Україна

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою майна. Про це йдеться в копії судового рішення, яке активіст Сергій Стерненко оприлюднив у Facebook.

«Скаргу Стерненка Сергія В’ячеславовича на бездіяльність службової особи НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити. Зобов’язати службову особу НАБУ внести відомості за заявою Стерненка Сергія В’ячеславовича від 13 квітня 2020 року до ЄРДР», – йдеться в оприлюдненому документі.

Як відзначив сам Стерненко, він подав заяву щодо можливого недекларування генпрокурорко Іриною Венедіктовою годинника імовірною варістю в 10 тисяч євро та членства у ГО з ознаками прибутковості.

Раніше «Схеми» виявили, що генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість журналісти зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці. 

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації. Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля згаданого будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім‘я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.

Денис Колесник до листопада 2019-го працював заступником начальника Слобожанського управління кіберполіції – начальником відділу протидії кіберзлочинам у Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У листопаді 2019-го він пішов на підвищення та був переведений до Києва, де отримав посаду заступника начальника Департаменту кіберполіції Нацполіції та був підвищений у званні до полковника.

 
…

«Арманов, який не був присутній на допиті, вирішив пофантазувати…»
…

Підконтрольний Росії Верховний суд окупованого Криму розгляне апеляційну скаргу адвоката Миколи Полозова на відмову проводити перевірку за фактом загибелі ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Про це у «Фейсбуці» повідомив сам Полозов.

Він додав, що засідання призначене на 15:30 6 травня.

14 лютого підконтрольний Росії Київський районний суд окупованого Сімферополя відмовив адвокату Полозову у скарзі на відмову слідчого проводити перевірку за фактом загибелі Веджіє Кашка. Суддя Ольга Кузнєцова заявила, що Кашка «була старенькою і від цього померла.

 
…

Раніше Володимир В’ятрович подав позов до суду проти ДБР після того, як установа не зреагувало на його вимогу відкрити провадження проти Єрмака і Кучми
…

Перший заступник керівника прикордонної служби ФСБ Росії генерал-полковник Андрій Бурлака міг керувати діями боойвиків і російських військових на сході України. Таке твердження міститься в розслідуваннях Російської служби Бі-бі-сі, дослідницької групи Bellingcat і російського видання The Insider.

В записах, опублікованих слідчими в справі про катастрофу пасажирського «Боїнга» над Донбасом у 2014 році, представники угруповання «ДНР» між собою говорили, що командиром усієї російської операції на сході України був якийсь «Володимир Іванович». Колишній ватажок бойовиків «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков) згадував, що підкорявся його наказам. Журналістам незалежно один від одного вдалося довести, що під цим псевдонімом з великою часткою ймовірності йдеться про Бурлаку.

Для цього журналісти Бі-бі-сі вивчили переміщення Бурлаки по Росії за допомогою державних баз даних і з’ясували, що він регулярно літав до кордону Росії з контрольованою бойовиками частиною території України – і час цих перельотів збігається з інформацією, отриманою з перехоплених розмов бойовиків. Як розповіло Бі-бі-сі джерело, що має доступ до персональних баз даних, згодом дані про перельоти генерала за 2014 рік були видалені з бази, і інформація про його переміщення залишилася тільки в архівній копії.

Одне джерело, яке назвало Бі-бі-сі ймовірне ім’я «Володимира Івановича», уточнило, що після завершення активної фази бойових дій на сході України в 2014¬2015 роках генерал Бурлака отримав підвищення, а також найвищу державну нагороду, звання героя Росії.

Фоноскопічна експертиза (звірка голосу), зроблена за запитом Бі-бі-сі, показала як схожіть, так і деякі відмінності в голосі генерала Бурлаки і «Володимира Івановича», чиї переговори були перехоплені Службою безпеки України. Аналогічна експертиза, зроблена за запитом The Insider, показала, що голос належить одній людині.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

 
…

Онлайн-конференція міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії в «нормандському форматі» відбудеться 30 квітня, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Давно назріла необхідність у розмові міністрів «нормандського формату», адже ми бачимо, що рішення нормандського паризького саміту пробуксовують, і ми маємо дати імпульс на шляху до їх виконання для того, щоб відкрити шлях до наступного саміту в Берліні, де треба буде досягати нових домовленостей і рухатися до припинення війни, деокупації українських територій і, врешті-решт, до припинення російської агресії загалом», – сказав Кулеба.

Він додав, що сторонам наразі треба оцінити те, що вже було зроблено з моменту Паризького саміту, встановити причини, чому на певних напрямках переговорів «відбувається стагнація» і напрацювати «нариси рішень для наявних проблем», а також надати імпульс Тристоронній контактній групі.

Раніше і міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас анонсував на цей тидждень переговори зі своїми колегами з України, Франції та Росії, які будуть спрямовані на відновлення зусиль з припинення бойових дій на сході України.​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Захист фігурантів алуштинської «справи« Хізб ут Тахрір» на попередньому засіданні в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону 27 квітня заявив низку клопотань, в тому числі про припинення кримінальної справи через «відсутність складу злочину». Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Айдера Азаматова.

Повідомляється, що захисники і підсудні брали участь в засіданні у режимі онлайн, а рішення про щодо заявлених клопотань захисисту суд має оголосити сьогодні.

3 лютого підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Кримчан затримали російські силовики після обшуків 10 червня 2019 року. ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять в рамках кримінальної справи про «організацію або участь в діяльності терористичної організації» і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії і на анексованій нею території Криму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
…

Під Офісом президента протестували через розслідування справи про вбивство активістки Катерини Гандзюк.

Вони вважають передчасним рішення завершити досудове слідство в цьому провадженні. До них вийшли заступник голови Офісу генерального прокурора Олексій Симоненко, прокурор Андрій Сенюк та речниця президента Юлія Мендель.

Згодом розпочалася акція біля будинку голови Офісу генерального прокурора Ірини Венедіктової. На думку активістів, вона «зливає справу».

27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.

В Офісі генпрокурора під час онлайн брифінгу заявили, що прокурори в суді доводитимуть, «що саме цей чиновник замовив вчинення злочину, визначив об’єкт посягання, залучив до скоєння злочину іншого організатора, здійснював фінансове забезпечення».

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

 
…

Батько загиблої активістки Катерини Гандзюк Віктор Гандзюк розкритикував заяву Офісу генерального прокурора про завершення слідства у справі про вбивство його дочки.

«Я не вірю Генеральній прокуратурі (Офіс генерального прокурора – ред.). Цей їхній брифінг було боляче дивитися, було соромно дивитися, було бридко дивитися. Ще місяць тому з усіх сил Генеральна прокуратура старалася продовжити терміни слідства, а зараз слідство не завершене… Власне, Генеральна прокуратура зробила те, чого чекали адвокати Мангера. Тобто незавершену справу передати в суд – це зняти з себе відповідальність, зняти відповідальність зі Служби безпеки України, перекинути все на суд. А для суду явно буде недостатньо доказів», – сказав Віктор Гандзюк у коментарі Радіо Свобода.

«Я не знаю, чому це сталося. Не хочеться думати, що Мангеру вдалося якимось чином вплинути на Генеральну прокуратуру. Я вважаю – це злочин. Злочин – в такому стані все передати до суду. Тому я підтримую заклики до того, щоб вийти і запитати у президента: хто замовив Катерину Гандзюк? І чому слідство розвалюється, хоч президент не раз обіцяв, що справа буде розслідувана до кінця?», – додав він.

При цьому Віктор Гандзюк сказав, що не буде сьогодні присутній на Банковій, де біля Офісу президента ввечері 27 квітня планують зібратися активісти громадського руху «Хто замовив Катю Гандзюк?», які заявляють, що справу Гандзюк навмисне «злили».

Раніше сьогодні Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.

В Офісі генпрокурора під час онлайн брифінгу заявили, що прокурори в суді доводитимуть, «що саме цей чиновник замовив вчинення злочину, визначив об’єкт посягання, залучив до скоєння злочину іншого організатора, здійснював фінансове забезпечення».

«На переконання слідчих і прокурора, саме у нього (Мангера) виник умисел провчити потерпілу. До цього його підштовхнула особиста неприязнь, яка у нього виникла у зв’язку з громадською діяльністю Катерини Гандзюк», – повідомив на брифінгу заступник начальника департаменту Офісу генпрокурора Роман Романчук.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.
…

Служба безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї ж ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, повідомляє пресслужба СБУ.

«Усі матеріали готові, співробітники СБУ фахово зробили свою роботу й зібрали доказову базу, яка дасть можливість чітко довести позицію обвинувачення в суді. Сподіваюся, що ця справа буде розглянута першочергово. Виконавці й замовники вбивства Катерини Гандзюк отримують заслужене покарання», ‒ заявив голова СБУ Іван Баканов. 

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. 

Слідчі СБУ повідомили підозрюваним, їхнім захисникам, потерпілим і їхнім представникам про завершення досудового розслідування. Всім сторонам надали доступ до матеріалів слідства. Після того, як сторона захисту ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, їх направлять до суду для розгляду по суті.

Тим часом адвокат Мангера Дмитро Ільченко заявив, що «жодних доказів вини Мангера так і не з’явилося».

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.
…

«Ця абсурдна справа – складова тиску проти людей, що системно відстоюють українські національні інтереси України і протидіють русскому міру…»
…

Комітет Верховної Ради з питань фінансів розглянув усі 16 тисяч поправок до закону про банки, який зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у Facebook.

Цей закон є однією з умов для співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

За словами Железняка, комітет після чотирьох днів обговорення рекордної кількості правок рекомендує закон про банки для розгляду в другому читанні.

«Одразу скажу, що всі норми, які стосуються кейсу Приватбанку і забороняють повернення банків ексвласникам, залишилися без змін. Але деякі зміни в тексті закону є», – написав Железняк у фейсбуці 27 квітня.

При цьому, за словами депутата, багато змін, які б покращили банківське регулювання не внесені в текст закону через обмеження згідно зі статтею 116 Регламенту, але домовилися, що найближчим часом до парламенту буде внесений відповідний законопроєкт.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 
…

У найближчі тижні Міністерство енергетики та захисту довкілля представить план розвитку Чорнобильської зони відчуження, повідомила виконувачка обов’язків міністра Ольга Буславець.

«Сьогодні питання безпеки в зоні відчуження залишається у фокусі уваги як України, так і світової спільноти. Адже все, що відбувається в районі Чорнобиля, прямо або побічно впливає на життя і розвиток усієі Європи. Саме тому Міністерство енергетики та захисту довкілля України постійно працює над посиленням заходів з безпеки в Чорнобильській зоні відчуження. Уже в найближчі тижні Міністерство представить на розгляд президенту і Кабінету міністрів план дій на цій території, зокрема  щодо посилення протипожежних заходів», – повідомила Буславець.

Вона також зазначила, що план передбачає низку заходів щодо приведення в безпечний стан об’єкта «Укриття» шляхом демонтажу нестабільних конструкцій старого конфайнмента і залишків конструкцій 4-го блоку ЧАЕС.

Вона також зазначила, що запропонований план є частиною і продовженням створеної раніше стратегії безпечної експлуатації ядерних об’єктів.

26 квітня минула 34-та річниця аварії на Чорнобильській АЕС.

У перших числах квітня почалися пожежі у Чорнобильській зоні. Відтоді рятувальники продовжують боротьбу з вогнем, при цьому час від часу з’являються нові осередки займання.
…

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) 27 квітня повідомив, що військові витрати в світі в 2019 році зросли до 1,92 трильйона доларів, що є найбільшим зростанням за останнє десятиліття.

За даними SIPRI, на частку п’яти найбільших країн – США, Китаю, Індії, Росії та Саудівської Аравії – припадає 62 відсотки світових військових витрат за минулий рік. Повідомляється, що у порівнянні з 2018 роком, загальні світові військові витрати зросли на 3,6% і це найбільший річний приріст витрат із 2010 року.

Так, військові витрати США збільшилися на 5,3% – до 732 мільярдів доларів, що становить 38% світових витрат. Військові витрати Китаю досягли 261 мільярда доларів в 2019 році, або на 5,1 відсотка більше, ніж роком раніше.

Тим часом Росія продемонструвала тенденцію продовження протягом двох десятиліть збільшувати свої військові витрати – на рівні 65,1 мільярда доларів в 2019 році, що на 4,5% більше, ніж у 2018 році. Військові витрати Росії на 175 відсотків вищі, ніж у 2000 році, і наразі на них припадає 88% військових витрат у Східній Європі.

Дослідники кажуть, що військові витрати Росії, які складаєть 3,9% ВВП, стали одними з найвищих в Європі в 2019 році.

Тим часом, всі 29 країн-членів НАТО разом витратили 1,04 трильйона доларів США, значно збільшивши військові витрати за рахунок Німеччини (на 10% – до 49,3 мільярда доларів) та країн альянсу Центральної та Східної Європи.

«Зростання військових витрат Німеччини частково пояснюється сприйняттям наростання загрози з боку Росії, що поділяється багатьма державами-членами НАТО», – сказав Дієго Лопес да Сілва, дослідник з SIPRI.

У 2019-му Болгарія збільшила витрати на 127% через купівлю нових бойових літаків, а Румунія витратила на 17% більше, ніж позаторік. Польща, на яку в 2019 році припадало 38% від загального числа військових витрат країн Центральної Європи, збільшила ці витрати на 51 відсоток за останнє десятиліття.

На Близькому Сході військові витрати Ірану в 2019 році скоротилися на 15% до 12,6 мільярда доларів в порівнянні з роком раніше, попри загострення напруженості у відносинах зі США і суперниками в регіоні. У SIPRI заявили, що різке скорочення військових витрат Ірану збіглося з санкціями США після виходу Вашингтона з міжнародної ядерної угоди 2015 року. Скорочення військових витрат Ірану сталося також попри те, що його основний регіональний конкурент Саудівська Аравія витратила 62 мільярди доларів на свої збройні сили в 2019 році.

За даними звіту SIPRI, Україна у 2019 році витратила 5,2 мільярди доларів на військові потреби, що на 9,3% більше, ніж позаторік. У 2018-му Україна для нарощування оборонних сил витратила на 21% більше, ніж роком раніше (4,8 мільярда доларів).
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав обговорити становище з правами людини, зокрема з правами кримських татар в окупованому Росією Криму під час переговорів у «нормандському форматі», а також посилити міжнародні санкції щодо Росії через окупацію Криму.

Із таким закликом він виступив 26 квітня – в день роковин заборони діяльності Меджлісу російською владою.

«26 квітня 2016 року російський окупаційний «верховний суд Криму» оголосив Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території Росії. Пізніше, 29 вересня 2016 року, Верховний суд Росії, вища судова інстанція держави-окупанта, підтримав це незаконне рішення», – нагадав Чубаров у фейсбуці. Цю заборону Росія насаджує і поза межами своєї території, в окупованому Криму.

«Заборона Меджлісу – вищого представницько-виконавчого органу кримськотатарського народу – є однією зі злочинних дій Москви, спрямованих на придушення волі і єдності корінного народу Криму, який відкрито виступив проти російського вторгнення до Криму та протидіє спробам його анексії, які тривають. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу продемонструвала відверте нехтування та порушення державою-окупантом фундаментальних норм міжнародного права, включаючи Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацію ООН про права корінних народів. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу триває, а його члени в тимчасово окупованому Криму зазнають переслідувань», – наголосив Чубаров.

Крім того, додав він, Росія «демонстративно ігнорує наказ Міжнародного суду ООН від 9 квітня 2017 року, який зобов’язує Росію «утриматися від прийняття або підтримки обмежень відносно можливості кримських татар зберегти власні представницькі інститути, включаючи Меджліс», а також забезпечити вільний в’їзд-виїзд на територію Криму керівництву і членам Меджлісу кримськотатарського народу».

За словами Чубарова, в умовах репресій, що посилюються стосовно кримських татар і українців за національністю в окупованому Росією Криму, категоричних відмов Росії звільнити кримських політв’язнів, а також ультимативних тверджень офіційних представників Росії про те, що, мовляв, «питання щодо належності Криму закрито», «закликаємо учасників відеоконференції «нормандського формату» на рівні міністрів, запланованої на 30 квітня 2020 року, обговорити ситуацію з правами людини і становищем кримськотатарського народу в тимчасово окупованому Криму».

Голова Меджлісу також закликав міжнародну спільноту до подальшого посилення санкцій щодо Росії «аж до відновлення державного суверенітету України над Кримом і прилеглими до нього водами Чорного і Азовського морів».

Меджліс кримськотатарського народу є представницьким органом кримських татар і виконавчим органом Курултаю кримськотатарського народу. Російські суди, називаючи Меджліс «екстремістським», при цьому забороняли його як «громадське об’єднання», хоча Меджліс ним не є.
…

Служба безпеки України закрила кримінальне провадження проти телеведучого «Россия-1», генерального директора релігійного телеканалу «Спас» Бориса Корчевнікова, який відвідував окупований Росією Крим.

Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Слідчими органів безпеки здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 332-2 КК України, в рамках якого досліджувалися зазначені Вами обставини (відвідування анексованого Криму – ред.). Згадане кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 статті 284 КПК України (встановлено відсутність в діянні складу кримінального злочину, – ред.)», – мовиться у відповіді СБУ.

Раніше український громадський активіст Сергій Стерненко опублікував у «Фейсбуці» інформацію про те, що за рішенням суду СБУ відкрила кримінальне провадження проти Бориса Корчевнікова за незаконний перетин кордону.

Корчевніков відвідував Крим після окупації у 2014 році. Так, у липні минулого року він опублікував в Instagram фото на тлі аеропорту в Сімферополі, а також виклав фото з геолокацією «Кримські гори», і «Ореанда».

В середині жовтня 2019 року Корчевнвков приїхав до Києва. Він опублікував фотографію з фестивалю православного кіно «Покров», на якому нібито отримав нагороду. Пізніше Корчевніков оприлюднив фото з Києво-Печерської Лаври і монастирів УПЦ (МП). Тоді в СБУ заявили, що «даних щодо здійснення Корчевніковим дій, які можуть завдати шкоди національній безпеці, не отримано».

Позафракційний народний депутат Андрій Деркач заявив тоді, що запрошував на свій фестиваль «Покров» до Києва Бориса Корчевнікова – російського ведучого каналу «Россия-1», який, зокрема, називав українців «фашистами» та «хунтою», – виключно як церковного представника.

 
…

Міністерство закордонних справ України у четверту річницю заборони Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Росією Криму закликало міжнародну спільноту посилити санкції проти Москви.

«Заборона вищого представницько-виконавчого органу кримських татар окупаційною владою стала черговим свідченням грубого порушення міжнародного гуманітарного права і прав людини, виявом расової дискримінації, елементом масштабної кампанії залякувань і переслідувань незгодних з окупацією півострова та фіктивними результатами так званого «референдуму» від 16 березня 2014 року, організованого фактично під дулами автоматів окупаційних військ і визнаного незаконним світовим співтовариством», – мовиться у повідомленні.

У міністерстві нагадали, що внаслідок репресій, що не припиняються, близько 120 громадян України, більшість з яких є кримськими татарами, незаконно утримуються або засуджені у Росії з політичних мотивів.

«Протягом останніх півроку окупаційна адміністрація виносить масові попередження про неприпустимість порушення «закону про мітинги та зібрання» членам Меджлісу кримськотатарського народу, активістам кримськотатарского національного руху, зокрема Еміне Авамілевій, Абдурешиту Джеппарову та іншим активістам», – зазначили у МЗС.

Як нагадали у відомстві, своїми діями щодо Меджлісу Росія порушила фундаментальні норми права, зокрема Міжнародну конвенцію про ліквідацію усіх форм расової дискримінації, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, а також право корінного народу України, Криму на представництво і самоврядування, яке надається Декларацією про права корінних народів ООН, ухваленою 13 вересня 2007 року.

«Порушення норм міжнародного права Росією стосовно кримських татар розглядаються зараз також і Міжнародним Судом ООН, який 19 квітня 2017 року своїм Наказом серед іншого зобов’язав Росію «утриматись від вжиття чи підтримання обмежень відносно можливості кримських татар зберегти власні представницькі інституції, включаючи Меджліс». Росія свідомо ігнорує цей припис Наказу МС ООН вже протягом трьох років. Питання невиконання Росією Наказу буде розглядатись Міжнародним Судом ООН вже під час розгляду справи по суті», – нагадали у МЗС.

Зовнішньополітичне відомство закликає світову спільноту продовжувати чинити тиск на Росію та посилювати санкції, щоб примусити Кремль виконати наказ Міжнародного суду ООН та припинити утиски кримських татар в окупованому Криму.

У 2016 році підконтрольний Росії Верховний суд Криму, а потім і Верховний суд Росії ухвалили заборонити представницький орган кримських татар – Меджліс. Його визнали екстремістською організацією, нібито через посягання на територіальну цілісність Росії і залякування людей.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

У Державному бюро розслідувань заперечують заяву народного депутата від «Європейської солідарності» Вікторії Сюмар та колишнього депутата Олега Ляшка про підготовку підозри у державній зраді командувачу ВМС ЗСУ України адміралу Ігорю Воронченку, колишньому секретарю РНБО Олександру Турчинову та п’ятому президенту України Петру Порошенку, повідомляє «Українська правда».

«Держзраду хочуть «пришити» адміралу Воронченку, Олександру Турчинову, Петру Порошенку. Вдумайтеся. За прохід українських суден в українських територіальних водах…», – написала 25 квітня у «Фейсбуці» Сюмар, зазначивши, що підтверджує інформацію, озвучену Олегом Ляшком.

Вона наголосила, що подібні дії вигідні Росії та чинній українській владі.

В.о. директора Державного бюро розслідувань Олександр Соколов у коментарі «Українській правді» заявив, що інформація не відповідає дійсності і нібито ще два тижні тому було відомо, що «подібний сценарій хочуть використати для розгортання протестів у Києві».

За словами Соколова, таке кримінальне провадження вже є за заявою Андрія Портнова. Його відкрили ще коли ДБР очолював Роман Труба.

«Фейком» назвали оприлюднену інформацію і в Генпрокуратурі, пише «Українська правда». Там також підтвердили, що таке провадження розслідує ДБР, але ніяких процесуальних дій, пов’язаних з повідомленням про підозру чи обвинуваченням там наразі не відбувається.

Станом на 20 листопада 2019 року у ДБР було 13 проваджень проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

Порошенко раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».
…

Міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок на відеоконференції Ради Європейського союзу із закордонних відносин підтвердив підтримку Словаччиною України. 

Зокрема, міністр наголосив, що «Словаччина підтримує територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Також важливо, щоб Київ продовжував в реалізації неминучих реформ». На думку Івана Корчока, розвиток і стабільність України важливі для подальшого розвитку центрально європейського регіону.

Словацький міністр також звернув увагу на ситуацію на Донбасі, де особливу тривогу викликає коронавірусна епідемія COVID-19, а також відзначив важливість обміну полоненими, що «є позитивним гуманітарним сигналом».

Іван Корчок відзначив, що країни – члени «Вишеградської четвірки» (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) підтримують динаміку політики Східного партнерства, що було б «додатковим мотивом для реалізації потрібних реформ у наших східних партнерів».
…

«Кремлем через московську церкву в Україні проводилась спецоперація на наших теренах» – Ірина Фріз
…

Кабінет міністрів розблокував рахунки Національної суспільної телерадіокомпанії, повідомляє пресслужба уряду 25 квітня.

За цією заявою, напередодні Кабінет міністрів вніс зміни ухвалив зміни до порядку використання бюджетних коштів, передбачених на фінансування Суспільного мовника.

Читайте також: 80 науковців світу закликали владу України зберегти фінансування культурних і наукових інституцій​

«Документ, розроблений Міністерством культури та інформаційної політики України, дозволяє НСТУ погасити протягом 2020 року на підставі рішення суду заборгованість перед акціонерним товариством «Євроньюз», в тому числі сплатити виконавчий збір та інші витрати виконавчого провадження», – йдеться в заяві Кабінету міністрів.

Тимчасова виконувачка обов’язків міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко назвала проблему з фінансуванням НСТУ «вирішеною».​

Текст постанови, про яку йдеться в повідомленні, наразі не оприлюднений. Водночас Кабмін не уточнює, якою конкретно буде процедура виплати боргу.

Читайте також: В ОБСЄ закликали владу України знайти рішення для розблокування рахунків «Суспільного»​

28 лютого 2020 року Суспільний мовник повідомив, що його робота заблокована через арешт рахунків за борги у понад 10,5 мільйонів євро. Йдеться про борг перед акціонерним товариством «Євроньюз», який з’явився ще до створення Суспільного мовника.

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія заявив, що створений на базі Національної телерадіокомпанії України та обласних державних телерадіокомпаній у 2017 році Суспільний мовник отримав борг «у спадок» як правонаступник усіх прав та обов’язків колишньої державної Національної телекомпанії України, яка припинила свою діяльність.
…

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликає писати листи в СІЗО засудженому в Росії кримському правозахиснику Емір-Усеїну Куку.

Зазначається, що зараз він перебуває в слідчому ізоляторі в російському Ростові-на-Дону після того, як кілька місяців провів один у спецблоці СІЗО в Новочеркаську.

«Листи зі словами підтримки – чи не єдиний спосіб зв’язку ув’язнених із зовнішнім світом. Вони допомагають їм не втрачати надію, дізнаватися новини про зовнішній світ», – вважають правозахисники.

За словами його дружини Мер’єм Куку, раніше Емір-Усеїн отримав лист від українців із Латвії, чому дуже здивувалася адміністрація російського СІЗО.

«Також надійшов лист від співвітчизників із Криму зі словами підтримки, побажаннями сили і терпіння, захопленням його стійкості! На останній суд у Сімферополі він приніс цей лист. Показує, очі горять від радості! Навіть не знаю, з чим порівняти його радість. Зрозуміла тільки, що це дуже важливо для них», – сказала Мер’єм Куку.

На сайті Amnesty International Ukraine опубліковані правила написання листів у російський слідчий ізолятор, а також необхідну адресу.

Раніше повідомлялося, що у Куку в СІЗО загострилися проблеми з нирками.

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Мусліма Алієва засудили до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.

Представник російського відділення Amnesty International Олександр Артем’єв назвав «політичним переслідуванням» цей вирок.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні через цей вирок.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Із наступного навчального року для учнів 5-го і вищих класів 80% програми має бути тільки українською мовою, повідомила в інтерв’ю Радіо Свобода виконувачка обов’язків міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

«В Україні у 190 школах навчання відбувалося російською мовою. З наступного навчального року для учнів 5-го і вищих класів 80% програми має відбуватися тільки українською мовою. Для організації цього були проведені багато заходів щодо вивчення вчителями української мови. Ці навчання для вчителів відбувалися в різних куточках України. До цих навчань залучалися всі вчителі. Власне, ми можемо реалізувати норму закону про освіту, а також норму закону про повну загальну середню освіту», – сказала Мандзій.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні 2019 року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.
…

Голова владної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявляє, що жодна країна не може тиснути на Україну в питанні призначення на державні посади. Так він відреагував на критику з боку голови фракції владної партії і прем’єра Грузії на можливе призначенння колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі віцепрем’єром України з питань реформ.

«Коли будь-яка інша країна, велика, маленька, буде нам говорити, що вони будуть відкликати посла або чинити дипломатичний тиск через призначення будь-якої людини, громадянина України в уряд, то ми цього не будемо допускати. Я вважаю, що це політично взагалі неможливо. Ми суверенна країна, потрібно поважати суверенітет інших країн», – сказав Арахамія в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» ввечері 24 квітня.

Напередодні представники влади Грузії заявили, що вважають неприйнятним призначення засудженого в цій країні Міхеїла Саакашвілі на посаду віцепрем’єра в Україні.

Натомість грузинська партія Саакашвілі «Єдиний національний рух» 24 квітня вказала, що призначення Саакашвілі на посаду в українському уряді піде на користь і Україні, і Грузії.

22 квітня Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ. 24 квітня політик зустрівся із парламентською фракцією партії «Слуга народу».

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.

 
…

Тимчасовим керівником Державної митної служби став керівник одного з департаментів ДМС Ігор Муратов, тимчасовим керівником Державної податкової служби – заступник голови ДПС Михайло Тітарчук. Про це 24 квітня за підсумками позачергового засідання уряду повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

За словами Марченка, подання на звільнення попередніх керівників відомств зробив саме він, і члени Кабінету міністрів одноголосно підтримали це рішення.

«Навіть у докризовий час керівництво цих служб виявилося нездатним виконувати покладені на них завдання. А в нинішніх умовах їхнє перебування на посадах було ризиком забезпечення фінансової безпеки. Вони втратили довіру людей і мали піти… Кадрові рішення – найбільш помітна, але не єдина площина реформування ДМС і ДПС. Паралельно ми готуємо інституційні зміни в обох відомствах. Формуємо нові управлінські команди. Визначаємо внутрішні структури і функціонал. Ідеться про рестарт обох служб. Прозорість – найкращий аргумент проти корупції і тіньових схем», – цитує Марченка Урядовий портал.

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.

Сергій Верланов очолив Податкову службу в травні 2019 року. Нефьодов став керівником Митної служби в липні.

 
…

Частина країн ЄС уже оголосила, що підтримує Україну, і ці документи не визнаватиме
…

У першому кварталі 2020 року дохід від малої та середньої приватизації збільшився у 6,3 раза, повідомила заступниця голови Офісу президента Юлія Ковалів в інтерв’ю «Укрінформу».

«Якщо порівнювати статистику першого кварталу 2019 року з 2020-м, ми побачимо, що дохід від малої та середньої приватизації збільшився у 6,3 раза. Зросли зацікавлення і конкуренція за об’єкти малої приватизації, стартова ціна об’єктів приватизації в середньому збільшувалася на 28%, хоча ще минулого року цей показник був на рівні 12%. З початку року до квітня проведено 111 успішних аукціонів із загальною сумою продажу – 410,7 млн грн», – сказала Ковалів.

У 2019 році Україна виконала план приватизації на 3%. Фонд державного майна повідомив, що Україна отримала 536,5 мільйона гривень.

У 2020 році Україна хоче отримати від приватизації 12 мільярдів гривень.
…

У Кабінеті міністрів України офіційно підтвердили звільнення керіваників Державної митної служби і Державної фіскальної служби.

«Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відзначив, що уряд планує найближчим часом призначити нових ефективних керівників у ці відомства», – передає слова керівника Кабміну Урядовий портал.

Як ідеться в повідомленні, уряд звільнив:

– Голову Державної митної служби України Максима Нефьодова;

– Заступника Голови Державної митної служби України Роберта Зелді;

– Заступника Голови Державної митної служби України Сергія Петухова;

– Заступника Голови Державної митної служби України Дениса Шендрика;

– Голову Державної податкової служби України Сергія Верланова;

– Заступника Голови Державної податкової служби України Дмитра Венцковського.

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.

Сергій Верланов очолив Податкову службу в травні 2019 року. Нефьодов став керівником Митної служби в липні.

 
…