Влада

Український закон про освіту мав на меті покінчити з «радянським» минулим української освітньої системи, але наштовхнувся на дещо непропорційну реакцію, вважає Катаріна Матернова, заступник генерального директора Єврокомісії із політики сусідства та переговорів щодо розширення. Про це вона заявила 10 березня на Брюссельському форумі в дискусії на тему «Відродження процесу євроатлантичної інтеграції». 

«Проблема мовних меншин була тільки незначною часткою значно ширшої, засадничої реформи системи освіти українських дітей. Гадаю, це було одним з тих питань, яке дещо непропорційно роздмухане, адже є рекомендація Венеційської комісії, де йдеться саме про захист мов меншин», – заявила Катарін Матренова.

Новий український закон про освіту, який набрав чинності 28 вересня минулого року, зокрема, його норма щодо державної мови освіти викликали критику в деяких колах в Україні та за кордоном. В першу чергу через це значно загострилися відносини між Україною та Угорщиною.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. 

Київ ці звинувачення відкидає.
…

Президент України Петро Порошенко привітав визнання Північноатлантичним альянсом прагнення України бути повноцінним членом цієї організації та заявив, що «наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України».

«Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенберґу в лютому 2018 року, де з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу. Тиха дипломатія з просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», – написав Порошенко у Facebook.

Північноатлантичний альянс 9 березня заявив, що визнає прагнення України бути повноцінним членом цієї організації. «Двері НАТО залишаються відкритими для будь-якої європейської країни, яка здатна взяти на себе зобов’язання членства та сприяти безпеці в євроатлантичному регіоні», – йдеться у повідомленні на сайті НАТО.

28 лютого президент України Петро Порошенко заявив, що розглядає можливість прописати в Конституції прагнення України вступити до ЄС і НАТО.

За його словами, прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна будо б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради.
…

Лідер підтримуваного Росією угруповання «ДНР» Олександр Захарченко заявляє, що із затриманим українською владою керівником центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимиром Рубаном зустрічався лише з питань обміну полоненими. Заяву Захарченка цитують сайти сепаратистів.

«Із Володимиром Рубаном зустрічався тільки з питань обміну полоненими. Досить давно. Що стосується сценарію перевороту, який представлений СБУ, то він схожий на сценарій дешевого американського бойовика для країн третього світу», – заявляє Захарченко.

Рубана затримали зранку 8 березня під час перетину лінії розмежування на Донбасі в контрольному пункті в’їзду та виїзду «Майорськ». Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема, збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов.

«Здобуто вагомі докази, які свідчать про те, що Рубан, діючи за попередньою змовою з очільниками терористичної організації, так званої «ДНР», Захарченком і Тимофєєвим, а також іншими особами, спланували та вчинили конкретні дії, направлені на підготовку та вчинення серії терористичних актів у центральній частині міста Києва», – заявив 9 березня голова СБУ Василь Грицак.

Сам Рубан звинувачення відкидає.

9 березня Шевченківський районний суд Києва арештував керівника центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» без можливості застави до 16 травня.
…

Тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Каміан закликав Росію і підтримуваних нею бойовиків на Донбасі поважати мандат місії спостерігачів ОБСЄ.

«Росія і сили, які вона озброює, тренує, якими керує і з якими разом воює, визнають мандат СММ лише тоді, коли це їм зручно. Мандат – це зобов’язання, якого треба повністю дотримуватися, а не меню, з якого ми вибираємо, коли хочемо. США приєднуються до переважної більшості країн-учасниць і закликають Росію і її маріонеток поважати мандат СММ, який включає в себе безпечний доступ на всій території України», – заявив Каміан під час виступу 8 березня на засіданні постійної ради ОБСЄ.

Він згадав випадок, коли 5 березня спостерігачі місії ОБСЄ заявили, що на непідконтрольній уряду України території Донеччини їм погрожував автоматом бойовик.

За словами Каміана, це лише одна з «довгої низки провокацій, що ставлять під загрозу життя спостерігачів», серед яких є громадяни майже всіх країн-учасниць ОБСЄ.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні неодноразово заявляла про перешкоджання своїй роботі у зоні конфлікту на сході України. Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі здійснюють моніторинг дотримання режиму припинення вогню сторонами конфлікту.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Каміан заявляє, що до конфлікту на сході України призвело порушення Росією українського суверенітету. Так він відреагував на виступ російської делегації під час засідання ОБСЄ 8 березня.

«У світлі одного з коментарів, зроблених поважним російським колегою стосовно спеціального представника (США з питань України Курта) Волкера і заяви російського делегата стосовно того, що призвело до конфлікту в Україні, я хочу навести чотири прості пункти». Всупереч поглядам, висловленим російським делегатом, до конфлікту на сході України призвело порушення Росією територіальної цілісності України, українського суверенітету, незалежності країни», – заявив Каміан.

«Що призвело до поточного конфлікту в Україні, підтримує теперішній конфлікт там і продовжує становити найбільшу загрозу регіональній стабільності й безпеці – це повторення і продовження порушень низки найважливіших принципів і зобов’язань, які ми маємо в ОБСЄ», – додав він.

Конфлікт на Донбасі, що почався після російської анексії Криму, триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Чим загрожує Україні та ЄС російський «Північний потік-2»? Тарас Шевченко – на постаменті чи серед нас? RAB-тарифи на електрику: європейський принцип за більшу ціну?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Олександр Лащенко і гості студії: колишній заступник міністра енергетики і вугільної промисловості Вадим Улида, експерт з міжнародних відносин Андрій Бузаров, політичний експерт Андрій Дацюк; письменники Сашко Лірник і Любко Дереш, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак; екс-міністр палива й енергетики, голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков та економіст Борис Кушнірук.
…

Українська місія в ОБСЄ і ООН у Відні очікує, що спостережна місія Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ за виборами в Росії буде строго дотримуватися резолюції Генасамблеї ООН щодо невизнання анексії Москвою Криму. Про це йдеться в повідомленні дипломатичної місії у Twitter.

«Ми очікуємо, що поточна Спостережна місія БДІПЛ за виборами в Росії буде діяти в суворій відповідності з принципами і зобов’язаннями ОБСЄ та резолюції Генеральної асамблеї ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» щодо невизнання будь-яких змін статусу АР Крим та Севастополя як невід’ємних частин України», – йдеться в повідомленні.

7 березня в Європейському парламенті заявили, що не будуть відправляти офіційних спостерігачів на заплановані вибори президента в Росії і Азербайджані.

Вибори президента Росії планують провести 18 березня 2018 року – в річницю анексії Криму.

Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів в анексованому Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Головне управління Національної поліції в Києві на вимогу столичного Печерського райсуду розпочало кримінальне провадження за статтею «порушення недоторканості приватного життя» лідера проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука з боку журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Про це повідомили у прес-службі поліції Києва.

«Копія ухвали Печерського суду Києва за скаргою Медведчука В.В., в інтересах якого діє адвокат Кириленко І.І., надійшла до Солом’янського УП для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України (Стаття 182 «Порушення недоторканності приватного життя», 2 частина: «ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, – караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк», – ред.) Дані матеріали були зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, та в подальшому розпочате кримінальне провадження», – йдеться у відповіді редакції від прес-служби поліції Києва.

«Це ніщо інше, як невдала спроба банального тиску на редакцію. Зараз ми у правовий спосіб домагаємось кримінальної відповідальності для охоронців самого Медведчука, які здійснили фізичний напад на нашу знімальну групу поблизу аеропорту Київ, перешкодивши їхній законній журналістській діяльності. Одному з них Нацполіція Києва вже вручила підозру. Очевидно, будь-що «завести справу» на наших журналістів – це такий крок Медведчука у відповідь», – зазначає автор і ведуча програми «Схеми» Наталка Седлецька, наголошуючи, що лідер проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук – особа публічна, і навіть офіційно уповноважена державою брати участь у переговорному процесі щодо звільнення заручників.

«Наші журналісти не просто мали повне право проводити зйомку. Вони виконували свій прямий журналістський обов’язок – фіксувати факти, що можуть свідчити про зловживання Медведчука своїм становищем у власних цілях. Жодними кримінальними провадженнями за недолугими звинуваченнями нас залякати не вдасться. Ми та наші юристи впевнені у законності наших дій – і, якщо знадобиться, будемо готові довести це в рамках офіційного розслідування», – зазначила Наталка Седлецька. 

Раніше стало відомо, що юристи Віктора Медведчука звернулися до Печерського суду Києва з вимогою зобов’язати правоохоронців відкрити провадження щодо начебто втручання журналістів програми у приватне життя бізнесмена.

Увечері 7 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту «Київ», коли туди прилетів приватний борт Віктора Медведчука, там перебувала знімальна група «Схем» у складі Михайла Ткача, Кирила Лазаревича та Ярослава Бондаренка з метою зафіксувати його прямі перельоти до Росії. Віктор Медведчук, як уповноважений державою на ведення переговорів щодо звільнення заручників, має на це виняткове право.

Однак, як виявили журналісти в попередньому розслідуванні, він користується цим правом також і з приватних питань. Так, у листопаді минулого року він прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака і бізнесмена Нісана Моісеєва.

Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах застосовувати силу проти знімальної групи – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

Віктор Медведчук, підприємець, лідер проросійської організації «Український вибір» і кум президента Росії Володимира Путіна, є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Ще 2016 року голова Служби безпеки України Василь Грицак підтвердив, що Віктор Медведчук у зв’язку з цим періодично літає власним літаком безпосередньо з України до Москви, хоча загалом через агресію Росії проти України діє заборона на пряме авіаційне сполучення між двома країнами, яку наклав Київ, а у відповідь і Москва.

Пізніше, 28 лютого 2018 року на прес-конференції Петро Порошенко у відповідь на запитання журналістів підтвердив офіційний статус Віктора Медведчука у процесі звільнення українських заручників. 
…

У структурі Міністерства внутрішніх справ України працюють більше 50 тисяч жінок, заявив перший заступник голови МВС Сергій Яровий.

«У системі органів внутрішніх справ жінки стоять пліч-о-пліч з чоловіками. Впровадження принципу гендерної рівності в органах системи внутрішніх справ є одним з пріоритетів Міністерства. Кількість жінок в органах та підрозділах служби цивільного захисту складає більше 50 тисяч», – цитує Ярового прес-служба МВС.

Він зазначив, що в ДСНС працює близько 8 тисяч жінок, у Державній прикордонній службі – 11 тисяч (з них 13% – офіцери), у Національній поліції – більше 30 тисяч, а в Національній гвардії – більше 4 тисяч.

7 березня президент України Петро Порошенко повідомив, що службу в Збройних силах України проходять 25 тисяч жінок, у військових частинах бойового складу служать понад дев’ять тисяч жінок.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день – свято, започатковане на початку ХХ століття як пролетарське феміністське свято Міжнародний день жінок-робітниць. З 1977 року за рішенням ООН цей день має назву Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
…

У центрі Києва відбувається Марш жінок. Захід організований активістками та активістами правозахисних і феміністичних організацій.

Марш відбувається під гаслами проти насильства щодо жінок, нерівності в оплаті праці за однакову роботу та інших дискримінаційних практик.

«Ми росли в суспільстві, де жінці виділяють «особливу роль», не питаючи саму жінку. Нам кажуть, що ми повинні контролювати себе, щоб хтось не заподіяв нам шкоди, фізичної та моральної. «Сама винна», – кажуть тій, що пережила домашнє насильство від найближчих чоловіків. Нам кажуть вдягатися красиво, щоб чоловікам на роботі чи вулиці «було приємно». Нам недоплачують на роботі», – заявляють організатори акції у Facebook.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день – свято, започатковане на початку ХХ століття як пролетарське феміністське свято Міжнародний день жінок-робітниць. З 1977 року за рішенням ООН цей день має назву Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
…

З  початку проведення української воєнної операції на Донбасі військова прокуратура Центрального регіону направила до суду 56 обвинувальних актів за статтею про «державну зраду», повідомила прес-служба відомства.

За даними прокуратури, у 55 випадках призначене спеціальне досудове розслідування.

Згідно з повідомленням загалом у розшуку 4 266 військовослужбовців, які у 2014 році не прибули з Криму для подальшого проходження військової служби, їх обвинувачують у дезертирстві. У прокуратурі заявили, що до суду направили чотири обвинувальні акти стосовно чотирьох військовослужбовців. Їх засудили до різних термінів позбавлення волі.

Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Москва заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Після цього частина українських військовослужбовців залишилися на території Криму й присягнули на вірність Росії.
…

Президент України Петро Порошенко планує найближчим часом відвідати Німеччину й обговорити з тамтешньою владою тему будівництва газопроводу «Північний потік-2».

«Я збираюся відвідати і Німеччину протягом двох-трьох тижнів. Ця тема, безумовно, буде в порядку денному наших переговорів», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Він зазначив, що Україна є повноцінним членом Енергетичного співтовариства.

«Ми намагаємось робити все можливе, у тому числі і (брати – ред.) участь в судових процесах, де ми разом з Польщею беремо участь, для демонстрації юридичних аргументів неможливості будівництва «Північного потоку-2», – заявив Порошенко.

5 березня спікер німецького уряду Штеффен Зайберт заявив, що новий газопровід через Балтійське море в обхід України «є виключно комерційним проектом», однак додав, що «в інтересах Німеччини та Європи, щоб Україна продовжила відігравати роль у транзиті російського газу».

США мають іншу думку щодо «Північного потоку-2». Наприкінці січня держсекретар Рекс Тіллерсон заявив, що США виступають проти побудови газопроводу, оскільки, на думку Вашингтона, він є об’єктом політизації енергетики і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.
…

«Військовослужбовці-жінки роблять надзвичайно відповідальну справу оборони української держави»
…

Представниці медіасфери звинуватили президента України Петра Порошенка в сексизмі через його звертання до журналістки видання «Детектор медіа» Марини Баранівської, яку він назвав «дорогенькою».

Медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна та журналістка «Громадського радіо» Єлизавета Кузьменко напередодні Міжнародного жіночого дня одягли футболки з написом «Я тобі не дорогенька».

«Рівно три роки тому Петро Порошенко вручав мені нагороду зі словами «Ірино, Україна пишається вами». Я знаю точно, що не потерпіла б, якби його звернення звучало як «дорогенька, Україна пишається вами». І сьогодні мене обурює, як він звертався до жінок-журналісток на своїй прес-конференції. #Ятобінедорогенька, Петре Олексійовичу», – написала Земляна.

28 лютого під час прес-конференції Порошенка журналістка «Детектор медіа» Марина Баранівська поставила запитання: «Як це – бути президентом-олігархом у країні, де люди живуть на межі гуманітарної катастрофи? Чи не відчуваєте свою ціннісну невідповідність цій посаді?».

У відповідь президент почав перелічувати свої досягнення на посаді та запросив журналістку провести з ним один день, аби вона змінила свою думку, звернувшись до неї «Дорогенька моя».
…

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду Олег Ткачук обраний головою Ради суддів України, повідомляє прес-служба ради.

Рішення ухвалили на першому засіданні новообраної Ради суддів України 6 березня.

На засіданні також обрали секретаря ради. Ним стала суддя Господарського суду Києва Оксана Марченко.

Не змогли члени РСУ обрати заступника голови, тому у засіданні ради оголосили перерву.

Про дату наступного засідання мають оголосити додатково.

Раніше Раду суддів очолювала Валентина Симоненко.

 
…

Апеляційний суд Києва скасував ухвалу Солом’янського райсуду про повернення прокуратурі обвинувального акту у справі колишнього командира другої роти київського «Беркуту» Анатолія Логвиненка.

Його звинувачують у перешкоджанні діяльності народних депутатів України, професійній діяльності журналістів, а також у перевищенні влади при затриманні в ніч з 22 січня 2014 року на 23 січня 2014 року учасників «Автомайдану» і Євромайдан у Кріпосному провулку в Києві.

Як повідомляє портал «Судова влада України», 6 березня судді Апеляційного суду розглянули скаргу прокурора, подану на ухвалу Солом’янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року.

«За результатами апеляційного розгляду задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу Солом’янського районного суду Києва від 26 жовтня 2017 року по обвинуваченню Логвиненка А.Д. скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції», – йдеться в повідомленні.

Анатолій Логвиненко – один із керівників розформованого спецпідрозділу «Беркут», який брав участь у розгоні мирних демонстрацій у Києві. У 2015 році Логвиненку кілька разів пом’якшували запобіжний захід. Спочатку це був домашній арешт і браслет, потім йшлося лише про носіння браслета та інформування про пересування.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 
…

Президент висловив сподівання, що Україна використає досвід німецького і французького законодавства щодо протидії фальшивим новинам
…

Мінські угоди передбачають відновлення територіальної цілісності України та розпуск незаконних структур, наголошує спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер.

«Метою мінських угод (підписаних лідерами так званих «ЛНР-ДНР») є відновлення територіальної цілісності України та конституційного порядку. Реалізація Мінська дорівнює розпуску цих незаконних структур. Небажання розформувати – це небажання виконаті мінські угоди», – написав Волкер у мережі Twitter увечері 5 березня.

Таку позицію американський дипломат виголошує вже не вперше.

Під час Мюнхенської конференції з безпеки 17 лютого Волкер наголосив, що ймовірні поступки Києва у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на Донбасі не посприяють розміщенню там миротворчих сил ООН.

Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.
…

Перемир’я на Донбасі не протрималося і кількох годин. За доведення до самогубства – кримінальна відповідальність. Сім тисяч неплатників аліментів у розшуку – Мін’юст.

На ці теми говоритимуть ведуча «Ранкової Свободи» Ірина Гнатишин і гості студії: військовий експерт Ігор Козій, військовий оглядач Олексій Арестович; голова ГО «Юридична сотня» Леся Василенко, завідувач кафедри психосоматичної медицини і психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця Олег Чабан, офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх; адвокат у сімейних справах Сергій Кравчук, речник Уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига.
…

Президент України Петро Порошенко закликає міжнародних партнерів засудити проведення Росією виборів президента в анексованому Криму і вжити заходів для недопущення громадян своїх країн до так званого «міжнародного спостереження». Як повідомляє 5 березня прес-служба глави держави, президент заявив про це після зустрічі з головою МЗС Фінляндії Тімо Сойні.

Як повідомили в прес-службі Порошенка, також у ході розмови сторони обговорили ситуацію на Донбасі і в Криму, зокрема перспективи розгортання миротворчої місії ООН.

«Дякую за підтримку позиції про необхідність продовження режиму санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», – заявив президент.

Перед цим під час зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним голова МЗС Фінляндії засудив анексію Криму Росією, яка була здійснена в лютому-березні 2014 року.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Раніше президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів на анексованому півострові.

Тим часом, прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Швеція готова розглянути можливість участі в миротворчій місії ООН на Донбасі, заявив міністр оборони Швеції Петер Хультквіст під час візиту до Києва.

«Якщо буде ухвалене рішення Ради безпеки ООН щодо розгортання миротворчої місії в Україні, Швеція розглядатиме можливість взяти участь у такій місії», – сказав Хультквіст.

Він додав, що Швеція виступає категорично проти будь-яких «заморожених конфліктів».

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна та її західні союзники відкинули такі обмеження й наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат. Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання ситуації на окупованій частині Донбасу.
…

Державна служба спеціального зв’язку не знає, яке саме обладнання мають намір встановити в українських інтернет-провайдерів для перевірки блокування заборонених сайтів, повідомляють активісти ініціативи «Лабораторія цифрової безпеки».

Як ідеться у відповіді Держспецзв’язку на запит інііціативи, їм не надали ніяких документів з описом технічних характеристик обладнання для такого моніторингу, який має здійснювати СБУ.

«Тобто документ про закупівлю і встановлення обладнання є, а що це саме за обладнання буде і які можливості матиме – нема», – уточнюють активісти. 

28 лютого Радіо Свобода також надіслало Держспецзв’язку запит щодо роз’яснення ситуації із цим обладнанням, але відповіді ще отримало.

20 лютого Нацкомісія з регулювання сфери зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) погодила проект урядової постанови, що має врегулювати технічну перевірку блокувань сайтів з санкційного списку.

Проти цього виступили понад 15 громадських організацій та ініціатив, оприлюднивши відкритого листа.За їхніми словами, у проекті постанови Кабміну, спрямованої на врегулювання процедури перевірки того, чи справді блокуються заборонені в Україні сайти, декларується вимога встановлення таких пристроїв у провайдерів, але ніде не оприлюднено жодного опису технічних характеристик такого обладнання, що відкриває простір для зловживання.

У травні минулого року президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб. Це рішення, зокрема, зачепило сервіс «Яндекс», соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники», сайт Mail.Ru Group, антивірусні компанії «Лабораторія Касперського» і DrWeb. Згідно з указом, інтернет-провайдери зобов’язані заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів. В Інтернет-асоціації України заявляли, що для здійснення блокування російських сайтів, що потрапили під санкції, провайдерам може знадобитися час і значні кошти на переоснащення обладнання та зміни топології мережі.
…

Політичний та економічний тиск змушує українських журналістів уникати критичних тем, заявив директор представництва правозахисної організації Freedom House в Україні Метью Шааф під час дискусії в Національній спільці журналістів України.

«Політичний і економічний тиск на журналістів і ЗМІ змушують їх уникати вибору тих чи інших «критичних» тем. Влада обмежила свободу слова в Україні нібито під приводом національної безпеки. Але це більше політичні дії. Намагання посилити контроль в інтернет-просторі ми розцінюємо як посилення цензури», – сказав Шааф.

Заступник голов Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Бенджамін Монро зазначив, що одним із важливих акцентів у звітах місії є діяльність сайту «Миротворець», який оприлюднив персональні дані багатьох представників медіа.

«Ми спілкувалися з десятками журналістів, чиї дані було оприлюднено на цьому сайті. Така ситуація є порушенням права на приватність і презумпції невинуватості, оскільки людей назвали злочинцями. Хотілося б ще раз закликати поліцію провести дієве розслідування щодо діяльності цього сайту», – заявив Монро.

Він додав, що представників місії також тривожить кількість нападів на представників журналістської професії, факти штурму, обшуків редакцій, тиску на медіа.

«Часто під час таких випадків присутні представники правоохоронних органів, але вони ніяк не реагують. До того ж, за даними потерпілих, кримінальні провадження навіть не відкриваються», – зазначив Монро.

У січні 2018 року Freedom House оприлюднила звіт, яка займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини в різних країнах світу. Згідно з ним Україна залишається в розділі «частково вільних» країн.

В оновленій оцінці стану демократії в Україні Freedom House зауважує, що наразі «Україна продовжує відновлюватися від розладу», який почався після відсторонення колишнього президента України Віктора Януковича, окупації Росією Криму та початку збройного конфлікту на сході держави.

Рейтинг свободи в Україні, за оцінками організації, складає 3 із 7 балів (1 бал – найбільш вільні країни, а 7 – найменш вільні).

Центр дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку «Миротворець» збирає, обробляє і публікує дані про людей, які, на думку активістів ініціативи, причетні до сепаратистських угруповань на сході України і до сприяння окупації Криму – і громадян України, і іноземців. Ці списки активісти публікують на своєму сайті в розділі «Чистилище». За повідомленнями, цією базою даних користуються і українські силовики.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Про це в коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії ТБ» розповів заступник прокурора АРК Олександр Удовиченко.

«Якщо це громадянин України, то в разі доведення його провини, йому може загрожувати покарання за державну зраду, яке передбачає навіть до 15 років позбавлення волі й відповідальність за незаконне проведення виборів, які Кримінальний кодекс кваліфікує теж як злочин», – повідомив Удовиченко.

У прокуратурі зазначили, що громадянам Росії, які братимуть участь в організації і проведенні виборів на півострові, загрожує переслідування за статтями Кримінального кодексу України про захоплення державної влади й посягання на територіальну цілісність України.

Раніше прокуратура АРК закликала кримчан не брати участь в організації виборів президента Росії в анексованому Криму.

Прокуратура АРК може притягнути до відповідальності 10 тисяч членів виборчих комісій, які організовують російські вибори на анексованому півострові.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада України закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти й уряди не визнавати легітимність російських виборів у Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Активісти пікетували будинок Юрія Крисіна, фігуранта справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, у Гатному під Києвом, повідомляє волонтер Роман Сініцин.

За його словами, з будинку до пікетувальників ніхто не вийшов.

За даними «Громадського», в акції взяли участь близько 50 людей, серед них представники «Автомайдану» і праворадикальної організації «С14».

Учасники акції залили паркан будинку томатним соком і вигукували «Крисіна на нари». Паркан біля будинку обклеїли наліпками «Розшук. Юрій Крисін «Шрек».

Минулого місяця активісти заявили, що знайшли Крисіна у дитячому відділенні лікарні в Києві й облили його зеленкою.

Шевченківський районний суд Києва 22 грудня 2017 року визнав Крисіна винним у хуліганстві – йому призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки. Рішення було оскаржене. Але на засідання Апеляційного суду Києва 1 березня Крисін не з’явився, тому суд ухвалив рішення про примусове його приведення.

Наступне засідання, на яке Нацполіція та прокуратура мають примусово доставити Крисіна, призначили на 19 березня 14:00.

Журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.
…

Міністр оборони Швеції Петр Гультквіст відвідає Україну 5 березня, повідомляють у Міністерстві оборони України.

«5 березня, в рамках офіційного візиту в Україну делегації Міністерства оборони Королівства Швеція, у Києві міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак проведе зустріч з міністром оборони Королівства Швеція паном Петером Гультквістом», – йдеться в повідомленні.

Незаконна анексія Росією українського Криму і підтримка бойовиків на сході України викликала побоювання у Балтійському регіоні. Швеція звинуватила російські літаки у провокаційних польотах поблизу її кордонів.

Шведський лівоцентристський уряд заявив, що держава у НАТО не вступатиме. Водночас опозиційні партії виступають за приєднання до альянсу, а опитування демонструють, що багато шведів із цим погоджується.

На тлі цього у травні 2016 року парламент Швеції ратифікував договір із НАТО, за яким зобов’язується надавати свою територію для військових навчань НАТО і приймати сили реагування альянсу.

Зближення Швеції з НАТО викликало обурення Москви.

У вересні минулого року в нейтральній Швеції розпочалися наймасштабніші за 20 років військові навчання «Аврора-17» за участі США та інших країн НАТО. Це підрозділи зі США, Франції, Данії, Естонії, Фінляндії, Литви та Норвегії і 19 тисяч шведських військових. Мета навчань – відпрацювати реакцію на «несподіваний напад».
…

Від початку сьогоднішньої доби режим тиші на Донбасі продовжує зберігатися вздовж усієї лінії зіткнення, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Станом на 18:00 обстрілів у бік наших позицій не зафіксовано. Підрозділи української армії неухильно дотримуються Мінських домовленостей», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ЛНР» не повідомляють про обстріли упродовж дня на захоплених бойовиками територіях Луганщини. На сайтах угруповання «ДНР» відсутня інформація про бойові дії, хоча бойовики вказують, що в окупованому Донецьку вибухнув автомобіль і постраждала одна людина. Що стало причиною невідомо. В угрупованні «ДНР» також заявили про «прихильність» новому перемир’ю на Донбасі.

2 березня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні повідомила про домовленість ТКГ у Мінську про відновлення режиму припинення вогню, що має вступити в силу з 00:01 годин 5 березня. До цього черговий «режим тиші» був оголошений з півночі 23 грудня 2017 року. Але це перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Зниження тиску газу в газотранспортній системі України на 20% жодним чином не вплинуло на стабільність української енергосистеми, заявили в «Укренерго».

У компанії зазначили, що у зв’язку з запровадженням в РНБО України кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, харківську ТЕЦ-5 та кременчуцьку ТЕЦ перевели на використання мазуту замість газу.

«При цьому навантаження цих станцій залишилося незмінним, змін у енергобалансі країни у зв’язку з цим не відбулося», – запевняють в «Укренерго».

Згідно з повідомленням на стабільність енергосистеми не вплинуло й зростання споживання, пов’язане зі зниженням температури повітря.

28 лютого компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпромом» у суперечці щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу.

У компанії «Укртрансгаз» 1 березня заявили про низький тиск у магістральних газопроводах на вході в українську ГТС і додали, що падіння тиску на вході системи ускладнює його транзит і споживання.

Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв заявив, що російська сторона отримала гроші за березневі поставки газу компанії «Нафтогаз України», але потім повністю повернула ці кошти. За його словами, додаткова угода на поставку газу, необхідна для початку поставок, не була погоджена.

3 березня президент України Петро Порошенко заявив, що ситуація з газопостачанням стабілізувалася. Він повідомив, що Україна має різке збільшення поставок газу з Польщі, Словаччини та Угорщини.
…