Україна

Перебування на вулиці з документом, що посвідчує особу, необхідне для перевірки самоізоляції, йдеться у відповіді Міністерства юстиції на запит Радіо Свобода.

Щоб перевірити, чи має особа перебувати на самоізоляції, «уповноважені особи» (тобто, зокрема, поліцейські) подають електронний запит, на який одержують відповідь про те, чи потребує особа самоізоляції. Разом з тим, у міністерстві не роз’яснили, як саме технічно працівники поліції подають такий запит, перевіряючи документи громадян на вулиці. 

«Відповідно до пункту 15 Порядку (порядок, затверджений постановою уряду від 11 березня – ред.) з метою контролю за дотриманням правил самоізоляції на вулицях, в парках, інших громадських місцях працівники Національної поліції, представники Національної гвардії, уповноважені органами місцевого самоврядування працівники здійснюють вибіркову перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус. На електронний запит уповноважених осіб за допомогою системи надається інформація про те, чи потребує особа самоізоляції (у тому числі про поширення на особу винятків, передбачених пунктом 18 цього Порядку)», – сказано у листі. 

З 2 квітня Кабінет міністрів заборонив українцям перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу. Ця норма не була скасована на першому етапі послаблення карантинних заходів і, таким чином, діє уже майже 2 місяці. 

Національна поліція України раніше не відповіла за запит стосовно того, чи наявні у членів патрулів електронні бази даних, які дозволяють перевіряти за документами, чи має людина перебувати на самоізоляції або обсервації.
…

Позиція німецького уряду щодо санкцій проти Росії не змінилася – про це йдеться у відповіді посольства на запит Радіо Свобода щодо нещодавніх висловлювань ексканцлера цієї країни Герхарда Шредера.

Шредер заявляв, що вважає безглуздими санкції проти Росії.

«Позиція Федерального уряду щодо збереження санкцій проти Росії не змінилася. Санкції не є самоціллю, а пов’язані з чіткими очікуваннями дій Росії. В першу чергу це виконання Мінських домовленостей у конфлікті на Сході України паралельно із санкціями, які стосуються незаконної анексії Криму. Вирішальним для можливого зняття санкцій є прогрес у відповідних конфліктах», – йдеться у відповіді дипломатичного відомства.

Читайте також: Посол України в Німеччині назвав висловлювання Шредера «приниженням України та українців»​

Водночас коментар посольства не містить реакції на випади Шредера в бік посла України в Німеччини Андрія Мельника.​

Нещодавно ексглава німецького уряду у подкасті, перший випуск якого був опублікований 26 травня, назвав українського посла у Німеччині Андрія Мельника «карликом з України». Таким чином Шредер відреагував на критику з боку Мельника через заяви відомого прихильника президента Росії Володимира Путіна щодо анексованого Криму.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

Читайте також: Пропозиція Шредеру укласти парі звернула увагу Німеччини на Крим – посол України​

Одразу після таких заяв Шредера посол України в Німеччині Андрій Мельник назвав їх «безсоромними». А заступник очільника Міністерства закордонних справ України Василь Боднар, коментуючи висловлювання Шредера, додав: «Дуже підленько і низько як для ексканцлера Німеччини».

Ґерхард Шредер працює на компанію російського «Газпрому» – очолює раду директорів «Північний потік-2», у 2017 році його також призначили головою ради директорів «Роснефти», яка перебуває під західними санкціями.
…

П’ятий президент України, нині народний депутат (фракція «Європейська солідарність») Петро Порошенко знову не прийшов на допит до Державного бюро розслідувань, як і анонсували його адвокати.

До ДБР натомість прийшли самі ці адвокати Ігор Головань та Ілля Новиков, які нагадали, що заявили, що повістки їхньому підзахисному були вручені неналежним чином, тому він і не з’явився на допит.

Вони також знову заперечили попередні заяви ДБР, що повістки Порошенкові були направлені належним чином.

Попереднього дня, 28 травня, Головань і Новиков заявляли, що допит їхнього підзахисного в Державному бюро розслідувань, який там анонсували на 29 травня, не відбудеться, бо повістка йому не була вручена відповідно до закону. Виклики у форматі «відосиків» на сайті ДБР не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, наголосили вони.

Державне бюро розслідувань уже не раз публікувало повідомлення про виклики Петра Порошенка на допити на своєму сайті і в соцмережах, у деяких випадках із додаванням відеороликів із такими повідомленнями. Порошенко, зі свого боку, регулярно не з’являвся за такими викликами, які, за словами його адвокатів, не були вручені йому належним за законом чином.

Зокрема, 27 травня ДБР заявляло, що викликає Петра Порошенка на допит на 29 травня у межах розслідування двох кримінальних проваджень після того, як він не з’явився на допит 26 травня за таким самим викликом через інтернет – який, за словами його адвокатів, так само був незаконним.

За словами ДБР, мало йтися про допит у кримінальному провадженні, в якому «досліджуються обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників». Інший допит, який, за словами ДБР, теж призначений на цей день, мав би бути допитом Порошенка як свідка у кримінальному провадженні «за фактом можливого незаконного використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, що може заподіяти істотної шкоди державним інтересам».

У Державному бюро розслідувань заявляли, що 26 травня прибули до Музею Івана Гончара, де Порошенко замість явки на допит виставив ті самі 43 картини і документи про законність їхнього придбання, митного оформлення і ввезення в Україну, щоб вручити експрезидентові повістку. У відомстві стверджували, що їхні співробітники діяли відповідно до Кримінального процесуального кодексу.

У заяві, оприлюдненій на сторінці музею у фейсбуці, заявлено. що «представники Державного бюро розслідувань проникли в Музей Івана Гончара без судового рішення та без згоди директора музею, що є правовим приниженням і вандалізмом із боку правоохоронних органів».

Інша справа, в якій ДБР хотіло б допитати п’ятого президента, стосується аудіозаписів імовірних розмов Петра Порошенка в часи його президентства з тодішнім віцепрезидентом США Джо Байденом, що їх оприлюднив 19 травня народний депутат Андрій Деркач. Порошенко назвав це оприлюднення російською провокацією. У штабі Байдена, який готується брати участь у президентських виборах у США цієї осені, так само заявили, що оприлюднення цих записів, до того ж відредагованих і змонтованих, – це продовження давньої російської спроби йому нашкодити.

Натомість нинішній президент України Володимир Зеленський 20 травня заявив, що «плівки Деркача» можуть призвести до кримінальної справи проти Порошенка за звинуваченням у держзраді. Відразу після його заяви Офіс генпрокурора заявив, що вже відкрив таке кримінальне провадження.

Петро Порошенко останнім часом, за влади Володимира Зеленського, став об’єктом переслідування приблизно в півтора десятках кримінальних проваджень, відкритих за різноманітними фактами, що мали статися в різні роки. Сам Порошенко і його оточення називають ці переслідування політичними.

Представники влади Зеленського слідом за самим нинішнім президентом часто оформлюють свої виступи як відеоролики, які публікуються в інтернеті. Ці записи нерідко називають жаргонним словом «відосики».
…

Верховний представник Європейського союзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель знову засудив агресію Росії проти України, нагадавши, що вона стоїть на перешкоді поліпшенню відносин між Росією і ЄС.

Виступаючи на відеоконференції Ради безпеки ООН щодо співпраці Організації Об’єднаних Націй і Євросоюзу в дотриманні міжнародного миру і безпеки 28 травня, він, зокрема, заявив: «Маю згадати про Україну, де незаконна анексія Росією Кримського півострова і її невиконані зобов’язання за «Мінськом» призвели до значного порушення – мені шкода казати про це – відносин між Європейським союзом і Росією».

При цьому він наголосив: «Підтримка державного суверенітету і територіальної цілісності залишиться головним елементом відносин між Європейським союзом і його східними партнерами. Принципи, закріплені в Хельсінкі, не можуть бути забуті в час розбудови Європейського континенту в дусі співпраці, міцнішої безпеки і згуртованості».

Росія навесні 2014 року збройною силою захопила Крим і заявила про його вхід до її складу; цього кроку не визнала світова спільнота, його не раз засуджувала Генеральна асамблея ООН. Після того Росія вчинила гібридну агресію на сході України, яка триває досі. Через ці дії провідні західні країни і міждержавні об’єднання, зокрема ЄС, наклали на Росію низку санкцій. При цьому Москва продовжує заперечувати свою участь у власній гібридній війні проти України і відмовляється виконувати свої зобов’язання, які вона взяла на себе на переговорах у білоруському Мінську.

У фінляндському Хельсінкі країни Європи й інших частин світу підписали 1975 року декларацію, яка, серед іншого, закріплювала непорушність кордонів держав, дотримання їхньої територіальної цілісності і невтручання у внутрішні справи інших держав.
…

У листі, надрукованому у сьогоднішньому номері італійського тижневика Il Venerdì, п’ятничного додатка авторитетної газети La Repubblica – другої серед найбільш тиражних в Італії, посол України в Італії Євген Перелигін звернув увагу італійських ЗМІ на упереджене висвітлення справи нацгвардійця Віталія Марківа.

Про те, що лист вийде друком сьогодні, повідомила 28 травня у фейсбуці пресслужба посольства України в Італії.

Український дипломат висловлює реакцію на публікацію від 15 травня про фоторепортера Андреа Роккеллі, який загинув біля Слов’янська 6 років тому, висвітлюючи воєнний конфлікт на Донбасі. Минулого літа суд присяжних Павії визнав причетним до загибелі італійця українського військового Віталія Марківа, засудивши його до 24 років в’язниці.

На думку дипломата, трагічну історію Андреа Роккеллі слід розглядати в контексті російської агресії, проти якої боролися захисники України, зокрема й Віталій Марків. «Та найбільш кричущим є факт, – продовжує Євген Перелигін, – що суд першої інстанції відмовився від належних слідчих дій  на місці трагічного факту, як це зробила команда  журналістів, котрі протягом року проводять незалежне розслідування  в зоні інциденту з потрібними балістичними експериментами та інтерв’ю зі свідками (яких не виявило обвинувачення)». Йдеться про журналістське розслідування, яке ляже в основу документального фільму The wrong place, що має вийти наприкінці літа.

«Не дивлячись ні на що, я вірю у справедливість італійського правосуддя, яке має продемонструвати свою неупередженість, повернувши свободу та гідність Віталію Марківу», – завершує посол Перелигін.

Як сподіваються українські дипломати, після тривалих контактів з редакцією La Repubblica братиме до уваги і позицію сторони захисту.

Читайте також: Україна повинна повернути солдата Марківа – президент Зеленський в Італії

Реакцію українського дипломата надрукували у рубриці «Листи до редакції» під назвою «Смерть Роккеллі і правда Києва». Два тижні тому на сторінках журналу Il Venerdì з’явилася стаття відомого італійського журналіста Маріо Калабрезі «Життя і смерть фотографа».

Автор емоційно розповідає про життєвий і професійний шлях загиблого фоторепортера Андреа Роккелі та упереджено висвітлює постать військового Віталія Марківа. Згадана публікація та радіо подкаст із чотирьох частин подають однобокий перебіг подій відповідно до версії обвинувачення та вироку суду першої інстанції. Це не вперше, коли знані публіцисти видання La Repubblica друкують тенденційні матеріали про перебіг суду над українським військовим.

Вже у сьогоднішньому номері тижневика, відповідаючи  на лист посла Перелигіна,  журналіст Маріо Калабрезі, зазначив, що  не мав на меті розслідувати суть судового процесу. «Стосовно смерті Роккеллі, то українські власті, на жаль, проявили неспроможність пролити світло на факти – адже нині покладаються на журналістське розслідування – натомість, судові органи Італії спробували це зробити», – написав Маріо Калабрезі.

30 червня минає три роки, як боєць Національної гвардії України Віталій Марків перебуває під вартою в Італії. Через епідемію коронавірусу початок розгляду апеляційної скарги у суді другої інстанції в Мілані був заблокований. Адвокати прогнозують суд на осінь.
…

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков видав розпорядження, яким, зокрема, послабив обмеження для роботи журналістів в українському парламенті, спричинені поширенням коронавірусної інфекції.

Відповідно до документа, тепер один оператор або фотокореспондент від одного засобу інформації може бути присутній у ложі преси на балконі зали засідань Верховної Ради. Чисельність людей у цій ложі не може перевищувати 30.

Після початку епідемії COVID-19 зона роботи журналістів у парламенті була обмежена третім поверхом будівлі, де розташований пресцентр Верховної Ради.
…

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький розповів в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що припинив ходити на концерти «Кварталу-95» після того, як актори шоу спільно з хором імені Григорія Верьовки висміяли підпал помешкання ексголови НБУ Валерії Гонтаревої.

«Я відкрию вам страшну таємницю. Може, зараз стану ворогом влади. Я ще й на «Дизель-шоу» ходжу. Так що не «Кварталом» єдиним», – розповів Холодницький. За його словами, «це можливість розвіятися і вийти в люди».

«Я ходив на «Квартал», коли ще Зеленський не був президентом. Квиток коштує 3 500 гривень. У «Дизелі» квитки дешевші на 500 гривень», – додав Холодницький.

За словами Холодницького, квитки на «Квартал» йому ніхто не дарував, він купував їх за власні гроші. Журналістка Радіо Свобода Власта Лазур нагадала, що нещодавно, народний депутат Юрій Корявченков (Юзік) у Верховній Раді роздавав квитки на «Квартал» своїм колегам, на що Холодницький відповів: «Якщо «Юзік» буде дивитися цей наш випуск, то я йому скажу: що ж ти мені не дав безкоштовного квитка?» Щоправда, на уточнення журналістки, чи дійсно глава САП взяв би безкоштовний квиток, прокурор відповів, що ні, тому що це – корупція.

 
…

Державний «Приватбанк» заявляє, що надав виконавчій службі докази підробки документів, за якими були відкриті провадження про стягнення з банку на користь братів Суркісів 250 мільйонів доларів. Про це 28 травня повідомила пресслужба банку.

У заяві йдеться, що відповідне подання буде адресоване також правоохоронним органам.

У «Приватбанку» стверджують, що заяви до державної виконавчої служби від імені позивачів CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP були підписані нібито керівництвом компаній, але при співставленні з іншими документами з підписами директорів «виникли підозри щодо автентичності таких підписів».

«Приватбанк» звернувся до спеціалізованої установи щодо проведення почеркознавчої експертизи підписів, за результатами якої встановлено, що підписи від імені директорів компаній виконано іншою особою», – ідеться в заяві банку.

Сторона позивача у справі наразі не коментувала повідомлення «Приватбанку».

Ухвала Печерського районного суду Києва передбачає, що «Приватбанк» має примусово виплатити компаніям, пов’язаним із родиною Суркісів, понад 250 мільйонів доларів США за депозитними договорами, які були припинені ще в грудні 2016 року. Зобов’язання за цими депозитними договорами були обміняні на акції додаткової емісії «Приватбанку» під час націоналізації.

15 червня 2020 року Велика палата Верховного суду продовжить розгляд справи за позовом родини Суркісів про скасування рішення НБУ щодо визначення членів сім’ї Суркісів пов’язаними з «Приватбанком» особами та про визнання нечинними договорів обміну їхніх депозитів на 1 мільярд гривень на акції додаткової емісії банку під час націоналізації.
…

Посол України в Італії Євген Перелигін закликав італійські ЗМІ об’єктивно висвітлювати справу українського нацгвардійця Віталія Марківа. Звернення оприлюднене в журналі Il Venerdi, повідомила 28 травня пресслужба посольства у Facebook.

«Трагічна історія італійського репортера Андреа Рокеллі не повинна розглядатися поза контекстом російської агресії, проти якої боролися захисники України, зокрема й Віталій Марків. Не дивлячись ні на що, я вірю у справедливість італійської судової системи, яка має продемонструвати свою незаангажованість, повернувши свободу та гідність Віталію Марківу», – цитує пресслужба посольства заяву Перелигіна.

У посольстві зазначили, що публікація, яка вийшла в обмеженому редакцією форматі, стала результатом «тривалого діалогу» посольства з керівництвом і журналістами видання La Repubblica для надання в італійських медіа альтернативної точки зору.

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі.

Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов, які перебували серед групи бойовиків угруповання «ДНР». Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.

Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність і неупередженість італійського судочинства.

 
…

У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону проукраїнський активіст з Криму Олег Приходько спростував звинувачення в нібито підготовці теракту в Генеральному консульстві Росії у Львові. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Сергій Легостов.

«Прокурор представив тільки обвинувальний висновок у справі, за версією слідства, це підготовка до здійснення терористичних актів. Приходько висловив свою незгоду. Він заявив про переслідування українців у Криму і кримських татар. Свою справу вважає політично вмотивованою, про що заявив у суді», – повідомив Легостов.

Приходько на питання прокурора про застосування до нього тортур під час затримання і допитів відповів негативно.

«Тобто тортури або застосування фізичного або психологічного насильства до мого підзахисного не застосовувалися», – пояснив адвокат.

За його словами, на засіданні були присутні дочка Приходька.

Наступне судове засідання відбудеться 9 червня. Як зазначив Легостов, на нього заплановано виклик і допит свідків.

Олег Приходько залишиться під вартою до осені, раніше йому було продовжено арешт до 15 вересня. Російський суд 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

Президент Української асоціації футболу Андрій Павелко не є підозрюваним у справі про будівництво футбольних полів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. За його словами, вони з Павелком – друзі.

«По ньому (Павелку – ред.) нічого не відкрито. Є справа за фактом. І вона вже два роки як розслідується. Оскільки у мене був потенційний конфлікт інтересів, я від цієї справи відсторонений взагалі, там рішення ухвалюється виключно або генпрокурором, або процесуальним керівником. Це питання досліджувалося вже і НАЗК, і Мін’юстом, вже всі там. Бо коли не знали, за що вкусити, то пробували за це кусати. Але так воно й нічим не закінчилося. Тому я знаю, що вже два роки як розслідуються ці провадження. Що в них? Я вам не скажу, бо я не знаю. Але станом на зараз я точно знаю, що Павелко не є підозрюваним і не проходить у цій справі як суб’єкт вчинення злочину», – сказав Холодницький.

За словами очільника САП, йому «самому цікаво, коли у цій справі буде поставлена крапка.

«Бо якщо справа розслідується більше ніж пів року, вже можна ставити питання, що там робиться», – додав він.

На питання, чи не узгоджує Андрій Павелко свої дії з антикорупційним прокурором-другом і чи не радився з ним стосовно того, як себе поводити під час слідства, Холодницький відповів: «Не радився Павелко. У нього достатньо сил і засобів, щоб найняти адвокатів, які йому радять. Наскільки я знаю, там адвокати працюють».

У жовтні 2018 року розслідування програми «Схеми» (спільного проєкту Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший») виявило, що з бюджету Федерації футболу України було виведено понад мільйон доларів у результаті закупівлі обладнання для виробництва трави для футбольних полів через фірму-посередника в Об’єднаних Арабських Еміратах. Туди ж літав і сам президент Федерації футболу Андрій Павелко, який, серед іншого, на той час був народним депутатом та очільником бюджетного комітету у Верховній Раді. Журналісти «Схем» знайшли фотодокази зустрічі Павелка з номінальним директором офшору.

У червні торік детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) провели обшуки в будівлі Української асоціації футболу (УАФ) в рамках розслідування у справі про штучні поля.

 
…

У Міністерстві закордонних справ України готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений за рахунок ініціатив від РНБО, уряду та Офісу президента, повідомив в інтерв’ю виданню «ФАКТИ» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Більший і детальний план деокупації має містити і внутрішню політику, і зміни в законодавстві… Всі учасники – Міністерство закордонних справ, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, РНБО, Офіс президента – зведемо наші ідеї та плани в один комплексний документ. Проєкт нашої частини написаний, але він ще остаточно не фіналізований», – пояснив міністр.

Кулеба сподівається, що до роботи над стратегією активно долучиться Еміне Джапарова, чия кандидатура була погоджена на пост заступника глави МЗС. За словами міністра, «у неї є багато конкретних пропозицій з приводу Криму».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Партнери України наголосили, що активізація військової діяльності НАТО в Чорному морі є прямим наслідком агресії Росії проти Грузії та України
…

Напередодні, 26 травня, працівники ДБР увірвалися в Музей Івана Гончара, де було відкрито виставку картин родини Порошенків
…

Раніше в травні Вищий антикорупційний суд України розпочав розгляд справи проти ексдепутата по суті
…

Кримськотатарські активісти і знайомі викраденого в анексованому Криму члена Виконавчої ради Світового конгресу кримських татар, члена Бахчисарайського регіонального меджлісу Ервіна Ібрагімова записали відеозвернення в рамках 46-ї акції на підтримку рідних і близьких жертв насильницьких зникнень на півострові. Як повідомляє «КримSOS», це третя акція в режимі онлайн у зв’язку з пандемією COVID-19.

У запису відеозвернення взяли участь програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв, заступник постійного представника президента України в АР Крим Таміла Ташева, кримськотатарські активісти Наріман Джелял і Едем Бекіров.

У річницю викрадення Ервіна Ібрагімова біля посольства Росії в Києві активісти регулярно проводять акції з вимогою розслідувати зникнення кримчанина.

Минулого року адвокат Еміль Курбедінов вказував на те, що «слідство у справі про викрадення Ервіна Ібрагімова в Криму саботується».

Ібрагімова викрали в Бахчисараї ввечері 24 травня 2016 року. Його машину знайшли покинутою посеред дороги. Зниклий збирався 25 травня з членами Меджлісу вирушити в Судак, де був запланований суд над кримськотатарськими активістами.

 
…

Під час онлайн-засідання ОБСЄ у Відні представник Росії намагався завадити виступам щодо ситуації в анексованому Криму, а також мілітаризації Азово-Чорноморського басейну. Про це в твітері повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк.

«Безпрецедентний крок в ОБСЄ у Відні: представник Росії намагається завадити і перервати виступи, які йому не подобаються, від України й іншого експерта з ситуації у сфері безпеки в Чорному і Азовському морях», – йдеться в повідомленні.

За даними з відкритих джерел, постійним представником Росії при ОБСЄ є Олександр Лукашевич. 

У представництві президента України в АР Крим повідомили, що в заході взяв участь голова відомства Антон Кориневич, який виступив із доповіддю про загрози для регіональної і міжнародної безпеки, що виникає у зв’язку з російською мілітаризацією Чорного й Азовського морів.

Другим основним спікером на заході був міжнародний експерт Джеймс Шерр, старший дослідник Естонського інституту зовнішньої політики при Міжнародному центрі оборони і безпеки й асоційований член Програми Росії та Євразії Chatham House.

Раніше посол США в ОБСЄ Джеймс Гілмор зажадав покарати Росію за Крим і нагадав про депортацію кримських татар 1944 року.

У США вимагають від Росії забезпечити доступ спостерігачів ОБСЄ в анексований Крим і на окуповані частини Донбасу.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Заступник голови Міністерства зовнішніх справ України Василь Боднар прокоментував слова колишнього канцлера Німеччини, голови ради директорів компанії «Роснефть» Ґергарда Шредер на адресу українського посла у Німеччині Ґерхарда Шредера.

«Дуже підленько і низько як для ексканцлера Німеччини, але як кажуть, «з ким поведешся, від того й наберешся». Цей коментар Шредера – застереження для інших прихильників РФ в Європі: не водіться з російськими грошима!» – написав Шредер у «Фейсбуці».

Ексглава німецького уряду у подкасті, перший випуск якого був опублікований 26 травня, назвав українського посла у Німеччині Андрія Мельника «карликом з України». Таким чином Шредер відреагував на критику з боку Мельника через заяви відомого прихильника президента Росії Володимира Путіна щодо анексованого Криму.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері.

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі.
…

У середу, 27 травня має відбутися чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі в режимі відеоконференції.

Його проведення є плановим, і було узгоджене раніше сторонами переговорів.

Напередодні відбулися засідання робочих підгруп у режимі онлайн, які зазвичай передують зустрічі ТКГ.

22 травня з ініціативи голови делегації України в ТКГ Леоніда Кучми відбулося позачергове засідання ТКГ через повідомлення від українських військових про обстріл ліній електропередач на непідконтрольній території Луганської області. Бойовики традиційно звинувачують в обстрілах українську сторону.

На лінії фронту теоретично чинне чергове перемир’я, що, як і попередні, було проголошене як всеосяжне, безумовне, стале і безстрокове.

Та, як і всі попередні, воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді порушується постійно. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Слідчі Управління з розслідування «справ Майдану» Державного бюро розслудвань завершили досудове розслідування щодо двох колишніх суддів Сосновського районного суду міста Черкаси, які виносили непідсудні рішення під час Революції гідності, повідомила 26 травня пресслужба відомства.

«Слідством встановлено, що колишні судді – зараз адвокати, 25-26 січня 2014 скоїли протиправні дії стосовно 17 осіб. Громадянам була незаконно обмежена особиста свобода, переважно, шляхом взяття під варту. Рішення приймалися без достатніх та належних доказів про вчинення ними масових заворушень для перешкоджання організації та проведенню подальших мирних зібрань, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в Черкасах та інших регіонах», – йдеться в повідомленні.

За даними ДБР, екссудді підозрюються у винесенні «завідомо неправосудних рішень, здійснених в особистих інтересах».

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Державне бюро розслідувань заявляє, що його співробітники не застосовували «будь-які заходи фізичного впливу» біля музею Івана Гончара 26 травня.

У ДБР повторили озвучену раніше в коментарі Радіо Свобода тезу, що отримали інформацію про перебування в музеї п’ятого президента України Петра Порошенка. За даними ДБР, адміністрація музею та «інші особи» перешкоджали проведенню слідчих дій. Для належного проведення необхідних слідчих дій, ідеться в заяві, було задіяно спецпідрозділ Державного бюро розслідувань.

«Під час виконання обов’язків спецпідрозділу будь які заходи фізичного впливу не застосовувалось. Проведення слідчих дій завершено», – вказують у ДБР.

Увечері 26 травня співробітники Державного бюро розслідувань залишили приміщення музею Гончара в Києві, де народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко і його дружина Марина відкрили виставку художніх робіт зі своєї приватної колекції.

Як повідомив адвокат Порошенка Ігор Головань, співробітники ДБР забрали документи, що підтверджують законність придбання і ввезення картин. Ці документи були також виставлені в музеї. Перед тим Головань заявив, що дружині Порошенка не вручали повістку в музеї Івана Гончара.

На оприлюднених у мережі відео видно, що співробітники Державного бюро розслідувань після штовханини потрапляють до музею.

Музей Івана Гончара на своїй сторінці повідомив, що «сталося незаконне вторгнення правоохоронних органів до споруди музею. Без рішення суду».

«Представники ДБР заблокували вхід і перешкоджають потраплянню директора до приміщення музею, зокрема до зали із виставкою. Слідчі увірвалися до будівлі, зламавши вхідні двері. Директором музею було подано заяву до поліції щодо пошкодження майна», – заявили в музеї.

Картини представники ДБР не вилучали, додали в музеї.

У партії «Європейська солідарність» засудили дії ДБР, заявивши, що вони не були санкціоновані судом, і вказали на політичні мотиви цих дій.

«Адвокати Петра Порошенка дадуть правову оцінку бандитським діям ДБР, подадуть відповідні позови та скарги. Ми вже подали чотири заяви до поліції. Але політичні висновки очевидні вже зараз. Після погроз Володимира Зеленського на адресу Петра Порошенка, які минулого тижня пролунали на пресконференції, глави держави, ясно як день, що переслідування п’ятого президента носять суто політичний характер і відбувається за наказом і тиском президента шостого», – йдеться в заяві.

«Європейська солідарність» закликала президента Зеленського «негайно повернутися у правове конституційні поле, припинити використання правоохоронної системи для полювання на опозицію, припинити знищення стратегічного партнерства України із західними партнерами, і врешті-решт почати робити для держави щось більш предметне, аніж низькопробні видовища».

ДБР викликало Порошенка на допит 26 травня як свідка в межах провадження, досліджуються «обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників».

Сам Порошенко не прибув на допит і в цей час відкривав виставку художній робіт зі своєї власної колекції у Музеї Івана Гончара в Києві. Він запевнив, що купував усі картини законно й має відповідні документи. 

Колишній президент повідомив, що на виставці можна побачити оригінали митних декларацій 43 картин, їх перелік і платіжні доручення на оплату.

Адвокат Порошенка Ігор Головань заявив, що слідчі повернулися до «розміщення на сайті ДБР таких любих президенту Зеленському «відосиків», публікація яких у мережі на думку креативних слідчих має замінити вручення повістки у встановленому КПК порядку».

Водночас ДБР запевняє, що Порошенку надсилали повістку на допит.
…

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури опублікували пізно ввечері 26 травня відкритий лист у відповідь на відеозвернення генерального прокурора Ірини Венедіктової.

У зверненні, оприлюдненому у фейсбуці, прокурори нагадали, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки працівникам САП та здійснювати дії, які стосуються виконання прокурорами їхніх повноважень.

«Ми категорично незгодні з твердженням генпрокурора щодо нашої бездіяльності, відсутності результатів роботи та звинуваченнями в порушенні розумних строків в кримінальних провадженнях», – вказано в заяві.

Раніше 26 травня генеральний прокурор Ірина Венедіктова поскаржилася на «бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» і заявила, що це питання потребує її негайного реагування. Заява Венедіктової розміщена на сайті Офісу генпрокурора.

Президент Володимир Зеленський 17 березня підписав указ, яким призначив Ірину Венедіктову генеральним прокурором України. Іншим указом Зеленський звільнив Венедіктову від тимчасового виконання обов’язків директора ДБР.

17 березня Верховна Рада України проголосувала за кандидатуру Ірини Венедіктової на посаду генерального прокурора України. 

Венедіктова раніше була народною депутаткою від партії Зеленського «Слуга народу». Перед президентськими виборами 2019 року Зеленський представляв Венедіктову у складі своєї команди.
…

Державне бюро розслідувань 8 травня закрило справу про перешкоджання професійній діяльності журналістів видання «Цензор.нет» Івана Марусенка та Михайла Криворучкіна з боку народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Олександра Пономарьова, який у лютому 2018 року в кулуарах Верховної Ради напав на них, вирвавши з рук телефони.

Слідчий ДБР не побачив у цих діях парламентаря «складу злочину». Водночас потерпілий журналіст Іван Марусенко вважає це рішення незаконним і вже подав скаргу на ім’я генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханням його скасувати.

У постанові про закриття кримінального провадження слідчий ДБР Олександр Амелін обґрунтував своє рішення тим, що «розмова двох депутатів мала конфіденційний характер», «дозвіл на зйомку її учасники не давали», а тому, на його думку, «перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину». Текст постанови слідчого ДБР є в розпорядженні редакції.

Адвокат журналіста Івана Марусенка Анатолій Попов направив скаргу на рішення слідчого ДБР до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – адже «скарга на незаконне закриття цього кримінального провадження має бути предметом уваги та розгляду генерального прокурора, який входить… до системи прокурорів, які мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих», а «вручення підозри народному депутату – це компетенція виключно генерального прокурора».

У скарзі захист журналіста звернув увагу на обставини справи: «Обставини справи чітко вказують про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. проводили відеозйомку відкрито. Спілкування між депутатами Соболєвим С.В. та Пономарьовим О.С. проводилося у публічному місці, де перебувають депутати, журналісти та інші особи, які дотичні як до діяльності депутатського корпусу, так і до висвітлення цієї діяльності публічного характеру. Обставини справи вказують на те, що спілкування між депутатами відбувалося саме за результатами їхньої діяльності як народних депутатів і саме таку діяльність висвітлюють журналісти, які акредитовані у Верховній Раді України», – йдеться в документі.

Тому, на думку юриста, це «спростовує висновок слідчого Амеліна О.В. про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. мали отримати «дозвіл на зйомку» у народних депутатів України Соболєва С.В. та Пономарьова О.С».

Крім того, за словами адвоката Попова, жодних зауважень чи прохань від депутата Пономарьова припинити його знімати під час окремого спілкування з журналістами не надходило. Натомість саме в той момент, йдеться у скарзі, парламентар «здійснив напад на журналістів і вихопив з їхніх рук мобільні телефони, які журналісти використовували при здійсненні своєї професійної діяльності».

«Небезпека позиції, яка висловлена ДБР в обґрунтування підстав для закриття цього кримінального провадження полягає в тому, що ДБР запроваджує нові стандарти в оцінці діяльності журналістів, розподіляючи її на законну і незаконну за принципом щодо отримання згоди публічної особи на висвітлення питань діяльності такої особи. Тобто, якщо депутат Пономарьов не хоче, щоб про його діяльність журналісти збирали інформацію, то така діяльність журналістів, на думку слідства, вже вважається незаконною. Очевидно, що запровадження таких стандартів зведе нанівець роль ЗМІ як «сторожового пса демократії», – підкреслив Анатолій Попов. – Не кажучи вже про те, що така позиція слідства прямо іде всупереч усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо права на висвітлення діяльності публічних осіб, до яких за визначенням відносяться політики».

У 2018 році у Верховній Раді тодішній народний депутат від депутатської групи «Воля народу» Олександр Пономарьов (нині він депутат від партії «Опозиційна платформа – За життя») напав на журналіста «Цензор.нет» Івана Марусенко та його колегу Михайла Криворучкіна й вирвав у них з рук телефони, якими вони здійснювали зйомку.

Того ж дня за цим фактом було відкрито кримінальне провадження щодо перешкоджанню законної діяльності журналістів.

Згодом, у травні 2016 року в Генпрокуратурі повідомили, що направили до Верховної Ради подання на притягнення депутата Олександра Пономарьова до кримінальної відповідальності. Однак у червні того ж року регламентний комітет Верховної Ради відмовився його підтримати, визнавши подання тодішнього генпрокурора Юрія Луценка «невмотивованим», а докази «сумнівними».

Розгляд справи тривав близько двох років. А на початку 2020 року провадження було передано до Державного бюро розслідувань.

 
…

Офіс генерального прокурора України повідомив про підозру начальникові оперативного відділу 74-го розвідувального центру Головного управління Генштабу Збройних сил Росії. Російському чиновникові інкримінують підбурювання посадової особи уряду України до державної зради. Імені підозрюваного громадянина Росії відомство не називає.

«За даними слідства, співробітник розвідувальних органів РФ у 2017 році залучив до конфіденційного співробітництва громадянина України, який на той час обіймав посаду заступника керівника протоколу прем’єр-міністра України (Володимира Гройсмана – ред.), з метою отримання від нього відомостей, розголошення яких могло зашкодити суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України», – ідеться в повідомленні, оприлюдненому 26 травня.

Офіс генпрокурора додав, що українця було визнано винним у скоєнні державної зради і у вересні 2019 року в межах обміну утримуваними особами передано Російській Федерації.

У повідомленні йдеться про перекладача Гройсмана Станіслава Єжова. Служба безпеки України затримала його 20 грудня 2017 року за підозрою в роботі на російські спецслужби.

Наприкінці серпня 2019 року Єжов уклав угоду про визнання провини і вийшов на свободу, 7 вересня він поїхав до Москву разом зі ще 34 особами, яких Україна видала Росії в межах обміну утримуваними особами.

 
…

Печерський райсуд Києва заочно взяв під варту колишнього міністра оборони України у справі про розстріли на Майдані 18-20 лютого 2014 року, повідомляє 26 травня Офіс генпрокурора.

«За клопотанням прокурора Офісу генерального прокурора Печерський районний суд Києва 25 травня 2020 року обрав колишньому міністру оборони України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за фактами організації низки тяжких та особливо тяжких насильницьких злочинів, у тому числі умисних вбивств, скоєних у період з 18 лютого 2014 по 20 лютого 2014 року у центральній частині міста Києва», – йдеться в повідомленні.

Як уточнили в Офісі генпрокурора, в цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини організації колишнім президентом Віктором Януковичем перевищення влади і службових повноважень працівниками правоохоронних органів, перевищення влади низкою колишніх високопосадовців «з метою перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, що призвело до масових жертв серед мітингувальників».

Рішення суду надає право стороні обвинувачення розпочати стосовно колишнього міністра оборони України процедуру екстрадиції, додали в ОГП. Також прокурори звертатимуться до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia).

В ОГП не уточнюють імені колишнього міністра, але у згаданий період Міноборони очолював Павло Лебедєв.

Він залишив Київ у лютому 2014 року і переїхав до Севастополя. Прокуратура його підозрює у сприянні працівникам правоохоронних органів у перевищенні влади стосовно учасників акцій протесту у лютому 2014 року. Він перебуває у всеукраїнському розшуку. Активи Лебедєва після втечі не потрапили під санкції. У РНБО журналістам пояснили це тим, що подібних пропозицій там не отримували.
…

Французька газета Le Monde виправила інтерактивну карту з позначеним як територія Росії Кримом у матеріалі про поширення коронавірусної інфекції в світі від 5 травня.

Тепер, якщо навести курсор на карту України – півострів позначається як українська територія.

Раніше про те, що на карті Крим позначений «російським», повідомив проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, який направив запит у французьку газету. Відповіді не було, проте карту замінили.

Схожі інциденти, коли видання публікують карту, де Крим позначений як частина Росії, стаються регулярно. Українські дипломати звертаються до видань із вимогою виправити помилку.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Під час засідання у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір» 25 травня в Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону допитали свідків, які були присутні під час обшуку в будинку Арсена Абхаїрова. Як повідомила проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ліля Гемеджі, троє свідків – це студенти Сімферопольського політехнічного коледжу.

«З трьох свідків, які були присутні на обшуку, виявилося, що в протокол були внесені тільки двоє. Як з’ясувалося, всі вони вчаться в одному коледжі, і їм надійшла ось така пропозиція від керівництва коледжу – взяти участь в обшуку. Ми з’ясували, що вони пропустили практику з дозволу керівництва навчального закладу. Виходить, якщо ти поїхав на обшук, керівництво твого навчального закладу заохочує тебе до цього. Сторона захисту вважає, що це особи, які були використані силовими структурами за допомогою ресурсу коледжу», – стверджує адвокат.

Також Ліля Гемеджі повідомила, що залучення студентів свідками (понятими) під час обшуків у Криму – постійна практика.

«Наприклад, у справі першої сімферопольської групи точно так само залучалися студенти, тільки фізкультурного коледжу», – розповіла вона.

Раніше повідомлялося, що наступне судове засідання у цій справі відбудеться 10 червня.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва по суті.

У грудні 2019 року суд в Росії продовжив на пів року арешт фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Посол України у Німеччині Андрій Мельник заявив, що його пропозиція щодо парі у відповідь на висловлювання ексканцлера ФРН Герхарда Шредера щодо неповернення анексованого Росією Криму Україні нагадала німцям й іншим європейцям, чий Крим. Про це він сказав у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За словами посла, його відповідь на заяву Шредера спровокувала дискусії щодо створення окремого майданчику для переговорів про Крим.

«Наша ідея з парі – це спонтанний креатив, який викликав у Німеччині цілу хвилю цікавих дискусій. Це стало топ-новиною для дуже багатьох німецьких ЗМІ і дозволило Україні зайвий раз звернути увагу німецького політикуму на те, що нам потрібно нарешті заснувати міжнародний переговорний майданчик для Криму», – наголосив український посол.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері. 

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі.

 
…