Україна

Європейський парламент засудив будівництво російського газопроводу «Північний потік-2» назвавши його політичним та небезпечним. Про це йдеться в ухваленій 12 грудня резолюції «Про перебіг імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС». 

Підкреслюючи вирішальну роль України в європейській мережі енергопостачання, Європарламент засуджує будівництво газопроводу «Північний потік-2» як «політичний проект, який являє собою загрозу європейській безпеці та зусиллям із диверсифікації енергопостачань», йдеться у документі. 

«Європарламент закликає до анулювання цього проекту», – заявляють євродепутати.

Палата представників Конгресу США 11 грудня ухвалила резолюцію щодо «Північного потоку-2». У документі Палата представників «підтримує накладення санкцій» щодо цього газогону та закликає президента США «підтримати енергетичну безпеку Європи за допомогою політики диверсифікації з метою послаблення залежності від Росії».

Україна називає проект «Північний потік-2» суто політичним, без економічного обґрунтування, і закликає заблокувати його будівництво. Київ підтримують у цьому і деякі європейські країни, а також США. На їхню думку, газогін має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас позбавити російського газового транзиту Україну і деякі східноєвропейські держави, тим самим зробивши їх вразливими перед російським газовим шантажем.

Тим часом низка країн-членів Європейського союзу, в першу чергу Німеччина, компанії з яких беруть участь у будівництві газопроводу, підтримує «Північний потік-2» і говорить про нього як про «суто економічний проект». Але при цьому канцлер Німеччини Анґела Меркель останнім часом заявляє, що робота нового газопроводу буде можлива лише в разі, якщо Росія не припинить транзит газу через Україну.

Європейський парламент 11–12 грудня підбивав підсумки та дав свою оцінку реформам, які були здійснені в Україні з моменту, коли два роки тому набрала чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. У звіті на цю тему, підготовленому доповідачем з питань України, німецьким євродепутатом Мікаелем Ґалером, відображені не лише оцінки прогресу, а й виклики, що стоять перед Україною. Зокрема, пропонують кроки для посилення тиску на Росію через нещодавню агресію в Керченській протоці та вимагають посилених дій для подолання української корупції. Зведений варіант резолюції був підтриманий голосуванням на пленарній сесії Європарламенту 12 грудня.
…

Зростання кількості українців, яких незаконно ув’язнює та засуджує Росія на тимчасово окупованих територіях України викликає занепокоєння Парламенту ЄС. Про це йдеться в ухваленій 12 грудня резолюції. 433 євродепутати проголосували «за», 105 – «проти», утрималися 30 депутатів.

«Європейський парламент залишається глибоко занепокоєним з приводу збільшення числа незаконних арештів, засуджень та тюремних ув’язнень громадян України на тимчасово окупованих територіях. Вимагає від Росії негайного та безумовного звільнення лауреата Премії Сахарова 2018 року Олега Сенцова та всіх інших незаконно затриманих українців, включно з представниками етнічних, релігійних меншин, представників громадянського суспільства та правозахисників», – йдеться в резолюції «Про стан імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС». 

Звертаючись до української влади та міжнародної спільноти, євродепутати закликають «використати для їхнього звільнення всі наявні засоби».

У резолюції Європарламенту також висловлена стурбованість станом прав людини в окупованому Криму. 

«Звертаємо увагу, що стан в сфері прав людини на Кримському півострові значно погіршився, що там порушується свобода думки, а зловживання засобами масової інформації та примусове нав’язування російського громадянства набули систематичного характеру. Повага до прав людини та засадничих свобод у Криму більше не гарантовані», – гласить документ. 

Окремо євродепутати висловлюють занепокоєння з приводу «скорочення простору, що є в розпорядженні громадянського суспільства в Криму, включно із закриттям засобів масової інформації, що спричинило непропорційно негативний вплив на громаду кримських татар, як із правом на інформацію, так і з правом на збереження своєї культури і самобутності».

Європейський парламент 11–12 грудня підбивав підсумки та дав свою оцінку реформам, які були здійснені в Україні з моменту, коли два роки тому набрала чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. У звіті на цю тему, підготовленому доповідачем з питань України, німецьким євродепутатом Мікаелем Ґалером, відображені не лише оцінки прогресу, а й виклики, що стоять перед Україною. Зокрема, пропонують кроки для посилення тиску на Росію через нещодавню агресію в Керченській протоці та вимагають посилених дій для подолання української корупції. Зведений варіант резолюції був підтриманий голосуванням на пленарній сесії Європарламенту 12 грудня.
…

Підлеглі консула України в Москві Альберта Чернякова 11 грудня відвідали в московському СІЗО «Лефортово» захоплених біля берегів Криму українських військових Олега Мельничука, Михайла Власюка, Віктора Беспальченка, Володимира Терещенка, Євгена Семидоцького і Володимира Лісового, повідомила український омбудсмен Людмила Денісова.

За словами консула, стан українців задовільний, настрій – оптимістичний, сподіваються на якнайшвидше повернення додому. Вони повідомили, що ще не зв’язувалися з родичами, але обов’язково їм передзвонять найближчим часом, написала на своїй сторінці в «Фейсбуці» уповноважена Верховної Ради України з прав людини.

За словами Денісової, консул повідомив, що військових утримують у двомісних камерах з телевізорами і холодильниками, є можливість користуватися бібліотекою.

«Наші моряки забезпечені теплим одягом і взуттям, а також наборами продуктів харчування, які передали волонтери. На умови утримання або застосування заходів фізичного впливу вони не скаржилися», – підкреслила Денісова.

25 листопада 2018 року біля Керченської протоки російські кораблі атакували й захопили український буксир «Яни Капу» і два катери – «Бердянськ» і «Нікополь». Унаслідок агресії троє моряків були поранені, а після так званого суду на території окупованого Криму всіх 24 полонених вивезли до сусідньої Росії. Зараз їх утримують у слідчих ізоляторах у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.
…

Голова європейської дипломатичної служби Федеріка Моґерін заявляє, що, попри те, що чимало реформ в Україні почали «набирати форму», багато викликів у реорганізації держави в рамках наближення її до європейських стандартів, як того вимагають її громадяни, все ще залишаються невирішеними. Таку заяву Моґеріні зробила, обговорюючи стан імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС у Європарламенті.

«Чимало викликів в Україні все ще залишаються, і цю думку поділяємо ми всі. Найнагальніший – це боротьба з корупцією», – заявила вона, наголошуючи, що ЄС очікує початку роботи Вищого антикорупційного суду, повної незалежності та свободи від політичного тиску всіх установ, що працюють в сфері подолання корупції. 

Читайте також: «Корупційний» реванш: 10 пасток для України

«Це стосується й прокурорів. Також має бути зрозуміло, що електронне декларування повинно бути інструментом зброї проти корупції, а не перешкодою в роботі неурядових організацій, що працюють над перетворенням України на місце, де живеться краще», – додає Моґеріні, вкотре закликаючи відкликання застосування електронного декларування для антикорупційних активістів. 

11 грудня ЄС направив Україні перший транш четвертої програми макрофінансової допомоги обсягом 500 мільйонів євро. Як повідомило Міністерство фінансів України, кошти скеровуються до державного бюджету і, будуть використані, зокрема, на забезпечення впровадження структурних реформ.

 
…

Міністр екології України Остап Семерак планує обговорити з польським колегою Генріком Ковальчиком заборону на в’їзд до Польщі кільком українським екологічним активістам, які прямували на Кліматичну конференцію ООН у місті Катовіце. Про це він розповів у коментарі Радіо Свобода.

«Я, звичайно, як міністр екології не маю мандату щодо міжнародних заяв у цій сфері, але, спілкуючись зі своїм колегою, польським міністром – у мене завтра запланована з ним зустріч, я буду про це говорити і говорити, що це неприйнятний випадок для України і української сторони. Ми будемо просити пояснень і роз’яснень, чому саме так сталося, і вирішення проблеми можливого накладання заборони в подальшому», – пообіцяв міністр.

Він розповів також, що завдяки роботі українського консульства тих громадських діячів, які були затримані в польському Перемишлі, не депортували з країни.

Читайте також: У Мінекології прокоментували 18-те місце України в рейтингу протидії змінам клімату​

«Ці люди залишилися в Польщі, вони беруть участь у роботі конференції. Ті активісти, які їхали з України і їх не впустили на кордоні – вичайно, не було можливості реагувтаи консулам, бо це не є територія (Польщі – ред.), і Міністерству закордонних справ і, відповідно, Міністерству екології. Мені невідомо, чи вони робили другу спробу чи не робили», – розповів Семерак.

Він додав: ті громадяни України, які отримали заборону на в’їзд до Польщі, мають звернутись до Міністерства закордонних справ України, аби МЗС змогло звернутись до польської сторони із запитом щодо причин та добиватися скасування заборони.

Сам Семерак також вирушає на Кліматичні переговори ООН, також відомі як COP24, у Катовіце. Він розповів, що протягом заходу планується розробити текст книги правил виконання Паризької угоди 2015 року. В разі ухвалення такий документ носитиме назву Катовіцької книги правил.

Читайте також: У 2018-му викиди вуглекислого газу сягнуть рекордного рівня – дослідження

«Основним завданням цієї конференції є підготовка і ухвалення Книги правил. Це регламент роботи і виконання тих домовленостей, які досягнуті і зафіксовані в Паризькій кліматичній угоді. Справді, це величезна титанічна праця, яку фахівці та спеціалісти Міністерства екології та інших міністерств працюють фактично починаючи з 2015 року», – каже міністр.

Хоча основним завданням є ухвалення цього документу, Семерак також очікує, що в рамках переговорів відбудуться зібрання сторін Кіотського протоколу і Паризької угоди.

10 грудня представники міжнародної екологічної організації 350.org зареєстрували відкритий лист і петицію до уряду Польщі та Організації Об’єднаних Націй через те, що кількох її представників з України, Грузії та Киргизстану не впустили до країни в той час, як там тривали міжнародні кліматичні переговори ООН.

Кліматичні переговори ООН, або COP24, тривають з 2 по 14 грудня 2018 року в польському місті Катовіце.
…

Росія використовувала можливості церков Московського патріархату для розвідки перед анексією Криму в 2014 році – Служба безпеки України
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила 10 грудня про погрози, які надходять від російських силовиків адвокатам в окупованому Криму.

«Щодо ситуації з кримськими адвокатами, то переконана, що затримання на 5 діб Еміля Курбедінова пов’язане з його намірами захищати українського моряка Богдана Небилицю. Зараз, після ситуації з Курбедіновим, кримським адвокатам надходять погрози з боку силових структур окупаційної влади Криму», – стверджує українська омбудсмен.

10 грудня суддя підконтрольного Кремлю Київського районного суду Сімферополя Антон Цикуренко відмовив у достроковому припиненні арешту адвоката Еміля Курбедінова.

Курбедінова затримали вранці 6 грудня, наступного дня його заарештували на п’ять діб. Його обвинуватили в пропаганді або публічній демонстрації атрибутики чи символіки екстремістських організацій за допис у Facebook 2013 року. Юрист усі звинувачення відкидає.

Після анексії в Криму 2014 року фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, яких підозрюють у зв’язках із організацією «Хизб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії.
…

У Євросоюзі допомогу регіонам України, які постраждали внаслідок блокування Росією Азовського моря, вважають більш дієвою, ніж санкції, заявила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні 10 грудня у Брюсселі.

Відповідаючи на питання журналіста щодо того, чи планує Євросоюз запровадити додаткові санкції проти Росії у зв’язку з подіями біля Керченської затоки, де Росія захопила три українські кораблі і моряків, Моґеріні висловила думку, що санкційний тиск – це лише частина діяльності Євросоюзу.

«Ми разом із країнами-членами шукаємо конкретних заходів підтримки, щоб допомогти регіонам, які зазнали найбільшого впливу через обмеження перевезень вантажів, на узбережжі Азовського моря. Ви знаєте, що для нас санкції і обмежувальні заходи лише частина тиску. Що є навіть більш важливим – це практична підтримка, яку ми можемо надати Україні і українському народу. Ми знаємо, що є велика потреба у підтримці, в тому числі економічній, а також у реформуванні країни», – заявила вона.

Моґеріні зазначила, що в понеділок 17 грудня планує зустрітись із прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом в ході його візиту до Брюсселя. За її словами, реформи в Україні стануть однією з тем обговорення під час зустрічі.

«Точкову підтримку регіонів, найбільш вразливих через обмеження вантажних перевезень Азовським морем, ми обговорили з міністром (закордонних справ України Павлом – ред.) Клімкіним і комісаром (європейським комісаром з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнесом – ред.) Ганом, йшлося про проекти, які ми можемо профінансувати і підтримати, щоб допомогти регіону. Зокрема ми маємо нещодавно запущену 15-мільйонну програму на 15 мільйонів євро і інші інструменти, в тому числі роботу, яку може виконати Європейський інвестиційний банк», – розповіла представниця Євросоюзу.

Читайте також: Порошенко: Європа та Америка мають закрити свої порти для російських кораблів

Вона також нагадала про низку санкцій, вже запроваджених Євросоюзом, зокрема, через будівництво Керченського мосту.

10 грудня Євросоюз ухвалив санкції проти дев’яти осіб, причетних до так званих «виборів» у листопаді 2018 року в окупованих районах Луганської і Донецької областей.

7 грудня Державна прикордонна служба України заявляла, що Росія, всупереч міжнародному праву, продовжує чинити перешкоди руху кораблів через Керченську протоку, у зв’язку з чим в очікуванні проходу там перебуває понад 140 суден.

28 листопада міністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв, що українські морські порти Маріуполь і Бердянськ фактично заблоковані Росією для заходу і виходу суден. Це сталося після того, як 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів.

Пізніше у Мінінфраструктури повідомляли про часткове розблокування портів.
…

Європейський союз назвав імена дев’ятьох осіб, проти яких запровадили санкції через «вибори» на непідконтрольних уряду територіях Донбасу.

Серед них:

голова виборчої комісії в підтримуваному Росією угрупованні «ДНР» Ольга Позднякова;
голова виборчої комісії в підтримуваному Росією угрупованні «ЛНР» Олена Кравченко;
обраний ватажок угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник;
голова так званої «народної ради» угруповання «ДНР» Володимир Бідьовка;
голова так званої «народної ради» угруповання «ЛНР» Денис Мирошниченко;
заступник голови виборчої комісії угруповання «ДНР» Олексій Найденко;
заступник голови виборчої комісії угруповання «ЛНР» Максим Свідченко;
секретар виборчої комісії угруповання «ДНР» Володимир Висоцький;
секретар виборчої комісії угруповання «ЛНР» Катерина Терещенко.

Щодо цих людей запроваджується заборона на в’їзд до ЄС та замороження активів на території Євросоюзу.

На окупованих частинах Донеччини і Луганщини 11 листопада відбулося «голосування» на так званих «виборах» ватажків угруповань «ДНР»/«ЛНР», а також так званих «депутатів» цих угруповань, що визнані в Україні терористичними.

Країни Заходу засудили проведення цих псевдовиборів і закликали Росію вивести свої війська й озброєння з території України й ліквідувати незаконні збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР» і їхні структури.

Росія заявляє, ніби «вибори» нових ватажків угруповань «ДНР» та «ЛНР» і їхніх «депутатів парламентів» відповідають мінським домовленостям на тій підставі, що в цих угодах такі вибори взагалі не передбачені – а відтак вони, мовляв, і не заборонені.
…

У судовому засіданні у справі екс-народного депутата Миколи Мартиненка оголосили перерву до 24 грудня 9:00, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

До цього часу головуюча суддя Лідія Щебуняєва зобов’язала прокурорів систематизувати переклади доказів, наданих іншими країнами, зокрема Швейцарією. На нинішньому етапі суду (дослідження доказів) суд детально вивчатиме не оригінали, а українські переклади документів, уточнила суддя.

Перед цим суддя двічі відхилила клопотання захисника Мартиненка Петра Бойка, який вимагав визнати швейцарські докази та деякі інші документи недостовірними, зокрема через те, що це електронний носій та роздруківки з нього, а також через інші деталі документів.

Утім докази у справі Миколи Мартиненка, які надали українським прокурорам установи Швейцарії на електронному носії-«флешці», і далі вважаються достовірними і залишаються у справі. Таке рішення ухвалила у справі суддя Шевченківського районного суду Києва Лідія Щебуняєва, передає кореспондент Радіо Свобода.

Це викликало обурення адвокатів, які стали в суді перераховувати ознаки документів, які, кажуть вони, «свідчать про їхню недостовірність». Ці докази містяться, зокрема, в томі справи номер 19.

Прокурори САП наголошують, що відповідно до цих документів, швейцарські банки підтвердили зв’язок Мартиненка з компаніями, причетними до привласнення коштів держкомпаній «СхідГЗК» та «Енергоатом». Зокрема, в документах, які суд ще має дослідити, ідеться про те, що Мартиненко є бенефіціарним власником компанії, що отримувала вигоду від закупівель товарів «Енергоатомом» та «СхідГЗК».

Раніше Мартиненко заявляв медіа, що він впевнено доведе в суді недостовірність зібраних щодо нього доказів.

Колишнього народного депутата Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.
…

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з новим лідером Християнсько-демократичного союзу Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер.

«Було відзначено динамічний розвиток політичного діалогу між Україною та ФРН. Петро Порошенко відзначив активну роль Німеччини у пошуку шляхів для припинення російської агресії на Донбасі та в Азовському морі», – ідеться у повідомленні прес-служби президента.

Порошенко та Крамп-Карренбауер також обговорили звільнення українських моряків та політв’язнів, яких утримують в Росії.

На з’їзді Християнсько-демократичного союзу 7 грудня новою главою партії обрали Аннегрет Крамп-Карренбауер. На чолі партії Крамп-Карренбауер змінить Ангелу Меркель, яка займала цю посаду протягом 18 років.

Крамп-Карренбауер відома своєю принциповістю в політиці. Вона, крім іншого, запропонувала в відповідь на дії Росії в Керченській протоці закрити порти західних країн для російських кораблів з Азовського моря, поки Росія «блокує» вхід в нього для українських кораблів.
…

Об’єднавчий собор Української православної церкви відбудеться 15 грудня в соборі Святої Софії в Києві
…

«Міжнародні кордони не є перепоною для російської гібридної агресії. Брудними методами Кремль руйнує європейську стабільність, бо бачить у ній загрозу для себе»
…

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що скептично ставиться до присвоєння звання Героя України очільнику ОУН Степану Бандері.

«Напевно, хтось із політиків, які піднімають це питання, бачать у цьому певний електоральний потенціал. Я скептично до цього ставлюся. Тому що я вважаю, що звання Героя України, яке ми зараз маємо, достатньо скомпрометовано. Не буду називати конкретні прізвища людей, але серед них є ті люди, які навіть тепер готові воювати проти України. Тому я не думаю, що повторне присвоєння цього звання Степану Бандері щось додасть до розуміння його образу», – сказав В’ятрович.

Він додав, що для нього Бандера – «справді національний герой».

«Це типовий революціонер поневоленого народу, один з очільників визвольного руху, близький до таких очільників, як Юзеф Пілсудський, Менахем Бегін, Майкл Коллінз… Не думаю, що для того, щоб визнати його таким, він потребує формального і, на мою думку, скомпроментованого звання. Мені здається, що важливіше все-таки зосередити своє зусилля історикам і суспільству, щоб донести правду про цю визначну особистість нашого минулого», – зазначив В’ятрович.

5 грудня у Верховній Раді зареєстрований проект постанови, яка пропонує присвоїти провідникові ОУН Степану Бандері звання Героя України.

Степану Бандері вже присвоювали звання Героя України у січні 2010 року – за каденції третього президента України Віктора Ющенка. Відзнаку з рук президента отримав онук Бандери.

У квітні того ж року, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним присвоєння Бандері відповідного звання.
…

У Києві 8 грудня відбулася презентація книжки Олександра Мимрука «Олег Сенцов» англійською мовою, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сенцов – це людина, яку знають багато, але він прихований з боку життєвого шляху. Фактично всю його біографію доводилося складати з невеликих фрагментів. Такими фрагментами були свідчення людей, які знають Олега, або працювали з ним. Ця книга – спроба систематизації, а з іншого боку – спосіб дослідження і сприйняття Олега Сенцова», – розповів Олександр Мимрук.

За словами представника видавництва «Фоліо» Олександра Красовицького, частина виданих книг буде реалізована в українських книжкових магазинах, а іншу частину тиражу передадуть в держоргани, зокрема, до Міністерства закордонних справ України.

Вперше книжку «Олег Сенцов» представили в Києві 27 жовтня 2017 року. Вона складається зі спогадів людей, які добре знають Сенцова, з уривків його книг і сценаріїв до фільмів, а також з фрагментів протоколів допитів свідків, що проходять у його справі. У книзі багато фотографій – з домашнього архіву та з залу суду.

25 жовтня українському режисерові Олегу Сенцову, ув’язненому в Росії, присудили премію Європарламенту «За свободу думки» імені Сахарова. Церемонія нагородження відбудеться в Страсбурзі 12 грудня.

Читайте також: Єврокомісар закликав Росію відпустити Сенцова, щоб він зміг отримати премію Сахарова

Сенцов під час свого перебування в російській колонії голодував 145 днів і припинив голодування після загрози примусового годування.

Сенцов і кримський анархіст Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський суд засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів. 
…

Міністерство закордонних справ України в 2019 році проведе публічний гендерний аудит у відомстві, повідомив заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, виступаючи 8 грудня на Другому Українському жіночому конгресі в Києві.

«Я сподіваюся, що установи в нашому уряді і в нашій країні будуть слідувати такому прикладу і так само проведуть гендерний аудит у своїх установах», – сказав Сергій Кислиця.

За його словами, допомогу МЗС у впровадженні стандартів гендерної політики голова офісу «ООН Жінки в Україні» Анастасія Дивинська.

У вересні міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що МЗС приєдналося до руху за гендерну рівність HeForShe і готове провести гендерний аудит всередині структури.

HeForShe («Він за неї») – це ініціатива ООН, спрямована на те, щоб заохотити чоловіків підтримувати права жінок і сформувати суспільство рівних можливостей для всіх.

Народна депутатка Ірина Геращенко тоді привітала ініціативу МЗС, проте звернула увагу на той факт, що в міністра одна заступниця-жінка – Олена Зеркаль, а серед послів України за кордоном – тільки п’ять жінок.

 
…

Президент наголосив: єдиною мовою в Україні буде українська, яка «зміцнює єдність української політичної нації», але при цьому буде широкий простір для використання інших мов
…

Президент України Петро Порошенко привітав Аннегрет Крамп-Карренбауер з обранням головою Християнсько-демократичного союзу Німеччини.

«Розраховую на особисту підтримку пані Аннегрет Крамп-Карренбауер України у впровадженні євроорієнтованих реформ та відсічі російської агресії і відновленні територіальної цілісності нашої держави задля зміцнення миру та безпеки на європейському континенті», – зазначив президент.

На з’їзді Християнсько-демократичного союзу 7 грудня новою главою партії обрали Аннегрет Крамп-Карренбауер. На чолі партії Крамп-Карренбауер змінить Ангелу Меркель, яка займала цю посаду протягом 18 років.

Крамп-Карренбауер відома своєю принциповістю в політиці. Вона, крім іншого, запропонувала в відповідь на дії Росії в Керченській протоці закрити порти західних країн для російських кораблів з Азовського моря, поки Росія «блокує» вхід в нього для українських кораблів.
…

Єврокомісар Йоганнес Ган закликав Росію відпустити українського режисера Олега Сенцова, щоб він зміг особисто отримати премію Сахарова.

«Наступного тижня український кінорежисер Олег Сенцов буде нагороджений премією Сахарова Європейського парламенту. Засуджений на 20 років в’язниці, він не зможе отримати премію особисто. Тому я повторюся: Дайте Сенцову отримати Сахарова», – написав Ган у Twitter.

Сенцову присудили премію 25 жовтня. Церемонія нагородження повинна відбутися в Страсбурзі 12 грудня.

Сенцов і кримський анархіст Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.
…

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян сподівається на те, що Україна отримає спільний авіаційний простір із Євросоюзом. Про це він сказав 7 грудня на зустрічі з французьким міністром транспорту Елізабет Борн в рамках свого робочого візиту до Франції, який тривав 6 і 7 грудня.

Під час переговорів Омелян заявив, що Україна зацікавлена в залученні досвіду Франції щодо розвитку авіації, автомобільного і залізничного транспорту.

«Перспективними напрямками є поглиблення партнерських відносин між французькою провідною машинобудівною компанією Alstom і Укрзалізницею. Ринок для Alstom величезний. Потреба України – це більше ніж 1500 локомотивів. Бо Укрзалізниця перевозить більше вантажу, ніж Deutsche Bahn всією Європою. 50% залізничних шляхів електрифіковано, тому у нас є нагальна потреба в електричних локомотивах. Ми приділяємо велику увагу внутрішньому транспорту, і якщо Alstom зайде на ринок, він буде мати можливість долучитися до оновлення муніципального транспорту», – наводить слова міністра прес-служба Мінінфраструктури.

Омелян також подякував Борн за «активну позицію Франції щодо спільного авіаційного простору.

«Фактично стримуючим елементом зараз є відсутність єдиного авіаційного простору між Україною і ЄС. Я дуже сподіваюсь, що наступного дня після Брекзиту ми зможемо підписати цю Угоду», − сказав голова міністерства.

Читайте також: Ні квитків, ні грошей: збій з купівлею квитків «Укрзалізниці» спровокував скандал

Згідно з повідомленням, Елізабет Борн висловила свою підтримку ідеї Угоди про спільний авіаційний простір та зазначила, що компанія Alstom зацікавлена в українському ринку.

Україна і Євросоюз парафували Угоду про спільний авіаційний простір ще в листопаді 2013 року. Але вона досі не підписана в повному обсязі і не набула чинності. Зокрема про підписання цього документу згадував посол України в Білорусі Ігор Кизим як про один із п’яти основних пріоритетів України в рамках програми ЄС «Східне партнерство».

Брекзит – вихід Великої Британії зі складу Європейського Союзу – запланований на 29 березня 2019 року. Процес Брекзиту почався після того, як на референдумі у червні 2016 року трохи більше половини учасників підтримали ідею виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу.
…

Президенти Литви Даля Ґрібаускайте та України Петро Порошенко наполягають на розширенні міжнародних санкцій проти Російської Федерації за агресію в акваторії Азовського моря.

«Ми закликаємо наших міжнародних партнерів застосувати жорсткі санкції для припинення агресивних зазіхань Росії в Чорному та Азовському морях і забезпечити свободу навігації в регіоні», – сказав Порошенко на спільній прес-конференції з президентом Литви в Києві 7 грудня.

«Ми запровадили свої національні санкції на знак протесту проти дій Російської Федерації в Керченській протоці», – відзначила Ґрібаускайте й додала, що ці санкції стосуються, зокрема і фізичних осіб, які тепер не зможуть займатися економічною та іншою діяльністю в Литві, «і таким чином вони будуть відповідальні за атаку» на українські кораблі.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, які йшли з Одеси до Маріуполя, і захопили три кораблі й 24 членів їхніх екіпажів. Троє українських військових при цьому були поранені.

Росія звинувачує захоплених українських моряків у «незаконному перетині державного кордону». Українська прокуратура визнала їх військовополоненими.

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження воєнного стану у низці областей України.
…

У штаті новоствореного Міністерства України у справах ветеранів буде 325 співробітників, повідомила очільниця відомства Ірина Фріз. При цьому під час відбору, зокрема на керівні посади, перевагу надаватимуть саме ветеранам. Про це Фріз повідомила на засіданні Верховної Ради 7 грудня під час Години запитань до уряду.

«Загалом у міністерстві ми плануємо 325 співробітників. Із них 125 – тероргани, по п’ять осіб на область. 200, за планом, мають працювати в центральному апараті. Якщо за конкурсом на ту чи іншу посаду з однаковою кількістю балів буде представлений ветеран і цивільний, перевагу надаватимуть ветерану. Бо Міністерство ветеранів має працювати за принципом «ветеран для ветерана», – розповіла Фріз.

Читайте також: Створення Міністерства у справах ветеранів на фінішній прямій

Верховна Рада України призначила Ірину Фріз міністром у справах ветеранів 22 листопада.

Уряд на засіданні 28 листопада вирішив створити Міністерство у справах ветеранів (Мінвет). Нова урядова інституція працюватиме замість Державної служби у справах ветеранів. 

Вперше про необхідність створити єдиний державний орган, який би опікувався проблемами ветеранів та їхніх родин, у Верховній Раді та уряді України заговорили на початку цього року.
…

Міністр соціальної політики України Андрій Рева та міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції, повідомляє прес-служба президента України Петра Порошенка.

Угоду було укладено під час візиту до України делегації на чолі з президенткою Литви Далею Грібаускайте.

Читайте також: Керченська криза: МЗС Литви пропонує застосувати санкції проти осіб, причетних до захоплення українських кораблів​

«Метою документу є забезпечення захисту соціальних прав громадян України, які перебувають у Литовській Республіці, і громадян Литовської Республіки, які перебувають в Україні, а також протидія нелегальній праці», – йдеться в заяві прес-служби.

Лінас Лінкявічус також прокоментував підписання документу, зазначивши, що Литва планує і надалі розширювати політичну і економічну співпрацю з Україною.

«Ми готові продовжувати допомагати Україні в процесі реформування. Є критично важливим зробити його незворотнім», – заявив голова литовського МЗС.

Крім того, Порошенко і Грібаускайте підписали дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між Україною і Литвою протягом 2019-2020 років. Цей документ, згідно з повідомленням, визначатиме ключові напряму українсько-литовських відносин.

«У Дорожній карті викладені завдання співробітництва з питань міжнародної та регіональної безпеки, у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, в торговельно-економічній, енергетичній, транспортній галузях, а також у культурно-гуманітарній та соціальній сферах», – сказано в заяві.

Коментуючи візит до Києва, Грібаускайте вчергове висловила свою підтримку Україні.

«Литва твердо стоїть пліч-о-пліч зі сміливим українським народом – посилюючи свою стабільну підтримку в тому, щоб допомогти захиститися та протистояти агресії», – написала вона у своєму Twitter.
…

Угорщина запевнила, що не видає і не видаватиме українцям своїх паспортів, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Вони кажуть, що не видають зараз цих паспортів і не будуть. Це вже добре, оскільки я пам’ятаю, коли він казав (міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто – ред.), що видача угорських паспортів на нашій території не суперечить українським законам. Зараз це за визначенням закінчилося», – сказав Клімкін.

У середині вересня було поширене відео, на якому в одному із закарпатських консульств Угорщини видають угорські паспорти українським громадянам. Це призвело до загострення у відносинах між Україною так Угорщиною.
…