01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Нацбанк повідомив суму штрафу «Сбербанкові» за ризикову діяльність

Національний банк України повідомив, на яку суму оштрафував банк «Сбербанк», що є дочірньою структурою однойменного російського банку в Україні, за повторне здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу на загальну суму понад 3 мільярди гривень – сума штрафу склала майже 95 мільйонів гривень.

Як мовиться в повідомленні Нацбанку, він застосував щодо АТ «Сбербанк» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 94 737 499,80 гривень. Ризикова діяльність, як інформує НБУ, полягала, зокрема, у продовженні проведення (у тому числі на підставі документів, що не відповідають дійсності) великомаcштабних фінансових операцій видачі з рахунків клієнтів-юридичних осіб готівкових коштів, які містять ознаки таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією кримінальних доходів, здійсненням фіктивного підприємництва. В НБУ нагадали, що вже не раз застосовували щодо «Сбербанку» заходи впливу через аналогічні фінансові операції у 2015 і 2017 роках. Крім того, ще однією причиною нинішнього штрафу стало проведення фінансових операцій, що полягали в розрахунках платіжними картками за кордоном у закладах, які проводять азартні ігри.

«Так, після отримання попереднього акта перевірки НБУ, в якому було зафіксовано здійснення банком ризикової діяльності на загальну суму понад 1 мільярд гривень, які, зокрема, полягали у видачі з рахунків клієнтів-юридичних осіб готівкових коштів, банк не припинив таку діяльність, змінив схему видачі готівки і в багато разів збільшив обсяг операцій, які містять ознаки таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією кримінальних доходів, здійсненням фіктивного підприємництва», – навели в Нацбанку приклад порушень «Сбербанку».

Крім того, до цього ж банку НБУ вжив іще один захід впливу, цього разу у вигляді письмового застереження. Причина, мовиться в повідомленні, – незабезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу; неналежне виявлення та вивчення публічних діячів; недотримання порядку надання інформації спеціально уповноваженому органові; порушення порядку зупинення фінансових операцій; а також за здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, яка полягала, зокрема, у здійсненні операцій за рахунками клієнтів-юридичних осіб на підставі документів, що містять недостовірну інформацію.

Український «Сбербанк», дочірній банк однойменного російського банку з російським державним капіталом, від 2017 року перебуває в Україні під низкою санкцій, разом зі ще кількома схожими дочірніми компаніями російських державних банків. Російський «Сбербанк» того ж року оголосив про бажання якнайшвидше вийти з українського ринку, але наразі не зміг продати свою «дочку» в Україні.

Відділення «Сбербанку» в Україні також час від часу зазнають нападів радикально налаштованих націоналістів, які посилаються на належність цього банку банкові з країни-агресора, якою в Україні визнана Росія.

Read More

Справу колишнього міліцейського чиновника за побиття автомайданівців 2014 року передали в суд – ГПУ

Обвинувальний акт проти колишнього заступника начальника Головного управління МВС України в Києві – начальника кримінальної міліції, якого звинувачують у справі про побиття автомайданівців у 2014 році, 2 січня передали до суду, повідомляє Генпрокуратура.

Його обвинувачують в організації незаконних затримань шести активістів громадського руху «Автомайдан», побиття їх і пошкодження їхніх автомобілів, із залученням «тітушок» і «беркутівців» у ніч з 22 на 23 січня 2014 року на вулиці Щорса в Києві біля міської лікарні № 17.

«Результати розслідування цього й інших подібних злочинів доводить обґрунтованість підозр про спланованість, системність і скоординованість протиправної протидії протестним акціям, що відбувалися в січні-лютому 2014 року… У ході слідства підтверджено та зібрано достатньо доказів, які вказують на планування і націлення дій правоохоронців щодо протидії протестним акціям саме у злочинний спосіб», – заявляють у ГПУ.

За цим епізодом злочину, кажуть у Генпрокуратурі, крім вищевказаного керівника до кримінальної відповідальності притягнуто ще 18 правоохоронців, зокрема 13 співробітників спецпідрозділу «Беркут», у тому числі командира полку і командира роти, заступника начальника управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, начальника відділу і вісьмох цивільних осіб («тітушок»).

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти «автомайданівців» припинилися.

Read More

Президент Франції знову закликав Росію негайно звільнити українських моряків і кораблі – Париж

Це він зробив у телефонній розмові з Путіним – Єлисейський палац

Read More

В Україні набрали чинності нові правила обміну валют

З 1 січня в Україні набрали чинності нові правила проведення валютно-обмінних операцій. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.

«Зміни затверджено постановою Правління Національного банку України №63 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 07 червня 2018 року. Вони набувають чинності з 01 липня 2018 року. Для впровадження нових вимог, що стосуються застосування РРО під час проведення обміну валют через платіжні пристрої та оформлення відповідних розрахункових документів РРО, квитанцій та чеків банкомата, фінансовим установам надано шестимісячний перехідний період… Проводити валютно-обмінні операції за новими правилами вони почнуть з 1 січня 2019 року», – йдеться в повідомленні.

Зокрема, регулятор надає можливість банкам та фінансовим установам проводити валютно-обмінні операції через платіжні пристрої.

Read More

На ЦВК подають до суду через рішення закрити дільниці в Росії

Народний депутат, голова партії «За життя» Вадим Рабінович заявляє про намір подати позов до суду через рішення Центральної виборчої комісії України ліквідувати виборчі дільниці в Росії. Про це він написав 1 січня на своїй сторінці в Facebook.

«За різними оцінками, сотні тисяч наших громадян перебувають у Росії. Хто на заробітках, хто з інших причин. І ось влада позбавляє їх права голосу. Це неконституційно і протизаконно. Це частина майбутніх маніпуляцій на виборах. Я подаю в суд на це рішення», – заявив Рабінович.

31 грудня Центральна виборча комісія ліквідувала виборчі дільниці на території Росії. П’ять виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії, які були затверджені ще 2012 року, відповідно до цієї постанови перестануть існувати.

Натомість ЦВК розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені не лише межі відповідних держав, а й низки областей Росії.

Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?

Згідно з постановою №67 від 2012 року, виборчі дільниці для українців, які перебували на території Росії, були розташовані в дипломатичних представництвах України у Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі і Ростові-на-Дону.

31 грудня 2018 року в Україні почалася передвиборча кампанія до виборів президента, які мають відбутися у березні 2019 року.

Read More

Сотні дніпрян провели «бандерівський» марш зі смолоскипами

Ввечері 1 січня в Дніпрі відбувся марш, присвячений 110-річчю народження Степана Бандери.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, кілька сотень учасників, представників громадських організацій під синьо-жовтими і червоно-чорними прапорами зі смолоскипами в руках пройшли центральною частиною міста від Парку ракет до пам’ятника Шевченку.

В акції взяла участь як молодь, так і літні люди. Учасники акції йшли під звуки барабана, співали українські пісні, а також скандували гасла «З днем народження Бандери!», «Бандера, Шухевич – герої України!».

У руках вони тримали плакати з написами «Перемога у боротьбі», «Пам’ятаємо, що ми нащадки своїх Героїв». Дехто з учасників ніс щити з тризубом.

«Я хочу, щоб надалі такі наші зібрання були не тільки святкуванням, а це були зустрічі, де ми вирішували, які рішення ми ухвалюватимемо і що робитимемо в новому році. У нас залишається наша боротьба, ідея нашої нації і наш чин», – сказав один з організаторів маршу Кирило Дороленко.

Учасники акції також закликали підписати петицію про перейменування на честь Банери однієї з центральних вулиць Дніпра – вулиці Шмідта. 

Біля пам’ятника Шевченку учасники разом виконали гімн ОУН («Зродились ми великої години»). Захід супроводжувала поліція, але в дії активістів не втручалась.

Наразі в Дніпрі триває «війна» петицій щодо перейменування однієї з центральних вулиць на честь Бандери. Спершу націоналісти зареєструвала петицію з ідеєю переназвати на честь Бандери вулицю Шмідта, яка не підпала під декокомунізацію. Водночас житель міста В’ячеслав Єрмолаєв зареєстрував петицію проти, наголошуючи на «суперечливих і неоднозначних моментах особистості Степана Бандери».

Читайте також: Дніпро – «бандерівська столиця» Східної України. У Дніпрі провели «Бандерівські читання» і планують марш

2016 року активісти ВО «Свобода» встановили пам’ятний знак Бандері на в’їзді до Дніпра, пізніше його демонтували невідомі.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району на Івано-Франківщині. Загинув 15 жовтня 1959 року у Мюнхені від рук агента КДБ Богдана Сташинського.

Read More

Націоналісти провели дві пам’ятні ходи Києвом до дня народження Бандери

Близько двох тисяч активістів націоналістичних і ветеранських організацій пройшли смолоскипною ходою через центр Києва, відзначивши таким чином 110-у річницю від дня народження провідника ОУН Степана Бандери.

Хода вирушила від пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку та фінішувала на майдані Незалежності у Києві. Лідери організацій, які долучилися до ходи, заявили у своїх виступах, що ідеться не лише про день народження Степана Бандери, а й про вшанування української національно-визвольної боротьби та героїв українсько-російського збройного протистояння на Донбасі.

Попри велику кількість учасників, поліції було небагато, і вся хода пройшла мирно і без сутичок, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Наприкінці на майдані Незалежності учасники поскладали купою на асфальті палаючі смолоскипи, виникло велике вогнище, однак його одразу ж загасили пожежники і представники Нацполіції.

Радіо Свобода вело пряму трансляцію смолоскипної ходи.

1 січня в Києві відбулося дві ходи до дня народження Бандери: одну від пам’ятника Тарасу Шевченку до майдану Незалежності проводили ВО «Свобода», Правий сектор й інші праві, праворадикальні та ветеранські організації; іншу – від Оперного театру і до майдану Незалежності провели «Нацдружини» і «Національний корпус». 

18 грудня Верховна Рада України ухвалила постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році, серед яких і день народження лідера ОУН Степана Бандери.

11 грудня у Львівській області 2019 рік оголошено роком Степана Бандери і Організації українських націоналістів.

1 січня 2019 року відзначається 110 років від дня народження Степана Бандери – українського політичного діяча, одного з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, а після розколу Організації українських націоналістів – голови Проводу ОУН (б).

 

Read More

Дві категорії пенсіонерів з 1 січня отримують підвищені пенсії

З 1 січня 2019 року дві категорії пенсіонерів отримують виплати в збільшеному обсязі, повідомив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко наприкінці 2018 року.

У перший день нового року зроблений черговий перерахунок пенсій для військовослужбовців. Також розмір пенсії з 1 січня зросте для тих осіб, які мають великий трудовий стаж.

«Стартує нова пенсійна програма перерахунку пенсій, яка стосуватиметься осіб, яким виповнилося 65 років і вони мають трудовий стаж 35 років – для чоловіків, 30 років – для жінок. Це приблизно два мільйони пенсіонерів», – сказав він.

Розенко також нагадав, що підвищення пенсій для інших пенсіонерів відбудеться з 1 березня 2019 року. «Найбільший перерахунок пенсій, який стосуватиметься близько 11 мільйонів громадян, буде зроблений з 1 березня наступного року. Це буде осучаснення пенсій за новими розмірами заробітних плат», – розповів віце-прем’єр-міністр.

За словами Розенка, розмір підвищення пенсій становитиме від 15% до 40%.

Раніше в грудні «Укрпошта» заявила, що домовилася з Пенсійним фондом про доставку пенсій у 2019 році. «Укрпошта» продовжить виплачувати пенсії у 2019 році та доставляти їх, як і раніше, в усі населені пункти країни: як у великі міста, так і в найменші та найвіддаленіші села», – заявив генеральний директор компанії Ігор Смілянський.

26 жовтня генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський заявляв, що «Укрпошта» вимушена буде відмовитися доставляти пенсії з 1 січня 2019 року, якщо Пенсійний фонд не сплачуватиме послугу за економічно обґрунтованими тарифами.

У листопаді Верховна Рада підтримала державний бюджет, у якому «Укрпошті» надали 500 мільйонів гривень, щоб компенсувати доставку пенсій.

Read More

В Україні з 1 січня подорожчали опалення та гаряча вода

Зростання тарифів на гарячу воду та опалення з 1 січня пов’язане з підвищенням цін на газ, вказано в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).

Регулятор затвердив нові тарифи 10 та 11 грудня 2018 року, рішення оприлюднили в газеті «Урядовий кур’єр».

Голова НКРЕКП Оксана Кривенко вказала, що підвищення тарифів на опалення та гарячу воду пов’язане з рішенням уряду про підвищення тарифів на газ, оскільки газ в середньому по Україні займає 76% в ціні виробництва теплової енергії.

Водночас вона заявила, що нові тарифи не перевищують розміру підвищення цін на газ для населення (на 23,5%).

Зокрема, тариф «Київтеплоенерго» на виробництво тепла для жителів Києва зріс на 22,7%.

Підвищення цін на газ було однією з умов схвалення МВФ та іншими глобальними фінансовими організаціями нових програм співпраці з Україною.

Read More

Зеленський заявив, що йде в президенти

Артист і художній керівник «Студії Квартал 95» Володимир Зеленський заявив, що візьме участь у наступних виборах президента України. Про це він сказав під час трансляції новорічного ефіру програми «Вечірній квартал».

Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?​

За словами Зеленського, він вирішив «спробувати самому щось змінити в Україні».

«Мене давно запитують: ідеш чи не йдеш? Знаєте, на відміну від наших великих політиків я не хотів вам марно обіцяти. І зараз, за декілька хвилин до Нового року, я вам дещо пообіцяю і одразу виконаю. Дорогі українці, я обіцяю вам піти в президенти України. І одразу виконую. Я йду в президенти України. Давайте зробимо це разом. З Новим роком, з новим слугою народу», – сказав під час відеозверення Зеленський.

Пов’язана з творчим об’єднанням «Студія Квартал 95» партія «Слуга народу» була зареєстрована 2013 року, а в 2017-му змінила назву з «Партії рішучих змін» на свою нинішню.

Передвиборча кампанія до виборів президента почалася 31 грудня 2018 року. Самі вибори голови держави мають відбутися 31 березня 2019 року.

Read More

Радіо Свобода покаже найкращі відео 2018 року в новорічному ефірі

У новорічну ніч Радіо Свобода проведе спеціальний великий ефір.

У ньому будуть представлені найпопулярніші за рік Facebook-відео, а також найбільш неоднозначні події, абсурдні вислови політиків та перемоги року, що минає.

Початок ефіру – о 00:30 1 січня.

Читайте також: 

Найпопулярніші тексти Радіо Свобода 2018 року: архіви, Путін і каліграфія
Яким запам'ятався 2018 рік для Донбасу?
2018. Крим. Головне
10 історичних перемог українських спортсменів у 2018 році

Read More

ЦВК перенесла виборчі дільниці з Росії до інших країн

ЦВК ліквідувала 5 виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії

Read More

Командувач ВМС України: повернення затриманих ФСБ військових – «справа честі»

Повернення в Україну затриманих ФСБ біля узбережжя Криму українських військових – головне завдання і «справа честі», сказав командувач Військово-морських сил Збройних сил України, адмірал Ігор Воронченко в новорічному привітанні, оприлюдненому 31 грудня у Facebook.

«25 листопада Росія здійснила відкритий акт агресії і захопила в полон 24 українські військові моряки. Ця подія сколихнула весь світ, згуртувала нас і об’єднала в боротьбі з країною-агресором. Бойові побратими, ми з вами», – йдеться в повідомленні.

Воронченко також зазначив, що 2019 рік стане для українського флоту «роком нових викликів, досягнень і можливостей».

«Ми продовжимо приведення організаційно-штатної структури до стандартів НАТО, отримаємо нові кораблі і катери, новітні зразки озброєння», – зазначив командувач Військово-морських сил Збройних сил України.

Воронченко додав, що у відповідь на російську агресію ВМС України розгорнули сили у Азовському морі і системно нарощують їх.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.

Read More

В Україні стартувала виборча кампанія

З 31 грудня в Україні стартує передвиборча кампанія виборів президента, які мають відбутися 31 березня 2019 року.

«Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про вибори Президента України» виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев’яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев’яносто один день до дня голосування», – повідомили у ЦВК.

Від сьогодні і до 3 лютого кандидати можуть реєструватися у ЦВК. Комісія має оголосити імена претендентів на пост президента до 13 лютого.

Read More

Український моряк Костишин зустрічає свій день народження в «Лефортові» – Полозов

Морякові Владиславу Костишину, одному з захоплених у районі Керченської протоки українських військових, 30 грудня виповнилося 24 роки. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.

«Сьогодні день народження у військовополоненого українського моряка Владислава Костишина. З днем народження, Владиславе! І якнайшвидшого повернення додому!» – написав Полозов.

Костишин – студент шостого курсу Інституту ВМС в Одесі, проходив практику на МБАК «Нікополь».

За словами Полозова, найбільше моряк хвилювався, що йому не поставлять залік в інституті через зірвану практику.

«Владислав цікавиться боксом і навіть аматорськи займається ним сам. Навіть просив свого адвоката з нашої команди захисту військовополонених Олега Єлісєєва повідомляти йому про хід боксерських поєдинків, які проходять у даний час. У «Лефортові» (слідчий ізолятор у Москві – ред.) військовополонений Владислав Костишин тримається молодцем. Він знає, що вся Україна і весь світ бореться за його свободу і свободу його товаришів. І це дає йому надію і сили», – підкреслив адвокат.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однієї доби висловилася за звільнення українських моряків.

Раніше 28 грудня у спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.

Read More

Батрак: активістку Українського культурного центру в окупованому Сімферополі змусили звільнитися

Активістку Української Культурного центру у окупованому Сімферополі Галину Балабан, у квартирі якої 28 листопада проходив обшук, змусили звільнитися з роботи. Про це в Facebook повідомив кримський активіст Михайло Батрак.

Балабан працювала в Кримському інженерно-педагогічному університеті, на кафедрі біології, екології та безпеки життєдіяльності, фахівцем з навчально-методичної роботи.

«Після обшуку їй неодноразово пропонували написати заяву про звільнення, але вона принципово цього не робила. І ось, нещодавно, ректор Університету Чингіз Якубов, пояснив Галині, що через її діяльність, прохання звільнити її йому надходили і раніше, але він ще міг це владнати, а ось зараз якщо він її не звільнить, то будуть проблеми у нього особисто, також і у університету. Тому, як він пояснив Галині, якщо вона не піде з роботи добровільно, її звільнять за статтею, з якою її не візьмуть працювати навіть прибиральницею. Через це вона була змушена написати заяву на звільнення з університету. Сьогодні був її останній робочий день в університеті, в якому вона працювала з 2009 року», – написав Батрак.

Активіст підкреслив, що ноутбук і телефон, які були у неї вилучені під час обшуку, їй досі не повернули. Також, Балабан ще жодного разу навіть не дзвонили зі слідчого комітету, тому вона навіть не знає що відбувається в її справі.

Сама Галина Балабан поки не коментує інцидент зі звільненням. Також поки не з’явилася офіційна позиція щодо цього ректора університету Чингіза Якубова.

Читайте також: Ситуація з правами людини в Криму не змінилася – ООН

У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову і Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник призначеного Росією прокурора Сімферополя Олексій Пучков. Співробітника прокуратури цікавила робота центру і випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе і своїх близьких.

Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений з метою збереження і популяризації на півострові української культури. При цьому фактична влада анексованого Росією Криму чинить тиск на учасників центру: їх викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз і тиску з боку силовиків довелося залишити півострів.

Read More

Луценко: коло підозрюваних у вбивстві Шеремета дуже серйозно звузилося

Коло підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета серйозно звузилося. Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в ефірі програми «Рандеву» на «5 каналі».

«Коло підозрюваних у виконанні (убивства – ред.) дуже серйозно звузилося – з декількох тисяч до декількох сотень», – зазначив прокурор.

Він додав, що наразі правоохоронці розшукують саме виконавців злочину, а про замовників поки не йдеться.

За словами Луценка, у встановленні осіб, які здійснили злочин, «навіть ФБР не змогла надати жодної допомоги».

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.

Read More

Земан закликав Чехію офіційно висловити протест проти звеличення «воєнних злочинців» в Україні

Президент Чехії Мілош Земан «публічно закликав, щоб Прага офіційно висловила протест проти звеличення воєнних злочинців Україною», написав у Twitter-і речник президента Їржі Овчачек.

Міністерство закордонних справ Чехії, зокрема, його очільник Томаш Петршічек, «на вшанування бандерівців в Україні боязливо мовчить». «Якщо б це діялось в Росії, будуть видавати тисячі різних заяв. Ганьба!» – зазначено далі у Twitter-і Їржі Овчачка.

Натомість міністр закордонних справ Томаш Петршічек вважає, що Україна має сама впоратись зі своєю історією. «Україна повинна буде сама впоратись з болючими місцями своєї історії. Для цього вона мала б отримати необхідний час. Я про це говоритиму зі своїми колегами під час візиту до України на початку наступного року», – наголосив Петршічек.

Чеський міністр зазначає, що хотів би цю тему обговорити особисто, а не вказувати на щось посередництвом ЗМІ.

«Зі складними сторінками історії кожна країна повинна впоратись сама. Це не справа дипломатії оцінювати чи досліджувати історію, це справа істориків», – вважає чеське МЗС.

Верховна Рада України 6 грудня ухвалила закон, який надає «статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська січ», Української народної революційної армії (УНРА) і збройних підрозділів Організації українських націоналістів». Міжнародні суди не визнавали цих організацій «воєнними злочинцями», але з такими заявами постійно виступає Москва.

Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до позиції Кремля і особисто президента Росії Володимира Путіна. Він не раз виступав із зовнішньополітичними заявами стосовно Росії і України, які суперечать зовнішній політиці Чехії і на які він не мав повноважень – у Чехії, відповідно до Конституції країни, зовнішня політика є виключною прерогативою уряду.

Read More

Філарет продовжить служити у Володимирському соборі – Епіфаній

Патріарх Філарет залишається лідером української нації – глава ПЦУ

Read More

«Нафтогаз» подав позов проти Росії за вкрадені в Криму активи – Коболєв

НАК «Нафтогаз України» подав позов до арбітражного суду проти Росії на 5 мільярдів доларів за активи, які втратила компанія в Криму в результаті незаконної анексії півострова. Про це повідомив глава компанії Андрій Коболєв в інтерв’ю радіо «Новое время».

«Щодо Криму ми судимося приблизно на 5 мільярдів доларів проти Росії. Ситуація досить важка, тому що згідно з документами, які сфабрикувала окупаційна влада Криму, або ті люди, які там виступили сепаратистами в першу чергу, вони спробували націоналізувати активи «Нафтогазу» до того моменту, як Росія почала приєднувати півострів до себе», – сказав він.

За його словами, НАК «Нафтогаз України» очікує рішення щодо юрисдикції у наступному році.

«Після цього буде слухання по суті. Юрисдикція – найважчий етап. Якщо ми її доводимо, все інше – це вже питання техніки», – уточнив Коболєв.

Бурові установки та інше майно української державної компанії «Чорноморнафтогаз» Росія захопила 2014 року під час анексії Криму. Таким чином «Нафтогаз України» втратив контроль над цим кримським підприємством і заявив, що судитиметься з Росією за кримські активи.

Read More

Порошенко підписав закон про морську прилеглу зону України

Президент України Петро Порошенко 29 грудня підписав закон «Про прилеглу зону України», ухвалений Верховною Радою України 6 грудня. Про це повідомили в Адміністрації президента.

«Метою закону є гармонізація морського законодавства України з законодавством інших причорноморських держав та інших держав-учасниць Конвенції ООН з морського права 1982 року. Також закон спрямований на попередження здійснення контрабандних операцій та нелегальних заходів суден до закритих портів тимчасово окупованих територій України», – мовиться у повідомленні.

Згідно з законом, прилегла зона України – це зона відкритого моря, яка прилягає до територіального моря держави і зовнішня межа якого перебуває на відстані не більше від 24 морських миль, «відлічених від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря України».

У документі також зазначається, що відповідні органи, відповідальні за недоторканність державного кордону і охорону суверенних прав України, можуть зупиняти, перевіряти, затримувати й арештовувати судна у виключній морській економічній зоні України і її прилеглих водах. Виняток – військові кораблі та інші державні плавзасоби, які використовуються з некомерційною метою.

Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Прилегла зона України – про що йдеться?

Договір про російське озеро

Read More

У Мінекономрозвику Росії підрахували вартість заборонених товарів з України

Імпорт заборонених до ввозу в Росію українських товарів оцінюється приблизно у 510 мільйонів доларів. Про це повідомили у прес-службі міністерства економічного розвитку Росії.

Як зазначили у відомстві, загальний імпорт товарів з України у Росії минулого року склав понад 4,9 мільярда доларів.

29 грудня Росія запровадила ембарго на ввезення в країну промислових і сільськогосподарських товарів, а також сировини і продовольства, вироблених в Україні або переміщуваних через її територію. 

Раніше цього тижня уряд Росії розширив список фізичних і юридичних осіб України, щодо яких запроваджені санкції. Дмитро Медведєв заявив, що це зроблено для захисту інтересів російської держави, компаній і громадян. Тепер в списку санкцій 567 фізичних та 75 юридичних осіб.

Київ у відповідь заявив про підготовку нових санкцій щодо Москви.

Read More

РПЦ знову виступила проти Православної церкви в Україні

Процес переходу парафій УПЦ (МП) в ПЦУ вже почався. Очікують, що цей процес значно прискориться після офіційного надання ПЦУ томосу про автокефалію

Read More

Аваков висміяв запит із Росії до ГПУ про його «притягнення до відповідальності»

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков висміяв запит Генеральної прокуратури Росії до Генеральної прокуратури України про правову допомогу у притягненні його до кримінальної відповідальності, про яке повідомили у пресі.

«У руслі актуального дискурсу процитую з Приповістей Соломонових: Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому. Коментую документи, що з’явилися у ЗМІ, тільки з причини курйозності підходу: Генеральна прокуратура Росії висловлює готовність надавати ГПУ правову допомогу в розслідуванні справ, учасниками яких Росія і Україна. В цьому випадку я готовий дати свідчення в так званій справі про перешкоджання голосуванню на виборах Путіна в обмін на екстрадицію громадянина Януковича!» – написав Аваков у фейсбуці.

Цитуючи повідомлення преси про чергову кримінальну справу проти нього в Росії, Аваков також заявив: «Я, звісно, не веду обліку, скільки щодо мене відкрито кримінальних справ, бо не вважаю їх хоч скількись обміркованими і обґрунтованими. Всі ж розуміють, що їх відкривають через політичну доцільність із погляду путінського режиму. Але з тієї ж причини кожну таку справу вважаю за позитивну оцінку моєї роботи на посаді міністра внутрішніх справ України».

Він послався на повідомлення видання «Лівий берег» із посиланням на джерело в Генеральній прокуратурі України про те, що Генеральна прокуратура Росії у вересні 2018 року направила в ГПУ запит Слідчого комітету Росії про правову допомогу для притягнення до кримінальної відповідальності міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Як мовиться у статті, у квітні 2018 року Головне слідче управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу стосовно Авакова через рішення МВС не пускати громадян Росії на виборчі дільниці на материковій частині України на виборах президента Росії 18 березня 2018 року. Ці дії в Росії кваліфікували за статтею російського Кримінального кодексу про «перешкоджання здійсненню виборчих прав або роботі виборчих комісій». У запиті про правову допомогу Україну просять, серед іншого, повідомити про розслідування «фактів перешкоджання участі російських громадян» у Києві, Львові, Одесі й Харкові та надати копії матеріалів. Також росіяни попросили надати інформацію і документи Авакова, такі, як дані про громадянство і видачу паспорта України, про склад сім’ї, про освіту, місце роботи, трудову книжку, службову характеристику та інше.

Тоді, навесні 2018-го, Арсен Аваков заявляв, що громадян Росії не допускатимуть на територію російських дипломатичних установ в Україні для участі в голосуванні на виборах президента Росії, на яких на четвертий термін був знову переобраний Володимир Путін, – за винятком російських дипломатів. При цьому голова МВС послався на заяву Міністерства закордонних справ України про те, що таке голосування буде можливе тільки за умови, що цього голосування Росія не буде проводити на окупованій території України – у Криму і в Севастополі; Росія таки незаконно провела тоді ці вибори.

Росія також відмовляється екстрадувати до України для суду колишнього президента Віктора Януковича, якого в Україні заочно судять у кількох кримінальних справах.

Зі свого боку, Москва останніми роками порушила десятки чи й сотні кримінальних справ проти багатьох громадян України, в тому числі представників найвищого керівництва країни і військових, у першу чергу за звинуваченнями в нібито воєнних злочинах у перебігу захисту України від російської гібридної агресії на Донбасі, але також і з інших причин.

Read More

У міжнародних експертів 30 днів на перевірку кандидатів до антикорупційного суду – Transparency International

Міжнародні експерти мають 30 днів для того, щоб ветувати сумнівних кандидатів на посади у Вищому антикорупційному суді, повідомляє міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine.

27 грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила результати іспитів кандидатів, до Вищого антикорупційного суду, зокрема й до Апеляційної палати ВАС.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви, пояснюють у Transparency International.

«У разі, якщо міжнародні експерти матимуть сумніви щодо доброчесності та професійності того чи іншого кандидата, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на спільному засіданні із ВККС. Якщо щонайменше троє із шести членів ГРМЕ не підтвердять доброчесність та професійність певного кандидата, такий кандидат залишить конкурс», – йдеться в заяві організації.

Згідно з нею, активісти від Transparency International, Центру протидії корупції, фундації DEJURE і Автомайдану проаналізували список кандидатів і знайшли серед них тих, хто виносив вироки учасникам Революції гідності та осіб, чия етичність викликає сумніви.

Громадські діячі планують презентувати перелік тих кандидатів, яких не вважають гідними працювати в антикорупційному суді, 9 січня.​

У листопаді Кабінет міністрів України виділив для антикорупційного суду приміщення в Солом’янському районі Києва.

Читайте також: В Антикорупційний суд можуть потрапити «сірі» кандидати – Красносільська​

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

Read More

Меркель і Макрон вимагають вільного проходу суден через Керченську протоку і звільнення українських моряків

Канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагають від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайного звільнення українських моряків, захоплених російськими силовиками. Про це сказано у спільній заяві Меркель і Макрона про ситуацію в Україні, оприлюдненій 28 грудня.

«Вони (українські моряки – ред.) теж повинні мати можливість святкувати прийдешні свята в колі своїх сімей», – йдеться в заяві.

Меркель і Макрон також привітали домовленість, досягнуту в рамках Тристоронньої контактної групи, про встановлення режиму тиші до зимових свят, який має вступити в силу 29 грудня.

Президент Франції і німецький канцлер закликали сторони конфлікту дотримувати домовленості про перемир’я і зосередитися на потребах цивільного населення.

27 грудня Тристороння контактна група оприлюднила за результатами переговорів заяву про те, що підтримала чергове перемир’я на Донбасі, цього разу новорічно-різдвяне. Воно має почати діяти від 00:01 годин (за київським часом) 29 грудня 2018 року.

Це вже принаймні шоста спроба домовитися про перемир’я лише за 2018 рік. Припинення вогню й раніше проголошувалися як безстрокові, але порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні, за даними ООН, загинули понад 10 тисяч 300 людей іще станом на кінець 2017 року – відтоді нових даних не оголошували.

Read More

Полторак анонсував сто нових проходів суден через Керченську протоку

Міністр оборони України Степан Полторак анонсував нові проходи українських кораблів через Керченську протоку. Таку заяву він зробив 28 грудня в ефірі телеканалу ZIK, інформує прес-служба Міністерства оборони України.

«Буде і 20, і 30, і 100 (проходів через протоку – ред.), і це буде завжди, тому що Азовське море – це частина України. Маріуполь, Бердянськ, наші порти – це частина України, це частина нашої економіки. І ми точно не відмовимося від нашого права на вільний прохід через Керченську протоку із дотриманням всіх міжнародних норм», – сказав Полторак.

Він зазначив, що Росія побачила в планах України подальші проходи через Керченську протоку і бажання посилити угруповання в Азовському морі. Тому російська сторона «якраз і використала другу спробу для того, щоб здійснити провокацію з кораблями».

Раніше президент Росії Володимир Путін під час прес-конференціх в Москві заявив, що українські військові кораблі «не можуть просто шастати туди-сюди» через Керченську протоку без домовленостей із російськими прикордонниками.​

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Всі 24 моряки також оголосили себе військовополоненими, відмовились давати свідчення і визнавати свою провину в нібито «незаконному перетині Росії».

​Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.

Read More

З материкової України не видно російського паркану в Криму – Слободян

У Державній прикордонній службі України заявляють, що паркана, про зведення якого в анексованому Криму доповіла російська ФСБ, не видно з материкової України.

«У мене немає інформації з цього приводу. Його навіть візуально не видно. Він десь в глибині там», – сказав проекту Радіо Свобода Крим.Реалії помічник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян.

Вранці 28 грудня російські силовики заявили про завершення будівництва 60-кілометрового паркану в анексованому Криму на адмінмежі з материковою Україною.

За даними ЗМІ, на будівництво огорожі з російського бюджету виділили 212,9 мільйона рублів. Будівництво паркану почалося 2015 року.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольних пункти в’їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

Read More