Україна

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що в результаті влаштованих ввечері 15 червня проросійськими бойовиками обстрілів житлових кварталів на околицях Авдіївки поранень зазнала цивільна жінка.

«15 червня ввечері збройні формування Російської Федерації з напрямку селища Яковлівка здійснили обстріл житлових кварталів на околицях міста Авдіївка, внаслідок якого було поранено цивільну жінку. Мінно-вибухову травму та сліпе осколкове поранення поперекового відділу спини місцева мешканка отримала на подвір’ї власного домогосподарства близько 21:00. Громадянку було доставлено до реанімаційного відділення Авдіївської центральної міської лікарні та надано медичну допомогу. Стан її здоров’я задовільний», – йдеться в повідомленні.

Як зазначили у штабі ООС, також через обстріли є пошкодження на подвір’ї постраждалої жінки.

«Загарбники в черговий раз відкрито продемонстрували ігнорування Мінських домовленостей та вкотре підтвердили своє цинічне та байдуже ставлення до життя і здоров’я мирних мешканців Донбасу», – вказали у штабі ООС.

Бойовики на своїх сайтах нічого про обстріли в районі Авдіївки не пишуть.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Розгляд апеляційної скарги захисту генерал-майора Віктора Назарова на вирок Павлоградського міськрайонного суду, який засудив його до 7 років ув’язнення через катастрофу Іл-76, відклали на 4 серпня. Судове засідання, яке заплановане на вівторок, 16 червня, перенесли.

Як пояснили Радіо Свобода в пресслужбі суду, суддя, яка входить до складу колегії суддів, які мали розглядати справу, захворіла. Уже визначили суддю, який її замінить, тепер він має ознайомитись з матеріалами провадження.

Як розповів адвокат родин загиблих Віталій Погосян, комісійна військова експертиза, на яку чекали два роки, готова. Двоє експертів дійшли згоди та склали спільний висновок, але щодо думки третього експерта ніяких письмових висновків немає, каже він. Відтак судді вирішили викликати третього експерта на допит як свідка.

17 грудня 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині розпочався судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому озброєними сепаратистами в аеропорту Луганська. На лаві підсудних була одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачували в вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків).

27 березня 2017 року суд присудив йому 7 років ув’язнення, однак генерал подав апеляцію. З того часу триває її розгляд.
…

В Офісі генерального прокурора зранку 16 червня підтвердили затримала підозрюваного у вбивстві Катерини Гандзюк голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера.

«На даний час правоохоронці доставляють його у м. Київ до Печерського районного суду, де слідчий суддя розглядатиме клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без можливості внесення застави», – йдеться в повідомленні.

У Офісі генпрокурора вказують, що змінити запобіжний захід вирішили після погроз Мангера свідкам та членам їхніх сімей.

«Наразі діючий запобіжний захід у виді застави щодо голови Херсонської обласної ради не виконує завдань кримінального провадження та не дозволяє запобігти можливому скоєнню нових кримінальних правопорушень», – повідомляє Офіс генпрокурора.

Радіо Свобода на годину раніше повідомило, що Мангер був затриманий у лікарні співробітниками СБУ.

Печерський районний суд Києва ухвалив 15 червня рішення про надання дозволу на затримання голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера з метою приводу його на засідання. Про це Радіо Свобода повідомив прокурор у справі Андрій Синюк, який додав, що рішення підлягає негайному виконанню.

Раніше 15 червня адвокат Мангера Дмитро Ільченко повідомив «Інтерфакс-Україна», що співробітники поліції і прокуратури приїжджали до лікарні, де лікується підзахисний, «але отримали довідку, що його неможливо доставити до суду через стан здоровʼя».

Лікарі запевнили правоохоронців, що голова Херсонської обласної ради зможе прибути в суд орієнтовно за тиждень.

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. 

Слідчі СБУ повідомили підозрюваним, їхнім захисникам, потерпілим і їхнім представникам про завершення досудового розслідування. Всім сторонам надали доступ до матеріалів слідства. Після того, як сторона захисту ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, їх направлять до суду для розгляду по суті.

Тим часом адвокат Мангера Дмитро Ільченко заявив, що «жодних доказів вини Мангера так і не з’явилося».

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою в Херсоні.
…

«Справу Мустафи Джемілєва», ініційовану ФСБ в анексованому Криму, розглядатимуть у підконтрольному Росії міському суді Армянська на півночі півострова, повідомив адвокат лідера кримських татар Джемілєва Микола Полозов у фейсбуці.

«Щойно отримав лист від кримської прокуратури. Нарешті сповістили. Справа проти Мустафи Джемілєва слухатиметься в Армянському міському суді, причому заочно. З самого суду поки жодних повідомлень не надходило. Розглядатиме справу суддя Ісроїлова В.У. Чекаю на дату призначення попереднього слухання», – повідомив Полозов.

Раніше Полозов подав російському слідчому клопотання про попереднє слухання у «справі Джемілєва».

Управління Слідкому Росії в Криму 13 квітня висунуло лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву звинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу. За словами адвоката Миколи Полозова, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

У Представництві президента в АРК назвали «політичним переслідуванням» російську кримінальну справу проти Джемілєва.
…

15 червня Сергій Стерненко і учасники акції на його підтримку після засідання суду рушили до будівлі, де проживає генпрокурор Венедіктова, а потім – до будівлі Офісу президента
…

Йдеться про цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Активіст заявив, що це неможливо виконати, бо адреса його офіційної реєстрації – військова частина в Одесі
…

Верховний суд України ухвалив рішення з приводу стягнення суми більш ніж в 1 мільярд гривень на користь членів родини Суркісів із нині державного «Приватбанку».

За повідомленням суду, його Велика палата скасувала попередні рішення судів першої й апеляційної інстанцій, винесені на користь Суркісів, і закрила провадження у справі.

«Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що позов у цій справі подано на захист майнових прав на вклад, які позивачі вважають порушеними у зв’язку з визнанням їх пов’язаними особами. Такий спір за суб’єктним складом підлягає розгляду судами цивільної юрисдикції», – заявили в ВСУ.

Як нагадано в повідомленні, під час фінансового оздоровлення «Приватбанку» депозити пов’язаних із банком осіб підлягали обов’язковому обмінові на акції банку, які в подальшому держава придбала в акціонерів за 1 гривню. В цій справі позивачі доводили, що вони не були пов’язаними особами, а були неправомірно позбавлені своїх депозитів, і вимагали скасування низки рішень НБУ, ФГВФО і у зв’язку з цим просили стягнути з «Приватбанку» кошти у розмірі своїх вкладів із процентами. Суди першої та апеляційної інстанції вимоги позивачів задовольнили повністю. Спір був переданий на розгляд Великої палати Верховного суду у зв’язку з посиланням скаржника на порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції.

Ідеться про справу № 826/20221/16 за позовом родини Суркісів про скасування рішення Національного банку України щодо визначення членів сім’ї Суркісів пов’язаними з АТ КБ «Приватбанк» особами і про визнання нечинними договорів обміну їхніх депозитів на акції додаткової емісії «Приватбанку» (bail in) і стягнення з державного нині «Приватбанку» більш ніж 1 мільярда гривень.

У 2017 році суд першої інстанції, Окружний адміністративний суд міста Києва, задовольнив позов сім’ї Суркісів: братів Ігоря і Григорія, Рахміля (батька Ігоря й Григорія), Марини (дочки Ігоря), Світлани (дочки Григорія) Суркісів і Поліни Ковалик (дружини Григорія) – вони просили скасувати рішення НБУ № 105 від 13 грудня 2016 року, яким вони були визнані пов’язаними з банком особами, і постановив повернути їм 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів США і 7,8 тисячі євро. Київський апеляційний адміністративний суд тоді відхилив апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Нинішнє рішення означає, що родина Суркісів може знову звертатися з позовами про повернення своїх коштів із намаганням довести, що вони не були пов’язаними з «Приватбанком» особами, до судів цивільної юрисдикції. Тим часом «Приватбанк» подав позовну заяву, оскаржуючи одне з попередніх судових рішень на користь Ігоря і Григорія Суркісів, саме через нововиявлені обставини: банк нагадує, що в одному з позовів Ігоря Суркіса, який він подав наприкінці минулого року до суду в Лондоні, він підтвердив свою спільну власність із колишнім акціонером «Приватбанку» Ігорем Коломойським у медіагрупі «1+1», і таким чином має бути визнаний пов’язаною з «Приватбанком» особою.

Існують і інші судові справи, що стосуються відносин між родиною Суркісів і «Приватбанком». Зокрема, ухвала Печерського районного суду Києва передбачає, що «Приватбанк» має примусово виплатити компаніям, пов’язаним із родиною Суркісів, близько 7 мільярдів гривень (понад 250 мільйонів доларів США) за депозитними договорами, які були припинені ще в грудні 2016 року. Зобов’язання за цими депозитними договорами були обміняні на акції додаткової емісії «Приватбанку» під час націоналізації. Київський апеляційний суд 15 квітня підтвердив рішення про фактично стягнення з «Приватбанку» цієї суми на користь офшорних компаній, пов’язаних із родиною Суркісів, а державний виконавець відкрила проти банку провадження у зв’язку з цим. При цьому, як заявляють у банку, подані в рамках виконавчого провадження скарги банку на незаконність таких дій «фактично були проігноровані Печерським районним судом Києва, а відповідне звернення до Міністерства юстиції залишилося без відповіді».
…

Суд в Одесі відправив під домашній арешт Дмитра Кружиліна, підозрюваного в нападі на працівника газети «Правовий контроль» Даниїла Журавського. Працівник газети висвітлював автопробіг, який 9 травня намагалася провести в Одесі партія Шарія. Журавський також працює в партії SMM-менеджером. 

9 травня 2020 року Кружилін завдав Журавському удар в область потилиці. Сам він цього не заперечує, але називає справу політичною. 

«Факт мав місце, я визнаю, що я завдав ушкодження. Але це політична справа, вони беруть і торгують документами, кажуть потім, що вони журналісти», – заявив активіст на суді.

Спочатку його дії кваліфікували як «хуліганство» (стаття 125 Кримінального кодексу), але потім перекваліфікували на статтю 345-1, у якій ідеться про «погрозу або насильство щодо журналіста». Тепер Кружиліну загрожує до 5 років позбавлення волі.

Раніше його засудили за розбій, він вийшов з тюрми в 2013 році. В Одесі активіст мешкає з початку війни – його рідне селище Бетманове (Червоний Партизан) знаходиться на окупованій Донеччині. 

Прокуратура просила для нього цілодобового домашнього арешту, мотивуючи це відсутністю роботи та можливим переховуванням від правосуддя. Але на суді стало відомо, що Кружилін працює водієм у громадській організації «Ультра паркінг» і є головою громадської організації «Клевер», яка допомагає соціально незахищеним верствам населення.

Адвокат просив застосувати до Кружиліна як запобіжний захід особисте зобов’язання, але слідчий суддя Федулєєва зупинилася на нічному домашньому арешті, врахувавши неповнолітню дитину на утриманні та необхідність для Кружиліна працювати.

Потерпілий на засідання суду не прийшов, був присутній тільки його представник, адвокат Олег Стогній. 

 
…

За версією слідства, Владислав Мангер підозрюється в організації нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті
…

П’ятий президент України Петро Порошенко 15 червня на засіданні Апеляційного суду в Києві у справі про державну зраду експрезидента Віктора Януковича розповів, як народним депутатом їздив до Криму в 2014 році в період початку російської анексії, і з ким там зустрічався. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії з зали суду.

«Я особисто був у Криму – 27 і 28 числа (лютого – ред.) і особисто бачив російські війська, мав інформацію про те, що десантуються російські війська в аеропорту Сімферополя», – сказав Порошенко.

Читайте також: Порошенко в суді розповів про боєздатність ЗСУ під час анексії Криму​

Він повідомив, що зустрічався з тодішнім спікером парламенту Криму Володимиром Костянтиновим, головою Меджлісу кримських татар Рефатом Чубаровим, тодішнім Постійним представником виконувача обов’язків президента в Автономній республіці Крим Сергієм Куніциним та ще «з низкою осіб». За словами Порошенка, зустрічі мали «консультаційний характер».

У ході засідання суддя або відхиляв, або знімав більшість питань адвокатів Януковича, називаючи їх «неважливими, несуттєвими або такими, що не були в компетенції Порошенка».

Апеляційний суд 15 червня допитує Порошенка у справі про державну зраду експрезидента Віктора Януковича та анексії Криму. Допит Порошенка проходить за клопотанням захисту Януковича нібито «в зв’язку з неповним допитом у суді першої інстанції».
…

Колишній очільник групи прокурорів у справі Сергія Стерненка Андрій Родіонов дав свідчення в суді, на якому громадському активісту обирають запобіжний захід.

Родіонов підтвердив свою позицію, викладену в листі, який раніше оприлюднив проєкт «Слідство.Інфо». В тому листі він відмовився погоджувати підозру Стерненку в умисному вбивстві, тому що вважав її такою, що «не ґрунтуються на доказах, зібраних у провадженні, а також мають очевидно упереджений характер, необ’єктивні і не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України».

Читайте також: Під судом у справі Стерненка затримали активіста Миколу Виговського​

Під час свого виступу в суді прокурор вказав також на порушення у тому, як повідомлення про підозру було скероване групі, яку він на той момент очолював. За його словами, в цей період у Офісі генерального прокурора відбувалася реорганізація, тож він працював формально поза штатом. Повідомлення зокрема не містило прізвища самого Родіонова.​

«Було зазначено без прізвища прокурора, який повинен погодити повідомлення про підозру, однак зазначалася вже нова посада. Про що це свідчило? Що одразу і вже попередньо згода, наскільки я знаю, Бозовуляка погодити повідомлення про підозру була. Заздалегідь знаючи, що я старший групи прокурорів, що я маю протилежну думку з цього приводу, тим не менш адресовують людині, яка ще не старший групи прокурорів у процесі. Про що це свідчить? Що вже фактично є втручання в мою діяльність всупереч тій позиції, яку зайняло провадження», – стверджує Родіонов.

Читайте також: Справа Стерненка: суд відмовив у відводі прокурора Бозовуляка​

Крім того, прокурор вказав на публічні заяви генеральної прокурорки Ірини Венедіктової, яка сказала в інтерв’ю виданню «Українська правда», що підозра Стерненку «буде в будь-якому разі».

«Публічні заяви вищої посадової особи Генеральної прокуратури, яка не була ще на той момент у процесі, не була обізнана з матеріалами провадження, якій не доповідалося навіть мною як старшим у групі прокурорів, тим не менш вже зроблені однозначні висновки про те, що буде повідомлено про підозру… В принципі, вища посадова особа, від якої залежить і моя… ну, всі посади і призначення призначаються винятково генеральним прокурором. По суті, я людина, яка в якійсь мірі залежна від її рішень. І це публічно. Як це оцінювати, як не тиск? Власне, з таким повідомленням про загрозу незалежності я й звернувся, це теж детально описано, чому я вважаю, що це зазіхає на мою незалежність як прокурора в процесі», – додав він.

Родіонов, за його словами, звернувся до Ради прокурорів у зв’язку з цим випадком, проте орган не знайшов підтвердження його заявам.

«На жаль, це наша ганьба – це моє оціночне судження щодо діяльності Ради прокурорів. По суті, це такий собі килимок перед дверима, об який керівництво за потреби чи без витирає ноги. Вони захищають кого завгодно, тільки не прокурорів від втручання керівників, а навпаки», – сказав прокурор.

Він додав, що, Рада прокурорів, згідно з її відповіддю, не знайшла підтвердження його заяві.

Присутні в залі слухачі та захист Стерненка зустріли ці слова Родіонова оплесками.

10 червня 2020 року проєкт «Слідство.Інфо» оприлюднив лист Андрія Родіонова до виконувача обов’зків начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України. Родіонов обґрунтував свою відмову погодити підозру Сергію Стерненку на 13 сторінках, вказуючи на «очевидно упереджений характер» підозри.

 
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє, що осквернення матеріалів експозиції на задній частині Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку є спробою дестабілізувати ситуацію в Закарпатській області.

«Сумною новиною вихідних стала інформація про вандалізм у важливому місці для українських угорців – біля Стіни плачу в Свалявському меморіальному парку. Цей акт вандалізму є провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті, хтось хоче завадити нам у подоланні суперечок з Угорщиною», – написав Кулеба у фейсбуці вранці 15 червня.

За його словами, розслідуванням «цього ганебного акту» вже займаються правоохоронці. Кулеба висловив переконаність у тому, що винних «обов’язково знайдуть і покарають, як це було з підпалювачами Угорського дому в Ужгороді».

«Попри усі словесні та фізичні провокації вірю, що Україна та Угорщина здатні знайти взаємоприйнятні рішення, щоб врегулювати спірні питання, не перетинаючи червоних ліній жодної зі сторін. Буду працювати над цим з Петером Сіярто. Українські угорці, як і представники інших національних меншин, є важливою і невід’ємною частиною українського суспільства. І я розумію, що вони не менш важливі для Угорщини», – додав Кулеба.

Він наголосив, що не можна дозволяти використовувати провокації для «чергового розкручування теми антиугорських настроїв в Україні і антиукраїнських настроїв в Угорщині та нагнітання напруги в українсько-угорських відносинах».

Про пошкодження експозиції Стіни плачу в Сваляві місцеві ЗМІ повідомили на вихідних.

Напруженість у відносинах України і Угорщини в останні роки виникла після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.

На знак протесту проти ухваленого українського закону про освіту Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО. У свою чергу, Київ заявляє, що Україна повністю гарантує захист прав нацменшин, а відповідним законом лише розширює їхні можливості як повноправних представників українського суспільства.
…

Міністерство охорони здоров’я переглядає тарифи для лікарів з 1 липня, заявив голова відомства Максим Степанов на брифінгу 15 червня.

Про це він заявив у відповідь на прохання «допомогти зберегти» один з дитячих діагностичних центрів у Києві, де зарплата медичних працівників нібито не перевищує 2 988 гривень.

«Мені здається, що в результаті цього експерименту мета була не тільки знищити вузьких спеціалістів і педіатрів, які працюють у тому числі в діагностичному центрі, а набагато більше позбавити нас медичних працівників», – заявив Степанов, не уточнивши, який саме «експеримент» він має на увазі.

Читайте також: «Зручна» людина для Степанова чи незалежний кандидат? Що відомо про імовірного очільника Нацслужби здоров’я?​

Він додав, що МОЗ вже готує документи для перегляду фінансування медичних закладів.

«Що стосується перегляду тарифів, перегляду і недопуску закриття лікарняних закладів, звільнення лікарів та медичних працівників, то вже на погодженні є відповідні нормативні документи по внесенню змін, щоб, як я й казав, у нас було не було допущено фінансування менше, ніж було минулого року. Ці зміни, думаю, набудуть чинності з 1 липня і, відповідно, медичні заклади отримають відповідний фінансовий ресурс, який дозволить їм платити заробітні плати і, відповідно, не закриття та перебувати на тому рівні, на якому вони є. Цих заходів ми вживатимемо до кінця 2020 року», – сказав міністр.

Степанов додав, що МОЗ відпрацьовує механізм того, як система охорони здоров’я функціонуватиме в 2021 році «і яким чином ми будемо відновлювати і будувати систему охорони здоров’я, що по суті було знищене».

8 травня ексочільниця МОЗ та ініціаторка медичної реформи Уляна Супрун пояснила, чому деякі медичні установи отримають менше коштів у зв’язку з медичною реформою.

Читайте також: Після критики Супрун Ляшко пояснив, чому уряд виділив гроші нереформованим закладам охорони здоров’я​

За словами Супрун, суть трансформації полягала в тому, щоб змінити систему фінансування охорони здоров’я, аби пацієнт отримував безоплатну, безпечну і якісну меддопомогу, а кошти платників податків використовувались ефективно і «йшли за пацієнтом» в ті медзаклади та до тих лікарів, яких обирає сам пацієнт.

1 квітня 2020 року в Україні стартував другий етап медичної реформи. Заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану чи вузькоспеціалізовану медичну допомогу, повинні працювати за принципом «гроші за пацієнтом».

4 травня президент України Володимир Зеленський закликав МОЗ доопрацювати медичну реформу.

Наступного дня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що його відомство збирається виправляти помилки планування медреформи. Він заявив, що «медреформа у тому вигляді, в якому ми її отримали, означає звільнення близько 50 тисяч медичних працівників, закриття 332 лікарень – усе це через дефіцит фінансування».

За його словами, дефіцит фінансування спостерігається у 984 лікарнях із 1747.
…

Запобіжний захід для підозрюваного у справі про хабар керівництву антикорупційних органів відстороненому із посади першого заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві Миколі Ільяшенку Вищий антикорупційний суд обере до 9:30 15 червня, повідомила у неділю пізно ввечері суддя у справі перед тим, як піти у нарадчу кімнату.

У перебігу засідання, яке транслював ВАКС, сторона захисту просила не застосовувати до Ільяшенка жоден із запобіжних заходів, які передбачають перебування під вартою. Сам Ільяшенко сказав, що не збирається переховуватися і попросив не застосовувати до нього арешт, не накладати заставу, як наполягав прокурор, а попросив про цілодобовий домашній арешт.

Микола Ільяшенко разом із ще двома затриманими особами фігурує у справі про підкуп керівництва антикорупційних органів.

Раніше 14 червня ВАКС заарештував на 60 діб, до 10 серпня, із можливістю внесення застави у 40,3 мільйона гривень Андрія Кічу, якого називають директором з правових питань газовидобувної компанії «Бурісма», власником і керівником якої є ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича, Микола Злочевський.

Третій із затриманих фігурантів справи – колишній керівник одного з департаментів ДФС України, якого у САП називали «довіреною особою ексміністра екології», його ім’я публічно наразі не вказувалось.

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’яту добу поспіль не пропускають цивільних осіб у Донецькій області перетнути лінію розмежування у будь-яку зі сторін, зокрема на КПВВ «Мар’їнка».

«КПВВ «Мар’їнка» досі не функціонує з вини окупантів, які блокують усі спроби громадян добратися до рідних домівок. Загарбники демонструють повну байдужість до проблем мирних мешканців. Кричущим прикладом цинічного поводження з цивільними особами є те, що російські найманці уже понад три доби утримують перед своїм блокпостом двох осіб на легковому автомобілі, вперто не дозволяючи їм проїхати додому. Досі люди не можуть пробити стіну байдужості російських найманців. Наші прикордонники зі складу Об’єднаних сил, за необхідності, готові забезпечити повернення цих громадян назад на підконтрольну Уряду України територію», – йдеться в повідомленні.

У штабі ООС зазначили, що від учора все ж запрацював піший перехід на контрольному пункті в’їзду-виїзду в Станиці Луганській.

«Російські збройні формування були все ж вимушені частково розблокували гуманітарний коридор з тимчасово окупованим Луганськом. Сьогодні, 14 червня, там лінію розмежування перетнуло 180 громадян: 75 на підконтрольну Уряду України територію та 105 у зворотному напрямку», – заявили у штабі ООС.

З 10 червня на КПВВ «Станиця Луганська» та «Мар’їнка» частково відновився пропуск громадян. Українська сторона заявляла, що з початком часткового відновлення пунктів бойовики блокували пропуск громадян в межах захоплених ними територій. Самі ж бойовики заявляли, що виступають проти відновлення роботи КПВВ, оскільки вважають це небезпечним в умовах поширення коронавірусу.

З 22 березня через карантинні заходи рух на КПВВ був обмежений.

У Донецькій області діючими є чотири автомобільні пункти пропуску – «Майорськ», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». Також на лінії розмежування діє лише один КПВВ у Луганській області – «Станиця Луганська», і він є пішохідним.
…

Вищий антикорупційний заарештував до 10 серпня включно Андрія Кічу, підозрюваного у причетності до підкупу керівництва антикорупційних органів за закриття справи проти колишнього міністра екології та природних ресурсів України, бізнесмена Миколи Злочевського.

Кічу, якого називають директором з правових питань газовидобувної компанії «Бурісма», взяли під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 40,3 мільйона гривень.

Сторона захисту Андрія Кічі назвала такий запобіжний захід необґрунтованим, сам підсудний заявив, що грошей на хабар не торкався.

Крім того, суд у неділю обирає запобіжний захід іншому фігурантові справи – першому заступникові голови Державної податкової служби в місті Києві Миколі Ільяшенку. Наразі у суді оголошено технічну перерву до 20:00.

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання «колишнім високопосадовцем попередньої влади» хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб – першого заступника начальника ГУ ДПС, одного із керівників групи компаній, афільованої з ексміністром екології Миколою Злочевським, а також колишнього керівника одного з департаментів ДФС України, довірену особу ексміністра екології.

За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», ексміністра екології часів президентства Віктора Януковича Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

Напередодні керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що її власник і керівник Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

Керівництво державної податкової служби ухвалило рішення про відсторонення від виконання обов’язків Миколу Ільяшенка на час проведення дисциплінарного провадження, передає пресслужба відомства у неділю.

«Головою Державної податкової служби України Олексієм Любченком за фактом порушення присяги держслужбовця відкрито дисциплінарне провадження та відсторонено від виконання посадових обов’язків першого заступника начальника ГУ ДПС у місті Києві Миколу Ільяшенка. З метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню Миколою Ільяшенком корупційного правопорушення, призначено тематичну перевірку Головного управління ДПС у місті Києві», – йдеться в повідомленні.

У податковій службі зазначили, що рішення стосовно Ільяшенка було ухвалене напередодні.

Вищий антикорупційний суд сьогодні після 20:00 мав продовжити засідання із обрання запобіжного заходу Миколі Ільяшенку. Він разом із ще двома затриманими особами фігурує у справі про підкуп керівництва антикорупційних органів.

Раніше 14 червня ВАКС заарештував на 60 діб, до 10 серпня, із можливістю внесення застави у 40,3 мільйона гривень Андрія Кічу, якого називають директором з правових питань газовидобувної компанії «Бурісма», власником і керівником якої є ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича, Микола Злочевський.

Третій із затриманих фігурантів справи – колишній керівник одного з департаментів ДФС України, якого у САП називали «довіреною особою ексміністра екології», його ім’я публічно наразі не вказувалось.

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

Напередодні керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

В Україні 14 червня вшановують пам’ять 40 українських десантників та 9 членів екіпажу літака Іл-76, збитого цього дня в 2014 році поблизу контрольованого на той час українськими військовими аеропорту Луганська.

 «Світла пам’ять воїнам, які загинули у збитому літаку Іл-76, і всім захисникам України, котрі цього дня віддали свої життя за нашу незалежність. Не маємо права забути. Герої не вмирають!» – написав у фейсбуці президент України Володимир Зеленський.

Його попередник на посаді, п’ятий президент України Петро Порошенко також згадав про загибель військових.

«6 років минуло з тієї страшної ночі, коли у небі над Луганщиною росіяни збили із зенітно-ракетного комплексу український літак Іл-76. 40 військовослужбовців 25-ї окремої повітрянодесантної бригади та 9 членів екіпажу, які перебували на борту, загинули», – написав Порошенко у твітері.

Міністерство оборони України повідомило, що 13 червня біля пам’ятника екіпажу літака Іл-76 у Мелітополі зібралися військовослужбовці гарнізону, рідні та близькі загиблих.

«Кількома залпами військові вшанували пам’ять своїх побратимів. Учасники мітингу поклали квіти до меморіалу, після чого відвідали могили загиблих та меморіальний комплекс, який розташований на території військової частини», – ідеться в повідомленні.

Українські військові льотчики отримали наказ 14 червня 2014 року доставити особовий склад та вантаж до Луганського аеропорту. Близько першої ночі, коли літак ішов на посадку, його збили російські гібридні сили. Усі, хто був на борту, загинули.
…

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявляє, що відновлювана санітарно-епідеміологічна служба буде відповідати міжнародним стандартам, і в МОЗ є щодо цього план.

За його словами, які наводить пресова служба міністерства, дієва санітарно-епідеміологічна служба дозволить ефективніше протистояти багатьом хворобам, зокрема COVID-19, другу хвилю якої, як каже міністр, багато науковців прогнозують на цю осінь.

«За останні п’ять років українська санітарно-епідеміологічна служба була розвалена. В нас навіть перестали випускати лікарів-епідеміологів. Нам не вистачає до 40–50% кадрового забезпечення: лікарів-епідеміологів, вірусологів, лаборантів. Ми виправляємо ці помилки прямо під час епідемії: залучаємо спеціалістів, перенавчаємо їх. Ми розробили план відновлення протиепідеміологічної служби, яка відповідатиме актуальним світовим викликам та загрозам. Ми дійсно зробимо ефективну службу, яка відповідатиме європейським і світовим стандартам», – наведено в повідомленні слова Степанова.

Державну санітарно-епідемічну службу в Україні звинувачували в надмірних повноваженнях, у першу чергу контрольно-дозвільних, і в пов’язаній із цим корупції (зокрема, 2016 року на хабарі затримали її керівника, головного санітарного лікаря України Святослава Протаса). 2014 року її в рамках планованого реформування ввели до складу новоствореної Держпродспоживслужби. Її функції перерозподілили між ДПСС, Держпраці і МОЗ, зокрема новоствореним Центром громадського здоров’я МОЗ. 2017 року СЕС узагалі ліквідували як таку, подальше існування якої недоцільне, бо виконання всіх її функцій уже забезпечують інші відомства. Ще однією з причин ліквідації СЕС називали заклики міжнародних партнерів України, які прагнули ліквідувати дублювання функцій, щоб було чітко ясно, який орган відповідає за санітарно-епідеміологічну безпеку.

Після приходу до влади 2019 року партії президента Володимира Зеленського «Слуга народу» в ній стали вимагати відновити СЕС. У зв’язку з цим у МОЗ наразі вже створена посада заступника міністра – головного санітарного лікаря (її обіймає Віктор Ляшко).

Цю ідею різко критикує колишня керівниця МОЗ Уляна Супрун, яка стверджує, що «зараз немає потреби створювати нову організацію чи реінкарнувати СЕС» і що на стрімке поширення COVID-19 «неправильною реакцією… є відновлення застарілої, неефективної, корумпованої інституції, яка вже довела своє вміння займатися нічим іншим, як імітацією роботи».
…

В Офісі генерального прокурора України розслідують дії свого працівника чи працівників у справі про нібито пропозицію хабаря від власника і президента газовидобувної компанії «Бурісма», колишнього народного депутата і колишнього міністра екології Миколи Злочевського керівництву Національного антикорупційного бюро і Спеціальної антикорупційної прокуратури за закриття одного з кримінальних проваджень щодо компанії.

Як повідомили в ОГП, його генеральна інспекція розпочала службове розслідування за тим фактом, що працівник чи працівники офісу входили до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щоб перевірити й підтвердити інформацію про закриття згаданого провадження, яке було умовою надання хабаря.

«Наразі встановлюється коло причетних до втручання в ЄРДР осіб. У разі підтвердження інформації вирішуватиметься питання щодо відсторонення їх від займаних посад і притягнення до відповідальності», – повідомили в ОГП.

Раніше 13 червня керівники НАБУ Артем Ситник і САП Назар Холодницький повідомили деякі подробиці справи, за їхніми словами, з пропозицією хабаря, з якою до керівництва обох органів звернулися перший заступник начальника головного управління Державної податкової служби і ще дві особи (імена названі не були). За їхніми даними, цими особами були довірені особи Злочевського: одна, можливо, мала чи має стосунок до його компанії «Бурісма», інша – колишній працівник Державної фіскальної служби.

Як заявили Ситник і Холодницький, сума хабаря спершу становила 1 мільйон доларів за передачу провадження іншому відомству, потім її збільшили до 5 мільйонів доларів за повне закриття провадження.

При спробі дати цього хабаря попереднього дня, 12 червня, були вилучені і 5 мільйонів доларів його суми, і ще 1 мільйон доларів знайшли в авті податківця, що був призначений йому як посередникові, всіх трьох затримали.

Як сказав Ситник, це на його пам’яті рекордна сума в історії України.

При цьому Холодницький звернув увагу, що умовою передачі коштів було те, що особи, які пробували ці кошти передати, бажали отримати процесуальне рішення про закриття кримінального провадження, і задля цього було виготовлено за спеціальним протоколом несправжню імітаційну постанову, яку й внесли до ЄРДР: адже, сказав він, ці особи хотіли переконатися в тому, що справа закрита і дані про це є в Реєстрі досудових розслідувань.

«Тому зараз на причетність до цього злочину також перевіряються представники Генеральної прокуратури (ОГП – ред.), які, діючи за домовленістю з затриманими особами, передавали їм інформацію, що так, дійсно, справа по реєстру вже закрита, і постанова, і процесуальне рішення вже відображені по реєстру досудових розслідувань», – сказав він.

І, за його словами, під час слідчих дій хтось із працівників Офісу генерального прокурора справді моніторив Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо того, чи дійсно кримінальне провадження закрили.

«Я сподіваюся, що генеральний прокурор, яка вміє оперативно проводити службові розслідування, на цей раз не засекретить їх під грифом ДСК, а проведе і службове розлідування за цим ганебним фактом, і повіомить суспільство про результати цього службового розслідування, чи є там взагалі ознаки дисциплінарного чи іншого складу правопорушення», – зауважив Холодницький.

Ситник також повідомив, що епізод, про який ідеться, ніяк не пов’язаний із діяльністю в раді директорів компанії «Бурісма» Гантера Байдена, сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, який на президентських виборах у США цієї осені буде змагатися з чинним президентом Дональдом Трампом. Звертання Трампа до президента України Володимира Зеленського щодо необхідності розслідувати діяльність Байденів в Україні стало головною причиною його невдалого імпічменту у США.

«Цей епізод стосується стабілізаційного кредиту, який видавався Національним банком України банківській установі, яка пов’язана з паном Курченком (Сергій Курченко, український олігарх часів президентства Віктора Януковича – ред.) «Реал Банк». Давайте не перетворювати цю справу в темний бік, щоб був політичний підтекст. Ще раз хочу звернути увагу: справа зареєстрована лише 3 червня, сьогодні 13 червня. Пройшло 10 днів. Дійсно, люди дуже поспішали, щоб забезпечити необхідне процесуальне рішення саме до 14 червня», – сказав він. 14 червня Микола Злочевський має день народження.

У компанії «Бурісма», зі свого боку, заявили, що її власник і керівник Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря, про яку говорять керівники антикорупційних органів.

Попереднього дня, 12 червня, в САП без подробиць повідомляли, що детективи НАБУ задокументували факт надання «колишнім високопосадовцем попередньої влади» хабаря керівництву антикорупційних органів в особливо великому розмірі, що викликало спекуляції про можливу причетність когось із високопосадовців часів президентства Петра Порошенка. Микола Злочевський, про причетність якого заявляють у НАБУ й САП, теж є високопосадовцем однієї з попередніх влад – за президентства Віктора Януковича він був у 2010–2012 роках міністром охорони довкілля і міністром екології, а в 2012–2014 роках заступником секретаря РНБО.
…

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов 12 червня повідомив про можливість скасування зовнішнього незалежного оцінювання. За його словами, таку інформацію йому підтвердили його джерела.

«Протягом години я отримав інформацію відразу з трьох незалежних джерел, що у високих владних структурах готуються документи про скасування ЗНО взагалі. Інформація надійшла від людей, яких я давно знаю і яким довіряю, хоча поки що не підтверджена офіційно», – написав Горбачов на своїй Фейсбук-сторінці.

Він додав, що, якщо таке рішення буде ухвалене, воно обмежить доступ молоді до вищої освіти і призведе до «ще більшої «втечі розумних» до закордонних університетів».

«Якщо це не так – дуже очікую на однозначну заяву про недоторканість ЗНО як надійного інструменту, який гарантує рівні права доступу до вищої освіти», – додав омбудсмен.​

Згодом Горбачов нагадав, що ще в квітні народний депутат від «Слуги народу», голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив про «гарячі голови, які пропонують скасувати ЗНО».

Читайте також: Учасникам ЗНО не робитимуть експрес-тести на коронавірус – УЦОЯО​

Освітній омбудсмен закликав громадськість підтримати спроти скасування ЗНО.

Проходження зовнішнього незалежного оцінювання в Україні є обов’язковою умовою для вступу до закладів вищої освіти з 2008 року.
…

10 червня Офіс генерального прокурора України заявив про повідомлення Порошенку про підозру в одному з кримінальних проваджень
…

Йдеться про Соломію Бобровську та Ґео Лероса – захисник активіста Масі Найєм
…

Перед тим у засіданні свідчили викликані стороною захисту двоє депутатів Верховної Ради
…

Президент України Володимир Зеленський переходить на особливий режим роботи у зв’язку з виявленням COVID-19 у його дружини Олени. Про це ввечері 12 червня повідомляє офіційний сайт глави держави.

«Згідно з Конституцією, президент не може нікому делегувати свої повноваження. Стан здоров’я Володимира Зеленського дозволяє йому виконувати службові обов’язки. Главі держави зробили тест на коронавірус. Він дав негативний результат», – ідеться в повідомленні.

Також сайт президента вказує, що ситуації самоізоляції та карантину в Конституції України передбачені не були. «Саме тому ухвалено спеціальний протокол режиму роботи Президента, який відповідає як нормам чинного законодавства, так і санітарно-епідеміологічним вимогам», – повідомляє сайт.

Протокол передбачає, що президент України щодня проходить тестування методами ІФА та ПЛР, а також медогляди. Він обмежує коло фізичного спілкування, переводить наради в онлайн-режим. Очні зустрічі, які передбачають особисте спілкування з главою держави, на найближчі дні виключаються. Так само виключається участь у масових заходах, скасовуються робочі поїздки за межі столиці України. Коло осіб, з якими президент спілкується особисто, звужується до охорони та найближчих помічників.

Дружина президента України Олена Зеленська вдень 12 червня повідомила, що захворіла на COVID-19. «Сьогодні я отримала позитивний результат тесту на коронавірус. Неочікувана новина. Особливо враховуючи те, що я та моя родина продовжуємо дотримуватись усіх правил – маски, рукавички, мінімум контактів», – написала вона.

В Україні за останню добу зафіксували 683 нових випадки COVID-19, свідчать дані на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ.

Загалом тепер на території країни виявили 29 753 випадки коронавірусної хвороби. 13 567 людей одужали, 870 – померли.

Зранку 11 червня в Україні зафіксували антирекорд – 689 нових хворих на COVID-19.

 
…

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомиили, що детективи НАБУ задокументували факт надання колишнім високопосадовцем попередньої влади хабаря керівництву антикорупційних органів в особливо великому розмірі.

«Щойно за процесуального керівництва САП детективи НАБУ задокументували факт надання колишнім високопосадовцем попередньої влади за посередництва його «правої руки», високопосадовця Управління ДФС у м. Києві та інших осіб, неправомірної вигоди керівництву НАБУ та керівнику САП за прийняття рішення про закриття кримінальної справи, у якій вказаній особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. Вилучено 6 мільйонів доларів США», – йдеться в повідомленні.

Згідно з повідомленням, детективи Національного бюро наразі проводять невідкладні слідчі діїє

«Попередньо їх дії кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 КК України», – додали у САП.

У відомстві пообіцяли надати деталі згодом.

 
…

Шевченківський райсдуд Києва відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту активіста Сергія Стерненка у відводі судді Володимира Бугіля на засіданні із розгляду питання про обрання запобіжного заходу активістові.

Суддя, який був обраний автоматичною системою для розгляду цього клопотання, заявив, що у його задоволенні відмовлено і відповідна ухвала оскарженню не підлягає.

Після зачитування рішення у залі пролунали вигуки: «Ганьба».

Тим часом під стінами суду між активістами і правоохоронцями виникли сутички. Про те, чи є постраждалі, наразі немає офіційних повідомлень. 

Раніше сторона захисту Стерненка наполягала на необхідності забезпечити проходженння людей в залу, зокрема і тих, хто заявив про готовність взяття на поруки активіста.

Напередодні Служба безпеки України вручила йому підозру за двома статтями Кримінального кодексу: «умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині» та «носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу». Стерненко заявив, що вважає вручення йому підозри грубим порушенням норм Європейської конвенції про захист прав людини та Конституції України. В СБУ наголосили, що «повідомлення про підозру у вчиненні злочину є вимогою закону, який діє незалежно від інформаційних кампаній і політичних переконань тих, хто його порушив».
…

Лауреатом премії імені вбитого російського політика Бориса Нємцова за сміливість в обстоюванні демократичних цінностей у 2020 році став громадський активіст із Росії, засуджений у «московській справі», Костянтин Котов. Про це йдеться у повідомленні Фонду Бориса Нємцова.

«Це громадський активіст, політв’язень і просто мужня людина. Ми вітаємо Костянтина і бажаємо йому якнайшвидшого звільнення» – йдеться в повідомленні.

Фонд Бориса Нємцова щороку – після заснування премії в 2006 році, через рік після вбивства опозиційного політика – нагороджує одну людину за виняткову відвагу в боротьбі за демократичні цінності та права людини. Розмір премії – 10 тисяч євро. Зазвичай лауреата оголошують в День Росії 12 червня.

У попередні роки лауреатами ставали політик Лев Шлосберг, активісти Ільдар Дадін, Надія Мітюшкіна і Анастасія Шевченко.

Котов зараз перебуває під арештом за звинуваченням у неодноразовому порушенні правил проведення мітингів.

Костянтин Котов – московський опозиційний активіст, який виходив з одиночними пікетами проти політичних репресій і поліцейського свавілля. Він також допомагав затриманим у Керченській протоці українським морякам, вимагав обміну ув’язненими між Росією та Україною і виступав проти анексії Криму. З березня до серпня 2019 року активіста неодноразово затримувала поліція. Востаннє його затримали 10 серпня у центрі Москви під час акції на підтримку опозиційних кандидатів у депутати Мосміськдуми.

Правозахисні організації визнали Котова політв’язнем.
…