Україна

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко провів телефонну розмову з німецьким колегою Гейко Маасом, повідомив посол України і Німеччині Андрій Мельник.

Він утонив, що це друга бесіда голів дипломатичних відомств за останні два дні.

«За допомогою наших німецьких друзів глава МЗС України усіма силами намагається зрушити з мертвої точки Нормандський процес», – прокоментував Мельник.

20 вересня сам Пристайко заявив у інтерв’ю виданню «Європейська правда», що радники лідерів країн «нормандської четвірки» погодили не «формулу Штайнмаєра», а «інше чітке формулювання».

Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей».

Читайте також: Формула Штайнмаєра. Що вона означає і чому дошкуляє багатьом українцям​?

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.

 
…

У 2019 році холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова та народного депутата «Опозиційного блоку» Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету. Про це йдеться у розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» авторства Надії Бурдєй в рамках спільного проекту програми «Схеми: корупція в деталях», видання «Українська правда» та ГО «Центр протидії корупції».

До Революції гідності «Метінвест» володів «Авдіївським коксохімічним заводом», «Металургійним комбінатом «Азовсталь» та «Запоріжкоксом». Натомість, «Дніпровський коксохімічний завод» та «Южкокс» тоді належали російському олігарху Роману Абрамовичу.

Намір придбати один із заводів Абрамовича, «Дніпровський коксохімічний завод», холдинг Ахметова та Новинського виявив ще наприкінці 2014 року. Тоді компанія Private Limited Liability Company Metinvest B.V. звернулася до Антимонопольного комітету з проханням надати дозвіл на купівлю цього коксохіму. Щоб погодити продаж акцій заводу, АМКУ три роки вивчав коксохімічний ринок України. І лише у 2018 році попередньо відмовив «Метінвесту», оскільки, за висновками комітету, така концентрація могла призвести до монополізації ринку.

Але попри попередню відмову, в структурі власності «Дніпровського коксохімічного заводу» почалися зміни на рівні кіпрських компаній-засновників заводу. Так, серед акціонерів фірм на Кіпрі з’явилися люди з оточення Вадима Новинського, бізнес-партнера Ахметова по холдингу «Метінвест».

«Тобто, у 2018 році, попри попередню відмову АМКУ – «Метінвест» таки отримав контроль над коксохімом», – йдеться в розслідуванні. 

Вже згодом Антимонопольний комітет у квітні 2019-го року між двома турами президентських виборів таки дозволив «Метінвесту» купити частку 49,37% цього підприємства, тобто фактично вже після того, як Ахметов та Новинський неофіційно туди зайшли.

При цьому, члени Антимонопольного комітету дали добро «Метінвесту» на купівлю акцій заводу, базуючись на тому, що це не призведе до монополізації ринку, оскільки у компанії достатньо конкурентів. Серед основних конкурентів був наведений коксохімічний завод «Южкокс». 

Втім, як показало журналістське розслідування, АМКУ не звернуло уваги, що ще з січня 2019 року компанія Ріната Ахметова та Вадима Новинського Metinvest B.V. вже належало 24,9% акцій кіпрської компанії Dashuria Ltd., якій належить коксохімічний завод «Южкокс». 

Інші 75% акцій Dashuria Ltd записані на компанії, які також пов’язані з олігархом Ахметовим та його бізнес-партнером Вадимом Новинським, йдеться в розслідуванні.

У коментарі «Схемам» щодо неповідомлення АМКУ про купівлю частки «Южкоксу» холдинг Ахметова та Новинського заявив журналістам, що «Метінвест» придбав лише частку, що не становить 25% і «не забезпечує жодних контрольних чи блокуючих прав групі «Метінвест» як акціонеру». При цьому, сам Вадим Новинський у стінах парламенту не захотів коментувати журналістам факти купівлі і решти акцій компанії на пов’язаних із ним осіб. 

У той же час, в АМКУ переконують, що не знали про концентрацію «Метінвестом» частки в «Южкоксі».

«Доказів того, що концентрація уже відбулася у нас не було. Якщо у вас є докази, що концентрація там уже відбулася і там було порушення, можете цю інформацію нам дати. І ми її проаналізуємо з огляду наявності підстав щодо відкриття справи», – повідомив журналістам голова АМКУ Юрій Терентьєв.

 
…

Палата представників Конгресу США 19 вересня схвалила законопроект, який забезпечує виділення Україні 250 мільйонів доларів допомоги. 

Відповідний пункт містила резолюція, спрямована на уникнення урядового «шатдауну» і продовження фінансування до 21 листопада. Її підтримав 301 конгресмен, повідомляє Politico.

Очікується, що Сенат її схвалить наступного тижня.

У серпні Білий дім вирішив проаналізувати програму військової допомоги Україні, щоб переконатися, що гроші будуть витрачені відповідно до інтересів США.

12 вересня в офісі сенатора-демократа Діка Дурбіна повідомили, що адміністрація Дональда Трампа розблокувала військову допомогу Україні. При цьому там зазначили, що через спричинену Білим домом затримку «Міноборони США буде дуже складно використати відведені 250 мільйонів доларів протягом двох тижнів, які лишились до часу, коли закінчиться термін, відведений на використання цих коштів».
…

У анексованому Росією Криму обмежена свобода мирних зібрань, а арешт пов’язаних з громадською ініціативою «Кримська солідарність» активістів свідчить про ескалацію репресій проти кримських татар. Про це заявив керівник апарату Комісії з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінська комісія США) Алекс Джонсон 19 вересня в Варшаві на нараді ОБСЄ з людського виміру, повідомляє українське інформагентство «Укрінформ».

«Свобода зібрань обмежується в окупованому Криму, де з метою запобігання зборів і демонстрацій введені жорсткі закони. Арешт цього року 23 громадських активістів, пов’язаних з «Кримської солідарністю» означає ескалацію репресій проти кримських татар», – сказав Джонсон.

Представник Гельсінської комісії США підкреслив, що «Росія трактує свободу мирних зібрань як загрозу, а не як права людини».

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Відмова України підписувати «формулу Штайнмаєра» не відповідає попереднім домовленостям, повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

«Раніше всі погодилися з «формулою Штаймаєра» і які-небудь умови при цьому не висувалися. Тобто вона не була обумовлена чимось. Зараз українська сторона змінила свою позицію», – сказав Пєсков.

Він заявив, що роботу необхідно продовжувати.

«Та наскільки може робота продовжуватися в умовах зміни позиції – ми поки не можемо сказати… Проте в будь-якому випадку це не сприяє швидкому просуванню», – зазначив Пєсков.

Речник зазначив, що ситуація з відмовою від «формули Штайнмаєра» доводить правоту позиції Путіна: «що зустріч заради зустрічі навряд чи може бути результативною, і для того, щоб зібратися, спочатку потрібно зробити велику підготовчу роботу».

18 вересня за підсумками засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі спецпредставник від ОБСЄ Мартін Сайдік заявив, що сторони продовжать дискусії з питань імплементації «формули Штайнмаєра», розведення сил і засобів ураження від лінії зіткнення й обміну полоненими.

Представник Росії на переговорах Борис Гризлов стверджував, що Україна відмовилася підписати «формулу Штайнмаєра».

Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей».

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив на посаду голови Миколаївської обласної державної адміністрації податківця Олександра Стадніка, а на посаду голови Вінницької ОДА – колишнього заступника міського голови Вінниці Владислава Скальського. Укази про це оприлюднені на сайті президента.

19 вересня помічник президента України Андрій Єрмак представив Стадніка громаді Миколаївської області.

Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки в Миколаївську область у липні запропонував тодішньому виконувачу обов’язків голови Миколаївської обласної державної адміністрації В’ячеславу Боню написати заяву про звільнення.

Олександр Стаднік народився у 1977 році. У 2006-му закінчив Київський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». Працював у органах податкової служби, займався адвокатською діяльністю.

Головою Вінницької ОДА донедавна був Валерій Коровій. Своїм указом від 18 вересня президент Зеленський звільнив його «у зв’язку із завершенням терміну повноважень президента України».

21 серпня Кабінет міністрів України погодив запропоновану президентом кандидатуру на посаду голови Вінницької ОДА – Владислава Скальського.

 
…

Прокуратура АРК зареєструвала кримінальне провадження за фактом порушення представниками підконтрольних Кремлю кримських ЗМІ порядку виїзду з анексованого Криму з метою участі в щорічній нараді ОБСЄ у Варшаві. Про це повідомляє прес-служба відомства.

«Дані відомості внесені в ЄРДР за зверненням представника президента України в АР Крим Антона Кориневича. У ході досудового розслідування буде дана правова оцінка не тільки законності виїзду «делегатів» із півострова, але й отримання ними візи для в’їзду на територію Євросоюзу, включення їх до складу офіційної делегації Російської Федерації, і розслідування доручено Службі безпеки України», – уточнили в прокуратурі АРК.

Раніше повідомлялося, що представництво президента України в Автономній Республіці Крим звернулося в прокуратуру АРК із запитом дати належну правову оцінку заявам про «російському Крим», що прозвучали на щорічній нараді ОБСЄ у Варшаві. Також відомство ініціювало відкриття кримінального провадження щодо порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Делегація України 17 вересня залишила залу засідань, де в рамках наради ОБСЄ обговорювали тему свободи слова, на знак протесту проти з заяв про «російський Крим», які там звучали. 18 вересня українська делегація вирішила продовжити роботу на заході.

Для участі в нараді ОБСЄ зареєстрували учасників з анексованого Криму, що представляють російську владу й організації півострова.

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк заявив, що на щорічній нараді ОБСЄ повинні «негайно позбавляти слова» таких учасників з анексованого Криму.
…

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з віце-президентом Сполучених Штатів Америки Майком Пенсом, повідомляє пресслужба українського лідера ввечері 18 вересня.

«Глава держави подякував Майку Пенсу за його особисту роль в ухваленні рішення про продовження програми безпекової допомоги Україні та висловив сподівання, що у наступному році обсяги такої допомоги з боку США лише зростуть. Володимир Зеленський підкреслив важливе значення підтримки, яку надають Сполучені Штати для зміцнення обороноздатності України та реформування національного сектору безпеки й оборони», – ідеться в повідомленні.

Сторони також «констатували плідний розвиток українсько-американської співпраці у сфері енергетики та висловилися за її подальше активне розширення», підкреслили «обопільне задоволення високим рівнем політичного діалогу між Україною та США на найвищому рівні».

Президент України, як інформує пресслужба, поінформував віце-президента Сполучених Штатів про реформи, «спрямовані на викорінення корупції у нашій країні».

Майк Пенс «відзначив прогрес України у впровадженні масштабних реформаторських заходів і висловив підтримку цих зусиль нової української влади», вказано в повідомленні.

Американська сторона наразі не інформувала про ці переговори та їхні наслідки.

Раніше цього тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що його зустріч з американським президентом Дональдом Трампом відбудеться «найближчим часом у вересні», а конкретну дату нині узгоджують дипломати. Зеленський також подякував керівникові США за розблокування військової допомоги Україні.

Сполучені Штати Америки розблокували безпекову допомогу Україні на майже 400 мільйонів доларів, повідомило посольство України у Вашингтоні 12 вересня. У дипломатичному представництві розповіли, що ці кошти призначені для закупівлі озброєння та військової техніки, надання послуг, «які сприятимуть покращенню спроможностей Збройних сил України».

У серпні Білий дім вирішив проаналізувати програму військової допомоги Україні, щоб переконатися, що гроші будуть витрачені відповідно до інтересів США.

12 вересня в офісі сенатора-демократа Діка Дурбіна повідомили, що адміністрація Дональда Трампа розблокувала військову допомогу Україні. При цьому там зазначили, що через спричинену Білим домом затримку «Міноборони США буде дуже складно використати відведені 250 мільйонів доларів протягом двох тижнів, які лишились до часу, коли закінчиться термін, відведений на використання цих коштів».
…

За підсумками засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі спецпредставник від ОБСЄ Мартін Сайдік заявив, що сторони продовжать дискусії з питань імплементації «формули Штайнмаєра», розведення сил і засобів ураження від лінії зіткнення й обміну полоненими.

«Дорожню карту» про втілення так званої «формули Штайнмаєра» обговорювали на засіданні політичної підгрупи. Але про якесь рішення посол Сайдік не сказав, заявивши, що ТКГ працює за принципом консенсусу, і він не може коментувати позиції сторін, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Цю тему продовжать обговорювати 1 жовтня, сказав Сайдік. 

Також, за його словами, тоді ж продовжиться обговорення питання розведення сил і засобів ураження на Донбасі та обмін полоненими. Таким чином, 18 вересня жодних рішень на переговорах щодо Донбасу не було.

Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей».

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.
…

Заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко, якого, за інформацією обласної прокуратури, підозрюють у причетності до розтрати бюджетних коштів на ремонті мосту й оголосили в розшук, перебуває у плановій відпустці. Про це Радіо Свобода повідомили в пресслужбі мерії Дніпра.

За даними пресслужби, відпустка розпочалась 18 вересня й триватиме 15 днів. Заява про відпустку була підписана ще 2 вересня, поінформували в мерії.

Раніше в пресслужбі міськради зазначали, що до 17 вересня включно посадовець перебуватиме у відрядженні в Туреччині.

Реакції на заяву прокуратури про підозру від Михайла Лисенка не було.

16 вересня в облпрокуратурі заявили, що трьох посадовців мерії Дніпра, підозрюваних у розтраті понад 29 мільйонів гривень бюджетних коштів під час ремонту Центрального мосту, а також посадовця, який здійснював технічний нагляд, оголосили в розшук «у зв’язку з переховуванням від слідства».

За даними облпрокуратури, 13 вересня у рамках розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом розкрадання бюджетних коштів на ремонті Центрального мосту в Дніпрі, оголосили про підозру семи посадовцям мерії та представникам підрядних організацій. 

Віцемера міста підозрюють у тому, що у змові з іншими фігурантами вони внесли «завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт, зокрема щодо класу бетону тротуарних блоків». Збитки бюджету оцінюють в 29,5 мільйона гривень.
…

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговою палатою в Україні та Європейською бізнес-асоціацією, глибоко стурбована подіями, що відбуваються навколо «ПриватБанку» і колишньої голови Національного банку Валерії Гонтаревої, йдеться у їхній спільній заяві від 17 липня.

«Такі ситуації однозначно дають як бізнесу, так і інвесторам, тривожний сигнал та ставлять під питання безпеки, справедливості та верховенства права в Україні. Націоналізація «ПриватБанку» в 2016 році стала важливим кроком для забезпечення фінансової і макроекономічної стабільності в Україні і призвела до стійкості всієї банківської системи. Ділове співтовариство наполегливо закликає президента, уряд і правоохоронні органи належним чином зреагувати на такі випадки, керуючись принципами справедливості, рівності і захисту всіх громадян, незважаючи на їхні позиції і політичні погляди», – йдеться у заяві.

У документі наголошується, що «забезпечення макроекономічної стабільності, незалежний Національний банк та подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом для забезпечення сталого економічного зростання України також мають стати ключовим пріоритетом для всіх гілок влади».

«Європейська бізнес-асоціація та Американська торгова палата в Україні будуть продовжувати підтримувати зусилля НБУ щодо реформування фінансового сектора України і уважно стежити за розвитком подій в цій сфері», – йдеться у заяві.

Колишня голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку Гонтаревої, назвавши подію «провокацією». Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, у свою чергу, назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» підпал будинку ексочільниці НБУ.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадових осіб правління Національного банку в 2016 році.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.
…

Міністерство оборони України розпочало аудит активів, якими володіє, аби згодом частину передати державі, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода очільник відомства Андрій Загороднюк.

«Міністерство має велику кількість активів і дуже багато було проблем, у тому числі корупційних. Міністерство – це не бізнес-організація. Тобто наша політика така, що, скажімо так, в середньостроковій перспективі ми не маємо займатися управлінням підприємствами. Але багато підприємств було створено для того, щоб просто виводити активи. Зараз ми започаткували аудит – перелік і облік усіх підприємств. Ми маємо занести це все в електронну базу, чітко розділити ті активи, які потрібні і ті, які ми можемо передати державі. Наприклад, є будівельні підприємства, вони щось будуть. Вони є будівельними підрядниками. Ми можемо, звичайно, ними управляти, але це не функції Міноборони. Це може бути інше міністерство, або Фонд держмайна, або «Укроборонпром». Або інший держаний холдинг, який буде створений чи вже є. Але Міністерство має розробляти політику з оборони, міністерство має управляти збройними силами, а не займатися бізнесом», – наголосив міністр оборони.

Загороднюк наголосив, що у відомстві планують розробити «політику поводження з активами». За його словами, до роботи над нею планують долучити експертів і громадськість.

«Буде вироблена дуже серйозна, відкрита і прозора політика нашого поводження з активами. Тому що ми не можемо дозволити собі будь-які ризики того, щоб активи кудись йшли і держава їх втрачала, вони накопичувалися роками, десятиліттями, а іноді й століттями. Але збереження активів, які є – земля, нерухомість і так далі – це наше основне завдання. Це величезна кількість активів, вони мають бути обліковані. І якщо ми ідемо до якихось проектів, де вони переходять, наприклад, ми отримуємо квартири. Це може бути зроблено тільки прозоро, з чітким розумінням як визначається вартість, на конкурсній основі. Цієї політики ще немає. Але це не питання, яке ми будемо швидко запускати, бо ми не можемо дозволити ніяких корупційних ризиків тут», – зазначив міністр.

29 серпня Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Андрія Загороднюка на посаді міністра оборони України. Він був позаштатним радником президента, екскерівником проектного офісу реформ Міноборони. Попередником Загороднюка був Степан Полторак.

Повністю інтерв’ю з міністром оборони України Андрієм Загороднюком дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 21 вересня.

 
…

Державний секретар США Майк Помпео і міністр закордонних справ України Вадим Пристайко провели телефонну розмову, під час якої глава американського Держдепартаменту наголосив на незмінній підтримці Києва Вашингтоном, повідомила 17 вересня пресслужба Держдепартаменту.

«Держсекретар Майк Помпео сьогодні спілкувався з міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком. Держсекретар Помпео привітав міністра закордонних справ Пристайка з його нещодавнім призначенням і підтвердив підтримку США України на шляху просування важливих реформ у боротьбі з корупцією, зміцнення верховенства права і створення економічного середовища, яке сприяє конкуренції та інвестиціям», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється також, що Помпео «висловив незмінну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України».

В українському зовнішньополітичному відомстві поки не повідомляли про перебіг розмови Пристайка з Помпео.

Верховна Рада України 29 серпня призначила Вадима Пристайка міністром закордонних справ.

У 2014-2017 роках Вадим Пристайко був заступником міністра закордонних справ. У липні 2017 року п’ятий президент України Петро Порошенко призначив його головою місії України при НАТО.
…

Президент України Володимир Зеленський «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку колишньої голови НБУ Валерії Гонтаревої. В заяві Офісу президента події названі «провокацією». 

«Пожежа в будинку колишньої очільниці НБУ – брутальний злочин, швидке розкриття якого має стати пріоритетом в роботі правоохоронних органів. В Україні всі мають почуватися захищеними незалежно від колишніх або нинішніх посад та політичних поглядів. Право на безпеку та право на приватну власність мають бути непорушними (щодо останнього рішення може ухвалювати лише суд)», – ідеться в поширеній 17 вересня заяві.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков раніше 17 вересня назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» нічний підпал будинку, який належить колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій.

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. «Наш будинок під Києвом у селищі Гореничі спалили. Кинули пляшку із запалювальною сумішшю через паркан. Будинок повністю згорів. Пожежникам не вдавалося його навіть згасити. Це вже повне і остаточне свавілля! Я не знаю куди мені звертатися», – зазначила Гонтарева.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.
…

Формула обміну утримуваними особами «всіх на всіх» не є життєздатною, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«Що стосується обміну, то я вам скажу, що ідеальна формула «всіх на всіх», яка всім дуже подобається, насправді не є життєздатною. Тому що потрібно дуже чітко погодити, хто ці «всі на всі». Коли у цих списках з’являються кримінальні авторитети, які є друзями тих, що перебувають з того боку, і їх намагаються запихнути в список як матеріал для обміну, а насправді, це люди, які не мають ніякого стосунку до цього конфлікту, – тоді ці списки не погоджуються», – сказав Пристайко.

7 вересня в рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців, зокрема і 24 моряки. В Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

13 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готує нові списки та чекає на наступний етап обміну утримуваними особами. У Кремлі також не виключили можливість нового обміну.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів про плани провести наступний обмін утримуваними особами з Росією «найближчим часом».

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, в ув’язненні в Росії залишаються 113 громадян України, із них – 89 кримських татар.
…

Посольство України в Чехії закликає владу країни засудити поїздку групи громадян Чехії до анексованого Росією Криму. Про це йдеться в поширеній увечері 16 вересня заяві.

У тексті наголошується, що учасники групи «нібито обговорили з представниками російської окупаційної влади» питання щодо «налагодження поїздок туристичних груп» з Чехії до окупованого Криму, що було б прямим порушенням режиму санкцій ЄС.

Також у заяві українського посольства зазначено, що «за наявною інформацією, у складі групи порушників українського законодавства були й особи з числа керівництва так званої «Світової ради підкарпатських русинів», з якими нещодавно зустрівся президент Чеської Республіки».

Минулого тижня Міністерство закордонних справ України викликало «для отримання роз’яснень» посла Чеської Республіки в Україні Радека Матулу. Приводом для цього стали повідомлення про зустріч президента Чехії Мілоша Земана з представниками чеської неурядової організації «Світова рада підкарпатських русинів».

Чехія офіційно підтримує територіальну цілісність України в межах офіційно визнаних кордонів, а також є учасницею режиму санкцій, запроваджених Євросоюзом через анексію Криму та підтримку Росією бойовиків на Донбасі.

 
…

На зустрічі «нормандського формату» Україна хоче вирішити питання звільнення всіх утримуваних осіб, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Головні кроки на цій зустрічі – вирішення, а не обговорення питання остаточного обміну всіх наших полонених. Друге питання – остаточне визначення чітких термінів розведення військ – Золоте, Петровське, потім чіткі терміни, коли ми розводимо війська вздовж усієї контактної лінії», – заявив Зеленський.

За словами президента України, необхідно вирішити питання термінів виведення російських військ до проведення місцевих виборів на тимчасово окупованій території.

«Якщо ми обговорюємо місцеві вибори на тимчасово окупованій території, ми маємо розуміти, що чіткі терміни повинні бути до виборів, виведення всіх військ з тимчасово окупованої території», – розказав президент.

Нещодавно президент Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра та всі пункти Мінських домовленостей».

Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.

26 серпня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що наступні переговори у «нормандському форматі» відбудуться у вересні, однак дати не назвав.

Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість.
…

Адвокат колишнього українського в’язня Володимира Балуха Дмитро Дінзе підтвердив, що в російських місцях несвободи його підзахисного «зробили російським громадянином».

«Він став громадянином Росії виключно в Торжківській колонії. Там йому сказали, що видали паспорт, що всі документи були відповідним чином складені. Ми не заперечували цю процедуру, на відміну від (Олександра) Кольченка, – ані по (Олегу) Сенцову, ані по Володі (Балуху), – оскільки це не мало сенсу: будь-яке оскарження лише «закріплювало», так скажемо, громадянство російське щодо українських громадян. Російські суди цікаво підходять до цього питання, вони звертаються до різних компетентних органів і потім показують нам різні документи, що, дивіться, він громадянин Росії», – розповів захисник на пресконференції в Києві.

«Тому ми юридичних процедур (із доведення відсутності російського громадянства – ред.) не запускали, клоунаду цю ми вирішили не робити, дочекалися певних політичних процесів, цього обміну, де всі компетентні органи розібралися, що жодних російських паспортів ні Володя, ні Сенцов, ні Кольченко ніколи не отримували і нііколи не були громадянами Росії», – додав Дмитро Дінзе.

Звільнений з російського ув’язнення український активіст із Криму Володимир Балух подаватиме позов до Європейського суду з прав людини проти Росії. Про це він сказав минулого тижня в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Балух уточнив, що підготовка документів для подання в ЄСПЛ у його справі ведеться з 2016 року.

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак з 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, затриманий і засуджений в анексованому Криму Євген Панов, також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович.
…

Міністр фінансів України Оксана Маркарова представить у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2020 рік 20 вересня, повідомив спікер парламенту Дмитро Разумков під час погоджувальної ради.

«Стосовно години запитань до уряду. Хотів би всіх привітати. Нам надійшов проєкт бюджету вчора до Верховної Ради України. І я впевнений, що у п’ятницю, згідно з розкладом, міністр фінансів Оксана Сергіївна Маркарова представлятиме бюджет у Верховній Раді України. Думаю, це компенсує годину запитань до уряду», – розповів Разумков.

15 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету. Парламент має схвалити його в першому читанні до 20 жовтня. Закон про державний бюджет мають ухвалити до 1 грудня.

Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1 170,0 мільярда гривень. Видатки на безпеку і оборону – 245,8 мільярдів гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури – 74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації».
…