Україна

Уповноважений Верховної Ради Людмила Денісова заявляє, що спочатку відвідає українських в’язнів у Росії, а потім в анексованому нею Криму, передає її прес-служба.

Вона зазначила, що згідно з домовленостями між президентом України Петром Порошенком та президентом Росії Володимиром Путіним, наразі готується список політв’язнів, яких планують відвідати омбудсмени обох країн.

«Ми уже говорили з омбудсменом Росії Тетяною Москальковою. Зараз узгоджуємо дату, коли я поїду до РФ, а вона, зі свого боку, приїде в Україну. Поїздки буде дві. Спочатку я поїду до Росії. Потім я відвідаю Сімферопольське СІЗО на тимчасово окупованих територіях Криму», – коментує Людмила Денісова.

Вона зазначила, що під час візитів планує перевірити умови тримання українських громадян, забезпечення їх юридичною та медичною допомогою, а також дотримання Росією свого законодавства під час ув’язнення українців та виконання нею ратифікованих міжнародних конвенцій, що регулюють права обмежених у свободі.

9 червня відбулася телефонна розмова між президентом України Петром Порошенком та його російським колегою Володимиром Путіним. За повідомленням прес-служби Адміністрації президента України, вони, зокрема, домовилися, що найближчим часом уповноважені з прав людини України і Росії обміняються візитами до ув’язнених громадян.

Після цього російський омбудсмен Тетяна Москалькова повідомила, що збирається відвідати в Україні керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, довірену особи Володимира Путіна під час виборів президента 2018 року Олену Одновол, яких підозрюють у держзраді, а також військових Олександра Баранова та Максима Одинцова, яких у лютому 2018 року визнали винними в державній зраді й дезертирстві, засудивши їх до 14 і 13 років позбавлення волі відповідно.

За даними української правозахисної ініціативи Let My People Go, у Росії з політичних мотивів утримують 64 людини.
…

Російський омбудсмен Тетяна Москалькова відвідає в Україні заґратованих керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, фігурантів «справи кримських дезертирів» Олександра Баранова та Максима Одинцова, а також керівницю кримського відділення російського громадського руху «Волонтери перемоги», довірену особи Володимира Путіна під час виборів президента 2018 року Олену Одновол. Про це Москалькова повідомила в коментарі російському виданню РБК.

Омбудсмен уточнила, що цей список неповний. За її словами, у неї відбулася розмова з уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою, яка до цього обговорила візит Москалькової до України з президентом Петром Порошенком.

«Ми з Денисової визначилися, що обмінюємося списками тих людей, яких ми хочемо відвідати, і домовляємося про графік відвідування, дати, географію відвідування… Їй президент сказав, що він готовий забезпечити безперешкодне відвідування для мене України і місць несвободи і забезпечити мою безпеку», – зазначила Москалькова.

9 червня відбулася телефонна розмова між президентом України Петром Порошенком та його російським колегою Володимиром Путіним. За повідомленням прес-служби Адміністрації президента України, вони, зокрема, домовилися, що найближчим часом уповноважені з прав людини України і Росії обміняються візитами до ув’язнених громадян.

Вишинського та Одновол українська влада підозрює в державній зраді, обидва наразі перебувають під арештом. Баранова й Одинцова у лютому 2018 року визнали винними в державній зраді й дезертирстві, засудивши їх до 14 і 13 років позбавлення волі відповідно.
…

Найближчим часом уповноважені з прав людини України і Росії відвідають ув’язнених громадян у цих країнах. Про це, як повідомляє прес-служба президента України, домовилися Петро Порошенко і його російський колега Володимир Путін під час телефонної розмови 9 червня.

«Президент України Петро Порошенко наголосив на важливості якнайшвидшого звільнення українських політв’язнів, утримуваних в Росії та на окупованих територіях. Глава Української держави звернув увагу на голодування українців та висловив занепокоєння погіршенням їхнього стану здоров’я», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Я сподіваюся, що тепер щось зрушиться з місця – мати Кольченка після зустрічі з президентом

Тим часом, у повідомленні на сайті Кремля вказано, що розмова відбулася за ініціативою української сторони.

«Особливу увагу приділено питанням гуманітарного характеру, включаючи обмін утримуваних осіб. Володимир Путін наголосив на необхідності негайного звільнення російських журналістів, заарештованих на Україні», – йдеться в повідомленні прес-служби російського президента.

Розмова відбулася за два дні до планованої на 11 червня в Берліні зустрічі міністрів закордонних справ країн «нормандського формату», де українська сторона буде порушувати питання про звільнення утримуваних у Росії українських політв’язнів.

В інтерв’ю проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, поширеному минулого тижня, матері Олега Сенцова й Олександра Кольченка, ув’язнених у Росії, попросили президента України Петра Порошенка зробити все можливе для звільнення їхніх синів.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, десятки – в Росії, 402 людини вважалися зниклими безвісти. Востаннє обмін відбувався в грудні минулого року.
…

У центрі Києва на майдані Незалежності відбувається акція «Вголос. Читаємо оповідання Сенцова на Майдані» на підтримку українського режисера Олега Сенцова, який 27-й день голодує в російській колонії.

Люди тримають плакати з написами: «Олег Сенцов голодує. Свободу в’язню Кремля», #FreeSentsov і #SaveOlegSentsov. Учасники акції по черзі читають зі сцени уривки з оповідань Сенцова.

В акції беруть участь друзі й колеги Сенцова, українські актори, ведучі, музиканти.

Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Активісти в Україні і світі продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Читайте також: У день відкриття саміту G7 у світі проводять глобальну акцію#SaveOlegSentsov

Сенцова разом із кримським анархістом Олександром Кольченком російські силовики затримали в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.
…

Спеціального доповідача ООН із протидії тортурам Нільса Мельцера не допустили до моніторингу місць несвободи в анексованому Росією Криму. Про це повідомив Мельцер повідомив 8 червня в Києві.

За словами спецдоповідача ООН, він не зміг відвідати окупований Росією Крим, оскільки російська влада поставила йому умову, щоб візит відбувався у рамках «процедур, передбачених для офіційного відвідування національної території РФ».

При цьому Мельцер зауважив, що знає про факти порушення прав ув’язнених на території півострова, зокрема, що велику кількість осіб етапують з Криму на територію Росії.

Він повідомив, що зустрівся з багатьма жертвами тортур і жорстокого поводження з боку російських силовиків, які залишили півострів.

Читайте також: Резолюція Генасамблеї ООН щодо Криму. Зобов’язання держави-окупанта

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам Нільс Мельцер разом зі своєю командою з 20 травня до 8 червня в Україні оцінював загальну ситуацію щодо заборони катувань або інших видів поводження, що принижують людську гідність. Спецдоповідач ООН розповів, що відвідуючи різні об’єкти на контрольованій Україною території, він отримав безперешкодну свободу пересування до усіх місць, де люди були позбавлені волі.

Раніше підконтрольний Кремлю парламент анексованого Криму через звернення депутатів на сайті запрошував представників Організації Об’єднаних Націй відвідати півострів. Це була реакція на резолюцію з прав людини в Криму, яку Генеральна асамблея ООН ухвалила 19 грудня 2017 року.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Громадянин України та Росії Костянтин Килимник став відповідачем у справі, яку у США спецпрокурор Роберт Мюллер веде проти колишнього керівника виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Як повідомляє Reuters 8 червня, нове обвинувачення щодо Манафорта та Килимника стосується імовірних зв’язків із російською розвідкою.

Мюллер заявив, що Манафорт і Килимник звинувачуються в змові з метою перешкоджання правосуддю та власне такому перешкоджанні.

Дотепер у розслідуванні команди спецпрокурора США Килимник фігурував анонімно, як «особа А». Килимник є давнім соратником Манафорта. У соціальних мережах практично неможливо знайти його фотографію, а інтерв’ю з ним – рідкість. У 2017 році Костянтин Килимник дав інтерв’ю кореспонденту Радіо Свобода Крістоферу Міллеру, воно стосувалося плану повернення Януковича з Росії в Україну, нібито розробленого Килимником.

Докладніше про це: «Особа А» про себе – на запис і без. Що відомо про «людину Манафорта» в Україні?

У статті Радіо Свобода йдеться, що у Килимника подвійне громадянство: російське та українське. Інформація про те, що він навчався на військового перекладача в Росії, послужила для багатьох підставою вважати, що він пов’язаний з ГРУ Росії. Сам Килимник в тому ж інтерв’ю це заперечує.

Видання Bloomberg, в свою чергу, зазначає, що Килимник принаймні до 2016 року зберігав контакти з цією структурою. За наявною інформацією, в той час, коли Манафорт брав участь у передвиборчій кампанії Трампа в травні 2016 року, він зустрічався з Костянтином Килимником. У судових документах говориться, що в серпні 2016 року Манафорт обговорював з ним злам електронної пошти Національного комітету Демократичної партії, і Килимник стверджував, що він зіграв певну роль в запобіганні ухваленню поправки до виборчої платформи Республіканської партії про надання Україні військової допомоги.

Українські ЗМІ зазначають, що на початку 2000-х Килимник працював в Міжнародному республіканському інституті – некомерційній організації, що базується у Вашингтоні, де займався питаннями Росії. В МРІ підтвердили «Голосу Америки», що Костянтин Килимник працював в московському офісі з 1995-го до 2005-го. Свою діяльність він починав як перекладач, однак виконував і інші завдання. Які саме – в Міжнародному республіканському інституті не уточнили.

Згідно з публікацією Радіо Свобода, Килимник працював з Манафортом і керував його київським офісом з 2005-го до 2015-го. Після обрання Віктора Януковича президентом України Килимник майже весь час провів в Адміністрації президента, де допомагав Манафорту.

Із 2016-го Манафорт і Килимник підтримували зв’язок. Манафорт, згідно з судовими документами, оплачував послуги Килимника. За повідомленнями ЗМІ, листування з Манафортом Килимник вів аж до листопада 2017 року. В останніх листах обговорювався текст статті про роботу Манафорта в Україні. 
…

Державний департамент США закликав негайно звільнити всіх українських політв’язнів, які утримуються в Росії. Про це в мережі Twitter 8 червня заявила речниця Держдепартаменту Гізер Науерт.

«Сполучені Штати закликають негайно звільнити українського журналіста Романа Сущенка і всіх українських політв’язнів, утримуваних Росією. Свободу Сущенку та Сенцову», – написала Науерт.

14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. Як заявив 4 червня адвокат українця Дмитро Дінзе, лікарі, які спостерігають за станом українського в’язня Олега Сенцова, очікують до 30-го дня його голодування негативної реакції, яка вимагатиме їхнього втручання, і тоді можуть почати примусове годування ув’язненого зондом через ніс.

Докладніше про це: Amnesty International: Росія має звільнити Сенцова

4 червня суд у Москві засудив українського журналіста Романа Сущенка до 12 років в’язниці.

Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії 2 жовтня 2016 року. За версією російських спецслужб, він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником. ФСБ стверджує, що Сущенко збирав відомості про російське військо.

За версією самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також спростувало інформацію, про те, що Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України.

Активісти в Україні і світі продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

Після відставки міністр фінансів Олександр Данилюк планує написати автобіографічну книгу. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

Як повідомив Данилюк, у книзі він розповість не лише про діяльність на посаді міністра фінансів, а й про попередній досвід роботи.

«Зараз я відпочиваю. Мені пропонували ще раніше написати книгу – зараз для цього з’явився час. Всі цікаві періоди будуть охоплені, бо є певний зв’язок між подіями. За цей період я був задіяний у багатьох важливих ініціативах і моментах в житті країни, мені є про що розказати», – сказав Данилюк.

На питання чи планує він займатися політичною кар’єрою, відповів: «Я вже перебуваю у політиці».

7 червня Верховна Рада України підтримала подання прем’єр-міністра Володимира Гроймана про звільнення міністра фінансів. Виконувачем обов’язків міністра призначили його колишню заступницю Оксану Маркарову.

Данилюк очолював Міністерство фінансів від квітня 2016 року, до цього він працював на посаді заступника голови Адміністрації президента України.

 
…

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 7 червня підтвердив відкритість альянсу до вступу нових членів. Так у Брюсселі на зустрічі з міністром оборони України Степаном Полтораком Столтенберґ відповів на запитання щодо перспектив вступу України до оборонного союзу.

«Принцип відчинених дверей, один із основних принципів НАТО, є актуальним як для України, так і для інших країн. Вважаю історичною подією, що в новій будівлі штаб-квартири альянсу я першим міністром із країн-партнерів приймаю міністра оборони України Степана Полторака», – сказав Столтенберґ.

Полторак на цій зустрічі поінформував Столтенберґа про особливості воєнно-політичної обстановки в Україні, а також розповів про реформи в українському оборонному відомстві.

«Ми усвідомлюємо, що майбутнє української держави нерозривно пов’язане з членством у системі колективної безпеки й оборони альянсу. Попри складну ситуацію на сході України наш внесок в операції альянсу буде збережено й нарощено», – цитує слова міністра оборонне відомство України.

Раніше 7 червня генеральний секретар НАТО підтвердив, що президент України Петро Порошенко буде запрошений на саміт НАТО 11-12 липня в Брюсселі, але додав, що формат зустрічей із ним ще не визначений.

На засіданні Ради Росія – НАТО 31 травня країни-члени Північноатлантичного альянсу закликали Росію припинити втручання в Україну і намагання зруйнувати єдність альянсу.

Північноатлантичний альянс 9 березня заявив, що визнає прагнення України бути повноцінним членом цієї організації.

Президент України Петро Порошенко 10 березня привітав визнання НАТО прагнення України бути повноцінним членом цієї організації і заявив, що «наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України».
…

Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо заявив, що «з великим задоволенням та радістю» дізнався про ухвалення Верховною Радою закону про Вищий антикорупційний суд.

«Згідно з повідомленнями, ухвалений закон відповідає рекомендаціям Венеційської комісії», – відзначив Букуккіо.

«Це важливий крок вперед для України та для Європи, передусім для громадян України, які занадто довго страждали від зла корупції. Сьогоднішнє голосування показує, що Україна налаштована продовжувати шлях реформ та європейської інтеграції», – додав голова Венеційської комісії й закликав «усіх, кого це стосується, забезпечити швидке створення суду та надати йому відповідні засоби для функціонування».

Верховна Рада України 7 червня ухвалила в цілому закон про антикорупційний суд. Рішення підтримали 315 народних депутатів за необхідних 226.

Детальніше про це: Антикорупційний суд ухвалили. МВФ аналізує, чи буде він прозорим

Перед голосуванням у парламенті виступив президент України Петро Порошенко, який є автором законопроекту. Він заявив, що мета ухвалення документа – «гарантувати ефективну, прозору боротьбу з корупцією і створити незалежний антикорупційний суд».

У Міжнародному валютному фонді наголошували на важливості схвалення законопроекту. Представник МВФ вказав, що остаточна версія цього закону має повністю відповідати зобов’язанням України в рамках програми співпраці, а також рекомендаціям Венеціанської комісії.
…

Президент України Петро Порошенко буде запрошений на саміт НАТО 11-12 липня в Брюсселі, але в якому форматі з ним будуть проводитися зустрічі, ще не вирішено, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. 

«Президент Порошенко буде запрошений на саміт НАТО, однак ми ще не вирішили, в якому саме форматі й вигляді будуть із ним зустрічі. Він буде запрошений не лише тому, що ми вирішили, що в плані буде зустріч з державами-партнерами в рамках програми «Рішуча підтримка», – заявив голова альянсу 7 червня після зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі.

Згідно з інформацією дипломатичних джерел, нова міністр оборони Італії Елізабетта Трента на зустрічах із партнерами по НАТО порушувала й питання санкцій щодо Росії. Столтенберґ запевнив, що на нараді про економічні обмеження щодо Росії не йшлося. 

«Я привітав міністра Тренту з тим, що це її перша зустріч із міністрами НАТО, але можу запевнити, що дискусій щодо санкцій на цих зустрічах немає», – заявив керівник Північноатлантичного альянсу. 

Столтенберґ укотре наголосив, що «санкції надсилають чіткий сигнал Росії, що, коли вона порушує міжнародні закони, коли вона порушує суверенітет і територіальну цілісність сусіда, як це зроблено в Україні, то це повинно мати наслідки». 

«Це і є причиною того, що міжнародна спільнота відповіла їй санкціями, і я їх підтримую», – зазначив Столтенберґ. 

У рамках зустрічей НАТО 8 червня із робочим візитом у штаб-квартирі організації побуває й міністр оборони України Степан Полторак.

Нинішня зустріч у НАТО на рівні голів оборонних відомств відбувається за 5 тижнів до важливого саміту Північноатланчтиного альянсу, який має відбутися у Брюсселі. 
…

Фракція «зелених» у Європарламенті представила 6 червня інтерактивну мапу Росії з місцями тримання політичних в’язнів – серед яких є десятки українців. Автори карти ставлять собі за мету напередодні чемпіонату світу з футболу звернути увагу вболівальників на порушення прав людини в Росії.

На сайті «зелених» представлено дві мапи. На одній схематично зображені стадіони, де відбуватимуться футбольні матчі. Якщо перевести перемикач з положення «чесна гра» (Fair play) в положення «порушення правил» (Foul), то на мапі з’являються місця позбавлення волі, де перебувають політв’язні. На сайті також опубліковано підготовлений правозахисним центром «Меморіал»​ список з понад 100 людей, засуджених за політичними статтями. Серед цих людей – Олег Сенцов, Володимир Балух та інші українці.

Уряд Великої Британії оприлюднив 6 червня заяву щодо чотирьох українців, які голодують у російських тюрмах за висловлення незгоди з анексією Криму – Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олександра Шумкова та Володимира Балуха. «Позбавлення волі цих людей та багатьох інших українців, яких ув’язнили в Росії, здається політично мотивованим. Ми закликаємо російську влади негайно звільнити їх», – мовиться на урядовому сайті.
…

Сполучені Штати внесли українську авіакомпанію «Дарт» до списку санкцій через співпрацю з Іраном, повідомляє Федеральний реєстр США.

Як ідеться в поясненні Управління з контролю за іноземними активами (OFAC), такі дії вжиті «за надання допомоги, спонсорування або надання фінансової, матеріальної, технологічної підтримки або фінансових чи інших послуг на підтримку іранської Caspian Air».

Офіційно санкції проти української компанії набирають чинності 7 червня.

Читайте також: Українські чартери перекидали російських бойовиків «ПВК Вагнера» у Сирію?

У 2017 році дві українські авіакомпанії потрапили під санкції США проти Ірану. Тоді Міністерство фінансів США заявило, що «Хорс» і «Дарт» винаймали свої літаки авіакомпаніям із Ірану, що перебувають під американськими санкціями, і тому зазнали покарання й самі.
…

Міжнародна федерація футболу (ФІФА) заборонила російській співачці Юлії Чичеріній виступати перед уболівальниками чемпіонату світу з футболу в Ростові-на-Дону. Згідно з листом, який сама Чичеріна поширила у Facebook, організація стурбована, що наявність пісень на військову тематику в репертуарі Чичеріної може привернути негативну увагу ЗМІ і нашкодити репутації ФІФА.

У федерації також уточнили, що релігійні і політичні теми на заходах чемпіонату світу зачіпати заборонено, а Чичеріна асоціюється з військовою темою. ФІФА пропонує організаторам фан-фестивалю замінити Чичеріну, виступ якої планувався 15 червня, на іншого виконавця.

Сама співачка називає ФІФА «футболобандерівцями» і пов’язує заборону з тим, що «рок – музика протесту».

Чичеріна схвально ставиться до дій Росії проти України в період із 2014 року. Після початку збройного конфлікту на Донбасі співачка неодноразово відвідувала контрольовані гібридними силами території, де виступала, серед іншого, і перед бойовиками.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Слідчий комітет Росії у Брянській області завершив розслідування і направляє до суду справу щодо українця Олександра Шумкова за звинуваченнями в участі у забороненій в Росії організації. Заяву про це відомство оприлюднило 5 червня на своєму сайті.

«За версією слідства, чоловік брав активну участь в діяльності української екстремістської організації «Правий сектор», спрямованої проти інтересів Російської Федерації і зазіхає на її територіальну цілісність. Зокрема, у вересні 2015 він брав участь у блокуванні автомобільної дороги, перешкоджаючи доставці продовольства та інших життєво необхідних товарів у Республіку Крим. Також Шумков став учасником ряду акцій, спрямованих на залякування жителів Херсонської області, що мітингують проти блокади Криму і закликають до відновлення економічних і політичних відносин з Росією. Про значну роль обвинуваченого у діяльності екстремістського організації свідчить і той факт, що тривалий час він був особистим охоронцем її лідера», – мовиться у повідомленні.

25 травня сестра українського політв’язня в Росії Олега Сенцова Наталія Каплан повідомила, що Олександр Шумков оголосив голодування із солідарності з її братом. Станом на зараз серед затриманих та ув’язнених у Росії із політичних мотивів українців голодує Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Олександр Шумков та Володимир Балух.

У вересні минулого року повідомлялося, що колишній охоронець депутата Верховної Ради Дмитра Яроша Олександр Шумков опинився в російському СІЗО.

Мати зниклого чоловіка повідомила виданню «Українська правда» , що на її домашню адресу надійшов відкритий лист зі Слідчого комітету Федеральної служби безпеки Росії в Брянській області, де було сказано, що Олександр Шумков перебуває в брянському СІЗО. За її словами, Шумкова було затримано працівниками ФСБ за підозрою в участі в екстремістських організаціях.

Світових лідерів на усіх континентах, які можуть відвідати футбольний Чемпіонат світу в Росії, закликають його бойкотувати, аж поки російський президент Путін не виконає вимогу ув’язненого режисера з Криму Олега Сенцова і не звільнить 70 українських політв’язнів, що утримуються у російських тюрмах.

 
…

Оболонський районний суд Києва призначив дебати у справі про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича на 30 і 31 липня цього року, резервною датою визначено 1 серпня. Про це стало відомо на засіданні 6 червня.

Представники захисту Віктора Януковича заявили, що їм потрібно п’ять місяців, аби підготуватися до дебатів. Адвокат Віталій Сердюк пояснив, що захист хоче прослухати все відео допитів свідків, а це – близько 75 годин матеріалу, відтак йому потрібно на це 10 днів. Також, за словами Сердюка, необхідно підготувати стенограми та цитати у відео- та аудіозаписах тривалістю близько 50 годин, на що потрібно до 7 днів.

Ще 10 днів захисники просили для перегляду та аналізу 50 годин відеозаписів адвокатів. На підготовку аргументів адвокати просили 69 днів, а па підготовку тексту дебатів не менше 2 місяців. Крім того, за словами Сердюка, час також потрібен для того, щоб узгодити позицію з клієнтом і врахувати можливі нові докази, які шукає захист.

«Під час цієї роботи захист має брати участь в інших кримінальних справах. З урахуванням усього вищесказаного стороні захисту для підготовки потрібно не менше п’яти місяців, але остаточний термін потрібно узгодити з Януковичем» – заявив Сердюк.

Судді, вислухавши аргументи захисту все ж ухвалили рішення розпочати дебати у цій справі вже 31 липня цього року.

Наступне засідання суду у справі за звинувачення Віктора Януковича у державній зраді призначено на 8 червня. За словами адвоката Сердюка, у цей день має відбутися допит свідка – колишнього керівника штабу служби безпеки президента.

6 червня, тим часом, свідчення давав Андрій Рапопорт, екс-ад’ютант колишнього начальника Генштабу.

Суд над екс-президентом-утікачем триває вже майже рік. Януковичу інкримінують три статті Кримінального кодексу України: ст. 111 (державна зрада), ст. 27, ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

 
…

Український активіст Володимир Балух, який 80-й день продовжує голодування в кримському СІЗО, втратив 30 кілограмів ваги, повідомила 6 червня в Києві адвокат Ольга Дінзе.

«Балух оголосив голодування у кінці березня 2018 року. На даний час він вже майже 2,5 місяці голодує. Єдине – у нього щедо полегшений режим, після першого місяця голодування він перейшов на сухарі і кисіль, бо він схуд на 30 кілограмів. Ми починали його втрачати, і спасибі велике архієпископу Клименту, він умовив його почати приймати хоч якусь їжу», – сказала Дінзе.

Читайте також: «Голодування як вияв презирства до окупаційного режиму» – Володимир Балух

Балух продовжує голодування через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Представник прокуратури Дмитро Величко в Подільському районному суді Києва зачитав обвинувальний акт у справі про замах на вбивство командира добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва – Адама Осмаєва та його дружину Аміну Окуєву.

Раніше прокуратура Києва завершила досудове розслідування відносно 58-річного громадянина Російської Федерації. Зловмиснику інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (замах на вбивство).

«Під час досудового розсілудвання обвинувачений неодноразово змінював свою позицію. На першочергових етапах було безліч заяв та клопотань щодо прізвища його, щодо мети зустрічі та інших обставин. Всі ці етапи були перевірені, в тому числі на підставі свідчень як свідків, так і потерпілих», – вказав після засідання прокурор Величко.

Він також назвав мотивом замаху проукраїнську позицію Осмаєва та Окуєвої. «Активна позиція потерпілих, висловлювання, безліч інтерв’ю щодо обставин на території Донецької і Луганської областей відносно Російської Федерації», – вказав представник обвинувачення.

Підсудний Артур Денісултанов перед початком судового засідання заявив, що «поважав і цінував» потерпілих, і назвав «маячнею» плани вбити Осмаєва та Окуєву. «Слідчий пише, що я придбав зброю у невстановленому місці, у невстановленої особи, за невстановлений обставин. Якщо відбитки стерти, то не можна стерти сліди ДНК, навіть через 20 років. Але нічого такого не виявлено. А вони кажуть, що я достав пістолет і зробив постріл», – сказав підсудний журналістам.

У червні 2017 року Києві було затримано громадянина Росії Артура Денісултанова, при якому був паспорт на ім’я громадянина України Олександра Дакара, за підозрою в замаху на екс-командира батальйону імені Джохара Дудаєва Адама Осмаєва. Осмаєв був госпіталізований з кульовими пораненнями. Денісултанов також був поранений дружиною Осмаєва Аміною Окуєвою.

Денісултанов стверджує, що у слідства немає доказів його вини в замаху на Адама Осмаєва. Він наполягає на своїй непричетності до цього злочину. За версією Денісултанова, пістолет «Глок», з якого, як стверджує слідство, він стріляв в Осмаєва, йому не належить. Денісултанов заявив, що то він є жертвою Осмаєва і його нині покійної дружини Аміни Окуєвої.

Аміна Окуєва загинула ввечері 30 жовтня 2017 року під Києвом від вогнепального поранення. Правоохоронці розслідують справу за статтею «умисне вбивство, вчинене на замовлення». Як заявив Юрій Луценко у програмі «Право на владу» на телеканалі «1+1», станом на початок червня у розслідуванні цієї справи прогресу немає.
…

Cполучені Штати закликають Україну створити антикорупційний суд, який би відповідав вимогам Міжнародного валютного фонду. Про це йдеться в поширеній 5 червня заяві речниці Держдепартаменту США Гізер Науерт.

«Сполучені Штати закликають уряд України запровадити глибокі, всеосяжні та своєчасні реформи, які б відображали вимоги, подані громадянами України під час Революції гідності: припинення систематичної корупції, швидке економічне зростання та європейське майбутнє для всіх українців», – зазначається в заяві.

У Держдепі наголошують, що корупція «продовжує загрожувати національній безпеці, процвітанню та демократичному розвитку в Україні».

«Сполучені Штати повністю підтримують Міжнародний валютний фонд, який визначатиме, чи новий закон про створення суду відповідає зобов’язанням України за програмою МВФ. Ми погоджуємося з МВФ, що будь-яке законодавство, що створює антикорупційний суд, повинно включати центральну роль ради міжнародних експертів для забезпечення вибору кваліфікованих суддів», – ідеться в заяві.

«Антикорупційному суду належить виконати важливу роботу задля народу України», – вказує зовнішньополітичне відомство США.

Верховна Рада 5 червня продовжила розгляд проекту закону про Вищий антикорупційний суд. 

Читайте також: Гройсман заявляє, що піде у відставку без антикорупційного суду

1 березня Верховна Рада України проголосувала за президентський законопроект № 7440 про антикорупційний суд у першому читанні.

Голова парламенту Андрій Парубій очікує, що голосування в другому читанні відбудеться 7 червня.
…

У Службі безпеки України не підтверджують автентичність списку із 47 людей, які нібито є потенційними жертвами російських спецслужб. Про це заявила речниця СБУ Олена Гітлянська. Вона вказала, що ця інформація є таємницею слідства, а спецслужба нікому в засобах інформації список не передавала.

Схожим на «напівфейковий анонс» назвав поширення інформації політолог Максим Осадчук, який нібито фігурує в цьому списку.

«Чи цей список, опублікований Strana.ua, досить сумнівним ресурсом зі всіх точок зору, є ідентичним із тим списком, про який говорить СБУ після прес-конференції (голови спецслужби) Грицака та (російського журналіста) Бабченка, це контроверсійні питання, і наразі я б не робив жодних висновків», – заявив Осадчук.

Більшість зі списку є людьми, лояльними до української влади, вказав письменник Юрій Вінничук.

«Важко зрозуміти логіку тих, хто список 47 вважає вигадкою СБУ. Бо, мовляв, тут мета взяти цих журналістів, а там є і письменники, під прес, щоб вони під загрозою замаху на себе стали лояльними до влади. Але це маячня, бо більшість зі списку якраз лояльні до влади», – написав письменник у Facebook.

Групу журналістів та громадських діячів 1 червня викликали до Служби безпеки України. Як заявив тоді російський і український журналіст Матвей Ганапольский у коментарі телеканалу «Прямий», учасники зустрічі підписали документ про нерозголошення.

Водночас він повідомив загальну тему розмови в СБУ. «Це була зустріч, пов’язана, по-перше, зі справою Бабченка, по-друге, з питаннями безпеки журналістів, які працюють в Україні зараз», – сказав Ганапольский. Факт зустрічі підтвердили й деякі інші її учасники

У СБУ не підтверджували проведення цієї зустрічі і її мети.

Генеральний прокурор Юрій Луценко 1 червня заявив, що завдяки інсценуванню вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка силовикам вдалося отримати список з 47 потенційних жертв. За словами Луценка, сьогодні цим людям повідомили «про небезпеку й організовується їхній захист».

Увечері 29 травня поліція заявила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка.

30 травня голова СБУ Василь Грицак оголосив, що вбивство було інсценуванням, а журналіст живий. Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Г., якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби. Як заявляв голова СБУ, організатор вбивства Бабченка говорив про «необхідність усунення 30 людей на території України».

Шевченківський районний суд Києва 31 травня арештував на 60 діб затриманого Бориса Германа, якого в СБУ вважають організатором планованого убивства російського журналіста Аркадія Бабченка.

Журналіст залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але обрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наказав порушити дисциплінарне провадження стосовно заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського. Про це повідомив 4 червня речник голови уряду Василь Рябчук.

«Мета – вивчення інформації, поширеної в ЗМІ, щодо його висловлювань.Знаючи прем’єра, впевнений: якщо скандальні слова заступника міністра про смертельно хворих людей дійсно мали місце, йому точно буде непереливки», – вказав Рябчук.

Прес-служба Міністерства охорони здоров’я 3 червня повідомила, що Олександр Лінчевський приносить вибачення за «неприпустимо невдало використані вислови» про неефективне лікування онкохворих за кордоном під час виступу в Рахунковій палаті.

Крім того, у відомстві привернули увагу «до неприпустимості розповсюдження некоректного припущення щодо високого рівня смертності (25%) серед пацієнтів, яких міністерство направляло на лікування за кордон».

Читайте також: Більшість людей неправильно розуміє, що саме викликає рак

У МОЗ зазначили, що вважають кінцеві результати програми «Лікування громадян України за кордоном» загалом успішними.

Читайте також: Штучний інтелект допоможе британцям побороти рак

«За останні два роки відправлено на лікування в півтора рази більше пацієнтів, ніж за попередні шість років сукупно. Перебування пацієнтів у черзі скоротилось з року до місяців, іноді тижнів. Формується мережа перевірених і надійних світових клінік-партнерів, з якими йде системна співпраця. Шанс на подовження життя отримують понад 75% пацієнтів», – підкреслили в міністерстві.

2 червня на сайті «Онкологічний портал України» з’явилася стенограма виступу Лінчевського під час засідання Рахункової палати у відповідь на запит голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець.

Згідно з нею, Лінчевський заявив: «Щодо ефективності. Щодо нерезультативності і неекономності використання грошей. У сухому залишку 25 відсотків пацієнтів, власне, помирають. Тобто кожен четвертий лікується за кордоном неефективно. Друзі, колеги! Це рак. Вони всі помруть. Вони всі помруть без варіантів. І ефективність цієї програми є нуль відсотків. Ті проблеми, тобто ті онкологічні захворювання, які, власне, потребують трансплантації кісткового мозку, вони закінчуються смертю. Рано чи пізно».
…

Лікарі, які спостерігають за станом українського в’язня Олега Сенцова, очікують до 30-го дня його голодування негативної реакції, яка вимагатиме їхнього втручання. Про це за підсумками відвідання Сенцова в колонії в російському місті Лабитнангі заявив 4 червня його адвокат Дмитро Дінзе.

«Коли таке станеться, його зондуватимуть, заливатимуть поживну суміш в ніс. Однак, якщо він не перестане і після цього відмовлятися від їжі, то кінець буде фатальний. Це не була погроза, лікар просто попередив Олега», – вказав Дінзе.

«Виглядає він у цілому нормально, за ним стежать лікарі. Робили ультразвукове дослідження, оглядали. Внутрішні органи в нормі, перебуває в задовільній формі», – так захисник описав нинішній стан українця.

Дмитро Дінзе, кінорежисер Аскольд Куров, який також зустрівся з Сенцовим 4 червня, та кримський архієпископ УПЦ КП Климент залишилися в місті Лабитнангі. Священик, дозвіл на побачення якого з Сенцовим дала адміністрації колонії, в понеділок не встиг зустрітися зі співвітчизником.

«Співробітники колонії спочатку дали зрозуміти Сенцову, що він може зустрітися або з Куровим, або з архієпископом Климентом. Хто такий Климент, він не знав, і відмовився від зустрічі з ним. Пізніше адвокат пояснив, що за російським законодавством Сенцов має право на відправлення релігійних потреб і це не буде відбуватися за рахунок кількості дозволених побачень, а також розповів про діяльність архієпископа для підтримки політв’язнів і їхніх родин у Криму. Олег написав згоду на зустріч із формулюванням «несподівано виникла необхідність у сповіді», – так описав ситуацію з відмовою і наступною згодою Сенцова на зустріч зі священиком журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях.

Пізніше до нього долучились Олександр Кольченко та Олександр Шумков.

Окрім того, в анексованому Росією Криму продовжує оголошене у березні голодування український активіст Володимир Балух. Його громадським захисником є архієпископ Климент, саме він переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів із чорного хліба і чай із медом), який підтримує «балансування на нульовій позначці».

Олега Сенцова і Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року разом із ще двома людьми за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова й Кольченка до списку політв’язнів.
…