01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Ган закликав Гройсмана профінансувати Суспільне мовлення

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоханнес Ган під час зустрічі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом згадав зокрема про необхідність профінансувати Суспільне мовлення.

Він підкреслив, що перед зустріччю з представниками уряду України відвідав офіс Національної суспільної телерадіокомпанії. На думку єврокомісара, ухвалити закон про незалежного мовника з боку української влади недостатньо.

 

«Пов’язаним із законом про Суспільне є забезпечення його фінансування. В цьому напрямку законом нехтують, і це призводить до складнощів, зокрема напередодні виборів. Я думаю, всі зацікавлені в тому, щоб мати інституцію, яка, я сподіваюсь, надаватиме нейтральну об’єктивну інформацію про те, що відбувається», – зазначив Ган.

Він визнав розмаїття українського медіа-ринку, однак не має впевненості, що приватні ЗМІ задовольняють потребу українців в інформації.

Читайте також: «UA:Перший» відмовиться від реклами за умови повного фінансування – Аласанія​

«Я дуже добре знаю, що у вас дуже широка і розмаїта медіа-спільнота, якою володіють різні представники суспільства з різними інтересами. Завдяки такій великій кількості власників у вас є певна свобода висловлення думки, але, я думаю, для функціонування демократії суспільство має бути добре поінформоване. Якщо мовник отримає фінансування, можна буде вимагати від нього якості програм і каналів», – сказав представник Євросоюзу.

9 листопада Йоганнес Ган прибув до України з офіційним візитом. Він вже зустрівся з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним і поклав квіти до меморіалу пам’яті Небесної сотні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

СБУ: 100 осіб засуджені через незаконне голосування на Донбасі 2014 року

Понад 100 осіб засуджені за організацію і проведення незаконних «референдумів» і «виборів» на Донбасі в 2014 році, повідомив 9 листопада в Києві голова Служби безпеки України Василь Грицак.

За його словами, за фактом проведення незаконних голосувань СБУ порушила 391 кримінальне провадження проти 363 осіб, з яких до суду з обвинувальними актами направили 267 проваджень щодо 282 осіб.

Грицак наголосив, що за участь в організації і проведенні незаконних «виборів», які 11 листопада в ОРДЛО організовує Росія, передбачена кримінальна відповідальність за статтями «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» і «створення терористичної групи чи терористичної організації».

«Керівників вам уже призначили» – Грицак закликав мешканців окупованого Донбасу бойкотувати «вибори»

7 вересня в угрупованні «ДНР» оголосили про намір обрати собі нового лідера 11 листопада. Це сталося після того, як попередній ватажок угруповання Олександр Захарченко 31 серпня загинув унаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька.

Рішення про проведення 11 листопада виборів «глави» і «депутатів» ухвалили і в угрупованні «ЛНР».

Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся! 

 

 

Read More

Єврокомісар Ган розповів про успіхи і невдачі українського уряду

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган висловив розчарування тим, як Україна виконує угоду  «Реформи заради інвестицій».

«В нас є контракт «Реформи заради інвестицій». Близько 50 мільйонів європейської підтримки для кількох галузей… На жаль, тільки одна умова була виконана. Ми могли використати 10 мільйонів, а решту 40 мільйонів буде втрачено. Це не те, що має нас задовольняти», – зазначив він.

Також Ган додав, що серед питань, які він планує підняти на зустрічі з президентом України Петром Порошенком, буде боротьба з корупцією.

Єврокомісар вручив Гройсману Звіт про імплементацію реформ в Україні за 2018 рік.

Разом із тим Ган відзначив поступ України в реформуванні окремих галузей.

«Якщо йдеться про охорону здоров’я, децентралізацію, реформу публічного адміністрування чи освіти, думаю, цьому приділено багато уваги. І я можу тільки наголосити, що кожна така реформа в інших країнах, так би мовити, розтягнулася. Тому що зазвичай реформи здоров’я, пенсій і освіти дуже широкі і тривають довго. Але ви змогли це зробити, здається, за один рік. Дійсно вітаю вас», – сказав він.

Він нагадав ще раз про важливість розслідування вбивства Катерини Гандзюк, зазначивши, що його неуспіх підважить авторитет уряду.

«Ця подія – я маю на увазі напад – було вже чимось гідним засудження, таким, що не повинно було статись. Але те, що це призвело до її смерті, ще більш трагічно. Думаю, вам дійсно варто звернути увагу на цей випадок, тому що це почасти затьмарює чимало ваших досягнень як уряду», – сказав він, звертаючись до прем’єр-міністра Гройсмана.

9 листопада Йоганнес Ган прибув до України з офіційним візитом. Він вже зустрівся з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним і поклав квіти до меморіалу пам’яті Небесної сотні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Котирування нафти впали до мінімуму за 8 місяців

Котирування нафти еталонного сорту Brent зранку 9 листопада впали до мінімуму за вісім місяців. Станом на 12:50 за Києвом ціна впала до 69 доларів 50 центів за барель.

У 2018 році на початку березня котирування становили близько 65 доларів і стрімко зростали, уже на початку травня ціна зросла до понад 75 доларів, а жовтневий пік сягнув рівня понад 85 доларів за барель.

Нинішнє падіння аналітики пов’язують зі збігом кількох чинників. По-перше, відсутність домінування однієї партії в Конгресі США за результатами виборів 6 листопада вони вважають провісником скорочення темпів зростання американської економіки. По-друге, санкції США щодо іранської економіки зачепили не весь нафтогазовий сектор, вісім країн-споживачів отримали від Вашингтона відтермінування реалізації обмежень. По-третє, у США, найбільшій економіці світу, вже майже два місяці зростають і запаси, і видобуток сировини, а Росія, яка цього року встановила новий рекорд видобутку нафти (на рівні 11,4 мільйона барелів на день), відмовляється обговорювати із нафтовим картелем ОПЕК скорочення видобутку.

На втрати на ринку нафти вже відреагували ключові російські індикатори. Біржовий індекс РТС втрачає на сесії 9 листопада понад 2,5%, а російська валюта вперше за кілька місяців впала до рівня понад 67 рублів за долар.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

«Схеми» показали, як із банку Януковича через банк Порошенка вивели до 2 мільярдів гривень

Із майже двох мільярдів гривень, які знаходились на депозитах підставних осіб у банку Олександра Януковича «ВБР» після втечі його батька, екс-президента протягом 2016-2017 років були зняті всі арешти. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) «Великий куш».

​Зрештою ці гроші були виведені з фінустанови попри публічні обіцянки правоохоронців повернути ці гроші в бюджет. Готівка знімалась десятками мільйонів за раз через касу «Міжнародного інвестиційного банку», який належить президенту України Петру Порошенку. На чому його фінустанова заробила близько 20 мільйонів «комісійних». ​

Журналісти дослідили, як і в якій кількості після зняття судом арештів із рахунків у банку «ВБР» протягом 2016-2017 років виводили гроші – загалом близько 2 мільярдів гривень.

«Схеми» проаналізували список осіб, які за президентства Януковича відкривали багатомільйонні рахунки в банку його сина, куди поклали сотні мільйонів гривень незрозумілого походження. Журналісти виявили, що більшість з цих осіб –​ це працівники середньої ланки самого банку «ВБР», які офіційно не мали таких доходів.

«Схемам» вдалось зв’язатись із ними телефоном. Дехто з них навіть не знав, що на них були оформлені депозити у десятки мільйонів гривень, виведені зрештою готівкою вже за нової влади. Інші, почувши запитання, відмовлялися спілкуватися з журналістами.

​Зокрема, відповідно до інформації про банківські перерахування, у 2017-му колишня старша офіс-менеджер банку Валерія Єсаулкова зняла зі свого рахунку близько 80 мільйонів гривень готівкою. Колишній керівник сектору дизайнерських розробок Євген Ткачук –​ майже 70 мільйонів гривень.

Екс-начальник департаменту бізнес-аналітики Роман Ємелін отримав готівкою близько 50 мільйонів гривень. А колишній начальник відділу цінних паперів «ВБР» Олександр Костілов зняв через довірену особу більше 20 мільйонів гривень.

Єсаулкова, почувши телефоном питання про 80 мільйонів, поклала слухавку. Ткачук відповів, що не спілкується з журналістами. Ємелін у телефонній розмові підкреслив, що це «банківська таємниця», водночас на запитання, чи мав він мільйони на депозитному рахунку зазначив: «ніколи в житті, ви що».

Натомість Костілов взагалі заперечив, що мав депозитний рахунок у «ВБР» і що знімав такі кошти готівкою: «Нісенітниця якась, такого не було. Я не знаю, про що ви».

Журналісти «Схем» також звернули увагу, що у більшості випадків працівники банку Януковича знімали гроші готівкою через касу «Міжнародного інвестиційного банку» –​ фінустанови, контрольний пакет акцій якої належить Петру Порошенку.

«Якщо врахувати, що комісія за видачу готівки складає один відсоток, то тільки на комісії «МІБ» міг заробити до 20 мільйонів гривень», –​ йдеться в розслідуванні.

Як виявили «Схеми», не всі працівники банку знімали гроші особисто. Частина доручала це довіреним особам. Однією із таких осіб був адвокат Олександр Салазський. Він співвласник адвокатського об’єднання «Бона Фідес». Раніше Салазський працював у структурі МАКО-Холдингу Олександра Януковича.

​Він підтвердив «Схемам», що представляв інтереси кількох осіб з «ВБР», водночас, пояснив, звідки вони могли мати такі кошти на рахунках. Їх позичив Яшар Ходжаєв, не чужа родині Януковичів особа.

«Наскільки законним є походження коштів самого Ходжаєва, слідство особливо не цікавилось, попри те, що ця людина перебувала у близькому оточенні самого сина колишнього президента, і на нього навіть після Майдану переписали «вертолітний майданчик Януковича» у центрі Києва. У МВС це пояснюють тим, що «не змогли допитати Ходжаєва» – «у зв’язку з перебуванням у Російській Федерації.

Зрештою таке пояснення –​ про позику від Ходжаєва –​ влаштувало Печерський суд Києва. Саме тому, зокрема, з’явились рішення про зняття арештів з рахунків», –​ зазначають журналісти.

​Юрій Луценко у коментарі журналістам зазначив, що, на його думку прокурори зробили все можливе, а провину поклав на українські суди.

У 2015 році Арсен Аваков написав про ці кошти на своїй сторінці у Facebook.

«Чи буде законодавча можливість конфіскувати активи на користь України, буде вирішуватися якісним слідством і судовим рішенням. Факт надаю публічності, щоб на тлі величезних грошей працював інструмент громадянської уваги –​ і не було у жодного суду чи іншого органу спокуси», – пояснив він тоді.

«Всеукраїнський банк розвитку» був фінансовим центром бізнес-імперії Олександра Януковича, який акумулював активи «родини». Внаслідок Революції Гідності до близьких президента-втікача та інших високопосадовців були застосовані міжнародні санкції. Це і стало формальною причиною для Нацбанку розпочати ліквідацію банку, яка триває з 2015 року і донині.

Після того, як банк Януковича був визнаний неплатоспроможним, він перейшов до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб –​ установи, яка займається виведенням збанкрутілих банків з ринку. Тепер там вирішують, у яку чергу і скільки грошей отримають вкладники цього банку.

Read More

КСУ почав розглядати пропоновані зміни до Конституції про курс в ЄС і НАТО

Велика палата Конституційного суду України 8 листопада почала розглядати справу за конституційним зверненням Верховної Ради, яка просить КСУ надати висновок щодо конституційності законопроекту про внесення змін до Конституції про стратегічний курс держави на членство в Євросоюзі й НАТО.

Як повідомляє прес-служба КСУ, розгляд відбувається у формі письмового провадження.

Верховна Рада України 20 вересня направила до Конституційного суду запропоновані президентом зміни до Конституції, що передбачають закріплення курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

Перед цим прискорити розгляд цього законопроекту Верховну Раду закликав президент Петро Порошенко, який виступав у парламенті зі щорічним посланням.

Після того, як КСУ надасть свої висновки, парламент може ухвалити законопроект у першому читанні не менше ніж 226 голосами, а на наступній черговій сесії – може проголосувати за нього для ухвалення в цілому. Для цього буде потрібно не менше ніж 300 голосів парламентарів.

Читайте також: Це практична річ – депутат Юринець про закріплення в Конституції курсу на НАТО

Президент Петро Порошенко 3 вересня зареєстрував у Верховній Раді законопроект про зміни до Конституції, які передбачають закріплення європейського та євроатлантичного напрямку розвитку держави.

 

Read More

Депутатам-прогульникам не виплатили майже 16 мільйонів гривень – Парубій

Верховна Рада України цього року не виплатила 15 мільйонів 826 тисяч гривень зарплати народним депутатам, які не відвідували засідань парламенту, повідомив 8 листопада спікер Андрій Парубій.

За його словами, депутатів не можна змусити ходити на пленарні засідання, і невиплата їм частин зарплат є механізмом впливу на них.

Громадська організація «Комітет виборців України» нещодавно повідомила, що лише 37% народних депутатів (157 із 423) відвідали всі засідання Верховної Ради у жовтні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

 

 

Read More

Рада підтримала посилення відповідальності громадян за автомобілі на єврономерах

Зокрема, запроваджується штраф у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (34 тисячі гривень)

Read More

Верховна Рада ухвалила закон про розмитнення авто на єврономерах

Рішення підтримали 250 народних депутатів

Read More

Сім’я Балуха має намір відвідати його в керченській колонії після візиту адвокатів

Дружина українського активіста Володимира Балуха спробує відвідати його в Керченській колонії №2 в анексованому Росією Криму після візиту до нього адвокатів. Про це Наталія Балух 7 листопада повідомила проектові Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Ми вирішили спочатку дочекатися адвокатів, які повинні відвідати його цього тижня. Подивимося, що вони скажуть, і тоді вже підемо», – пояснила вона.

Раніше Наталія Балух повідомила, що спробує відвідати Володимира Балуха в Керченській колонії №2, куди його перевезли в середині жовтня.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз повідомив, що Балуха перевели з карантину в барак.

Адвокат Дмитро Дінзе і архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент не змогли відвідати Балуха через те, що він перебуває на карантині в Керченській колонії №2.

Раніше стало відомо, що Балух вирішив тимчасово припинити голодування. За даними адвоката Дмитра Дінзе, у Балуха після більш 200 днів голодування є підозра на виразку або панкреатит.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму нещодавно змінив вирок засудженому до 5 років колонії Володимиру Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень). Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ проти нього.

Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Після місяця повної відмови від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів з чорного хліба і чай з медом), який підтримував «балансування на нульовій позначці».

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року за звинуваченням у зберіганні боєприпасів. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї свого будинку.

Read More

Перша вітрова електростанція України буде в Чорнобильській зоні – уряд

Кабінет міністрів виділив земельну ділянку в Іванківському районі Київської області під будівництво вітрової електростанції, повідомляє прес-служба уряду.

Згідно з повідомленням, йдеться про дозвіл на розробку проекту землеустрою на кількох ділянках загальною площею в 7 гектарів у цьому районі, північна частина якого лежить у Чорнобильській зоні відчуження.

Міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак назвав це рішення підтримкою розвитку зони відчуження як «території змін».

Читайте також: У Чорнобильській зоні затримали трьох громадян Фінляндії – поліція​

«Сьогодні було «зелене світло» від Уряду щодо розвитку вітроенергетики в Чорнобильській зоні. Це не лише хороша новина для потенційних інвесторів, а й продовження взятого нами курсу на збільшення частки альтернативної енергетики у загальному енергобалансі країни. Для Мінприроди важливо, що об’єкти відновлювальної енергетики не потребують постійної присутності людей і є абсолютно безпечними для довкілля», – наводить слова Семерака прес-служба уряду.

На думку Семерака, зона відчуження, утворена внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року, є привабливою для інвестицій.

За даними уряду, протягом останніх двох років Україна отримала понад 60 інвестиційних заявок на відведення землі в зоні відчуження для проектів відновлювальної енергетики – як від українських підприємців, так і від закордонних.

Read More

Демократи повернули контроль над Палатою представників США – відео

За підсумками проміжних виборів у США демократи змогли повернути собі контроль над нижньою палатою Конгресу. Але республіканці зміцнили своє становище в Сенаті.

Read More

Російське слідство в Криму закрило кримінальну справу проти Рамазанова – адвокат

Російські правоохоронці в анексованому Криму закрили кримінальну справу щодо мешканця Нового миру Ісмаїла Рамазанова. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 7 листопада розповів адвокат Рамазанова Олексій Ладін.

За його словами, йдеться про кримінальну справу за фактом незаконного зберігання патронів.

«Кримінальне переслідування щодо Ісмаїла за фактом нібито зберігання ним 24 патронів припинене за відсутністю складу злочину. Слідство не довело, що ці патрони належать Ісмаїлу. Такий результат захист цілком задовольняє», – пояснив адвокат.

Читайте також: Торги за політв’язнів: чому Ердоган просить Путіна звільнити ув’язнених кримчан?

Він також додав, що патрони, знайдені в Рамазанова під час обшуку, згідно з результатами балістичної експертизи, були виготовлені на українському заводі.

«Ми припускаємо, що ці патрони свого часу, ще до 2014 року, надійшли до Служби безпеки Криму, а потім «у спадок» перейшли до Федеральної служби безпеки (Росії – ред.). Власне, вони й були підкинуті Рамазанову», – розповів Ладін.

Адвокат зазначив, що проти його підзахисного лишається відкритим кримінальне провадження щодо пропаганди екстремізму.

«Я подавав клопотання про закриття цієї кримінальної справи, але слідство мені відмовило», – додав він.

23 січня у селищі Новий Світ поблизу Судака російські силовики обшукали будинок кримського татарина Ісмаїла Рамазанова, якого звинуватили в пропаганді екстремізму і того ж дня затримали. Пізніше суд його заарештував.

Читайте також: Російський Слідком у Криму відмовився закривати справу анархіста Каракашева​

Російський Слідчий комітет повідомив, що слідчі порушили кримінальну справу стосовно жителя Сімферопольського району Рамазанова, якого звинувачують у поширенні екстремістських матеріалів за допомогою інтернет-радіо. 14 липня він вийшов з-під варти.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Read More

НАЗК перевірить Бойка, Дубневича і Розенблата після розслідування «Схем»

Національне агентство із запобігання корупції перевірить, чи був конфлікт інтересів в діях народних депутатів Юрія Бойка («Опозиційний блок»), Ярослава Дубневича («Блок Петра Порошенка»), позафракційного Борислава Розенблата і Дмитра Святаша (група «Партія “Відродження»), коли вони подали конституційне звернення, яким намагалися оскаржити діяльність новоствореного Нацагентства з виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних злочинів. Про це йшлося у розслідуванні журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та UA: Перший) Олександра Чорновалова «Хто проти АРМА: 56 депутатів-бунтівників».

У відповідь на звернення голови громадської організації «State Watch» Гліба Канєвського у НАЗК зазначили: «Буде здійснено перевірку викладених у зверненні фактів, за результатами якої може бути встановлено наявність чи відсутність ознак порушення вимог Закону в діях зазначених осіб».

​У своєму зверненні наприкінці вересня у «State Watch» підкреслювали, зокрема, що «є наявні підстави стверджувати, що значна частина підписантів конституційного подання діяла в умовах реального конфлікту інтересів, а саме, підписала його у приватних інтересах».

Раніше «Схеми» з’ясували, що група народних депутатів направила до Конституційного суду подання, яким намагалася оскаржити роботу АРМА через можливий власний бізнес-інтерес.

Серед підписантів конституційного подання були вихідці з Партії регіонів, які зараз є депутатами «Опозиційного блоку», групи «Партія «Відродження» та групи «Воля народу», обранці від «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту», а також позафракційні.

Загалом під конституційним поданням підписалися 56 обранців. Та частина з них, як виявили журналісти, є власниками активів, які наразі знаходяться під арештом та в управлінні цього відомства, бо це майно, на думку слідства, отримане корупційним шляхом. На період слідства гроші з цього бізнесу йдуть державі, і власники не мають змоги продовжувати на них заробляти.

Зокрема, депутат-підписант від групи «Партія «Відродження» Дмитро Святаш – віддавна пов’язаний з групою компаній «АІС» – великим автодилером на ринку України. На це майно (а це понад 100 об’єктів нерухомості у 18 обласних центрах України) зараз накладено арешт та передано в управління АРМА.

​Ще один підписант конституційного подання – народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенко» Ярослав Дубневич. Він разом зі своїм братом, також народним депутатом, Богданом Дубневичем є власником двох ТЕЦ у Львівської області, майно яких також передано в управління АРМА. Це відбулося в рамках кримінального провадження НАБУ за фактом розкрадання природного газу.

​Уже після виходу розслідування «Хто проти АРМА: 56 депутатів-бунтівників», Конституційний суд України відмовився розглядати подання 56 народних депутатів.

АРМА було створене наприкінці 2016 року за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського Союзу.

Зараз, за підрахунками голови АРМА Антона Янчука, в управлінні відомства майже півтисячі активів. Серед них також резиденція Межигір’я президента-втікача Віктора Януковича.

Read More

Україна має виплатити 5 мільйонів гривень ромам, постраждалим від погрому на Одещині – ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити 5 мільйонів гривень компенсації постраждалим внаслідок погрому ромського табору на Одещині, повідомив у Facebook співзасновник організації «Український інститут з прав людини» Богдан Крикливенко.

Відповідне рішення у справі «Бурля та інші проти України» ЄСПЛ опублікував 6 листопада. 

Йдеться про конфлікт, датований вереснем 2002-го року у селі Петрівка на Одещині. За даними суду, після смерті у бійці 17-річного хлопця з цього села група із кількох сотень його односільчан за рішенням сільради почала громити будинки, де жили роми (з одним із яких у загиблого начебто був конфлікт). Перед цим ці будинки відрізали від електрики і газопостачання за рішенням сільради. Поліція при погромі була присутня, але не втручалася, зазначається у тексті судового рішення.

Суд вирішив, що таким чином було порушено право на повагу до приватного життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини) та заборону дискримінації (стаття 14), а також заборону катувань та поводження, що принижує людську гідність (стаття 3).

Читайте також: 5 невирішених проблем ромських жінок із компактних поселень

Як раніше повідомляли у Нацполіції, в Україні є понад три тисяч місць компактного проживання ромів, де живуть понад 100 тисяч осіб. Цього року до поліції надійшло шість повідомлень про напади на ромські поселення: три – у Києві, одне – у Тернопільській області, ще два – на Львівщині.

Останній з таких нападів стався 23 червня, коли група молодиків напала на ромський табір на околиці Львова. Смертельні ножові поранення отримав 24-річний ром, а 10-річному хлопчикові, 30-річній жінці і 19-річному юнакові завдали поранень ножем. Пізніше поліція затримала вісьмох осіб, підозрюваних у нападі: семеро з них – неповнолітні.

 

Read More

США «стурбовані шкідливими газами» в Армянську – посольство

Посольство США в Україні заявляє, що «все ще стурбоване шкідливими газами» в Армянську, де в кінці серпня стався викид хімічних речовин на заводі «Кримський титан».

«У Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища у війні і збройних конфліктах ми все ще стурбовані шкідливими газами в Армянську, забрудненням води з шахти «Юнком» й іншими екологічними загрозами, викликаними конфліктом і російською агресією», – йдеться в повідомленні посольства США.

В Армянську 20 жовтня запустили завод «Кримський титан» після його зупинки через викиди, що сталися в ніч з 23 на 24 серпня. Влада анексованого Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

У Києві вважають, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів.

За вказівкою призначеного Москвою голови анексованого Криму Сергія Аксьонова з Армянська вивозили дітей шкільного і дошкільного віку в кримські санаторії через забруднення повітря в місті.

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще в 1971 році, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Group DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

У 2014 році, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Group DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». У 2015 році ПрАТ «Кримський титан» був перейменований в «Юкрейніан кемікал Продактс».

Read More

Україна відмовилася видати узбецького журналіста-втікача – Amnesty international

Генеральна прокуратура України відмовила у екстрадиції узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова (Ахунжанова), якої вимагає влада Узбекистану, повідомила у Facebook виконавча директорка українського представництва Amnesty international Оксана Покальчук.

«Amnesty International Ukraine провела акцію термінової допомоги журналісту і домоглася його звільнення з-під арешту, після чого Ахунжанов отримав офіційний статус біженця.В Узбекистані права на свободу вираження та мирних зібрань жорстоко обмежується. Провідні правозахисники, критики уряду та незалежні журналісти стають жертвами систематичних утисків та залякувань, стеження, арештів, нападів та умисної дискредитації», – заявила вона.

Журналіст Нарзулло Охунжонов, який критикував владу Узбекистану, виїхав з країни у 2013 році через погрози. Його заарештували 25 вересня 2017 року за рішенням Солом’янського районного суду Києва, коли Охунжонов з родиною прилетів до Києва з Туреччини, перед тим попросивши тут політичного притулку.

Читайте також: Україна не дає притулок. Історія узбецького журналіста-утікача Охунжонова

Підставою для арешту стало те, що Узбекистан оголосив Охунжонова у міжнародний розшук, і відтак журналіста на час екстрадиційної перевірки заарештували на сорок днів, ідеться у рішенні суду.

Офіційно Узбекистан інкримінував йому шахрайство, нібито вчинене у 2009 році на суму дві тисячі доларів. 

На захист Охунжонова виступила низка українських та міжнародних організацій, зокрема «Комітет захисту журналістів» (CPJ), Харківська правозахисна група та проект «Без кордонів».

Read More

Справа Гандзюк: Рада схвалила постанову про створення слідчої комісії

Верховна Рада України 6 листопада підтримала постанову про створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) для розслідування нападу на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів.

За відповідне рішення проголосували 259 народних депутатів.

Очолить ТСК позафракційний народний депутат Борислав Береза, а його заступником буде депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Алєксєєв. Загалом до складу комісії увійдуть 18 членів парламенту від різних фракцій та позафракційні депутати.

Серед функцій ТСК – перевірка перебігу розслідування правоохоронними органами нападів на громадських активістів.

Читайте також: Справа Гандзюк: Луценко, Князєв і Аваков звітують у Раді – трансляція

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Read More

Коаліція не підтримає відставку генпрокурора – Геращенко

Перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє, що провладна коаліція не підтримає відставку генерального прокурора України Юрія Луценка.

«Юрій Віталійович поставив це питання. Я звертаюся зараз до голови парламенту поставити на голосування, і ми побачимо, що коаліція не дає на це голоси», – сказала перший віце-спікер Верховної Ради України на засіданні парламенту 6 листопада.

Спікер Андрій Парубій поставив питання про відставку Луценка на рейтингове голосування. Воно здобуло підтримку лише 38 депутатів за необхідних 226.

Генпрокурор заявив, що подає на ім’я президента заяву про відставку під час сьогоднішнього засідання парламенту, де він разом із керівниками інших силових відомств (МВС і СБУ) звітував про розслідування справ щодо нападів на активістів, зокрема справи про вбивство Катерини Гандзюк.

Дивіться також: Справа Гандзюк: Луценко, Князєв і Аваков звітують у Раді –​ трансляція

«Я сьогодні подаю заяву про відставку президенту України, і ви у парламенті маєте розглянути це питання. Прошу зробити це цього тижня», – сказав Луценко.

Юрій Луценко став генпрокурором України у травні 2016 року. Термін повноважень генпрокурора становить шість років. Для звільнення генпрокурора президент має внести подання до Верховної Ради, а парламент має дати свою згоду.

 

Read More

Порошенко: винним у вбивстві Гандзюк загрожує довічне ув’язнення

Президент України Петро Порошенко заявляє, що винним у вбивстві чиновниці Херсонської міської ради, активістки Катерини Гандзюк загрожує довічне ув’язнення.

«Після того, як справу перекваліфіковано на вбивство, їм загрожує, абсолютно справедливо і об’єктивно, довічна найвища форма покарання», – сказав Порошенко 6 листопада на зустрічі з молоддю в Києві.

Президент додав, що цей злочин, за даними представників правоохоронних органів, «значною мірою розкритий: знайдений вбивця; помічники, які зізналися; затриманий організатор». Водночас він наголосив, що справа має бути розслідувана до кінця, оскільки ще не встановлений замовник вбивства.

Читайте також: Справа Гандзюк: Луценко, Князєв і Аваков звітують у Раді – трансляція

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

 

Read More

Гривня зміцнюється: долар коштує на міжбанку менш як 28 гривень

Українська національна валюта продовжує зміцнюватися на міжбанківському валютному ринку. Зранку 6 листопада вона закріпилася на рівні менш як 28 гривень за долар (купівля 27,94, продаж 27,95 гривні за одиницю американської валюти). Як повідомляють учасники торгів, покупців на ринку бракує, на міжбанку чекають виходу Національного банку, який часто в таких випадках згладжує коливання, поповнюючи водночас золотовалютні резерви.

5 листопада регулятор повідомив, що міжнародні резерви України складають понад 18 мільярдів доларів. Вони зросли майже на півтора мільярда доларів завдяки розміщенню урядом єврооблігацій з початку листопада, уточнюють у прес-службі Нацбанку.

Читайте також: Україна може отримати 8 мільярдів доларів після розблокування програми МВФ – Ослунд

У жовтні 2018 року Україна оголосила про випуск євробондів на суму 2 мільярди доларів.

Read More

Дипломати Європи коментують смерть Катерини Гандзюк

Міністр зовнішніх справ Великої Британії Джеремі Хант висловив свої співчуття у зв’язку зі смертю громадської діячки і радниці мера Херсона Катерини Гандзюк.

«Ще один сумний день для демократичних цінностей у світлі вчорашньої смерті антикорупційної активістки Катерини Гандзюк», – написав Хант.

Він нагадав, що президент України Петро Порошенко пообіцяв забезпечити здійснення правосуддя і висловив «щиросердну підтримку» такому наміру.

Коментар посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля оприлюднила прес-служба його дипломатичної місії.

Читайте також: 136 днів справи Гандзюк: реакції, кваліфікації та заяви

«Ми глибоко стурбовані зростанням кількості нападів на активістів і політиків. Злочинці й їх покровителі мають бути притягнуті до відповідальності. Не можна допустити панування атмосфери безкарності», – йдеться в заяві.

А голова Міністерства закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом закликала українську влади забезпечити «безпечне середовище для представників громадянського суспільства».

Напередодні зі схожим закликом до Києва звернулася посол Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Читайте також: В БПП назвали делегатів до комісії, яка конролюватиме розслідування вбивства Гандзюк​

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Read More

В БПП назвали делегатів до комісії, яка контролюватиме розслідування вбивства Гандзюк

Парламентська фракція партії «Блок Петра Порошенка» заявила про підтримку створення Тимчасової слідчої комісії, яка контролюватиме розслідування вбивства громадської діячки Катерини Гандзюк.

«Фракція вирішила делегувати до складу комісії народних депутатів Віктора Короля, Валерія Карпунцова, Юрія Буглака, Сергія Алєксєєва, Максима Саврасова та Ірину Суслову», – йдеться в повідомленні партії.

Коментуючи це рішення, заступниця голови Верховної Ради і член фракції БПП Ірина Геращенко підкреслила, що ТСК повинна займатись контролем розслідування, а не самим слідством.

«Депутати не можуть собою підмінити слідчих. Повне розслідування злочину – відповідальність силових структур і правоохоронних органів. Взагалі, профілактика злочинів має стати ключовим завданням правоохоронців. Треба зупинити цей бандитизм і безкарність», – заявила вона.

Створити тимчасову слідчу комісію, яка контролюватиме розслідування нападів на активістів, вимагали депутати від кількох партій. Раніше 5 листопада одна з них, представниця БПП Світлана Заліщук, звинуватила свою і ще кілька фракцій у блокуванні створення ТСК.

Читайте також: Поліція: слідчі мають достатньо матеріалів, щоб довести вину замовників убивства Гандзюк

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Read More

Міжнародні резерви України зросли до 18 мільярдів доларів – НБУ

Станом на 5 листопада міжнародні резерви України складають трохи більше від 18 мільярдів доларів, повідомляють в Національному банку України.

Як уточнюють в НБУ, на початку листопада обсяг міжнародних резервів становив близько 16,7 мільярда доларів в еквіваленті, тобто на 0,6% більше, ніж у попередньому місяці.

На цю цифру вплинули кілька чинників:

Завдяки відсутності девальваційного тиску на курс гривні та надлишковій пропозиції валюти регулятор зміг поповнити міжнародні резерви за рахунок чистої купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку. Чиста купівля склала 198,5 мільйонів доларів
Витрати на обслуговування державного та гарантованого державою боргу були майже повністю компенсовані надходженнями від розміщення облігацій внутрішньої державної позики
Вартість фінансових інструментів зменшилася на 36,8 мільйона доларів

Читайте таокж: Україна може отримати 8 мільярдів доларів після розблокування програми МВФ – Ослунд​

До 18 мільярдів доларів міжнародні резерви зрослі завдяки розміщенню урядом єврооблігацій з початку листопада, уточнюють у прес-службі Нацбанку.

У жовтні 2018 року Україна оголосила про випуск євробондів на суму 2 мільярди доларів.

Read More

Апеляційний суд остаточно закрив справу «рюкзаків Авакова»

Апеляційний суд Києва залишив без розгляду апеляцію «Центру протидії Корупції» (ЦПК) на рішення Солом’янського суду столиці про закриття так званої справи «рюкзаків Авакова», а саме судове рішення залишив у силі.

«Ухвалу Солом’янського суду про закриття справи залишити без змін, апеляцію «Центру протидії коурпції» – без розгляду», – зачитала резолютивну частину ухвали голова колегії суду Тетяна Тютюн.

Таким чином справу «остаточно поховали», зробивши неможливим і її перегляд Вищим антикорупційним судом, коли той запрацює, пояснила журналістам адвокат ЦПК Олена Щербан.

«Ми категорично не погоджуємося з цим рішенням суду. Воно остаточно поховало справу, і поновити її неможливо, хіба що сам прокурор скасує власну постанову. Рішення суду є незаконним, відбувся такий собі театр абсурду: всі сторони розуміють, що ЦПК є заявником у справі, ми надавали коментарі медіа, ми зверталися до НАБУ, після чого і було розпочато провадження. Наша заява долучена до справи», – зауважила Олена Щербан, пояснюючи перебіг апеляції та статус ЦПК у процесі.

Раніше під час засідання прокурор САП Олександр Снегирьов, який раніше виступив за закриття справи «рюкзаків Авакова», наголосив, що ЦПК, на його думку, не є заявником у цій справі, відтак суд не повинен розглядати їхньої апеляції у цьому провадженні.

«ЦПК не є заявником у провадженні номер 1349. Тобто, він є таким заявником, заява якого не внесена до Єдиного реєстру досудових рішень. Єдине клопотання, яке вони можуть робити – про внесення її до ЄРДР», – наголосив прокурор. 

Змова, «фактор Холодницького» чи страх перед Антикорсудом?

Олена Щербан після суду в розмові з Радіо Свобода заявила, що весь перебіг справи «рюкзаків Авакова» має ознаки змови сторін. 

В цій справі все схоже на змову. Спершу прокурор направив справу «рюкзаків Авакова» до суду. Але після догани голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому і після того, як парламент проголосував за Антикорупційний суд – прокурор різко передумав

Олена Щербан

«В цій справі все схоже на змову. Спершу прокурор направив справу «рюкзаків Авакова» до суду. Але після дисциплінарного покарання (догани) голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому і після того, як парламент проголосував за Антикорупційний суд – прокурор різко передумав і сприяв закриттю провадження. Зробили все, щоб унеможливити потрапляння справи до Антикорсуду», – запевнила адвокат. 

За словами Олени Щербан, Антикорупційний суд мав би покласти край подібним, «договірним» (на її думку) рішенням. Також вона зазначила, що керівництво САП, на її думку, поспішає ще з низкою подібних проваджень, щоб апеляції у них розглянули до запуску Антикорупційного суду, і відтак він не міг їх переглянути. 

Ще у липні про ознаки змови та спільні дії Холодницького та Авакова розповідали «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший»).

Арсен Аваков, якого називають другою за впливовістю людиною в Україні, виводить з-під відповідальності своїх близьких, і у випадку з провадженням проти його сина Олександра він зробив це за допомогою САП, такого висновку дійшли автори програми.

САП та сторона колишнього обвинуваченого, Олександра Авакова, цю ухвалу наразі не коментують.

Між тим, «Центр протидії корупції» на своїх офіційних сторінках у соцмережах припустив, що є ризик закриття ще низки резонансних справ до запуску Антикорсуду – за цією ж схемою.

«Дива не сталося. Апеляційний суд поставив крапку у справі рюкзаків Авакова… А головне: з Холодницьким на посаді керівника САП існує загроза, що інші резонансні справи НАБУ можуть спробувати закрити до запуску Антикорупційного суду», – попереджають у ЦПК.

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків».

Згідно з постановою, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

У Національному антикорупційному бюро України, детективи якого проводили досудове розслідування у цій справі, вважають це рішення САП непослідовним, а Авакова-молодшого і Чеботаря – ключовими підозрюваними у провадженні.​

За даними НАБУ, Аваков-молодший і Чеботар особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Читайте також: Фігурант «справи рюкзаків» Литвин компенсував майже 5 млн гривень – адвокат​

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

Тоді ж у липні Олександр Аваков написав у соцмережах, що він «пробув злочинцем 225 днів»,  а про суть звинувачень заявив: «хтось дуже хотів отримати вплив на мого батька і заодно – нібито законне право на його прослуховування».

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі.

На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.

Read More

Колишній чільник місії ОБСЄ Гуґ бачив на Донбасі російських військових, та не вважає Росію агресором

Колишній заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ підтвердив, що місія виявила на Донбасі кадрових військовослужбовців із Росії, та не визнав Росію агресором. Про це, як повідомлено на сайті «Телевізійної служби новин» телеканалу «1+1», він сказав в інтерв’ю програмі «ТСН.Тиждень», яке було взяте ще під час його перебування на посаді.

Коментуючи інше його інтерв’ю, в якому спершу були його слова, що місія «не бачила прямих свідчень» залучення Росії до подій на Донбасі, але згодом ці слова прибрали, Гуґ в інтерв’ю українському телеканалові заявив: «Факти не можна спростувати; факти, що підтверджені знімками, на яких зображені колони, що під покровом ночі в’їжджають до України та виїжджають із неї, колони машин військового типу з озброєнням на них, які рухаються ґрунтовими дорогами під чіткою координацією в супроводі систем протиповітряної оборони. У непідконтрольних урядові районах ми розмовляли з особами, які заявляли про свою належність до російських військових підрозділів, зокрема 16-ї повітряно-десантної бригади Росії… Вони відкрито з нами спілкувались і самі надали цю інформацію, а ми повідомили цей факт. Я також особисто розмовляв тут, у Києві, з двома полоненими, яких затримали Збройні сили України. І вони сказали те саме: вони входять до підрозділу, який на ротаційній основі воює в Україні».

Та на наступне ж запитання «Чи вважаєте ви Росію агресором» Гуґ відповів: «Ні».

«Але я вважаю, що Росія, як і Україна та окремі райони Донецької та Луганської областей, визнали, що існує велика проблема, яка потребує вирішення, і всі вони взяли на себе зобов’язання», – додав на той час високопосадовець місії ОБСЄ.

А на слова журналіста: «Ви не можете не розуміти, що в цій війні Росія є агресором. Чи є у вас бажання одного дня назвати агресора агресором?» – Гуґ відповів: «Я все ще розмірковую над цим. Це буде дуже-дуже довга книжка, яку мені доведеться писати. Цей конфлікт можливо вирішити лише тоді, коли хтось буде прагнути знайти рішення, а не намагатиметься звинувачувати інших».

Швейцарець Александр Гуґ завершив роботу на посаді заступника голови СММ ОБСЄ в Україні 31 жовтня. Із 1 листопада його замінив на цій посаді британець Марк Етерінґтон.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні почала роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. СММ – це неозброєна цивільна місія. Її мандат поширюється на всю територію України, але Росія не допускає місію до окупованого нею українського Криму. Найпомітніша частина роботи місії – в зоні російської гібридної агресії на Донбасі.

Її основні завдання – це неупереджено і об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогові між усіма сторонами конфлікту на сході України. Водночас у складі місії, в тому числі й серед спостерігачів на Донбасі, є і громадяни Росії, яка в Україні визначена як держава-агресор. Місія вже не раз зазнавала критики, її звинувачували у проросійській позиції. СММ ОБСЄ відкидає такі звинувачення.

Read More

Медведчук став головою політради партії Рабіновича

Лідер громадської організації проросійського спрямування «Український вибір» Віктор Медведчук став головою Політичної ради проросійської партії «За життя» на чолі з народним депутатом Вадимом Рабіновичем. Рішення про це ухвалив позачерговий з’їзд партії, перший етап якого відбувся в Києві, інформують прес-служби партії і руху.

Як мовиться в повідомленнях, рішення про обрання Медведчука на високу партійну посаду було ухвалене одноголосно.

Відповідно до статуту партії, Політична рада є її найвищим керівним органом у період між з’їздами, а голова Політради за своїми повноваженнями є фактично другою особою після голови партії.

Медведчук, виступаючи на з’їзді партії «За життя» після обрання, заявив, зокрема, про «згубний вплив реформ, які здійснюють євроінтегратори і які призвели до зубожіння громадян за останні чотири роки», – повідомили в «Українському виборі».

В організації також навели слова Медведчука на з’їзді партії про те, що «переговори, які ведуться протягом останніх місяців, мають стратегічний характер і спрямовані на об’єднання політичних сил для представлення інтересів Південного Сходу, російськомовного населення і людей, які розуміють необхідність кардинальної зміни курсу розвитку країни». Про які саме переговори йдеться, в повідомленні не уточнено.

У програмі партії «За життя» йдеться про необхідність збудувати соціалізм в Україні і стверджується, що «вибір партії – проукраїнська політика, позаблоковий статус, міжнародне партнерство!» Але чільні діячі партії, починаючи з її голови Вадима Рабіновича чи народного депутата Євгена Мураєва, який очолював політраду партії донедавна (він вийшов із неї наприкінці вересня), неодноразово виступали з заявами проросійського змісту. Віктор Медведчук наприкінці липня повідомив про рішення приєднатися до партії «За життя» Вадима Рабіновича, заявивши, що своєю метою бачить «мир на Донбасі й відновлення стосунків із Росією».

Публічна позиція Віктора Медведчука, відомого також як кум президента Росії Володимира Путіна, часто повторює позицію Кремля. Зокрема, у згаданому вище його виступі на з’їзді партії «За життя» він повторив кремлівську формулу про «Південний Схід України» – регіон, який Москва сподівалася окупувати на початку 2014 року, а нині виставляє як частину України, де нібито триває конфлікт. Маніфест його руху «Український вибір – Право народу» передбачає, серед іншого, повернення України на «східний вектор інтеграції», зокрема, до Євразійського економічного союзу під проводом Росії.

Read More

Україна відкрила консульcтво в турецькій Анталії

Консульство України почало роботу в портовому місті Анталія в Туреччині. В церемонії відкриття взяв участь президент України Петро Порошенко в рамках свого візиту до Туреччини.

За даними прес-служби президента, Туреччину щороку відвідує понад 1,3 мільйони укранців, з них 800 тисяч приїздять до Анталії. При цьому місцева українська громада складає понад 35 тисяч людей.

Як заявив Порошенко, в Анталії, відомій своїми курортами, відбувається чимало міжнародних самітів, тож він сподівається, що наявність консульства дозволить українським дипломатам активніше долучатись до цих подій.

Посол України в Туреччині Андрій Сибіга висловлює думку, що наявність дипломатичної місії в місті підвищує рівень «консульської опіки та турботи».

Посольство України в Туреччині розташоване в столиці Анкарі. Також українська дипломатична місія представлена Генеральним консульством у Стамбулі.

Порошенко 3 та 4 листопада перебуває в Туреччині з офіційним візитом, в ході якого він провів переговори і спільну прес-конференцію з президентом країни Реджепом Тайїпом Ердоганом і зустрівся з місцевою українською громадою.

Read More