Світ

Колишня кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська хоче зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним, передає російське агентство «Інтерфакс».

У відповідь на питання, з ким би вона хотіла зустрітися, Тихановська сказала: «З Володимиром Путіним, щоб зрозуміти, чому він підтримує [Олександра] Лукашенка».

У Білорусі майже два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.
…

Лауреатами Нобелівської премії з медицини стали троє вчених «за відкриття гепатиту С». Про це оголосила в Стокгольмі Нобелівська асамблея в Каролінському інституті.

Премію розділять між собою Гарві Дж. Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз М. Райс.

За повідомленням Нобелівського комітету, вчені зробили вирішальний внесок у боротьбу з гепатитом, що передається через кров і спричиняє цироз та рак печінки у людей у всьому світі.

«Гарві Дж. Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз М. Райс зробили основні відкриття, які привели до виявлення нового вірусу – вірусу гепатиту С. До їхньої роботи виявлення вірусів гепатиту А і В було критичним кроком вперед, але більшість випадків гепатиту, що передаються через кров, залишались незрозумілими. Відкриття вірусу гепатиту С виявило причину решти випадків хронічного гепатиту та дало змогу розробити аналізи і нові ліки, які врятували мільйони життів», – йдеться в повідомленні.

Минулого року Нобелівську премію з медицини отримали троє вчених: Ґреґ Семенза та Вільям Кейлін зі Сполучених Штатів і британець Пітер Реткліфф. Їхні дослідження допомогли визначити, як саме живі клітини реагують на перепади рівня кисню. За словами представників Нобелівського комітету, відкриття трьох науковців можуть допомогти в лікуванні анемії та раку.

24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.

Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).

За 1901–2019 року було вручено 110 Нобелівських премій із медицини.
Досі премію вручили 12 жінкам.
Наймолодшому лауреатові Нобелівської премії з медицини було 32 роки. Фредерік Бантінг отримав премію 1923 року за відкриття інсуліну.
Найстаршому лауреатові було 87 років. Пейтон Раус отримав премію 1966 року за відкриття вірусів, що провокують виникнення пухлин.

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:

фізика – 6 жовтня
хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.

Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.

 
…

Кілька політичних партій проводять акції протесту в столиці Киргизстану Бішкеку, закликаючи до анулювання результатів парламентських виборів 4 жовтня, на яких перемогли партії, близько до проросійського президента країни Сооронбая Жеенбекова.

Понад тисяча активістів і прихильників п’яти партій – «Соціал-демократи», «Чон Казат», «Мекен Интимаги», «Бір Бол» і «Реформа» – зібралися у центрі Бішкека 5 жовтня , заявивши, що голосування сфальсифікували, зокрема, через підкуп виборців й інші порушення.

Дві великі опозиційні партії «Ата Мекен» і «Республіка» заявили, що їхні прихильники також вийдуть на протест сьогодні.

Опозиційні партії заявили, що протести триватимуть і в інших містах.

За попередніми результатами, оголошеними 5 жовтня, до парламенту потрапляють чотири партії, з них три пов’язують із владою:

«Бірімдік» – 24,53%;
«Мекенім Киргизстан» – 23,9%;
«Киргизстан» – 8,74%;
«Бутун Киргизстан» – 7,09%.

Націоналістична партія «Бутун Киргизстан» – єдина з опозиційних, кому вдалося подолати 7-відсотковий бар’єр на виборах. Ще 12 партій, які брали участь у виборах, не змогли набрати необхідної кількості голосів.

Явка виборців склала 56,5%.

Менші партії звинуватили «Бірімдік», яку вважають лояльною до Жеенбекова, у використанні адміністративного ресурсу для просування своїх кандидатів. Партія це звинувачення відкидає.

Відразу після оголошення попередніх результатів виборів 4 жовтня опозиційні партії заявили, що не визнають їх.

 
…

5 жовтня у Швеції з оголошення Нобелівського лауреата з медицини стартує Нобелівський тиждень – у той час, як світ продовжує боротися з пандемією коронавірусу.

Початок засідання запланований на 11:30 за місцевим часом (12:30 за Києвом). Традиційно Нобелівський комітет в галузі медицини оголошує про своє рішення в перший понеділок жовтня.

Кілька фактів про премію:

За 1901–2019 року було вручено 110 Нобелівських премій із медицини. 
Досі премію вручили 12 жінкам.
Наймолодшому лауреатові Нобелівської премії з медицини було 32 роки. Фредерік Бантінг отримав премію 1923 року за відкриття інсуліну.
Найстаршому лауреатові було 87 років. Пейтон Раус отримав премію 1966 року за відкриття вірусів, що провокують виникнення пухлин.

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:

фізика – 6 жовтня
хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.

Минулого року Нобелівську премію з медицини отримали троє вчених: Ґреґ Семенза та Вільям Кейлін зі Сполучених Штатів і британець Пітер Реткліфф. Їхні дослідження допомогли визначити, як саме живі клітини реагують на перепади рівня кисню. За словами представників Нобелівського комітету, відкриття трьох науковців можуть допомогти в лікуванні анемії та раку.

24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.

Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).

Винахідник динаміту Альфред Нобель залишив близько 31 мільйона крон (це приблизно 1,8 мільярда крон на нинішні гроші) – для фінансування премій, які присуджуються з 1901 року.

Розмір виплат змінювався з часом, починаючи зі 150 тисяч крон і досягаючи 1 мільйона в 1981 році.

Виплати різко зросли в 1980-х та 1990-х роках, підскочивши до 9 мільйонів крон у 2000 році та 10 мільйонів через рік. Але світова фінансова криза 2008–2009 років вразила інвестиції фонду, і призові кошти були скорочені до 8 мільйонів крон у 2012 році, а потім знову зросли до 9 мільйонів у 2017 році.

Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.
…

Білорусь втратила право приймати Шахову олімпіаду 2022 року. Це не має нічого спільного з політичною ситуацією. Міжнародна федерація шахів (FIDE) заявила, що білоруські організатори не виконали своїх зобов’язань.

Міністерство спорту країни не може гарантувати передоплату і страхування, повідомила FIDE сайту Chess.com.

«З поваги до організаторів, ми не хотіли б вказувати суми, але це досить серйозні порушення», – написав юрисконсульт FIDE Олександр Мартинов.

«FIDE веде переговори добросовісно вже кілька місяців, але, на жаль, вони не дали плодів. Порушення та їхнє значення організатори не оспорюють», – додав він.

Білорусь виграла заявку на проведення Шахової олімпіади 2022 року два роки тому.

Від 9 серпня у Білорусі тривають масові протести проти результатів президентських виборів, на яких, за даними ЦВК країни, ушосте переміг Олександр Лукашенко. Протестувальники називають вибори сфальсифікованими, вимагають відставки Лукашенка і нового голосування.

 
…

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив 4 жовтня, що його країна досі не отримала від Білорусі офіційної ноти з вимогою скоротити кількість дипломатів у посольстві в Мінську, передає Delfi.

«Якщо зараз вони кажуть, що це не пропозиція, а вимога, то почекаємо, щоб побачити, як це буде виглядати. Зазвичай надсилається нота, і все чітко викладається. (…) Ми ще нічого не отримали», – сказав Лінкявічус.

Він назвав вимоги Мінська «спробою розділити Євросоюз».

«Цей останній крок – атака на посольства двох країн, з одного боку, ще більше зменшує можливості дипломатії, з іншого – є спробою розділити Європейський союз, але, очевидно, що він не спрацює. Я чув запевнення Жозепа Борреля, що такі кроки нас не розділять», – сказав міністр 4 жовтня, передає BNS.

За словами Лінкявічуса, Європейський союз і надалі вимагатиме від Мінська вільних виборів, звільнення політичних в’язнів і припинення насильства проти протестувальників.

2 жовтня Міністерство закордонних справ Білорусі рекомендувало Польщі й Литві зменшити кількість дипломатів у своїх місіях у Мінську. Польща й Литва відповіли, що не бачать необхідності. Тоді білоруський МЗС наголосив, що ця рекомендація є обов’язковою.

4 жовтня верховний представник ЄС у закордонних справах і політиці безпеки Жозеп Боррель назвав білоруську вимогу «необґрунтованою і вартою жалю», оскільки вона «суперечить логіці діалогу й надалі ізолюватиме владу в Мінську» та завдаватиме шкоди діалогу з Європейським союзом.

Сусідні з Білоруссю Литва і Польща, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…

У Киргизстані опозиційні партії оголосили, що не визнають офіційних результатів виборів 4 жовтня, за попередніми результатами яких, до парламенту проходять чотири партії, з них три – пов’язані зі владою.

Невдовзі після закриття дільниць (о 17:00 за київським часом) прихильники опозиції зібралися на мітинги в столиці Киргизстану, Бішкеку, і місті на північному заході країни Таласі. Вони виступають проти, за їхніми словами, масштабних порушень під час голосування.

Протестувальники невдовзі розійшлися, але лідери опозиції заявили, що 5 жовтня відбудуться нові акції.

Із 16 партій, що брали участь у виборах, у парламент, за попередніми даними, проходять провладні «Бірімдік», «Мекен Киргизстан» і «Киргизстан». Долає 7-відсотковий бар’єр також опозиційна партія «Бутун Киргизстан».

Остаточні результати мають оголосити 5 жовтня.

Опозиційна партія «Ата Мекен» заявила про «найбрудніші» вибори в історії Киргизстану і намір вимагати анулювання підсумків голосування.

Протягом дня голосування у Киргизстані повідомляли, що вибори проходили з порушеннями: зокрема, йшлося про масове підвезення виборців, видачу бюлетенів із позначками, фотографування виборцями своїх бюлетенів.

Центральна виборча комісія заявила, що розслідує скарги на те, що кримінальні групи тиснуть на виборців.

За даними ЦВК Киргизстану, явка на виборах склала близько 55%. За перебігом виборів спостерігали понад 270 спостерігачів зі 43 країн і 33 міжнародних організацій.

 
…

У Киргизстані триває підрахунок голосів на парламентських виборах, що відбулися 4 жовтня на тлі побоювань про підкуп виборців і повідомлень про напади на журналістів. За попередніми даними, чотири політичні партії (із 16, що брали участь у виборах) проходять до 120-місного парламенту Киргизстану.

Три з цих партій – «Бірімдік», «Мекен Киргизстан» і «Киргизстан» – пов’язують із владою. Долає 7-відсотковий бар’єр також опозиційна партія «Бутун Киргизстан».

Дільниці зачинилися о 17:00 за київським часом, голоси на виборах віддали 55,4% із 3,5 мільйонів зареєстрованих виборців, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода.

Протягом дня голосування кореспонденти повідомляли, що вибори проходили з деякими порушеннями: повідомлялося про масове підвезення виборців, видачу бюлетенів із позначками, багато виборців фотографували свої бюлетені. 

Виборча кампанія розпочалася зі скандалу. Одна з відомих політичних партій, «Киргизстан», запізнилася з подачею документів. Пізніше через суд вона домоглася реєстрації. 

З моменту оголошення незалежності Киргизстану в 1991 році в країні працювали шість складів парламенту, але не всі вони повністю відбули свій термін – через революції в цій країні.
…

Десятки тисяч людей взяли участь в «Ході за звільнення політичних в’язнів», яка пройшла в неділю 4 жовтня в столиці Білорусі, Мінську. Від початку президентської кампанії кількість політичних в’язнів у тій країні зросла від трьох до 77 людей. Триває 57-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів.
…

У Киргизстані 4 жовтня відбуваються парламентські вибори. Всього 16 партій борються за 120 парламентських мандатів.

Кореспонденти повідомляють, що в процесі голосування є порушення: багато виборців фотографують бюлетені.

Виборча кампанія розпочалася зі скандалу. Одна з відомих політичних партій, «Киргизстан», запізнилася з подачею документів. Пізніше через суд вона домоглася реєстрації. Агітаційна кампанія супроводжувалася і іншими, не менш резонансними випадками.

З моменту оголошення незалежності Киргизстану в 1991 році в країні працювали шість складів парламенту, але не всі вони повністю відбули свій термін – через революції в цій країні.
…

Президент США Дональд Трамп, який захворів на COVID-19 і перебуває на лікуванні у військовому госпіталі поблизу Вашингтона, заявив, що почувається «набагато краще» і сподівається «невдовзі повернутися» для завершення виборчої кампанії. Президентські вибори в США відбудуться 3 листопада.

У чотирихвилинному відео, поширеному у твітері Трампа 3 жовтня, він повідомив, що наступні кілька днів стануть для нього справжнім «тестом». Президент подякував усім людям у США та інших країнах, хто висловив йому підтримку і побажання швидкого одужання.

Фахівці, які лікують президента США, заявили в суботу, що він «у винятково хорошому стані духу», у нього немає температури або проблем із диханням.

3 жовтня лікар Шон Конлі, відповідаючи на запитання журналістів про стан здоров’я президента, сказав, що «у нього дуже хороший стан». Понад добу у Трампа немає підвищеної температури, і він не потребує кисневої підтримки. Представники лікарської бригади, що лікує президента, розповіли, що такі ознаки захворювання, як кашель або закладеність носа, зменшуються.

Лікарі відмовилися повідомити журналістам, чи отримував Трамп кисневу підтримку. Не сказали медики і про те, наскільки високою була температура у президента. Лікарі також відмовилися конкретизувати відповіді на питання про прояви хвороби в її різних фазах.

Також 3 жовтня надійшли повідомлення, що ще один член Республіканської партії, колишній губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті, який допомагав Трампу готуватися до дебатів 29 вересня, оголосив про позитивний результат свого тесту на коронавірус.
…

У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв тривають акції протесту, учасників яких жорстоко затримують силовики, такі події тривали й 3 серпня.

У столиці Мінську, де по суботах традиційно відбувалися «жіночі марші», учасниць яких так само затримували з застосуванням сили, цього разу змінили формат: жінки не йшли організованою колоною одним маршрутом, а сотнями гуляли вулицями в центрі міста – з квітами в руках. Таким чином, вони не порушували ніяких заборон влади і не давали підстав затримувати їх численним силовикам, які в великих кількостях патрулювали в центральній частині міста.

(Новина продовжується після інфографіки)

Натомість без затримань не обійшлося в місті Солігорську – там працює хімічний велетень «Беларуськалій», частина робітників якого страйкує на знак протесту проти чинної влади. Серед приблизно двох десятків затриманих під час мирної акції в парку в цьому місті, яка не перешкоджала рухові, були не тільки шахтарі підприємства, які видобувають для нього калієву сировину, й інші його працівники – члени страйкового комітету, а й також журналісти.
…

У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що висловлені ним напередодні «пропозиції» про скорочення чисельності дипломатичного персоналу посольств Литви і Польщі «обов’язкові до виконання».

Речник міністерства Анатолій Глаз, коментуючи заяву голови МЗС Литви про те, що його країна не має наміру виконувати ці «пропозиції», заявив 3 жовтня, що ці «пропозиції» «перебувають виключно в площині суверенних прав Білорусі, і ніхто не зобов’язаний і, власне, й не збирався обговорювати їх» із іншими сторонами.

За його словами, цей його коментар, що був відповіддю на запитання про заяву Литви, так само стосується й Польщі.

У цих його коментарях не згадувалося про ще одну частину «пропозицій» МЗС Білорусі до Литви й Польщі, а саме викликати своїх послів для консультацій після того, як Мінськ пішов на такий крок щодо своїх послів у цих країнах.

Попереднього дня, 2 жовтня, Глаз повідомляв, що Білорусь із 5 жовтня викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві, і «послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові».

Тоді ж він заявив, що цим двом країнам «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз.

Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.

Того ж дня ввечері міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що його країна не має наміру викликати свого посла для консультацій і так само не має наміру робити ніяких кроків щодо скорочення персоналу посольства в Білорусі.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау так само повідомив тоді ж про спільну з Литвою позицію не викликати послів для консультацій. Але він не коментував «пропозиції» Мінська різко скоротити дипломатичний персонал свого посольства в Білорусі.

Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…

За даними медичної команди Трампа, його симптоми, зокрема кашель і закладений ніс, «уже полегшуються і поліпшуються».
…

Унаслідок вибуху на сході Афганістану понад 10 людей загинули, ще щонайменше 30 отримали травми.

За даними влади району Гані Хел в провінції Нангархар, вибухнув автомобіль. Ціллю нападу була адміністративна будівля, де є певні військові об’єкти.

Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні в коментарі агентству AFP повідомив, що кілька озброєних чоловіків намагалися потрапити до будівлі після вибуху, однак їх ліквідували сили безпеки.

Наразі жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за напад. Водночас посадовці обвинувачують екстремістське угруповання «Талібан».

Речник поліції провінції Фарід Хан заявив, що серед жертв були як силовики, так і цивільні.

«Талібан» останнім часом активізував напади в усьому Афганістані. При цьому угруповання проводить мирні переговори з владою країни в Катарі.
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв закликав Росію, США та Францію продовжити намагання вирішити конфлікт у Нагірному Карабасі. Ці країни входять до так званої Мінської групи ОБСЄ з врегулювання конфлікту в регіоні.

«Я вважаю, що ці три країни повинні продовжити працювати разом над врегулюванням нагірно-карабаського конфлікту, але за умови, що вони залишаться нейтральним», – сказав Алієв в інтерв’ю Al Jazeera.

Його заява пролунала на наступний день після повідомлення Міністерства закордонних справ Вірменії, яке привітало переговори Мінської групи в телефонному режимі. У Вірменії заявляли, що готові до мирних переговорів за посередництва ОБСЄ.

Мінська група закликала лідерів Вірменії та Азербайджану «негайно взяти на себе зобов’язання відновити предметні переговори, добросовісно та без передумов».

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

 
…

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засудило 2 жовтня позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних засобів інформації.

«Ми глибоко розчаровані, але не здивовані, рішенням Міністерства закордонних справ Білорусі скасувати всі акредитації іноземних засобів інформації, особливо у світлі переслідувань, що їх журналісти Радіо Свобода, як і інших західних ЗМІ, зазнають протягом останніх трьох місяців», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Цей крок є чітким сигналом усім білорусам, що влада Лукашенка не зацікавлена дати їм те, чого вони прагнуть, – доступу до поглядів, відмінних від тих, які просуває сама ця влада. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і далі буде використовувати всі наявні можливості, щоб надавати нашій авдиторії в Білорусі нецензуровані новини, відповідальні дискусії й відкриті дебати, яких вона так прагне», – мовиться в заяві.

Раніше 2 жовтня чинна влада Білорусі без попередження скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації. Як заявило Міністерство закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі. «У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.

Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати приймати з понеділка, 5 жовтня.

При цьому в повідомленні зауважили, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.

Як мовилося в заяві МЗС Білорусі, нове положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яке почне діяти при цьому, мовляв, дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».

Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.

Такі акції відбуваються в країні щодня без перерв від самого дня президентських виборів 9 серпня. Найчисленніші з них, які викликають найжорстокіші відповіді силовиків, традиційно відбуваються по суботах і неділях. Таким чином, цими вихідними журналісти західних ЗМІ взагалі не зможуть законно, з погляду офіційного Мінська, працювати на висвітленні цих подій.
…

Сполучені Штати Америки слідом за Європейським союзом запровадили 2 жовтня нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. На різних юридичних підставах про окремі санкції оголосили Міністерство фінансів і Державний департамент США.

Зокрема, як заявили в Міністерстві фінансів США, яке відповідає за запровадження фінансових санкцій, цей крок був зроблений у координації з міжнародними партнерами Вашингтону – Великої Британії, Канади і Європейського союзу, – «щоб засвідчити солідарність міжнародної спільноти в підтримці білоруського народу проти шахрайських і жорстоких дій білоруської влади».

Ці санкції передбачають заборону на будь-які фінансові відносини фізичних чи юридичних осіб зі США з підсанкційними особами або будь-які фінансові операції з ними, здійснені на території США чи через банківську систему США. Під таку ж заборону потрапляють будь-які активи, в яких підсанкційні мають більш ніж 50-відсоткову частку власності.

Цього разу під нові фінансові санкції потрапили вісім чільних посадовців Міністерства внутрішніх справ, управління МВС у Мінську і мінського ОМОНу, внутрішніх військ Білорусі, а також Центральної виборчої комісії.

«Демократичні прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і мирно домагатися своїх прав наразилися на жорстокість і придушення з боку білоруських посадовців. США і наші міжнародні партнери єдині в тому, що ті, хто вже роками підриває демократію в Білорусі, мають заплатити за це», – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучин.

У США нагадали, що перші такі санкції були запроваджені ще 2006 року, після президентських виборів у Білорусі, що так само не були визнані чесними, – і ще відтоді в санкційному списку США перебувають Олександр Лукашенко і незмінна з тих часів голова ЦВК Лідія Єрмошина. Цей санкційний список кілька разів розширювався, і після нинішніх доповнень охоплює 24 фізичних і 9 юридичних осіб із Білорусі.

Також про свої санкції повідомив Державний департамент США. До списків тих, на кого накладені візові обмеження на в’їзд до США, які практично унеможливлюють цей в’їзд, додали ще 24 фізичні особи.

Дехто з підсанкційних перебуває в обох списках. Таким чином, повідомив державний секретар Майк Помпео, загалом 2 жовтня були накладені санкції на 25 громадян Білорусі, причетних, за його словами, до фальсифікації президентських виборів цього року і до порушень прав людини. Як сказав держсекретар, загалом, разом із санкціями попередніх років, наразі в санкційних списках перебуває 41 білоруський посадовець.

Раніше у США заявляли, що підготували нові санкції проти представників нинішньої влади Білорусі, але запровадять їх разом із Європейським союзом.

Євросоюз оголосив про свої нові санкції раніше 2 жовтня. Вони стосуються сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Під санкції ЄС потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Раніше про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. Також свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Також про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

І Європейський союз, і США й іще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…

Правозахисна організація Human Rights Watch розкритикувала плани Росії розширити використання системи розпізнавання облич за допомогою камер відеоспостереження.

Правозахисники вважають, що цей проєкт потенційну загрожує принципові конфіденційності і невтручання в приватне життя і тому викликає «серйозне занепокоєння» через брак регулювання, нагляду і захисту даних.

«Історія порушень прав людини в Росії означає, що влада країни має бути готова відповісти на непрості запитання і довести, що вона не підриває права людини під приводом захисту громадської безпеки», – заявив директор «Г’юман райтс воч» по країнах Європи і Центральної Азії Г’ю Вільямсон.

Російський щоденник «Коммерсант» минулого тижня написав, що камери відеоспостереження з програмою розпізнавання облич, які вже встановлені в столиці Москві, хочуть установити в громадських місцях і на вході в багатоквартирні будинки в десяти великих містах Росії з офіційною метою «захисту громадської безпеки». У Москві ж міська влада розширити використання цієї технології, встановивши такі камери в трамваях і в чверті потягів метро.

У статті зазначали, що цю систему, як і в Москві, будуть використовувати для пошуку тих, хто порушує карантин, а також для розшуку злочинців, чиї фото є в базі даних Міністерства внутрішніх справ.

Пілотні проєкти запустив партнер департаменту інформаційних технологій російської столиці, компанія NtechLab. Російський фонд прямих інвестицій із участю співінвесторів із Близького Сходу вклав в цю компанію понад мільярд рублів. Технологія розпізнавання облич, створена компанією NtechLab, використовувалася для пошуку за фотографіями учасників протестних акцій.

Як стверджувала в серпні громадська організація «Роскомсвобода», аналіз чорного ринку персональних даних москвичів засвідчив, що поліцейські, які мають доступ до системи розпізнавання облич, продають інформацію на спеціальних форумах в інтернеті – зокрема, колекторам боргів і приватним детективам.

Крім Human Rights Watch, імовірне розширення в Росії таких технологій критикувала також правозахисна організація Amnesty International. Ця організація, серед іншого, зазначала, що «за повної відсутності прозорості і підконтрольності при використанні таких систем вони можуть вивести переслідування за мирний протест на абсолютно новий рівень».
…

У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка
…

Президент США Дональд Трамп має «легкі симптоми» коронавірусної хвороби COVID-19, повідомив Білий дім.

2 жовтня керівник апарату Білого дому Марк Медоуз під час спілкування з журналістами не уточнив, які саме симптоми має президент. Водночас він зазначив, що Трамп та перша леді перебувають у хорошому настрої.

«Президент не є виведеним з ладу. Він справді працює з резиденції», – цитує агентство Reuters посадовця Білого дому.

2 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що піде на карантин після того, як його старша радниця Гоуп Гікс захворіла на COVID-19. Через кілька годин президент повідомив, що в нього та його дружини Меланії виявили коронавірусну інфекцію.
…

Білорусь викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві. Як повідомив речник Міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз, посли відкликаються з понеділка, 5 жовтня.

«Послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові», – додав він.

Наразі ж цих послів викликали до МЗС у Мінську – їм «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз на пресконференції.

Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.

Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед інших, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти його влади щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.

Виклик посла для консультацій є однією з доволі високих форм дипломатичного демаршу.
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зустрінеться 6 жовтня в Берліні з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською, повідомила речниця німецького уряду.

Зустріч відбудеться після того, як 29 вересня з Тихановською у Вільнюсі зустрівся президент Франції Емманюель Макрон.

У ніч на 2 жовтня Європейський союз погодив запровадження санкцій проти близько 40 білоруських чиновників, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.

Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.

Раніше в ЄС заявляли, що Тихановська здатна до «справжнього керівництва».

ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

 
…

В кількох іранських містах почалися акці протесту, учасники яких вимагають від влади підтримати Азербайджан у конфлікті з Вірменією через спірний регіон Нагірний Карабах.

Люди вийшли на вулиці в Тегерані та низці інших міст, в тому числі Табрізі на північному заході країни.

Етнічні азербайджанці складають велику частку іранського населення.

За повідомленнями, співробітники силових служб застосували сльозогінний газ, щоб розігнати мітингарів. Також відомо про сутички між учасниками протесту та поліцією.

Новинна агенція Human Rights Activists заявляє про затримання щонайменше 38 людей.

Читайте також: Нагірний Карабах: конфлікт у 10 відповідях

1 жовтня чотири представника Верховного лідера Ірану Аятолли Алі Хаменеї у чотирьох провінціях, де переважає азербайджанське населення, оприлюднили спільну заяву на підтримку Баку. Представники духовного лідера Ірану в провінціях Східний та Західний Азербайджан, Ардебіл та Занджан заявили, що «не мають сумніву» в тому, що спірний регіон Нагірний Карабах належить Азербайджану.

Влада Ірану, яий межує з обома ворогуючими країнами, закликала до негайного припинення насильства та початку діалогу. Тегеран висловив готовність виступати посередником.

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.
…

Пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 поглибила кризу демократії по всьому світу, дозволяючи урядам зривати вибори, тиснути на критиків та пресу, підважувати підзвітність, необхідну для захисту прав людини та громадського здоров’я. Про це йдеться в спільному звіті моніторингової організації Freedom House та дослідницької компанії GQR 2 жовтня.

Згідно з документом «Демократія на карантині», від початку пандемії стан демократії та прав людини погіршився у 80 країнах.

Опитані експерти вважають, що особливо сильного удару зазнали демократії, які саме борються за становлення, та інституції в репресивних державах.

Читайте також: Кількість нових випадків COVID-19 росте третій день поспіль – РНБОУ

Наприклад, у Азербайджані «уряд використав привід порушення карантину для тиску на активістів від політичної опозиції». У Казахстані спостерігають «збільшення переслідувань громадських активістів та політичної опозиції за критику в соціальних мережах і поширення інформації про порушення прав людини».

Крім того, моніторинг звертає увагу на те, що зловживання владою позначається непропорційно сильно на вже маргіналізованих спільнотах. Так, у Болгарії райони, де переважають роми, зазнали більш суворих обмежень, ніж ті, де ромаська община не є більшістю.

Понад 60% респондентів очікують, що негативний вплив пандемії для політичних прав та громадянських свобод в тих країнах, на яких фокусується моніторинг, триватиме ще наступні три-п’ять років.

Експерти назвали найгостріші проблеми, пов’язані з поширенням хвороби: брак урядової прозорості, інформації про коронавірус, корупція, недостатній захист вразливих спільнот та зловживання владою з боку урядів.

У звіті зазначається, що активісти, журналісти та громадяни активно працюють над подоланням цих перешкод. Вони шукають нові способи для протистояння урядовим зловживанням, часто використовуючи онлайн-платформи для залучення аудиторії та формування нових партнерських відносин.

Читайте також: Протести проти карантину в Лондоні: постраждали дев’ять поліцейських і троє учасників

У багатьох країнах пандемія вплинула і на вибори. У США виборчі посадовці по всій країні видаються експертам погано підготовленими до виборів 3 листопада. Це пов’язано з підвищеним попитом на голосування поштою, можливим дефіцитом персоналу та змінами виборчих правил у останню хвилину.

У Гонконгу уряд використав пандемію як привід для відтермінування виборів до законодавчих органів на рік. Цей крок «широко розглядається як частина ширших зусиль Пекіна з метою зацементувати ліквідацію залишків свободи та автономії Гонконгу».

У звіті підкреслюється, що хоч акції протесту були обмежені пандемією, їх не можна зупинити.

«Хоча 158 країн запровадили нові обмеження щодо протестів, помітні акції відбулися щонайменше в 90 країнах з початку спалаху», – йдеться в документі.

Freedom House здійснював дослідження з січня по вересень 2020 року. Воно включало онлайн-опитування компанії GQR з 29 липня по 15 серпня, в якому 398 експертів доповіли про стан демократії в 105 країнах і територіях.

Крім того, Freedom House консультувалася з власною глобальною мережею аналітиків, довівши загальну кількість досліджених країн до 192.
…

Лідери країн Європейського союзу погодили запровадження санкцій проти майже 40 посадових осіб Білорусі, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.

Після переговорів, що затягнулися до раннього ранку 2 жовтня, лідери ЄС змогли подолати заперечення Кіпру й погодити пакет санкцій.

Як повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель, який головував на саміті ЄС у Брюсселі, 2 жовтня буде запущена спеціальна процедура для запровадження санкцій, що включатимуть замороження рахунків і візові обмеження.

Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.

Велика Британія і Канада вже запровадили санкції проти білоруських посадовців, зокрема і Лукашенка.

ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

«Імунітету для тих, хто відповідає за переслідування демонстрантів й опозиційних політиків, не буде», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Шарль Мішель наголосив на важливості продемонструвати «надійність» ЄС після того, як Кіпр заблокував санкції проти Білорусі – про які домовилися в серпні – через суперечку з Туреччиною про її діяльність щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Кіпр вимагав від ЄС послідовних дій у відповідь на порушення основних принципів і вимагав санкцій проти Туреччини. Запровадження санкцій ЄС вимагає одностайної згоди держав-членів, тому дії Кіпру були ударом по іміджу ЄС.

Щоб подолати суперечку з Кіпром, лідери ЄС погодили заяву про підтримку Кіпру і попередження про те, що Туреччині загрожуватимуть санкції, якщо вона продовжить розвідку у спірних водах.

Дії Туреччини ще раз оцінять на саміті ЄС у грудні.

 
…