Україна

Розгляд апеляційної скарги адвоката на постанову про продовження запобіжного заходу проукраїнському активістові з анексованого Криму Олегові Приходьку суд у Росії розгляне 7 травня, повідомив активістам «Кримської солідарності» повідомив адвокат Назім Шейхмамбетов.

«Завтра, о 1-й ранку в апеляційному військовому суді міського округу Власіха Московської області, пройде розгляд апеляційної скарги захисту Приходька Олега Аркадійовича на постанову про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, винесене Південним окружним військовим судом 27 березня поточного року. Захист братиме участь за допомогою відеоконференції із Кримського гарнізонного військового суду. Олег Аркадійович братиме участь також по відеоконференцзв’язку зі слідчого ізолятора, або з Південного окружного військового суду міста Ростов-на-Дону», – повідомив адвокат.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Наразі Приходьку продовжено арешт до 15 вересня.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

Колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка у коментарі Радіо Свобода заявив, що провадження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо нього безперспективне.

«Ця вся історія з точки зору кримінального права й кримінального процесу безперспективна. Вона спостерігається в інформаційному просторі відколи мене призначили генеральним прокурором. Це історія з нібито погашеним кредитом, яка роздувалася з різних сторін. Я її вже десятки разів пояснював і нібито вона вже заглохла, всі про неї забули. Заява цього звільненого нами прокурора, ображеного, мабуть, на нас, стосується того факту, про який багато разів говорили в засобах масової інформації», – сказав Рябошапка у розмові з Радіо Свобода.

Він зазначив, що декларував цей кредит, починаючи з 2016 року. Його продовжують виплачувати. На думку колишнього генерального прокурора, провадження прокуратури використовують для медійних атак на нього.

«Використовується просто, щоб медійно атакувати мене. Сама Спеціалізована прокуратура відмовилася ж відкривати провадження, тому пішли у Вищий антикорупційний суд і через нього зобов’язали прокуратуру зареєструвати провадження. Ці медійні атаки не припинялися з того моменту, коли мене звільнили в березні. Постійно десь там то Бужанський, то Дубінський (народні депутати зі «Слуги народу» Максим Бужанський та Олександр Дубінський – ред.), то ще хтось згадує, то медіа такої російської направленості», – заявив Рябошапка.

Він припускає, що «ця нова історія» виникла через його незгоду з тим, що зараз відбувається у владі, критику президента та його оточення і заяви щодо можливої участі в політиці.

Рябошапка додав, що правоохоронці наразі не зверталися до нього через це провадження.

Згідно з декларацією Руслана Рябошапки, у грудні 2016 року його дружина Олеся Бартовщук отримала у власність житловий будинок у Франції площею у 145 квадратних метрів і вартістю у майже 12,4 мільйона гривень. Крім того, Бартовщук придбала у Франції земельну ділянку на 440 квадратних метрів. Упродовж 2016-2017 років дружина Рябошапки взяла у французькому банку три кредити на 606 тисяч євро.

Колишній генеральний прокурор пояснював, що в цьому будинку живуть його дружина з дітьми. За його словами, вона заробляє достатньо, щоб виплачувати кредит.

6 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що на вимогу суду відкрила провадження стосовно Руслана Рябошапки за «декларування недостовірної інформації» та «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».
…

Українські боксери Олександр Усик, Василь Ломаченко та митрополит УПЦ (МП) Онуфрій знялися у документальному фільмі «Здрастуй, брате! Христос воскрес», знятому російським чоловічим монастирем у селі Корсунь в Орловській обасті (Корсуньска Князь-Володимирська чоловіча пустинь) та Києво-Печерською лаврою.

В анотації картини, розміщеної на Youtube-каналі російського монастиря, йдеться: «Фільм розповідає про віру, дружбу, братів у Христі відомих українських боксерів чемпіонів світу Василя Ломаченка, Олександра Усика і російських спортсменів. У нелегкі часи для канонічної православної церкви України бійці залишаються відданими Богу, вірі, вітчизні!»

Ломаченко у фільмі розповідає, що у нього багато друзів в Росії і він не може з ними припинити спілкуватися. «Сказали, що це країна, яка воює з нашою країною…це не вкладається у моїй голові. По суті ми є одним народом», – твердить Ломаченко.

Усик каже, що він не припинить дружити з росіянами, попри війну на Донбасі та окупацію Криму: «З хлопцями, які живуть, приміром, у Москві, ми тренувалися і пили чай з однієї чашки і їли кашу з однієї миски, коли ми маленькими були, а тепер, бачте, хтось ділить портфелі, а я маю ділити дружбу з цією людиною? Та я буду продовжувати з ним дружити. Мене не обходить, те що мене хейтять (ненавидять – ред.) або обзивають, у мене є своя думка».

Митрополит Онуфрій у фільмі заявив про необхідність прощення: «Треба змусити себе пробачити один одного… І тоді, якщо ми пробачимо один одного, у нас з’являться зовсім інші почуття один до одного, не ворожі, а братерські, людські почуття».

Українське законодавство називає датою початку тимчасової окупації Росією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя 20 лютого 2014 року. Після цього, в квітні 2014 року, на Донбасі розпочалися бойові дії, які тривають і досі. Москва контролює частини Донецької та Луганської областей разом із обласними центрами, Донецьком та Луганськом.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Київ розробляє стратегію деокупації Криму, при цьому, за його словами, є три важливі кроки, які Київ повинен виконати. Про це Кулеба заявив в інтерв’ю Радіо НВ.

«Перша задача – як ми утримуємо окупований Крим на стратегічному порядку денному, щоб це питання не забувалося. Друге – як ми забезпечуємо ефективність санкційного режиму стосовно Криму. Третє – які додаткові міжнародні інструменти ми можемо задіяти для того, щоб здійснювати тиск на Росію. І декілька інших. А стратегічна задача – це як Крим буде повернений до України. Я абсолютно переконаний, що це так і відбудеться. Це не дипломатична фантазія, а цілком прагматичний розрахунок», – сказав Кулеба.

За його словами, команда Міністерства закордонних справ й інші відомства «постійно працюють» над цим.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Посли Європейського союзу погодили висновки щодо «Східного партнерства», в яких визнають «європейські прагнення» України, Грузії і Молдови, повідомляє кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Юзвяк.

«Посли ЄС погодили висновки щодо «Східного партнерства». Найважливіше, що вони досі визнають «європейські прагнення» асоційованих країн, зокрема України, Грузії й Молдови, і поступову економічну інтеграцію. Проте опір був значним, що непокоїть», – написав він у твітері.

Минулого місяця кореспондент Радіо Свобода з посиланням на документ, що опинився в його розпорядженні, повідомляв, що держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.

 
…

Бюро фінансових розслідувань – новий орган, який мав би опікуватись фінансовими злочинами і діяти за західним зразком
…

Конституційний суд отримав подання від групи народних депутатів України з проханням розтлумачити преамбулу Конституції в тій її частині, де йдеться про забезпечення «гідних умов життя» громадян України. Про це суд повідомив 5 травня.

«142 народних депутати звертаються до Конституційного суду з письмовим клопотанням щодо офіційного тлумачення положень абзацу 4 преамбули Конституції України, а саме слів «гідних умов її життя» в їх системому зв’язку з положеннями частини другої статті 3, частини четвертої статті 13, частини п’ятої статті 17 Конституції України», – йдеться в поданні.

Читайте також: До Конституційного суду надійшло подання щодо конституційності «земельного закону»​

Зокрема депутати просять суд розтлумачити, «які умови життя людини слід вважати гідними, що є показником гідних умов життя». Вони також просять залучити до участі в цьому конституційному провадженні представників «народного депутата України Третьякова Г.М.». Вочевидь, йдеться про першу підписантку звернення, представницю «Слуги народу» Галину Третьякову.

Згідно з зазначеною частиною преамбули Конституції, Верховна Рада ухвалює її, «дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя».

Статті, зазначені в поданні, передбачають захист прав і свобод людини державою, захист прав власності, равність усіх суб’єктів господарювання перед законом, а також соціальних захист військових та їхніх сімей.
…

Поки що уряд не бачить можливості відкрити міжміський транспорт, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв’ю «Українському радіо».

«Поки що ми не бачимо можливості відкрити міжміський транспорт. Міський транспорт працюватиме й надалі в тих режимах, в яких працював. Мери прийматимуть рішення про збільшення кількості транспорту, про зміну його графіку роботи», – сказав Шмигаль.

Станом на ранок 5 травня в Україні підтвердили 12 697 випадків захворювання на COVID-19. Унаслідок викликаних хворобою ускладнень померли 316 людей. Ще 1 875 пацієнтів одужали.

Через загрозу COVID-19 в Україні Кабінет міністрів запровадив карантин з 12 березня. Тепер його планують продовжити до 22 травня, але з низкою послаблень.

 
…

Наступне засідання у справі родини Суркісів проти Національного банку, уряду України та «Приватбанку» відбудеться 18 травня, повідомив Нацбанк.

«Сьогодні стало відомо, що розгляд процесу продовжиться о 10:30 18 травня. Нагадаємо, що від рішення у цій судовій битві залежить, чи повинен буде державний «Приватбанк» виплатити кошти особам, пов’язаним із Коломойським», – повідомляє пресслужба регулятора.

Як зазначає НБУ, члени родини Суркісів намагаються довести в суді, що не пов’язані з колишніми акціонерами «Приватбанку» і скасувати процедуру bail-in, в ході якої їхні кошти стягнули на користь держави в обмін на акції банку.

«Також від рішення залежить хід всіх інших судових процесів про націоналізацію Приватбанку. Це ті справи, у яких Ігор Коломойський хоче визнати незаконною націоналізацію ПриватБанку та повернути його собі», – йдеться в повідомленні центробанку.

Велика палата Верховного Суду 27 квітня відклала розгляд касаційної скарги НБУ, уряду України та «Приватбанку» на рішення судів нижчих інстанцій за позовом родини Суркісів, поскаржившись на «тиск на суд».

Читайте також: Коломойський планує звертатися до ЄСПЛ через «Приватбанк» і співпрацювати з Портновим​

У 2017 році суд першої інстанції задовольнив позов Суркісів щодо визнання їх не пов’язаними з банком особами і постановив повернути їм 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів США і 7,8 тисячі євро. Банк оскаржує це рішення.​

У процесі націоналізації «Приватбанку» вклади родини Суркісів обміняли на акції, а саму родину визнали пов’язаними з банком особами. Проведення операції дозволило державі надалі придбати акції банку за 1 гривню та націоналізувати фінансову установу.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Читайте також: «Банківський закон»: із більш ніж 16,5 тисяч поправок лишилось близько 230 – депутат​

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…

Державній фіскальній службі, більшість працівників якої сьогодні є податковими міліціонерами, подвоїли фінансування, попри те, що команда Володимира Зеленського обіцяла ліквідувати цей орган, називаючи це своїм «програмним пунктом». Збільшення бюджету на податкову міліцію Рада затвердила під час перегляду бюджету України на 2020 рік, тоді ж коли урізали витрати на Український культурний фонд, підтримку української книги, фінансування Суспільного мовника та наукові дослідження. Про це йдеться у матеріалі «Наглядачі за бізнесом» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

На позачерговому засіданні Верховної Ради 13 квітня депутати проголосували за зміни до бюджету на 2020 рік і, таким чином, збільшили, з-поміж іншого, фінансування Державної фіскальної служби і податкової міліції в її складі – на майже 450 мільйонів гривень додатково. Загалом бюджет нереформованої структури тепер становить близько мільярда гривень.

Ці додаткові півмільярда спочатку були передбачені на Бюро фінансових розслідувань – орган, який мав замінити податкову міліцію і створення якого було програмним пунктом президента Володимира Зеленського та партії «Слуга народу». Але ще 17 січня Верховна Рада відхилила відповідний законопроєкт про створення Бюро. 

Одразу після цього голосування Державна фіскальна служба попросила подвоїти їй фінансування. Зокрема, у листах до Міністерства фінансування йшлося про збільшення зарплат з 6 тисяч гривень до 21 тисячі – у центральному апараті та до 13 з половиною тисяч – в територіальних органах. 

Також у ДФС просили ще додати їм 51 мільйон за бюджетною статтею «оплата послуг, крім комунальних» – це здебільшого транспортні послуги. 

Хоча ще торік на цю ж статтю просили вп’ятеро меншу суму – понад мільярд гривень. Зрештою, Мінфін подав пропозицію до парламенту – 18 мільйонів гривень за цією статтею. 

Не всі народні депутати України підтримували таке збільшення. 

«Сама ДФС зараз збором доходів не займається. Тобто, це той орган, який просто мав реформуватись в дві частини. Ну, і відповідно, сенс збільшувати фінансування того органу, який вже умовно не існує, в якому залишилось якихось пару функцій, які там історично, всі ми знаємо, були не дуже успішними. Але чому збільшили – мені Мінфін так і не пояснив», – розповів депутат від «Голосу», секретар комітету з питань бюджету Володимир Цабаль. 

Збільшення фінансування податкової міліції Кабінет Міністрів підтримав у день призначення в.о. голови ДФС Сергія Солодченка, колишнього податкового міліціонера.

На початку 2020 року йому довелося пояснювати на співбесіді на посаду першого заступника голови ДФС, звідки у нього будинок під Києвом, готівка та цінності. Під питанням залишається і те, чи має він право обіймати державну посаду. Ще у 2016 році апеляційний суд Києва визнав, що посади, які він обіймав за часів президента Януковича – підпадають під люстрацію. Тоді Сергій Солодченко був керівником слідчого відділу податкової міліції, згодом заступником керівника управління податкової міліції – керівником слідчого управління Державної податкової служби у Луганській області.

«Під час карантину, кризи, коли іншим скорочують витрати, податковій міліції значно збільшили фінансування. Зробили це під призначення нового очільника Сергія Солодченка – податкового міліціонера, який займав високі посади в часи Януковича. Тож майже пів мільярда додаткових коштів піде на орган, на роботу якого є чимало скарг від підприємців і який мав бути взагалі ліквідований», – йдеться у розслідуванні.

У офісі бізнес-омбудсмена повідомили: щороку чверть скарг, які надходять до них на правоохоронців – припадає саме на податкову міліцію. А значна кількість кримінальних проваджень, за словами заступника бізнес-омбудсмена Ярослава Грегірчака, які податкові міліціонери відкривають – не доходять до суду чи розсипаються там.

«З точки зору статистики Офісу генерального прокурора. У 2019-му році було зареєстровано 1287 кримінальних проваджень по ухиленню від сплати податків. У тому ж році було закрито 262 кримінальні провадження – з них 259 за відсутністю складу злочину. І це було зроблено ще до того часу, як обставини потрапили до суду – це власне було зроблено на етапі досудового розслідування», – розповів «Схемам» Грегірчак.

Після Революції Гідності представники влади хотіли ліквідувати ДФС і податкову міліцію у її складі – разом з економічними департаментами в СБУ та МВС. А натомість планували створити нову фінансову службу розслідувань. З такою ж ініціативою вийшов і президент Володимир Зеленський з новою командою.

Податкова міліція – це по своїй суті правоохоронний орган в середині органу виконавчої влади (ДФС). Її працівники відкривають кримінальні провадження, в рамках яких проводять розслідування щодо ймовірної несплати податків. І мають у своєму арсеналі ті ж інструменти що у інші правоохоронці: можуть приходити на обшук, проводити оперативно-розшукову діяльність та передавати справи до суду, йдеться у розслідуванні.

ДФС знаходиться на етапі реорганізації. У 2018 році було прийнято рішення про її розподіл на Державну податкову та Державну митну служби. 

 
…

Курс «Основи сім’ї» для учнів 10-11 класів необов’язковий, повідомило Міністерство освіти та науки України.

У відомстві пояснили, що викладання курсу можливе лише за згоди учнів або їхніх батьків. Крім того, закон забороняє залучати кошти батьків на придбання навчальних матеріалів курсів, які є складовою освітньої програми школи.

9 квітня 2020 року комісія вирішила відновити використання у закладах освіти курсу «Основи сім’ї» за умови перевидання відповідних посібників. Таким чином, посібники, схвалені у 2018 році, не можна використовувати в освітньому процесі. У перевиданих книжках мають бути враховані зауваження експертів.

У 2018 році науково-методична комісія з проблем виховання дітей та учнівської молоді вирішила схвалити освітній комплекс «Основи сім’ї». Наприкінці 2019 року це рішення вирішили зупинити після протестів.

Позаштатна радниця тодішнього міністра освіти Ганни Новосад у коментарі «theБабель» пояснила, що батьки були занепокоєні «серйозним християнським православним складником» у посібнику.

Автор курсу Адріан Буковинський, серед іншого, критикував статеві відносини до шлюбу та заявляв, що призначення жінки – «давати життя». Втім, Буковинський наполягав, що його курс відповідає всім вимогам.
…

«Зокрема йдеться про годинник вартістю понад $10 тисяч, якого немає в декларації» – Центр протидії корупції
…

Робота генерального прокурора Ірини Венедіктової відповідає вимогам президента Володимира Зеленського. Про це глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив під час онлайн-виступу, який організувала американська неурядова організація Atlantic Council.

«Для команди президента Зеленського одним із пріоритетів було і залишається незалежність роботи правоохоронних органів. Ми вважаємо, що новий керівник Генеральної прокуратури пані Венедіктова повністю відповідає цим принципам», – зазначив Єрмак.

4 квітня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження проти генерального прокурора України Ірини Венедіктової. Справа стосується недекларування майна. 

30 квітня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив, що Вищий антикорупційний суд за його скаргою зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою майна.

Раніше «Схеми» виявили, що генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість журналісти зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці.

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації. Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля згаданого будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім‘я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.
…

Суд заочно заарештував Януковича
…

Унаслідок застосування скороченої процедури розгляду поправок до закону про банки, який, зокрема, має унеможливити повернення націоналізованих банків колишнім власникам, із 16 тисяч 586 поправок залишилися до розгляду в парламенті близько 230, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).

Як написав у фейсбуці депутат, який є першим заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, з авторів усіх тисяч поправок тільки одна-єдина депутатка скористалася своїм правом наполягти на одній своїй поправці – «усі інші або забули, або не наполягали».

Железняк нагадав, що після того, як 30 квітня в Верховній Раді відбулося голосування за спеціальну процедуру розгляду великих кількостей поправок кожна фракція чи позафракційний депутат мали можливість подати свої правки, на яких вони наполягають, протягом двох календарних днів.

Таким чином, додав він, фінальна таблиця з переліком поправок вийде в 72 рази менша від оригіналу.

У коментарях він спрогнозував, що розгляд цих поправок на пленарному засіданні Верховної Ради відбудеться, найімовірніше, 12 травня.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт про вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він має, зокрема, гарантувати неповернення націоналізованих банків колишнім власникам (у першу чергу мається на увазі нині державний «Приватбанк» і його колишній головний співввласник, олігарх Ігор Коломойський) і відшкодування ними витрат на порятунок таких банків, здійснених коштом платників податків, а також значно обмежити можливості повернення колишнім власникам сум активів націоналізованих банків у разі, якщо ті через українські суди доможуться визнання націоналізації незаконною.

Ухвалення цього закону є однією з умов для співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали понад 16,5 тисяч поправок у сподіванні заблокувати чи значно затримати його ухвалення. Після цього Верховна Рада внесла зміни до свого регламенту і погодила розгляд документа за скороченою спеціальною процедурою.
…

Президент України Володимир Зеленський отримав би більшість голосів виборців, якби вибори відбулися найближчим часом, свідчать дані соціологічного дослідження Центру Разумкова, проведені в квітні 2020 року та оприлюднені 4 травня.

Опитування тривало з 24 по 29 квітня із залучення 2 056 респондентів з усієї України, окрім окупованих територій.

«Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів отримав би Володимир Зеленський (45% серед тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). 13% з-поміж них мають намір голосувати за Петра Порошенка, 11% – за Юрія Бойка, 6% – за Ігоря Смешка, 5% – за ЮліюТимошенко, 3,5% – за Анатолія Гриценка, 2% – за Олега Ляшка», – йдеться у висновках авторів дослідження.

Читайте також: Навколо Зеленського його оточення формує «хибне інформаційне поле» – експрем’єр Гончарук​

При цьому більшість опитаних – 49% – вважають, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямку. З політичних інституцій найбільше довіряють президенту, найменше – Верховній Раді.

Ще одне дослідження сьогодні ж оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології. Згідно з ним, якби вибори відбулися наприкінці квітня, Зеленський мав би 42,6% голосів виборців, які визначилися з вибором. 149% голосів отримав би п’ятий президент Петро Порошенко, 12,2% – лідер «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко, 9,7% – Юлія Тимошенко.​

Обидва дослідження дійшли висновку, що, якби парламетські вибори відбулися найближчим часом, більшість голосів отримала б партія Зеленського «Слуга народу», з нею – «Опозиційна партія – За життя», «Європейська солідарність», «Батьківщина».

Читайте також: Перший рік Зеленського: від віртуального кандидата до скомпрометованого президента – світова преса

Крім того, дослідження КМІС включило в перелік партій «Партію Анатолія Шарія», яка могла б набрати 2,1% голосів.

На президентських виборах 2019 року Володимир Зеленський отримав 73,22% голосів виборців, Петро Порошенко – 24,45% голосів.
…

Поліція склала адміністративні протоколи через порушення правил карантину на ресторан «Велюр» та магазини мережі «Епіцентр», заявив на засіданні Кабінету міністрів голова Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков.

«Ми провели за останні три дні 162 будівельних супермаркетів, в тому числі «Епіцентр», «Нова лінія», інші суб’єкти. Зараз маємо протоколи про порушення, в тому числі 94 протоколи по супермаркетах, 29 протоколів мережі «Епіцентр», 140 протоколів по порушеннях об’єктів громадського харчування. В тому числі, як ви сказали, в торговельних центрах «Епіцентр» і «Нова лінія» були випадки, коли торгували меблями, предметами електроніки, іншим, що не передбачено умовами карантину. Тому буде відповідальність», – сказав міністр.

Читайте також: «Не розумію, чому «Епіцентр» може працювати, а перукарня – ні» – Гончарук​

Крім того, за даними Авакова, найбільше порушень в роботі закладів громадського харчування виявлено в Рівненській області – 26.

«Донецька область – 17 (випадків порушень – ред.), Харківська – 14, Запорізька – 12 і так далі. В тому числі і ресторани в місті Києві: «Виноградний хутір», «Моншер», «Велюр», «Фабіус», всі ці ресторани порушували, на наш погляд, вимогу карантину, мають місце адміністративні протоколи, вважаю, що суди нас підтримують в цьому. Зараз всі ці заклади зачинені і виконують наші вимоги», – заявив голова МВС.

Всього за останній час поліція склала 10 303 адміністративних протоколи про порушення карантинних норм, зазначив Аваков, хоча не уточнив, про який саме період йдеться.

На цьому ж засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав пом’якшення карантину, які набудуть чинності 11 травня.

Читайте також: «Якби не політика, підтримка населення була б на рівні 90%» – головний санітарний лікар України про карантин і його наслідки для країни​

27 квітня журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» опублікували матеріал, в якому стверджується, що відомі особи, зокрема і політики, в час запровадженого карантину відвідують ресторан «Велюр» у Києві, власником якого є депутат Микола Тищенко. Після публікації сюжету мережею почали ширитись критичні зауваження користувачів про вибірковість заборон і рівень відповідальності за їх порушення.

Сам Тищенко заявив, що його ресторан не порушує карантинні обмеження. За його словами, іноді там відбуваються особисті зустрічі. Депутат назвав ресторан «своєрідним штабом».

 
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявляє, що «точно залишається» у публічній політиці. Він сказав про це в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на питання щодо своєї подальшої кар’єри.

«Я – передовсім громадянин України. Я продовжую активно цікавитися тим, що відбувається в публічній політиці. Я точно залишаюся у публічній політиці… Десятки людей, які працювали з нами в уряді – всі ми залишаємося командою в широкому сенсі слова. Я кожного дня спілкуюся з багатьма колегами з багатьох дуже сфер. Я думаю, що ми з цим середовищем точно залишимося в тому числі на політичній карті», – сказав Гончарук.

Щодо того, чи формуватиме він нову політичну силу, Гончарук зауважив, що про це «рано говорити».

«Як тільки у нас будуть якісь деталі, чітке розуміння, ми про це скажемо. Зараз я говорив би про суть, про майбутнє. Це важливо. Важливо розуміти, що може бути в країні. А може бути добре», – сказав він.

Гончарук також заявив, що ще не ухвалював рішення про можливу участь у місцевих виборах, запланованих на осінь.

29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком. 4 березня його відправили у відставку.
…

Колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявляє, що в нинішнього уряду прем’єра Дениса Шмигаля теж є «багато ворогів». Про це Гончарук заявив в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я думаю, що у цього уряду також багато ворогів. І, звичайно, можливо, їх також будуть намагатися зносити. Але це як є. Подивимося. Я не хочу давати якихось прогнозів. Мене цікавить, як будуть розвиватися ті реформи, які були започатковані», – сказав колишній голова уряду.

Гончарук заявив, що, на його думку, будь-якому уряду для того, щоб показати результати потрібен щонайменше рік.

За словами експрем’єра, взяти Шмигаля в уряд міністром було його рішенням.

«Він був очільником Івано-Франківської ОДА. І був одним із найкращих голів ОДА. Я, коли його представляв у парламенті, про це сказав. Зараз можу це підтвердити. З Денисом Анатолійовичем у нас була конструктивна, хороша співпраця. І в якийсь момент, коли стало очевидно, що Альона Бабак піде з посади міністра регіонального розвитку і потрібна людина, яка її замінить, ми подивилися на те, що у нас серйозно просідає реформа децентралізації. Потрібна була людина, яка добре розуміє, як це працює на місцях, щоб посилити з акцентом на децентралізацію. І саме з цією ідеєю зупинилися на кандидатурі Шмигаля», – заявив Гончарук.

29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком. 4 березня його відправили у відставку.

 
…

В України зараз немає фінансових передумов для дефолту, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

«Це питання взагалі з’явилося в публічному порядку денному тому, що з’явилися «адвокати дефолту» – люди, які почали пропонувати це серйозно публічно, як рішення. І багато розумних адекватних людей, які розуміють неприпустимість такого розвитку подій, просто публічно вийшли і сказали: дивіться, цього точно не можна. У нас немає фінансових передумов для дефолту. Тобто Україна зараз достатньо сильна для того, щоб адекватно, чесно, правильно обслуговувати свої зобов’язання», – сказав Гончарук.

За його словами, розмови про загрозу дефолту – «це просто маніпуляція для того, щоб підвищити градус».

«У нас кількість золотовалютних резервів зросла. Подивіться, наскільки навіть за останніх шість місяців. Тобто в принципі все рухається в правильному макроекономічному напрямку. Україна покращує свою ситуацію. Якщо не робити дурниць, не битися головою об стіну і просто зайти у співпрацю з МВФ, нормально побудувати кооперацію з ЄС, отримати звідти макрофіндопомогу, нормально будувати роботу зі Світовим банком, отримати звідти кошти, то все може бути абсолютно нормально», – наголосив він.

Водночас, за словами експрем’єра, шляхом до дефолту може стати відсутність співпраці з Міжнародним валютним фондом.

«Є креативні, екзотичні ідеї в окремих людей, які також не соромляться доносити ці ідеї до президента. І тому в публічній площині важливо пояснювати, що відсутність співпраці з МВФ – це шлях до дефолту. Це такий сценарій дефолтний. Тобто люди, які ратують за те, щоб відмовитися від МВФ, від співпраці з нашими міжнародними партнерами, ратують за цей сценарій. Це важливо розуміти», – додав Гончарук.

Україна вже кілька місяців веде переговори з МВФ про трирічний кредит у розмірі 5,5 мільярда доларів. Нацбанк прогнозував отримання двох мільярдів доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у – 2020-му й 2021-му роках. Поки таких кредитів Києву не надали.

Міністр фінансів Сергій Марченко очікує щонайменше 3,5 млрд доларів від МВФ у 2020 році.

 
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук вважає непродуманою, як він висловився, «непропорційність карантину». Про це екскерівник уряду сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я не розумію, чому «Епіцентр» (мережа будівельних гіпермаркетів, яка з певними обмеженнями продовжила роботу за умов карантину – ред.) може працювати, наприклад, а перукарня – ні. Мені незрозуміло це. Я думаю, що багато таких непродуманих речей», – наголосив Гончарук.

Колишній прем’єр відзначив, що «якщо уряд найближчим часом не припинить або значно не послабить карантин, то він припиниться сам».

«Те, що я спостерігаю на вулицях і з розмов з моїми друзями, колегами, а я багато спілкуюся з різними людьми, з різних регіонів у тому числі, я бачу, що люди не те, щоб дуже втомилися, у них просто ресурси закінчуються сидіти на карантині. У цьому плані я думаю, що потрібно виходити з карантину якомога швидше», – вказав Гончарук, додавши, що «потрібно усвідомлювати всі ці ризики (спалаху захворюваності на COVID-19 – ред.), але важливо не перегнути палицю».

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють продуктові магазини та аптеки, а також, із певними застереженнями, магазини будівельних матеріалів (такі, як мережа гіпермаркетів «Епіцентр»), інтернет-магазини тощо.

Наприкінці квітня уряд дозволив відновити роботу продовольчих ринків. Представники малого бізнесу також вимагають від уряду скасування обмежень на свою роботу.

 
…

Голова Berkshire Hathaway, мільярдер Воррен Баффет повідомив, що його холдинг через пандемію коронавірусної інфпекції продав усі наявні в нього акції авіаперевізників США. Баффет повідомив про це на телеконференції за участю інвесторів 2 травня.

Ідеться про акції American Airlines, Southwest Airlines, Delta Airlines і United Airlines. У перших двох холдингу на кінець 2019 року належало по 10 відсотків, в Delta Airlines і United Airlines – 11 і 9 відсотків відповідно.

Підприємець вказав, що «для авіакомпаній світ змінився», і цій сфері завдано серйозної шкоди. Чинні обмеження пов’язані з подіями, які ми не можемо контролювати, додав Баффет, одночасно висловивши надію, що ситуація виправиться досить швидко.

Також була представлена корпоративна звітність Berkshire Hathaway за перший квартал. За підсумками цього періоду чисті збитки американського холдингу перевищили 49 мільярдів доларів. За такий же період 2019 року компанія мала прибуток, який оцінювався в більш ніж 21 мільярд доларів.

Berkshire Hathaway має великі пакети акцій у десятках компаній. Серед них провідні американські банки і виробники техніки. Воррен Баффетт, згідно з останніми оцінками агентства Bloomberg, обіймає п’яте місце в списку найбагатших людей світу. Його статки оцінюються в 72 мільярди доларів.

Поширення коронавірусу завдало серйозної шкоди економіці США, які за числом заражень і померлих від COVID-19 обійшли всі країни світу. Курс акцій багатьох компаній значно знизився. Особливо тяжка ситуація склалася для авіаперевізників. З 21 березня загальне число запитів на допомогу з безробіття зросло до 30 мільйонів 300 тисяч. Як зазначає Reuters, це 18 відсотків від усього працездатного населення країни. Такого рівня не було з часів Великої депресії 30-х років минулого століття.
…

Партія «Батьківщиина» вимагає від президента України Володимира Зеленського припинити тиск на мера Черкас Анатолія Бондаренка. На місцевих виборах він висувався саме від «Батьківщини».

«Ми не дозволимо Володимиру Зеленському зробити місцеву владу та всенародно обраних міських голів відповідальними за провали у боротьбі з епідемією коронавірусу та економічною кризою, до якої призвели некомпетентність та безхребетність команди президента», – заявили в партії.

«Батьківщина» звинувачує Зеленського в тому, що він «не має ні найменшого уявлення ані про законність, ані про поведінку глави держави».

«Кого і за що сьогодні збирається карати президент? Можливо, власників і відвідувачів елітного ресторану «Велюр», де «слуги народу» насолоджувалися вишуканими стравами та життям у час, коли народу забороняли торгувати на базарах та ходити туди? Можливо, крадіїв із податкової та митниці, що позбавляють державний бюджет 120 мільярдів гривень щороку? Чи може чиновників, які, отримуючи кількасоттисячні зарплати, досі не забезпечили медиків захисними костюмами й так і не виплатили їм обіцяних надбавок?» – заявили в партії.

24 колишнього квітня Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію після заяв міністра фінансів Ігоря Уманського про можливу корупцію на митниці та в податковій службі на 10 мільярдів гривень щомісяця. Того ж дня Кабінет міністрів звільнив голів Державної митної служби та Державної податкової служби Сергія Верланова та Максима Нефьодова. Їм закидали неефективну роботу. Самі посадовці це заперечували.
28 квітня поліція перевірила ресторан «Велюр» народного депутата зі «Слуги народу» Миколи Тищенка, де, за даними ЗМІ, порушують правила карантину. Правоохоронці не виявили відвідувачів у закладі.

«Батьківщина» закликала президента не перекладати на місцеву владу власні провали». Наразі Зеленський та його адміністрація не реагували на заяву партії.

З 1 травня Черкаська міська рада пом’якшила карантин у місті. При цьому центральна влада збирається послаблювати карантин після 11 травня.

У зв’язку з цим президент Володимир Зеленський передав мерові Анатолію Бондаренкові «полум’яний привіт» і пообіцяв «юридичні наслідки».

Сам Бондаренко заявив, що не боїться погроз про відкриття проти нього кримінальних справ й пообіцяв, що «Черкаси будуть чинити опір».

На 4 травня мера Черкас поліція викликала на допит у в рамках відкритого кримінального провадження про «порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням».

 
…

За словами Коломойського, закон про банки закриває для нього можливості судитися в Україні «на певний час»
…

У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що посол України у Німеччині Андрій Мельник відмовився від участі у церемонії вшанування завершення Другої світової війни у Берліні сьогодні, 2 травня, спільно з представниками Росії.

«Навіть у найкошмарнішому сні я не міг би собі уявити покладання вінків поруч із представником країни, яка понад шість років веде цинічну і криваву війну на Сході України. Станом на сьогодні 14 тисяч українців було вбито у ході все ще триваючої російської агресії», – цитує МЗС позицію українського посла в Німеччині Андрія Мельника.

Як повідомили в МЗС з посиланням на берлінську газету Tagesspiegel, кілька тижнів тому три посли в Німеччині – України, Росії і Білорусі – отримали запрошення Бургомістра Берліна Міхаеля Мюллера 2 травня 2020 року вшанувати завершення Другої світової війни покладанням вінків. Але, як повідомляється, церемонію було вирішено провести «не поряд із одним з поважних меморіалів міста, а перед непомітним на перший погляд житловим будинком на вулиці Шуленбурґринґ у районі Берлін-Темпельгоф, де у квартирі на першому поверсі цього будинку в останні дні війни був розташований штаб командування 8-ї гвардійської армії СРСР».

Виданню Tagesspiegel Андрій Мельник пояснив, що цінує запрошення очільника Берліна, але не може прийняти його через нинішню агресію Росії проти України.

Збройний конфлікт на Донбасі почався після анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
…

Колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що не зустрічався з президентом Володимиром Зеленським після своєї відставки.

Водночас колишній голова уряду впевнений, що нормальні людські відносини збереглися.

«Декілька разів обмінялися повідомленнями. Не більше», – сказав Гончарук в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він відкинув думку, що якщо Зеленський з кимось прощається, то «відрізає всі кінці».

«Я такого не помітив. І взагалі в особистому спілкуванні Володимир Олександрович приємна, розумна, я хочу вірити, порядна людина. Я не бачу підстав для того, щоб «палити мости». Більше того, я думаю, що це набагато краще, ніж те, що у нас було до цього. Тобто тут є з чим порівнювати. Але, на жаль, останнім часом дуже багато помилок. І я це пов’язую з тим, що навколо президента часто формується хибне інформаційне поле», – вважає Гончарук.

На його думку, якщо раніше адвокатів співпраці з «тим самим МВФ» навколо Зеленського було більше, «то зараз, очевидно, їх менше».

29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком. Уже 4 березня його відправили у відставку.

2 травня вийшла перша частина інтерв’ю Радіо Свобода з колишнім прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. Друга частина буде оприлюднена 3 травня. У ній читайте про спілкування з Зеленським, Шмигаля, Саакашвілі, Цушка та про особисте політичне майбутнє.

 
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що у багатьох сферах корупція повертається в український уряд.

«Я бачу, що по багатьох сферах корупція повертається в уряд. І це дуже сумно. Я думаю, що це питання до правоохоронних органів щось доводити, звинувачувати когось. Але ці сигнали, які я бачу з багатьох ринків, – невтішні», – сказав Гончарук в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.

Для подолання корупції, на його думку, потрібно, серед іншого, очистити правоохоронну систему в країні.

«Вичистити, навести порядок в правоохоронних  органах і вичистити правоохоронні органи – це задача №1. Тому що боротьба з корупцією це і про невідворотність покарання. Тобто, якщо ніхто нікого не карає, то як ти можеш побороти корупцію, особливо за 6 місяців?», – додав Гончарук.

Експрем’єр зазначив, що все ж те, що зараз відбувається, має і позитивну, і негативну сторону.

«Якщо з позитиву, то я бачу, що всі ті політики, які були започатковані нашим урядом, продовжуються», – заявив Олексій Гончарук.

Олексій Гончарук був призначений прем’єр-міністром України 29 серпня 2019 року, пішов у відставку 4 березня. Його наступником став Денис Шмигаль.
…