Україна

Колишньому прикордоннику повідомили підозру за сприяння в незаконному переправленні колишнього президента Петра Порошенка через кордон у січні 2018 року, повідомив Офісі генерального прокурора. Тоді програма журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») розповіла про таємну поїздку тодішнього президента на Мальдіви. 

Підозра колишньому прикордоннику оголошена за частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України).

«Прикордонник у січні 2018 року надав незаконну вказівку підлеглим військовослужбовцям на незаконний пропуск через кордон України, всупереч існуючого порядку, поза пунктом пропуску, президента України та осіб, що його супроводжували, на відпочинок на Мальдіви», – заявили в прокуратурі.

Згідно з повідомленням, слідство перевіряє причетність військовослужбовця та інших осіб з числа керівництва Державної прикордонної служби України і Управління державної охорони України до переправлення через державний кордон колишніх високопосадовців без належної процедури паспортного та митного контролю.

На початку серпня 2019 року ДБР оголосило про старт перевірки можливих фактів організації незаконного переправлення Порошенка через український державний кордон.

Справа стосується його відпочинку на Мальдівах у січні 2018 року, про який розповідали журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA: Перший») у своєму розслідуванні «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента Порошенка».

Сам колишній президент переконує, що перетинав український кордон у відповідності до норм закону.

 
…

Національне агентство з питань запобігання корупції вручило два протоколи про адміністративне порушення президентові Володимиру Зеленському в зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, повідомила пресслужба НАЗК.

За повідомленням, відповідні матеріали будуть передані до суду.

«Президент особисто повідомив НАЗК про факт порушення. Так, після вступу на посаду президента України Володимир Зеленський здійснив купівлю та продаж облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Загальна вартість придбаних та проданих боргових цінних паперів перевищувала 50 прожиткових мінімумів. Таким чином, Володимир Зеленський мав подати до Реєстру декларацій повідомлення про суттєві зміни у майновому стані протягом 10 днів з часу купівлі й продажу ОВДП. Такого повідомлення до Реєстру не надійшло», – йдеться в повідомленні НАЗК від 7 липня.

У НАЗК наголошують, що рівність громадян перед законом «є базовим принципом, закладеним у Конституції України і основною засадою діяльності НАЗК».

Напередодні Зеленський визнав, що не вказав у декларації про зміни в майновому стані.

З 2016 року, відповідно до закону «Про запобігання корупції», президент України, прем’єр, урядовці, депутати, високопосадовці та держслужбовці повинні в електронному вигляді декларувати свої доходи. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) контролює та перевіряє декларації цих осіб, що уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
…

Президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з угоди про створення Ради керівників підрозділів фінансової розвідки держав – учасниць СНД.

«Вийти з Угоди про створення Ради керівників підрозділів фінансової розвідки держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, учиненої 5 грудня 2012 року в Ашгабаті», – ідеться в документі.

Зеленський доручив Міністерству закордонних справ повідомити Виконавчому комітетові СНД про вихід України з угоди.

Україна з 2014 року оголосила про початок виходу з СНД і перестала платити внески в цю організацію.
…

В Офісі генерального прокурора повідомили, що в Києві затримано громадянина України за фактом «керівництва та участі у терористичній організації», яка причетна до збиття пасажирського літака у небі над Донбасом в 2014 році.

«За даними слідства, громадянин брав активну участь у створенні «Розвідувального управління ДНР» окупаційної адміністрації РФ в Донецькій області та виконував завдання спецслужб країни-окупанта. Зокрема, керував агентурною мережею, яка за його наказами мала здійснити ряд терористичних актів та диверсій на підконтрольній Уряду України території. Наразі тривають першочергові слідчі дії. Затриманому готується повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – повідомила пресслужба ОГП.

Згідно з повідломленням, встановлено, що керівники та представники так званого «Розвідувального управління ДНР» безпосередньо причетні до збиття пасажирського літака рейсу MH17.

«Досудове розслідування здійснюється слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України», – зазначили в ОГП.

В СБУ, у свою чергу, зазначили, що затриманому інкримінується «створення терористичної групи чи терористичної організації».

В повідомленні вказано, що йдеться про громадянина К., який протягом 2014-2020 років здійснював функції одного з «кураторів» керівників так званого «ДНР» за лінією Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Росії (ГРУ).

«У розпорядженні СБУ є записи телефонних розмов К., які розкривають деталі міжвідомчих війн між ГРУ та ФСБ за контроль над «керівниками» терористичної організації «ДНР»… Також важлива частина оприлюднених записів – розмови К. із генерал-майором ГРУ Сергієм Дубінським (позивний «Хмурий») та Леонідом Харченком (позивний «Крот»), яких оголошено у міжнародний розшук у справі рейсу MH17, збитого в липні 2014 року», – зазначили в СБУ.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердама в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – як технічне, так і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.​

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
…

Дружину проукраїнського активіста з Криму Олега Софяника, який раныше переїхав на материкову частину України, разом із півторарічним сином удруге не випустили з окупованого Росією півострова. Про це Радіо Свобода розповів сам Олег Софяник.

Як він повідомив, дружина з сином хотіли вїхали на материкову Україну через КПП «Чонгар». На адмінкордоні кордоні щодо Анжеліки та сина співробітники ФСБ застосовували методи психологічного тиску, розповів Софяник.

«Вона показала російські документи, не повинно було бути ніяких проблем. Зараз виїзд із Криму тільки за російськими документами, якщо показують люди український паспорт, за це може бути штраф – 2–5 тисяч рублів. Тому дружина показала російський паспорт. Співробітники ФСБ завели її в будку, кричали, погрожували, розпитували про мене, про мої антиросійські дописи тощо й заборонили виїздити. Тепер дружина налякана, просить, щоб я забрав їх із сином, але мені в’їзд до Криму закритий, мене одразу ж там або арештують, або зачинять у психушці», – сказав Олег Софяник.

Він називає це тиском ФСБ на нього і його родину.

Раніше дисидент і проукраїнський активіст, плавець-марафонець Олег Софяник, який нещодавно залишив Крим й оселився на Дніпропетровщині, заявив про фабрикування російською владою окупованого півострова справи проти його дружини Анжеліки Софяник, яка залишилася в Криму. 19 червня його дружину й сина, які хотіли залишити Крим і перебратись до нього, не пропустили на адмінкордоні, пославшись на проблеми з документами. Пізніше, як розповів Олег Софяник, стало відомо, що в Криму проти його дружини відкрито кримінальне провадження через нібито крадіжку.

Сам він зміг залишити Крим тільки з третьої спроби: у квітні 2020 року його двічі не випустили з півострова з надуманих причин, а в червні випустили, пояснивши, що його повернення «небажане».

 
…

Міністерство оборони Естонії 7 липня повідомило, що відправило партію пістолетів «Макарова» (2400 одиниць) в Україну, щоб підтримати «посилення оборонних можливостей України». Повідомляється, що запит на таку зброю надійшов з України.

«Постійна агресія Росії в Криму та на сході України є неприйнятною і має ширший вплив на безпеку всієї Європи. З допомогою цієї поставки ми підтримуємо нашого союзника, який воює шостий рік», – заявив міністр оборони Юрі Луйк.

За його словами, Естонія послідовно підтримує Україну і наполягає, що суверенітет і територіальна цілісність країни мають бути відновлені.

«Окрім надання зброї, Естонія підтримує Україну у підготовці спеціальних підрозділів та у галузі військової медицини та ділиться досвідом у сфері територіального та кіберзахисту», – сказав міністр.

Як повідомили у Міноборони, транспортні витрати у майже 7 тисяч євро з транспортування зброї взяла на себе Естонія.
…

Київський апеляційний суд на 13 липня відклав розгляд апеляції захисників на продовження арешту військової медсестри Яни Дугарь, яка є фігуранткою справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

«Сьогодні вчергове прокурори не з’явилися на засідання, за півтора місяці не ознайомилися з матеріалами. У справі 13 прокурорів з 20 травня», – повідомив у фейсбуці адвокат Дугарь Віталій Коломієць.

За словами адвоката, суд відклав засідання на 12:15 13 липня.

Він також опублікував копію клопотання прокуратури до головуючого судді з проханням відкласти засідання у зв’язку із зайнятістю прокурорів у інших судових засіданнях та необхідністю додаткового часу для ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги.

Напередодні Київський апеляційний суд 6 переніс розгляд скарги адвокатів ветерана бойових дій на Донбасі Андрія Антоненка, іншого підозрюваного у справі про вбивство Павла Шеремета, на 9 липня.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. 22 травня поліція повідомила, що завершила досудове слідство.

2 липня Національна поліція повідомила, що справа Шеремета готова для передачі до суду.

Антоненко та Кузьменко перебуватимуть під арештом до 23 і 24 липня відповідно. Дугарь у травні відпустили під заставу в 168 тисяч гривень, яку зібрали громадяни.
…

Виконувачкою обов’язків голови Антимонопольного комітету призначили Ольгу Піщанську. Про це йдеться в повідомленні АМКУ, оприлюдненому 6 липня.

«Від сьогодні (6 липня – ред.) в.о. голови АМКУ є перша заступниця голови – державна уповноважена Ольга Піщанська», – йдеться в повідомленні.

На посаді першого заступника голови АМКУ Піщанська перебувала від вересня минулого року.

3 липня Верховна Рада підтримала постанову про звільнення Юрія Терентьєва з посади голови Антимонопольного комітету України.

Парламент призначив Терентьєва головою АМКУ в травні 2015 року.
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура поки не підготувала нове звернення до Вищого антикорупційного суду, який скасував заочний арешт Олександра Клименка, колишнього міністра доходів і зборів часів президента Віктора Януковича, повідомили Радіо Свобода в пресслужбі САП.

«Поки немає звернення», – сказала речниця САП Ольга Постолюк.

У червні вона розповідала Радіо Свобода, що «процес триває, робимо все ґрунтовно, поспішати там не варто».

18 травня речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис повідомила Радіо Свобода, що суд скасував рішення про заочний арешт Клименка. Пізніше у ВАКС пояснили своє рішення тим, що колишній міністр не вважається оголошеним у міжнародний розшук.

21 травня в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили Радіо Свобода, що вивчають рішення суду і готуватимуть повторне звернення.

У серпні 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду задовольнив клопотання прокурора й обрав колишньому міністру доходів і зборів Олександрові Клименку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заочно.

За даними тодішньої Генпрокуратури, досудове розслідування щодо Клименка завершили в квітні 2017 року. Його підозрюють в участі у створенні злочинної організації, фіктивному підприємництві, привласненні майна через службове становище, службовому підробленні. Колишньому посадовцю інкримінують заволодіння коштами державного бюджету на 3,1 мільярда гривень.

Олександр Клименко був міністром доходів та зборів в уряді Миколи Азарова з 2012 по 2014 рік. Після Революції гідності втік з України.
…

У Вищій раді правосуддя заявляють, що її члени «незалежні від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання». Водночас у ВРП так і не відповіли на конкретні питання щодо можливого конфлікту інтересів у них у справі судді Окружного адмінсуду Павла Вовка. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) з’ясували, що троє членів ВРП не взяли самовідвід у справі судді Вовка, якого підозрюють у втручанні в роботу судових органів – попри можливий конфлікт інтересів.

«Член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання (частина 4-та статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»)», – йдеться у відповіді ВРП на запит «Схем», яка надійшла в редакцію 6 липня.

На конкретні питання журналістів, адресовані безпосередньо до членів Вищої ради правосуддя, в установі не відреагували.

20 серпня 2019 року Вища рада правосуддя не підтримала клопотання Генеральної прокуратури про тимчасове відсторонення судді Окружного адмінсуду Павла Вовка від здійснення правосуддя – «у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності».

За даними НАБУ і Генпрокуратури, Вовк та інші судді Окружного адмінсуду фігурували у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання у діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Національне антикорупційне бюро оприлюднило записи розмов ймовірно суддів Окружного адмінсуду, зокрема, його голови – Павла Вовка.

Як з’ясували «Схеми», в той день, коли ВРП ухвалювала рішення щодо судді Вовка, ще троє членів ВРП не оголосили самовідвід, хоча в них – можливий конфлікт інтересів.

Так, доповідач у справі Вовка, тодішній голова ВРП Володимир Говоруха, раніше отримував позитивне судове рішення у приватній справі від суддівської колегії, членом якої був Павло Вовк. Відповідно до цього рішення, Говорусі в 2011 році мали виплатити майже 268 тисяч гривень як «недоотриману заробітну плату», а ще близько 241 тисячі – як «недоотримане довічне грошове утримання».

Вовк також раніше ухвалив позитивне рішення у приватній справі ще одного члена ВРП, який розглядав питання щодо відсторонення його від правосуддя – Віктора Шапрана. У 2012 році суддя Вовк задовольнив прохання тодішнього судді Київського апеляційного господарського суду Шапрана не платити з його зарплати податки державі в розмірі 14 тисяч гривень. Ці гроші мали бути зараховані судді Шапрану як його дохід.

Імовірний конфлікт був і в Андрія Овсієнка, який теж розглядав справу щодо відсторонення Вовка від здійснення правосуддя у серпні 2019 року і який нині очолює ВРП. Його дружина – Оксана Овсієнко, як кандидатка у судді, за кілька місяців до цього розгляду проходила стажування в Окружному адмінсуді. А Павло Вовк, як голова суду, і мав призначити для дружини члена ВРП «коуча-наставника» в суді.

Крім Вовка, 20 серпня 2019 року ВРП відмовилась відсторонити від правосуддя ще одного суддю Окружного адмінсуду, який також фігурує на так званих «плівках Вовка» і якого також підозрюють у втручанні у роботу судових органів – Ігоря Погрібніченка.

Як з’ясували «Схеми», на тому засіданні був присутній також член Вищої ради правосуддя Віктор Грищук, у справі якого раніше суддею виступав згаданий Погрібніченко.

Цей суддя розглядав питання правомірності призначення Віктора Грищука членом Вищої ради правосуддя. Спочатку суддя Погрібніченко залишив заяву без руху, бо знайшов у ній недоліки, а згодом і взагалі повернув її позивачу.

«Про це прямо говорить закон «Про судоустрій і статус суддів», що член ВРП не має і не може розглядати питань, якщо цей суддя розглядав чи розглядає справи щодо члена ВРП – тут очевидний конфлікт інтересів», – вважає експертка ГО «Центр протидії корупції» Галина Чижик.

Окремо журналісти відправили запит до НАЗК із питаннями щодо можливого конфлікту інтересів у членів ВРП.

У липні 2019-го представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси – «у межах розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень головою та окремими суддями Окружного адмінсуду Києва».

Четверо суддів, у тому числі Вовк та Погрібніченко, отримали підозри. Нині досудове розслідування завершене, сторони знайомляться з матеріалами справи, яка невдовзі має бути передана до суду.

У суді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском. Сам Павло Вовк заявляв, що вважає оприлюднені детективами записи «компіляцією і монтажем».

21 січня Павла Вовка повторно обрали головою Окружного адмінсуду Києва.

Раніше «Схеми» повідомляли, що співробітники Вищої ради правосуддя перешкоджали роботі знімальної групи, посилаючись, у тому числі, на «порушення порядку доступу до службових приміщень», прописаного ВРП. Водночас медіаюристи назвали це «перешкоджанням законній роботі журналістів» – оскільки журналісти мають право «безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень».
…

Російська компанія «Північний потік-2» отримала можливість використовувати трубоукладальні судна з якірним позиціонуванням в територіальни водах Данії – про таке рішення повідомило Датське енергетичне агентство 6 липня.

«Зміна (в умовах будівництва – ред.) означає, що компанія може використовувати трубоукладальні судна з якорями окремо від або разом із суднами з динамічним позиціонуванням», – зазначає агентство.

Рішення, пояснюють в установі, відповідає Акту про континентальний шельф та зобов’язанням Данії згідно з Конвенцією ООН про морське право. За цими документами Копенгаген мусить дозволити прокладання труб з урахуванням вимог безпеки, захисту ресурсів та довкілля.

Читайте також: Сенатори США підготували нові санкції проти «Північного потоку-2»

За повідомленням, Данія отримала запит «Північного потоку-2» на використання трубоукладальних суден з якорним позиціонуванням 4 червня.

Данія, що була країною, яка найдовше блокувала проходження російського газогону «Північний потік-2» дном Балтійського моря, погодилася на його прокладання на своєму шельфі в жовтні 2019 року.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

Російський газогін планують добудувати наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.
…

Питання деокупації Криму окремо від «мінських переговорів» щодо Донбасу?
…

Авіатрафік у повітряному просторі України в червні впав на 87,1% порівняно з червнем 2019 року, повідомило Державне підприємство обслуговування повітряного руху (Украерорух).

«Кількість польотів в українському небі після відкриття авіасполучення відновлюється дуже повільно. Кількість виконаних у червні 2020 року польотів, які Украерорух забезпечив аеронавігаційним обслуговуванням, становить 4 584 рейси – це на 87,1 % менше порівняно з червнем 2019 року», – йдеться в повідомленні.

За даними Украероруху, із загального числа польотів у червні 1403 були внутрішніми (скорочення кількості на 53,9% порівняно із червнем-2019), 1650 – міжнародні (скорочення на 89,5%) і 1531 – транзитні (скорочення на 90,8%).

Українські авіакомпанії здійснили в червні 1778 рейсів, іноземні – 2806 рейсів.

Найбільшим залишається падіння обсягів транзитних польотів в українському повітряному просторі: цей показник у червні 2020 року майже на 91% нижчий порівняно з показником 2019 року, йдеться в повідомленні.

«Транзитні потоки завжди становлять основну частину доходів провайдерів аеронавігаційного обслуговування – зокрема, у структурі доходів Украероруху до 2014 року частка таких надходжень дорівнювала майже 70%. За шість років втрати за найбільш прибутковим джерелом надходжень за обслуговування транзитних потоків перевищують 20 мільярдів гривень», – повідомили в Украерорусі.

5 червня Україна відновила внутрішні пасажирські авіаперевезення, а 15 червня запустила міжнародне авіасполучення після кількох місяців перерви, пов’язаної з карантином, запровадженим через поширення коронавірусу.

 
…

Секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов заявляє, що російська мова не може бути другою державною в Україні. Як заявив Данілов в інтерв’ю «Українській правді», для нього питання мови – «принципове». 

«Є речі, наприклад, питання мови – це дуже важливе, принципове питання для держави. Ніякої другої, російської, у нас бути не може – не тому, що її не треба вивчати, її не треба знати. Якщо ми кажемо про Україну – то має бути тільки державна українська мова», – заявив Данілов. 

«Чи має бути друга мова в Україні? Звичайно, має бути. Але це має бути англійська мова, яка має вивчатися, починаючи з дитячого садочка. Усі громадяни України, якщо ми хочемо бути в цивілізованому світі, мають знати, використовувати англійську мову. Це є обов’язкова річ», – додав він. 

7 липня Конституційний суд України починає розглядати конституційне подання 51 народного депутата про конституційність закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Автори подання наполягають на неконституційності закону, заявляючи, що він «спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин України, дискримінацію громадян за мовними ознаками».

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 
…

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов в інтерв’ю «Українській правді» не бачить можливості для проведення виборів на Донбасі.

«Що стосується виборів на Донбасі – мають відбутися певні умови, щоб вони там відбулися. На сьогодні, на день нашого спілкування я не бачу, як там можуть відбуватися вибори. Якщо будуть якісь зміни, якісь процеси, рано чи пізно там будуть вибори відбуватися», – заявив Данілов.

Він наголосив, що вибори мають відбуватися на українській території, над виборчими дільницями мають вивісити українські прапори.

«Мають бути українські засоби масової інформації, українські політичні сили. Вони мають відбуватися за українським законодавством, за українською Конституцією, і українська Центральна Виборча Комісія має їх там проводити. Поки що мені складно уявити такі умови», – зазначив Данілов.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв про бажання провести місцеві вибори в жовтні 2020 року на всій території країни, включно з окремими районами Донецької і Луганської областей.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Посольство України в Греції прокоментувало новину про 17 українських громадян, які не змогли потрапити до цієї країни 4 липня. Як стверджують у дипломатичному відомстві, після отримання інформації про подію черговий консул зв’язався з українцями в аеропорту.

«Посадова особа посольства зранку 5 липня прибула до поліцейського відділку і доставила питну воду і засоби особистої гігієни громадянам України. Завдяки проведеній роботі з поліцією українцям було дозволено додатково купувати напої та їжу на території поліцейської дільниці аеропорту», – йдеться в повідомленні.

Харчування пасажирам, за даними дипломатичного представництва, забезпечили авіакомпанії Wizzair та Rayanair. Вони ж мають доставити їх назад в Україну.

«Повернення наших громадян додому можливо першими зворотніми рейсами Афіни – Київ: Wizzair – 07.07 о 21.55, Ryanair – 06.07 ( щодо точного часу рейсу очікується підтвердження). Консули України співпрацюють з відповідними державними структурами Греції для того, щоб до непропущених громадян України, яких віднесено до категорії «небажані», не застосовувалась процедура «депортації», – повідомляє посольство.

Відомство нагадує про необхідність «уважного вивчення інформації щодо режиму в’їзду» до Греції. В’їзд до цієї країни для громадян України наразі заборонений, проте авіакомпанії, стверджують у посольстві, все одно беруть пасажирів на рейси з України до Афін.

Читайте також: Кілька держав Європи посилили карантинні обмеження через спалахи COVID-19​

Вранці 5 липня «Європейська правда» повідомила, що в аеропорту Афін затримали 17 громадян України, які прилетіли до Греції з Києва, через заборону на в’їзд до ЄС громадянам третіх країн.

Із 1 липня ЄС дозволив в’їзд туристам лише з 15-ти країн. Україна до так званого «безпечного списку» не потрапила, за винятком окремих категорій (люди з дозволом на проживання в ЄС та члени їхніх родин, а також мандрівники, які мають поважні причини).
…

Тимчасова виконувачка міністра енергетики Ольга Буславець розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, як це – бути першою жінкою на її посаді.

На питання про те, чи їй доводилося стикатися з сексизмом в роботі, урядовиця відповіла коротко.

Читайте також: «Корабельна сосна» і ще 4 сексистські скандали нової влади​

«Для того, щоб бути сприйнятою у цій чоловічій галузі, звичайно, потрібно бути на дві голови вище будь-якого чоловіка. Тому дійсно потрібно було дуже багато працювати і бути висококваліфікованим фахівцем для того, щоб тебе сприймали, щоб тебе в галузі підтримували, ти міг ухвалювати рішення, які підтримувалися б і виконувалися б, і було розуміння, для чого це робиться, та була би відповідна довіра від галузі», – сказала вона.

Буславець очолила Міністерство енергетики та захисту довкілля (згодом – Міністерство енергетики) за рішенням уряду 16 квітня 2020 року. Перед тим її призначення мала розглядати Верховна Рада на своєму засідання 30 березня, але в останній момент питання зняли з голосування на вимогу президента Володимира Зеленького.

Вона перша жінка на цій посаді в історії України.
…

У неділю на горі Карачун відбулися урочистості до шостої річницю звільнення Слов’янська від проросійських бойовиків, повідомляє пресслужба Міністерства внутрішнії справ.

«Шість років тому, 5 липня 2014 року, завдяки успішним діям військовослужбовців та добровольців було звільнено від російський терористичних збройних формувань міста Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка та інші населені пункти північної частини Донеччини. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков привітали з пам’ятною датою всіх містян та учасників тих героїчних подій під час візиту на гору Карачун. Захід відбувся за участі послів Польщі, Латвії, Естонії та Словаччини», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував міжнародним партнерам за підтримку. На заході були присутні, зокрема, посол Латвії в Україні Юріс Пойканс, посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, посол Естонії в Україні Каймо Кууск та посол Словаччини в Україні Марек Шафін.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков нагадав, що саме під Слов’янськом захищав Україну Віталій Марків, який нині незаконно ув’язнений в Італії.

Раніше також президент України Володимир Зеленський привітав українців із днем звільнення Краматорська і Слов’янська від проросійських бойовиків.

Звільнення Слов’янська стало переломним моментом у визволенні низки інших міст та селищ Донбасу. Бої за Слов’янськ тривали з квітня до липня 2014 року. Підтримувані Росією бойовики покинули місто в ніч на 5 липня 2014-го. Це дало змогу українським військовим протягом 5-6 липня встановити контроль над містами Краматорськ, Артемівськ, Дружківка та Костянтинівка.
…

Експрем’єр-міністр і колишній виконувач обов’язків голови Нацбанку Арсеній Яценюк не розгляжає можливості стати головою Національного банку України після відставки Якова Смолія, повідомила у фейсбуці речниця політика Ольга Лаппо.

«Знову понеслися чутки і посипалися «заказухи» про призначення Арсенія Яценюка на посаду голови НБУ. Як прессекретар Арсенія Яценюка хочу ще раз категорично спростувати спекуляції на цю тему. Ми вже неодноразово спростовували ці чутки – і в травні 2017-го, і в лютому 2018-го, і в лютому 2019-го і в березні 2020-го. Наголошую: Арсеній Яценюк не розглядав, не розглядає і точно не розглядатиме такої можливості. Крапка», – повідомила Лаппо.

3 липня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що вже є короткий список кандидатів на посаду голови Національного банку України, втім жодних прізвищ він не назвав.

3 липня Верховна Рада України задовольнила заяву про відставку Якова Смолія з посади голови Нацбанку. Ввечері 1 липня він написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск».

В Офісі президента у відповідь на занепокоєння з боку інвесторів і бізнес-спільноти запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики напередодні десять разів відкривали вогонь на Донбасі, один український військововслужбовець зазнав поранення.

«Від початку поточної доби збройні формування РФ два рази порушили режим припинення вогню. У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», противник на світанку відкривав вогонь з 82-х мм мінометів та великокаліберних кулеметів на підступах до Павлополя. Також ворог обстріляв позиції українських захисників з гранатометів різних систем та великокаліберного кулемету поблизу Мар’їнки», – повідомили у штабі.

Повідомляється, що за поточну добу втрат у ЗСУ немає.

Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Понад сотня львів’ян зібралась у центрі Львові біля пам’ятника Шевченкові на акцію «Понад 100 днів брехні», виступаючи проти переслідувань волонтерки Юлії Кузьменко, ветерана АТО Андрія Антоненка і військової медсестри Яни Дугарь, яких нині підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. Це були представники різних громадських організацій і політичних сил, але без партійної символіки.

«Всі ми об’єднані тим, що вимагаємо справедливості, прагнемо, щоб поліція замість фальсифікування справи, – а мова про справу журналіста Павла Шеремета, де на лаві підсудних опинилися Юлія Кузьменко, Яна Дугарь і Андрій Антоненко, яких звинувачують за смішним набором «доказів», – ми вимагаємо, щоб поліція шукали справжніх вбивць, а не вигадувала справу і не шила її білими нитками, вимагаємо, щоб суд взяв докази захисників. Півроку люди сидять під вартою безпідставно, сторона обвинувачення не надала дійсно 100% доказів їхньої вини», – каже Радіо Свобода Андрій Лібич, громадський активіст зі Львова.

Захід у Львові був інформаційно-протестним. Були виставлені стенди з повідомленням про хід справи Павла Шеремета, надана інформація про трьох підозрюваних і про зловживання, як кажуть активісти, з боку поліції.

Під час мітингу у виступах львів’яни закликали владу не допустити до несправедливості, знайти справжніх вбивць Шеремета.

У кінці учасники протесту запалили фальшфеєри.

Схожі акції відбулися і в інших містах України, зокрема в Києві.

2 липня Національна поліція України повідомила, що кримінальне провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета готове для передачі до суду. 22 травня поліція повідомляла, що завершила досудове розслідування.

Журналіст інтернет-видання «Українська правда» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь і волонтер, дитячий кардіохірург Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.

Антоненко і Кузьменко наразі перебуватимуть під арештом до 23 і до 24 липня. Дугарь у травні відпустили під заставу в 168 тисяч гривень, яку зібрали громадяни.
…

Президент України Володимир Зеленський привітав США з Днем незалежності і побажав сил у боротьбі зі всіма викликами.

«Із Днем незалежності, США! Упродовж понад 200 років США були колискою демократії і стали прикладом для всього світу! Ми бажаємо республіканцям і демократам із Палати представників, республіканцям і демократам із Сенату, і Білому дому сил протистояти всім викликам. Україна з вами!», – написав він у твітері 4 липня.

Під час Американської революції, на початку липня 1776 року, Сполучені Штати Америки підписали Декларацію незалежності від Британської імперії. Це стало першим кроком до офіційного визнання США як самостійної держави. З того часу день 4 липня вважається днем незалежності та свободи усіх американців.

 
…

Представництво Європейського союзу в Україні за погодження з головами місій країн-членів ЄС в Україні розкритикувало голосування щодо змін до конституції Росії, яке Москва влаштувала в окупованому українському Криму і для українців із окупованої частини Донбасу, яким видали російські паспорти.

«Європейський союз не визнає незаконної анексії Криму і Севастополя Російською Федерацією. У такий спосіб ЄС засуджує проведення голосування щодо поправок до Конституції Російської Федерації, що завершилося 1 липня і яке відбулося на Кримському півострові з порушенням міжнародного права. Європейський союз засуджує участь у голосуванні щодо поправок до Конституції Російської Федерації жителів територій, що наразі непідконтрольні українській владі і яким вибірково були видані російські паспорти всупереч духу Мінських угод», – мовиться в заяві.

Європейський союз залишається непохитним у своїй підтримці територіальної цілісності й суверенітету України, запевнили в заяві.

У Росії 1 липня завершилося голосування щодо поправок до конституції країни. Це голосування Москва влаштувала і в Криму, який вона окупує і називає «російським». Також була влаштована й участь у голосуванні для мешканців окупованої частини Донбасу, яким Москва надала своє громадянство.
…

4 липня в центрі Запоріжжя під стінами обласної ради відбулася акція «200 днів брехні» на підтримку Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, які є підозрюваними у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Учасники акції принесли з собою плакати з написами «200 днів брехні», «Хто насправді вбив Шеремета», «МВС, ви не в той бік воюєте», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Дуже часто у фейбуці і розмовах особистих чую, що суд розбереться. Я розумію, що під моє слово, що вони не винні, ніхто не повірить. Але, люди, нема судів – у нас є каральна система, яка по наказу саджає всіх, кого скажуть, і відпускає так само…Те, що зараз їх засадили – це плювок в очі нам усім. Riff – це наша армія, Збройні сили. Яна – це посестра моя, яка виконувала всі свої обов’язки на передовій. Вона не могла покинути передову – це не захотіла пішла, захотіла прийшла. Вона б ніколи не покинула своїх хлопців, яких можливо завтра, через хвилину потрібно буде рятувати; вона повинна була бути поруч. Юля – це волонтер; це плювок в очі волонтерам, які досі не здалися і допомагають нашій армії», – сказала під час акції ветеран війни на Донбасі Юлія «Білка» Матвієнко.

Також учасники акції принесли з собою плакати з портретами вбитого бердянського активіста, ветерана війни на Донбасі Віталія «Сармата» Олешка і у своїх виступах наголошували на необхідності належного, неупередженого розслідування і судового розгляду в обох резонансних справах.

«За 200 днів, які перебувають за ґратами Riffmaster, Дугарь, Кузьменко не було жодного нормального доказу їх вини, що вони причетні до справи. І є аналогічна справа з нашим побратимом з «Донбасу» «Сарматом», якого вбили у Бердянську, і тих людей, яких майже затримали на місці злочину чомусь сьогодні відпустили. Зараз перебувають на санітарному лікуванні на Азовському морі. Чому так виходить, що бути добровольцем, бути патріотом сьогодні – це злочин? Це питання до чинної влади, до тих людей, яких сюди прислали з Києва. Це питання до президента. Це питання взагалі до діючої системи», – сказав один з організаторів акції Максим Зайченко.

Аналогічні акції «200 днів брехні» сьогодні відбуваються у Києві та низці інших великих міст України.

2 липня Національна поліція повідомила, що кримінальне провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета готове для передачі до суду.

У відомстві заявили, що з моменту завершення досудового розслідування минуло 42 дні.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. 22 травня поліція повідомила, що завершила досудове слідство.

Антоненко та Кузьменко перебуватимуть під арештом до 23 і 24 липня відповідно. Дугарь у травні відпустили під заставу в 168 тисяч гривень, яку зібрали громадяни.

 
…

Під час маршу учасники вигукують «Свободу політв’язням», «Свободу Кузьменко, Дугарь, Антоненку», «Досить брехні»
…

Україна, Франція й Німеччина продемонстрували готовність докласти максимум зусиль для виконання домовленостей «нормандської четвірки», досягнутих у Парижі, й наблизити проведення саміту в Берліні, повідомив Офіс українського президента.

Як йдеться в повідомленні, поширеному вранці 4 липня за результатами зустрічі в Берліні політичних радників лідерів держав – учасниць нормандського формату, Росія взяла паузу для підготовки відповіді на «консолідовану позицію України, Франції та Німеччини».

Як повідомили в ОП, зустріч у Берліні тривала 11 годин і відбулася за декілька днів до чергового засідання Тристоронньої контактної групи у форматі відеоконференції.

«Учасники зустрічі детально, по пунктах, обговорили процес виконання домовленостей, досягнутих лідерами держав «нормандської четвірки» за результатами саміту в Парижі в грудні 2019 року, та виокремили низку нагальних завдань, які мають бути реалізовані в межах роботи під час найближчих засідань Тристоронньої контактної групи для прискорення переговорного процесу і створення передумов для проведення наступного саміту в нормандському форматі в Берліні», – йдеться в повідомленні.

За даними ОП, учасники зустрічі дійшли згоди, що потрібно «докласти максимум зусиль» для повного виконання рішень Паризького саміту лідерів держав нормандського формату. Зокрема, сторони зійшлися на думці щодо необхідності реальних заходів для забезпечення повного і всеосяжного режиму припинення вогню.

«Домовленості Паризького саміту лідерів держав – учасниць нормандського формату має бути виконано. Україна, а також її партнери за нормандським форматом, Франція та Німеччина, продемонстрували готовність докласти для цього максимум зусиль», – заявила українська делегація.

Делегацію очолював віце-прем’єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, до її складу входив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

За словами Єрмака, зустріч «на крок наблизила проведення саміту в Берліні».

Найближчим часом сторони вирішили узгодити порядок денний для роботи ТКГ для зближення позицій для проведення саміту в Берліні.

Востаннє лідери країн «Нормандської четвірки» (України, Франції, Німеччини і Росії) зустрічалися у грудні 2019 року у Парижі, і тодішні домовленості передбачали нову зустріч глав держав через чотири місяці в Берліні.

 
…

Суд у Нідерландах в справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» на Донбасі 17 липня 2014 року оголосив у п’ятницю рішення за низкою клопотань, які раніше внесла сторона захисту одного з обвинувачених – росіянина Олега Пулатова.

Так, суд прийняв деякі клопотання захисту, що намагається довести непричетність Пулатова до катастрофи. Адвокати поставили під сумнів основну версію слідства – про те, що «Боїнг» був збитий російським «Буком» з території, яку контролювали підтримувані Росією бойовики.

Зокрема сьогодні були прийняті клопотання захисту про допит українського військовослужбовця ППО, експертів російського концерну «Алмаз-Антей», а також про додатковий запит на розсекречення американських супутникових знімків.

Як повідомляє агентство Reuters, задоволені також клопотання про вивчення показів свідків захисту, які виступають на підтримку так званих альтернативних версій катастрофи, наприклад, що літак був збитий військовим літаком. Ці версії, про які часто повідомляли російські ЗМІ, були відкинуті слідством.

Водночас багато клопотань захисту були відхилені, серед них і про переклад всіх матеріалів справи (близько 40 тисяч сторінок – ред.) на російську мову.

Частина клопотань поки відкладена – до часу, коли захист зможе зустрітися з Пулатовим і прояснити його позицію. Адвокати стверджували, що їм необхідно особисто зустрітися з підзахисним, але зараз це неможливо, оскільки кордон Росії з країнами ЄС закрито через пандемію коронавірусу.

Сьогоднішнє засідання суду стало останнім перед тривалою перервою попереду. Судовий процес в окружному суді Гааги відновиться 31 серпня.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
…