Україна

Народні депутати не підтримали доопрацьовану програму дій уряду Дениса Шмигаля, бо відчували«недокомунікацію», заявила в інтерв’ю Радіо Свобода депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук.

«Я розумію пана Шмигаля. Був карантин. Ми ці місяці, а він вже три місяці на посаді, 100 днів, можна сказати, збіглося все, ми не зустрічалися так часто, як цього хотілося би. Напевне, депутати відчували якусь певну «недокомунікацію». Вони хотіли б взяти участь. Їх, наприклад, десь не дуже залучали до цього штабу, який був, антикризовий. І от десь ця «некомунікація» справила своє враження», – сказала Верещук.

Водночас вона висловила здивування тим, що депутати не підтримали програму уряду.

«Я трохи здивувалася. Тому що у нас вранці перед голосуванням була скайп-зустріч з президентом. Він, власне, виклав свої аргументи. Вони були для мене достатніми. Він дійсно сказав, що ми голосуємо цю програму не задля імунітету. Уряд не шукає імунітету. І справді, приклад уряду Гончарука доводить, що навіть якщо є проголосована програма і навіть якщо такий імунітет є закладений, можна позбутися посади достроково», – сказала депутатка.

За її словами, таке голосування непрямо вдарило і по президентові Володимиру Зеленському. При цьому Верещук заявила, що це не був вотум недовіри урядові.

«Я думаю, що осад легкий є, звичайно. Але я почула його (прем’єр-міністра Дениса Шмигаля – ред.) пряму мову відразу після провалення голосування. Я побачила, як він вийшов на подвір’я, його запитали журналісти. Він сказав: ми будемо працювати далі. Я побачила, що у нього здорові нерви, він розуміє, що так могло статися і так, на жаль, сталося. Я кажу, що я цього не хотіла. Хоча критикую програму і критикую пана Шмигаля, але хочу, щоб це все-таки було конструктивно. Ми – команда. Я голосувала за нього і підтримую його у будь-якому випадку», – сказала вона.

На засіданні 18 червня Верховна Рада не підтримала доопрацьовану програму дій уряду.

Це була друга спроба проголосувати за програму дій уряду, яку парламентарі провалили. Таким чином, Кабінет міністрів не отримав річний імунітет від відставки.
…

Президент Володимир Зеленський і владна фракція «Слуга народу» не хочуть політично тиснути на п’ятого президента, народного депутата «Європейської солідарності» Петра Порошенка, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук.

За її словами, президент Зеленський не переслідує свого попередника, хоча з погляду західних партнерів, які застерегли українську владу від вибіркового правосуддя, це може виглядати як політичний тиск. 

«Точно не ставимо за мету тиснути. Це може бути ексцес виконавця, коли правоохоронна система не здатна поборотися з юристами Порошенка, яких у нього чимало. Він може собі їх дозволити. Тут можуть бути й інші. Наприклад, правоохоронна система не хоче боротися з п’ятим президентом Порошенком в силу того, що, можливо, все зміниться. У нас часто буває, що і ті, що були в опозиції, стають знову владою. Я не знаю, що у них в головах. Але тим не менше, я точно знаю, що президент Зеленський не переслідує п’ятого президента Порошенка», – сказала Верещук.

Представнки Заходу раніше висловили занепокоєння через кримінальні справи проти колишнього президента України Петра Порошенка.

Зокрема, посольство США в Україні наголосило, що «система правосуддя не повинна використовуватися для зведення політичних рахунків».

«Правосуддя в Україні має здійснюватися неупереджено та незалежно. Це має вирішальне значення для нашої спільної мети – більш безпечного і процвітаючого майбутнього України», – написала у своєму твіттері Мелінда Сіммонс, посол Великої Британії в Україні.

Колишній голова Європейської раді Дональд Туск заявив, що «дуже стурбований» політичними справами проти колишнього президента Порошенка. «Звинувачення не повинні ані нагадувати політично вмотивоване переслідування, ані бути політично вмотивованими проти окремих політичних опонентів», – цитує Туска Financial Times.

«Пильно стежити» за перебігом справ проти Порошенка обіцяли і в Європарламенті.

У справі, в якій Державне бюро розслідувань вручило Порошенкові підозру, слідство заявляє про те, що в 2018 році він нібито «схилив» голову Служби зовнішньої розвідки (в той час її очолював Єгор Божок – ред.) до перевищення службових повноважень.

Один із адвокатів Порошенка Ілля Новіков припустив, що може йтися про підозру через призначення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що звинувачення п’ятого президента України, народного депутата Петра Порошенка в схилянні голови Служби зовнішньої розвідки до перевищення влади не є політичним переслідуванням.
…

Президент України Володимир Зеленський припинив повноваження члена наглядової ради «Укроборонпрому» Андрія Єрмака, який також очолює Офіс президента. Відповідний указ оприлюднено на сайті ОП.

Тим же указом президент призначив членом наглядової ради першого віцепрезидента Національної академії наук України Володимира Горбуліна.

«Для мене це не формальність, а велика відповідальність. Майбутнє України – у демократії та незалежності, заснованих на глибоко продуманій політиці військово-промислового будівництва та високих технологій, які – я вірю і знаю – Україна все ще здатна виробляти», – цитує Горбуліна пресслужба «Укроборонпрому».

Зеленський призначив Єрмака членом наглядової ради «Укроборонпрому» 7 жовтня 2019 року.
…

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко у коментарі Радіо Свобода, пояснив навіщо Арсену Авакову додаткові 2,6 млрд гривень з бюджету на доплати силовикам через COVID-19.

«Поліцейські на рівні з медиками перебувають на передовій боротьби з цією небезпечною інфекцією. Тому міністр внутрішніх справ звернувся до Кабінету міністрів з пропозицією стимулювати і мотивувати співробітників правоохоронних органів і структур МВС, які постійно ризикують життям, як і медики. І Кабінет міністрів підтримав таке рішення. А сьогодні його підтримав і бюджетний комітет», – зазначив Геращенко

За словами заступника міністра МВС, 87 тисяч співробітників структур міністерства тепер отримають доплати до заробітної плати в розмірі до 50 відсотків. 

«Це буде торкатись насамперед рядового складу, який кожного дня спілкується з людьми і може від них інфікуватися. Тому це правильне, нормальне державне рішення», – вважає Геращенко.  

За його даними, у системі Міністерства внутрішніх справ станом на 18 червня виявили 681 працівника, хворого на COVID-19, і ще 180 хворих серед членів їхніх родин.

Пропозицію виділити з держбюджету додаткові 2,6 млрд гривень на доплати силовикам через COVID-19 парламентський комітет з питань бюджету розглянув та підтримав вранці 19 червня. 

За даними представниці фракції «Голос» Олександри Устінової, за таке рішення проголосувало 16 його членів, двоє утрималось і один був проти. 

«За весь час на лікарів разом з ліками витратили 1,6 млрд, а поліціянтам, які луплять людей на вулиці, 2,6 забрати хочуть. Всього надбавки за весь час отримали 12 тисяч лікарів. І хочуть виплатити 67 тисячам поліціянтам. У чотири рази більше поліцейських, на думку держави, борються з СOVID-19, ніж лікарів! Ось так виглядає поліцейська держава», – написала вона. 

13 травня, голосуючи за зміни до державного бюджету на 2020 рік, депутати зменшили фінансування майже всім правоохоронним органам, окрім Міністерства внутрішніх справ: видатки на нього зросли на 0,2 відсотка від суми, яку планували витратити під час ухвалення закону про держбюджет наприкінці 2019 року.
…

Аваков працює очолює МВС уже понад 6 років. Низка депутатів закидають йому провал у реформуванні поліції та проблеми з розслідуванням резонансних справ
…

Хмельницький міськрайонний суд вирішив оштрафувати високопосадовців, які разом із президентом Володимиром Зеленським під час його візиту в це місто пили каву в кафе, не дотримуючись карантинних обмежень.

Суд ухвалив рішення на засіданнях 19 червня, визнавши посадовців винним у порушенні правил карантину людей. Якщо рішення набуде чинності, кожен із них має сплатити по 17 тисяч гривень.

Зокрема, до адміністративної відповідальності притягли керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, його першого заступника Сергія Трофимова, головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, Голови Хмельницької обласної державної адміністрації Дмитра Габінета, Хмельницького міського голови Олександра Симчишина та приватного підприємця Андрій Мельниченка. 

«Суд встановив, що 3 червня 2020 року близько 17:30 особи, які були притягнуті до відповідальності, перебували в громадській споруді, одній із кав’ярень на вулиці Проскурівська в Хмельницькому без без засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок. Таким чином порушили правила щодо карантину людей, … чим вчинили адміністративне правопорушення», – йдеться в рішенні суду.

За повідомленням, жоден із порушників на засідання не прийшов.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, додали в суді.

Щодо президента Зеленського, то суд не зміг оштрафувати і його, зупинив розгляд справи і звернувся до Верховного суду, який, у свою чергу, має просити про роз’яcнення щодо недоторканності президента в КСУ.

Про складення адмінпротоколу за фактом порушення карантинних обмежень у Хмельницькому на власника і відвідувачів кафе під час робочої поїздки Зеленського поліція повідомила 10 червня.

«У результаті проведеної перевірки поліцейські склали адміністративні матеріали за ст. 44-3 (Порушення правил щодо карантину людей) на власника кафе та відвідувачів, зокрема – президента України Володимира Зеленського, керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, його першого заступника Сергія Трофімова, головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, голову Хмельницької обласної державної адміністрації Дмитра Габінета та Хмельницького міського голову Олександра Симчишина», – йдеться у повідомленні. Засідання щодо них також мають відбутися в Хмельницькому міськрайонному суді 19 червня.

3 червня під час робочої поїздки до Хмельницького президент Володимир Зеленський із делегацією попив кави всередині приміщення місцевого кафе в порушення карантинних обмежень. Після того, як фото оприлюднила пресслужба президента мережею поширилася критика користувачів щодо поведінки президента і його оточення в умовах пандемії коронавірусу. Пізніше у МВС заявили, що правоохоронці вивчать можливе порушення карантинних обмежень президентом.
…

Президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність «чітких правил для громадських місць і системної комунікації з громадянами» для того, щоб не переходити до жорсткого карантину. Як повідомляє пресслужба голови держави, про це йшлося на на традиційній селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусу.

Під час наради урядовці повідомили, що за останні кілька днів Національна поліція втричі збільшила кількість адмінпротоколів через порушення карантину. 

«Треба чіткіше комунікувати, що таке адаптивний карантин і як він впливає на роботу громадських закладів, транспорту. Щоб був чітко й детально розписаний план, як мають працювати ресторани, пляжі, нічні клуби. Коли люди це розумітимуть, то більше дотримуватимуться адаптивного карантину», – сказав Зеленський.

Урядовці наголосили, що повернення до жорсткішого карантину буде «сильним ударом по економіці», й погодилися, що необхідна тісніша координація в комунікаціях щодо заходів карантину з місцевою владою й населенням, йдеться в повідомленні.

За останню добу в Україні зафіксовано рекордний показник інфікування коронавірусом – 921 людина, 19 людей померли. 

В Україні на даний час діє адаптивний карантин.

 
…

Частки у компанії «Синтез Ойл», яка після зміни влади у 2019 році почала заробляти на постачанні вугілля на державне підприємство «Центренерго» з націнкою, мають не лише структури бізнесмена Ігоря Коломойського, але й дружина голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») «Ти не один». Нововиявлений союз Коломойського та Медведчука.

Віктор Медведчук у майновій декларації вказав свою дружину Оксану Марченко як власницю кіпрської Tominersa Investments Ltd. Журналісти виявили, що ця компанія через низку інших кіпрських фірм – Clanton Consulting Ltd, Portial Trading Ltd, Prescona Management Ltd та Inofos Management Ltd., володіє близько 10% ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл».

Як раніше встановили «Схеми», ця компанія поставила кожну четверту тонну вугілля на «Центренерго»: за півроку роботи з держкомпанією – з жовтня 2019-го до березня 2020-го – частка «Синтез Ойл» у постачанні сировини склала понад 25%. Загальна сума контрактів перевищила 1,6 млрд гривень.

При цьому ціни на вугілля від цього постачальника подекуди відрізнялися від середньо ринкових. Наприклад, у січні 2020-го «Центренерго» купувало у «Синтез Ойл» тонну вугілля марки «Г» та «Т» за 2,2 тисячі гривень, в той час як на ринку можна було придбати за 1,85 тисячі гривень, тобто дешевше на 20%.

Раніше «Схеми» розповіли, що «Синтез Ойл» спеціалізується на перевалці і транспортуванні нафти – бізнесі, яким Ігор Коломойський займається багато років. Записана ця одеська компанія на вищезгадані кіпрські фірми, які також входять до складу Одеського перевалочного комплексу, що контролюється так званою групою «Приват» на чолі з олігархом.

Portial Trading Ltd, Clanton Consulting Ltd та Inofos Management Ltd – фігурували в оприлюдненому реєстрі фінансово-промислових груп та юридичних осіб Державної податкової служби України як компанії-нерезиденти бізнес-групи Ігоря Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова.

Крім того, співзасновником Portial Trading Ltd виступають фірми Visic Investments Ltd та Marigold Trust Asset Management. Обидві фігурували у списку компаній Коломойського і Боголюбова у позові «Приватбанку», поданому у США. Також Marigold Trust Asset Management була присутня у засновниках усіх чотирьох кіпрських компаній, на які записана «Синтез Ойл».

Раніше «Синтез Ойл» підозрювалася в участі у схемах щодо заробітку на іншому держпідприємстві. У 2016 році прокуратура спільно з СБУ проводили обшуки в офісі фірми в рамках розслідування справи щодо розкрадання коштів в особливо великих розмірах посадовими особами держкомпанії «Укртранснафта», коли її очолював лояльний до Ігоря Коломойського Олександр Лазорко. Але згодом кримінальне провадження закрили, повідомивши про відсутність складу кримінального правопорушення.

На компанію «Синтез Ойл» був зареєстрований Volkswagen Multivan – автівка з охороною, яка супроводжувала Володимира Зеленського під час президентської кампанії на початку 2019 року.

«Схеми» за коментарем до Ігоря Коломойського щодо його причетності до «Синтез Ойл»: «Я не ухвалюю управлінські рішення. Я в компанії «Синтез Ойл» наче акціонер, але я в цьому не впевнений». У пресслужбі Віктора Медведчука не відповіли на запит.

Крім того, як з’ясували журналісти, Віктор Медведчук є бізнес-партнером Коломойського у трьох обленерго, двох металургійних заводах, трьох телеканалах і чотирьох логістичних компаніях.

 
…

У Прокуратурі АРК запевняють, що примусова паспортизація жителів анексованого Криму Росією не є приводом для відкриття кримінальних проваджень щодо кримчан, повідомила в ефірі Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) речниця прокуратури АРК Катерина Діденко.

За її словами, наявність такого російського документа, не є причиною втрати українського громадянства для кримчан.

«З юридичної точки зору ці паспорти видаються незаконно, створеними окупаційними органами влади і відповідно їхнє рішення не має ніякої юридичної сили. Ми ставимося з розумінням до цього, тому що люди фактично стали заручниками дій держави-окупанта. Це один з елементів тиску на громадян України в Криму», – сказала Діденко.

Вона зазначила, що в прокуратурі АРК немає кримінальних проваджень, відкритих щодо кримчан через наявність паспорта, виданого російською окупаційною владою на півострові.

У Постійному представництві президента в АРК запевняють, що попри наявність у жителів півострова паспортів, виданих Росією після анексії, кримчани продовжують залишатися громадянами України.

16 червня в МЗС України назвали російські паспорти «протиправно нав’язаними» жителям анексованих Криму і Севастополя. У відомстві запевнили, що «Україна буде захищати права та інтереси своїх громадян, які проживають в умовах окупації». Російська сторона не коментувала цю заяву МЗС України.
…

«Ми розраховуємо на сильну позицію Євросоюзу для звільнення українських політичних в’язнів» – перша заступниця глави МЗС
…

Наступний саміт «Східного партнерства» відбудеться у березні 2021 року у Брюсселі. Про це повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель після відеоконференціх лідерів «Східного партнерства».

Участь у відеоконференції взяв і президент України Володимир Зеленський.

Зокрема Зеленський заявив, що «Східне партнерство» корисне для України, якщо наближає її до членства в Європейському Союзу.

Читайте також: Посли ЄС погодили висновки щодо «Східного партнерства», визнають європейські прагнення України​

3 червня верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель звернувся до міністрів закордонних справ шести країн-учасниць програми «Східного партнерства» Євросоюзу. Він повідомив про довгострокові плани співпраці ЄС із Україною та іншими державами-учасницями програми – Молдовою, Грузією, Вірменією, Азербайджаном та Білоруссю.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.
…

Колишнього президента України Віктора Януковича знову викликали на допит у Державне бюро розслідувань.

Згідно з оприлюдненою повісткою, Януковича викликали на допит на 11:00 23 червня «для набуття процесуального статусу та проведення відповідних слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні №62019000000000046».

За Єдиним реєстром судових рішень, досудове розслідування в кримінальному провадженні №62019000000000046 триває за статтею про державну зраду.

Спершу Януковича викликали на допит на 30 квітня. Цього ж дня адвокати колишнього президента заявили, що їхній підзахисний готовий співпрацювати з ДБР у справі «про здачу Криму». Також Януковича викликали на допит 15 травня.

24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.

Загалом проти Януковича і його спільників в Україні розглядається ціла низка кримінальних справ, зокрема, щодо масових розстрілів на Майдані. На жодне з судових засідань він дотепер не прибував.
…

Східне партнерство корисне для України, якщо наближає її до членства в Європейському Союзу, заявив президент Володимир Зеленський. За повідомленням Офісу президента, про це він сказав під час виступу на відеоконференції лідерів країни Східного партнерства.

За словами президента, цей проєкт не повинен обмежувати амбіції його учасників.

«Комусь достатньо політичного діалогу, комусь – стратегічного партнерства з ЄС, хтось прагне інтеграції до спільного ринку на основі «чотирьох свобод», а хтось, як Україна, вимагає повноправного членства в ЄС», – стверджує Зеленський.

Читайте також: Без вірних ставок: Рікард Юзвяк – про «партнерів зі сходу»​

На його думку, серед викликів перед учасниками Східного партнерства – подолання наслідків пандемії коронавірусу.​

«Ця зустріч – прекрасна нагода обговорити подальшу співпрацю задля виходу з поточної кризи та подолання подібних викликів у майбутньому. Перед нами стоять дуже непрості завдання: захистити життя та здоров’я громадян, відновити міжлюдські та ділові контакти, вивести економіку з кризової траєкторії», – йдеться у виступі Зеленського.

За повідомленням Офісу, він також подякував Євросоюзу за нову програму макрофінансової допомоги і додав, що Україна розраховує на співпрацю з блоком у закупівлі вакцини від коронавірусної хвороби, щойно така вакцина з’явиться.

Читайте також: Посли ЄС погодили висновки щодо «Східного партнерства», визнають європейські прагнення України​

3 червня верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель звернувся до міністрів закордонних справ шести країн-учасниць програми «Східного партнерства» Євросоюзу. Він повідомив про довгострокові плани співпраці ЄС із Україною та іншими державами-учасницями програми – Молдовою, Грузією, Вірменією, Азербайджаном та Білоруссю.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.
…

Законопроєкт №3612 підтримали 252 народні депутати за необхідних 226
…

«Дослівно цитую… – за розпалювання міжрелігійної ворожнечі шляхом отримання томосу і створення Православної церкви України»
…

В Офісі генерального прокурора України заявили, що у рамках розслідування «справ Майдану» напередодні було повідомлено про підозру чинному адвокату, колишньому прокурору відділу прокуратури міста Києва.

«Підозрюваному інкриміновано незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб; зловживання службовим становищем; службове підроблення, а також притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднане з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину», – йдеться в повідомленні.

За даними ОГП з посиланням на слідство, колишній прокурор 21 січня 2014 року, діючи за попередньою змовою групою осіб зі своїми керівниками, а також слідчими міліції, «безпідставно погодив повідомлення про підозру у масових заворушеннях двом незаконно затриманим учасникам Євромайдану. В подальшому до протестувальників було незаконно застосовано запобіжний захід – тримання під вартою».

Прізвища особи, якій повідомили про підозру, не вказують.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко в коментарі Радіо Свобода пояснив, чому під судом з обрання запобіжного заходу Сергієві Стерненку представники Нацгвардії були з однаковими номерами на шоломах, а окремі поліцейські не мали жетонів.

«У нас у Нацгвардії зроблене зауваження керівництву через те, що повинен бути не лише номер військової частини, але і індивідуальний номер. І я думаю, що на наступних масових заходах обов‘язково будуть індивідуальні номери на шоломах Нацгвардії. А ось у поліції індивідуальні номери є вже близько 5 років», – зазначив представник МВС.

На зауваження Радіо Свобода про те, що окремі поліцейські під час сутичок під судом, де обирали запобіжний захід Сергію Стерненку, були без жетонів, Геращенко відповів: «Жетони під час масових заходів, коли їх зривають, б‘ють поліцейських… До речі, зверніть увагу не лише на кадр зі спробою удару поліцейським громадянина, але і на сотні кадрів побиття поліцейських, облиття їх водою, плювками в обличчя… Я хотів би, щоб ви і на це теж звертали увагу, щоб був певний баланс».

Про відсутність знаків ідентифікації у поліцейських та нацгвардійців ішлося в ефірі Радіо Свобода з місця подій, а також у повідомленнях блогерів.

Під Шевченківським районним судом Києва 15 червня відбулися сутички демонстрантів із поліцією під час яких кілька активістів були затримані. Один із затриманих, ветеран війни на Донбасі та аспірант історичного факультету КНУ імені Шевченка Олександр Кір’яков, потрапив в об’єктив камери Радіо Свобода в момент, коли він лежав на землі поблизу автозака, а двоє силовиків, як виглядає, застосовували до нього силу.

Також про перевищення повноважень поліцейськими заявив у прямому ефірі Радіо Свобода депутат Верховної Ради Роман Лозинський (фракція «Голос»). Він постав перед камерою у розірваній футболці. За словами Лозинського, силовики заважали йому пройти до затриманих.
…

«Росія з абсолютною неповагою до Міжнародного суду ООН ігнорує його наказ про тимчасові заходи у справі України проти Росії…» – МЗС
…

Саміт Україна – Європейський союз відбудеться 1 жовтня. Про це заявив заступник очільника Офісу президента України Ігор Жовква в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

“Він (саміт – ред.) точно відбудеться. І президент Європейської Ради Шарль Мішель, і президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн у своїх контактах із президентом Зеленським підтвердили, що 1 жовтня відбудеться саміт Україна-ЄС, до якого ми готуємося», – заявив Жовква.

За його словами, під час саміту Україна очікує, зокрема укладення угоди про спільний авіаційний простір.

«Всім було відомо про проблему між Великою Британією та Іспанією через статус аеропорту Гібралтар. Із виходом Великої Британії з ЄС ця проблема знівельована. Наразі тривають останні технічні переговори. Своє формулювання про статус аеропорту має надати Іспанія. І у нас є конкретна ціль, щоб під час саміту Україна-ЄС у жовтні цю угоду, нарешті, було укладено», – зазначив Жовква.

Попередній саміт Україна – ЄС відбувся у липні минулого року. За його підсумками були підписані угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.
…

Прем’єр-міністр освіти Денис Шмигаль запропонував Верховній Раді призначити Сергія Шкарлета міністром освіти і науки. Проєкт відповідної постанови парламент зареєстрував 17 червня.

Документ має назву «Проект Постанови про призначення Шкарлета Сергія Миколайовича Міністром освіти і науки України». Його текст наразі не затверджений.

Наступне пленарне засідання парламенту відбудеться 18 червня.

Читайте також: Верховна Рада розгляне програму уряду завтра​

Днями прем’єр-міністр Шмигаль підтвердив, що Сергій Шкарлет є серед ймовірних кандидатів на посаду міністра освіти. За словами Шмигаля, після остаточного формування кола кандидатів, їхні кандидатури уряд винесе на розгляд комітетів Верховної Ради. Самого Шкарлета Шмигаль охарактеризував словами – «повний сил, професійний чоловік, якого поважає науково-ректорське середовище».

3 червня представниця парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун («Голос») повідомила Радіо Свобода, що комітет провів бесіду тільки з одним кандидатом на посаду міністра освіти і науки – Сергієм Шкарлетом.

Читайте також: Президент прокоментував кандидатуру ексрегіонала на посаду голови МОН​

Із відкритих джерел відомо, що Сергій Шкарлет свого часу балотувався до Чернігівської облради і від Партії регіонів, і від «Блоку Петра Порошенка». Із 2010 року і досі є ректором Чернігівського державного технологічного університету. На сайті цього закладу збереглося фото за 2013 рік, на якому тодішній міністр освіти і науки Дмитро Табачник вручає Шкарлету нагрудний знак та посвідчення «Заслужений діяч науки і техніки України».

Нині обов’язки міністра освіти і науки України тимчасово виконує Любомира Мандзій.
…

У відповідь на посилення санкцій проти Росії, Кремль посилює фізичний та психологічний тиск на українських політв’язнів. Про це заявила український омбудсмен Людмила Денісова.

«У відповідь на міжнародні санкції РФ посилює знущання з незаконно утримуваних громадян України – відмовляє українським дипломатам у відвіданні наших співгромадян та продовжує фізичний і психологічний тиск, чим вкотре порушує міжнародне та, навіть, російське законодавство. Зокрема, Джеміль Гафаров, Володимир Дудка, Ігор Кіяшко, Олександр Марченко, Тофік Абдулгазієв, Енвер Омеров, Шабан Умеров, Алієв Муслім, Інвер Бекіров, Енвер Сейтосманов, Теймур Абдуллаєв, Енвер Мамутов, Володимир Якименко, Руслан Зейтуллаєв, Андрій Захтей, Олексій Бессарабов, Узеір Абдуллаєв, Рустем Ісмаілов, Віктор Шур, Олександр Шумков, Вадим Сірук, Емір-Усеін Куку, Валентин Виговський, Зеврі Абсеітов, Рустем Абільтаров, Ремзі Меметов, Геннадій Лимешко, Рефат Алімов, Сергій Бугайчук – потерпають через грубе цілеспрямоване порушення їхніх прав», – заявила Денісова.

Вона наголосила, що Росія має дотримуватися міжнародних зобов’язань щодо забезпечення прав незаконно ув’язнених громадян України та припинити репресій проти кримськотатарського народу.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Співробітники Служби безпеки України викрили та припинили діяльність неонацистського радикального осередку, який очолював громадянин Росії, повідомила у середу пресслужба СБУ.

«Слідчі дії одночасно відбулися у Києві та Харкові. За даними досудового слідства, учасники групи є послідовниками ідеології австралійського терориста Брентона Тарранта, який пропагує етнічний і культурний геноцид, закликає до терактів та масових вбивств. Для популяризації своїх поглядів зловмисники займалися виготовленням та розповсюдженням екстремістської літератури. Заборонені видання та нацистську символіку вони друкували у власній підпільній типографії в Дарницькому районі столиці та в Харкові. Частину деструктивних матеріалів неонацисти отримували з РФ. Поширювали літературу на таємних зібраннях та під час тематичних вечірок», – розповіли у СБУ.

За даними відомства, підозрювані поширювали інформацію «терористичної спрямованості» через телеграм-канали та закриті спільноти у соцмережах із аудиторією у понад 3 тисячі осіб.

«У ході обшуків за адресами проживання організатора осередку та за місцями виготовлення поліграфії вилучено понад 300 примірників нацистських видань, прапори «Третього рейху», зброю, набої, вибухові пристрої, комп’ютери, з яких відбувалося адміністрування спільнот, та чеки на доставку забороненої літератури із-за кордону. Раніше оперативники спецслужби вилучили в Харкові екстремістську літературу накладом у 200 копій», – йдеться в повідомленні.

В СБУ зазначили, що триває досудове слідство за фактом «підбурювання до вчинення терактів», а також вирішується питання щодо оголошення «активним учасникам групи» про підозри та притягнення до відповідальності інших представників осередку.

У Росії з самого початку її агресії проти України, спершу у Криму, пізніше й на Донбасі, твердили, що підставою для її вторгнення на український півострів і втручання на сході (яке у Кремлі називають «внутрішньоукраїнським конфліктом» чи «громадянською війною»), стало нібито саме те, що в Україні внаслідок Революції гідності (яку у Кремлі називають «державним переворотом» чи «путчем») постав «нацистський» чи «неонацистський режим». Спочатку з такими заявами виступали переважно російські політики нижчого рівня, а потім така риторика почала звучати і з вуст посадовців Кремля.

У 2015 році Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду і символіку. Відтоді, за законом, пропаганду нацизму, націонал-соціалізму, будь-яку діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні карають, зокрема, і ув’язненням до п’яти років.
…

Громадський активіст Сергій Стерненко повідомив, що отримав ухвалу про домашній арешт, який йому в якості запобіжного заходу обрав Шевченківський суд Києва.

За словами Стерненка, суд не підтримав аргумент прокурорів про те, що він нібито може знищити речі та документи, пов’язані зі справою. На слуханні 15 червня сторона захисту посилалася на те, що з моменту подій, про які йдеться у справі, пройшло понад два роки, і ніяких речових доказів, які могли б свідчити проти активіста, не лишилося.

Читайте також: Рада підтримала висновки ТСК щодо нападів на Гандзюк, Стерненка та Гольник​

«Ризик знищити речі і документи суддя вважає недоведеним. Але суддя вважає що є ризик що я буду переховуватись та можу впливати на свідків тому що мені інкримунують статті 115 (умисне вбивство – ред.). І все. Тобто він обґрунтовує ризики виключно тяжкістю злочину, який мені інкримінують. Крім того що це абсурдно, практика ЄСПЛ прямо забороняє саму лише тяжкість покарання класти в обґрунтування», – пише Стерненко.

Крім того, і посилатися на практику Європейського суду з прав людини в обґрунтуванні рішення суд, за словами активіста, не може.

«Рішення абсурдне та протиправне. Готуємо апеляцію», – підсумував він.

Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем прописки на 60 діб. Виявилося, що в ухвалі суду вказана адреса військової частини в Одесі, де працював батько Сергія Стерненка. Фактично він мешкає в Києві.

Під час засідання під будівлею суду тривала акція на підтримку активіста, якого звинувачують у вбивстві та незаконному носінні холодної зброї. Протягом дня між учасниками та поліцейськими сталися сутички, кілька людей були затримані. Правоохоронці застосували силу до деяких учасників акції. Після рішення суду, з яким Стерненко не погодився, акція продовжилася і тривала, доки голова суду не пообіцяв перегляд рішення.

Наступного дня суд змінив адресу запобіжного заходу активістові Сергієві Стерненку на фактичну адресу його проживання.

 
…

Печерський райсуд Києва оголосив перерву до 17 червня у розгляді клопотання прокуратури про взяття під варту голови Херсонської облради Владислава Мангера, який фігурує у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк, повідомив у фецсбуці адвокат Дмитро Ільченко.

«В клопотанні виявили критичні зауваження, критичні проблеми, через які суддя відклала засідання і дала прокурорам можливість до 10:00 наступного дня виправити всі проблеми, які вона виявила», – сказав адвокат.

Водночас спільнота «Хто замовив вбивство Каті Гандзюк» повідомила, що суддя дала час на розгляд матеріалів адвокатам Мангера.

Активісти зауважили, що 17 червня – День народження Катерини Гандзюк, їй виповнилось би 35 років.

Спецпідрозділ СБУ зранку 16 червня затримав у лікарні в Херсоні голову обласної ради Владислава Мангера, його привезти до Києва для участі в засіданні Печерського районного суду.

Печерський районний суд Києва ухвалив 15 червня рішення про надання дозволу на затримання Мангера з метою приводу його на засідання.

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з іншим фігурантом справи Олексієм Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. Мангер заперечує звинувачення.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

За даними СБУ, «у справі Гандзюк» наразі винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою в Херсоні.
…

На фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва та Айдера Саледінова тиснуть в російській виправній колонії, намагаючись «зламати і підкорити», заявив адвокат Еміль Курбедінов у фейсбуці.

«За повного потурання прокуратури Республіки Башкортостан і ФСВП Республіки Башкортостан тривають незаконні дії адміністрації та оперативних співробітників виправної колонії щодо політв’язнів – Теймура Абдуллаєва і Айдера Саледінова. Проводиться так звана «обробка» цих політв’язнів з метою «зламати» і підкорити. Використовується інструмент – накладення надуманих стягнень на засуджених і постійне їх тримання не в таборі, а в нелюдських умовах штрафних ізоляторів та інших камер», – повідомив адвокат.

Він зазначив, що спочатку ФСВП Башкирії відмовилася надати йому інформацію і копії документів, що стосуються стягнень, накладених на Абдуллаєва і Саледінова.

«Моя мета – оскаржити ці надумані стягнення. Не там спав; звертався на «ти» до співробітника; не робив зарядку – ось «страшні злочини», за які просто «ламають» людей і гублять їхнє здоров’я в Башкирській ІК-2», – повідомив Курбедінов.

За його словами, він відправляв також заяву прокурору Башкостана з вимогою притягнути до адміністративної відповідальності начальника місцевого УФСІН і начальника ІК-2, який ніяк не реагував на адвокатський запит, але російська прокуратура «за надуманими підставами спустила заяву начальнику ФСВП РБ, щоб він сам себе покарав і притягнув до дисциплінарної відповідальності».

Адвокат підкреслив, що в УФСІН російського Башкостана перебувають близько десяти кримчан.

Раніше мати Теймура Абдуллаєва Діляра повідомила, що йому продовжили тримання в російському ШІЗО до 20 червня.

Адвокат Еміль Курбедінов повідомляв, що разом із колегою Едемом Семедляєвим оскаржив дії керівництва колонії №16 і колонії №2, де тримають їхніх підзахисних.

Раніше дружини п’ятьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» звернулися до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової через тиск на чоловіків у російському ув’язненні й тривале тримання в ШІЗО.

Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшили на 6 місяців.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам цієї справи в червні 2019 року.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цими вироками і закликало посилити санкційний тиск на Росію.
…

Верховний суд України пояснив рішення Касаційного кримінального суду у своєму складі з приводу спецконфіскації коштів компаній, пов’язаних із оточенням колишнього президента Віктора Януковича.

Як наголошено в повідомленні, саме це рішення щодо спецконфіскації взагалі не було предметом розгляду в Касаційному кримінальному суді.

Цей суд раніше 16 червня розглянув касаційні скарги представників юридичних осіб Aldoza Investments Limited, Wonderbliss Ltd, Opalcore Ltd, Erosaria Ltd, Akemi Management Limited, Loricom Holding Group Ltd, Foxtron Networks Limited, які оскаржували ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року. Згідно з тією ухвалою представникам цих компаній було відмовлено у відкритті провадження за їхніми апеляційними скаргами на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна. Тим вироком було затверджено угоду між прокурором і підозрюваним про визнання винуватості і визнано Кашкіна винним за ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 (злочин, вчинений злочинною організацією), ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

Своїм рішенням ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

При цьому ще раз наголошено, що вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна не був предметом розгляду у Верховному суді.

Повний текст постанови ККС ВС буде проголошено 22 червня 2020 року о 12:00 (справа № 234/4135/17к, провадження № 51-6292км18), повідомили в ВСУ.

Ідеться про одну з найгучніших справ про спецконфіскацію коштів компаній, пов’язаних із оточенням Януковича на загальну суму приблизно в 1,5 мільярда доларів, вирок у якій виніс Краматорський міський суд у березні 2017 року. При цьому в повідомленнях на цю тему нерідко навіть офіційно говорили про «кошти Януковича», що давало приводи адвокатам колишнього президента наголошувати, що кошти, які потрапили під спецконфіскацію, формально не належали самому Януковичеві.

Матеріали справи були тоді засекречені, зокрема, для того, щоб зберегти анонімність її головного фігуранта, який пішов на співпрацю зі слідством, через можливу загрозу його життю. Але невдовзі стало відомо, що йдеться про згаданого вище Аркадія Кашкіна – колишнього директора компанії «Газ України-2020», яку пов’язують із олігархом часів президентства Януковича Сергієм Курченком. Тоді також повідомляли, що Кашкін був насправді фіктивним директором компанії, який за гроші «продав» свої паспортні дані.
…

Колишній народний депутат та колишній губернатор Харківської області Михайло Добкін розглядає можливість участі у виборах мера Києва. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Наш».

«Я останнім часом серйозно розглядаю для себе можливість балотуватися і поборотися з нинішнім міським головою Києва за цей високий пост. Тому що, те, що відбувається з Києвом, мені, чесно кажучи, як жителю України, не подобається. Моя столиця повинна бути іншою: більш доглянутою, чистою, комфортною», – заявив Добкін.

25 жовтня цього року в Україні заплановані чергові місцеві вибори, зокрема і в Києві.

 
…

У Кремлі вперше офіційно прокоментували новий статус України у відносинах із Північноатлантичним союзом, що його НАТО надав Україні ще 12 червня.

Як заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков, «безумовно, ми на це звернули увагу».

«Наша позиція стосовно НАТО біля наших кордонів послідовна і добре відома. Ми завжди дуже уважно ставимося до наближення військової інфраструктури НАТО до наших кордонів, ми змушені вживати належних необхідних заходів для забезпечення власної безпеки в зв’язку з цим. І, звичайно, враховуючи характер НАТО і, власне, первісні цілі, для яких створювався НАТО як механізм конфронтації, звичайно, ми завжди з великою увагою спостерігаємо за процесами, коли НАТО, скажімо так, абсорбує в собі все нові й нові країни в різних форматах», – заявив він.

«Ми не вважаємо, що це сприяє зміцненню безпеки і стабільності в Європі», – додав речник Кремля про підвищення рівня відносин НАТО і України.

12 червня Північноатлантичний союз оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

Рішення Північноатлантичної ради, головного політичного керівного органу НАТО, визнати Україну партнером із розширеними можливостями «визнає значні внески України в місії НАТО і засвідчує тривалу відданість альянсу своїм відносинам партнерства», заявила з цього приводу речниця НАТО Оана Лунджеску.

«Цей день настав. Я глибоко вдячний партнерам в альянсі за цю можливість. Україна нарешті отримує давно заслужений статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Ми робимо одне одного сильнішими разом!» – прокоментував подію міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Як заявив із цього приводу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, Україна довела, що є дуже цінним партнером Північноатлантичного союзу.

Рішення НАТО про новий статус відносин із Києвом дає Україні можливість забезпечити оперативне планування на ранніх стадіях кризи і розширити діалог в обміні розвідувальними даними. Також програма передбачає участь у спільних навчаннях і можливість для українських військових обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО й інших командних структурах Північноатлантичного союзу.

При цьому саме по собі це не передбачає перспективи членства України в НАТО і так само не виключає її. Як наголошувала новий віцепрем’єр-міністр із європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, «ні Україна, ні НАТО не розглядають «Партнерство розширених можливостей» як відвернення уваги України від руху в напрямку Плану дій для членства і від членства в альянсі». Вона висловила переконання, що Україна стане членом Північноатлантичного союзу обов’язково.

Україна, яка раніше відновила свій курс на вступ до НАТО, вже співпрацює з Північноатлантичним союзом у межах Комплексного пакету допомоги, а також виконує Річну національну програму, яка містить набір реформ, що наближають країну до стандартів НАТО.

У союзі НАТО дотримуються позиції, визначеної ще на його Бухарестському саміті 2008 року, що Україна, а також Грузія, стануть членами Північноатлантичного союзу, коли будуть до цього готові і якщо забажають.

До будь-яких розширень НАТО чи до поліпшень відносин союзу з країнами Східної Європи й післярадянського простору натомість різко негативно ставиться Росія. Її президент Володимир Путін, зокрема, вже оголошував можливий вступ до НАТО України і Грузії «загрозою» для його країни.
…