01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

За платні камери в СІЗО вже заплатили майже пів мільйона гривень – Мін’юст

Утримувані в слідчих ізоляторах вже заплатили понад 495,5 тисячі гривень за користування платними камерами, заявляє Міністерство юстиції України увечері 12 серпня.

«Станом на 11 серпня за користування платними камерами у слідчих ізоляторах України сплачено понад 495,5 тисяч гривень. Новою послугою скористалися вже у 17 СІЗО», – йдеться в повідомленні.

 

За даними Мін’юсту, більшу частину цієї суми заплатили утримувані в Київському слідчому ізоляторі – 332 тисячі гривень. На другому місці – Полтавська установа виконання покарань, яка отримала 24 900 гривень. В решті закладів суми отриманих платежів варіюються від 3 300 до 20 400 гривень.  

Читайте також: В Україні стартував великий розпродаж в’язниць. Що це означає?​

Міністерство юстиції анонсувало платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах у квітні. У травні перші платні камери з’явилися в Лук’янівському СІЗО Києва, а згодом і в інших містах.

read more

«Громадське» закликає звільнити затриманих у Мінську українських правозахисників

Українське медіа «Громадське» виступило із заявою щодо затримання в Мінську громадян України Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва. Журналісти закликають білоруську владу звільнити правозахисників.

За повідомленням, затримані позаштатно готували для цього медіа матеріали в Білорусі. Саме «Громадське» не отримало офіційної акредитації від Мінська.

«Ми запевняємо, що ані Євген Васильєв, ані Костянтин Рєуцький не готували і ніколи не були причетні до жодних заворушень ані в Білорусі, ані в будь-якій іншій країні. Костянтин підготував чимало журналістських матеріалів для hromadske упродовж останніх років… Закликаємо владу Білорусі звільнити та повернути в Україну наших колег і не перешкоджати свободі слова», – йдеться в заяві медіа.

 

«Громадське» також закликало Міністерство закордонних справ України, посольство України в Білорусі та президента Володимира Зеленського «вжити всіх необхідних заходів, аби запобігти появі нових політичних в’язнів, цього разу в Білорусі».

Білоруська правозахисниця Тетяна Ревяко з правозахисного центру «Весна» повідомила Радіо Свобода, що українські правозахисники Костянтин Рєуцький і Євген Васильєв, затримані раніше 12 серпня в Мінську, проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10–12 серпня.

Читайте також: Зі слідчого ізолятора у Мінську звільнили близько 100 протестувальників​

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.

read more

Вибори в США: Гарріс розкритикувала Трампа на першому спільному виступі з Байденом

Камала Гарріс, яку кандидат у президенти Сполучених Штатів Джо Байден назвав своєю кандидатурою у віцепрезиденти, вперше виступила з ним у цій ролі 12 серпня і встигла розкритикувати опонента Байдена, чинного президента Дональда Трампа.

Гарріс зокрема назвала Трампа некомпетентним лідером, який довів країну «до руїни».

Описуючи кризу коронавірусної пандемії, расової нерівності та економічного спаду, в якій опинилися США, вона заявила, що Трамп «просто не підходить для цієї посади».

«Америка благає про лідерство, але в нас досі є президент, який більше турбується про себе, ніж про людей, які його обрали», – сказала вона.

Читайте також: Знайомтесь, Камала Гарріс. Кого Байден обрав своєю віце-президенткою, і що вона каже про Україну

Подія за участі Гарріс та Байдена відбулася у спортзалі школи у Вілмінгтоні, штат Делавер, і не була публічною через карантин. Обидва кандидати були в масках, учасники – журналісти та співробітники штабу – дотримувалися дистанції.

Байден відповів на критику Трампа на адресу своєї кандидатки.

«Це не дивно. Скаржитися в Дональда Трампа виходить краще, ніж у будь-якого іншого президента в американській історії. Невже когось дивує, що Дональд Трамп бачить проблему в сильній жінці?» – міркує він.

55-річна Камала Гарріс – перша небіла жінка, яка потрапила до президентських перегонів у США як кандидатка у віцепрезиденти.

Читайте також: «Плівки Деркача»: Чи зможе Зеленський зупинити «втручання у вибори у США»?​

Її кандидатуру підтримав також 44-й президент США, демократ Барак Обама.

«Її історія – це історія Америки. Вона важко працювала і ніколи не відступала перед викликами», – сказав він.

Раніше з критикою цієї кандидатури виступив Трамп. Він вказав на те, що Гарріс мала невисоку підтримку під час праймеріз.

«Наприкінці вона здобула приблизно 2%, і витратила багато грошей, тож я був трохи здивований, що Джо Байден вибрав її. Я довго слідкував за нею, і був здивований. Вона проявила себе дуже слабко на праймеріз, і тепер вона обрана. Подивимось, як це спрацює», – сказав президент США.

11 серпня Джо Байден повідомив, що обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження.

read more

Держсекретар США пояснив Радіо Свобода ставлення до російського закону про іноземних агентів

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до російського закону, відомого як закон про іноземних агентів, який влада Росії використовує для обмежень і утисків незалежних громадських об’єднань і засобів інформації, зокрема й таких, як Радіо Свобода чи «Голос Америки».

Помпео пояснив, які можливості розглядають США у зв’язку з тим, що Росія, попри різку критику й засудження цього закону, не відступає від своїх позицій щодо нього.

«Я ніколи не забігаю наперед із рішеннями, які ми ухвалюємо. Але ми уважно стежимо за ситуацією. Як ви сказали, ми засудили цей закон. Ми також наклали на Росію велетенські санкції через інші елементи її згубної діяльності. Ми продовжуємо стежити за ситуацією. Ми сподіваємося, що решта світу підтримає нас у цьому. Ми сподіваємося, що до нас приєднаються в цьому ті держави, в яких цінують свободу преси, а незалежні журналісти можуть ставити запитання, навіть якщо це часом не подобається лідерам цих країн. Ми вважаємо, що можемо вчинити реальний тиск і переконати (Росію), що дозволити свободу преси – правильна річ. Ми знаємо, що історично це було не так, але ми будемо домагатися цього, далі працювати заради цього і співпрацювати з нашими партнерами, наприклад, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, щоб донести нашу позицію, щоб сказати, що ми просто просимо справедливості для народу Росії, як і для людей усього світу, щоб у них був надійний і вчасний доступ до правдивої інформації», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода, 12 серпня.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список таких агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. При цьому критерії, за якими визначається саме «політична діяльність», у законі чітко не визначені. 2019 року в Росії були ухвалені закони, що дозволяють визнавати «іноземними агентами» також засоби інформації і окремих громадян.

Організації й особи, що потрапили в реєстр, мають, зокрема, періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в своїх публікаціях, що вони є «іноземним агентом». Порушникам, які не вказують у своїх матеріалах, що вони є «іноземними агентами», загрожують великі штрафи, а фізичним особам і арешти терміном до 15 діб. Наприкінці 2019 року також був ухвалений закон, що передбачає посилення покарання за порушення для ЗМІ – «іноземних агентів».

Міністерство юстиції США внесло до переліку «іноземних агентів» і Радіо Свобода й низку його регіональних проєктів, які працюють на території Росії й окупованого нею українського Криму. Також «іноземними агентами» тепер можуть визнавати і їхніх журналістів і дописувачів.

У січні 2020 року Російська служба Радіо Свобода була змушена зареєструватися в Росії як «іноземний агент».

І первісний закон, і подальші зміни до нього викликали різку критику в міжнародній спільноті, зокрема і в США.

read more

Розмова Макрона і Путіна: Москва розповідає про «прямий діалог Києва з Донецьком і Луганськом», Париж про Україну взагалі не згадує

Президенти Франції і Росії провели телефонну розмову, про яку сторони повідомили цілком по-різному

read more

Зеленський підписав указ про відзначення Дня Незалежності з урахуванням пандемії

Президент Володимир Зеленський підписав указ «Про відзначення 29-ї річниці незалежності України», повідомляє його пресслужба.

Згідно з документом, Кабінет міністрів має розробити й забезпечити реалізацію заходів з відзначення 29-ї річниці незалежності України з урахуванням вимог щодо запобігання поширенню хвороби COVID-19.

Зокрема, згідно з указом, 23 серпня, у День Державного прапора України, в Києві, інших населених пунктах, закордонних дипломатичних установах України, військових частинах мають бути проведені офіційні церемонії урочистого підняття Державного прапора.

У День Незалежності України, 24 серпня 2020 року, в Києві, інших населених пунктах передбачається проведення урочистостей за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, учасників ООС/АТО та громадськості.

З 1 серпня набула чинності постанова Кабінету міністрів про нові правила адаптивного карантину через пандемію коронавірусного захворювання COVID-19.

Відповідно до оприлюдненого раніше документа, адаптивний карантин в Україні продовжений до 31 серпня 2020 року.

 

 

read more

Держсекретар США прокоментував Радіо Свобода становище в Білорусі і можливість санкцій

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до становища в Білорусі після президентських виборів 9 серпня і можливість запровадження санкцій у відповідь на дії влади країни, зокрема припинення постачання Мінську американської нафти.

«Нас неймовірно непокоїть ситуація з виборами, і ми глибоко розчаровані тим, що вони не були вільнішими і чеснішими. Ми вже бачили таку поведінку раніше, і ми шкодуємо, що все складається так само. Ми бачили насильство і його наслідки; до мирних демонстрантів ставляться так, як не мають ставитися. Ми ще не визначилися з тим, яка буде належна реакція, але можу сказати одне: ми будемо співпрацювати з нашими європейськими друзями, які цінують свободу і які так само занепокоєні тим, що відбулося. Ми бажаємо добра білоруському народові і будемо діяти, виходячи з цього», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода.

А на запитання про те, чи розглядають у Вашингтоні можливість санкцій щодо офіційного Мінська, зокрема припинення постачання йому нафти зі США, обговорюючи становище в Білорусі з партнерами в Євросоюзі, Помпео відповів: «Я певен, що ми розглянемо всі варіанти. І тут важливо позначити критерії. Що саме ми, на нашу думку, можемо зробити – і не тільки США односторонньо, а й у багатосторонньому порядку, – на благо народу Білорусі. Чи будуть це санкції, чи це будуть рішення щодо поставок – це ще тільки належить визначити. Вибори відбулися зовсім недавно, і ми маємо поспостерігати, як буде розвиватися ситуація в найближчому майбутньому».

Майк Помпео відвідував Білорусь у лютому 2020 року і зустрічався з президентом країни Олександром Лукашенком і за підсумками досягнених тоді домовленостей заявляв, що Сполучені Штати готові забезпечити Білорусь нафтою «на 100 відсотків». Білорусь 15 травня оголосила, що починає приймати американську нафту, яку мають доставляти танкерами через литовський порт Клайпеда.

Білорусь прагне імпортувати нафту зі США на тлі суперечок про ціну нафти з Росією, а також після інциденту з забрудненням нафти в трубопроводі «Дружба» 2019 року, через яке він був на деякий час зупинений.

На початку року поставки нафти з Росії були практично зупинені. Білорусь почала закупівлі танкерної нафти, зокрема з Саудівської Аравії, через порти в Одесі і Клайпеді. У березні Мінськ і Москва домовилися про відновлення поставок.

Російська нафта, як і раніше, становить більшу частину цієї сировини, що постачається до Білорусі.

Відносини між Білоруссю і США останнім часом, до президентських виборів 9 серпня, мали тенденцію до поліпшення, свідченням чого став і згаданий лютневий візит держсекретаря. Тоді ж було оголошено про повернення до Мінська американського посла, але цього наразі не сталося.

Тим часом 9 серпня, після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента, в Білорусі почалися протести, які тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.

Країни Заходу, зокрема США, а також ЄС різко засуджують дії влади Білорусі і вимагають припинення насильства і початку конструктивного діалогу з суспільством, а в іншому разі погрожують санкціями проти офіційного Мінська.

read more

У Білорусі силовики затримали і побили оглядача Радіо Свобода Віталія Циганкова

Віталій Циганков, політичний оглядач Білоруської служби Радіо Свобода, і його дружина були затримані в Мінську. Обох доставили до Московського райвідділу внутрішніх справ міста.

В інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Циганкова розповіла: «На вулиці Немига машину зупинив працівник ДАІ, вимагав вийти з машини. Враховуючи всі події, коли людей витягують із машини, б’ють і затримують, я відмовилася. Я сказала, що покажу документи з машини. На це працівник ДАІ дуже різко відреагував, почав опускати скло, бити по машині, приставив пістолет через вікно до моєї голови і вимагав вийти. Я, незважаючи на це, поїхала вперед. Нас оточили кілька автомобілів ДАІ, Віталія викинули з машини, побили, поклали на асфальт. Зараз ми перебуваємо в Московському райвідділі внутрішніх справ».

Білоруський правозахисний центр «Весна», якого влада позбавила акредитації, повідомляє, що Віталія і Ольгу Циганкових затримали біля медичного університету під час акції медиків. Понад 130 медпрацівників у білих халатах зібралися на проспекті Дзержинського з плакатами «Лікарі проти насильства» і «Зупиніть насильство». Таким чином лікарі долучилися до стихійних акцій проти жорстокого розгону міліцією учасників виступів за чесні вибори.

Крім того, Незалежний новинний сайт Tut.by повідомляє з посиланням на Білоруську асоціацію журналістів, що також 12 серпня були затримані журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який мовить на Білорусь із Польщі, Любов Луньова і Дмитро Солтан. Їх зупинили працівники ДАІ, коли побачили, що ті ведуть зйомку. Луньову направили в автоінспекцію перевіряти автомобіль, Солтана доставили до райвідділу внутрішніх справ.

Також поблизу площі Перемоги в білоруській столиці затримали і двох українських журналістів, Костянтина Реутського і Євгена Васильєва. Їх теж зупинили працівники ДАІ, після чого зв’язок із журналістами пропав.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, були затримані ще кілька іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.

read more

Становище в Білорусі: Порошенко закликав до дострокових президентських виборів

П’ятий президент України закликає владу Білорусі негайно припинити насильство, звільнити політв’язнів і оголосити дострокові вибори

read more

Посольство в Мінську з’ясовує, куди повезли затриманих українців із «Восток SOS»

Посольство України в Білорусі намагається встановити місце і умови утримання українців, волонтерів благодійної організації «Восток SOS» Костянтина Реуцького і Євгена Васильєва, затриманих 12 серпня в Мінську, повідомляє українське Міністерство закордонних справ.

 

«12 серпня орієнтовно о 17:00 у Мінську затримані двоє громадян України – Костянтин Реуцький і Євген Васильєв. Посольство України в Білорусі вживає заходів щодо встановлення місця та умов утримання затриманих українців. Детальніша інформація буде надана додатково», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні hromadske, колишнім журналістом якого є Реуцький, повідомило про жорстке затримання двох волонтерів благодійної організації «Восток SOS» у Мінську.

 

 

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що у Білорусі затримали дев’ятьох українців і побили українського фотокореспондента.

З моменту оголошення ЦВК результатів виборів у Білорусі четвертий день тривають акції протесту. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. 

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попередив про можливі санкції.

За останніми даними, затримано понад шість тисяч людей, багатьох із них жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх. За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 осіб з різними травмами. Один чоловік під час протестів загинув, його ім’я влада не озвучує, але провладні медіа назвали його «злочинцем, засудженим за вбивство».

 

read more

Президент Литви Лукашенкові: виконайте план із 3 пунктів, бо будуть санкції

Президент Литви Ґітанас Науседа виступив із планом із трьох пунктів, який, за його словами, має виконати влада президента сусідньої Білорусі Олександра Лукашенка, і попередив про санкції в іншому разі.

«Я мушу констатувати, що ситуація в Білорусі, як і раніше, непокоїть, як і раніше, ллється кров, людей переслідують, журналістів закривають у в’язниці. Ми як сусіди разом із іншими країнами регіону шукаємо способів вирішення цієї кризи», – сказав він на пресконференції в Вільнюсі, додавши, що напередодні говорив із президентом Латвії.

За його словами, які наводить литовське інтернет-видання «Делфі», він пропонує план із трьох пунктів, який, на його думку, може стати прелюдією для посередництва президентів країн регіону у вирішенні білоруської кризи.

«По-перше, державні органи влади мають припинити насильство щодо своїх громадян. По-друге, білоруська влада має відпустити затриманих, зараз відомо про тисячі затриманих. І третій пункт – Білорусь має відновити діалог зі своїм громадянським суспільством», – сказав Науседа.

На його думку, основою для такого діалогу мало б бути формування національної ради з представників влади і громадянського суспільства, яка б мала зайнятися пошуком рішень і виходу з кризи.

«Якщо ці пункти підійдуть і прислужаться початкові дискусії, то разом зі мною бути посередником у вирішенні цієї ситуації погодяться також президенти Латвії і Польщі», – продовжив президент Литви.

При цьому Науседа наголосив, що проблему треба вирішувати мирним шляхом – але є й інший шлях. Він підкреслив, що в першу чергу пропонується мирне вирішення проблеми – але якщо буде потрібно, потім перейдуть і до інших засобів.

«Думаю, ми так повинні діяти: почати зі способу пошуку рішення мирним шляхом і намагатися вирішити проблему найменш болісним способом. Але якщо ця ініціатива не буде прийнята, звичайно ж, може бути так, що залишаться інші альтернативи, про які зараз говорять і в Литві, і в ЄС. Я кажу в тому числі і про санкції – як на рівні ЄС, так і про національні», – заявив він.

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попереджав про можливі санкції. 15 серпня Європейський союз проведе екстрений саміт, на якому йтиметься про ситуацію в Білорусі. Не виключено, що на ньому ухвалять рішення про санкції проти президента Олександра Лукашенка і керівників білоруських силових структур.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента і тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.

read more

Білорусь: голова виборчкому визнав, що після перемоги Тихановської переписав протокол на користь Лукашенка

Голова дільничної виборчої комісії № 25 у Вітебську Сергій Питаленко підтвердив білоруській службі Радіо Свобода, що переписав протокол виборів президента на своїй дільниці після голосування 9 серпня.

За його словами, в першому протоколі дійсно значилася перемога Світлани Тихановської. Але, за словами Питаленка, членів комісії змусили вписати в новий протокол «продиктовані» числа.

Питаленко сказав, що підписав новий протокол, але не пояснив, чому він це зробив. Ніяких інших подробиць він не повідомив і відмовився коментувати ситуацію.

За його словами, новий протокол підписали не всі члени комісії. А директор школи, де була дільниця, в день виборів написав заяву про звільнення.

 

«Там все дуже серйозно закручено, хто знає, чим це закінчиться», – пояснив він.

На питання, чи правда, що комісію й особисто Питаленка змусив переписати протокол голова Жовтневого району Вітебська Сергій Сташевський, голова виборчкому відповів, що «все чути на аудіо».

Йдеться про аудіозапис, викладений в інтернет незабаром після виборів 9 серпня. На ньому людина, яка представляється головою Жовтневого району Вітебська, приїжджає в комісію, де на дільниці перемогла Світлана Тихановська, і вимагає пояснити, «як це вийшло». 

 

Після того, як члени комісії пояснюють, що саме такі результати отримані, він заявляє, що йому не потрібні «чесні демарші», і вимагає переписати протокол. Зокрема, «поміняти кардинально цифри між третім і четвертим кандидатом», тобто між Олександром Лукашенком і Світланою Тихановською.

«У мене є дуже жорстка пропозиція змінити протокол і радикально поміняти числа між третім і четвертим кандидатами, – каже чоловік у записі. – Я готовий погодитися, що за Тихановську проголосувала достатня кількість людей. Але у нас є інші завдання й інші проблеми, які потрібно вирішувати. Давайте займемося цим питанням. Щоб ви тут не виділялися по сусідству».

Кореспондентам Радіо Свобода не вдалося зв’язатися з Сергієм Сташевським: в адміністрації стверджують, що чиновник перебуває на лікарняному.

За даними незалежних спостерігачів, Тихановська 9 серпня, ймовірно, виграла вибори в Олександра Лукашенка або щонайменше набрала достатню кількість голосів, щоб пройти у другий тур. 

Однак ЦВК Білорусі оголосив, що Лукашенко переміг, набравши 80% голосів, а Тихановська отримала лише 10%. 

З моменту оголошення ЦВК результатів виборів у Білорусі четвертий день тривають акції протесту. Влада жорстоко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ.

За останніми даними, затримані понад шість тисяч людей, багатьох із них жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх. За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 людей із різними травмами. Одна людина під час протестів загинула.

 

 

read more

Офіс генпрокурора України направив до Білорусі запити про видачу 28 учасників конфлікту на Донбасі

Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 учасників збройного конфлікту на Донбасі.

В ОГП заявили, що всім 28 особам, серед яких є 9 громадян України, повідомили підозру в участі в терористичній організації (частина 1 статті 258-3 Кримінального кодексу України). Шевченківський районний суд заочно заарештував підозрюваних.

За даними слідства, усі вони брали активну участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко раніше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах».

5 серпня президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови попросив Лукашенка про екстрадицію затриманих у Білорусі учасників воєнних дій на Донбасі. Наприкінці липня Україна звернулася до Білорусі з запитом про арешт і видачу 28 із 33 затриманих.

read more

У Харкові остаточно перейменували станцію метро «Московський проспект»

У Харкові станцію метрополітену «Московський проспект» остаточно перейменували у «Турбоатом», повідомляє пресслужба комунального підприємства «Харківський метрополітен». 

«Інформуємо, що на виконання рішення від 16.10.2019 року «Про перейменування станції метрополітену» 30-ї сесії 7-го скликання Харківської міської ради та з урахуванням рекомендації міської комісії з питань топоніміки й історико-культурного середовища завершено основні роботи з перейменування станції метрополітену «Московський проспект» у станцію «Турбоатом», – йдеться в повідомленні.

16 жовтня 2019 року Харківська міська рада ухвалила рішення про перейменування станції метро «Московський проспект» на «Турбоатом».

«З проханням про перейменування станції до міського голови Геннадія Кернеса на особистому прийомі звернулися представники колективу АТ «Турбоатом», – повідомили тоді у мерії Харкова.

Станцію «Московський проспект» відкрили 1975 року у числі перших семи станцій метро в Харкові. Спочатку її проектували під назвою «Турбінний завод», але потім закріпили за станцією інший топонім.

 

read more

У Мінську кілька сотень жінок вишикувалися в ланцюг із закликом не бити протестувальників

У Мінську кілька сотень жінок у білому одязі і з квітами в руках вишикувалися в ланцюг на знак солідарності проти насильства під час протестів у Білорусі, пише видання TUT.BY.

«Припиніть бити нас! Нам просто потрібен правильний підрахунок голосів!», – цитує слова учасниць акції видання «Наша нива».

Акція розтягнулася від перехрестя вулиць Хоружей – Куйбишева до Будинку меблів. Жінок активно вітають сигналами автомобілі, що проїжджають повз.

 

Трохи пізніше вони перемістилися від Комаровського ринку і пішли ходою вулицею.

«Ми за мирний протест. У попередні дні ми намагалися допомагати людям, підтримувати і співпереживати тим, хто виходить на протести, залишали в під’їздах їжу і медикаменти», – сказала одна з учасниць Ксенія.

Міліція попередила жінок про несанкціонованість акції і зажадала розійтися, нагадавши про відповідальність. На місці були два мікроавтобуси без номерів, всередині сиділи чоловіки в балаклавах.

 

Жінки поклали квіти і через годину почали розходитися, заклавши руки за голову.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх результатів голосування на виборах президента. Згідно з офіційними даними, кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. 

При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69%. Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування.

За перші дві доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад п’ять тисяч людей. При затриманні ОМОН їх жорстоко б’є, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати. Точна кількість постраждалих невідома. За офіційними даними, в лікарні країни доправили понад 200 людей.

 

 

read more

ЄС обговорить ситуацію у Білорусі на засіданні глав МЗС

У п’ятницю, 14 серпня, верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель скликає позачергове засідання глав МЗС країн-членів ЄС.

Серед питань, які планують обговорити, зокрема й президентські вибори у Білорусі.

Також серед запланованих тем – ситуація у східному Серердземномор’ї та у Лівані.

11 серпня Боррель заявив, що ЄС попереджає владу Білорусі про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій через події, пов’язані з виборами президента країни та подальшими протестами.

У Мінську й інших містах Білорусі 12 серпня третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років.

Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула.

Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, у лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

read more

У Білорусі третю ніч тривали протести та сутички з міліцією

У Мінську третю ніч поспіль відбувалися протести та сутички з правоохоронцями. У вівторок знову застосовувалися світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі. Правозахисники повідомляють про побиття журналістів.

У вівторок, 11 серпня, у Мінську міліція напала на знімальну групу Бі-бі-сі, однак журналістів не затримали.

Протестні акції у вівторок відрізнялися від акцій, які відбулися минулого понеділка, кажуть свідки вечірніх подій у Мінську. 10 серпня найбільш численні групи протестувальників збиралися у трьох місцях, в інших місцях – менші групи. У вівторок, 11 серпня, протестувальники пересувалися містом невеликими групами, ховаючись від переслідування міліції у дворах та під’їздах, потім знову збиралася у групи. Міліція застосовувала спецзасоби в районі Кам’яної Гірки. Ближче до півночі протести тривали в Уруччі і в районі Студентського села.

Одна з учасниць протесту з Мінська в ефірі «Настоящего времени» розповіла, що через відсутність інтернету немає ніякої інформації про те, що відбувається в інших частинах міста.

 

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.

read more

Росія відреагувала на заклик США припинити утиски кримських татар

Постійне представництво Росії при ООН у відповідь на заклик посольства США в Україні припинити порушення прав корінного народу в окупованому Криму, закликало «припинити порушувати права індіанців».

Так російська місія відреагувала на повідомлення посольства США про ситуацію з правами людини в Криму до дня корінних народів, який відзначався в минулі вихідні.

«У відповідь на заклик посольства США в Україні в зв’язку з Міжнародним днем корінних народів світу закликаємо США припинити жорстокі порушення прав людини індіанців і залишити їх територію», – мовиться у повідомленні представництва у твітері.

 

На це відреагував посол України в США Володимир Єльченко:

«Правильною дорогою йдете, товариші. Свого часу Хрущов відповів на критику США ще простіше – а у вас негрів вішають! Back in the USSR?» – написав Єльченко у твітері російською.

 

9 серпня США закликали Росію припинити жорстокі порушення прав людини, які вчиняються щодо кримських татар.

 

read more

Іран заявляє про арешт «низки шпигунів»

Іран заявляє про арешт «низки шпигунів» та ув’язнення двох чоловіків через нібито шпигунство на користь Британії, Німеччини та Ізраїлю.

За словами речника судової влади, ірансько-австрійського громадянина Масуда Мосахеба засудили до 10 років в’язниці. Він нібито працював головою «Співтовариства дружби Ірану й Австрії» й був пов’язаний з розвідкою Німеччини та Ізраїлю. Засуджений нібито надавав іноземцям «інформацію про військові, ядерні, нано-технологічні проєкти та проєкти у сфері охорони здоров’я».

Австрійська газета Kurier пише, що 73-річного Мосахеба затримали в січні 2019 року, коли він очолював делегацію, яка їхала до Ірану в межах медичного проєкту.

Міністерство закордонних справ Австрії заявило, що не має доступу до Мосахеба, оскільки Іран не визнає людей з подвійним громадянством та вважає їх суб’єктом іранського права.

Другий засуджений до 10 років в’язниці – Шахрам Шірхані. Він нібито намагався «корумпувати владу та завербувати» людей та передати інформацію про «контракти, пов’язані з центральним банком, Melli Bank та Міністерства оборони».

Речник судової влади розповів, що ще останнім часом п’ять людей були зареєстровані за підозрою в шпигунстві.

Окремо Міністерство інформації та національної безпеки Ірану повідомило, що «низка шпигунів, пов’язаних з іноземними службами розвідки, була ідентифікована та заарештована».

read more

Голови МЗС країн Скандинавії й Балтії висловили занепокоєння подіями в Білорусі

Міністри закордонних справ восьми країн Скандинавії і Балтії виступили зі спільною заявою, в якій висловили занепокоєння подіями в Білорусі у зв’язку з президентськими виборами в ній 9 серпня.

«Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії і Швеції… висловлюють глибоке занепокоєння насильством проти учасників післявиборчих протестів, які відбулися у відповідь на повідомлення про широко розповсюджені виборчі фальсифікації. Ми дуже занепокоєні повідомленнями про травми, заподіяні демонстрантам», – мовиться в повідомленні, яке оприлюднили 11 серпня зовнішньополітичні відомства згаданих країн.

За словами авторів заяви, президентські вибори в Білорусі не відповідали міжнародним зобов’язанням Білорусі і загальновизнаним стандартам демократії і верховенства права, а також не були ні вільними, ні чесними.

«Закликаємо владу Білорусі припинити переслідування політичних супротивників, негайно звільнити всіх несправедливо затриманих і дотримуватися прав і свобод людини. Закликаємо владу Білорусі негайно почати справжній політичний діалог із опозицією з метою уникнути подальшого застосування насильства. Ми й далі віддані в своїй прихильності народові Білорусі і продовжимо уважно стежити за подіями», – мовиться в заяві голів МЗС восьми європейських країн.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.

Увечері 11 серпня і в ніч на 12 серпня акції протесту і протистояння й сутички з силовиками тривають далі по всій Білорусі.

read more

США: Джо Байден визначився з кандидаткою на посаду віцепрезидента

Фактичний кандидат на виборах президента США цієї осені від Демократичної партії Джо Байден визначився з кандидатурою віцепрезидентки, яка змагатиметься разом із ним проти чинного президента, республіканця Дональда Трампа і його висуванця на віцепрезидента, чинного на цій посаді Майка Пенса.

Як повідомив Джо Байден 11 серпня, він обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження. Юристка за освітою, вона з часів президентства Барака Обами, коли Байден був віцепрезидентом, із 2011-го і до 2017 року була міністром юстиції США, а на первинних виборах кандидата на посаду президента від Демократичної партії цього року була спершу однією з суперниць Байдена.

«Маю за честь оголосити, що я обрав Камалу Гарріс, безстрашну борчиню за «маленьку людину» і одну з найкращих службовиць суспільству, за мою партнерку на виборах», – написав він у твітері.

Гарріс, яка вже змінила у твітері своє титулування, додавши до згадки про сенаторство також те, що вона кандидуватиме на віцепрезидентство, і посилання на сайт кампанії Байдена, зі свого боку, заявила: «Джо Байден здатен об’єднати американський народ, бо він провів своє життя, борючись за нас. І, як президент, він збудує таку Америку, що здійснить наші ідеали. Маю честь приєднатися до нього як висуванка нашої партії на віцепрезидента і робити все, що зможу, щоб зробити його нашим головнокомандувачем».

Таким чином, 55-річна Гарріс стане першою темношкірою висуванкою на виборах президента і віцепрезидента США, а в разі обрання стане й першою жінкою на віцепрезидентській посаді.

Після того, як Гарріс припинила власну кампанію за висування кандидаткою на виборах президента, вона виступила на підтримку Байдена, і її вже якийсь час вважали найімовірнішою висуванкою на посаду віцепрезидента від демократів.

Джо Байден уже давно давав знати, що хотів би мати за свого віцепрезидента в разі обрання жінку. А з кінця травня, коли у США спалахнули протести навколо смерті внаслідок дій працівника поліції чорношкірого Джорджа Флойда, він висловив бажання, щоб його віцепрезидентка була також чорношкірою.

Камала Гарріс народилася в Каліфорнії у США; її батько – іммігрант із Ямайки африканського походження, а мати була іммігранткою з Індії. Сама Гарріс, за повідомленнями, визначає себе як афроамериканку.

У США під час виборів президента, які цього року призначені на 3 листопада, обирають голову держави разом із віцепрезидентом. На цей час формально ні Байден, ні Трамп іще не є кандидатами, бо ще не відбулися з’їзди їхніх партій – за результатами яких вони гарантовано стануть кандидатами офіційно.

Крім висуванців двох провідних партій, Республіканської і Демократичної, на президентські вибори у США зазвичай реєструються й кандидати від малих так званих «третіх партій» чи незалежні, але шансів на обрання у США вони реально не мають.

Відповідно до низки опитувань, на нинішній час Байден має значно більші шанси на обрання, ніж Трамп, хоча ситуація в США може швидко змінитися в будь-який бік.

Вибір висуванця на посаду віцепрезидента може помітно вплинути й на прихильність до самого президентського кандидата.

Якщо Байден (разом із Гарріс) буде обраний, на момент інавгурації в січні 2021 року йому вже сповниться 78 років, і він стане найстаршим президентом США на момент інавгурації. Байден не давав чітко знати, чи буде в разі обрання змагатися й за переобрання на другий термін у 2024 році. Якщо в такому разі він відмовиться від переобрання, Гарріс, як нині вважають, може стати провідною претенденткою на висування на президентську посаду від демократів того року.

read more

«Приватбанк» вимагає від Печерського райсуду відсторонити суддю Вовка від справи з офшорами Суркісів

6 серпня Печерський райсуд Києва переніс на 14 серпня розгляд позову офшорів Суркісів до «Приватбанку»

read more

Суддя Павло Вовк заявляє, що підозр і повісток йому не вручали 

Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, якого разом з деякими іншими суддями цього суду Національне антикорупційне бюро України обвинувачує у скоєнні низки злочинів, зокрема у спробі захоплення державної влади, заявив про тиск на судову систему.

«Розумію, що всі чекають новин щодо історії з НАБУ. Але справа в тому, що новин немає. У встановленому законом порядку мені ніхто нічого не вручав, ані повісток, ані підозр. Як і в минулому році, все обмежилося оскаженілим піаром і істерикою грантових ЗМІ. НАБУ не здатне підтвердити в законному порядку ті абсурдні обвинувачення, які висуває, і звинувачує в цьому кого завгодно, але тільки не себе», – написав Вовк у фейсбуці 11 серпня.

«Як бачимо, зараз вони намагаються тиснути на президента, генпрокурора, і за допомогою кишенькових ЗМІ і сумнівних блогерів -активістів, що перебувають у їх «приватній власності», формувати потрібну їм громадську думку. Це що завгодно, але тільки не позиція правоохоронного органу. Нам немає чого боятися», – написав Вовк.

Сьогодні Національне антикорупційне бюро України повідомило про оголошення в розшук сімох осіб, підозрюваних у спробі захоплення державної влади. Серед них голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, його заступник Володимир Келеберда, троє суддів цього ж суду і двоє колишніх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

 

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

 

read more

ЄС про події в Білорусі після виборів: глибокий перегляд відносин і можливі санкції

У Європейському союзі виступили з заявою щодо подій у Білорусі після президентських виборів 9 серпня, яку виголосив верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель, і попередили про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій.

«ЄС уважно стежив за подіями напередодні президентських виборів. У перебігу передвиборчої кампанії народ Білорусі засвідчив прагнення до демократичних змін. Але вибори були ні вільними, ні чесними», – мовиться в заяві.

Як мовиться в документі, влада вдавалася до несумірного і неприйнятного насильства, що спричинило принаймні одну смерть і численні травми, тисячі людей були затримані, посилилося придушення свобод зібрання, засобів інформації і висловлювання. «Ми закликаємо владу Білорусі негайно і без умов звільнити всіх затриманих», – заявили в ЄС.

Крім того, зазначено в заяві, варті довіри повідомлення спостерігачів усередині країни свідчать, що виборчий процес не відповідав міжнародним стандартам, яких очікують від країни-члена ОБСЄ.

«Народ Білорусі заслуговує на краще», – наголошено в заяві.

У ЄС нагадали, що відносини з Білоруссю поліпшилися після того, як 2015 року там звільнили політичних в’язнів. «Але без поступу щодо прав людини і верховенства права відносини між ЄС і Білоруссю можуть тільки погіршитися», – застерігає документ.

Як мовиться в заяві, саме виходячи з цього й буде ЄС оцінювати дії влади Білорусі, спрямовані на те, щоб вирішити нинішню ситуацію, і здійснювати глибокий перегляд двосторонніх відносин.

«Це може означати, серед іншого, вжиття заходів проти відповідальних за насильство, невиправдані арешти і фальсифікацію результатів виборів», – застерегли в Євросоюзі.

«Ми закликаємо владу Білорусі започаткувати справжній діалог із залученням усіх сторін суспільства, щоб уникнути подальшого насильства. ЄС буде далі підтримувати демократичну, незалежну, суверенну, квітучу й стабільну Білорусь», – наголошено в заяві.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

11 серпня ввечері акції протесту і протистояння з силовиками тривають по всій Білорусі.

read more

Росія відмовляється співпрацювати у справі про вбивство Хангошвілі в Берліні – МЗС Німеччини

Влада Німеччини зробила загалом 17 запитів на інформацію до Росії у зв’язку з убивством в Берліні громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, але безрезультатно, заявив 11 серпня в Москві міністр закордонних справ Гайко Маас.

Під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Маас заявив про наслідки, які будуть, якщо суд погодиться з висновком прокуратури про те, що вбивство було замовлене російським державним органом.

«Суду вирішувати, яким буде вирок. Це буде основою для нашої реакції», – сказав Маас. Якщо суд дійде такого висновку, «потрібно також очікувати подальших реакцій», додав Маас.

 

Лавров, зі свого боку, заявив, що Москва надала Берліну всю інформацію, яку могла, щодо вбивства.

Голова російського МЗС також заявив, що Берлін повинен нанадати докази Росії, які підтверджують твердження німецького генпрокурора, що російські владні органи замовили вбивство.

Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен у Берліні. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

У червні цього року федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною».

Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.

 

read more

НАБУ оголосило в розшук голову ОАСК Вовка і кількох суддів

Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади

read more

Україна і Нідерланди обговорили подальшу співпрацю у справі MH17

«Ми робимо все необхідне для встановлення всіх причетних до цього злочину» – Гюндуз Мамедов

read more

Влада Білорусі вирішила вилучати автомобілі, які використовують для блокування руху

Слідчий комітет Білорусі вирішив вилучати автомобілі, що використовуються демонстрантами під час протестів для блокування руху на дорогах, пише державне агентство БелТА з посиланням на відомство.

«Автомобілі, які використовуються для блокування транспорту, є знаряддями злочину і служать засобом для встановлення фактичних обставин у кримінальній справі, у зв’язку з чим будуть вилучатися у власників і визнаватися речовими доказами», – йдеться в повідомленні комітету.

За даними слідства, у Фрунзенському районі Мінська 10 серпня учасники протесту «створили перешкоди» для руху транспорту, що привело до заподіяння збитків «в особливо великому розмірі».

 

За підсумками огляду місця події комітет порушив кримінальну справу про «умисне блокування транспортних комунікацій».

У Слідчому комітеті заявили, що створення перешкод, установка барикад, постів або блокування заборонені законом.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років. 

 

Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула.

Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

Влада 11 серпня почала демонтувати лавочки, урни і тумби біля станції метро «Кам’яна Гірка» в Мінську. Під час протестів люди намагалися побудувати з них барикади, щоб блокувати рух. 

 

read more