Україна

Партія «Опозиційна платформа – За життя» заявила про продовження своєї роботи у рамках Парламентської асамблеї Ради Європи, попри офіційну відмову делегації Верховної Ради України від участі в осінній сесії ПАРЄ 30 вересня – 4 жовтня.

«Нова влада продовжує курс «парламенту Порошенка» на нагнітання напруженості в Європі і самоізоляцію України. «Опозиційна платформа – За життя» послідовно виступає за діалог заради миру на всіх майданчиках. Незважаючи на чергову політичну витівку партії влади, ми продовжимо роботу в рамках ПАРЄ», – йдеться у заяві партії.

У «ОПЗЖ» заявили, що делегують свого представника для участі у роботі осінньої сесії ПАРЄ.

23 вересня делегація Верховної Ради України офіційно відмовилася взяти участь в осінній сесії Парламентській асамблеї Ради Європи, яка відбудеться з 30 вересня до 4 жовтня. Голова делегації Єлизавета Ясько назвала таке рішення «способом реагування України на повернення Російської Федерації до сесійної зали ПАРЄ». Водночас, за її словами, члени делегації проводитимуть консультації з партнерами по ПАРЄ.

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без санкцій. У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ покинули зал засідань.

У Кремлі після рішення ПАРЄ про відновлення права голосу російської делегації заявили, що мають намір «послідовно і терпляче роз’яснювати» Заходу «ситуацію з Кримом».

 
…

Посольство США в Україні оприлюднило заяву у зв’язку зі смертю 23 вересня колишнього американського посла у Києві Вільяма Міллера.

«Ми засмучені повідомленням про смерть колишнього посла США в Україні Вільяма Міллера, який був послом у Києві у 1993-1998 роках. Його потужний внесок у відносини між Україною та США створив міцний фундамент для нашого подальшого зростаючого двостороннього партнерства», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у мережі Twitter.

Вільям Ґрін Міллер помер 23 вересня у віці 88 років у своєму будинку на півночі Вірджинії. Він був другим надзвичайним і повноважним послом США в Україні у період 1993-1998 років. Його діяльність на цій посаді припала на період президентства Леоніда Кравчука, а потім і Леоніда Кучми.

За час дипломатичної праці Міллера Україна ухвалила Конституцію, запровадила національну валюту і підписала Будапештський меморандум.

 
…

Голова уряду Чехії Андрей Бабіш запросив президента України Володимира Зеленського до Праги.

Після зустрічі з Володимиром Зеленським у Нью-Йорку Андрей Бабіш зазначив у своєму твітері, що це «була дуже дружня зустріч».

«Ми говорили про вплив Вишеградської «четвірки» в рамках Європейського союзу. Я запросив пана президента до Праги, щоб він міг зустрітися в прем’єрами V4», – написав Бабіш.

Як повідомляють чеські ЗМІ, Андрей Бабіш планує розвивати чесько-українські відносини, зокрема, «в листопаді поїхати в Україну готується торгівельна місія на чолі з міністром промисловості й торгівлі Чехії Карелом Гавлічком». 

Востаннє чеський прем’єр (Мірек Тополанек – ред.) був із візитом в Україні у 2008 році.
…

Президент США Дональд Трамп повідомив, що дозволив оприлюднення «повністю розсекреченої та нередагованої стенограми» телефонної розмови з українським колегою Володимиром Зеленським.

«Ви побачите, що це був дуже доброзичливий і цілком прийнятний дзвінок. Жодного тиску, і, на відміну від Джо Байдена та його сина, жодної «послуги за послугу», – наголосив Трамп у твітері.

23 вересня Трамп заперечив заяви про його імпічмент на тлі повідомлень про ймовірний тиск із його боку на президента України Володимира Зеленського щодо розслідування проти його політичного конкурента Джо Байдена.

Минулого тижня видання The Washington Post та інші американські ЗМІ повідомили, що американський розвідник написав скаргу через телефонну розмову президента США Дональда Трампа з неназваним іноземним лідером. 19 вересня генерального інспектора розвідки Майкла Аткінсона допитали за зачиненими дверима в Палаті представників США про скаргу співробітника розвідки. The Washinghton Post нагадало, що за кілька тижнів до скарги президент США Дональд Трамп мав телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

Сам Трамп назвав «фейковими новинами» інформацію про скаргу на нього.

21 вересня колишній віце-президент США Джо Байден, основний кандидат Демократичної партії США на виборах президента 2020 року закликав розслідувати інформацію про те, що Трамп у телефонній розмові з Зеленським буцімто тиснув на того, закликаючи почати розслідування проти Байдена та його сина.
…

Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ зустрілися 24 вересня в Нью-Йорку, де триває 74-та сесія Генеральної асамблеї ООН.

Як інформує пресслужба глави держави, сторони обговорили «подальші кроки у рамках розвитку політичних відносин і практичної взаємодії України та НАТО».

«Володимир Зеленський підтвердив готовність нашої країни продовжити активну взаємодію з альянсом у рамках реалізації структурних реформ у секторі безпеки та оборони відповідно до стандартів НАТО», – інформує пресслужба президента України.

Як вказано в повідомленні, президент відзначив важливість візиту Північноатлантичної ради НАТО в Україну, який відбудеться наприкінці жовтня цього року. Пріоритетним напрямом роботи Президент України назвав і підвищення рівня сумісності ЗСУ із силами держав-членів НАТО, зокрема шляхом участі у спільних навчаннях і тренуваннях, програмах військової співпраці.

Раніше 24 вересня в коментарі Радіо Свобода віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив про незмінність курсу України на євроатлантичну інтеграцію, але наголосив, що тепер тактика цього поступу має змінитися.

«Ми маємо зараз зосереджуватися не на тому, щоб подавати чергову заявку… а зосередитися на тому, щоб здійснювати ті внутрішні реформи, запроваджувати ті стандарти НАТО, які дозволять нам досягнути взаємосумісності Збройних сил України із арміями країн-членів НАТО», – наголосив Кулеба.

Раніше сьогодні в уряді заявили, що стратегічний курс України в ЄС і НАТО залишається незмінним. Це сталося після того, як депутат від президентської партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Ірина Верещук в інтерв’ю телеканалу «112 Україна» 23 вересня заявила, що не варто вступати до НАТО, «якщо це буде конфліктогеном з Росією», вказавши на приклад Фінляндії.

Такі висловлювання депутата провладної партії викликали критику серед громадськості і побоювання щодо можливого відступу України від закріпленого в Конституції євроатлантичного курсу. Пізніше Верещук в коментарі Радіо Свобода уточнила, що не піддає сумніву курс України в НАТО, але вважає, що на сьогодні офіційний Київ не має жодної можливості для вступу в Альянс.
…

Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив про незмінність курсу України на євроатлантичну інтеграцію, але наголосив, що тепер тактика цього поступу має змінитися. Про це Кулеба заявив в коментарі Радіо Свобода.

«Нова тактика полягає у тому, що після того, як у 2008 році не була позитивно сприйнята подана Україною заявка щодо приєднання до Плану дій з членства (ПДЧ) і до цього дня нічого кардинально у цьому питанні не змінилося, ми наразі не маємо шансів отримати ПДЧ. Тому, ми маємо зараз зосереджуватися не на тому, щоб подавати чергову заявку (в той час як ще попередня залишається чинною), а зосередитися на тому, щоб здійснювати ті внутрішні реформи, запроваджувати ті стандарти НАТО, які дозволять нам досягнути взаємосумісності Збройних сил України із арміями країн-членів НАТО. Тобто, тактика у тому, щоб рухатися до членстава в НАТО через безпосередню фактичну інтеграцію, а не через політичні заяви», – сказав Кулеба.

Він зазначив, що нині має «прекрасний діалог» із колегами із Північноатлнатичного альянсу.

«Ми жодним чином не обговорюємо згортання співробітництва, а навпаки, – ми обговорюємо необхідність активізації співпраці, вирішення проблем і можливості швидкого руху вперед», – додав Дмитро Кулеба.

Раніше сьогодні в уряді заявили, що стратегічний курс України в ЄС і НАТО залишається незмінним. Це сталося після того, як депутат від президентської партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Ірина Верещук в інтерв’ю телеканалу «112 Україна» 23 вересня заявила, що не варто вступати до НАТО, «якщо це буде конфліктогеном з Росією», вказавши на приклад Фінляндії.

Такі висловлювання депутата провладної партії викликали критику серед громадськості і побоювання щодо можливого відступу України від закріпленого в Конституції євроатлантичного курсу. Пізніше Верещук в коментарі Радіо Свобода уточнила, що не піддає сумніву курс України в НАТО, але вважає, що на сьогодні офіційний Київ не має жодної можливості для вступу в Альянс.
…

Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до США для участі у 74-й сесії Генеральної асамблеї ООН, повідомила пресслужба глави держави.

«Володимир Зеленський виступить з промовою під час загальних дебатів сесії Генасамблеї ООН, а також візьме участь у саміті щодо Цілей сталого розвитку. Глава держави проведе низку двосторонніх зустрічей з лідерами іноземних країн, зокрема з президентом США Дональдом Трампом», – ідеться в повідомленні.

Президент України також зустрінеться з лідерами української громади США, з представниками американських ділових кіл.

У Білому домі раніше повідомили, що Трамп і Зеленський вперше зустрінуться в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку 25 вересня.

Візит Зеленського до США відбувається на тлі скандалу в США, що виник довкола телефонної розмови українського президента з американським колегою у липні. За даними ЗМІ, під час цієї розмови Трамп тиснув на Зеленського, вимагаючи провести розслідування щодо його можливого конкурента на виборах 2020 року Джо Байдена.
…

Це слова Ірини Верещук – голови підкомітету з держбезпеки та оборони комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки
…

Перебуваючи в ув’язненні в російській колонії, український режисер Олег Сенцов не мав сумніву, що його з іншими українськими в’язнями звільнять раніше завершення термінів ув’язнення. Про це 23 вересня він сказав в ефірі проєкту Радіо Свобода, Радіо Крим.Реалії.

«У мене не було сумнівів, що нас звільнять раніше терміну. Питання було в тому, скільки ми просидимо. Я був готовий просидіти довго. Звичайно, у мене виникала думка, що я просиджу 20 років. Але я розумів, що ні, так довго не буде. Але і п’ять років, повірте, теж немало», – зазначив Сенцов.

Сенцов у цьому ж ефірі сказав, що готовий потиснути руку президенту Росії Володимиру Путіну заради «визволення українських політв’язнів».

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак з 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Олег Сенцов, Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, затриманий і засуджений в анексованому Криму Євген Панов, також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович.
…

Президент США Дональд Трамп висловився щодо закликів представника «Демократичної партії» Джо Байдена розслідувати його розмову із українським президентом Володимиром Зеленським.

«Я абсолютно нічого поганого не сказав. Все було ідеально», – заявив Трамп у розмові з журналістами у неділю.

За його словами, розмова стосувалася корупції, і у нього не було наміру «нашкодити» Байдену чи його сім’ї.

Колишній віце-президент США Джо Байден, основний кандидат Демократичної партії США на виборах президента 2020 року 21 вересня закликав розслідувати інформацію про те, що президент США Дональд Трамп у телефонній розмові з українським колегою Володимиром Зеленським тиснув на того, закликаючи почати розслідування проти Байдена та його сина.

Раніше Байден також закликав оприлюднити розшифровку вказаної розмови.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко 20 вересня заперечив, що президент США Дональд Трамп тиснув на президента Володимира Зеленського під час телефонної розмови. Він зазначив, що Зеленський має право, аби зміст його розмови з іншим президентом залишився в таємниці, а американські слідчі мають повне право «діставати» цю інформацію у США. «Я знаю, про що була розмова, і я думаю, що ніякого тиску не було», – сказав Пристайко в інтерв’ю «Громадському».

Раніше цього тижня видання The Washington Post та інші американські ЗМІ повідомили, що американський розвідник написав скаргу через телефонну розмову президента США Дональда Трампа з неназваним іноземним лідером.

The Washington Post із посиланням на двох колишніх американських посадовців пише, що слова Трампа викликали занепокоєння настільки, що співробітник розвідки, який працював у Білому домі, звернувся зі скаргою до генерального інспектора розвідки.

The New York Times із посиланням на двох людей, знайомих із ситуацію, пише, що «принаймні частина звинувачень стосуються України». Видання додає, що наразі невідомо, про що саме йде мова.

Виконувач обов’язків директора національної розвідки наразі відмовляється передати до Конгресу деталі скарги, як того вимагає закон.

19 вересня генерального інспектора розвідки Майкла Аткінсона допитали за зачиненими дверима в Палаті представників США про скаргу співробітника розвідки. Він відмовився обговорювати зміст скарги, посилаючись на відсутність повноважень.

The Washinghton Post нагадало, що за кілька тижнів до скарги президент США Дональд Трамп мав телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

Демократи в Палаті представників уже почали розслідування, щоб зрозуміти, чи Трамп та його адвокат Руді Джуліані намагаються змусити українську владу почати розслідування проти потенційного опонента Трампа Джо Байдена на виборах президента США у 2020 році.

 
…

У Львові біля пам’ятника Іванові Франку 22 вересня відбувся письменницький марафон на підтримку українських в’язнів Кремля «Листи з-за ґрат». Участь у ньому взяли колишній політв’язень Олег Сенцов, правозахисник, дисидент Мирослав Маринович, письменник Андрій Курков, акторка Римма Зюбіна, громадський діяч Алім Алієв. Вони прочитали листи тих, хто зараз перебуває за ґратами, а також їхніх рідних.

«Дякую всім львів’янам, українцям і мешканцям різних країн, які підтримували мене та всіх українських політв’язнів. У мене зараз дуже багато роботи. Але найголовніше – це боротьба за інших наших полонених, які перебувають за ґратами у Криму, Росії і на Донбасі. Одна людина не може зробити нічого, але всі разом ми можемо зробити дуже багато. Я сподіваюсь, що ми всі зможемо повернути наших хлопців додому. Слава Україні!», – наголосив під час відкриття марафону режисер Олег Сенцов.

Правозахисник, дисидент Мирослав Маринович зачитав лист автора Радіо Свобода Миколи Семени, який рівно 2 роки тому, 22 вересня, був засуджений у Криму, і зараз перебуває під домашнім арештом, йому заборонено публічно висловлюватись. Учасники письменницького марафону також зачитали листи активістів Ремзи Бекірова, Сервера Мустафаєва, Руслана Сулейманова, Станіслава Асєєва.

Другий рік поспіль під час «Форуму видавців» у Львові організовують акцію на підтримку українських в’язнів Кремля. До марафону приєднується PEN Ukraine, двоє членів цієї організації – Станіслав Асєєв і Микола Семена є заручниками Кремля.

За даними Центру громадянських свобод, у Росії та окупованому Криму лишилися за ґратами щонайменше 86 людей. За даними Служби безпеки України, бойовики на Донбасі утримують у полоні 227 українців.
…

«Путін бере цю форму, читає і каже: «Ні, це зовсім не те, у нас Лавров написав формулу Штайнмаєра»
…

Сьогодні, 22 вересня, виповнюється два роки з дня винесення вироку автору Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримському журналісту Миколі Семені.

У вересні 2019 року на нараді ОБСЄ з обліку людського виміру у Варшаві глава НСЖУ Сергій Томіленко висловив солідарність з переслідуваними Росією українськими і кримськотатарськими журналістами і закликав до припинення цих переслідувань. Зокрема, глава НСЖУ нагадав про Миколу Семену.

Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор 10 вересня згадав про переслідуваних російською владою та підтримуваними нею бойовиками авторів Радіо Свобода Миколу Семену, Станіслава Асєєва та Олега Галазюка. «Коли мова зайшла за героїв нашого часу… Є троє ваших колег Микола Семена, Станіслав Асєєв і Олег Галазюк. Вони, на жаль, не тут, бо вони перебувають у несвободі», – сказав Тейлор в Американському домі в Києві, де 10 вересня презентували фільм «Підірвати свободу», створений до 65-річчя Української редакції Радіо Свобода.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутієррес рішуче засудив вирок підконтрольного Кремлю Залізничного районного суду Сімферополя українському журналісту, автору Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколі Семена. Відповідну заяву Гутієрреса було оприлюднено 22 вересня 2017 року на сайті Європейської федерації журналістів.

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.
…

Петро Порошенко у телеефірі відреагував на інформацію про «путч», який він нібито готує на грудень
…

Міністерство оборони України не планує скорочувати склад Збройних сил України, повідомив міністр оборони Андрій Загороднюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми не плануємо скорочувати склад ЗСУ. Питання в тому, щоб ті ресурси, які в нас є, були направлені туди, куди нам потрібно. У першу чергу це на нарощування бойових частин. І це питання можна вирішувати тільки системно. Тому що буде конкретна стратегія, буде коректний план оборони, про який ми зараз говоримо», – розповів Загороднюк в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Він додав, що потрібно зрозуміти, «яка нам потрібна чисельність і де, і в якій структурі».

«Ми скажемо, що ось це – наша загроза, ось це – наш план оборони, тут – нам потрібно стільки людей, тут – нам потрібні такі бригади, тоді громадськість і всі побачать, що дійсно є розуміння, куди воно буде направлено, яким чином це буде структуровано», – зазначив Загороднюк.

Ексклюзивне інтерв’ю міністра оборони України

29 серпня Верховна Рада погодила кандидатуру Андрія Загороднюка на посаду міністра оборони.
…

Забезпечення соціального захисту і кар’єрного розвитку військовослужбовців є пріоритетними завданнями, над якими працюватиме Міністерство оборони, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода міністр оборони Україні Андрій Загороднюк.

«Концентрація на питаннях військовослужбовців. Ми говоримо про соціальний захист, соціальну підтримку, розвиток військової кар’єри, правовий захист, питання забезпечення, питання житлового забезпечення. І головне – військовослужбовець має розуміти, навіщо він служить, яке у нього майбутнє, які у нього перспективи, яке у нього місце в загальній системі, яким чином це місце може змінюватися і його персональний розвиток має відбуватися, так щоб його мотивація була залишатися і розвиватися», – сказав міністр оборони в етері програми «Суботнє інтер’ю».

Одним з першочергових питань, які потрібно вирішити, є питання житла для військовослужбовців, зазначив міністр. Він додав, що у міністерстві вже розпочали аудит, а далі будуть планувати розвиток житлового забезпечення. За словами Загороднюка, якщо почати будувати зараз, то перші будинки можуть здати наступного року.

«Якщо запитати у військовослужбовців, то багато з них, якщо не більшість, скажуть, що житлове забезпечення – це питання номер один. Ми говоримо, у першу чергу, про штатно-посадове житло», – зазначив Загороднюк.

Особливу увагу міністр оборони звернув на правовий захист військових. Він наголосив, що військові «не мають ходити по знайомих і збирати гроші на адвокатів». 

«Це одне з питань, які ми зараз вже порушили. Є машина державна, наприклад, прокуратура, ДБР, поліція і так далі, яка розслідує злочини. Звичайно, є військові злочини, є корупція і так далі. Але в багатьох випадках ми знаємо, що знаходять крайніх. І взагалі військовослужбовець не забезпечується державою належним захистом», – сказав він.

Читайте також: Міністр оборони про розведення військ, реформи в ЗСУ та знайомство із Зеленським і Коломойським

Крім того, Загороднюк наголосив, що працюватиме над тим, щоб Збройні сили України були «привабливим місцем» з точки зору освіти і професійного розвитку для чинних і потенційних військовослужбовців.

«Ми маємо переходити на стандарти НАТО також в освітніх питаннях… Ми вже в цьому навчальному році запускаємо деякі курси, які вже повністю збігаються з програмою натівських країн. Але також це питання професійного розвитку. Тому що ми зараз воюємо за таланти. Нам потрібні найкращі кадри. Вони мають знати, що вони будуть зростати з професійної точки зору, вони отримають західну освіту», – зазначив він.

На запитання, коли ЗСУ стануть мрією для молоді, Андрій Загороднюк відповів: «Я думаю, що вже через кілька років ми конкретно, сильно змінимо ставлення».

29 серпня Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Андрія Загороднюка на посаду міністра оборони України. Він був позаштатним радником президента, екскерівником проєктного офісу реформ Міноборони. Попередником Загороднюка був Степан Полторак.
…

Стратегія державного концерну «Укроборонпром» продовжує розроблятися, заявив міністр оборони України Андрій Загороднюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Є напрацювання цієї стратегії. Я вже не працюю в «Укроборонпромі». Тобто я був членом наглядової ради якийсь період часу, але я знаю, що вона розробляється і йде дуже активна робота з цього», – сказав міністр оборони в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Крім того, він зазначив, що питання підпорядкування концерну наразі не вирішене. За його словами, це компетенція керівництва держави.

«Це питання керівництва держави, Кабміну, президента, РНБО. Наразі ця політика напрацьовується», – сказав Загороднюк.

Водночас взаємовідносини «Укроборонпрому» і Міністерства оборони він означив як співпрацю «постачальника» і «замовника».

«Є питання Міноборони як замовника. Вони чітко визначені. Тобто ми є замовником – ми платимо гроші і отримуємо продукцію. Ці відносини такими й залишаться. Тобто ми, звичайно, є стратегічним замовником, а вони є нашим стратегічним постачальником. І ми, звичайно, будемо ці відносини структурувати таким чином, щоб вони були ефективні», – зазначив Загороднюк.

Читайте також: Міністр оборони про розведення військ, реформи в ЗСУ та знайомство із Зеленським і Коломойським

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, заявив, що функцію акціонера підприємства буде виконувати Міністерство оборони України.

Утім, голова державного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус виступив проти цього.

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

У лютому концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.
…

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським вперше в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку 25 вересня – точну дату повідомив представник Білого дому 20 вересня.

Офіс президента України також підтвердив зустріч на полях заходу ООН.

Читайте також: Адвокат Трампа визнав, що просив Україну провести розслідування щодо Байдена. А потім заперечив​

Очікується, що двоє політиків обговорять зокрема процес врегулювання війни на Донбасі, а також співпрацю України та США в галузях енергетики і торгівлі. Крім того, темою переговорів може стати занепокоєність Вашингтона спроби Китаю «заволодіти інтелектуальною власністю України», зазначили в Білому Домі без уточнення деталей.

У серпні 2019 року тодішній радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон відвідав Україну. Коментуючи ситуацію навколо «Мотор Січі», він заявив, що можливою угодою мала б зацікавитися українська влада, зокрема щодо того, наскільки потенційна угода вигідна для українського народу.

У Білому домі також анонсували, що Трамп «закличе всі сторони виконувати» свої зобов’язання згідно з Мінськими угодами.

Читайте також: Дональд Трамп заперечує, що казав щось «не те» лідеру іноземної держави. До чого тут Зеленський?

20 вересня газети Washington Post та New York Times повідомили, посилаючись на «неназваних поінформованих осіб», що є скарга інформатора на висловлювання президента США Трампа і що там може йтися про Україну і президента Володимира Зеленського. Президент США Дональд Трамп відкидає ці повідомлення як неправдиві.

Напередодні в Білому домі повідомили, що президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп зустрінуться наступного тижня на полях сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.

Трамп і Зеленський мали вперше зустрітися у столиці Польщі Варшаві під час відзначення 80-річчя початку Другої світової війни 31 серпня і 1 вересня. Проте президент США скасував поїздку до Польщі через ураган «Доріан», який насувався на східне американське узбережжя.
…

Колишній акціонер «Приватбанку», олігарх Ігор Коломойський заявив, що не веде переговорів із представниками чинної влади щодо свого колишнього банку – про це він заявив у ефірі каналу «Україна».

«Я це читаю тільки в пресі. Ніяких реальних переговорів, консультацій не ведеться. Компроміс колись потрібен, тому що ми від нового власника акцій «Приватбанку» не відстанемо», — заявив він.

Коломойський висловив готовність відмовитися від своїх претензій, але натякнув, що згоден на це за відповідних умов.​

«Нас цікавить «Приватбанк», але, якщо цей процес врегулювання велика складність і це може викликати якусь турбулентність на фінансовому ринку, то нічого страшного, ми можемо відмовитися від цього. Все продається і все купується в бізнесі», — сказав олігарх.

Читайте також: Зеленський зустрівся з представниками місії МВФ – ОП

Він зауважив, що «чекає на чесний судовий процес» і висловив впевненість, що після судів держава почне пошуки компромісу з колишніми акціонерами. «Я думаю, все стане на свої місця, і держава, напевно, прийде до того, що треба з колишніми власниками шукати компроміс, тому що воно їх, зі своєї волі чи волі недобросовісних чиновників, пограбувало, позбавило особистої власності», – стверджує Коломойський.

При цьому він заявив, що в нього «немає питань» до чинного голови Ради національної безпеки і оборони Олександра Данилюка, який був міністром фінансів у період націоналізації «Приватбанку».

17 вересня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заперечив перемовини з Ігорем Коломойським щодо «Приватбанку», коментуючи власне інтерв’ю в британському виданні Financial Times.

Читайте також: Впливовий магнат Коломойський повернувся до України. І він не сидить в тіні​

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…