Україна

Від початку обмежень на в’їзд до України, які були запроваджені вже за воєнного стану, на українську територію не пропустили 99 громадян Росії. Про це представник Держприкордонслужби (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив в ефірі одного з телеканалів України.

«З початку дії заборони на в’їзд на територію України не пропустили 99 росіян. Переважна більшість з них не могли підтвердити мету своїх поїздок, частина з них не мала відповідних документів для в’їзду в Україну. Ще була частина тих, хто перевищив термін перебування в нашій державі», – зазначив Демченко.

У той же час в ДПСУ повідомили, що понад 780 росіян перетнули кордон.

Також у відомстві зазначили, що лише протягом минулого дня російська сторона не пропустила на свою територію майже 40 українців. У цілому за останні три дні ця цифра сягає понад 110 осіб.

Також читайте: В Україну на час дії воєнного стану не пускають росіян-чоловіків віком 16–60 років – ДПСУ​

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану з цього дня терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

До такого кроку влада України вдалася після нападу російських сил на українські кораблі поблизу Керченської протоки, захоплення їх і членів їхніх екіпажів.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії

Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат

США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»
…

«1 грудня 1991 року – одна з центральних віх новітньої історії незалежної Української Держави»
…

Російські медики до кінця не кажуть засудженому в Росії українському режисеру Олегу Сенцову, «що з його станом, скільки він ще буде в медичній частині колонії», заявив адвокат Дмитро Дінзе в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

«У загін він досі не повернувся. Сенцов досі перебуває в окремій палаті медчастини і проходить реабілітацію після голодування. Його один раз возили в лікарню: проводили зовнішній огляд, оглядали внутрішні органи за допомогою спеціальної медичної апаратури – здійснювали так зване інструментальне обстеження. Встановили, що у нього є органічні зміни в області серця, нирок і печінки», – зазначив Дінзе.

Авдокат розповів, що Сенцов слідкує за новинами.

«Раніше у нього працював тільки «Перший канал». Зараз зробили антену, тому він нормально відстежує ситуацію. Єдине, коли я до нього приїхав, йому кілька тижнів вже не приходила «Новая газета». Один номер «Новой газеты», наприклад, 111-й, від нього взагалі приховували. Чомусь вони його за ніс водили: так-так, принесемо, у результаті нічого не приносили», – сказав Дінзе.

Український кінорежисер Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.
…

«Немає виправдання тому, що Росія використала військову силу проти українських кораблів і військового екіпажу»
…

Українські дипломати в Росії намагаються отримати доступ до полонених моряків Військово-морських сил України, яких захопили російські силовики 25 листопада, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За його словами, представники Росії підтвердили, що військовополонені наразі перебувають у Москві.

«Українські консули працюють для якнайшвидшого отримання до них доступу. Ненадання інформації і недопуск до них консулів є злочином відповідно до міжнародного права», – зазначив міністр.

Раніше кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк повідомив, що, за даними представниці Громадської наглядової комісії (російська громадська організація, яка контролю дотримання прав людини в місцях примусового утримання), полонені зараз у Москві.

За даними ГНК, 21 моряк наразі перебуває в московському слідчому ізоляторі «Лефортово», а троє поранених – у медичній частині ізолятора «Матроська тиша», теж у столиці Росії.

Вранці 30 листопада призначена Росією уповноважена з прав людини в окупованому Криму Людмила Лубіна підтвердила інформацію про те, що захоплених біля Керченської протоки російських моряків перевезли до Москви.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу вимагають від Росії звільнити моряків, а президент США Дональд Трамп через відмову це зробити скасував заплановану зустріч із російським президентом Володимиром Путіним.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська області.
…

Центральна виборча комісія України зареєструвала народним депутатом від партії «Блок Петра Порошенка» Володимира Куренного.

У комісії зазначили, що він замінив Ірину Фріз, яку Верховна Рада призначила міністром у справах ветеранів.

51-річний Куренной уже був народним депутатом п’ятого та сьомого скликань. З квітня 2015 року був керівником департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації президента України.
…

Лише 84 депутати відвідали всі засідання Верховної Ради в листопаді, повідомила громадська організація «Комітет виборців України».

Згідно з підрахунками КВУ, за даними письмової реєстрації і якщо не враховувати дані позачергового засідання щодо воєнного стану, то на всіх засіданнях були 45% депутатів (188 із 422).

«Шість політиків не були зареєстровані на жодному засіданні. Це Євген Бакулін, В’ячеслав Константіновський, Вадим Кривохатько, Сергій Клюєв, Олександр Онищенко та Надія Савченко. У порівнянні із попередніми місяцями цей список дещо змінився. Так, на позачерговому засіданні ВР 26 листопада був зареєстрований Дмитро Ярош, який за весь час роботи ВР відвідав лише 3% засідань. До цього політик востаннє був у Раді 13 липня 2018 року», – завили в КВУ.

В організації зазначили, що «найбільше прогульників» – у групі «Воля народу», а найменше – у фракції «Радикальної партії Олега Ляшка».

За даними КВУ, у жовтні всі засідання Ради відвідали 157 народних депутатів.
…

Міністри закордонних справ країн-членів Вишеградської «четвірки» – Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини, обговорюючи сьогодні ситуацію навколо Керченської кризи, висловили підтримку Україні, її суверенітету і територіальній цілісності.

Читайте також: Трамп скасував зустріч з Путіним через Керченську кризу​

Як повідомляє міністерство закордонних справ Словаччини, в контексті обговорення проблеми «лунала сильна підтримка  всіх чотирьох міністрів країн «четвірки» територіальної цілісності України в суперечці з Росією, в дусі ухвалених спільних заяв  ЄС і НАТО».

На зустрічі Вишеградської четвірки, яка відбулась у Братиславі,  міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутовіч, його візаві зі Словаччини Мірослав Лайчак, з Угорщини – Петер Сійярто і з Чехії – Томаш Петршічек також обговорили питання, які стосуються підготовки саміту Вишеградської четвірки і «Східного партнерства».

Читайте також: У Стамбулі мітингували на підтримку суверенітету України (фото, відео)​

Саміт має відбутись весною наступного року з нагоди 10-ліття  започаткування програми «Східного партнерства». Зокрема, йшлося про потребу активізувати і зміцнити співпрацю з країнами «Східного партнерства».

Політика «Східного партнерства» ставить за мету зміцнення співпраці із сусідніми країнами Євросоюзу, в тому числі й з Україною. «Східне партнерство» було започатковане на засіданні Європейського союзу в Празі у травні 2009 року.
…

Новим президентом Світового конгресу українців став Павло Ґрод. Його обрали у Києві за підсумками чергового з’їзду конгресу, повідомляє прес-служба СКУ.

На цій посаді Ґрод змінив Євгена Чолія, який очолював СКУ з 2008 року.

Павло Ґрод останні 10 років був головою Конгресу українців Канади. Крім активної громадської діяльності, Ґрод є президентом енергетичної компанії Rodan Energy Solutions.

Світовий конгрес українців – міжнародна неприбуткова організація, заснована у 1967 році, і представляє інтереси понад 20 мільйонів українців-діаспорян по всьому світу.
…

У столиці Франції Парижі ввечері 28 листопада протестували проти нападу російських силовиків на українські кораблі і захоплення українських моряків.

Як повідомила у Facebook журналістка Алла Лазарева, учасники акції вимагали більше санкцій проти Москви і вимогливішої дипломатичної позиції з боку Франції.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі арештував всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
…

Президент суду Європейського союзу 28 листопада відхилив клопотання колишнього голови адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва, який просив зупинити дію санкцій ЄС проти нього.

Клюєв стверджує, що ЄС не зміг перевірити достовірність інформації, наданої українською владою, коли його вносили у санкційний список.

Президент суду у відповіді Клюєву заявив, що не побачив необхідності негайного припинення дії санкцій. Водночас він додав, що пізніше суд розгляне, чи наявні обмежувальні заходи проти Клюєва є законними.

Влітку суд Європейського союзу скасував деякі санкції проти Клюєва, але він залишився у санкційних списках.

Читайте також: «Сім’я» Януковича підсанкційна ще рік, але «чорний список» може скорочуватися й далі

Ці санкції – заборона на в’їзд до ЄС і замороження активів на території Євросоюзу – були запроваджені навесні 2014 року проти осіб, яких у Євросоюзі вважають відповідальними за дестабілізацію ситуації в Україні, і відтоді кілька разів переглянуті і продовжені.

Андрій Клюєв перебуває в розшуку Служби безпеки України. Його оголосили в розшук 28 лютого 2014 року, в СБУ заявляли, що Клюєв перебуває на території Росії.

Генпрокуратура України підозрює Андрія Клюєва у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій), статтею 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.

У травні минулого року стало відомо, що Андрія Клюєва зняв із розшуку Інтерпол.
…

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував капітана 3-го рангу Володимира Лісового та співробітника СБУ Андрія Драча повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реаліі.

Термін арешту поки не уточнюється.

За інформацією видання «Кримінформ», всього сьогодні оберуть запобіжний захід для дев’яти затриманих моряків.

Читайте також: Він із 5-го класу хотів стати моряком – мати 18-річного полоненого моряка з Одеси

27 листопада підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя заарештував 12 із 24 захоплених українських військових моряків. Крім того, суд в окупованій Керчі заарештував трьох поранених українців.

Захопленим українським морякам загрожує до шести років позбавлення волі.

Українська прокуратура визнала захоплених ФСБ Росії українських моряків військовополоненими.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі, а також затримали 24 українських моряків. За даними української сторони, шістьох українських військових поранено, двоє – у тяжкому стані. Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі й НАТО також закликали до «стриманості і деескалації».

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»

Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій
…

Кабінет міністрів України передав дві будівлі зі сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства під управління Державної судової адміністрації для розміщення там органів Вищого антикорупційного суду.

Судові палати ВАС будуть розміщені в Солом’янсьому районі: в Адміністративно-лабораторному корпусі №2 на вулиці Максима Кривоноса, 2А, і в сусідньому Лабораторному корпусі №1 на вулиці Преображенській. Апеляційна палата суду також буде розташована поряд у приміщеннях Лабораторного корпусу №1.

Читайте також: Як подолати корупцію в Україні? Аналітики мають рекомендації​

«Передача зазначеного нерухомого майна спрямована на реалізацію Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та дозволить забезпечити вказаний суд належними приміщеннями державної форми власності», – йдеться в заяві Державної судової адміністрації. Згідно з повідомленням, саме ДСА ініціювала передачу будівель.

Створення Вищого антикорупційного суду є частиною антикорупційної реформи.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

Читайте також: Із 128 кандидатів до Вищого антикорупційного суду майже половина не є суддями – ЦПК​

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…

Американський штат Алабама визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, повідомляє посольство України в США.

За даними диппредставництва, Алабама стала 21-м американським штатом, який офіційно приєднується до вшанування пам’яті жертв Голодомору.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

 
…

Солом’янський районний суд призначив розгляд справ про розтрату бюджетних коштів державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» на грудень і лютий, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Справа стосується розтрати бюджетних коштів «Львівського бронетанкового заводу» під час поставки двигунів для бронетехніки Центральному бронетанковому управлінню Збройних Сил України, уточнює САП. Збитки державі оцінюються в суму понад 14 мільйонів гривень.

За повідомленням, суд розглянув звернення учасників процесу і відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту.

Судові засідання для розгляду обвинувального акту САП по суті мають відбутись 13 грудня 2018-го і 4 лютого 2019 року.

Читайте також: На «Львівському бронетанковому заводі» знайшли заміну Тимківу​

Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила справу щодо можливих правопорушень на Львівському бронетанковому заводі до суду в липні 2018 року.
…

Угорщина у повній мірі виступає за територіальну інтеграцію та суверенітет України, заявив голова МЗС Угорщини Петер Сійярто у Будапешті. Міністр додав, що таке бачення реалій було завжди притаманне Угорщині в її зовнішній політиці і залишиться у майбутньому.

Разом із тим Будапешт із підвищеною увагою спостерігає за станом прав 150-тисячної угорської меншини на Закарпатті, нагадав політик у своєму виступі перед камерами національних телеканалів у світлі подій у Керченській протоці. Він також констатував, що у зв’зку з цим в Україні у 10 прикордонних областях введено воєнний стан, зазначивши, однак, що Закарпаття до цього списку не входить.

Подібно до виступу 26 листопада, у заяві міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто за 27 листопада не міститься жодних різких оцінок чи засудження агресивних дій Росії. Угорський дипломат тільки висловив жаль із приводу введення воєнного стану.

За словами Сійярто, це – погана новина. За цих обставин, продовжив він, Угорщина зацікавлена в тому, щоб сусідні з нею держави залишалися стабільними і сильними, а ситуація нормалізувалася. 

«Для нас погано, що стосунки Росії та України розвиваються не в бік вирішення і згортання (конфлікту – ред.)», – сказав міністр. Він повідомив, що двічі на день тримає зв’язок-контакт із Василем Брензовичем, очільником Товариства угорської культури на Закарпатті.

Угорська сторона, за словами Сійярто, у час активізації боїв на сході України була вельми стурбована можливістю призову українських громадян угорського походження у лави ЗСУ і зараз переймається тим, чи українська влада не має таких планів і надалі попри те, що голова МЗС України Павло Клімкін тоді пообіцяв піти назустріч проханню керівництва угорської громади на Закарпатті.

Водночас Сійярто закликав сторони конфлікту відновити мінський процес, щоб вийти із кризової ситуації шляхом переговорів і що для цього Угорщина надасть усю необхідну допомогу.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 26 листопада воєнного стану у низці областей України.
…

Комендантська година на території Бердянську не запроваджуватиметься, повідомив під час своєї прес-конференції очільник Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль.

«Питання про ведення комендантської години не стоїть. Комендантська година може бути введена лише в тому випадку, коли буде ескалація військового конфлікту в зоні Азовського узбережжя. Тоді, для посилення заходів безпеки, можливий такий захід. Але на сьогоднішній день таке питання відсутнє», – заявив він.

Бриль також спростував інформацію про конфіскацію майна та інших обмежень прав громадян, назвавши її «міфами через необізнаність».

Читайте також: Україна ввела обмеження на в’їзд громадян Росії: за добу відмовила у в’їзді 75 росіянам​

«Під час дії воєнного стану не планується заходів конфіскації автотранспорту та іншої власності, примусової трудової повинності, розквартирування особового складу в приватному житлі тощо. Стосовно інших заходів, як наприклад, введення комендантської години чи обмеження торгівлі спиртними напоями – вони можуть бути введені в дію у випадку необхідності та посилення небезпеки вторгнення військ Росії»,  – повідомив чиновник.

Він додав, що всі органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, військові  формування, правоохоронні органи переведені на посилений варіант несення служби, а також скасовані відпустки і відрядження службовців.

«На сьогодні всі на робочих місцях і готові виконувати відповідні задачі», – стверджує Бриль.

Керівник Запорізької ОДА також повідомив, що вже відбулося перше засідання ради оборони області, яка має почати працювати у зв’язку з запровадженням в регіоні воєнного стану. Наразі розглядається можливість відновлення роботи блок-постів на території регіону, створених у 2014 році, та запровадження інших заходів з метою посилення безпеки в області. 

Костянтин Бриль також закликав населення регіону з розумінням поставитися до можливих перевірок багажу та документів, а також  звернувся до громадських та політичних організацій з проханням утриматися від організації масових заходів.

Напередодні постійний представник України при ООН Володимир Єльченко заявив про загрозу вторгнення та захоплення Росією українських міст Маріуполь і Бердянськ.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані. (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 26 листопада воєнного стану у низці областей України.
…

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з державним секретарем США Майклом Помпео.

«Президент поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Президент України відзначив, що такі протиправні дії Росії є абсолютно неприйнятними та мають отримати найжорсткішу реакцію міжнародної спільноти, в тому числі посилення санкцій проти Росії», – мовиться у повідомленні прес-служби Порошенка.

На Банковій зазначили, що співрозмовники скоординували кроки для подальшої протидії російській агресії проти України, в тому числі в районі Керченської протоки.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.
…

Суд у Кам’янському Дніпропетровської області визнав винними в публічних закликах до насильницької зміни й повалення конституційного ладу, а також в поширенні матеріалів з такими закликами керівників місцевого осередку Комуністичної партії України. Відповідне рішення ухвалив Заводський районний суд Кам’янського.

За даними слідства, у 2014 році від невстановленої слідством особи комуністи отримали не менше 23 примірників друкованих матеріалів – газети «Новороссия», видрукованої угрупованням «ДНР», і роздавали її на площі в Кам’янському разом з виданням «Інформаційний бюлетень Дніпродзержинського міського комітету КПУ «Прометей».

Голова Дніпродзержинського міського комітету КПУ Сергій Ткаченко та його заступник Денис Тимофєєв були затримані Службою безпеки України у вересні 2014 року. Судовий процес тривав майже чотири роки.

Суд виправдав обох підсудних за звинуваченням у незаконному поводженні зі зброєю – «за недоведеністю вчинення інкримінованого кримінального правопорушення».

Водночас суд засудив їх за статтею статтею 109 Кримінального кодексу (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади): одного з підсудних – до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна, другого – до двох років позбавлення волі.

Обоє підсудних підпали під дію «закону Савченко» і були звільнені з-під варти.

На оскарження рішення суду відведено 30 днів.

2014 року прокуратура Дніпропетровської області повідомила, що направила до суду обвинувальний акт щодо двох депутатів міської та районної рад, які підозрюються в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та незаконному поводженні зі зброєю, обидва депутати – представники Комуністичної партії України. 

Як заявили в прокуратурі, чоловіки поширювали «агітаційні матеріали із закликами до вчинення дій з метою зміни меж території України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України». Крім того, як повідомляли в прокуратурі, за місцем їхнього мешкання знайшли боєприпаси.

В обласній організації Комуністичної партії України Радіо Свобода тоді заявили, що «справа є політичним замовленням».

2016 року обох комуністів випустили з-під варти під підписку про невиїзд.

16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Міністерства юстиції України про заборону Комуністичної партії. Була заборонена офіційна діяльність партії або участь її в майбутніх виборах. У липні 2014 року Міністерство юстиції подало судовий позов про заборону КПУ.
…

Президент США Дональд Трамп прокоментував конфлікт між Україною та Росією у Керченській протоці.

«Нам не подобається, що відбувається», – заявив він журналістам. За словами президента США, він сподівається на поліпшення ситуації в регіоні.

Трамп зазначив, що підтримує зв’язок з європейськими лідерами з цього приводу.

«Вони не в захваті. Ми всі працюємо над цим разом», – сказав Трамп.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.
…

Усі підрозділи Міністерства внутрішніх справ України переведені на посилений варіант служби, заявив голова МВС Арсен Аваков під час засідання Ради національної безпеки та оборони України, яка запропонувала запровадити воєнний стан на 60 діб.

«Я звертаюся до патріотів України – зосередитися на протидії зовнішньому ворогу і не втягуватися у внутрішнє протистояння», – сказав Аваков.

Читайте також: Україна готується до воєнного стану. Живий блог

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.

На ранок 26 листопада за часом Нью-Йорка (о 18-й за Києвом) Україна скликала термінове засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з нападом Росії українські військові кораблі.
…

Міністерство закордонних справ Канади закликає Росію звільнити українські військові кораблі, захоплені в Керченській протоці.

«Канада засуджує російську агресію щодо України в Керченській протоці. Ми закликаємо Росію до негайної деескалації, звільнення захоплених кораблів та забезпечення свободи пересування [кораблів у протоці]. Канада непохитна в підтримці українського суверенітету», – заявила міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд у Twitter.

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Читайте також: Україна готується до воєнного стану. Живий блог

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.
…

Воєнний стан може бути скасований в Україні у випадку нормалізації ситуації, заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов.

«У разі нормалізації ситуації воєнний стан може бути скасовано у будь-який час», – сказав Турчинов.

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.
…