Україна

Постанова Верховного суду України не є приводом для власників транзитних машин із єврономерами не виконувати вимоги закону, повідомила Державна фіскальна служба України.

«Своїм рішенням Верховний суд України констатував відсутність підстав для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України. А саме за користування автомобілем, ввезеним у митному режимі «транзит» та митне оформлення якого не завершене», – заявили у ДФС.

У відомстві підкреслили, що постанова стосується одного конкретного факту притягнення до адміністративної відповідальності (14 грудня 2016 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області закрив провадження в адміністративній справі, відкритій Хмельницькою митницею ДФС за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України).

У Державній фіскальній службі зазначили, що це рішення «жодним чином» не може бути підставою для звільнення від відповідальності людей за порушення строків транзитного ввезення транспортних засобів, яке передбачене статтею 470 Митного кодексу.

У ДФС додають, що в разі встановлення факту використання автомобіля, ввезеного в режимі «транзит», є підстави для розгляду питання щодо наявності в діях особи ознак правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів).

«Тобто постанова Верховного суду України не звільняє власників автомобілів з європейськими реєстраційними номерами від обов’язку дотримуватись вимог законодавства при переміщенні транспортних засобів особистого користування в режимах «транзит» та «тимчасове ввезення», – пояснили фіскали.

1 жовтня Верховний суд України дійшов висновку, що користування автомобілями з реєстрацією в інших країнах, ввезених із заявленою метою транзиту через митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України (неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем).
…

«Рішення про автокефалію України прийнято. Це було найскладнішим… Томос – це завершення даного рішення»
…

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України зачитали 366 із 774 сторінок обвинувального акта в провадженні щодо екс-голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, повідомила прес-служба САП.

У відомстві заявили, що 23 жовтня прокурор зачитав 48 сторінок.

Згідно з повідомленням, захист просив відкласти судовий розгляд на близько 240 днів для ознайомлення з матеріалами провадження. Суд відхилив це клопотання.

Прокурор почав зачитувати обвинувальний акт 7 грудня.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.
…

Варфоломій також зазначив, що знає про джерело фінансування публікацій, що становлять собою «чорну» пропаганду в українському питанні
…

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі з мером Москви Сергієм Собяніним 22 жовтня заявив, що український Севастополь «юридично завжди був у складі Росії».

«Він був містом центрального підпорядкування і навіть при передачі – незаконній передачі – Криму зі складу РРФСР до складу Української РСР. Незаконної, тому що рішення було прийнято Президією Верховної Ради РРФСР, України, а потім затверджено Президією Верховної Ради СРСР. А згідно із законом потрібно було затверджувати Верховними Радами республік і Верховною Радою СРСР. Але навіть при цьому незаконному, по суті, процесі про Севастополь просто забули, і він не передавався зі складу РРФСР до складу України. Так що формально і юридично він завжди був у складі Росії», – стверджує російський президент.

На цю ж тему: Антологія сучасної кримської міфології

Тодішню Кримську область було передано у 1954 році від РРФСР до УРСР указом Президії Верховної Ради СРСР зі згодою верховних органів влади обох республік. Того ж року Верховна Рада СРСР затвердила це рішення законом, яким внесла зміни про належність Криму Українській РСР до Конституції СРСР. Також 1954 року Верховна Рада РРФСР вилучила з конституції республіки згадку про Кримську область. Таким чином, перелічені Путіним законодавчі вимоги, зокрема, затвердження Верховними Радами СРСР і РРФСР, були, всупереч його твердженням, виконані.

Президія Верховної Ради РРФСР іще 1948 року ухвалила вивести Севастополь зі складу Кримської області як місто республіканського підпорядкування. Але це так і не було затверджено належним чином рішеннями Верховної Ради РРФСР і змінами до Конституції РРФСР, де Севастополь залишився частиною Кримської області. Таким чином, місто було передане УРСР 1954 року разом зі всією Кримською областю, як вона була визначена в Конституції (Основному законі) РРФСР.

Статус Севастополя був остаточно закріплений у нових конституціях радянських республік 1978 року: він був зазначений як місто республіканського підпорядкування в Конституції УРСР і відсутній у переліку таких міст у Конституції РРФСР.

Читайте також: Майже половина українців вважають реальним повернення Криму – опитування

Росія анексувала Крим після «референдуму» у березні 2014 року. Результати «плебісциту» не визнані Україною, міжнародними організаціями та більшістю країн світу.
…

54 депутати пропустили 90 відсотків голосувань Верховної Ради в жовтні, повідомила громадська організація «Комітет виборців України».

Згідно з підрахунками активістів, 14 депутатів не проголосували в жовтні жодного разу.

Серед них – Вадим Рабінович, Костянтин Жеваго, Дмитро Ярош, Лев Підлісецький, Роман Зварич, Гліб Загорій, Юхим Звягільський, Дмитро Голубов, «депутати-втікачі» Євген Бакулін, Сергій Клюєв, Олександр Онищенко, а також В’ячеслав Константіновський та Андрій Журжій (вони оголосили про складання депутатських повноважень). Крім того, жодного разу не голосувала в Раді Надія Савченко, яка від березня перебуває під арештом.

У «Комітеті виборців України» заявляють, що найбільше депутатів, що пропустили 90% голосувань, у групі «Воля народу» (восьмеро) та фракції «Опозиційний блок» (11).

Загалом у жовтні відбулося 12 пленарних засідань та 275 голосувань.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив 22 жовтня, що «з розумінням ставиться» до наміру США вийти з договору 1987 року про ліквідацію ядерних ракет середнього і меншого радіусу дії.

«Росії дають знати, що «гібридне» невиконання нею своїх зобов’язань не буде більше толеруватися. Архітектура стратегічної стабільності має бути прозорою, чесною та ефективною», – написав Клімкін у мережі Twitter.

Раніше 22 жовтня президент Франції Емманюель Макрон виступив на захист договору 1987 року і в телефонній розмові розповів про це своєму американському колезі Дональду Трампу, наголосивши на важливості угоди, яка фактично завершила епоху Холодної війни між СРСР та США.

Раніше на захист угоди виступив один із її підписантів, колишній президент СРСР Михайло Горбачов. Він закликав стати на захист цього договору всіх, кому важливий «світ без ядерної зброї».

Радник Білого дому з питань національної безпеки Джон Болтон 22 жовтня розпочав дводенний офіційний візит до Росії, під час якого зустрінеться з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим і президентом Володимиром Путіним. Болтон прибув до Москви на тлі повідомлень американських ЗМІ, що Вашингтон має намір денонсувати Договір 1987 року про ліквідацію ядерних ракет середнього і меншого радіусу дії.

Договір про ліквідацію ядерних ракет середнього і меншого радіусу дії. був підписаний Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом у Вашингтоні 8 грудня 1987 року під час радянсько-американського саміту. Учасники взяли на себе зобов’язання не виробляти, не випробовувати і не розгортати наземних балістичних і крилатих ракет середньої (1000-5500 км) і малої (500-1000 км) дальності.

Головним приводом для рішення про можливий вихід із угоди стало порушення цього договору Росією, яка, як стверджують Сполучені Штати почала дислокувати в Європі ракети малого радіусу дії, здатні нести ядерні боєголовки. Два тижні тому під час зустрічі з міністрами оборони країн-членів НАТО міністр оборони США Джим Меттіс заявив, що дії Росії є «неприйнятними», і попередив: якщо Москва не змінить свою поведінку, Вашингтон буде змушений створити адекватну противагу новим російським ракетам.

Чотири роки тому Сполучені Штати вперше офіційно попередили Росію про те, що вона порушує договір щодо ядерних ракет. Питання про денонсацію цього договору розглядалося ще адміністрацією президента Барака Обами, але від цього кроку відмовилися через протести Німеччини і побоювання, що він може призвести до гонки озброєнь.

Москва, зі свого боку, неодноразово заперечувала обвинувачення США, а також заявляла, що умови договору порушують деякі елементи американської протиракетної системи в Європі.
…

У Службі безпеки України заявляють, що бізнесмен, екс-чоловік олімпійської гімнастики Лілії Підкопаєвої Тимофій Нагорний, за завданням ФСБ Росії, мав створити політичну партію для дестабілізації ситуації в Україні.

Як заявив 22 жовтня голова управління СБУ в Києві й Київській області Олег Валендюк, ця партія мала взяти участь у виборах і лобіювати інтереси Росії, перешкоджати вступу України до ЄС і НАТО, а також порушувати питання про надання російській мові статусу державної мови в Україні.

18 жовтня Київський апеляційний суд втретє переніс розгляд скарг на арешт Нагорного. Чергове засідання призначене на 22 жовтня.

Як повідомляло Радіо Свобода, Печерський районний суд Києва 4 жовтня ухвалив рішення про арешт Тимофія Нагорного на 2 місяці з правом виходу під заставу в розмірі 528 600 гривень. Він скористався ним і вийшов на свободу 11 жовтня. Прокуратура подала скаргу на рішення Печерського суду, хоче позбавити Нагорного можливості вийти під заставу і знову відправити його під арешт.

Читайте також: Колишній чоловік Подкопаєвої під підозрою: що приховано в його справі, а що відомо

СБУ відкрила проти Тимофія Нагорного провадження за двома статтями Кримінального кодексу: 111-ю (державна зрада) та 190-ю (шахрайство).

Нагорний звинувачення на свою адресу відкидає.

Тимофій Нагорний – український бізнесмен, меценат, громадський діяч, продюсер, президент «Фонду волонтерів України», директор міжнародної компанії «Спорт-сервіс». З 2004 по 2009 рік був одружений із олімпійською чемпіонкою 1996 року Лілією Подкопаєвою.
…

Касаційний адміністративний суд (підрозділ Верховного суду України) 22 жовтня розгляне позов призначеного Кремлем голови анексованого Криму Сергія Аксьонова щодо санкцій проти нього. Про це йдеться в повідомленні на сайті суду.

Аксьонов вимагає скасувати запроваджені проти нього персональні санкції. Відповідачами в позові заявлені президент України Петро Порошенко, Рада національної безпеки й оборони України, а також український Кабмін, Нацбанк, СБУ.

У кінці серпня представники Аксьонова подали позов до Окружного адмінсуду Києва з вимогою скасувати запроваджені проти нього персональні санкції.

Читайте також: Позов Аксьонова проти України потрібен, щоб легітимізувати анексію Криму – політолог

Українська прокуратура розглядає справи проти Аксьонова, а також проти колишнього спікера Верховної Ради АРК Володимира Константинова. Їх обвинувачують за статтями 109 і 110 Кримінального кодексу України – «заклики до насильницького повалення конституційного ладу» і «посягання на територіальну цілісність України».

Усього в українські санкційні списки через анексію Криму і конфлікт на Донбасі внесені понад 680 людей, це громадяни України, Росії й низки інших країн.
…

Українська сторона у Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК) заявила про неможливість евакуації тіл двох мирних громадян, які 18 жовтня підірвалися неподалік позицій підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі. Згідно з повідомленням, йдеться про 46-річну жінку і 45-річного чоловіка – жителів Золотого-4, які йшли в бік окупованого бойовиками Золотого-5.

Згідно з повідомленням, координати, де знаходяться тіла, визначені завдяки безпілотникові місії СММ ОБСЄ.

«19 жовтня родичі загиблих звернулися до Міжнародного комітету Червоного Хреста, а українська сторона СЦКК до офісу СММ ОБСЄ, який знаходиться в Донецьку і моніторить ситуацію на непідконтрольній українським військовим території, з метою їх впливу на ворога задля надання можливості евакуації загиблих представниками МКЧХ.  Трагічність ситуації поглиблюється цинічним небажанням бойовиків евакуювати тіла загиблих, які наразі продовжують лежати просто неба», – йдеться в повідомленні.

Водночас бойовики на своїх ресурсах пишуть, що «представництво «ЛНР» в СЦКК» звернулося з проханням до ОБСЄ і МКЧХ допомогти вивезти тіла загиблих в Золотому-4. Луганські бойовики стверджують, що люди підірвалися на міні, яку заклали не вони, а військові ЗСУ, і що тіла лежать за 100 метрів від позицій українських військових.

Читайте також: Ремонт на лінії вогню. Як домовитися з окупантами?​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці», а дедалі численніші повідомлення про наявність там російських озброєнь не коментує. За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…

Денисова: «Яґланд уже звертався до президента Росії щодо звільнення Олега Сенцова хоча б з гуманітарних підстав. Я вдячна за це»
…

Від початку поточного року кількість заходів суден іноземних держав до портів окупованого Росією Криму зменшилась, повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

«За період з 1 серпня 2017 року до 30 вересня 2018 року у  портах та портових акваторіях окупованого Криму зафіксовано 1207 заходів вантажних суден та танкерів», – повідомили у міністерстві і додали, що йдеться про ті судна, які оснащені автоматичною системою ідентифікації.

Згідно з повідомленням, найбільше суден увійшло в морські порти окупованих Євпаторії, Керчі, Севастополя, Феодосії та Ялти під прапором Росії (98). Вони туди заходили понад тисячу разів.

Серед країн, чиї судна входять в закриті, за українським законодавством, морські порти є Палау, Того, Сьєрра-Леоне, Коморські Острови, Молдова, Танзанія, Панама, Мальта, Судану, острови – Кука і Піткерн, Сент-Кітс і Невіс, а також Туреччини.

За законодавством України, морські порти, розташовані в окупованому Росією Криму (Євпаторія, Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта) є закритими для судноплавства.

Читайте також: РНБО вирішила посилити військову присутність в Азовському морі

У середині травня, після завершення будівництва автомобільної частини мосту, Росія перемістила військові кораблі до Азовського моря, заявляючи про необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкта. Відтоді Росія затримала понад півтори сотні українських та іноземних торговельних кораблів і допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.

12 жовтня президент Петро Порошенко ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про захист національних інтересів у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці.
…

Голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв в ефірі Радіо Свобода заявив, що у 2019 році російська делегація найімовірніше не повернеться до роботи в організації. 

За його словами, єдина можливість відновити повноваження – винести це питання у січні. Однак, зауважив Ар’єв, наразі в проекті порядку денного його немає.

«Якщо Росія не подається в січні, значить, її в 2019 році увесь рік немає. Коли ми побачили проект порядку денного на січень 2019 року, ця доповідь там не стоїть. У кращому випадку вона буде розглядатися у квітні, можливо, навіть улітку наступного року», – сказав Ар’єв. 

Крім того, це малоймовірно, оскільки обмежувальні заходи щодо російської делегації Росії не зняли, зауважив він.

«Потяг пішов. Росія чітко сказала, що вони не подаватимуться доти, доки асамблея не піде назустріч. У плані скасування можливостей запровадження санкцій проти національної делегації. Асамблея не пішла назустріч. Власне, що сталося: Росія сказала, що вона не подаватиме свою делегацію. І питання на січень уже не виноситься. Взагалі всі національні парламенти подають свої делегації лише раз на рік. І цей час – січень, початок чергової сесії ПАРЄ. В інший час можливе подання, лише якщо в парламенті були вибори. Тоді впродовж півроку після цього можна подати свою делегацію. Третього варіанту розвитку подій просто не існує», – додав Ар’єв.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року припинила платити членські внески в Раду Європи. 

Нині Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі. 

Повністю інтерв’ю з Володимиром Ар’євим дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 20 жовтня.
…

Угорщина подвоїть допомогу на потреби закарпатським угорцям у тих сферах їхнього життя, що забезпечують збереження і повнокровний розвиток даної нацменшини. Про це заявив у п’ятницю 19 жовтня на прес-конференції у Будапешті представник угорського уряду.

За словами статс-секретаря Арпада Яноша Потапі, уряд Угорщини виділить на це 3 мільярди форинтів (близько 300 мільйонів гривень) – замість запланованих 1,5 мільярда форинтів – у проекті соціального пакету допомоги українським угорцям на майбутній рік.

Урядовець уточнив, що ці кошти адресовані 23-24 тисячам осіб у сфері освіти, охорони здоров’я, культури та соціальній галузі угорської меншини у вигляді доплат до річного заробітку.

Читайте також: «Угорщина завжди готова до консультацій з Україною – Сійярто​»

Сьогодні ж про таке рішення свого уряду повідомив представників угорської меншини Закарпаття Левенте Мадяр, статс-секретар МЗС Угорщини, у Берегові. Він зокрема зазначив, що цільова допомога на економічний розвиток угорській громаді за останні два роки досягла 17 мільярдів форинтів (1,7 млрд. гривень). Але з огляду на «непросте становище угорської спільноти» вона може розраховувати на ще більшу суму підтримки на майбутнє.

«Якщо існує держава і народ, які зацікавлені в сильній Україні, це – Угорщина та угорський народ. Адже чим вона сильніша, багатша і суверенніша, тим краще для Угорщини і закарпатських угорців», – наголосив Левенте Мадяр.

Читайте також: «Клімкін – Будапешту: «або ми працюємо на Закарпатті разом, або Угорщина там працювати не буде»​

Він підкреслив, що Угорщина бажає Україні успішно подолати труднощі, впоратися з викликами, і що в цьому його країна готова надати своїй сусідці всіляку допомогу. Натомість Угорщина лише має прохання до України забезпечити для угорської нацменшини мирні умови життя і дотримання прав, сказав у своєму зверненні до української влади Левенте Мадяр.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині. Кульмінацією дипломатичного конфлікту стала висилка Києвом угорського консула з Берегова та українського дипломата з Будапешта.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим передала арештоване кримське судно «Норд» Національному агентству з повернення активів, отриманих від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це 19 жовтня повідомила прес-служба відомства.

«Рішення ухвалене з метою збереження бюджетних коштів, що витрачаються на утримання арештованого судна на території морського порту Бердянськ», – вказали в прокуратурі.

Прикордонна служба України 25 березня 2018 року затримала в Азовському морі риболовне судно «Норд» з екіпажем з 10 осіб, які вийшли з окупованого Росією Криму. Капітану судна Володимиру Горбенку інкримінують порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з метою заподіяння шкоди інтересам держави».

Херсонський міський суду 10 квітня відпустив його під заставу із зобов’язанням прибувати для проведення слідчих дій, іншим морякам був призначений адміністративний штраф. Горбенкові пізніше була оголошена підозра за статтею про незаконний вилов риби.

Українські прикордонники відмовилися випускати членів екіпажу за російськими документами, оскільки Київ вважає їх своїми громадянами, які проживають в Криму. Двом з дев’яти моряків вдалося повернутися додому. Решта перебувають у Києві на території посольства Росії. Судно «Норд» заарештоване українською владою.
…

Антимонопольний комітет дозволив громадянину України купити акції приватного акціонерного підприємства «Завод «Кузня на Рибальському» через кіпрську компанію – про це АМКУ повідомив 19 жовтня.

Компанія «Евінз Лімітед» зареєстрована в столиці Кіпру Нікосії. Згідно з заявою комітету, частка акцій, яку через неї придбають, забезпечує більш ніж 50% голосів у вищому органі управлінні «Кузнею на Рибальському».

Читайте також: «Президент продає суднобудівний завод: чому саме зараз?​»

У вересні 2018 року прес-служба групи «ТАС», яка належить українському політику і бізнесмену Сергієві Тігіпку, повідомляла, що досягла попередньої домовленості про придбання акцій «Кузні на Рибальському» і подала заявку на відповідний дозвіл в АМКУ.

Радіо Свобода надіслало запит до Антимонопольного комітету, щоб з’ясувати, чи саме він отримав дозвіл на купівлю підприємства.

Президент України Петро Порошенко продає свій суднобудівний завод «Кузня на Рибальському», повідомив 25 вересня речник голови держави Святослав Цеголко. Про те, хто є покупцем, він не інформував.

ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» (раніше – ПАТ «Ленінська кузня») – одне з відомих на ринку підприємств суднобудівної промисловості України. Нині підприємство освоює виробництво нової продукції оборонного призначення.

Читайте також: «Порошенко: у мене немає бізнесу в Росії​»

У 2016 році уряд надав ПАТ «Ленкузня» право на експорт товарів військового призначення власного виробництва та імпорт товарів військового призначення в інтересах власного виробництва терміном до 1 червня 2018 року. У 2017 році, з урахуванням перейменування підприємства на ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському», його повноваження спецекспортера були продовжені терміном до 1 січня 2021 року.

Надано дозвіл фізичній особі – громадянину України [опосередковано через компанію «Евінз Лімітед» (м. Нікосія, Кіпр)] на придбання акцій ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» (м. Київ, Україна), що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.
…

Міністерство енергетики призначило наглядову раду державного підприємства «Укренерго». Відповідний наказ 19 жовтня підписав голова міністерства Ігор Насалик.

Читайте також: «Порошенко призначив п’ятьох членів НКРЕКП​»

До наглядової ради увійшли:

Кушнір Сергій Іванович – представник держави
Поплавський Олександр Анатолійович – представник держави
Немчинов Максим Олександрович – представник держави
Шевкі Аджунер – незалежний член
Педер Остермарк Андреасен – незалежний член
Олів’єр Апперт – незалежний член
Луїджі де Франсісі – незалежний член

Згідно зі статутом «Укренерго», наглядова рада має складатися з семи осіб, четверо з яких повинні відповідати «критеріям незалежності». До функцій органу входить погодження річного фінансового плану підприємства та звіту про його виконання, обрання незалежного аудитора.

Читайте також: «Як «Укренерго» боротиметься з Росією за втрачене в окупованому Криму майно?​»

Також наглядова рада може призначати на посаду або тимчасово відсторонювати директора, припиняти його повноваження, затверджувати умови контракту, а також регулювати можливі конфлікти інтересів.
…

«Незалежний аудит НАБУ – це взагалі мрія НАБУ»
…

Влада США може запроваджувати нові санкції проти Росії «кожні один-два місяці», заявив 18 жовтня спеціальний представник США по Україні Курт Волкер.

На конференції в Атлантичній раді у Вашингтоні Волкер підтвердив намір США не змінювати політику щодо Росії, на його думку, санкції є ефективним інструментом тиску. Тому їх збираються зберегти, а також періодично розширювати санкційний пакет, як це і відбувалося досі. Волкер також подякував Євросоюзу за єдність у питанні санкцій проти Росії.

Спецпредставник також підтримав рішення про скасування ембарго на продаж Києву американської зброї, сказавши, що США нині ставиться до України «просто як до звичайної країні, що має право себе захищати». На думку Волкера, метою постачання озброєння є не ескалація конфлікту на Донбасі, а стримування можливої подальшої агресії Росії.

США вперше запровадили санкції проти Росії у відповідь на анексію Криму в 2014 році. З початком збройного конфлікту в Донбасі до політичних санкцій додалися й економічні заходи. Паралельно зі США санкції запроваджує і Євросоюз.
…

Кримськотатарська журналістка Ліля Буджурова вважає, що напад, який стався напередодні 17 жовтня в кримській Керчі – це «результат тотальної мілітаризації дитячої свідомості, яка насаджується в Криму останніми роками». Про це вона написала в соцмережах.

Читайте також: «Це наші діти»: у Раді хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих під час нападу в Керчі​»

«Моя суб’єктивна думка: те, що сталося в Керчі, це результат тотальної мілітаризації дитячої свідомості, яка насаджуєтся в Криму останніми роками. Всі ці виставки військової техніки на центральних площах міст, де дітей саджають за зенітки і вчать поводитись із автоматом; ці «патріотичні» дитячі фотосесії зі зброєю в руках; всі ці дитячі воєнізовані естафети і паради під патронатом армії. Цікаво, що в головах у цих людей, які дають в руки дітей «іграшки», призначені для вбивства?» – написала вона.

За словами Буджурової, «дитина не повинна тримати в руках зброю, інакше вона коли-небудь з легкістю почне стріляти».

Раніше президент Росії Володимир Путін назвав напад у Керчі «результатом глобалізації».

Трагедія сталася вдень 17 жовтня. За даними Слідчого комітету Росії, стрілянину і вибух у коледжі влаштував один зі студентів, після чого наклав на себе руки. За версією російських слідчих, це студент 4-го курсу коледжу 18-річний Владислав Росляков. Унаслідок інциденту 20 людей загинули, близько 50 поранені.

Читайте також на сайті Крим.Реалії: «Прихильник Путіна » і року: що відомо про «керченського стрілка» (рос.)

Слідчі спочатку порушили справу про теракт, але згодом перекваліфікували її на «вбивство двох і більше осіб загальнонебезпечним способом».
…

Президент Росії Володимир Путін готується до серйозного втручання у вибори 2019 року, а посаду президента України він бачить «кріслом кремлівського гауляйтера», вважає перший заступник голови Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«Путін відверто заявив, що його головний ворог і опонент – Порошенко. І що домовлятися він буде вже з новою українською владою. Домовлятися про що? Про здачу Криму і Донбасу, про повернення в орбіту «русского мира», бо ж Порошенко ніколи на це не піде? Путін покладе всі сили, кине всіх своїх лобістів, всіх корисних ідіотів, ряджених в вишиванки, аби змінити ненависного йому Порошенка, який відірвав Україну від путінсько-гундяєвського скрєпостану», – написала Геращенко у Facebook.

Президент Росії Володимир Путін 18 жовтня на засіданні міжнародного дискусійного клубу «Валдай» заявив, що хоче дочекатися результатів виборів в Україні і спробувати налагодити стосунки з новим керівництвом країни. «Треба дочекатися, поки закінчиться внутрішньополітичний цикл, і я дуже розраховую, що вдасться з новим керівництвом країни вибудовувати хоч якісь відносини і про щось домовлятися», – сказав Путін.

Також російський лідер розкритикував політику чинної української влади. «Вони торгують русофобією та антиросійськими настроями. Більше товару не залишилося. За це їм все прощають», – вважає Путін.
…