Україна

61% українців вважає, що зараз краще не співпрацювати з Міжнародним валютним фондом, йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології. У квітні таких громадян було 46%.

За співпрацю з МВФ виступає 24% респондентів (проти 32% у квітні).

Опитування проводили з 20 до 23 червня. У ньому взяли участь 2000 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує: 2,2% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,4% — для показників близьких до 10%.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів. Через три дні надійшов транш у розмірі 2,1 мільярда доларів.
…

51% українців вважають розслідування справ проти президента Петра Порошенка «боротьбою за справедливість», повідомив Київський міжнародний інститут соціології.

Згідно з опитуванням, 30% вважають події навколо Порошенка «політичним переслідуванням чинною владою», ще 19% – не змогли відповісти на це питання.

Державне бюро розслідувань наразі має понад 15 проваджень, у яких фігурує Порошенко. В одній зі справ колишньому президенту оголосили підозру. За даними прокуратури, у 2018 році Порошенко схилив голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення ним влади та службових повноважень.

Один із адвокатів Порошенка Ілля Новіков припускав, що може йтися про підозру через призначення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Захист колишнього президента відкидає звинувачення в порушенні закону.

Опитування проводили з 20 до 23 червня. У ньому взяли участь 2000 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує: 2,2% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,4% — для показників близьких до 10%.
…

Фракція партії «Слуга народу» залишається «абсолютно монолітною», повідомив перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю Радіо Свобода.

«З моєї точки зору, оскільки я все це спостерігаю зсередини, фракція абсолютно монолітна. Цьому є підтвердження по всіх інших законодавчих актах. Просто інколи ставляться питання, які мають різне бачення. І ніхто не займається тим, щоб ламати депутати чи щось інше. Йде конструктивний діалог. Просто в одному діалозі депутати погоджуються, а в іншому не погоджуються», – повідомив Стефанчук.

Він вважає, що багато людей хотіли б бачити розкол всередині фракції.

«Але це очевидно не так. Тому що всі подальші голосування і голосування за міністра екології показали, що фракція абсолютно спокійно голосує сама. Усі питання, які пов’язані з подальшим законотворенням, ви побачили голосування у п’ятницю, в інші дні, показало, що більше 226-и ми набираємо спокійно», – Стефанчук.

Згідно з інформацією на сайті парламенту, станом на 29 червня до фракції «Слуги народу» входять 248 народних депутатів.

 
…

Фігуранта третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейтумера Сейтумерова змушували голосувати за зміни до конституції Росії, повідомив об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Едем Семедляєв.

За словами захисника, Сейтумерова 25 червня доставили зі слідчого ізолятора до психіатричної лікарні Сімферополя.

«Його перевезли в психіатричну лікарню для проходження примусової стаціонарної психіатричної експертизи 25 червня. Вже на наступний день з ним почали спілкуватися лікарі, а на другий день, в п’ятницю, принесли йому папір для того, щоб він висловив свою думку з приводу голосування щодо змін до конституції», – розповів захисник.

Адвокат повідомив, що Сейтумеров відмовився від участі в голосуванні, з чим співробітники лікарні не погоджувалися і наполягали на тому, щоб заарештований переписав заяву.

«Він написав, що є політв’язнем, є кримським татарином і громадянином України, не бажає брати участь у будь-яких голосуваннях, тим більше в голосуванні за зміни до конституції РФ», – повідомив адвокат.

Публічних коментарів керівництва лікарні з даного приводу немає.

25 червня в Росії й анексованому нею Криму почалося голосування щодо поправок до конституції Росії. Воно триватиме до 1 липня. Одна з поправок торкнеться «обнулення» президентських термінів і дозволить російському президенту Володимиру Путіну брати участь у виборах ще два рази і залишатися при владі до 2036 року.

Раніше в МЗС України заявили, що голосування щодо змін до російської конституції на території анексованого Криму стане незаконним як з точки зору українського законодавства, так і міжнародного права: «так як і всі попередні так звані вибори, проведенні окупаційною владою на території півострова».

 
…

Перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що не бачить конфлікту у стосунках між спікером парламенту Дмитром Разумковим і головою Офісу президента Андрієм Єрмаком.

«Розумієте, коли ми збираємося, то у нас абсолютний конструктив. У нас немає якихось питань, тому що у нас дуже обмежений час. І ми маємо за цей період часу максимально встигнути. І мені видається, що дуже багато хотіли би вбити клин між президентом і спікером, але знову ж таки ми все це бачимо. Ми бачимо штучність цих речей», – сказав Стефанчук.

Про конфлікт між спікером і Офісом президента раніше писала, зокрема, «Українська правда».

24 червня там із посиланням на «впливового депутата» зі «Слуги народу» повідомили, що в Офісі президента платять керівнику апарату Верховної Ради, щоб той слідкував за діями керівника парламенту Дмитра Разумкова.

«Амбіції спікера не дають спокою Офісу президента, тож, аби контролювати дії Разумкова, на Банковій призначили «наглядача» за головою ВРУ», – писало видання.

9 червня депутат зі «Слуги народу» Гео Лерос в інтерв’ю виданню «Цензор» заявив, що голова Офісу президента Андрій Єрмак нібито вів переговори з главами парламентських фракцій, щоб організувати відставку спікера Разумкова.

 
…

Перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук (фракція «Слуга народу») в інтерв’ю Радіо Свобода розповів про перспективи того, що Верховна Рада тим чи іншим чином відправить у відставку директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника.

У «Суботньому інтерв’ю» він згадав про зареєстрований у парламенті проєкт постанови Верховної Ради про звільнення Ситника, а про кілька зареєстрованих у парламенті законопроєктів, які в разі можливого ухвалення фактично призвели б до того ж наслідку, заявив, що питання про них наразі не порушувалися.

«Але є деякі законопроєкти, вони вносяться, в тому числі, партією «Слуга народу» і іншими опозиційними партіями, які стосуються взагалі перезавантаження такого органу, як НАБУ. Але перед тим, як робити такі кроки, треба чітко зрозуміти концепцію і що буде після цього. Бо якщо це просто тільки для того, щоб збити одну людину, треба міняти систему, то це абсолютно неправильний підхід. Ми повинні зрозуміти, що пропонується натомість, до яких наслідків воно призведе. І тільки після цього ми можемо моделювати систему законодавства», – сказав Стефанчук.

На запитання, чи на сьогодні принаймні у Верховній Раді не йдеться про «персональну справу Артема Ситника» чи його можливу відставку, віцеспікер відповів: «Я знаю, що принаймні станом на зараз це питання не стоїть».

У Верховній Раді зареєстровані принаймні три ініціативи, які мають на меті полегшити звільнення керівника НАБУ Артема Ситника, щодо якого існує адміністративний протокол, складений за звинуваченням у корупційній дії.

Серед них – законопроєкт № 3133, що його ініціював народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. 28 квітня його підтримав комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Законопроєкт передбачає ще одну підставу для звільнення директора НАБУ – набрання чинності судовим рішенням про «про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією». Наразі підставою звільнити очільника НАБУ може стати тільки обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні.

Тоді, за повідомленнями, тодішній голова місії Міжнародного валютного фонду в Україні Рон ван Роден застерігав офіс президента проти звільнення Ситника. Також на такі пропозиції критично відреагували посли країн «Групи семи» в Україні, висловившись проти ухвалення українською владою законів, які обмежують незалежність антикорупційних органів. Крім того, також у Раді Європи Україні у відповідь на таку пропозицію нагадали про необхідність зберегти незалежність Національного антикорупційного бюро України

Перед тим, у березні, схожий законопроєкт № 3180, що теж пропонує розширити кількість підстав для звільнення директора НАБУ, подавали народні депутати з фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський і Олександр Качура. Вони теж пропонували доповнити закон про НАБУ нормою, за якою керівника відомства можуть звільнити у випадку «набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією».

А в лютому у Верховній Раді був зареєстрований і проєкт постанови парламенту просто про звільнення Ситника – без ніяких законодавчих змін. Ініціаторами постанови були дев’ятеро народних депутатів, більшість із них зі «Слуги народу», один – уже згаданий Олексій Гончаренко – від «Європейської солідарності». Той проєкт теж критикували посли країн «Групи семи» в Україні.

6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017–2019 років і наклав на нього адміністративне стягнення, зобов’язавши сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.

Ситник також заявляв, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через це рішення. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити тиск на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помстися йому за «справу з рюкзаками». У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра і заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.
…

У Запоріжжі до Дня Конституції відбулася хода: активісти пройшли центральним проспектом міста з національними прапорами від площі Маяковського до майдану Героїв Революції. Під час ходи її учасники скандували «Схід і Захід разом» і співали «Червону руту» і «Ой, у лузі червона калина».

За словами організаторів акції, їхньою метою було нагадати запорожцям про свято, як відзначається цього дня.

«Сьогодні 14 років Конституції України. ми нагадуємо, що ми демократична країна, що у нас є базовий закон, за яким ми живемо, і що Конституцію треба поважати, ставитися до неї відповідно і виконувати, бо коли ми будемо виконувати Конституцію, буде добре в країні. Конституцію України дуже часто, на жаль, топчуть політики, чиновники, інші люди, і через це в країні відбуваються різні біди. Ми виступаємо проти цього, виступаємо за те, щоб закон був єдиним для всіх», – сказав один із організаторів акції Олександр Хренов.

Після завершення ходи на майдані Героїв Революції також відбувся невеликий мітинг, під час якого деякі учасники акції розгорнули плакати з написами «Україна переможе» і «Я українець і цим пишаюсь».

Хода до Дня Конституції в Запоріжжі відбувається другий рік поспіль.

Чинна українська Конституція була схвалена парламентом 28 червня 1996 року. Відтоді щороку 28 червня відзначається як державне свято – День Конституції.
…

Перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук (фракція «Слуга народу») в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що перший варіант закону про опозицію, який готує нинішня влада, може бути внесений на розгляд парламенту в вересні чи жовтні.

«Це перший варіант, який буде на обговорення. Бо ми теж хочемо його обговорити широко. І ми хочемо зробити, щоб цей законопроєкт був надзвичайно ґрунтовним і не міг бути підданий змінам. Тому що ми чудово усвідомлюємо, що хтось сьогодні є влада, а завтра опозиція», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю».

За словами Стефанчука, «для мене є важливим – це, по-перше, закріплення каталогу прав опозиції, а по-друге, створення гарантій, щоб ці речі не змінилися незалежно від того, яка буде влада».

За його словами, у владній партії зараз розглядають як один із варіантів – внесення до «тіла» Конституції положення, що закон про опозицію і зміни до нього ухвалюють 300 голосами.

«Один із таких варіантів зараз на робочій групі ми розглядаємо для того, щоб жодна подальша влада не мала наміру змінити цього положення, – 300 голосами», – сказав він.

«Це один із варіантів, який ми обговорюємо. Я вважаю, що він міг би бути нормальним чинником для стабільності саме цього закону», – додав Руслан Стефанчук.

Законопроєкти про опозицію подавалися останніми роками до Верховної Ради України вже не раз, але жоден із них досі не був ухвалений.
…

Перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає недоречним у публічному місці стиль обговорення жінок, до якого на пресконференції в Миколаєві вдалися голова владної партії «Слуги народу» Олександр Корнієнко та голова найбільшої фракції в українському парламенті Давид Арахамія. Про це Стефанчук сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я не схвалюю цього. Я про це говорив і Олександру. Просто сталося так, що набуло розголосу, скажемо так, спілкування між хлопцями, яке не допустиме або допустиме десь у бані (Стефанчук мав на увазі місце, яке українською мовою називається «лазня» – ред.), де можна переговорити, поспілкуватися про все», – заявив Стефанчук, який до обрання в парламент відповідав за ідеологічну складову виборчої кампанії Володимира Зеленського та партії «Слуга народу».

Стефанчук також назвав Корнієнка «дуже порядною людиною».

«Хто не без гріха – хай кине камінь. Але важливо не в тому, що ти не повинен робити помилок, ти повинен робити висновки зі своїх помилок. Я дуже глибоко переконаний, що і Давид, і Олександр зроблять висновки зі своїх помилок», – сказав один із керівників українського парламенту.

24 червня заступник голови фракції «Слуга народу» і голова однойменної партії Олександр Корнієнко попросив вибачення перед своєю колегою Іриною Аллахвердієвою, одним із кандидатів від партії на посаду мера Миколаєва Тетяною Домбровською і «всіма українцями» за сексистські висловлювання у спілкуванні з головою фракції Давидом Арахамією на прес-конференції в Миколаєві.

Перед тим Корнієнко заявляв, що відео змонтоване і що він не згадував свою колегу Ірину Аллахвердієву у непристойному контексті.

Народна депутатка України від партії «Слуга народу» Ірина Аллахвердієва ввечері 23 червня також назвала монтажем, поширене у мережі відео, на якому її колеги-однопартійці Олександр Корнієнко та Давид Арахамія вживають некоректні висловлювання нібито на її адресу з використанням, серед іншого, таких слів як «баба», «корабельна сосна».

23 червня у мережі інтернет з’явився відеоролик авторства «Никвести», фрагменти якого, за попередніми даними, були відзняті під час робочої поїздки «Слуг народу» до Миколаєва. Відео відтворює момент, коли керівники партії Олександр Корнієнко і Давид Арахамія спілкуються між собою, та, як виглядає, не знають, що мікрофони увімкнені і відбувається звукове відтворення їхньої бесіди. У розмові політики згадують прізвище «Аллахвердієва», а також вживають означення, які можна розцінити як сексистські і непристойні.

Після появи відео у мережі низка жінок-політиків, в тому числі і чинних депутаток, виступили з критикою висловлювань, у ньому озвучених, назвавши це «печерним сексизмом».
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у привітанні з Днем Конституції України заявив про важливість відновлення територіальної цілісності країни, включно з Кримом, Севастополем і окупованими частинами Донбасу.

«Унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, яка триває понад 6 років, територіальну цілісність нашої держави порушено – окупований Крим і втрачений контроль в окремих районах Луганської та Донецької областей. Ми не дозволимо нікому – ні зовнішньому ворогу, ні внутрішнім колаборантам, ні окремим державам поставити під сумнів територіальну цілісність України і увійти у змову з Російською Федерацією, що окуповує частину території України», – підкреслив Чубаров.

За його словами, відновлення територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Автономну Республіку Крим і Севастополь, є питанням збереження і майбутнього України.

«Як вкрай важливим і визначальним для майбутнього Української держави є визначення статусу Криму як кримськотатарської національно-територіальної автономії в складі України, яке слід терміново закріпити в Конституції України. Прийміть щирі вітання з нагоди одного з найважливіших свят у нашій країні – Дня Конституції України», – заявив політик.

В оприлюдненому раніше 28 червня відеозверненні з нагоди Дня Конституції президент України Володимир Зеленський не згадав про територіальну цілісність чи непідконтрольні українській владі території Криму, Севастополя та частини Донецької і Луганської областей. Критику в соціальних мережах викликало твердження Зеленського, що Україна складається з 25 регіонів (цитата з відеозвернення президента: «Зараз я перебуваю на Херсонщині. Це чудовий і мальовничий край. І нам дуже пощастило, бо в нашій країні таких – двадцять п’ять»).

За Конституцією, в Україні є 27 адміністративних одиниць: 24 області, Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь.

Чинна українська Конституція була схвалена парламентом 28 червня 1996 року. Відтоді щороку 28 червня відзначається як державне свято – День Конституції.
…

Президент України Володимир Зеленський та голова його Офісу Андрій Єрмак 28 червня вшанували творця першої української Конституції Пилипа Орлика, інформує офіційний сайт Зеленського.

«Глава держави поклав квіти до пам’ятника гетьману в Києві. У церемонії також узяв участь керівник Офісу президента України Андрій Єрмак», – ідеться в повідомленні.

У зверненні з нагоди Дня Конституції, записаному ще під час перебування президента на Херсонщині, Зеленський закликав поважати Конституцію, з чого, на його думку, «починається громадянське суспільство».

«З поваги до прав кожного починається країна, яку поважає кожен.

І особливо сьогодні, не лише в День Конституції, а й у День молоді, ми повинні пообіцяти собі, що передамо наступному поколінню нову країну. Країну не агресії та ненависті, а взаємної поваги, свободи та рівності», – ідеться у зверненні.

Чинна українська Конституція була схвалена парламентом 28 червня 1996 року. Відтоді щороку 28 червня відзначається як державне свято – День Конституції.
…

Пеший заступний голови Верховної Ради Руслан Стефанчук не бачить наразі підстав для відставки прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

Таким чином Стефанчук прокоментував заяву свого колеги по фракції «Слуга народу» Олександра Дануци, який не виключив, що уряд Шмигаля може піти у відставку так само, як і уряд його попередника Олексія Гончарука.

«Станом на зараз я таких перспектив не бачу. Тому що бачу справді, що прем’єр старається і працює. І навіть те, як він відразу в той же ж день виїхав на паводки на Закарпаття і вже навіть там керує штабом, то це абсолютно нормальна реакція», – сказав Стефанчук.

На думку заступника спікера парламенту, те, що Верховна Рада не затвердила програму уряду, також не є підставою для відставки.

«Програма на 90% складалася з того, що було обговорено з комітетами. Питання, мабуть, йшло, швидше, про імунітет, про питання довіри. Оскільки це парламентсько-президентська республіка, то кожен для себе сам вирішив, як він буде голосувати і що для нього в пріоритеті – чи програма, чи довіра. Я просто скажу, що у нас переважна більшість урядів працювали без затвердженої програми і нічого, вони працювали», – зазначив він.

Читайте також: Чому Рада не підтримала доопрацьовану програму дій уряду? Версії депутатів і міністрів​

Стефанчук додав, що «з дуже глибокою повагою» ставиться до прем’єр-міністра.

«У нього, можливо, немає часу на якийсь піар, але він реально такий трудоголік, він користується підтримкою президента України, переважної більшості фракції. Але знову ж таки, мабуть, були інші мотиви, які пов’язані з тим, чи надавати імунітет, чи не надавати, аніж із тим, чи хороша програма, чи погана. Тому це таке було ухвалене рішення. Ніякого наполегливого не було спонукання всім. Але президент говорив, він просив підтримати, але фракція проголосувала так, як вона проголосувала», – згадує заступник спікера.

18 червня Верховна Рада не підтримала голосами народних депутатів доопрацьовану програму дій уряду. 

Раніше 4 червня парламент не підтримав програму дій уряду і відправив її на доопрацювання в Кабмін.
…

Кілька країн вже погодилися виділити допомогу постраждалим від повеней регіонам України, повідомляє Офіс президента з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

За повідомленням, про це Шмигаль доповів у відповідь на завдання від президента Володимира Зеленського Кабінету міністрів залучити міжнародну допомогу для відновлення постраждалих областей.

Читайте також: ЄС активував механізм для допомоги Україні в подоланні наслідків повеней – Кулеба

«Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сьогодні доповів, що Сполучені Штати Америки негайно виділяють постраждалим регіонам 100 тисяч доларів, Ізраїль закупив 25 тисяч літрів питної води, а Молдова відправляє в Чернівецьку область фуру з обладнанням і матеріалами для боротьби з надзвичайними ситуаціями», – йдеться в заяві ОП.

Офіс уточнює, що над відновленням пошкоджень працює міжнародний інженерний батальйон «Тиса», створений «для запобігання та швидкого реагування на загрози повеней, а також надання кваліфікованої відповіді на наслідки стихій, що загрожують країнам Карпатського регіону».

За словами Володимира Зеленського, влада виділила 750 мільйонів гривень для виплати компенсацій людям, постраждалим від повеней.

«Однак наші міжнародні друзі мають механізми для швидкої допомоги, й не треба цього ігнорувати», – додав президент.

Читайте також: У ДСНС розповіли про подолання наслідків негоди на заході України​

У червні 2020 року в західних областях України випала понаднормова кількість опадів, загинули щонайменше троє людей. Лише на території Прикарпаття через стихію підтоплено понад 10 тисяч житлових будинків, зруйновано та пошкоджено понад 700 кілометрів доріг та майже 200 мостів, знищено понад 4 тисячі метрів берегоукріплення.​

Уряд виділив на подолання наслідків повені на заході України 672 мільйона гривень. Президент України Володимир Зеленській пообіцяв, що всі будинки пошкоджені внаслідок негоди в західних областях України будуть відновлені, а якщо це неможливо, громадянам нададуть нові оселі.

 
…

Євросоюз задіяв Механізм цивільного захисту, який дозволить його членам допомогти Україні подолати наслідки повеней, повідомив міністр закордонний справ Дмитро Кулеба 27 червня.

«Євросоюз активував Механізм цивільного захисту у відповідь на наш терміновий запит. Це дозволить країнам ЄС допомогти Державній службі з надзвичайних ситуацій у подоланні наслідків повеней, згідно зі списком потреб», – написав Кулеба в своєму Твітері.

Він висловив вдячність Євросоюзу, зокрема єврокомісару з питань кризового менеджменту Янезу Ленарчичу та «шведським друзям» за підтримку.

27 червня ДСНС повідомила, що продовжує ліквідовувати наслідки паводку на території західних областей України (Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Тернопільській).

У червні 2020 року в західних областях України випала понаднормова кількість опадів, загинули щонайменше троє людей. Лише на території Прикарпаття через стихію підтоплено понад 10 тисяч житлових будинків, зруйновано та пошкоджено понад 700 кілометрів доріг та майже 200 мостів, знищено понад 4 тисячі метрів берегоукріплення.

Уряд виділив на подолання наслідків повені на заході України 672 мільйона гривень. Президент України Володимир Зеленській пообіцяв, що всі будинки пошкоджені внаслідок негоди в західних областях України будуть відновлені, а якщо це неможливо, громадянам нададуть нові оселі.
…

Перша справа проти народного депутата наразі слухається в суді, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Він розповів, що наразі відомо про один випадок кнопкодавства після того, як Верховна Рада в січні запровадила кримінальну відповідальність за не особисте голосування.

«Я знаю, що один (випадок кнопкодавства – ред.). Я знаю, що справа по цьому слухається. Кінцевого вироку немає ще суду», – сказав Стефанчук.

Він пов’язує те, що за останні місяці зафіксовано тільки один випадок, саме з загрозою кримінальної відповідальності.

«Нам неважливо, яким буде розмір кримінальної відповідальності, факт кримінальної відповідальності є підставою для позбавлення особи статусу народного депутата. Тому що, щоб інше зробити, нам треба вносити зміни до Конституції. А це, ви розумієте, дві сесії підряд, бо ми повинні пройти висновок КСУ, тому ми пішли іншою формулою – наявність кримінальної справи, вирок суду є підставою для позбавлення народного депутата його мандату», – зазначив заступник спікера.

Читайте також: Партійна дисципліна і довіра до політичних сил в Україні. 43 скандали з участю народних депутатів​

В лютому 2020 року Офіс Генерального прокурора повідомив, що розпочав кримінальне провадження через неособисте голосування народного депутата. Ім’я депутата не називалося, але рух «Чесно» повідомив, що йдеться про мажоритарника з Закарпаття Владіслава Поляка.

16 січня набув чинності закон про криміналізацію неособистого голосування. Закон запроваджує кримінальну відповідальність за умисне голосування парламентарем на пленарному засіданні Верховної Ради замість іншого народного депутата (неособисте голосування).
…

У пресслужбі колишнього народного депутата Миколи Мартиненка прокоментували рішення Федерального кримінального суду Швейцарії, про яке напередодні писали «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший).

У пресслужбі заявили, що рішення ще не набрало чинності й повідомили, що вже подали на нього апеляцію.

Про рішення швейцарського суду, яке визнало Миколу Мартиненка та ще одного громадянина України Павла Скаленка винними у відмиванні 2,8 мільйона євро  через швейцарську фінансову систему «в складі злочинного угруповання», напередодні розповіли журналісти програми «Схеми» із посиланням на три джерела, обізнані в процесі. За даними журналістів «Схем», адвокати Мартиненка у Швейцарії повідомили суду, що подають апеляцію на це рішення.

Справа у Швейцарії пов’язана із українською справою щодо колишнього народного депутата та його спільників, яку вели НАБУ й САП і яка нині розглядається у Вищому антикорупційному суді.

Ще на початку 2019 року українські правоохоронці оприлюднили в суді документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що, за даними офіційного слідства, ві декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала «відкати» на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйона євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У відповідь захисники ексдепутата тоді заявили, що він такі документи до банку не подавав.

В українському суді розглядається справа щодо заволодіння ексдепутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком коштами підприємства «Енергоатом» під час закупівлі обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS, а також заволодіння коштами держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».
…

«У нас п’ята колона, багато хто їде в Москву, публічно підтримує окупацію Криму…»
…

Поширенням COVID-19 і недостатньою популярністю окремих ЗМІ пояснила Херсонська облдержадміністрація причини відмови в акредитації багатьох місцевих журналістів на події з участю президента України Володимира Зеленського 26 червня.

«У зв’язку зі збільшенням числа випадків захворювання на COVID-19 та щоденну фіксацію антирекордів інфікувань кількість присутніх представників ЗМІ на заході була обмежена. Ми були вимушені сфокусуватись на медіаканалах, які мають більше поширення та охоплюють більшу аудиторію. Було зроблено акцент на зареєстрованих ЗМІ, тому що це подія високого рівня, яка має бути фахово висвітлена із дотриманням стандартів журналістики та журналістської етики», – ідеться в повідомленні.

Раніше 26 червня в Херсоні місцеві журналісти та засоби інформації, яких не акредитували на зустріч із президентом Володимиром Зеленським, оголосили про бойкот його приїзду. Про це повідомляють самі журналісти в соціальних мережах, а видання, яким не надали акредитації, публікують порожні сторінки під заголовками про приїзд глави держави і нібито надані ним ексклюзивні коментарі. Також про це пишуть «Детектор-медіа» та Інститут масової інформації.

За даними ТРК «Перший регіональний», висвітлювати візит президента запросили лише «лояльні ЗМІ».

Перебування Зеленського в Херсонській області широко висвітлює офіційний сайт глави держави. Він, зокрема, містить матеріали із заголовками «Глава держави ознайомився з реконструкцією аеропорту «Херсон» та отримав у подарунок кримськотатарський прапор», «Володимир Зеленський взяв участь у церемонії підписання угоди про першу морську концесію в Україні», «Велике будівництво»: Президент ознайомився з капітальним ремонтом Чорнобаївського навчально-виховного комплексу на Херсонщині» та «Володимир Зеленський оглянув роботу пункту габаритно-вагового контролю в Херсонській області».
…

Державна митна служба України повідомила про обсяг і ціну медичних масок, проданих за кордон, у тому числі до Китаю та Росії, в січні і лютому 2020 року, безпосередньо перед початком оголошеного в березні карантину. Про це Держмитслужба повідомила у відповіді на запит депутата Верховної Ради України Володимира Ар’єва (фракція «Європейська солідарність»).

Згідно з оприлюдненими даними, за перші два місяці 2020 року Україна продала за кордон понад 500 тонн медичних масок.

«Україна продала Китаю 80 тон масок у січні-лютому. А потім завозила китайські в Україну у березні! Це як? Або дурість, або поклали різницю в кишеню», – написав у коментарі до оприлюднених документів депутат.

Ар’єв також вказав, що до Росії було продано 18 тонн цього товару.

«Китаю продавали по 45 000 $ за тонну, Польщі по 18 700 $, а Росії найдешевше – лише по 3 300 $ або по 25 копійок за маску», – ідеться в повідомленні.

Карантин, пов’язаний з поширенням коронавірусної інфекції в Україні, був оголошений урядом 12 березня. В перший місяць карантинних обмежень в Україні медичні маски були дефіцитним товаром. Ажіотаж спав лише в травні, коли уряд поступово став скасовувати жорсткі обмеження, перейшовши до режиму так званого «адаптивного карантину».
…

Федеральний кримінальний суд Швейцарії 26 червня визнав винним колишнього народного депутата України Миколу Мартиненка у відмиванні близько 2,8 мільйона євро через швейцарську фінансову систему «в складі злочинного угруповання». Також суд визнав винним ще одного громадянина України Павла Скаленка, який разом із ексдепутатом фігурує і в українському кримінальному провадженні НАБУ та САП. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) із посиланням на три джерела, обізнані в процесі. 

Миколі Мартиненку оголосили покарання у вигляді 28 місяців ув’язнення, 12 з яких – «безумовного відбування». Павлу Скаленку – 24 місяці ув’язнення. 

Засідання кримінальної палати Федерального кримінального суду відбулося 26 червня о 14:00 за місцевим часом у місті Беллінцона. 

Як стверджували раніше швейцарські правоохоронці, Микола Мартиненко та Павло Скаленко підозрювались у тому, що відкривали в швейцарських банках рахунки, з яких купували нерухоме майно та активи у Швейцарії та інших країнах – таким чином відмиваючи кошти, отримані незаконним шляхом в Україні та Чехії.

За даними слідства, колишній депутат доручив спільнику – Павлу Скаленку – створити офшорну компанію в Республіці Панама. Її директорами виступали різні громадяни Панами, але всі вони призначили Мартиненка своїм уповноваженим представником.

Відтак, стверджують правоохоронці, за вказівкою Мартиненка його спільник відкривав банківські рахунки у Швейцарії від імені офшорної компанії, зазначаючи в документах бенефіціарним власником активів Миколу Мартиненка.

Сам Мартиненко своєї провини за цими звинуваченнями не визнавав.

Справа у Швейцарії пов’язана із українською справою щодо колишнього народного депутата та його спільників, яку вели НАБУ й САП і яка нині розглядається у Вищому антикорупційному суді.

Ще на початку 2019 року українські правоохоронці оприлюднили в суді документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що, за даними офіційного слідства, ві декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала «відкати» на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйона євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У відповідь захисники ексдепутата тоді заявили, що він такі документи до банку не подавав.

Микола Мартиненко на рішення суду Швейцарії поки не відреагував. Не відповів на прохання про коментар і його помічник. За даними журналістів «Схем», його адвокати у Швейцарії повідомили суду, що заявляють апеляцію на це рішення. 

В українському суді розглядається справа щодо заволодіння ексдепутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком коштами підприємства «Енергоатом» під час закупівлі обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS, а також заволодіння коштами держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

 
…

Державний секретар Міністерства освіти і науки Павло Полянський 26 червня передав новопризначеному тимчасовому виконувачу обов’язків міністра Сергію Шкарлету так звану «Перехідну книгу», в якій йдеться про основну роботу міністерства, а також про подальші стратегічні пріоритети.

«Документ містить… інформацію про результати діяльності у сферах повноважень МОН за вересень 2019 – червень 2020 років. У Перехідній книзі докладно прописані стратегічні пріоритети діяльності МОН із проблематикою, стратегічними цілями, показниками досягнення результатів та основні результати і досягнення команди станом на червень 2020 року. У книзі також можна знайти інформацію про основні досягнення МОН за 100 днів роботи нинішнього уряду», – вказано в повідомленні.

Уряд призначив Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти і науки України 25 червня. Через кілька годин після цього оголосив про відставку заступник міністра освіти Єгор Стадний.

Раніше голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявляв Радіо Свобода, що Сергій Шкарлет, якого профільний комітет Верховної Ради з питань освіти та науки не рекомендував призначати очільником МОН, може все одно стати керівником цього міністерства.

«Щодо пана Шкарлета, то ще тривають зараз консультації. Варіант, який може бути: його можуть призначити тимчасовим виконувачем обов’язків. По сценарію з Буславець (Ольга Буславець була призначена т. в. о міністра енергетики після того, як Рада провалила голосування за те, щоб призначити її повноцінним міністром – ред.). Для цього не потрібен взагалі комітет. Це – можливий сценарій, але сьогодні будуть ще тривати консультації. Це самостійно ухвалює Кабмін. Якщо ні, то тоді це зробимо наступного пленарного тижня (винесуть кандидатуру Шкарлета на посаду міністра освіти на голосування у сесійну залу – ред.)», – пояснив Арахамія 19 червня.

18 червня т.в.о. міністра освіти Любомира Мандзій на прохання Радіо Свобода прокоментувати те, чи пропонували їй лишитися у МОН у статусі виконувачки обов’язків або ж у статусі повноцінного міністра, сказала: «Можна, я не буду це коментувати? Я не хочу це коментувати».

Подання щодо кандидатури Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти внесли до Верховної Ради 17 червня, але 18 червня профільний комітет Верховної Ради не рекомендував його на посаду міністра освіти.
…

Позачерговий з’їзд партії «Голос» 26 червня позбавив депутатських повноважень Святослава Вакарчук. Про це повідомила пресслужба партії.

«З’їзд ухвалив рішення щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України Святослава Вакарчука в зв’язку з його виходом з парламентської фракції «Голосу», – мовиться у повідомленні.

Сам Вакарчук заявив, що збирається лишатися членом партії настільки довго, наскільки буде приносити їй користь, і «поки партія сприятиме європейському розвитку країни».

Після припинення повноважень Вакарчука, до фракції приєднається наступний кандидат з передвиборчого списку.

Святослав Вакарчук був обраний до парламенту нинішнього скликання по загальнодержавному багатомандатному округу від партії «Голос», №1 у списку.

11 червня народний депутат від партії «Голос» Святослав Вакарчук оголосив про складання мандата.18 червня Верховна Рада не змогла достроково припинити його депутатські повноваження – забракло голосів.

19 червня спікер Дмитро Разумков оголосив, що народний депутат Святослав Вакарчук вийшов зі складу фракції «Голос».
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя припинив провадження за скаргою адвоката Миколи Полозова на недопуск його до захисту голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Про це адвокат розповів кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Суддя Київського районного суду вирішив, що справа вже передана до суду, не звертаючи уваги на те, що скарга була подана в квітні. Таким чином, вони просто затягнули процес її розгляду. Нам важливо було отримати це рішення. Цілком очевидно, що права підзахисного були порушені і на стадії слідства мій підзахисний не мав адвокатської допомоги», – повідомив адвокат.

За його словами, наступний етап – розгляд справи Чубарова у підконтрольному Кремлю Верховному суді Криму.

 «Я вже подав клопотання про допуск мене в якості адвоката безпосередньо до самого судового процесу. Подивимося, яким буде результат», – сказав Полозов.

22 червня підконтрольний Росії Верховний суд Криму почав розгляд по суді кримінальної справи проти глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Наприкінці березня 2020 року Слідчий комітет Росії заочно висунув «звинувачення» голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову.

Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму.

Читайте також: «Російські слідчі працювали нашвидкуруч». Що не так зі «справою Мустафи Джемілєва»​

23 березня стало відомо, що у Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством». Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

Сам голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі Крим.Реалії пов’язав порушення «справи» із планами кримських татар щодо організації акції «Марш гідності».
…

Київський апеляційний суд 26 червня розгляне апеляцію сторони захисту щодо застосування до активіста Сергія Стерненка запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, повідомила пресслужба суду.

Згідно з повідомленням, засідання має розпочатися об 11:00.

Повідомляється, що до зали судового засідання журналістів пускатимуть лише за попередньої акредитації, за редакційними посвідченнями і за умови забезпечення засобами індивідуального захисту.

Сам Сергій Стерненко у фейсбуці повідомив, що прибув до будівлі суду заздалегідь. Активіст повідомив про «дуже багато» силовиків біля Київського апеляційного суду.

Раніше повідомлялося, що апеляцію розглядатимуть суддя-доповідач Валерій Лашевич і судді – Микола Ященко та Іван Рибак.

17 червня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив про намір оскаржувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який йому призначив Шевченківський суд за клопотанням прокурора.

Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем прописки на 60 діб. Згодом суд змінив адресу запобіжного заходу активістові Сергієві Стерненку на фактичну адресу його проживання.
…

Президент Франції Емманюель Макрон 26 червня проведе відеоконференцію з президентом Росії Володимиром Путіним. На порядку денному – питання, пов’язані з пандемією коронавірусу і безпекові питання, зокрема щодо України.

Як повідомили у Єлисейському палаці, Макрон вважає, що «необхідно розібратися з усіма складними питаннями» із Росією. Йдеться, в тому числі, про «подальший прогрес в кризовому порядку денному, особливо в Україні».

Повідомляється, що будуть порушені питання, пов’язані із конфліктами в Сирії, Ірані та Лівії, а також «співпраця в галузях охорони здоров’я та довкілля», питання протидії міжнародним кібератакам.

Раніше Макрон закликав Європу переглянути своє стратегічне партнерство з Росією, заявивши, що санкції Європи проти Москви не принесли нічого доброго ані самим європейцям, ні росіянам.

12 червня голова Офісу президента України Андрій Єрмак перебував в Парижі, де мав зустріч із зовнішньополітичним радником президента Франції. Після тих контактів в канцелярії українського президента заявили про важливість «посередництва Франції та Німеччини у нормандському форматі».
…

Приватний літак із бортовим номером T7GEM, яким користується один із лідерів ОПЗЖ народний депутат Віктор Медведчук, під час посиленого карантину в Україні здійснив 16 перельотів із аеропорту «Київ» в аеропорт «Ужгород» і звідти. Згідно з постановою Кабміну, обидва ці аеропорти мали тимчасово припинити роботу на відправлення і приймання пасажирів. За виключним правом здійснювати перельоти в умовах «закритого неба» Віктор Медведчук звертався та отримував дозволи від кількох відомств, зокрема від Державної авіаційної служби, а також від Служби безпеки України. Про це йдеться в розслідуванні «Карантин не для олігархів» журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти зафіксували, як Віктор Медведчук із родиною приземлився у аеропорту «Київ» 7 травня, літак прилетів із Ужгорода. Після цього «Схеми» отримали інформацію про всі перельоти борту Медведчука під час карантину від джерел у Державній авіаційній службі і в аеропорту «Київ».

У внутрішній системі вісім рейсів між Києвом та Ужгородом було позначено як «переліт без завантаження». У інших восьми рейсах за тими ж напрямками зазначена така підстава для надання дозволу: «перевезення народного депутата».

«За 100 кілометрів від Ужгорода в селищі Жденієво у Карпатах розташовується дача народного депутата. Десятки гектарів землі й великий маєток оформлені на фірму, якою володіє його дружина Оксана Марченко. Судячи з дат, депутат, схоже, більшість часу проводив на Закарпатті, а до Києва прилітав лише на позачергові засідання Верховної Ради, подекуди протягом одного дня», – мовиться в розслідуванні журналістів.

Сам Віктор Медведчук на запитання, як йому вдавалося під час карантинних обмежень і фактично закритого неба регулярно здійснювати перельоти, заявив: «З відповідним дозволом. Дозволи я отримував у зв’язку з тим, що я приїжджав на позачергові пленарні засідання. Ці дозволи брала компанія, яка обслуговує. Це не не мій літак, це літак, який я орендую. А єдиний він був тому, що була необхідність відвідувати позачергові пленарні засідання».

Під час карантину постанова Кабінету міністрів забороняла роботу всіх українських аеропортів на прийняття і відправлення пасажирів, окрім двох: у Борисполі і Львові, – мовиться в матеріалі.

«Cхеми» зв’язалися з керівниками аеропортів «Ужгород» і «Київ» (Жуляни) із запитанням, на яких підставах ці аеропорти регулярно обслуговували борт Віктора Медведчука під час карантинних обмежень і закритого для решти українців неба.

«Був дозвіл у нього, так ми і приймали. Дозвіл з Державіаслужби. Вони ж подають план – і ми приймаємо», – відповів директор Міжнародного аеропорту «Ужгород» Руслан Лііс.

У свою чергу, генеральний директор «Міжнародного аеропорту «Київ» Олександр Нестеренко спершу зазначив, що аеродром працював, бо виконувались «польоти підрозділів авіації спеціального призначення». На уточнення, чому аеропорт під час карантину обслуговував також борт Віктора Медведчука, він відповів: «Це заявка, яка подається в Державіаслужбу, потім, наскільки я знаю, проходила на погодження в Службі безпеки України».

Тимчасовий виконувач обов’язків першого заступника голови Державіаслужби Сергій Коршук на запитання «Схем», на яких підставах Вікторові Медведчуку погоджували перельоти під час карантину, зазначив лише таке: «Ми не даємо дозволи на переліт конкретних фізичних осіб. Ми давали дозволи на перельоти повітряних суден. Я не відстежую, на якому літаку літають якісь фізичні особи», – і порадив написати запит. Станом на момент виходу матеріалу в ефір відповідь від Державіаслужби не надійшла.

Також журналісти звернулися до СБУ: на яких підставах там погоджували перельоти для Віктора Медведчука.

Під час посиленого карантину в Україні діяла постанова Кабінету міністрів, у якій ішлося про такі обмеження роботи українських аеропортів. «Заборонити (…) прийняття і відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», або, у разі неможливості прийняття й відправлення повітряних суден державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», – через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» як резервне. У разі необхідності задоволення державних потреб прийняття і відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, здійснюється за погодженням із відповідним міністерством», – повідомили журналістам у відомстві.

Журналісти звернулися до Міністерства інфраструктури з запитаннями про особливості обмеження роботи українських аеропортів під час карантину – але протягом майже двох тижнів до ефіру відповіді не отримали.
…

Під час карантинних обмежень, зупиненої роботи аеропортів і фактично закритого для більшості українців неба деякі українські олігархи і впливові політики продовжували здійснювати перельоти на приватних літаках і чартерах – як Україною, так і за кордон. Для цього вони звертались за дозволами і отримували їх від кількох держустанов – зокрема, від Державіаслужби, а також від СБУ. Серед тих, для кого працювали аеропорти, журналісти зафіксували народних депутатів і олігархів Віктора Медведчука і Вадима Новинського, Валерія Хорошковського, Олександра Ярославського, бізнес-партнерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Про відкрите небо для «обраних» ідеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Карантин не для олігархів».

У період карантину постановою Кабінету міністрів №228 була заборонена робота всіх українських аеропортів на прийняття і відправлення пасажирів – окрім двох: у Борисполі і Львові, – а також «прийняття і відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож із туристичною метою». Згідно з урядовим розпорядженням №287, тимчасово були закриті «пункти пропуску через державний кордон для міжнародних пасажирських перевезень, крім здійснення перевезень осіб із метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв’язку з виконанням міжнародних зобов’язань, а також представників дипломатичних установ і гуманітарних місій».

«Тобто більшість українських аеропортів мали зупинити відправлення і прийняття пасажирів – але для окремих чартерів і приватних літаків злітну смугу все ж відкривали», – мовиться у розслідуванні.

Так, 5 червня журналісти зафіксували, як в аеропорт «Бориспіль» із Вільнюса прилетів позафракційний народний депутат Вадим Новинський. Борт летів в Україну з Санкт-Петербурга, зробивши проміжну посадку в столиці Литви.

Раніше, 15 квітня, депутат повідомляв, що в нього виявили коронавірус. 4 травня він оголосив, що вилікувався, отримавши негативний результат тестування. Вже через 11 днів після прильоту з країни, яка перебувала в «червоній зоні» щодо захворювань на коронавірус, Новинський, не пройшовши двох тижнів обсервації, відвідав засідання Верховної Ради.

У коментарі «Схемам» парламентар розповів, що літав до Росії зустрітися з родиною, а після прильоту двічі здав ПЛР-тест, із негативним результатом: «Це звільняло мене від того, щоб перебувати на карантині за місцем проживання. Я брав участь і у засіданнях Верховної Ради, і в богослужіннях, і так далі».

За словами депутата, дозвіл йому надали «відповідні інстанції»: «В Україні – це, по-перше, Міністерство закордонних справ, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, прикордонна служба».

Також 12 червня «Схеми» зафіксували, як із Великобританії, яка на той момент перебувала у «червоній зоні», в аеропорт «Бориспіль» прилетів мільйонер і давній знайомий президента Володимира Зеленського Валерій Хорошковський.

На уточнення журналістів, як йому вдалося попри закрите авіасполучення вилетіти з України і повернутися, Хорошковський відповів: «У мене є посвідка на проживання, тому це дозволяє мені виїхати в Європу. Монакська».

«20 березня Хорошковський прилетів із Ніцци до Києва, коли ситуація з коронавірусом у Франції була набагато гіршою, ніж в Україні, а вже через чотири дні після прильоту був госпіталізований із підозрою на коронавірус. Одразу після одужання Хорошковський залишив Україну і повернувся в Монако, і от знову він вдруге повертається в Україну», – мовилося у розслідуванні.

У період карантину журналісти також помітили, що літаки, які належать групі «Приват», згідно із онлайн-сервісом FlightRadar24, здійснили близько десяти перельотів між Дніпром та Києвом.

Так, 10 квітня «Схеми» зафільмували, як кортеж олігарха Ігоря Коломойського виїхав із «Борисполя» після того, як там приземлився літак із Дніпра. А 30 квітня знімальна група помітила приліт бізнес-партнера Коломойського, олігарха Геннадія Боголюбова.

Коломойський пояснив: «Я так не знаю, але в загальних рисах знаю, що треба отримати дозвіл Державіаслужби. Тобто не можна, грубо кажучи, відкрити «Бориспіль», відкрити «Львів» – це для рейсів, які дозволяють. А якщо тобі дозволила Державіаслужба переліт, ти можеш у будь-яку точку летіти. Якщо аеропорт там працює. У нас працював аеропорт».

Олігарх повідомив, що погоджує перельоти також в СБУ: «Але геморой великий, тому особливо ніхто нікуди не літав… без крайньої необхідності».

Натомість у коментарі «Схемам» перший заступник гендиректора «Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» >Сергій Криворотченко спочатку сказав, що під час карантинних обмежень аеропорт не працював, а потім уточнив: «Аеропорт не зупинявся, а працював. Це перше. Друге – він працював за всіма аспектами, які необхідні, крім пасажирських перевезень. Регулярних».

Щонайменше двічі під час карантину приватним бортом літав харківський бізнесмен Олександр Ярославський. Його кортеж знімальна група побачила у «Борисполі» 27 травня.

«Приватний літак, яким користується Ярославський, злетів і через пів години здійснив посадку в аеропорту міста Харків, який теж мав зупинити приймання і відправлення пасажирів», – зазначали журналісти.

«На період карантину аеропорт «Харків» припинив свою основну діяльність (обслуговування регулярних і чартерних пасажирських рейсів із туристичною метою). В аеропорту обслуговували лише технічні рейси (з наявністю усіх необхідних дозволів та документів)», – повідомили у пресслужбі.

А щодо перельотів харківського олігарха лише зазначили: «Всі рейси, які обслуговував аеропорт протягом періоду, який вас цікавить, обслуговувалися на підставі оформлених у відповідності з усіма законодавчими вимогами дозвільних документів, які отримували авіаперевізники».

Сам Ярославський сказав, що не займається організацією перельотів, а тому «гадки не має», як був отриманий дозвіл.

Крім того, журналісти виявили, що у період дії карантинних обмежень дружина колишнього народного депутата Віталія Хомутинніка Світлана змогла злітати у Німеччину на 8 днів і повернутися звідти з пакетами елітних брендів.

Зокрема, 9 червня журналісти побачили, як вона сідає в авто і залишає територію аеропорту «Бориспіль». За інформацією джерел «Схем» в аеропорту Бориспіль, Світлана Хомутиннік дійсно проходила паспортний контроль у цей час, а також – що вилетіла вона з Києва до Франкфурта 1 червня.

Зв’язатися з Віталієм Хомутинником для отримання коментаря до публікації не вдалось.

Також 7 травня «Схеми» зафіксували приліт із аеропорту «Ужгород» в аеропорт «Київ» (Жуляни) народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя», олігарха і кума президента Росії Володимира Путіна Віктора Медведчуказ родиною.

Як пояснив сам Медведчук, дозволи він отримував у зв’язку з тим, що «приїжджав на позачергові пленарні засідання» Верховної Ради. Він підкреслив, що літак орендував, а дозволи отримувала компанія, «яка обслуговувала переліт».

У коментарі «Схемам» директор «Міжнародного аеропорту «Ужгород» Руслан Лііс пояснив: «Був дозвіл із Державіаслужби. Вони ж подають план – і ми приймаємо».

І додав: «У нас був відкритий аеропорт. У нас були просто закриті міжнародні рейси».

У свою чергу, генеральний директор «Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) Олександр Нестеренко повідомив: «Аеродром комунального підприємства не закривався на час карантину, тому що літала авіація спеціального призначення. А чартери, джети літали з дозволу… там особливий порядок був, погодження». На уточнення журналістів щодо погодження Нестеренко підкреслив: «Це заявка, яка подається в Державіаслужбу, потім, наскільки я знаю, проходила на погодження в Службі безпеки України».

«Схеми» також звернулись за коментарями до згаданих відомств, які погоджували у період карантину перельоти приватними літаками.

У Мінінфраструктури за два тижні так і не відповіли на запит про особливості обмеження роботи українських аеропортів під час карантину. У Державіаслужбі лише зазначили, що «надавали дозволи на перельоти повітряних суден», а не «на переліт конкретних фізичних осіб». «Взагалі все виписано правилами», – заявили у відомстві і пообіцяли повну відповідь надати пізніше.

А в СБУ підкреслили: «Служба безпеки України в межах визначеної законодавством компетенції здійснює заходи для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання. (…) Інформація щодо ймовірних порушень під час погодження Державною авіаційною службою України виконання зазначених вами авіарейсів відсутня».
…

Ексміністр інфраструктури Володимир Омелян відреагував на запобіжний захід, обраний щодо нього Вищим антикорупційним судом 25 червня, назвавши чинного президента України Володимира Зеленського «гіршим за Януковича».

«Головна вимога Зеленського – щоб Омелян не міг залишати будинку, в якому проживає, без дозволу суду. Ніяких зустрічей/ефірів/мітингів. Ніякої самостійної вільної позиції. Ніякого зайвого публічного коментаря. Закрити, заткнути, краще – взагалі забути. Критична позиція по відношенню до влади його відверто дратує. Масові акції протесту викликають паніку. Завал по всіх напрямах вже не прикрити роликами», – написав Омелян у фейсбуці.

Ексміністр також заявив, що «антикорупційні органи, які мали бути новими, чесними і справедливими, перетворилися на політичний інструмент і зруйнували свою репутацію, навіть її не відбудувавши».

Вищий антикорупційний суд 25 червня обрав запобіжний захід ексміністру інфраструктури України Володимиру Омеляну у вигляді особистого зобов’язання.

Також на ексміністра покладено процесуальні обов’язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчому, прокурору, суду про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами; здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон. Строк дії обов’язків – до 19 серпня включно, йдеться в повідомленні суду.

19 червня пресслужба Національного антикорупційного бюро заявила, що ексміністру інфраструктури повідомили про підозру у вчиненні «незаконних дій», через які державний бюджет недоотримав 30,5 мільйона гривень.

Володимир Омелян, який був міністром інфраструктури України в період 2016–2019 років, відкидає звинувачення.
…