01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Парламент Єгипту схвалив можливе військове втручання в Лівії

Парламент Єгипту дозволив розміщення військ за межами країни після того, як президент Абдель Фаттах ас-Сісі погрожував військовими діями проти підтримуваних Туреччиною сил у Лівії. Це рішення може поставити на межу прямого протистояння Єгипет і Туреччину, які є американськими союзниками, але підтримують протилежні сторони в конфлікті у Лівії.

Єгипетський парламент одноголосно схвалив розміщення військ за кордоном для «захисту національної безпеки Єгипту» та боротьби зі «злочинним озброєним ополченням та іноземними терористичними елементами», йдеться у рішенні, ухваленому 20 липня.

Єгипет разом із Об’єднаними Арабськими Еміратами, Францією та Росією підтримують сили Халіфи Хафтара, які є лояльними парламенту Лівії та контролюють схід країни.

Туреччина, Катар та Італія стоять на боці визнаного ООН уряду національної згоди в столиці Тріполі.

Президент ас-Сісі попередив, що Каїр може втрутитися, щоб захистити свій західний кордон із Лівією. Це відбувається за умов, коли сили уряду національної згоди просуваються до прибережного міста Сірт, стратегічного важливого для нафтовидобувного сектору Лівії.

За підтримки турецьких військових сили, лояльні міжнародно визнаному уряду, у червні відбили тривалий наступ сил Хафтара на Тріполі і перейшли в контрнаступ.

read more

Екоактивістка Ґрета Тунберґ отримала премію в 1 мільйон євро

Шведська екоактивістка Ґрета Тунберґ отримала премію у 1 мільйон євро за гуманність від Португальського фонду Гюльбенкяна.

Винагороду 17-річна активістка отримала за боротьбу зі зміною клімату та екологічною кризою.

Тунберґ зазначила у твітері, що премія багато важить для неї. Активістка висловила сподівання, що це допоможе їх «зробити більше добра у світі».

У грудні минулого року журнал Time назвав Ґрету Тунберґ «людиною року».

 

Свої акції протесту Тунберґ, якій тоді було 15 років, почала влітку 2018 року. Щоп’ятниці вона замість уроків приходила до будівлі шведського парламенту з плакатом із написом «Шкільний страйк за клімат» і вимагала від політиків уваги до глобального потепління. Незабаром її приклад наслідували студенти і школярі в багатьох країнах світу.

23 вересня 2019 року Ґрета Тунберґ виступила на Генасамблеї ООН з промовою, що починалася словами: «Ви вкрали моє дитинство».

Шведські парламентарі висунули кандидатуру Тунберґ на Нобелівську премію миру за 2019 рік, втім вона її не отримала.

read more

Зеленський призначив Пристайка послом у Британії

Президент України Володимир Зеленський призначив Вадима Пристайка послом України у Великій Британії. Відповідний указ від 20 липня оприлюднив Офіс президента.

«Призначити Пристайка Вадима Володимировича Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії», – мовиться у документі.

На початку червня Верховна Рада України звільнила Пристайка з посади віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. До того він був міністром закордонних справ в уряді Олексія Гончарука.

read more

В Офісі президента заявили, що не бачать сенсу коментувати заяву Кадирова

У Офісі президента України заявили агентству «Інтерфакс-Україна», що не бачать сенсу коментувати чи обговорювати заяву глави Чечні Рамзана Кадирова.

«Будь-хто у сучасному інформаційному світі має право на будь-які заяви. Але це точно не привід для пошуку якихось таємних смислів. Тому викликає певний подив така наполеглива спроба частини засобів масової інформації надати факту особистого повідомлення глави суб’єкта федерації сусідньої країни надзвичайне значення», – мовиться у коментарі.

Як зазначили в ОП, у заяві Кадирова йдеться про такі аспекти міждержавних відносин, які є в компетенції виключно чинних президентів України та Росії.

«І які точно немає сенсу коментувати або обговорювати в будь-яких особистих повідомленнях», – заявили у Офісі президента.

Голова республіки Чечні на Північному Кавказі в Росії Рамзан Кадиров знову вимагає від президента України Володимира Зеленського вибачень, добрих відносин із «Великою Росією» і обіцянки президентові Росії Володимирові Путіну закінчити «громадянську війну на сході України». Кадиров нагадав, що Зеленський, який уже колись мусив вибачатися перед Кадировим за сюжет одного гумористичного відеоролика часів до свого президентства, тепер має знову підтвердити свої вибачення або «відповісти» перед ним.

Приводом стала частина інтерв’ю Володимира Зеленського, вже як президента, журналістові Дмитрові Гордону ще наприкінці грудня 2018 року, яку Рамзан Кадиров теж оприлюднив. У сюжеті Зеленський розповідає, як мусив був раніше вибачатися перед Кадировим через один із відеороликів: «Там навіть мова не про нього йшла, була якась нарізка відео, і в цю нарізку потрапило відео, де плакав Рамзан Кадиров. Мені подзвонили з цього приводу: мовляв, що ви думаєте, як відреагує мусульманський світ. Я відповів, що не знаю, в чому там суть, перегляну цю історію. Тому що тема релігії – дуже тонка тема… і мені не хотілося б на ґрунті релігії кого-небудь ображати. І я сказав, що якщо наші хлопці образили когось із мусульманського світу, адже вони могли не подумати, не знати, то я за них хочу попросити вибачення».

Ідеться про ситуацію, що сталася ще 2014 року: тоді в одній із гумористичних передач студії «Квартал 95», яку Зеленський очолював, з’явився сюжет, у якому в уста Кадирова, який у кадрі втирав сльози під час мусульманської молитви, були вставлені інші слова; після того Зеленський мусив вибачитися.

Під час дебатів Володимира Зеленського і Петра Порошенка перед другим туром президентських виборів 2019 року Порошенко дорікнув Зеленському за це вибачення в контексті інших його попередніх заяв, що були зневажливими до України; Зеленський тоді відповів лише, що з Кадировим «ніколи не спілкувався», але конкретно щодо вибачення не відповів.

Після перемоги Зеленського наступними днями Кадиров привітав його і побажав діяти задля «єднання українського і російського народів».

Рамзан Кадиров, авторитарний керівник свого регіону, відомий, серед іншого, тим, що часто вимагає вибачень від тих, хто, на його думку, образив його самого чи його владу, як також владу Кремля. Мешканці Чечні відтак не мають іншого виходу, так само нерідко стається і з тими, хто перебуває в інших регіонах Росії.

read more

У Британії заявили про успішне випробування вакцини від коронавірусу, розробленої в Оксфорді

Вакцина від коронавірусу, розроблена в Оксфордському університеті, здається безпечною та викликає імунну відповідь. Про це повідомляє ВВС.

У випробуваннях брали участь 1077 людей. Вони показали, що ін’єкція провокує вироблення антитіл і Т-клітин, яка можуть боротися з коронавірусом.

Зазначається, що результати багатообіцяючі, та поки рано казати, чи достатньо цієї вакцини, щоб забезпечити захист від коронавірусу, наразі почалися більш масштабні випробування.

За словами вчених, небезпечних побічних ефектів у вакцини, яку назвали ChAdOx1 nCoV-19, поки не виявили, але у 70 відсотків учасників випробування виникали лихоманка та головний біль. Втім, цю проблему можна вирішити за допомогою парацетамолу, запевнили дослідники.

 

У наступному етапі випробувань братимуть участь 10 тисяч людей у Британії. Окрім того, цю ж вакцину випробовуватимуть у США (30 тисяч учасників), Південній Африці (2 000) та Бразилії (5 000)

Дослідники припускають, що розробку вакцини можна буде завершити до кінця року, але вона поки не буде широкодоступна. В пріоритеті будуть перш за все працівники медичної сфери, а також представники найуразливіших для вірусу груп за віком чи станом здоров’я.

ВВС зазначає, що такого успіху досягли не тільки в Оксфорді. Науковці з США та Китаю також перебувають на цій стадії розробки і публікують аналогічні результати.

 

read more

Лідери ЄС домовилися щодо пакету допомоги для відновлення економіки після пандемії

Держави Європейського Союзу під час саміту у Брюсселі домовилися про розмір пакета допомоги для відновлення економіки країн, що постраждали від коронавірусу.

Згідно з домовленістю, виділять не 500 мільярдів євро, як вимагали Німеччина і Франція, а 390 мільярдів, повідомили європейські дипломати ввечері в понеділок, 20 липня.

За скорочення суми субсидій, які не потрібно повертати, виступали Австрія, Данія, Нідерланди, Фінляндія та Швеція. Спочатку вони наполягали на наданні тільки кредитів, а не субсидій, щоб схилити такі країни, як Італія, до більш сміливою політики реформ.

План допомоги критикували також через те, що ЄС вперше хоче у великому обсязі взяти на себе спільні боргові зобов’язання для програми інвестицій і стимулювання економіки.

 

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 27 травня представила план відновлення європейської економіки після пандемії коронавірусу. Брюссель пропонував створити фонд обсягом у 750 мільярдів євро, який додасться до вже запущених загальноєвропейських механізмів.

З цієї суми 500 мільярдів мали складати субсидії, а 250 мільярдів – кредити.

Скористатися допомогою зможуть всі країни блоку, якщо їхні плани з відновлення і реформ отримають схвалення.

read more

В ООН закликали владу забезпечити неупереджене розслідування і справедливий суд у «справі Шеремета»

В Організації Об’єднаних Націй закликали українську владу забезпечити неупереджене розслідування і справедливий судовий процес у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

«Ми закликаємо владу забезпечити притягнення до відповідальності у цій гучній справі, одночасно забезпечуючи всі гарантії ефективного і неупередженого розслідування і справедливий судовий процес для обвинувачених», – йдеться в заяві Моніторингової місії ООН з прав людини у фейсбуці.

У заяві вказується, що хоча доступ до суду був обмежений внаслідок пандемії COVID-19, міжнародні стандарти з прав людини вимагають, що судові слухання мають бути публічними, якщо немає конкретної причини, щоби цього не було.

«Ми наполегливо закликаємо суд забезпечити доступ до слухань усім журналістам і зацікавленим представникам громадськості, в тому числі шляхом трансляцій в режимі онлайн», – йдеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що деякі журналісти, які висвітлюють судовий процес, стикалися з погрозами або зазнавали нападів у присутності поліції з боку протестувальників, що підтримують підозрюваних на суді.

«Ми закликаємо владу гарантувати безпеку присутніх на судах і притягнути винних у цих атаках до відповідальності», – вказали у місії ООН з прав людини.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. Слідство щодо замовників та організаторів цього злочину триває.

2 липня в поліції повідомляли, що «справа Шеремета» готова для передачі до суду.​

read more

Законопроєкт Бужанського, падіння рейтингів та зарплати депутатів: пресконференція Дмитра Разумкова (відео)

20 липня спікер парламенту Дмитро Разумков зібрав журналістів у стінах сесійної зали Верховної Ради для підсумкової пресконференції. Що думає голова Ради про законопроєкт «слуги народу» Максима Бужанського про мову? Чи вважає за необхідне підняття зарплат для народних депутатів? Як пояснює високий рівень недовіри до Верховної Ради? Та які політичні амбіції і плани має сам? На ці та інші теми Дмитро Разумков спілкувався зі ЗМІ майже дві години. Радіо Свобода зібрало всі найважливіші та найцікавіші його відповіді у короткому огляді на 9 хвилин.

read more

Іранське суспільство й досі хоче почути від влади: чому був збитий український літак (відео)

20 липня у Франції розпочалася процедура дослідження «чорних скриньок» збитого в Ірані літака «Міжнародних авіаліній України». З моменту катастрофи пройшло вже кілька місяців, однак в іранському суспільстві питання справедливості та відповідальності влади Ірану за збиття українського «Боїнга» не зникає. Хештег #ЧОМУвиЗБИЛИ, який адресується іранській владі, досі актуальний навіть під час пандемії коронавірусу. Чому катастрофа українського літака досі важлива для іранського суспільства? Про це розповідає Ханна Кавіані, журналістка Іранської служби Радіо Свобода.

read more

Держдепартамент США оголосив про нові санкції проти лідера Чечні Кадирова

Державний департамент США 20 липня запровадив додаткові санкції проти Рамзана Кадирова, голови Чеченської республіки в складі Росії, «за численні грубі порушення прав людини».

Як заявив Держдепаратмент, упродовж понад десятка років підтримуваний Москвою лідер російського регіону на Північному Кавказі несе відповідальність за зловживання, включаючи вбивства і тортури.

Санкції також поширюються на дружину чеченського лідера Медні Кадирову і його дочок – Айшат і Каріну Кадирових. Санкції передбачають, зокрема, заборону на в’їзд в США і ділові контакти, а також заморожування активів на території Сполучених Штатів. Раніше стосовно Кадирова були введені економічні санкції.

У повідомленні Держдепартаменту США є заклик до інших країн вжити схожих заходів щодо Рамзана Кадирова.

Також Держдепартамент висловив стурбованість тим, що Кадиров використовує пандемію коронавірусу як привід для здійснення нових порушень прав людини в Чечні.

Сам Кадиров відреагував на останні санкції у своєму Telegram-каналі словами:  «Помпео, ми приймаємо бій. Це буде цікаво».

Вашингтона вже застосував кілька рівнів санкцій проти Кадирова і його соратників.

Правозахисні організації та міжнародні спостерігачі пов’язують персону Кадирова із жахливими зловживаннями щодо ЛГБТІ, правозахисників, ЗМІ та будь-яких засобів інакомислення проти авторитарного і корумпованого правління чеченського лідера.

read more

Путін прибув у Крим закладати будівництво військових кораблів. МЗС України і дипломати США відреагували

Президент Росії Володимир Путін прибув у понеділок в анексований  Крим, щоб у Керчі взяти участь в церемонії започаткування будівництва бойових кораблів для ВМФ Росії.

«Що стосується Криму, то цьогоріч ми ухвалили рішення надати особливу підтримку. Це пов’язано із тим, що тут витрати дещо вищі. Вирішили субсидіювати 30 відсотків вартості судна для тих судновласників, які хочуть замовити в Криму свої майбутні судна – малотоннажні, середньотонажні, рибальські», – сказав Путін на суднобудівному заводі «Залив».

МЗС України висловило протест через візит Путіна в анексований Крим.

«МЗС України неодноразово підкреслювало і продовжує дотримуватися принципової позиції про неприпустимість неузгоджених з українською стороною відвідувань російськими посадовими особами території України в її міжнародно визнаних кордонах, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь», – йдеться в заяві міністерства.

Також у відомстві вчергове засудили заходи Росії із мілітаризації Криму і зазначили, що такі дії загрожують безпеці в регіоні.

Посольство США в Україні також заявило про неприпустимість будівництва військових кораблів Росії на анексованій території Криму.

«Самовільне будівництво Росією військових кораблів на суверенній українській території, силоміць захопленій нею, вкотре порушує міжнародні норми. Санкції залишаться в силі, допоки Росія не поверне Україні контроль над Кримом і не виведе свої сили з Донбасу», – наголосили дипломати у твітері.

Поїздка президента Росії в Керч була запланована 16 липня, однак її перенесли через нараду з бюджетних питань.

Востаннє Путін був на анексованому півострові 18 березня. Тоді він прибув до Севастополя. Перед цим 9 січня президент Росії також побував у Севастополі. Путін спостерігав за перебігом спільних навчань Північного і Чорноморського флотів Росії в Чорному морі з борту ракетного крейсера «Маршал Устинов». 10 січня президент Росії провів у Ялті нараду з підконтрольними Кремлю керівниками Криму і Севастополя з питань «соціально-економічного розвитку півострова».

read more

Військові підтвердили, що передане бойовиками тіло належить медику, який загинув на Донбасі 13 липня

У 35-й бригаді морської піхоти підтвердили, що тіло, яке російські гібридні сили передали українським військовим на КПВВ «Мар’їнка» 17 липня, вдалося ідентифікувати. Як вказали військові у коментарі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода), загиблим виявився бойовий медик 137-го батальйону бригади Микола Ілін.

36-річний сержант Микола Ілін був родом з Білорусі, звідки, за версією друзів, поїхав через політичні переслідування. Медик мав громадянство Естонії, але жив у Білій Церкві Київської області. Побратими загиблого відгукуються про нього як про веселу і комунікабельну людину, яка вільно володіла кількома мовами.

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли гуманітарну групу, марковану білими касками та білими пов’язками на бронежилетах, яка мала евакуювати тіло загиблого командира взводу під селом Зайцеве. В ООС зазначили, що для цієї операції українська сторона отримала гарантії тиші, але в сірій зоні була влаштована засідка. Внаслідок обстрілу військовий медик загинув, а сержант був поранений (його доля наразі невідома). Тіло командира взводу, за яким ішла група, 15 липня було передане ЗСУ російськими гібридними силами. Загиблий – лейтенант Дмитро Красногрудь. 

17 липня російські гібридні війська передали українським військовим тіло неідентифікованої людини, яким виявився бойовий медик Микола Ілін.

read more

У Саудівській Аравії госпіталізований король Салман

Король Саудівської Аравії Салман був госпіталізований до лікарні в столиці країни Ер-Ріяді, повідомив 20 липня Королівський суд.

84-річний правитель «прийнятий сьогодні в спеціалізовану лікарню короля Фейсала в Ер-Ріяді на кількох медичні аналізів через холецистит», ідеться в офіційному повідомленні для преси.

Саудівська Аравія рідко повідомляє про стан здоров’я монарха, який є керівником країни з 2015 року. У короткій заяві немає інших деталей.

Запланований візит прем’єр-міністра Іраку Мустафи аль-Кадімі до Саудівської Аравії, який мав розпочатися 20 липня, перенесений, повідомляє міністерство закордонних справ королівства. Саудівський монарх має абсолютні повноваження в країні, яка є одним із провідних світових виробників нафти та найбільшою економікою арабського світу.

У 2017 році Саудівська Аравія спростувала повідомлення засобів інформації, що монарх планував зректися влади на користь свого сина, 34-річного принца Мохаммеда бін Салмана, якого вважають фактичним правителем.

read more

Вперше за 12 років Лукашенко призначив посла Білорусі в США

Президент Білорусі Олександр Лукашенко призначив нинішнього заступника міністра закордонних справ Олега Кравченка головою білоруської дипломатичної місії в США. Ця посада залишалася вакантною протягом 12 років після вислання послів із столиць двох країн на прохання офіційного Мінська.

Раніше президент США Дональд Трамп призначив заступника помічника держсекретаря з питань європейських справ Джулі Фішер на посаду посла в Білорусі.

Про відновлення дипломатичних представництв на рівні послів у Мінську та Вашингтоні було оголошено минулого року, коли Олександр Лукашенко зустрівся із заступником держсекретаря США Девідом Гейлом.

Тим часом Державний департамент США висловив глибоку стурбованість повідомленнями про арешти мирних активістів та журналістів у Білорусі. Сполучені Штати вважають надзвичайно важливим забезпечити рівні умови для всіх охочих балотуватися на президентських виборах.

Також у понеділок Лукашенко призначив послів у Австрії (за сумісництвом – Словенії), Великобританії, Казахстані та Нідерландах.

read more

Вода з артезіанських свердловин Криму непридатна для пиття – ексголова Рескомводхоспу АРК

У Криму тільки за два останні роки мінералізувалися понад сотню артезіанських свердловин. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії сказав ексголова Республіканського комітету Автономної республіки Криму з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександр Лієв.

Він також додав, що засоленість і мінералізація свердловин стануть дуже помітним явищем на півострові, особливо в степовому Криму.

«Це таке явище, яке всюди відбувається, а в Криму це явище відновилося, адже 50 років ми з цим не стикалися. Артезіанським свердливинам в Криму 50 років, в них був термін експлуатації 15-20 років. Після цього свердловини оновлювали і вони далі працювали. Тепер оновленню ці свердловини не підлягають, адже сам водний ресурс стає непридатних для питних потреб», – пояснив Лієв.

Читайте також: Росія знайшла воду у Криму. Чи вистачить підземних джерел?​

Ще в 2015 році колегія російського Державного комітету водного господарства дійшла висновку, що вода на анексованому півострові мінералізується і, якщо нею политвати, це може призвести до засолення ґрунту та втрати врожаю.

29 червня Крим.Реалії повідомили, що в Криму через нестачу води почали відкачування води з Іванівського водозабору для забезпечення Сімферополя. Як пояснив керівник підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов, ведеться відкачка артезіанської води. При цьому російський «глава Криму» Сергій Аксьонов запевнив, що «ніякої екологічної загрози це не несе».

 

У Херсонській облдержадміністрації 4 квітня повідомили про наповнення Північно-Кримського каналу і запевнили, що в анексований Крим вода через канал не надходить.

У Постійному представництві президента України в АРК також повідомили, що постачання води в анексовані Росією Крим і Севастополь через Північно-Кримський канал можливе тільки після деокупації півострова.

 

read more

Іран заявляє про страту обвинуваченого в передачі США та Ізраїлю інформації про Сулеймані

Судова влада Ірану 20 липня заявила про страту чоловіка, якого визнали винним в передачі Сполученим Штатам та Ізраїлю інформації про генерала Касема Солеймані, вбитого американським авіаударом на початку року.

«Вирок Махмуду Мусаві-Маджду був виконаний вранці понеділка за звинуваченням у шпигунстві, відтак справу про його зраду власної країни закрито назавжди», – йдеться в заяві на сайті судової влади Ірану Mizan Online.

Читайте також: Дослідження «чорних скриньок» збитого літака МАУ розпочнеться в Парижі 20 липня – Канада​

В червні іранська влада заявила, що Мусаві-Маджд передав інформацію про місце перебування командира елітного підрозділу «Аль-Кудс» корпусу «Вартових ісламської революції» Касема Солеймані, який загинув у Багдаді в січні 2020 року.

14 липня Іран заявив про страту колишнього співробітника Міністерства оборони Рези Азґарі, якого визнали винним у продажі інформації американському Центральному розвідувальному управлінню.

read more

Дослідження «чорних скриньок» збитого літака МАУ розпочнеться в Парижі 20 липня – Канада

Французьке Бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації зранку 20 липня розпочне дослідження «чорних скриньок» збитого в Ірані літака «Міжнародних авіаліній України», повідомив у твітері міністр закордонних справ Франції Жан-Філіп Шампань.

«Ми отримали підтвердження, що «чорні скриньки» рейсу № PS752 прибули до Парижа, де їх, як очікується, доставлять у Бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації завтра вранці на аналіз. Чиновники з Ради з транспортної безпеки Канади також будуть присутні», – наголосив пізно ввечері 19 липня керівник зовнішньополітичного відомства Канади, багато громадян і жителів якої стали жертвами трагедії поблизу Тегерана.

 

У суботу, 18 липня, передачу «чорних скриньок» Франції підтвердили офіційні особи Ірану. А в Національній авіаційній організації Ірану пояснили, чому понад шість місяців знадобилося для надсилання на міжнародну експертизу «чорних скриньок» збитого на початку січня 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України».

 

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

read more

Twitter: Hack Hit 130 Accounts; Company ‘Embarrassed’

Twitter says the hack that compromised the accounts of some of its most high-profile users targeted 130 people. The hackers were able to reset the passwords of 45 of those accounts.  
 
The San Francisco-based company said in a blog post Saturday that for up to eight of these accounts the attackers also downloaded the account’s information through the “Your Twitter Data” tool. None of the eight were verified accounts, Twitter said, adding that it is contacting the owners of the affected accounts.  
“We’re embarrassed, we’re disappointed, and more than anything, we’re sorry. We know that we must work to regain your trust, and we will support all efforts to bring the perpetrators to justice,” Twitter said in the blog post.  
 
The July 17 attack broke into the Twitter accounts of world leaders, celebrities and tech moguls in one of the most high-profile security breaches in recent years. The attackers sent out tweets from the accounts of the public figures, offering to send $2,000 for every $1,000 sent to an anonymous Bitcoin address.
 
It highlighted a major flaw with the service millions of people have come to rely on as an essential communications tool.
 
Allison Nixon, chief research officer at cybersecurity firm 221B said in an email Sunday that the people behind the attack appear to have come from the “OG” community, a group interested in original, short Twitter handles such as @a, @b or @c, for instance.  
 
“Based upon what we have seen, the motivation for the most recent Twitter attack is similar to previous incidents we have observed in the OG community — a combination of financial incentive, technical bragging rights, challenge, and disruption,” Nixon wrote.
 
“The OG community is not known to be tied to any nation state. Rather they are a disorganized crime community with a basic skillset and are a loosely organized group of serial fraudsters.”
 
While this attack did not appear go further than the Bitcoin ruse — at least for now — it raises questions about Twitter’s ability to secure its service against election interference and misinformation ahead of the U.S. presidential election.  
 
“Entire markets and potentially elections may be manipulated or altered in this way,” Nixon said. “Victims of account takeovers generally do not know that the fraud has occurred, and generally cannot take security precautions to prevent it.”
 

read more

Віцеспікерка Верховної Ради розповіла про особливості цьогорічного Українського жіночого конгресу

Під час цьогорічної зустрічі Українського жіночого конгресу серед іншого обговорюватимуть проблеми, з якими зустрічаються жінки під час місцевих виборів, заявила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Зараз ми говоримо про те, що це один із проміжних конгресів, де ми підбиваємо ті чи інші актуальні теми, і ми їх повинні проговорювати. Перш за все це теми, наприклад, місцевих виборів. І ми хочемо почути і про те, як вже зараз відчувають по цьому закону, як він почне працювати, як це відчувають жіночі лідерки на місцях, жінки, які працюють в політичних партіях», – сказала Кондратюк в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Вона вважає, що «жінки не мають фінансового механізму пробитися».

«Це те, чому вважається чоловічою справою йти в органи місцевого самоврядування працювати або в політику. Це завжди мусить бути якийсь фінансовий ресурс. У жінок його немає. Це теж пов’язано з чим? З економічною сферою, де вони працюють», – додала Кондратюк.

Український жіночий конгрес відбудеться 23 липня в онлайн-режимі.

 

read more

Віцеспікерка Ради анонсувала законодавство, щоб «і чоловік, і дружина могли йти у декрет»

У Верховній Раді працюють над законодавством, щоб «і чоловік, і дружина могли йти у декрет», повідомила віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Чому ви не можете побути у декреті місяць, наприклад, а потім дружина місяць у декреті? До речі, законодавство це теж ми зараз хочемо ухвалити, щоб мали можливість і чоловік, і дружина йти у декрет. Нічого тут складного немає. Це просто такі ментальні матріархальні якісь вже стереотипи, які в нас навіяли», – сказала Кондратюк в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Що треба, аби чоловік пішов у декрет?

read more

Білорусь: у Мінську відбулися масові акції на підтримку суперниці Лукашенка на виборах

У столиці Білорусі Мінську та Дзержинську відбулися масові акції на підтримку Світлани Тихановської, суперниці чинного президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах.

Раніше опозиціонери Віктор Бабарико та Валерій Цепкало заявили, що підтримають Тихановську на виборах після відмови Центральної виборчої комісії реєструвати їх кандидатами в президенти.

Тихановська заявила кільком тисячам людей на акції, що Бабарика та Цепкала не зареєстрували через страх з боку влади.

«Вони бачать загрозу для влади, але вони не зрозуміли, що загроза не в кандидатах, а в самому народі, який стомився жити в приниженні та страху», – сказала Тихановська.

Мітинг був санкціонований. Поліція не втручалася в акцію.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня. Лукашенко перебуває на президентській посаді з 1994 року.

read more

Соцопитування: Байден продовжує збільшувати відрив від Трампа

Майбутній кандидат в президенти США від Демократичної партії Джо Байден продовжує збільшувати відрив від чинного президента США та свого опонента на виборах Дональда Трампа, свідчать дані соціологічного опитування, яке провели на замовлення ABC News та Washington Post.

На виборах Байдена готові підтримати 55 відсотків зареєстрованих виборців, Трампа – 40 відсотків.

У березні різниця в рейтингу кандидатів була мінімальною – 49 проти 47 відсотків на користь Байдена. Уже через два місяці демократа готові були підтримати 53 відсотки виборців, Трампа – 43 відсотки.

Опитування проводили 12-15 липня. У ньому взяли 1006 респондентів, включно з 845 зареєстрованими виборцями. Похибка в результатах опитування зареєстрованих виборців сягає 3,5%.

На початку червня віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії. Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп також здобув необхідну кількість голосів делегатів для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.

read more

У штабі ООС кажуть, що бойовики пропускають людей через КПВВ на Донбасі за списками

Командування операції Об’єднаних сил повідомило, що отримало від Тристоронньої контактної групи інформацію про те, що проросійські бойовики здійснюють пропуск людей через КПВВ на Донбасі за спискаами. 

«У зв’язку з цим інформуємо про те, що збройні формування РФ можуть не пропускати людей через лінію розмежування, спираючись на дані списків. Просимо врахувати цю інформацію під час планування поїздок», – йдеться в повідомленні.

У штабі запевнили, що українська сторона надалі проводить пропускні операції та в умовах карантину надає можливість переміщення через КПВВ «Станиця Луганська», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» у визначений час.

Бойовики на своїх сайтах пишуть, що для на в’їзду на непідконтрольні українській владі території, людині треба подавати запит через сайт так званого «голови ДНР» і «оперативний штаб» бойовиків, і лише після їхнього розгляду, дається відповідь щодо права в’їзду.

Пункти пропуску на Донбасі почали відновлювати роботу в червні. До цього їхня робота була обмежена у зв’язку з пандемією COVID-19.

read more

Віцеспікерка Ради сподівається «виписати» закон про опозицію до наступної сесії парламенту

 

Віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк в інтерв’ю Радіо Свобода висловила сподівання, що закон про опозицію вдасться «виписати» до наступної сесії парламенту, яка розпочинається у вересні.

«Ми почали розробляти закон про опозицію. Причому ми почали розробляти разом з більшістю і з меншістю, всі представники фракцій. До речі, це теж дуже і дуже хороші кроки. Я дуже сподіваюся, що ми його випишемо до наступної сесії Верховної Ради», – сказала Кондратюк в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Вона вважає, що під час обговорень законопроєкту є «добра комунікація».

 

Законопроєкти про опозицію подавалися останніми роками до Верховної Ради України вже не раз, але жоден із них досі не був ухвалений.

 

read more

У російському Хабаровську тривають акції протесту на підтримку місцевого губернатора

У російському місті Хабаровську, що на Далекому Сході, 19 липня люди зібралися на протест проти арешту місцевого губернатора Сергія Фургала. Протести тривають вже дев’ятий день.

Тисячі людей вийшли на вулиці сьогодні у Хабаровську, Владивостоку, Комсомольську-на-Амурі і Біробіджані.

Акції не були узгоджені з місцевою владою. Після них поліцейські затримали декілька активістів в Біробіджані і у Владивостоці.

18 липня у Хабаровську, за офіційними даними, на вулиці вийшли понад 9 тисяч протестувальників. Організатори стверджують, що в акції взяли участь кілька десятків тисяч осіб. Протести також не були узгоджені з владою, про затримання не повідомлялося.

Напередодні ФСБ заявила, що на мітингу в Хабаровську нібито готували теракт. Крім того, влада Хабаровського краю повідомила, що розглядає можливість повернення до жорсткого карантину.

Губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів в 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

За однією з версій, причиною арешту Фургала могло стати його небажання продавати свою частку власності заводу «Амурсталь». За інформацією місцевих ЗМІ, 25% акцій підприємства належать Ларисі Стародубовій, колишній дружині Фургала. 75% належать Павлу Бальскому, якого пов’язують з братами Ротенбергами.

11 липня почалися протести на підтримку політика. У минулі вихідні акції стали наймасовішими на Далекому Сході за кілька років. Тоді на центральну площу Хабаровська вийшли від 10 до 12 тисяч людей. Після цього менші за кількістю учасників акції тривали весь тиждень.

read more

Колишній керівник Wirecard, який перебуває в розшуку, зараз у Білорусі або Росії – ЗМІ

Колишній операційний директор німецької фінтех-компанії Wirecard Ян Марсалек, який перебуває в розшуку, зараз у Білорусі або Росії, пише німецьке видання Der Spiegel.

Точне місцеперебування Марсалека невідоме з 18 червня. Саме тоді його бачили востаннє.

Використовуючи дані про подорожі, видання Der Spiegel та розслідувачі Bellingcat 18 липня повідомили, що Марсалек прибув приватним літаком до Мінська 19 червня, незабаром після півночі.

Журналісти Der Spiegel пишуть, що в базах даних про подорожі немає інформації про те, що Марсалек не вилітав з Мінська. На їхню думку, це свідчить, що він залишається в Білорусі чи Росії, оскільки контроль на кордоні між цими країнами є пом’якшеним.

Після колапсу Wirecard – платіжного оператора та постачальника фінансових послуг – були чутки, що Марсалек втік на Філіппіни, а звідти – до Китаю. Водночас Bellingcat вважає, що таку інформацію поширювали спеціально.

Криза навколо Wirecard виникла в червні, коли аудитори виявили «діру» на рахунках компанії в розмірі 1,9 мільярда євро.

Німецька та австрійська влада розшукує австрійця Марсалека за підозрою в шахрайстві та привласненні чужого майна. Після колапсу Wirecard правоохоронці почали досліджувати інші бізнеси Марсалека та його політичні інтереси.

Британська газета Financial Times 10 липня писала, що Марсалек – у фокусі щонайменше трьох західних розвідувальних агентств через його зв’язки з громадянами та мережами, пов’язаними з російською розвідкою.

Російська та білоруська влада наразі не коментували інформацію про можливе перебування Марсалека на території їхніх країн.

read more

Керівництво парламенту виступає за розробку механізму відкликання міністрів з уряду

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода висловила переконаність у необхідності розробки і реалізації законодавчого механізму з відкликання із посад урядовців Кабінету міністрів.

«Коли ми говоримо про комунікацію, про контрольну функцію парламенту, ми кажемо, що вперше ми (треба віддати належне більшості) ведемо мову про закон про інтерпеляцію. Це так звана процедура, коли парламент може викликати того чи іншого міністра, заслухати його. Якщо він не справляється зі своєю роботою, діяльністю, то є можливість навіть його відкликати. Тому що насправді парламент ніби призначає уряд, призначає міністрів, а відкликати немає можливості», – заявила Кондратюк.

За її словами, такий закон вже діє в багатьох країнах, в тому числі – Східної Європи.

Термінів, коли відповідний механізм може бути реалізований в Україні, віцеспікерка не назвала.

Олена Кондратюк від «Батьківщини» є другим віцеспікером Верховної Ради України з 29 серпня 2019 року.

read more

Віцеспікерка назвала поспішним ухвалення Радою закону про гральний бізнес

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментувала легалізацію Верховною Радою грального бізнесу в Україні, назвавши рішення поспішним.

«Чого його (закон – ред.) так швидко треба було ухвалювати – це взагалі загадка велика… Що стосується азартних ігор? Я не впевнена і точно думаю, що це не пов’язано з фінансуванням місцевих виборів. Тому що те, що закладено в законі про азартні ігри, до речі, тексту якого теж повністю не видно, треба буде його достеменно прочитати, але тим не менше, там є перехідний період у два роки, коли створюється спеціальна наглядова рада, яка буде спостерігати за тим, як ведуться, і ефективно контролювати, як, наприклад, ведеться онлайн-казино, казино, які повинні відкритися, гральні автомати, букмекерство, онлайн-покер і так далі. Тобто створюється величезна на центральному рівні структура, яка повинна слідкувати за цими процесами», – заявила Кондратюк.

Вона додала, що, перш ніж ухвалювати такий закон, влада мала б спитати громадську думку.

«А місцевих органів спитали, чи вони хочуть мати там десь у себе в містах чи десь в районах, чи в областях ці місця, де люди можуть приходити і грати, вже не говорячи про ці гральні автомати? А в людей спитали, де ці люди будуть бігти в ці ломбарди і закладати останнє, що в них є?», – зазначила віцеспікерка.

14 липня Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу в Україні, що дозволяє організацію та проведення азартних ігор у казино, у залах гральних автоматів, у мережі Інтернет (зокрема покер), букмекерську діяльність тощо. Законопроєкт також передбачає створення реєстру осіб, яким обмежені доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

З 2009 року в Україні офіційно заборонений гральний бізнес, однак експерти вказують, що він просто перейшов працювати в «тіні».

read more