Україна

У 2019 році Кабінет міністрів України виділить на «теплі кредити» 400 мільйонів гривень, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у Facebook.

«Це означає, що українцям буде легше придбати енергоефективне обладнання: металопластикові вікна та двері, лічильники для тепла і води, котли, теплоізоляційні матеріали та інше. Програма діє в Україні з жовтня 2014 року. За чотири роки існування нею скористалися близько 500 тисяч українських родин», – написав Гройсман.

У серпні Державне агентство з енергоефективності України повідомило, що українці використали всі 400 мільйонів гривень, які були передбачені бюджетом на «теплі кредити». У жовтні Кабінет міністрів виділив додаткові 100 мільйонів гривень на цю програму.
…

«Соціалістична партія України» висунула свого лідера Іллю Киву кандидатом у президенти.

Як повідомляє прес-служба партії, рішення ухвалили одноголосно.

Кива з жовтня 2015 року до травня 2016-го очолював департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України. Згодом став радником міністра внутрішніх справ України.

Про наміри брати участь у виборах президента заявили, зокрема, Роман Безсмертний, Геннадій Балашов, Інна Богословська, Михайло Добкін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Валентин Наливайченко, Роман Насіров, Вадим Рабінович, Андрій Садовий, Мішель Терещенко, Юлія Тимошенко, Віктор Чумак та Олександр Шевченко.
…

Президент України Петро Порошенко та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган доручили пришвидшити підготовку Угоди про зону вільної торгівлі між двома країнами, повідомила прес-служба Адміністрації президента. України

Ердоган заявив, що ухвалене рішення про підписання цієї угоди до кінця року.

«Ми віримо, що завдяки цьому ми досягнемо мети – торговельного обігу в 10 мільярдів доларів», – сказав президент Туреччини.

За даними МЗС України, у 2017 році торговельний обіг між Україною та Туреччиною порівняно з попереднім роком збільшився на 20,1% і становив 3,78 мільярда доларів.
…

У Києві затримали колишнього голову Апеляційного суду Автономної республіки Крим Валерія Чорнобука. Про це повідомила речник генпрокурора України Лариса Сарган.

«Слідчими прокуратури АРК та СБУ 03.11.18 близько 10:00 на підставі ухвали слідчого судді затримано колишнього голову Апеляційного суду АР Крим Валерія Чорнобука, який перебував у розшуку за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 111 КК України. (державна зрада)», – розповіла Сарган.

Вона зазначила, що затриманого доставлять до слідчого судді, щоб обрати запобіжний захід.

Після переїзду на материкову частину України Чорнобук працював суддею в Апеляційному суді в Дніпропетровській області.

Верховна Рада у вересні 2016 року звільнила за порушення присяги 29 суддів, в тому числі Чорнобука. Пізніше Вищий апеляційний суд України відмовив йому в оскарженні цієї постанови Верховної Ради.

Співробітники Прокуратури Автономної Республіки Крим та Служби безпеки України 11 липня провели обшуки в приміщеннях, в яких жив Чорнобук. Тоді ж йому повідомили про підозру у вчиненні державної зради.

За словами генерального прокурора України Юрія Луценко, Чорнобук займався підривною діяльністю, надаючи допомогу іноземній державі і її представникам у переході судів Криму на здійснення правосуддя на підставі законодавства Росії, що призвело до забезпечення функціонування російських судових органів, анексії Криму.
…

У Криму припинили кримінальне переслідування кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва. Про це 3 листопада повідомив у Facebook журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

«Київський районний суд Сімферополя, за клопотанням слідчого припинив кримінальне переслідування Марлена Мустафаєва, обвинуваченого за частиною 1 статті 282 КК Росії (розпалювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності) за пост у Facebook», – йдеться в повідомленні журналіста.

Адвокат Мустафаєва звернувся до слідчого з клопотанням про припинення справи, слідчий вийшов з аналогічним клопотанням до суду, який справу припинив, призначивши судовий штраф, що вже виплачений.

​

4 вересня підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував на 12 діб кримськотатарського активіста Марлена Мустафаєва, у якого вранці російські силовики провели обшук. За версією слідства, Мустафаєв у серпні 2014 року опублікував на своїй сторінці у Facebook допис із символікою організації «Хізб ут-Тахрір», яку визнали незаконною в Росії та анексованому нею Криму. Проти нього порушили справу за статтею про розпалювання ненависті й ворожнечі в Інтернеті.

Читайте також: Місія ООН заявляє про таємні затримання, катування і переміщення в Росію кримчан

16 вересня Мустафаєв вийшов на свободу.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки в незалежних журналістів, громадських діячів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і в анексованому нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

«Угода, яку ми підписали сьогодні, завершує процес, щоб надання Томосу відбулося за всіма канонами православної церкви» – президент України
…

Під час етапування заарештованого в Росії українця Павла Гриба зникли всі ліки, які йому передавали, повідомив його батько Ігор Гриб у коментарі «Громадському телебаченню».

«Під час попереднього етапування Павла із Ростова в Краснодар усі ліки, які ми передавали йому, аби він приймав, зникли. Тепер нам доведеться знову купувати ці ліки і знову просити передати їх. Робиться усе, аби ускладнити перебування Павла за ґратами», – розповів Ігор Гриб.

За його словами, ліки мав передати конвой під час конвоювання.

20-річного Павла Гриба обвинувачують у тероризмі, але він не визнає провину. 23 липня колегія суддів Північнокавказький окружного військового суду в Ростові повернула справу українця на доопрацювання прокурорам.

25 жовтня в суді заявили, що знову отримали провадження.

Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Посольство США в Києві закликає Україну розслідувати вбивства журналістів Георгія Гонгадзе та Павла Шеремета.

«У Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів ми пам’ятаємо і шануємо Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета та інших мужніх журналістів, які ще не отримали правосуддя. Злочини проти журналістів повинні бути ретельно розслідувані», – заявило посольство у Twitter.

Журналіст, засновник інтернет-видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі в Київській області було виявлено обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, належало журналістові. За вбивство Георгія Гонгадзе засудили до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, та засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі). 

20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув журналіст Павло Шеремет. Вбивство кваліфікували як умисне. Ні вбивць, ні замовників не знайдено.
…

Велика палата Конституційного суду України відмовилася перевіряти конституційність заборони на продаж землі. Відповідне повідомлення оприлюднене на сайті суду.

Згідно з ним, Конституційний суд отримав подання від 69 депутатів Верховної Ради з проханням перевірити на відповідність Конституції пунктів 14 і 15 перехідних положень Земельного кодексу.

Читайте також: Ринок землі в Україні: різне бачення однієї проблеми​

Саме ці пункти забороняють продавати та купувати землю сільськогосподарського призначення.

«Постановлено Ухвалу Великої палати Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі», – йдеться в заяві суду.

На початку вересня народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Мушак заявляв, що разом із 68 колегами зробив подання до Конституційного суду щодо конституційності земельного мораторію.

Читайте також: «Дефолту не буде. Буде просто дуже боляче». Економіст пояснив, чому уряд підвищить ціну на газ

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд і Європейський суд з прав людини. Тим не менш, продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

«Вони (Росія – ред.) змушені в односторонньому порядку звільняти моряків. Це у нас ставлять як шоу, як фейк, як обмін і так далі» – Бабін
…

Німеччина та Франція засуджують знищення безпілотника спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі, повідомила прес-служба німецького Міністерства закордонних справ.

«Свідчення, зібранні СММ, вказують на те, що Росія й підтримувані нею сепаратисти відповідальні за обстріл та збиття безпілотника великого радіуса дії, що «осліпило» місію в цій конкретній точці», – йдеться в заяві двох країн.

Згідно з повідомленням, останніми тижнями спостерігачі ОБСЄ фіксували чисельні випадки, коли конвої заїжджали з Росії до України в місцях, де немає офіційних пунктів пропуску.

«Росія як підписант Мінських угод і учасник нормандського формату несе особливу відповідальність за забезпечення вільного, безпечного і безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ», – вважають Німеччина та Франція.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повідомила, що 27 жовтня втратила свій безпілотник, спостерігаючи за колоною техніки поблизу кордону з Росією на неконтрольованій українським урядом території Донбасу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…

Новим заступником спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні став Марк Етерінґтон, повідомила прес-служба СММ.

«Марк Етерінґтон повертається до СММ ОБСЄ на посаді заступника голови місії, привносячи свій багатий досвід і професіоналізм на благо місії та України», – розповіли в місії.

Повноваження попередника Етерінґтона на посаді заступника голови СММ ОБСЄ Александра Гуґа завершилися 31 жовтня.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні почала свою роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. СMM – це неозброєна цивільна місія. Її основні завдання – це неупереджено і об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту.

У квітні 2014 року Етерінґтон був призначений заступником голови місії разом із Гуґом. Він, зокрема, працював в ОБСЄ старшим представником місії з питань зв’язку та був головою групи в Південному Судані.
…

31 жовтня прокурори зачитали 24 сторінки обвинувального акта щодо екс-голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

«Прокурори САП на вимогу сторони захисту розпочали 7 грудня 2017 року зачитувати повний текст обвинувального акту, який складається з 774 сторінок. Упродовж сьогоднішнього судового засідання прокурорами зачитано 24 сторінки обвинувального акту. Таким чином, у справі зачитано уже 391 сторінку обвинувального акту», – заявили в САП.

Наступне засідання призначене на 20 листопада 2018 року.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.
…

Підозрюваний в державній зраді глава «РИА Новости-Украина» збирається скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії слідчого судді. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

31 жовтня Херсонський міський суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту підозрюваного в зраді глави «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського про відвід слідчого судді Галини Радченко.

При цьому суд погодився з тим, що на вересневому засіданні були допущені порушення, які дають право звернутися зі скаргою до компетентних органів.

У суді Вишинський наполягав на тому, що Радченко «фактично відмовляла йому в захисті», смс-повідомлення про засідання його адвокату прийшло із запізненням, а саму суддю він викрив у брехні.

«Суд зазначив, що були значні порушення, які дають можливість нашому підзахисному звернутися до компетентних органів з приводу дій судді, зокрема зі скаргою до Вищої ради правосуддя. Я думаю, що Кирило Вишинський цим скористається. На суді він зазначив, що буде реалізовувати свої права», – прокоментував ситуацію адвокат Андрій Доманський.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

Херсонський міський суд 6 серпня залишив під арештом обвинуваченого в державній зраді Вишинського на 60 діб, продовживши тримання під вартою до 4 листопада.

Затриманому 15 травня в Києві медіаменеджеру інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинського загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.
…

Закон під умовною назвою «Маски-шоу стоп 2» полегшує механізм притягнення до відповідальності слідчого чи прокурора, які прийняли незаконне рішення під час розслідування
…

Єврейська релігійна громада Києва оприлюднила заяву, в якій звинуватила «осіб, що мають безпосереднє відношення до Національного антикорупційного бюро України» в стеженні за приміщенням Центральної синагоги Києва.

Як стверджують в общині, служба безпеки громади виявила приховане спостереження за приміщенням, транспортні засоби, які для цього використовувались, а потім знайшла пристрої «для зняття інформації» в приміщеннях духовної споруди.

Пов’язуючи ці знахідки із працівниками НАБУ, представники общини послались на власні джерела. Крім того, в заяві згадуються «висловлювання високопосадовця правоохоронного органу вищого рівня, що принижують честь і гідність єврейського народу і вірян», які НАБУ записало під час негласних слідчих дій, а потім оприлюднило.

Ім’я високопосадовця в заяві не озвучили. Однак, на думку представників єврейської общини, свідоме розсекречення таких висловлювань також є проявом антисемітизму.

Головний Рабин України та Києва Моше Реувен Асман, чий підпис стоїть під заявою, закликав правоохоронні органи надати юридичну оцінку цим діям та провести розслідування. Також він звернувся до міжнародних організацій, дипломатів і єврейських общин світу із закликом взяти розслідування перелічених тверджень «під особистий контроль».

Зі свого боку Антикорупційне бюро стверджує, що звинувачення Єврейської громади не мають підґрунтя.

«Жодних пристроїв для прихованого зняття інформації у приміщенні центральної Синагоги міста Києва Національне бюро не встановлювало, візуального спостереження за будівлею не здійснювало», – заявили в прес-службі антикорупційного органу.

У своїй заяві НАБУ підкреслює, що розслідує діяльність вищих посадових осіб незалежно від їхньої приналежності до релігійних громад, і відкидає звинувачення в упередженості.

«Повага та дотримання прав і свобод людини і громадянина є основними принципами діяльності Національного бюро, у якому немає місця жодним проявам ксенофобії, національної чи релігійної нетерпимості та ворожнечі», – йдеться в заяві.
…

Президент Росії Володимир Путін понад усе прагне перетворити війну в Україні на «заморожений конфлікт», щоб контролювати цю територію, заявив колишній президент Франції Франсуа Олланд, виступаючи на конференції в університеті міста Монс у Бельгії.

«Бажання Володимира Путіна полягає в тому, щоб усі конфлікти, які були ним створені, перейшли в стадію «заморожених». У Грузії, Молдові, а тепер ще й в Україні. Його мета – не допустити того, щоб українська влада мала контроль над своєю територією, аж до кордонів з Росією, включно із Кримом», – пояснив колишній французький лідер. Він також висловив упевненість, що «часткова вина й самої України» є в тому, що «боротьба з корупцією в Україні триває так довго, а також у нереалізації Мінських угод». 

На запитання студентів, чи є добрим «нормандський формат», Олланд відповів ствердно.

«Я провів багато годин у телефонних розмовах із Меркель, Путіним і Порошенком. Я не знаю достеменно, що ці консультації дали, але думаю, що вони дали принаймні одну річ: вівся діалог. А коли йде розмова, припиняються вбивства одних одними. Це і є і тодішньою, і нинішньою вигодою «нормандського формату», – вважає колишній лідер Франції.

Він пояснив, що «коли сепаратисти, підтримувані Росією, на Донбасі продовжували свій наступ, була нагальна потреба: домогтися припинення вогню, після чого відвести важке й легке озброєння». «У Мінську тоді гра велася між Володимиром Путіним, Петром Порошенком, з одного боку, та мною і Анґелою Меркель, які були там для досягнення мети припинити вогонь. Путін хотів, щоб режим тиші був започаткований якомога пізніше, а Порошенко – якомога швидше. Врешті, активна фаза війни була зупинена, але це не означає, що після Мінська були припинені загибелі військових», – вказав Олланд.

На початку жовтня Президент України Петро Порошенко відзначив колишнього президента Франції Франсуа Олланда однією з найвищих державних нагород України – орденом Свободи – «за визначний особистий внесок у підтримку суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, а також у справу протидії розгортання агресії на Донбасі та деокупації Криму».

Екс-президент Франції також був відзначений за його ініціативу разом із канцлером Німеччини створити «нормандський формат», який відкрив шлях до дипломатичних переговорів для досягнення миру на Донбасі.
…

США та європейськиі держави на засіданні Ради безпеки ООН 30 жовтня заявили, що проведення підтримуваними Росією сепаратистами виборів 11 листопада на непідконтрольних уряду України територіях Донбасу порушуватиме Мінські угоди 2015 року.

Заступник генерального секретаря ООН із політичних питань Розмарі ДіКарло підтримала цю позицію країн Заходу, що залишило Росію ізольованою. Західні союзники також заблокували пропозицію Росії долучити до обговорення представницю так званого «центрвиборчкому ЛНР» Олену Кравченко.

Перед початком наради Франція, Нідерланди, Польща, Швеція, Велика Британія, Італія, Бельгія та Німеччина оприлюднили спільну заяву, в якій засуджують незаконні «вибори» на частині території України 11 листопада. У заяві зазначається, що це є порушенням українського законодавства та «суперечить зобов’язанням», які проросійські угруповання та Москва зафіксували в угодах 2015 року. Країни Євросоюзу закликали Росію «використати свій значний вплив, щоб зупинити так звані «вибори».

Посол Росії в ООН Василь Небензя у своєму виступі зазначив, що Мінські угоди забороняють проведення муніципальних виборів, а не голів проросійських угруповань, які Москва називає «республіками». Він також звинуватив Київ у порушенні домовленостей.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…

Вісім посадовців не подали електронні декларації про доходи за 2017 рік, повідомило Національне агентство України з питань запобігання корупції.

«Під час здійснення контролю своєчасності подання декларацій було встановлено, що сім посадових осіб не подали декларації після звільнення за 2017 рік, а одна особа – щорічну декларації за цей же рік», – заявили в НАЗК.

У відомстві зазначили, що серед посадовців, які не дотрималися вимог закону «Про запобігання корупції» – колишні аудитор одного з відділів Нацбанку, завідувач сектору Державної казначейської служби, спеціалісти окружного адміністративного суду, територіальних органів Мін’юсту, Пенсійного фонду, командири відділень ДСНС.

Крім того, у НАЗК заявили, що під час перевірки декларацій слідчого територіального управління Нацполіції в Чернівецькій області встановили ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (понад 460 тисяч гривень).

У відомстві зазначили, що з початку року направили до правоохоронних органів 83 обґрунтовані висновки щодо неподання декларацій посадовцями та 69 – щодо недостовірних відомостей у декларації на суму понад 250 прожиткових мінімумів.

Національне агентство з питань запобігання корупції, яке фактично створене у 2016 році, серед іншого, здійснює перевірку декларацій, проводить моніторинг способу життя чиновників, посадових осіб, держслужбовців, суддів, прокурорів.
…