Україна

Виконавча рада МВФ проведе засідання щодо України наступного тижня, у вівторок, 9 червня.

Як йдеться у плані роботи ради МВФ, на засіданні у вівторок ухвалюватиметься рішення щодо нової програми stand-by для України і оцінки виконання попередньої програми від 2015 року.

Влада України і менеджмент МВФ у грудні 2019 року попередньо домовилися про відкриття нової трирічної програми EFF на 5,5 мільярда доларів. Але 7 травня речник МВФ Джеррі Райс повідомив, що фокус переговорів між Україною і Міжнародним валютним фондом змістився з трирічної програми співпраці EFF на 18-місячну програму stand-by. Він вказав на «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні та стабілізації».

22 травня стало відомо, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) домовився із владою України на рівні персоналу про нову угоду на суму 5 мільярдів доларів, щоб допомогти Києву впоратися з економічними наслідками від пандемії коронавірусу.

 
…

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ. Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, тепер цей документ має винести на голосування Верховна Рада.

«Метою проєкту акта є захист гарантованого Конституцією України права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України), а також культурних цінностей, що мають значення для формування культурного простору України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя шляхом збереження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги від знищення внаслідок незаконних дій Російської Федерації», – йдеться у пояснювальній записці до проєкту постанови.

Напередодні про розгляд комітетом ВРУ проєкту постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

Кабінет міністрів України повторно ухвалив проєкт постанови Верховної Ради щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Раніше цей проєкт постанови вже ухвалював минулий уряд на чолі з Олексієм Гончаруком, але був відкликаний процедурними нормами через зміну Кабміну.

Архієпископ Климент вважає, що постанова українського уряду допоможе зберегти Кафедральний собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі завдяки «поширенню відповідальності держави за громадян України, які залишилися в Криму».

Російська влада в Криму направила припис про «звільнення приміщень» Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі, в якому проходили богослужіння УПЦ Київського патріархату (нині ПЦУ).

У російському Міністерстві майна Криму пояснили вимогу звільнити будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, яка перейшла e створену Православну церкву України.
…

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили про завершення досудового розслідування у справі стосовно колишнього першого заступника секретаря РНБО, ексзаступника міністра оборони та директора департаменту Міністерства оборони, підозрюваних у завданні збитків державі на загальну суму 17,44 мільйона гривень.

У повідомленні САП у фейсбуці вказано, що йдеться про ту частину обвинувачення, в якій фігурує не названий відомством на ім’я і прізвище експосадовець РНБО, який, за даними слідчих, використав службове становище для одержання неправомірної вигоди компанії «Богдан Моторс», частки у статутному капіталі якої належали посадовцю та його близьким особам. Мова йде про Олега Гладковського, як випливає із тексту справи.

«На сьогодні досудове розслідування у справі завершено. Матеріали кримінального провадження відкрито підозрюваним та їх захисникам для ознайомлення. Після чого обвинувальний акт буде скеровано до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті», – повідомили у САП.

У відомстві нагадали, що також колишньому посадовцю РНБО інкриміновано і внесення недостовірних відомостей до декларації.

14 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про зміну підозри колишньому заступнику секретаря Ради національної безпеки і оборони Олегу Гладковському у справі про зловживання з оборонним замовленням у частині збільшення суми інкримінованих збитків з 10,62 мільйлна гривень до 17,44 мільйона гривень.

Національне антикорупційне бюро затримало Гладковського 17 жовтня 2019 року за підозрою у зловживанні владою і в декларуванні недостовірної інформації. Він заявив про «політично вмотивоване незаконне переслідування». 19 жовтня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про взяття під варту на 60 днів Олега Гладковського і водночас визначив, що він може внести заставу в понад 10,5 мільйона гривень. Вже 21 жовтня Гладковський покинув стіни СІЗО після внесеної за нього застави.

На початку березня 2019 року тоді чинний президент України Петро Порошенко заявив, що звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

Це сталося після того, як у лютому і березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.

 
…

За останні три місяці слідчі Служби безпеки України повідомили про підозру так званим очільникам «міністерств», «адміністрацій» і «депутатам» підтримуваного Росією незаконного збройного угруповання «ЛНР». Як йдеться на сайті СБУ, також вчинення злочину інкримінується ватажку цього визнаного в Україні терористичним угруповання.

«Серед підозрюваних – керівники фейкових «МДБ», «міністерства зв’язку та масових комунікацій», «міністерства сільського господарства», три «депутати народної ради», двоє заступників «голів місцевих адміністрацій», двоє «посадовців міністерств» і ватажок бойовиків на прізвисько «Нуф». Зловмисникам повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ч. 3 ст. 27 і ч. 2 ст. 146 (організація незаконного позбавлення волі), ч. 1 ст. 258-3 (участь у діяльності терористичної організації) Кримінального кодексу України», – йдеться в повідомленні.

В СБУ вказали, що судом надано дозвіл на затримання підозрюваних, їх оголошено у розшук.

Загалом за три останні роки слідчі СБУ завершили досудове розслідування щодо майже 90 представників угруповання «ЛНР», обвинувальні матеріали скеровано до суду, додали у відомстві.

«Триває робота щодо документування протиправної діяльності інших учасників терористичної організації», – вказали в СБУ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель 3 червня звернувся із листом до міністрів закордонних справ шести країн, які є учасниками програми «Східного партнерства» Євросоюзу. У документі, який має Радіо Свобода, йдеться про довгострокові плани співпраці ЄС із Україною та іншими державами-учасницями програми – Молдовою, Грузією, Вірменією, Азербайджаном та Білоруссю.

За словами Борреля, попередні консультації «визначили п’ять довгострокових цілей політики після 2020 року: економіка та зв’язок; підзвітність інституцій; верховенство закону та безпека; зелені та цифрові перетворення; справедливі та

інклюзивні суспільства». Окрім цього, дуже своєчасною очільник зовнішньої політики ЄС назвав пропозицію «посилити співпрацю у сферах добробуту та охорони здоров’я, із чітким орієнтиром на… протидію пандемії COVID-19».

Боррель проінформував, що через пов’язані з коронавірусною інфекцією обмеження заплановані на червень заходи в межах «Східного партнерства» відбудуться в режимі відеоконференцій: 11 червня відбудеться нарада на рівні міністрів закордонних справ, а 18 червня співпрацю обговорять лідери країн.

У квітні кореспондент Радіо Свобода з посиланням на документ, що опинився в його розпорядженні, повідомляв, що держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.

 
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила, що «Росія продовжує геноцид кримськотатарського народу», і закликала міжнародну спільноту тиснути на Москву.

«Країна-агресор продовжує геноцид кримськотатарського народу – здійснюються незаконні обшуки їхніх домівок, а політв’язнів утримують у нелюдських умовах у місцях несвободи на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Метою обшуків є лише одне – будь-якою ціною зламати опір кримчан», – написала омбудсмен у фейсбуці.

«Закликаю міжнародну спільноту об’єднати зусилля та посилити тиск на країну-агресора, щоб якомога швидше повернути додому усіх бранців Кремля та припинити переслідування мирних жителів українського півострова Крим! Тільки разом ми можемо зупинити геноцид кримськотатарського народу», – наголосила Денісова.

Вона також звернулася до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з вимогою захистити права громадян України, а саме забезпечити їм належні умови тримання і сприяти наданню необхідної медичної допомоги, відповідно до міжнародних стандартів поводження з ув’язненими.

2 червня в селі Курське Білогірського району Криму пройшов обшук в будинку кримських татар. Шейді Асанова розповіла, що силовики шукали документи або предмети, пов’язані з «кримінальною справою» щодо її сина. За її словами, ФСБ стверджували, що син перебуває в батальйоні імені Номана Челебіджихана.

Міністерство закордонних справ засудило обшук в будинку кримських татар. Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження через обшук.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Фігуранта алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Руслана Нагаєва перевели у карцер слідчого ізолятора в російському Ростові-на-Дону, повідомив громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Айдер Азаматов.

«Вдень він накривався ковдрою у камері, тому що було дуже холодно і йому довелося таким чином обігріватися. Ця подія стала підставою для відправки його у карцер. Я впевнений, що наші підзахисні – сильні духом і подібні тортури, а я це розцінюю як тортури, не будуть приводом для того, щоб вони зламалися. Вони будуть продовжувати мирну боротьбу за відстоювання своїх прав», – сказав адвокат.

Азаматов вважає, що обвинувачених у «справі Хізб ут-Тахрір» навмисне розміщують у спецблоках, карцерах і таким чином тиснуть на них.

Адвокат Еміль Курбедінов також повідомляв, що засуджених за сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва і Еміля Джемаденова понад два місяці утримують в штрафних ізоляторах у колоніях російського міста Славута.

Наприкінці квітня стало відомо, що фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» залишили під вартою до жовтня 2020 року.

Кримчан затримали російські силовики після обшуків 10 червня 2019 року. ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять в рамках кримінальної справи про «організацію або участь в діяльності терористичної організації» і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії і на анексованій нею території Криму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
…

Народний депутат із «Опозиційної платформи – «За життя» Віктор Медведчук відмовився розповісти Радіо Свобода про деталі покупки, задекларованого ним фрагменту рідкісної Біблії Гутенберга 1455 року, а саме: назвати конкретну дату придбання, ціну та ім’я людини, яка продала йому цю реліквію. 

«А такі речі взагалі не говоряться. Це було дуже давно: десь 10-8 років тому назад. Я з задоволенням придбав цей рідкісний і єдиний екземпляр в Україні», – відповів він.

При цьому політик все ж таки розповів, де саме відбулася покупка.

«Я можу вам тільки сказати, що він придбаний в Україні, у відомого колекціонера», – заявив Медведчук. 

Депутат також пояснив, що готовий надати свій фрагмент Біблії Гутенберга для вивчення німецьким науковцям, які дещо раніше заявили про бажання ознайомитися з історичним документом.

«Будь-який варіант на їхню пропозицію», – сказав Медведчук і на уточнення, чи дозволить він їм побачити публікацію, якщо вони захочуть, сказав: «З задоволенням».

Раніше на сайті проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука з’явилася відповідь політика на публікацію Deutsche Welle про занепокоєння німецьких вчених через задекларовану Медведчуком рідкісну реліквію. 

У своєму дописі Медведчук, зокрема, наголосив, «що більшість українських антикварних колекцій не мають наукового опису, тому стверджувати про наявність чи відсутність певного артефакту на території України неможливо».

Також депутат зауважив, що фрагмент Біблії Гутенберга 1455 року вказаний у його декларації, це «один друкований аркуш з книги, що належала Габріелю Уеллсу (Gabriel Wells) і була описана в фундаментальній монографії Еріка Уайта».

«Лист, що зберігається в моїй бібліотеці, містить Псалми з 49-го по 52-й. Цей фрагмент змінив багато власників. Першим володарем цього листа був сам Габріель Уеллс, який залишив цей фрагмент собі», – йдеться в поясненні Медведчука.

У свою чергу, раніше, керівник Інституту світової літератури і друкованих медіа при університеті імені Гутенберга у Майнці, професор Штефан Фюссель так охарактеризував фрагмент Біблії Гутенберга 1455 року, задекларований Медведчуком:  «Як перша друкована книга – це віха в історії комунікацій. Ця книга стала надзвичайно важливою для всіх народів світу». У розмові з DW науковець також висловив сподівання, що Віктор Медведчук оприлюднить інформацію про свій фрагмент Біблії Гутенберга і надасть фото міжнародним дослідникам, аби вони могли ідентифікувати, до якої саме книги належить цей фрагмент. На момент виходу публікації зазначалося, що «політик не повідомив, чи готовий надати фотографії свого екземпляру зацікавленим вченим». 
…

Севастопольський плавець-марафонець, дисидент Олег Софяник виїхав з анексованого Криму і перебуває на материковій частині України, повідомив у фейсбуці представник президента України в АРК Антон Кориневич.

У коментарі проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії Софяник підтвердив, що перетнути адмінкордон йому допоміг представник президента України в Криму Антон Кориневич.

«Мене зустрічали українські прикордонники, ось везуть зараз на машині в Херсон, а там я далі до Дніпропетровської області», – сказав Кориневич, додавши, що тепер планує зайнятися громадською діяльністю, пов’язаною з Кримом.

Також Олег Софяник вказав, що на перетині адмінкордону представники прикордонного управління ФСБ Росії заявили, що йому заборонано в’їзд на півострів.

«Вони довго дзвонили один одному, з кимось про щось говорили. Досить коректно все було. Потім сказали, що зараз підійде старший по зміні. На відеокамеру вони мене зняли: я сказав прізвище, ім’я, по-батькові, дату народження і він оголосив, що я покидаю кордон одноразово і «для вас в’їзд в Росію заборонено». На відеокамеру вони зняли, ніяких паперів не давали. І сказали мені, що я вільний», – розповів Софяник.

Офіційної причини заборони на в’їзд до анексованого Криму Софяник не знає.

Олег Софяник намагався виїхати на материкову частину України з Криму 17 квітня. Але російське прикордонне управління ФСБ не дозволило йому це зробити. Після цього він заявив, що подав заяву про вихід з громадянства Росії. Наприкінці квітня Софяник знову здійснив спробу залишити Крим, однак російська ФСБ не випустила його.

14 листопада 2019 року російські силовики затримували Олега Софяника на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонщиною. До цього він здійснив заплив від мису Лукулл (на заході Криму) до бухти Омега в Севастополі. Відстань у 30 км він подолав за 10 годин – без відпочинку і супроводу. Цей заплив Софяник присвятив 75-річчю депортації кримських татар.

Олег Софяник – відомий севастопольський плавець-марафонець, рекордсмен Книги рекордів України. Станом на травень 2012 року Софяник здійснив понад 50 марафонських запливів, найдовший з них – через Південно-Китайське море завдовжки 350 км.

Софяник також переплив Середземне море, Мармурове море, протоку Босфор (вздовж і поперек), протоку Дарданелли. Здійснював марафонські запливи на відстань до 100 кілометрів уздовж берегів Криму. Відомий також запливами в холодній воді в зимову пору.

Севастополець є дисидентом. За відмову від служби в армії та громадянства СРСР його примушували до психіатричного лікування.
…

У Національній поліції України спростовують інформацію про зміну маршруту руху підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

«Нещодавно деякі ЗМІ поширили інформацію про нібито зміну маршруту закладників вибухівки під авто, на якому підірвали журналіста Павла Шеремета. Слідство спростовує оприлюднені дані», – йдеться в повідомленні поліції у фейсбуці.

Повідомляється, що для проведення експертних досліджень слідство використовувало декілька відеофайлів, вилучених за маршрутом руху підозрюваних Антоненка та Кузьменко, у тому числі відео з фасаду приміщень Київського університету імені Бориса Грінченка на вулиці Бульварно-Кудрявській.

«У матеріалах кримінального провадження подається схема руху підозрюваних від автомобіля до вул. Бульварно-Кудрявської, 18/2 – саме там востаннє фігурантів зафіксувала камера відеоспостереження. На цій схемі чітко зображено, що після закладення вибухівки підозрювані провулком Чеховським вийшли на вулицю Бульварно-Кудрявську, звідки й повернули у квартал між вулицями Бульварно-Кудрявська та Олеся Гончара. Водночас зазначаємо, що у кварталі, куди звернули фігуранти, за адресою: вул. Олеся Гончара, 28Б розташована квартира, якою користувався підозрюваний Андрій Антоненко. Він особисто підтвердив це під час допиту», – повідомили у поліції.

Також у поліції вказали, що «в попередніх підозрах маршрут руху до і після закладення вибухівки не фігурував – його було додано до тексту підозр за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні».

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація, що буцімто слідчі Нацполіції змінили маршрут чоловіка та жінки, які підкладали вибухівку під авто журналіста Павла Шеремета, «підрізавши» нічний маршрут пари.

22 травня завершилося досудове слідство щодо підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь.

25 травня Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід для підозрюваної у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, волонтерки та військової медсестри Яни Дугарь із нічного домашнього арешту на заставу в 168 тисяч гривень. Того ж дня суд продовжив на два місяці тримання під вартою для іншого підозрюваного у справі Андрія Антоненка (Riffmaster). Арешт йому продовжили до 23 липня. А в ніч на 26 травня іншій фігурантці справи – лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 липня.

25 травня під час судових засідань щодо Антоненка, Дугарь і Кузьменко під стінами Печерського суду почалася акція протесту з вимогою припинити їхнє судове переслідування. Пізніше рідні та друзі трьох підозрюваних скликали акцію протесту під Офісом президента з вимогою дотримуватися справедливості та законності у «справі Шеремета».

28 травня під будівлею МВС відбулась акція «Авакоff. Відкрий докази», на якій адвокати підозрюваних вимагали від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова надати їм матеріали кримінального провадження і звинувачували слідство у зволіканніях в наданні матеріалів захисникам.

1 червня у Міністерстві внутрішніх справ повідомили про відкриття для ознайомлення 38-ми томів матеріалів досудового розслідування справи.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.
…

Незабаром відбудеться нова зустріч міністрів закордонних справ країн «нормандського формату», повідомив голова МЗС України Дмитро Кулеба під час пресконференції в Берліні зі своїм німецьким колегою Гайко Маасом.

«Ми продовжимо розмову в «нормандському форматі» на рівні міністрів. Вже незабаром відбудеться чергова така розмова, де ми будемо обговорювати ті рішення, які можуть принести мир на Донбас», – сказав Кулеба.

У «нормандському форматі» переговорів беруть участь представники України, Німеччини, Франції та Росії. Сторони обговорюють шляхи припинення збройного конфлікту на Донбасі, який триває з 2014 року.

Лідери країн «нормандського формату» востаннє зустрічалися в Парижі в грудні.
…

Українська делегація на зустрічі з міністром оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер 2 червня в Берліні довела їй, що представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі є громадянами Росії, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

«Ми підтвердили ключові позиції про неприпустимість прямого діалогу з представниками так званих «ДНР» і «ЛНР». Ми в ТКГ розмовляємо з Росією. Проінформували про наше бачення щодо кордону і на картах що називається пальцями показали, де і що відбувається, щоб наші колеги усвідомлювали, що з того боку нам протистоять російські командири (а не так звані донецькі або луганські), які командують військовими корпусами. Також те, що представники так званих «ДНР» і «ЛНР» у ТКГ – насправді російські громадяни, було максимально чітко доведено», – сказав він у відеозверенні в фейсбуці.

За словами українського міністра, 90% часу зустрічі були присвячені питанню безпеки на Донбасі.

2 червня українська делегація у складі Кулеби, міністра оборони Андрія Тарана, віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака і його заступника Ігоря Жовкви перебуває в Берліні.

Переговори присвячені, зокрема, темам Донбасу, Криму, НАТО, євроінтеграції України.

 
…

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти заявляє про спроби заблокувати його діяльність. У заяві, опублікованій на сайті відомства, згадуються рішення Агентства та підпорядкованого йому комітету щодо виявленого плагіату у наукових працях, зокрема, юриста, колишнього заступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова та декана юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Івана Гриценка. 

«Від початку роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в лютому 2019 року не припиняються спроби заблокувати його діяльність чи оскаржити прийняття якихось рішень. Так, у своєму позові Сергій Бондарчук поставив під сумнів правомірність проведення першого засідання Агентства, обрання голови і заступників. Слід відзначити, що згадані рішення Агентства не зачіпають будь-які права та інтереси самого Бондарчука», – зазначено в заяві на сайті Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). 

Позов, про який йдеться, був поданий колишнім співробітником секретаріату Нацагентства на початку 2019 року. 

«Нещодавно Володимир Мішалов, Андрій Портнов та Іван Гриценко висловили свою незгоду з рішеннями Агентства та Комітету з питань етики стосовно ідентифікації текстових збігів, що мають ознаки плагіату, в їхніх наукових працях», – додається у заяві НАЗЯВО. 

Зокрема, у березні цього року Комітет із питань етики Нацагентства виявив академічний плагіат у докторській дисертації Андрія Портнова. Сам Портнов тоді заявив, що рішення комітету є «помилковим і не відповідає дійсності».

Пізніше, у травні, той же комітет виявив «наявність порушень академічної доброчесності» у наукових роботах декана юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Івана Гриценка. 

Водночас у Нацагентстві підкреслюють: «Минуло тижня суддя Окружного адміністративного суду міста Києва несподівано, без жодного судового засідання протягом півтора року та без оповіщення Агентства задовольнила позов Сергія Бондарчука. Принаймні такий висновок можна зробити з активного обговорення в пресі ще не опублікованого судового рішення».

Сергій Бондарчук наразі публічно не коментував заяву НАЗЯВО.

Запит до Нацагентства із питань забезпечення якості вищої освіти з проханням розглянути питання щодо наявності текстових запозичень (академічного плагіату) в докторській дисертації Портнова Радіо Свобода надіслало в листопаді минулого року. 

Водночас Нацагентство не зможе позбавити наукового ступеня Портнова, поки Кабінет міністрів не затвердить «Порядок скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня».

Нині «Порядок скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня» перебуває на погодженні в Міністерстві освіти і науки.

У червні 2019 стало відомо, що Андрій Портнов знову працюватиме на кафедрі конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Шевченка. Андрій Портнов вже працював там з 2009-го по 2014 рік.

Після протестів студентів цього вищого навчального закладу керівництво КНУ скасувало наказ щодо призначення Андрія Портнова професором кафедри конституційного права юридичного факультету.

Деканом цього факультету з 2008 року є Іван Гриценко.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба планує порушити питання захисту кримських в’язнів Кремля під час поїздки до Німеччини.

«Хоча магістральна тема завтрашніх переговорів – це ситуація на Донбасі. Але під час моєї зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом я також планую порушити питання Криму, безумовно, і захисту кримських в’язнів Кремля, яких незаконно утримують окупанти», – сказав міністр в ефірі телеканалу ICTV ввечері 1 червня.

Він додав, що Україна обговорюватиме з німецькими колегами, «яким чином все-таки мотивувати Росію зайняти більш конструктивну позицію» в питанні Мінських угод.

2 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр оборони Андрій Таран, віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков та заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква мають поїхати на переговори до Німеччини.
12 лютого уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що в анексованому Криму і на території Росії незаконно утримують в ув'язненні 116 громадян України.

…

В Офісі генпрокурора повідомили, що департамент зі злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, відкрив провадження за фактом «порушення законів та звичаїв війни» через повідомлення про залучення до бойових дій неповнолітніх осіб на непідконтрольній українській владі території.

«Встановлено, що ватажками незаконних збройних формувань, контрольованих Російською Федерацією, починаючи з 2014 року, масово застосовується практика вербування та залучення неповнолітніх з тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей до участі в бойових діях проти підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань», – йдеться в повідомленні ОГП.

Повідомляється, що на сьогодні вироками судів 29 неповнолітніх громадян України засуджені за участь у збройному конфлікті у складі незаконних збройних формувань.

«Зокрема, у вересні 2014 року ватажки одного з незаконних збройних формувань залучили неповнолітнього, якому на той час виповнилося лише 16 років, до участі у діяльності цього формування. Йому видали вогнепальну зброю та визначили завдання з охорони і патрулювання захопленої бойовиками будівлі Управління СБ України в Донецькій області. Крім того, неповнолітнього залучали до участі у веденні безпосередньо бойових дій проти підрозділів сил АТО в районі Донецького міжнародного аеропорту. Вироком суду його засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці», – повідомили в Офісі генпрокурора.

В ОГП зауважують, що, відповідно до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах, ратифікованого як Україною, так і Росією, «держави-учасниці мають забезпечити, щоб особи, які не досягли 18-річного віку, не брали участі у військових діях».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

«Очевидно, що в другій половині цього тижня кандидатів проголосуємо у парламенті» – Євгенія Кравчук
…

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, керівник Офісу президента Андрій Єрмак та міністр оборони Андрій Таран 2 червня поїдуть до Німеччини обговорювати Донбас та Крим, повідомило МЗС України.

Разом з ними поїдуть віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква та інші посадові особи.

У Берліні заплановані зустрічі з федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, зовнішньополітичним радником канцлера Яном Гекером та міністеркою оборони Аннеґрет Крамп-Карренбауер.

«У ході візиту сторони обговорять низку важливих аспектів двосторонньої співпраці, безпекову та гуманітарну ситуацію на сході України, виконання домовленостей грудневого саміту «Нормандського формату» на рівні глав держав та урядів, ініціативи щодо деокупації Криму, а також шляхи подальшої координації зусиль з подолання наслідків пандемії COVID-19», – заявили в МЗС.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

…

Щомісяця необхідно 2,4 мільярда гривень, щоб забезпечити всіх медиків засобами індивідуального захисту, повідомила організація StateWatch з посиланням на розрахунку, які Міністерство охорони здоров’я передало до Кабміну.

Кількість медиків, які можуть бути залучені до боротьби з COVID-19, сягає 49 755. Наразі це число становить 6 744.

Найбільше грошей необхідно на 4,6 мільйона одиниць захисного одягу вартістю 2,2 мільярда гривень.

Щомісячна потреба в захисних рукавичках становить 5,2 мільйона (орієнтовна їхня вартість становить 13,5 мільйона гривень). Також потрібно 7,3 мільйона медичних масок на 73,1 мільйона гривень, 1,3 мільйона респіраторів на 135,5 мільйонів.

Станом на ранок 1 червня в Україні виявили 24 012 випадків інфікування коронавірусом. Померли 718 людей, одужали 9 690.
…

19 народних депутатів-мільйонерів зі «Слуги народу» орендують житло за бюджетні кошти, повідомила громадська організація «Комітет виборців України».

«Всього в квітні 2020 року компенсацію з бюджету на оренду житла отримали 52 народні депутати. Із них, відповідно до даних декларацій, 25 депутатів є мільйонерами. Тобто, вони мають у власності грошових активів (розділ 12 декларацій) на суму понад один мільйон гривень. Мова йде про готівкові кошти, а також кошти, які є на рахунках в банківських установах», – пояснили в громадській організації.

Серед депутатів зі «Слуги народу», які орендують житло за бюджетні кошти:

Олександр Трухін – задекларував 21,7 млн грн;
Артем Кунаєв – 9,9 млн грн;
Степан Чернявський – 9,6 млн грн;
Павло Якименко – 9,4 млн грн;
Олександр Салійчук – 8,6 млн грн;
Євген Петруняк – 7 млн грн;
Олексій Ковальов – 6,9 млн грн;
Федір Веніславський – 6,8 млн грн;
Богдан Торохтій – 6,4 млн грн;
Андрій Костін – 4, 8 млн грн;
Олександр Аліксійчук – 4,3 млн грн;
Геннадій Касай – 4,1 млн грн;
Олександр Горобець – 2,9 млн грн;
Ганна Лічман – 2,6 млн грн;
Артем Чорноморов – 2,5 млн грн;
Максим Зуєв – 2 млн грн;
Едуард Прощук – 1,9 млн грн;
Дмитро Нальотов – 1,6 млн грн;
Олена Копанчук – 1,2 млн грн.

У п’ятірку найбагатших депутатів, які орендують житло за бюджетні кошти, потрапили Анатолій Урбанський із групи «За майбутнє» (19,7 млн грн) та Олег Мейдич із «Батьківщини» (9,8 млн грн).
…

Майно кримських татар, які залишили півострів після його окупації Росією, знаходиться під загрозою, вважає лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. На його думку, людей можуть просто позбавити їхньої власності. Про це він заявив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Близько 10 відсотків кримських татар, за нашими оцінками 25-30 тисяч людей, все ж залишили Крим і зараз на материковій частині України перебувають. А землі, які вони залишили, – під загрозою. Переважна більшість змушена була отримати ці російські паспорти, які люди називають «аусвайсами», тому що, якщо не отримають цей паспорт, то потрібно залишати землю, батьківщину. А у нас гасло таке: залишатися на своїй землі!» – наголосив лідер кримськотатарського народу.

У самого Джемілєва, за його словами, залишилася земельна ділянка у Бахчисарайському районі і будинок.

«У мене будинок в Бахчисараї, будинок мого сина. З нашої сім’ї ніхто не прийняв російське громадянство, у нас немає паспортів, відповідно, наше майно можуть вилучити», – сказав він.

24 березня президент Росії розширив перелік територій, земельні ділянки яких не можуть належати «іноземцям» та «закордонним юридичним особам». До переліку потрапила більшість районів анексованих Криму та Севастополя, а також Керч, Ялта, Євпаторія та інші прибережні міста півострова.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що указ, який передбачає право власності на більшість земельних ділянок в Україні тільки для громадян сусідньої Росії, спрямований на полегшення колонізації анексованого півострова.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Народний депутат Олександр Ткаченко оголосив про наміри взяти участь у праймеріз «Слуги народу» під час виборів мера Києва.

«Думаю, настав час повернути гордість за те, яке місто може бути сьогодні та завтра. Містом для людей, а не для ненажерливих чиновників чи забудовників. Місто, в якому жити достойно, красиво і приємно. Тому вирішив брати участь у праймеріз «Слуги народу» на вибори мера міста. Повернемо собі гордість за Київ», – заявив Ткаченко у Facebook.

Колишній генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко в липні 2019 році заявляв, що спочатку не планував брати участь у виборах мера, «але ситуація сприяє». У жовтні він подав декларацію як кандидата на посаду голови Київської міської державної адміністрації, однак тоді посада йому не дісталася.

У праймеріз «Слуги народу» збирається брати участь ще один представник фракції – депутат Олександр Дубінський.

Місцеві вибори в Україні мають відбутися 25 жовтня.

 
…

П’ятий президент України та народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко задекларував майже 773 мільйони гривень доходів за 2019 рік.

«Левову частку склали оподатковані дивіденди в сумі понад 606 мільйонів гривень. Вони не виплачувалися з 2014 року. Накопичена за тривалий час сума була перерахована лише наприкінці 2018 – початку 2019 років з метою подальшого прозорого фінансування Порошенком власної передвиборчої кампанії», – повідомили Радіо Свобода в «Європейській солідарності».

У партії зазначили, що Порошенко сплатив майже 188 мільйонів податків і більш як 200 мільйонів направив на благодійність та соціальні проєкти.

Найбільше – 584 мільйони гривень – Порошенко витратив гроші на свій передвиборчий фонд.

Окремо в «Європейській солідарності» наголосили, що «повернення Порошенка до рейтингу мільярдерів», коли він буквально за останні дні травня 2020 року «збагатів» на сотні мільйонів доларів – це спецоперація з метою дискредитації лідера опозиції». Партія назвала рейтинг Forbes «класичним зразком фейкових новин».

28 травня український журнал Forbes оприлюднив новий рейтинг українських мільярдерів. Порошенко повернувся до списку й посів третє місце із сукупними статками в 1,4 мільярда доларів. Американський журнал Forbes оцінює статки Порошенка на такому ж рівні й ставить його на 1 723 місце в рейтингу найбагатших людей світу.
…

Цьогорічне українсько-американське військово-морське навчання з залученням інших країн «Сі бриз-2020» відбудеться тільки в морській фазі через пандемію COVID-19, повідомила пресова служба командування Військово-морських сил України.

Як мовиться в повідомленні, такого рішення досягли на заключній конференції для планування навчання, яка відбувалася з 26 по 29 травня – через пандемію в дистанційному режимі шляхом відеоконференції.

«Цього року, з метою дотримання заходів безпеки, навчання проходитиме виключно в морській фазі із залученням авіації, відповідно, основна увага буде приділена відпрацюванню безпекових операцій у морі, серед яких протичовнова, протикатерна, протиповітряна оборона тощо. Участь у «Сі бриз-2020» візьмуть близько десяти країн, а однією з особливостей буде залучення до навчання кораблів постійної групи НАТО», – мовиться в повідомленні.

Такі зміни, повідомив тимчасовий виконувач обов’язків командувача підготовки командування ВМС Збройних сил України капітан 1-го рангу Олексій Доскато, були запропоновані раніше в травні у зв’язку з пандемією, і партнери підтримали цю ініціативу. «Під час фінальної конференції спільними зусиллями було допрацьовано формат українсько-американського навчання з урахуванням нових вимог. Це дасть можливість провести ці заходи без загрози для здоров’я особового складу країн-учасниць», – додав він.

Військово-морські навчання «Сі бриз» (англ. Sea Breeze) відбуваються, за кількома винятками, щороку з 1997-го за програмою НАТО «Партнерство задля миру» як українсько-американські, але з залученням і багатьох інших країн.
…

Голова Служби безпеки України Іван Баканов не задекларував іспанську фірму Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada, у якій він і досі обіймає керівну посаду («administrador único») всупереч українському антикорупційному законодавству, що напередодні виявили журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

«Іван Баканов не вказав у декларації, що був і досі є керівником іспанської компанії. Це є порушенням, адже такі відомості він зобов’язаний заповнити у 15-му розділі декларації, про що говорить п. 11 ч. 1 ст. 46 закону України «Про запобігання корупції». Таке порушення є, серед інших, підставою для того, аби Нацагентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку цієї декларації, втім, за новими правилами її і так обов’язково перевірятимуть у першу чергу. Окремо НАЗК має перевірити Баканова щодо поєднання двох посад одночасно. За цим фактом, який встановили журналісти, ми вже звернулися до НАЗК і чекаємо на їхню реакцію, адже таке сумісництво заборонене антикорупційним законодавством», – каже юрист ГО «Центр протидії корупції» Андрій Савін.

У своїй декларації про майно і доходи за 2019 рік Іван Баканов задекларував дві автівки – Volkswagen Passat 2010 року випуску, зареєстрований на нього самого, i Volkswagen Touareg 2012 року випуску, зареєстрований на його дружину. Також у декларації – низка об’єктів нерухомості й земельних ділянок, зокрема, дві квартири в Києві (одна з яких зареєстрована на нього, інша на дружину), частка ще в одній квартирі в Кривому Розі і чотири земельні ділянки в Ходосівці в Київській області (одна з них зареєстрована на дружину, інші – на самого Баканова). Крім того, у декларації згадано про незавершений будинок у Ходосівці, зареєстрований на Івана Баканова.

Також у декларації вказано, що Іван Баканов має майже 170 тисяч доларів готівкою – і при цьому майже не має заощаджень на банківських рахунках (1 гривня, 434 долари і 233 євро в нього і 129 гривень у дружини).

Крім того, Іван Баканов вказав у своїй декларації понад 536 тисяч гривень доходу у вигляді зарплати очільника Служби безпеки. Ще понад 107 тисяч гривень вказані як зарплата, отримана від «Студії Квартал 95». Крім того, він задекларував 240 тисяч гривень доходу дружини від підприємницької діяльності і близько 27 тисяч гривень зарплати за місцем роботи в Київському коледжі зв’язку.

Також Іван Баканов вказав, що його дружина має українське громадянство. Минулого червня він зазначав, що його дружина – громадянка Росії, але живе і працює з 1998 року в Україні і оформлює українське громадянство.

Раніше «Схеми» з’ясували, що голова Служби безпеки України Іван Баканов із 2015 року і донині обіймає керівну посаду в іспанській фірмі Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada, що заборонено українським законодавством. Відповідно до даних витягу з реєстру юридичних осіб Іспанії, Іван Баканов обіймає у ній посаду «administrador único», тобто одноосібний адміністратор, особа, уповноважена на всі дії від імені фірми.

Засновником компанії виступає кіпрська компанія Davegra LTD, якою володіє Андрій Яковлєв, автор «Студії Квартал 95», де працював Володимир Зеленський до президентства.

Фірма Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada спеціалізується на зведенні будівель і на широкому спектрі операцій з нерухомістю. Утім, чи веде вона якусь діяльність і яку саме, з відкритих реєстрів дізнатись неможливо – фірма не подає річні звіти. Через це вона потрапила у список порушників податкової інспекції Іспанії. Восени 2019 року у неї тимчасово відкликали податковий ідентифікаційний номер – це різновид санкції, спрямований на те, щоб заблокувати діяльність компанії до усунення порушення. Також за це передбачений штраф, розмір якого може бути від 1200 до 60 тисяч євро.

У Державному реєстрі юридичних осіб провінції Жирона (де обліковується ця компанія) журналістам підтвердили, що ця фірма діюча і не вважається ліквідованою – адміністратор спершу має усунути всі порушення і подати звіти.

Але, за українським законодавством, голова СБУ не має права бути керівником приватної юридичної особи, мовиться в матеріалі «Схем». Це прописано у 25-й статті закону «Про запобігання корупції», яка забороняє державним службовцям «входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку».

Сам Іван Баканов відмовився від окремого інтерв’ю з цього приводу, але пресслужба СБУ надала такий письмовий коментар: «Широковідомий факт, що задовго до призначення на посаду голови СБУ Іван Баканов успішно займався бізнесом. Зокрема, й за кордоном. Однак наголошуємо, що, дотримуючись вимог закону, він не займається комерційною діяльністю з моменту призначення на державну посаду. Компанія Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada офіційно призупинила свою діяльність у 2019 році, що відображено у відповідному реєстрі юридичних осіб».

На аргумент, що в Державному реєстрі Іспанії ця компанія значиться як така, що не ліквідована, а Іван Баканов досі є її чинним одноосібним адміністратором, у пресслужбі СБУ зазначили, що з цим питанням «будуть розбиратися». Також на прохання журналістів їм не надали підтверджень, що Іван Баканов вчиняв якісь дії для виходу з керівного органу цієї компанії з моменту призначення на високу державну посаду.

Процес подання декларацій чиновниками до публічного реєстру НАЗК завершується 1 червня. За оновленим восени 2019 року законодавством, керівництво СБУ тепер має публікувати свої декларації.

У березні 2020 року президент України Володимир Зеленський подав зі статусом «невідкладний» законопроєкт 3196, який має на меті знову засекретити майнові декларації керівництва Служби безпеки України. Водночас під час пресконференції сам Зеленський на запитання журналістів «Схем» щодо засекречення декларацій пообіцяв обговорити це з Іваном Бакановим і назвав того «найчеснішим головою СБУ».
…

Колишня очільниця Національної поліції Хатія Деканоїдзе вважає, що у шостого президента України Володимира Зеленського є шанс увійти в історію, але за однієї умови. Про це вона розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я бачу його як людину нової формації: молодий, який хоче щось змінити. Я бачу, що у нього реально є шанс увійти в історію, якщо спрямувати країну в правильне русло (і правоохоронну систему, і економіку)», – припустила Деканоїзде.

При цьому, за її словами, у команди чинного президента ще є шанс завершити реформу Національної поліції, яка нині, на думку Деканоїдзе, провалена.

«Я думаю, що реформа в Україні може бути завершена протягом наступного року-півтора. Тобто я думаю, що політична кон’юнктура дійде до цього, – заявила колишня очільниця Нацполіції. – Треба звільнити повністю правоохоронну систему від політики, інакше, звісно, завжди будуть страждати звичайні люди. Це – моя думка. І я коли йшла з посади, теж про це говорила. Це – дуже важливо».

Окрім того, на думку Деканоїдзе, саме від президента Зеленського може зараз залежати питання відставки чинного голови МВС Арсена Авакова.

«Коли команда політична, то вони, звісно, мають понести політичну відповідальність», – вважає вона.

Хатія Деканоїдзе очолювала Національну поліцію України у 2015–2016 роках.
…

У розділі електронних петицій на сайті президента України з’явилося звернення із закликом «Врятувати унікальний «Довженко-Центр» від банкрутства і зникнення!»

Його автори вказують, що від початку 2020 року «Центр не отримав плановане державне фінансування за бюджетною програмою «Державна підтримка кінематографії», що пов’язано з незатвердженням Міністерством фінансів поданого Міністерством культури та інформаційної політики (МКіП) проекту паспорту програми».

«Однією з причин незатвердження паспорту є саботаж керівництвом Державного агентства України з питань кіно своїх обов’язків у частині організації бюджетного процесу та подання в Мінфін занижених показників фінансування», – ідеться в заяві.

За даними заявників, нині невиплаченою залишається заробітна плата працівників центру за січень та лютий 2020 року.

«Через введення на території України карантину основний дохід Центру, який на 70% складається з доходу від оренди нерухомості та проведення заходів, у березні-квітні було повністю втрачено», – наголошується в документі.

Автори звернення закликають президента Зеленського «ініціювати зустріч з усіма стейкголдерами та вислухати команду центру про наявну ситуацію»; «застосувати увесь свій вплив для відновлення фінансування центру».

28 травня Національний центр Олександра Довженка заявив про настання стану неплатоспроможності.

Як ідеться в повідомленні на сайті Національного центру Олександра Довженка, Довженко-Центр – найбільший кіноархів України, в якому зберігається більше ніж 6000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики (заснованої в 1948 році).
…

93 відсотки зільнених після переатестації поліцейських поновились через суди, заявляє колишня очільниця Національної поліції України Хатія Деканоїдзе. За її словами реформа поліції «не те, що не дійшла до кінця, але і остаточно, мабуть, провалилась».

«Я дивлюсь на ці всі події і думаю, що це все просто совкова система. 93 відсотки тих, які були після переатестації звільнені, вони всі через суди поновились. До того ж кримінальний блок лишається слабким у сфері реформування», – розповіла Деканоїдзе в інтерв’ю Радіо Свобода. 

На її думку, останні події в Кагарлику та у Броварах свідчать про те, що «вся система вже прогнила, і якось вже треба бодай щось робити для того, аби реально або очистити систему, або просто побудувати нову». 

«Дуже часто мене звинувачували в тому, що ось її команда руйнує систему (переатестація і т.д.). Але найголовніше, про що я зараз шкодую, що система до кінця так і не була зруйнована. Тому що для того, аби вийти з радянського болота, треба ненавидіти ту совкову структуру. Розумієте? Ненавидіти корупцію! Щоби був закон, який карає людей, які ставлять себе вище за закон! Це – дуже важливо!», – зауважила ексочільниця Нацполіції. 

На думку Деканоїдзе, причиною провалу реформи поліції може бути нерозуміння владою її важливості або ж відсутність жорсткої політичної волі. 

Уранці 29 травня низка ЗМІ поширила інформацію про те, що колишня очільниця Національної полції України Хатія Деканоїдзе прилетіла до Києва і незабаром, за ініцативи Міхеїла Саакашвілі, може очолити українську митницю. Журналісти також повідомили, що Деканоїдзе нібито вже мала зустрічі зі своїми колишніми українськими соратниками, а президент Володимир Зеленський може обмірковувати її можливе призначення.

Однак в інтерв’ю Радіо Свобода вона це заперечила. 

Хатія Деканоїдзе очолювала Національну полцію України у 2015–2016 роках.
…

Колишня очільниця Національної поліції України Хатія Деканоїдзе заперечує інформацію про те, що може очолити українську митницю. Про це вона розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Я це читала і, чесно кажучи, це вперше чую. Я тут кілька днів, просто проїздом і чекаю на чартер у Тбілісі. Мені треба було в особистих справах. Я вперше чую від журналістів взагалі, що щось відбувається, що йдуть якісь розмови про моє призначення. Я взагалі нічого не знаю, ніхто зі мною не говорив. У мене таких планів немає. Моя поїздка ні з чим не пов’язана. Просто в особистих справах. У мене ніяких зустрічей не було. Повірте мені. Взагалі», – зазначила Деканоїдзе. 

Вона також додала, що постійно сумує за Києвом та Україною, однак в основному її діяльність наразі присвячена Грузії та грузинській політиці. 

«Ми в опозиції у Грузії. У нас вибори в жовтні. Ми готуємось і дуже сподіваємось, що олігарх Іванішвілі, який зараз тіньовий керівник країни, після виборів остаточно уже відійде від влади. Тому зараз у нас дуже активні політичні процеси», – розповіла Деканоїдзе. 

Водночас вона не змогла відповісти, чи погодилася б зараз обійняти якусь посаду в Україні, якби така пропозиція їй надійшла. 

«Звісно, я можу з усіма поговорити, обговорити якісь питання, допомагати Україні усіляко, якщо буду удостоєна такої честі, але я не думаю і не думала про якусь посаду. Зараз у мене не це запитання немає відповіді. Але, якщо чесно, я пов’язую свою долю з грузинською політикою і Грузією. Я була удостоєна великої честі: служти і для Грузії, і для України. І я дуже вболіваю за вас, друзі! Ви – молодці!» – зазначила Деканоїдзе. 

Уранці 29 травня низка ЗМІ поширила інформацію про те, що колишня очільниця Національної полції України Хатія Деканоїдзе прилетіла до Києва і незабаром, за ініцативи Міхеїла Саакашвілі, може очолити українську митницю. Журналісти також повідомили, що Деканоїдзе нібито вже мала зустрічі зі своїми колишніми українськими соратниками, а президент Володимир Зеленський може обмірковувати її можливе призначення. 

Хатія Деканоїдзе очолювала Національну полцію України у 2015–2016 роках. 
…