01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Кабмін змінив своїх представників у наглядовій раді «Нафтогазу»

Кабінет міністрів України змінив представників держави у складі наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Про це повідомляє «Урядовий портал».

Рішення ухвалили під час засідання уряду 11 вересня.

«Уряд достроково припинив повноваження Демчишина Володимира Васильовича, Попика Сергія Дмитровича та Мар’євича Костянтина Михайловича в якості представників держави у наглядовій раді НАК «Нафтогаз України», – мовиться у повідомленні.

На посади у наглядову раду Нафтогазу призначили Юлію Ковалів та Наталію Бойко. Ще одна позиція залишилась вакантною.

За даними «Нафтогазу», НАК є провідним підприємством паливно-енергетичного комплексу, однією з найбільших компаній України, яка здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам.

Read More

До України приїхала місія МВФ

До України прибула місія Міжнародного валютного фонду. Про це журналістам повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Я ще раз повторюю: говорити про результати ще рано. На наступному тижні ми вийдемо з окремою комунікацією щодо місії. Місія зараз лише приїхала. Ми готуємо і починаємо переговори», – зазначив Гончарук.

Він додав, що влада спробує укласти нову угоду з МВФ. Переговори триватимуть до 24 вересня.

Читайте також: Міністр фінансів: наша мета – «випуститися» з програми МВФ​

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках. Обсяг поточної програми – 3,9 мільярда доларів.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року.

Read More

Долар частково відновив втрати на міжбанку

На українському міжбанківському валютному ринку зранку 11 вересня встановилася рівновага попиту і пропозиції на рівні майже 25 гривень за долар. Станом на 12:00 котирування становили 24 гривні 98 копійок – 25 гривень рівно за одиницю американської валюти, повідомляє сайт «Мінфін».

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 24 гривні 98 копійок, це на 10 копійок більше за офіційний курс на 11 вересня.

Встановлене НБУ на 11 вересня значення є рекордним за понад три останні роки. У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того року становив понад 25 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Read More

Москалькова отримала десяток звернень від Денісової щодо арештованих кримських татар

За інформацією Москалькової, вона і Денісова «обмінялися списками щодо громадян, які потребують гуманітарної підтримки»

Read More

Уперше за три роки долар коштує менш як 25 гривень – курс НБУ

На валютному ринку триває посилення української гривні. Вперше за три роки офіційний курс, який Національний банк України встановлює за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, склав менш як 25 гривень за долар. Курс на 11 вересня регулятор встановив на рівні 24 гривні 88 копійок за одиницю американської валюти.

У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того року становив понад 25 гривень за долар.

На міжбанківському ринку 10 вересня котирування опускалися ще нижче (до 24,84–87 гривні за долар), але до кінця торгів на малих обсягах долар відновив свої позиції і коштував близько 25 гривень.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Read More

Українські моряки зібрали кошти на допомогу засудженому в Росії активісту Котову

Котов був одним із тих активістів, які допомагали морякам передачами в московському СІЗО.

Read More

ЄСПЛ проведе засідання у справі «Україна проти Росії» про порушення прав людини в Криму

«Йдеться про порушення низки статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»

Read More

У серпні споживча інфляція сповільнилася до 8,8% – НБУ

У серпні споживча інфляція сповільнилася до 8,8%, повідомив Національний банк України. У липні це значення було на рівні 9,1%.

Базова інфляція також уповільнилася і в річному вимірі в серпні становила 7,2%.

За підсумками 2018 року споживча інфляція сповільнилася до 9,8% (з 13,7% у 2017 році).

У травні Національний банк України прогнозував, що інфляція досягне цілі у 5% (плюс-мінус один відсотковий пункт) у 2020 році.

Read More

НБУ: євро – найдешевший з грудня 2016 року

Офіційна вартість євро щодо гривні – найдешевша з 26 грудня 2016 року, свідчать дані на сайті Національного банку України.

На 11 вересня офіційний курс євро встановлений на рівні 27 гривень 47 копійок.

Вартість долара складатиме 24 гривні 88 копійок – мінімум з 14 серпня 2016 року.

Read More

Монети 1,2 та 5 копійок вийдуть з обігу з 1 жовтня

З 1 жовтня з обігу вийдуть монети номіналом 1, 2 та 5 копійок. Про це повідомили у Національному банку України.

З 1 жовтня ці монети не будуть приймати при готівковому розрахунку за товари та послуги, регулятор почне їх вилучати.

Обміняти ці монети можна буде у всіх відділеннях українських банків до 30 вересня 2020 року, а у Нацбанку та відділеннях «Ощадбанку», «Приватбанку» і «Райфайзен Банку» до 30 вересня 2022 року.

Для полегшення розрахунку у НБУ пропонують застосовувати правила округлення загальної суми в чеку до цифри, кратної 10 копійкам.

Read More

Захист продовжить оскарження вироку Балуху – адвокат

Сторона захисту звільненого з російського ув’язнення українського активіста Володимира Балуха має намір продовжувати оскарження вироку російського суду, розповіла проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ольга Дінзе.

«Ми будемо оскаржувати вирок суду в касаційному порядку. Наші дії в цьому напрямку триватимуть. Його участь при цьому необов’язкова. Він сам підпише касаційну скаргу, і ми її надішлемо», – сказала Дінзе.

За її словами, їй також невідомо, на якій саме підставі звільнили Балуха, «і це ще належить з’ясувати».

7 вересня в рамках обміну в Україну повернулися 35 утримуваних Росією українців, у Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

У ході обміну були звільнені Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Едем Бекіров, Євген Панов, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Роман Сущенко, Артур Панов, Олексій Сизонович, а також захоплені в листопаді 2018 року українські моряки.

Read More

«Капкани Кремля»: в Запоріжжі відбулася акція на підтримку політв’язнів

У Запоріжжі 10 вересня відбулася акція на підтримку українських політв’язнів, що утримуються в Росії. В рамках заходу на площі Маяковського було встановлено 86 символічних капканів. Поряд із ними розміщений інформаційний стенд із прізвищами політв’язнів. Також у рамках заходу усі охочі могли написати листа підтримки політв’язням. 

«Усі знають хорошу новину, що 11 політв’язнів, 24 моряка вже звільнили. Це чудово, але це лише маленька частинка тих людей, що зараз знаходяться в тюрмах Кремля по зовсім несправедливих, сфабрикованих звинуваченнях. І зараз переважна частина з цього списку, що ми привезли – це кримські татари. Їх переслідують у першу чергу за релігійну приналежність, їхню громадянську активність. Тільки в справі кримських мусульман у нас зараз в’язнями Кремля є 64 людини», – розповіла представниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова. 

У рамках акції також відбулася спеціальна пресконференція для ЗМІ. Зокрема, з медіа поспілкувався колишній політв’язень, заступник Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який поділився своєю історією. 

«Стаття, яку мені інкримінували, була ведена в Кримінальний кодекс Російської Федерації, як зміна і доповнення, вже після анексії Криму. В рамках кримінальної справи слідчий надумав проводити судово-психіатричну експертизу. З’ясувавши у адвокатів, що ця експертиза не обов’язкова при даній статті, я від неї відмовився. Потім рішенням суду вирішили все-таки її провести в примусовому порядку. І я в примусовому порядку 21 день провів у психіатричній лікарні у Сімферополі…Сам факт перебування в психіатричній клініці без обмеження контакту з хворими я розцінюю як засіб тиску на психіку, метод тиску на волю людини і як одне велике катування», – розповів Ільмі Умеров. 

Запоріжжя – це п’яте місто України, де проводиться акція «В’язні Кремля». Стартувала вона 13 серпня в Одесі. Організатори акції – Українська гельсінська спілка з прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Об’єднання родичів в’язнів Кремля, кампанія #SaveOlegSentsov, Кримська правозахисна група, Крим-SOS та інші. 

У Росії утримують ще 113 громадян України, 89 із них – це представники кримськотатарського народу, повідомила вранці 10 вересня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова. 

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією, внаслідок якого до Києва повернулися 24 полонених українських моряків і 11 політв’язнів, зокрема Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух. 

Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що звільнення кримськотатарських активістів із російського ув’язнення стане другим етапом українсько-російського обміну.

Read More

Рада підтримала право НАБУ та ДБР на прослуховування чиновників

Верховна Рада 10 вересня в першому читанні підтримала законопроєкт, згідно з яким Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань отримують право самостійно здійснювати прослуховування чиновників.

За це рішення проголосували 297 народних депутатів. Фракції «Європейська солідарність» і «Опозиційна платформа – За життя» законопроєкт не підтримали. Депутати проголосували також за скорочення вдвічі терміну підготовки документу до другого читання.

29 серпня президент України Володимир Зеленський вніс законопроєкт №1009, що пропонує надати НАБУ і ДБР право самостійно здійснювати прослуховування. Документ передбачає вилучення з Кримінального процесуального кодексу та закону про статус народного депутата норми, що забороняє без згоди Верховної Ради здійснювати обшук народного депутата, огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також втручатися в таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції.

3 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6232 про внесення змін до низки кодексів, який запускає судову реформу. Депутат із фракції «Радикальної партії» Андрій Лозовий подав, а парламент підтримав поправки, які передбачають, що всі процесуальні рішення, які тою чи іншою мірою обмежують права громадян, мають погоджувати у процесуального керівника і у слідчого судді, який ці клопотання розглядає. Також закон обмежував термін розслідування трьома місяцями замість шести.

Read More

ПАРЄ: у Росії Цемах теж має бути доступним для слідчих у справі про МН17

Голова комітету ПАРЄ з юридичних питань та прав людини Торхілдур Сунна Айварсдоттір заявила 9 вересня, що вітає обмін полоненими між Україною та Російською Федерацією, повідомляється на сайті асамблеї.

Водночас, за словами чиновниці, Володимир Цемах як особа, що цікавить слідчих у справі щодо спуску рейсу MH17, повинен залишатися доступним нідерландським органам, які розслідували цю справу.

«Те, що Україна дозволила пану Цемаху поїхати до Росії, не означає, що йому більше не потрібно співпрацювати у розслідуванні цієї жахливої події. Росія є державою-членом Ради Європи і як така юридично зобов’язана боротися з безкарністю », – зазначила Айварсдоттір.

За її словами, у жовтні комітет з юридичних питань призначить доповідача, який висловить оцінку прогресу у розслідуванні згаданої справи.

Володимир Цемах був однією із переданих російській стороні осіб у рамках обміну 7 вересня.

Це – колишній «командир ППО» угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого був збитий малайзійський «Боїнг» рейсу MH17. У міжнародній Спільній слідчій групі (JIT), що займається розслідуванням цієї справи, називають Цемаха «цікавою людиною для слідства».

Read More

Син одного з фігурантів «справи українських диверсантів» повідомив про погіршення стану здоров’я батька

Син одного з фігурантів «справи українських диверсантів» Володимира Дудки Ілля повідомив про погіршення стану здоров’я батька. Про це він сказав у розмові з російською службою Радіо Свобода.

За його словами, у Володимира Дудки в сімферопольському СІЗО виразка шлунка, аденома простати, з’явився пісок в нирках, він відчуває постійні болі. При цьому, за словами сина і адвокатів засудженого, за три роки Дудка жодного разу не отримував кваліфікованої медичної допомоги.

Джерело Радіо Свобода також повідомило, що в особистій неформальній бесіді один із слідчих у цій справі зізнався в тому, що обвинувачених у «справі українських диверсантів»  довелося посадити за «наказом згори».

Раніше стало відомо, що Верховний суд Росії призначив на 15 жовтня розгляд апеляційної скарги на вирок підконтрольного Росії Севастопольського міського суду у «справі українських диверсантів» Володимира Дудки і Олексія Бессарабова.  Для цього їх мають етапувати із Сімферополя до Москви.

Севастопольський міський суд 4 квітня засудив фігурантів «справи українських диверсантів» Володимира Дудку та Олексія Бессарабова до 14 років в’язниці. Суд також призначив штраф Дудці – в розмірі 350 тисяч рублів (близько 150 тисяч гривень), Бессарабову – 300 тисяч рублів (125 тисяч гривень).

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

16 листопада 2017 року Севастопольський міський суд засудив Штиблікова до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів (95 тисяч гривень).

31 липня 2018 року підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд продовжив арешт на шість місяців севастопольцям Володимиру Дудці та Олексію Бессарабову.

У Службі безпеки України повідомили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ.

Read More

У Ризі презентували малюнки Сущенка, зроблені ним в ув’язнені

9 вересня в Музеї окупації Латвії відкрилася виставка «Мистецтво з-за ґрат», на якій представлені двадцять малюнків українського журналіста «Укрінформу» Романа Сущенка, незаконно ув’язненого Кремлем у 2016 році і звільненого 7 вересня 2019 року.

Малюнки були зроблені під час його ув’язнення у в’язниці «Лефортово» в Москві. Сущенко використовував лише доступні йому матеріали для малювання – лушпиння цибулі, буряковий сік, чай, пральний порошок та кетчуп.

Відкриваючи виставку голова правління Музею окупації Латвії Валтерс Ноллендорфс зазначив, що малюнки українського журналіста, зроблені ним у в’язниці, свідчать про те, як свобода духу допомагає вижити людині в неволі.

«Ці малюнки подібні до робіт латиського художника Курта Фрідріхсона, який був засланий до Сибіру і там також малював. В контексті свободи, хочу зазначити, що важлива не лише свобода індивідуальна, свобода духу, але й свобода нації. Латишів та українців поєднує те, що обидва народи знають ціну свободи і усвідомлюють, що за неї треба боротися», – зазначив  Наллендорф.

 

Посол України в Латвії Олександр Міщенко наголосив, що під час підготовки виставки у Ризі, Роман Сущенко ще був ув’язнений, на момент презентації він вже на волі.

«Справа Сущенка показує, якщо міжнародна спільнота сильна і єдина, то кожна окупація, кожний полон завершується звільненням. Вона може бути п’ятдесят років, як у Латвії. Ми зараз почали свій відлік часу – шостий рік окупації Криму, але ми віримо, що вона закінчиться», – наголосив український дипломат.

Колега Романа Сущенка, власний кореспондент «Укрінформу» в країнах Балтії Олег Кудрін нагадав, що десятки українських політв’язнів продовжують перебувати в російських в’язницях і закликав присутніх продовжувати боротьбу за їхнє звільнення.

«Я робив розлогі інтерв’ю з Романом Сущенком і спостерігав, як він мінявся за ці майже три роки ув’язнення, як він зростав, можна сказати, вглиб і вгору. Перебування у в’язниці, самозаглиблення взагалі дуже змінює людину. Придивіться до цих малюнків, намагайтеся через них торкнутися його души, ви станете він цього трохи мудрішими і світлішими», – наголосив журналіст.

До присутніх на презентації у Ризі звернулася з відеозверненням дочка Романа Сущенка Юлія Сущенко. Вона подякувала за підтримку і пообіцяла, що незабаром її батько особисто приїде до Латвії. Було також зачитано лист Сущенка відвідувачам презентації виставки.

 

Виставка організована Посольством України в Латвії спільно з «Товариством підтримки України». Присутні виступили з фотоакцією, вимагаючи звільнення політичних в’язнів Кремля.

 

Малюнки Романа Сущенка вже демонструвались на виставках у Києві, Брюсселі, Варшаві, Парижі, Кишиневі, заплановані виставки у Гданську та Страсбурзі.

7 вересня, між Україною та Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35. До України повернулися 11 незаконно засуджених у Росії співгромадян, а також 24 моряки, яких Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді 2018 року.

Read More

«Укрзалізниця» хоче відмовитись від «традиційних підсклянників»

«Укрзалізниця» розглядає можливість перейти на паперові склянки у потягах, написав у фейсбуці керівник підприємства Євген Кравцов.

«Замість традиційних підсклянників обговорюємо такий варіант. Що скажете?» – запитав він і додав фото нового брендованого посуду.

У липні у ЗМІ з’явилася інформація про закупівлю «Укрзалізницею» 231 набору з підсклянника, склянки, ложки та упаковки. За результатами тендеру, вартість закупівлі склала 468 тисяч гривень.

Пізніше Євген Кравцов заявив, що відмовляється від такої закупівлі, а на ці гроші УЗ закупить додаткову порцію рідкого мила у вагони.  

 

 

Read More

НБУ запровадить цілодобовий режим роботи системи електронних платежів

Національний банк України запровадить цілодобовий режим роботи системи електронних платежів, за допомогою якої переказують кошти переказують між банками. Про це повідомляє пресслужба регулятора.

Перехід на цілодобовий режим роботи планують здійснити у два етапи. На першому етапі СЕП працюватиме 23 години на добу, сім днів на тиждень. Не працюватиме система годину о півночі.

«Водночас буде збережено діючу технологію роботи СЕП, порядок складання бухгалтерської та статистичної звітності. Такий режим роботи СЕП пропонується запровадити у другому кварталі 2020 року», мовиться у повідомленні.

На другому етапі СЕП працюватиме у режимі 24/7. «Такий режим роботи СЕП планується реалізувати в межах робіт зі створення наступного покоління СЕП», – зазначили у НБУ.

Зараз система електронних платежів працює 12 з половиною годин на добу і лише у будні дні: з 8:30 до 19:00. У вихідні і святкові дні система не працює.

Read More

«Укртрансгаз»: українська ГТС на 85% готова до опалювального сезону

«Укртрансгаз» на 85% виконав роботи з ремонту та модернізації об’єктів української газотранспортної системи перед новим опалювальним сезоном.

«За травень-серпень 2019 року відповідно до графіків виконання виробничих програм було обстежено 142,2 км трубопроводів, здійснено капітальний ремонт 11,5 км магістральних газогонів, 26 свердловин на газосховищах та 11 газоперекачувальних агрегатів, відремонтовано 858 одиниць автотранспортної техніки, а також відновлено 3541 км ліній зв’язку та 16,6 км ліній електропередач на об’єктах ГТС. Звершено дев’ять з 13 комплексів планово-профілактичних та ремонтних робіт (ППР) згідно з планом на 2019 рік», – мовиться у повідомленні концерну.

Підготовка ГТС до опалювального сезону передбачає діагностику та ремонт об’єктів, технічне забезпечення процесу закачування природного газу до підземних сховищ газу.

Ризиком для України перед початком нового опалювального сезону є ймовірне припинення або суттєве скорочення російського транзиту газу через українську газотранспортну систему (ГТС) з січня 2020 року, коли завершується дія довгострокової угоди на транзит. Росія зможе вдатися до такого кроку, якщо запустить до кінця 2019 року газопровід «Північний потік-2». Переговори щодо нової угоди про транзит газу з використанням української ГТС нині тривають.

Read More

Макрон і Путін вважають можливим провести зустріч у Нормандському форматі «за кілька тижнів»

Президент Франції Емманюель Макрон і президент Росії Володимир Путін обговорили обмін утримуваними між Кремлем і Києвом і зійшлися на думці, що він надає поштовху переговорам з «врегулювання конфлікту на сході Україні». Таких висновків вони дійшли у телефонній розмові 8 вересня.

«Двоє президентів підтвердили, що поточна ситуація дозволяє провести в найближчі кілька тижнів саміт у Нормандському форматі в Парижі», – йдеться в заяві пресслужби президента Франції.

У Кремлі, своєю чергою, підкреслили, що співрозмовники в розмові зійшлися на безальтернативності Мінських угод для «врегулювання конфлікту».

Читайте також: МЗС Росії назвало обмін сигналом для реалізації «Мінська» і виведення відносин із Україною з «глухого кута»

«Вони (Путін і Макрон – ред.) ще раз підтвердили намір продовжити конструктивну спільну роботу в рамках нормандського формату», – йдеться в заяві пресслужби президента Росії.

Крім того, Путін і Макрон, за заявами їхніх адміністрацій, обговорили тему Ірану та збереження ядерної угоди 2015 року.

7 вересня рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців – політв’язнів і військовополонених, до Росії передали 35 її та українських громадян.

За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території і в окупованому нею Криму.

Крім того, за даними Служби безпеки України, ще 227 українців утримують бойовики зі складу російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу.

Читайте також: Зеленський і Путін знову говорили телефоном​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Read More

Низка держав світу заявили про невизнання «місцевих виборів» у анексованому Криму

Щонайменше шість країн вже заявили, що не визнають так звані муніципальні вибори, які Росія проводить в анексованому Криму в той же день, що й на своїй території.

Відповідні заяви оприлюднили міністерства закордонних справ Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Грузії та Польщі або їхні очільники.

 

Зокрема міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу зазначив, що його країна не визнає вибори в Криму та Севастополі.

«Я підтверджую нашу рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – йдеться в заяві глави дипломатичного відомства Естонії.

 

Схожі заяви поширили колеги Рейнсалу з Литви та Латвії – Лінас Лінкявічус та Едгарс Ринкевич.

МЗС Польщі, своєю чергою, нагадали, що Росія порушила міжнародне право, анексувавши Крим, що підтверджує резолюція Генеральної асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року.

«В такому контексті Польща визнає незаконними дії російської влади в окупованому Криму та вважає результати будь-яких «виборів» (на території півострова – ред.) недійсними», – йдеться в заяві міністерства.

 

Крім того, дипломатичне відомство Польщі принагідно звернуло увагу на «тривале погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму», зокрема арешти кримських татар.

«Ми закликаємо до міжнародної солідарності у протистоянні таким діям Російської Федерації на анексованому півострові», – підсумовують у МЗС Польщі.

8 вересня МЗС України закликало міжнародних партнерів дати принципову оцінку організації і проведенню Росією так званих «місцевих виборів» в тимчасово окупованому Криму

Раніше у пресслужбі Представництва Європейського Союзу в Україні на запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії відповіли, що Європейський союз не визнає проведені 8 вересня російською владою в Криму і Севастополі вибори депутатів парламентів і місцевих рад.

Читайте також: Росія провела «єдиний день виборів» і в анексованому Криму. ЄС не визнає​

8 вересня на території анексованого Росією півострова пройшло «голосування» до російського парламенту Криму і в місцеві органи влади.

Прокуратура Автономної Республіки Крим закликала жителів півострова не брати участь в цих «виборах».

Офіційний Київ та країни Заходу неодноразово заявляли, що не визнають законності проведення Росією будь-яких виборів в анексованому Криму.

Read More

Генеральний секретар ООН привітав обмін утримуваними між Україною і Росією й закликав до «подальших дій» 

Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш привітав обмін утримуваними між Києвом та Москвою і висловив надію на подальше врегулювання війни. Про це йдеться в заяві речника Ґутерріша Стефана Дуджарріка.

«Він (Ґутерріш – ред.) сподівається, що ця важлива гуманітарна подія може послужити позитивним кроком до зміцнення загальної впевненості та посилення сталого та конструктивного діалогу на всіх рівнях з розрахунком на торування шляху до остаточного врегулювання конфлікту у Східній Україні», – йдеться в заяві.

Крім того, Ґутерріш закликав усі причетні сторони «до подальших дій у тому ж дусі, аби забезпечити тривалий імпульс зусиллям, які заради досягнення миру докладають «нормандська четвірка», Тристороння контактна група, ОБСЄ та інші залучені, в тому числі забезпечення сталого припинення вогню, полегшення гуманітарної ситуації вздовж лінії зіткнення та уможливлення прогресу в імплементації Мінських угод».

Читайте також: Держдепартамент США закликав Росію звільнити й решту політв’язнів, в тому числі кримських татар​

У рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців – політв’язнів і військовополонених, до Росії передали 35 її й українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини, аж до державної зради.

За найновішими даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території і в окупованому нею Криму.

Крім того, за даними Служби безпеки України, ще 227 українців утримують бойовики зі складу російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу.

Read More

Ситуація на Донбасі: 14 обстрілів минулої доби, втрат серед військових ЗСУ немає

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 14 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, в результаті цих обстрілів ніхто з українських військових не постраждав.

«Противник обстрілював позиції підрозділів об’єднаних сил із забороненої Мінськими угодами зброї. Крім того, застосовував гранатомети різних систем та стрілецьку зброю».

За даними штабу, від початку поточної доби проросійські бойовики режим припинення вогню не порушували.

В угрупованні «ДНР» звинуватили ЗСУ в обстрілі Ясинуватої напередодні, в угрупованні «ЛНР» інформації щодо обстрілів за минулу і поточну добу не оприлюднюють.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

 

 

 

Read More

У діаспорі привітали повернення українських в’язнів із Росії і закликали посилити тиск на Москву

В організаціях української діаспори, зокрема в Північній Америці, привітали 7 вересня повернення з Росії групи українських в’язнів, що відбулося раніше того дня в рамках обміну утримуваними з Росією і закликали посилити міжнародний тиск на Москву для звільнення й інших.

Український конгресовий комітет Америки, що представляє українців у США, привітав як «героїв України» 35 українців, які, як мовиться в його заяві, були незаконно ув’язнені в Росії.

«Ми вітаємо зусилля президента України і всіх, хто невтомно працював задля цього звершення», – мовиться в заяві.

«УККА продовжує закликати до негайного звільнення всіх українських в’язнів, нелегально утримуваних за російськими ґратами», – додали в організації.

«Тільки шляхом невпинного скоординованого міжнародного тиску, включно з посиленням санкцій ЄС і США, можна змусити Росію відповісти за порушення міжнародного права і забратися геть із суверенної території України», – наголосили в УККА.

А в Конгресі українців Канади, привітавши звільнення українських громадян і моряків, додали: «Ми й далі занепокоєні долею багатьох українських політичних в’язнів, яких продовжують незаконно утримувати в російському ув’язненні».

«Незважаючи на нинішній обмін, Росія продовжує вести агресивну війну проти України. КУК закликає Канаду і її союзників домагатися від російської влади негайного звільнення всіх політичних в’язнів із України, які й далі залишаються незаконно ув’язненими в російських в’язницях. Необхідне значне збільшення тиску міжнародної спільноти, зокрема й Канади, на Росію, щоб домогтися свободи для всіх українських політичних в’язнів, яких незаконно ув’язнила Росія», – наголосили в організації.

Раніше 7 вересня в рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців – 11 політв’язнів і 24 військовополонених моряків; до Росії передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини, від пов’язаних із тероризмом до зради Батьківщини тощо.

Read More

Баканов: усі поїздки Медведчука до Росії – його особиста піар-ініціатива

Віктор Медведчук не був залучений до процесу обміну утримуваних громадян між Україною і Росією – голова СБУ

Read More

Омбудсмен: Росія утримує ще 110 громадян України

Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території й в анексованому нею Криму, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Вона сказала про це в аеропорту «Бориспіль», куди 7 вересня повернулися звільнені Росією українці.

 

«Не обмін – звільнення, звільнимо всіх, у наших списках – це 110 осіб у Росії й окупованому нею Криму», – сказала Денісова.

Про те, що робота над звільненням всіх утримуваних у Росії українців триває, повідомив і міністр закордонних справ Вадим Пристайко.

 

«Сьогодні хороший день. Сенцов, Сущенко, Балух, Кольченко, Гриб, моряки та інші наші нарешті з нами! Але не всі. Продовжуємо роботу, хоч як це складно. Результат того вартий – повернуті друзі», – написав Пристайко у твітері.

Тим часом, за даними Служби безпеки України, підтримувані Росією бойовики на Донбасі утримують 227 українців.

 

7 вересня 2019 року відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною та Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». У цей же час в московському «Внукові» сів російський борт із, ймовірно, 35 особами. Точний список у Кремлі пообіцяли оприлюднити пізніше.

 

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся останній наразі масштабний обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 на 74». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Read More

Сущенко збирається повернутися до журналістики, Кольченко – до навчання

Кореспондент агентства «Укрінформ» Олександр Сущенко після повернення із російського ув’язнення збирається повернутися до журналістики.

«Звичайно, я й нікуди не йшов від неї (журналістики – ред.). Повернуся в рідне агентство «Укрінформ», – розповів Сущенко журналістам  в аеропорту «Бориспіль».

Він заявив, що хоче «поспілкуватися з колегами, обійнятися з друзями, поїхати на могилу до батька», який помер на початку березня 2018 року, коли його син перебував під арештом у Росії.

Інший звільнений українець Олександр Кольченко після п’яти років у в’язниці висловив бажання продовжити навчання в Таврійському національному університеті.

«[Буду вчитися] за тією ж спеціальністю – туризм. [Буду] агентом з організації туризму», – розказав Кольченко.

У відповідь на питання Радіо Свобода, чи збирається він повертатися до анексованого Росією Криму, він заявив: «Коли [президента Росії Володимира] Путіна повалять – обов’язково».

 

7 вересня 2019 року відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною та Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль».
Російські спецслужби затримали Олександра Кольченка разом із режисером Олегом Сенцовим та ще двома людьми в анексованому Криму в травні 2014 року. Суд засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені свою провину не визнали.
Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії у вересні 2016 року за звинуваченням у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Сущенку дали 12 років за ґратами. 

Read More

Кремль: обмін з Україною відбувся, списки оприлюднять пізніше

Речник президента Росії Дмитро Пєсков привітав обмін утримуваними особами між Москвою і Києвом.

«Обмін відбувся. Ми вітаємо і раді, що російські громадяни повернулися додому», – заявив речник Володимира Путіна.

Пєсков, зокрема, підтвердив, що в Росію прибув головний редактор «РИА Новости Україна» Кирило Вишинський, проте інших учасників обміну не назвав.

«Списки підуть пізніше», – заявив він.

 

Раніше у московському аеропорту «Внуково» приземлився російський урядовий літак з особами, звільненими в рамках обміну. Український борт приблизно в той же час сів в аеропорту «Бориспіль» під Києвом.

В Україну прибули 35 громадян. У Росію, за попередніми даними, також вилетіло 35 осіб.

 

Read More