освітній центр «Крок», Українська європейська перспектива, «Джерело».

Мілоша Земана, який нещодавно переміг у президентських виборах на другий термін, критикують за проросійську позицію і прихильність особисто до президента Росії Володимира Путіна. Він, зокрема, не раз закликав до зняття санкцій Європейського союзу, запроваджених щодо Росії через її агресію проти України, і до фактичного визнання анексії Росією українського Криму. Але в Чехії повноваження президента досить обмежені, зокрема, він не має прямого впливу на зовнішню політику. Уряди Чехії засуджували проросійські заяви Земана і наголошували, що будуть і далі провадити щодо Росії спільну політику ЄС.
…

Бюджетні витрати на реставрацію Маріїнського палацу протягом 2017 року зросли на 102,7 мільйона гривень. Така інформація міститься у звіті про видатки 2017 року Державної казначейської служби, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Зокрема, на початку 2017 року Державне управління справами розраховувало сплатити за реставрацію історичного палацу не більше ніж 200 мільйонів гривень. На кінець минулого року сума реальних витрат сягнула 302,7 мільйона гривень.

Минулого року ДУС оголосило тендери на закупівлю для Маріїнського палацу комодів і трибун за мільйон гривень та штор на 8 мільйонів гривень.

На офіційному відкритті «Євробачення-2017» поблизу Маріїнського палацу розстелили 265-метрову червону доріжку – рекордну за історію пісенного конкурсу.

Рішення реставрувати Маріїнський палац ухвалили у 2002 році, впродовж кількох років десятки інститутів розробляли документацію, плани реставрації. Реконструювати Маріїнський палац почали у 2007 році й закінчення робіт неодноразово переносили, перераховуючи кошторис і міняючи плани.

Цього року на реставрацію палацу знову заклали 200 мільйонів гривень. Завершити роботи планують у 2019 році.
…

Чотири роки тому Росія провела незаконний, сфабрикований «референдум» в Україні, намагаючись прикрити ним анексію української території, заявила речниця Держдепартаменту США Гедер Науерт.

«Жителі Криму були змушені голосувати під пильним наглядом важко озброєних російських військ. Твердженню Росії про те, що українці зробили вільний вибір в цьому фіктивному «референдумі» завжди не вистачало правдоподібності», – заявила Науерт.

За її словами, упродовж чотирьох років Росія вдалася до «насильства і примусу» щодо тих, хто виступав проти анексії півострова.

«Російська окупаційна влада застосувала проти кримських татар, етнічних українців, проукраїнських активістів, членів громадянського суспільства та незалежних журналістів політично мотивовані переслідування і репресії, методично придушуючи водночас неурядові організації та незалежні ЗМІ», – вказала вона у відповідній заяві.

Крім того, Науерт назвала помилковими претензії Росії на українську територію, які російський президент Володимир Путін озвучив під час відвідин окупованого півострова 14 березня.

«На своєму передвиборному мітингу в Криму президент Путін знову повторив помилкові претензії Росії на українську територію, ще раз відкрито продемонструвавши, що російська влада нехтує міжнародним порядком і не поважає територіальну цілісність суверенних держав», – йдеться в заяві Науерт.

Вона додала, що США підтверджують прихильність суверенітету і територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

«Крим є частиною України, і наші санкції щодо Криму залишаться в силі доти, доки Росія не поверне контроль над півостровом Україні», – зазначила речниця Держдепартаменту США.

Президент Росії Володимир Путін 14 березня прибув в окупований Крим, де у Севастополі взяв участь у «мітингу-концерті на честь референдуму про возз’єднання Криму з Росією». Перед цим він оглянув спорудження нового аеропорту «Сімферополь» і Керченського мосту.

Росія в лютому 2014 року окупувала український Крим і відтак заявила про вступ півострова до неї; світова спільнота засудила й відкинула цей крок, Генеральна асамблея ООН двома резолюціями підтвердила український статус Криму й відкинула претензії Росії, а також визнала її державою-окупантом. У Москві твердять про нібито законність захоплення Криму, всупереч міжнародному праву.
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі повідомили, що у денні, вечірні та нічні години в зоні проведення АТО не пролунало жодного пострілу.

«Встановлене з опівночі 5 березня перемир’я, про що домовилася Тристороння контактна група, минулої доби дотримувалося у повній мірі. З боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано обстрілів по укріпленнях наших захисників.

Ситуація по всій лінії розмежування сторін надійно контролюється підрозділами сил АТО», – йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

Раніше у середу ввечері штаб АТО підтверджував повну «тишу» до 18-ї години.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» також не інформують про бойові дії 14 березня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергову спробу відновити режим припинення вогню, як «повний і безстроковий», з 00:01 години 5 березня. Але він був порушений уже в перші години дії, як і попередні перемир’я. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Служба безпеки України заявляє, що спільно з прокуратурою АРК заблокувала діяльність антиукраїнської мережі, «причетної до організації провокаційних акцій на замовлення країни-агресора».

«Правоохоронці встановили, що координація антиукраїнської мережі здійснювалася Артемом Бузілою, який спрямовував вказівки стосовно проведення антиукраїнських заходів безпосередньо з адміністрації російського президента. Фінансування її здійснювалося оточенням колишнього голови МВС України Захарченка», – йдеться в повідомленні СБУ.

У спецслужбі додали, що в рамках справи силовики провели 28 санкціонованих обшуків у фігурантів справи в різних регіонах України.

За результатами слідчих дій у Києві, Дніпропетровській, Львівській, Закарпатській, Миколаївській та Одеській областях слідчі вилучили для проведення експертизи 46 магнітних носіїв інформації і 38 мобільних пристроїв із важливими для досудового слідства матеріалами та даними, додали в СБУ.

«Виявлено друковані екстремістські агітаційні матеріали, документи із грифом «Для службового користування», які могли бути використані спецслужбами РФ для організації диверсій на одному з режимних об’єктів Нацполіції. Вилучено матеріали з підготовки в одній із країн Європи фейкової міжнародної конференції із погодженим текстом для спікера на підтримку окупації АР Крим і дискредитацією української влади та розцінки на підкуп депутатів місцевих рад за прийняття необхідних російській стороні рішень і звернень до керівництва держави», – йдеться в повідомленні.

У підозрюваних учасників мережі силовики вилучили карту однієї із областей України з відмітками мостів й інших стратегічних об’єктів та літературу з військової топографії, а також 700 грамів тротилу з п’ятьма електрозапалами, дві гранати Ф-1 та РГД-5, понад 600 набоїв різного калібру.

У СБУ повідомили, що справу порушили за статтями «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», «державна зрада» і «створення злочинної організації».

Про затримання у повідомленні не йдеться. Дати проведення обшуків у СБУ також не наводять, але в прокуратурі АРК додали, що слідчі дії були проведені 12 березня.

Того дня Служба безпеки України повідомляла про проведення масових обшуків в осіб, підозрюваних у сприянні країні-агресору в проведені антиукраїнських акцій.

Речниця СБУ Олена Гітлянська заявляла, що серед цих громадян «є ті, хто має відношення до журналістського цеху». Про те, в яких регіонах проводили обшуки, не повідомляли.

Після цього київський журналіст Юрій Лукашин і керівниця гуманітарної групи «Українського вибору» Віктора Медведчука на Львівщині Інна Іваночко заявили, що в них вдома відбулися обшуки.

 
…

Сесія Одеської обласної ради 14 березня не затвердила українського художника Олександра Ройтбурда директором Одеського художнього музею.

«За» призначення проголосували 22 депутати, «проти» – 28 депутатів, 31 – не голосував, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Рішенню передувала кількамісячна кампанія, яку розгорнули в соціальній мережі Facebook опоненти Ройтбурда. Зокрема, художнику закидали те, що на його картинах присутні зображення оголених людей. 

«Вважаю, що нашому музею передусім потрібен менеджер. Якщо зі світовим ім’ям, то це буде чудово», – зазначив перед голосуванням очільник Одещини Максим Степанов.

14 березня перед початком сесії близько десяти противників призначення Ройтбурда на посаду прийшли до будівлі Одеської ОДА з плакатами «Ройбурд – ганьба для Одеси».

«Як художник він може робити, що хоче. Інша справа, коли має намір очолити державну музейну установу», – зазначив один з учасників акції колишній директор, а зараз старший науковий співробітник Одеського музею Західного та Східного мистецтва Володимир Островський.

У грудні минулого року Олександр Ройтбурд виграв відкритий конкурс на посаду директора художнього музею в своєму рідному місті – Одесі. Його головним конкурентом був чинний директор Одеського художнього музею, мистецтвознавець Віталій Абрамов, який працював в установі на різних посадах багато років. Облрада мала затвердити Ройтбурда на посаді ще на початку цього року.

Олександр Ройтбурд народився в Одесі в 1961 році. В 1983 році він закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. В 1993 виступив одним із засновників асоціації «Нове мистецтво» (Одеса), де працював арт-директором і президентом. Наприкінці 1990-х років був головою правління одеського Центру сучасного мистецтва Сороса, пізніше працював директором галереї Марата Гельмана в Києві. Брав участь у більш ніж 100 виставках і проектах в Україні, країнах Європи, Росії і Сполучених Штатах.

 
…

У День добровольця 14 березня в Києві ветерани і бійці батальйону оперативного призначення імені Героя України Сергія Кульчицького проводять акцію на підтримку нацгвардійця Віталія Марківа, який дев’ятий місяць перебуває під вартою у Мілані за підозрою у причетності до вбивства італійського репортера на Донбасі.

Акція почалася на майдані Незалежності в Києві, далі бійці пішли до посольства Італії в Україні.

Як повідомив Радіо Свобода один із координаторів акції, старший лейтенант Євген Іваненко, бійці-побратими Марківа вимагають від італійської сторони чесного розслідування справи. Крім того, у День добровольця бійці вшановують пам’ять загиблих побратимів і Героїв Небесної сотні.

«Сьогодні у нас дві події: День добровольця, і ми зібралися покласти квіти до пам’ятника Небесній сотні. А другий захід у нас – піша хода до посольства Італії, оскільки наш побратим Марків перебуває в Італії під арештом. У тюрмі», – пояснив Іваненко.

Віталій Марків добровільно вступив до лав Національної гвардії України у складі батальйону оперативного призначення імені Кульчицького та протистояв підтримуваним Росією бойовикам на околицях Слов’янська Донецької області.

30 червня 2017 року старшого сержанта Національної гвардії України Віталія Марківа затримали в аеропорту Болоньї за підозрою в убивстві з міномета італійського фоторепортера Андреа Роккеллі, який загинув біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Генеральна прокуратура України й італійський адвокат арештованого Раффаелле Делла Валле заперечують причетність Марківа до загибелі журналіста. Восени минулого року суд міста Павії відмовив українцеві в домашньому арешті, пояснивши це небезпекою його втечі.

Віталій Марків перебуває під вартою в Мілані. Початок судового процесу передбачають цієї весни.

Акції на підтримку Марківа відбулись у багатьох країнах світу, зокрема в Італії, у лютому-березні цього року.

 
…

Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська заявила Радіо Свобода, що «не володіє» інформацією про візит голови Центрального розвідувального управління США Майка Помпео на Донбас.

«Я не володію такою інформацією. Єдине, що знаю, – 8 березня голова СБУ Василь Грицак був у Києві», – сказала Гітлянська.

13 березня «Дзеркало тижня» з посиланням на свої джерела написало, що 8 березня Помпео відвідав Україну за запрошенням Грицака. За інформацією видання, голова ЦРУ побував у прикордонних з окупованими територіями районах Донбасу, зокрема, у Краматорську, який відвідав разом з Грицаком.

13 березня президент США Дональд Трамп повідомив, що Тіллерсон звільнений із посади державного секретаря США. Президент зазначив, що американське зовнішньополітичне відомство очолить Майк Помпео, а головою ЦРУ стане його заступниця Джина Геспел.
…

Український учений-релігієзнавець Ігор Козловський 13 березня особисто подякував президентові Чехії Мілошу Земану за активну участь у звільненні з полону бойовиків угруповання «ДНР». Це відбулося в Празі на зустрічі з чеським президентом.

«Розмова була конструктивною і торкалася цілої низки сучасних політичних питань. Ми полемізували і не завжди погоджуватися один з одним, але це не порушувало загальної атмосфери бесіди», – вказав Козловський у Facebook.

Учений не став розкривати деталей полеміки, але на день раніше в інтерв’ю Радіо Свобода вказав, що робитиме «все можливе, щоб він (Земан – ред.) почув мене, почув про страждання українського народу, людей, які залишилися на окупованій території». «Я хочу, щоб він почув, що це – не якийсь там «громадянський конфлікт», а почув, що це є агресією сусідньої держави, Росії. Він повинен це знати», – вказав Козловський.

Президент Чехії Мілош Земан, переобраний цього року на другий п’ятирічний термін, не раз заявляв, що санкції Європейського союзу щодо Росії через агресію Москви проти України на частині Донбасу і окупацію українського Криму непотрібні, а захоплення Криму Москвою є «доконаним фактом», і Київ мав би погодитися на якесь відшкодування від Росії за «остаточну втрату» півострова.

Але в Чехії повноваження голови держави обмежені, зокрема, він не має слова у визначенні зовнішньої політики країни, що є прерогативою уряду. Уряд Чехії дотримується спільної позиції Євросоюзу про незмінність санкцій, запроваджених через агресію на Донбасі, доки Росія і її гібридні сили на Донбасі не виконають повністю мінських домовленостей про врегулювання в регіоні, а санкцій через окупацію Криму – до деокупації українського півострова. Також Прага підтримує територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах і не визнає претензій Москви на володіння окупованим Кримом.
…

Позафракційний народний депутат Надія Савченко у 2018 році не зверталася до спікера Верховної Ради Андрія Парубія з проханням відрядити її в закордонні відрядження, повідомив Радіо Свобода речник голови парламенту Андрій Ковальов.

«Від початку 2018 року народний депутат Надія Савченко не зверталася до голови Верховної Ради Андрія Володимировича Парубія з проханням відрядити її в закордонні відрядження. Голова парламенту розпорядження про закордонне відрядження народного депутата Надії Савченко не підписував», – сказав Ковальов.

12 березня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що СБУ викликала Савченко на допит у справі Рубана, який був затриманий 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з окупованих бойовиками районів Донецької області.

Заступниця голови партії Савченко Тетяна Проторченко повідомила, що народний депутат не отримувала повісток на допит до СБУ. Вона додала, що Савченко перебуває з робочим візитом в ПАРЄ в Страсбурзі.

13 березня Савченко оприлюднила звернення до голови СБУ Василя Грицака, у якому пояснює, що її робоча поїздка триває від 12 до 16 березня. Вона заявила, що повідомила апарат Верховної Ради про свій виїзд за кордон.

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «попередити масштабні терористичні акти», які мали бути вчинені найближчим часом у Києві та в інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

За його словами, зокрема, «з мінометів мали розстріляти центральну частину Києва… мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові, ішлося б про тисячі загиблих».

9 березня Шевченківський районний суд Києва обрав для Рубана запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 16 травня.
…

Генеральна прокуратура України підтвердила припинення кримінального провадження щодо лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі, повідомив 12 березня речник ГПУ Андрій Лисенко.

Він написав у Facebook, що 6 березня ГПУ направила запит Нідерландам про надання міжнародної правової допомоги для виконання процесуальних та слідчих дій з участю Саакашвілі. Цей запит відомство надіслало в межах досудового розслідування кримінального провадження за підозрою Саакашвілі.

«У зв’язку із чим вказане кримінальне провадження зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, з метою економії перебігу процесуальних строків досудового розслідування до отримання результатів міжнародної правової допомоги», – вказав Лисенко.

Водночас досудове розслідування кримінального провадження щодо соратника Саакашвілі Северіона Дангадзе триває, додав речник.

На початку грудня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко оприлюднив записи телефонних розмов, ймовірно, Северіона Дангадзе та представника українського бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії. На плівках чоловіки домовляються про фінансування бізнесменом масових акцій протесту в Україні.

Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил», екс-голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі отримав від Курченка півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Генпрокурор повідомив, що оприлюднює першу частину даних операції «зі зриву плану реваншу прокремлівських сил в Україні». У команді Саакашвілі це заперечували.

Стаття, за якою затримали Дангадзе, – «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».
…

У столиці Угорщини Будапешті 12 березня біля посольства Італії близько двох десятків угорських українців провели акцію протесту «Вимагаємо чесного суду! Свободу Марківу!»

Захід організувало Товариство української культури в Угорщині за координації Європейського конгресу українців (ЄКУ) та українців Італії. 

Представник української меншини в парламенті Угорщини і голова ЄКУ Ярослава Хортяні-Гук зазначила для Радіо Свобода, що оскільки діаспоряни Італії беруть участь у роботі Європейського конгресу українців, їхню ініциативу активно підтримали в кількох країнах Західної Європи та інших частин світу. Всього акція відбувається в 11 країнах.

«Головна наша мета – не тільки привернути увагу (міжнародної громадськості, – ред.), але й передати листа протесту до італійської влади. Ми не хочемо втручатися в італійське правосуддя, однак наголошуємо у своєму зверненні, що тут щось недобре діється, якщо людину так довго тримають у тюрмі. Адже існують запобіжні заходи. Можна тримати під домашнім арештом, доки не доведуть його (Віталія Марківа, – ред.) вину, чи хай він ходить з електронним браслетом. Молодий 29-річний хлопець сидить за те, що він пішов захищати Україну», – вважає член угорського парламенту.

30 червня 2017 року старшого сержанта Національної гвардії України Віталія Марківа затримали в аеропорту Болоньї за підозрою в убивстві з міномета італійського фоторепортера Андреа Роккеллі, який загинув біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Генеральна прокуратура України й італійський адвокат арештованого Раффаелле Делла Валле заперечують причетність Марківа до загибелі журналіста. Восени минулого року суд міста Павії відмовив українцеві в домашньому арешті, пояснивши це небезпекою його втечі.

Віталій Марків перебуває під вартою в Мілані. Початок судового процесу   планується на весну цього року.
…

Сума позову, поданого НАК «Нафтогаз України» і її шістьма дочірніми компаніями в суд при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі в зв’язку з захопленням Росією активів в Криму, з урахуванням відсотків сягає восьми мільярдів доларів США, повідомив комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко, відповідаючи на запитання читачів своєї сторінки у Facebook.

«Уже в 2018 році можемо виграти до 8 мільярдів доларів. Але потім постане питання, як забрати. 5 мільярдів було без відсотків, 8 мільярдів – з очікуваними відсотками», – вказав Вітренко.

Розгляд позову «Нафтогазу» до Росії щодо захоплених у Криму активів заплановано на травень, додав представник НАК.

«Нафтогаз України» 20 вересня 2017 року повідомив, що подав до Міжнародного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі (Нідерланди) позов проти Росії з вимогою відшкодувати 5 мільярдів доларів збитків, яких компанія зазнала в результаті захоплення Росією активів «Нафтогазу» в анексованому Криму.

28 лютого 2018 року компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпром» в суперечці про компенсацію на суму 4,63 мільярда доларів за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. У російській компанії заявили, що не згодні з рішенням.
…

У зоні бойових дій на Донбасі 11 березня загинув один український військовий, ще троє зазнали поранень, повідомляє штаб української воєнної операції. За цими даними, підтримувані Росією бойовики чотири рази обстріляли позиції Збройних сил України.

Згідно з повідомленням, бойовики з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї здійснювали обстріли неподалік населених пунктів Троїцьке, Луганське, Новозванівка та Верхньоторецьке. 

Бойовики з угруповання «ДНР» повідомили, що військові ЗСУ відкрили вогонь по селу Ленінське на окупованій частині Донбасу, а також заявили, що українська сторона здійснила мінометний обстріл Південнодонбаського водогону. Бойовики з угруповання «ЛНР» не повідомляли про останні години на захоплених ними територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергову спробу відновити режим припинення вогню, як «повний і безстроковий», з 00:01 години 5 березня. Але він був порушений уже в перші години дії, як і попередні перемир’я. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Порошенко: «Цей проект – ще один крок до енергонезалежності нашої держави. А також – нові робочі місця»
…

«Українська влада перешкодила єдиному російському політикові, що підтримав їхній національний суверенітет, відвідати їхню країну у суворій відповідності з її законами»
…

З початку конфлікту в Україну повернулося 200 колишніх бойовиків за програмою Служби безпеки України «На тебе чекають вдома», повідомляє у Facebook штаб української воєнної операції на Донбасі.

За даними штабу, з них звільнено від кримінальної відповідальності судами 125 осіб , від відбування покарання – 9.

Служба безпеки України має для колишніх бойовиків угруповань «ДНР» та «ЛНР» програму «На тебе чекають вдома». За її умовами, бойовики, які здалися і не вчиняли тяжких злочинів, можуть бути виправдані через суд і повернутися до своєї сім’ї.

Ця програма передбачає, що така особа самостійно зголошується розповісти про участь у сепаратистських угрупованнях. Зокрема, 6 січня минулого року сайт спецслужби повідомив, що суд звільнив від кримінальної відповідальності колишнього учасника незаконних збройних формувань, жителя міста Добропілля на Донеччині.

Програма діє з 18 серпня 2015 року.
…

Політика Північноатлантичного союзу щодо України не змінилася, заявив Радіо Свобода представник НАТО після того, як на сайті НАТО Україну додали до переліку країн, які прагнуть вступу.

«Політика НАТО залишається та сама. Змінилася політика України, і це відображено на сайті», – сказав представник на умовах анонімності.

Уранці 9 березня в деякі сторінки на сайті НАТО внесли зміни, які констатували минулорічне відновлення Україною курсу на вступ до союзу. У Києві ці виправлення оголосили 10 березня нібито «офіційним визнанням Північноатлантичним союзом статусу України як країни, що прагне вступу» (англ. aspirant country).

На сторінку про розширення НАТО, де були перелічені три країни, які прагнуть вступу, – Боснія і Герцеговина, Грузія і Македонія, – додали й четверту, Україну. При цьому зі сторінки прибрали згадку про те, що «з 2010 року Україна офіційно не прагне членства».

А до сторінки про відносини між НАТО і Україною додали згадку про те, що 8 червня 2017 року Верховна Рада України проголосувала за зміни до законів про національну безпеку і про основи внутрішньої і зовнішньої політики, відновивши пункт про членство в НАТО як одну зі стратегічних зовнішньополітичних цілей країни.

Перед тим, 23 грудня 2014 року, Верховна Рада підтримала президентський законопроект про відмову України від позаблокового статусу. 29 грудня президент Петро Порошенко підписав його.

2010 року, відразу після приходу до влади тодішнього президента Віктора Януковича, Україна офіційно відмовилася від чинного раніше курсу на вступ до НАТО.

2008 року, ще за чинності попереднього курсу на вступ, союз НАТО на Бухарестському саміті відмовився надавати Україні План дій для членства, який надавали всім іншим кандидатам на вступ – як вважають, під тиском Росії. При цьому Північноатлантичний союз погодився з тим, що Україна може стати членом організації в майбутньому, але не встановив жодного чіткого терміну, хоча перспектива членства підтверджувалася відтоді на кожному саміті.

2004 року Янукович, на той час прем’єр-міністр, розробив план вступу України до НАТО до 2008 року. Тоді, за президента Леоніда Кучми, під керівництвом Віктора Януковича була розроблена Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки, яка передбачала, що «Україна, здійснюючи проголошений зовнішньополітичний курс на євроатлантичну інтеграцію, ставить перед собою мету – потрапити в найближчу хвилю розширення НАТО» – як мовилося в документі, можливо, вже 2008 року.

У НАТО щоразу підтверджують, що позиція союзу залишається незмінною: Україна має право на вступ, коли Київ висловить бажання вступати і виконає необхідні умови, «двері завжди залишаються відчиненими».

Водночас Росія вимагає «гарантій невступу України в НАТО».

Щодо інших трьох країн, які прагнуть вступу до НАТО, то Грузія нині перебуває в ситуації, схожій із Україною (тільки що її влада, на відміну від української 2010 року, не відмовлялася від цього курсу; і Грузія, і Україна перебувають нині за одну сходинку до ПДЧ, на рівні «Інтенсифікованого діалогу»), Македонія має свій План дій для членства ще від 1999 року (але його завершення заблоковане через суперечку з Грецією через назву країни), а Боснія і Герцеговина отримала ПДЧ 2010 року (але його виконання досі не почали через суперечки щодо власності на оборонні об’єкти між центральною владою цієї федеративної країни і її федеральними складовими).
…

Серед цілей кібернападів на Міністерство закордонних справ Німеччини, що здійснювалися останнім часом, імовірно, російськими хакерами, були й документи щодо переговорів між Європейським союзом і Україною, повідомило німецьке видання Der Spiegel.

Посилаючись на власну інформацію, видання пише, що такі нові дані про ті напади стали йому нині відомі.

Крім «українських», серед викрадених документів були й схожі дані про відносини ЄС із Білоруссю, також кібернападники особливо цікавился інформацією про переговори Євросоюзу з Великою Британією про її вихід із ЄС.

Але, пише видання, витік цих даних був контрольований німецькими спецслужбами, які до того часу вже викрили втручання.

Німецькі правоохоронці вважають відповідальними за напади на внутрішню комп’ютерну мережі урядових органів країни і чільних посадовців, так звану «Інформаційну мережу Берлін – Бонн», хакерську групу, відому як Turla, і її кампанію, названу Snake. Як пише видання, спецслужби вбачають чіткий зв’язок між цією групою і Федеральною службою безпеки Росії.

У статті згадано і про іншу групу російськомовних хакерів, APT 28 , також відому як Fancy Bear. Її теж на заході пов’язують зі спецслужбами Росії.

У перших повідомленнях про викриття останніх кібернападів на урядові комп’ютерні мережі Німеччини наприкінці лютого саме цю групу називали призвідником тих нападів.

У світі звинувачують хакерські групи, що, як вважають, пов’язані зі спецслужбами Росії, в цілій низці кібернападів і кібервтручань у внутрішні справи багатьох держав протягом кількох останніх років. Москва щоразу заперечує свою причетність.
…