політика, бізнес, народ

Посиланням на сусідню державу «не можна заглушити голос багатотисячних протестів», заявив Офіс президента України Володимира Зеленського у зверненні до влади Білорусі.

На думку ОП, сьогодні в Мінську «практично офіційно прозвучало, що нібито керівництво України «наказує» провести нові вибори в Білорусі».

«Це не просто відверта неправда. Це свідоме нагнітання. Свідома провокативна поведінка. Для чого? Чи навіть не так: до чого тут Україна, якщо події стосуються суто Білорусі та внутрішньої недовіри?» – заявили в Офісі президента.

Україна «точно поважає і географічні, й політичні кордони кожної нації та не втручається у вирішення питань про вибори або чиюсь перемогу на них».

«Безсумнівно, посиланням на ту чи іншу сусідню державу не можна заглушити голос багатотисячних протестів своїх же співгромадян. Якщо довіри немає, – а світ бачить, що довіри й близько немає – то цей дефіцит несправедливими звинуваченнями на адресу «керівництва іншої країни» не заповнити. Швидше, можна викликати ще більшу недовіру», – додали в ОП.

Офіс Зеленського заявив, що офіційний Мінськ, «безвідповідально звільнивши «вагнерівців», продемонстрував, що «історична близькість наших двох народів та принцип взаємної допомоги сусідів для нього особисто нічого не вартує».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

16 серпня Лукашенко попередив протестувальників:«загубите першого президента – будете стояти на колінах, як в Україні».

 
…

Видання «Українська правда» та її проєкт «Європейська правда» вирішили називати Олександра Лукашенка особою, «що виконує обов’язки президента Білорусі», а після інавгурації – «самопроголошеним» президентом, повідомив редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко.

«Європейська правда» та «Українська правда» спільно домовилися привести у відповідність до реалій те, як ми позначаємо у новинах білоруського правителя. Відсьогодні у наших виданнях він буде згадуватися як особа, «що виконує обов’язки президента Білорусі». Після інавгурації – статус Олександра Лукашенка, звісно ж, зміниться на «самопроголошений», – написав Сидоренко у фейсбуці.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

У центрі Києва 16 серпня пройшла хода на підтримку учасників антивладних протестів у білорусі. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, близько сотні людей із біло-червоними прапорами йшли центром Києва – від Михайлівської площі до посольства Білорусі в Україні, де пройшов мітинг.

Серед лозунгів, які звучали від активістів, були: «Живе Білорусь», «Лукашенко, йди», «Відпускай» (йдеться про затриманих у Білорусі людей).

Серед учасників є як громадяни України, так і білоруси, які з різних причин перебувають в Україні. 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…

Міністерство закордонних справ прокоментувало результати виборів та протести в Білорусі. В заяві від 15 серпня МЗС не зазначає, чи визнає результати президентських виборів, згідно з якими перемогу здобув чинний очільник Білорусі Олександр Лукашенко.

Натомість у відомстві вказують на те, що цим результатам не довіряє білоруська громадськість.

Читайте також: Лідери країн Балтії закликали до перевиборів у Білорусі

«МЗС України констатує, що офіційно оприлюднені результати виборів президента Республіки Білорусь не викликають довіри в білоруському суспільстві. Ми загалом поділяємо позицію, висловлену Європейським Союзом щодо виборів в Білорусі. Україна надзвичайно занепокоєна випадками необґрунтованої жорстокості правоохоронців щодо громадян, які беруть участь у протестах, представників ЗМІ та іноземців», – йдеться в повідомленні дипломатичної установи.

Офіційний Київ закликає білоруську владу «не допустити подальших переслідувань своїх опонентів і тих громадян Білорусі, які вийшли на вулиці міст продемонструвати свою позицію», а також розслідувати насильство проти учасників протестів.

«Україна вважає Білорусь особливо близькою країною і готова докласти усіх зусиль, щоб допомогти їй пройти цей складний етап без ослаблення суверенітету, врегулювати кризу з дотриманням основоположних прав і свобод громадян», – стверджують у МЗС.

Водночас відомство не уточнює, чи стосується його підтримка позиції Євросоюзу також і підтримки санкцій, якщо блок їх запровадить.

14 серпня міністри закордонних справ Європейського союзу ухвалили рішення в принципі про нові санкції проти Білорусі та її керівництва і доручили робочим групам розробити списки тих, хто підпаде під санкції за насильство проти білоруських протестувальників. А кілька лідерів країн ЄС закликали до проведення нових, демократичних виборів в Білорусі під наглядом міжнародних спостерігачів.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Читайте також: «Нам соромно»: білоруси відмовляються від державних нагород та премій, ідуть із держслужби

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.
…

Економіка України почала відновлюватися в третьому кварталі 2020 року, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 15 серпня.

За словами голови уряду, на економічну ситуацію позитивно впливає збір урожаю, який перенісся з другої чверті року на третю «через погодні умови». Він вказав на прогноз Міністерства економічного розвитку і торгівлі, згідно з яким протягом наступних трьох років ВВП зростатиме на понад 4% щорічно.

Шмигаль також вказав на показники програми кредитування «5-7-9».

«Загальний об’єм позик для малого та середнього бізнесу вже склав 4,2 млрд грн. 75% всіх кредитів для МСБ з лютого було видано саме в межах програми «5-7-9%». Найбільше кредитів видано українським фермерам – 57%, ще 17% – це торгівля і 6% – це промисловість», – стверджує прем’єр-міністр.

За даними Державної служби статистики, реальний ВВП України в другому кварталі змешився на 9,9% порівняно з першим кварталом 2020 року (з урахуванням фактору сезонності) і на 11,4% – порівняно з другим кварталом 2019 року.

 
…

Активісти з допомогою повітряних кульок запустили український прапор над окупованим Росією Кримом. Про це у фейсбуці повідомив колишній політв’язень Володимир Балух.

«Друзі! Побратими! Україно! Наш прапор вже над Кримом! Емоції неймовірні! Зараз запускатимем повітряну пошту з листівками! Разом ми сила! Україна переможе!» – написав Балух.

25-метровий національний прапор запустили біля пункту пропуску «Чонгар».

«Це скоріш не ідея, а спільний поклик нас, кримців, які змушені були з різних причин покинути територію окупованого нашого півострова. А чому сьогодні? Все дуже просто. У нас 23 числа День державного прапора України і саме напередодні хотілося запустити цей прапор. А сьогодні вітер наш, небо чисте, видно буде здалеку. Люди наші там на окуповані території чекають від нас світлого посилу», – розповів Балух в ефірі «5 каналу».

1 серпня на адмінкордоні анексованого Криму з Херсонською областю десятки байкерів передали херсонським прикордонникам український прапор у рамках щорічного всеукраїнського «Мотопробігу Єдності».

 
…

Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера».

«Наслідки цього рішення будуть трагічними. Ми розуміємо, що «вагнерівці» все одно повернуться до свого звичного заняття – розповсюдження війни. Дай Боже, щоб білоруській владі не довелося й на своїй території отримати ще один палаючий, знекровлений Донбас, створити який всі ці «вагнерівці» дуже добре вміють. Бо вони – це ж про експансіонізм і насилля», – мовиться на сторінці Зеленського у фейсбуці.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що віддавши «вагнерівців» Росії, влада Білорусі ухвалила неправове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком по відношенню до України

32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії. 33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.

6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії, щоб розібратися з ситуацією.

Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».

При цьому генпрокурор України Ірина Венедіктова не отримувала офіційного запрошення від білоруської сторони, повідомили напередодні в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.
…

Заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров вважає, що українській владі потрібно бути «більш рішучою і наполегливою», як в питаннях обміну утримуваними особами з внесенням до списків ув’язнених у Росії кримських татар, так і загалом у діях і переговорах щодо повернення під контроль українських територій.

Так Умеров прокоментував інформацію щодо нового списку українців, який нібито підготовлений для чергового обміну утримуваними особами.

«Тепер заговорили, в черговий раз, про обмін. Навіть узгоджений список на 100 чоловік є. Цікаво, є там хтось із Криму? А кримські татари є? Чи знову немає?» – написав він у фейсбуці.

Умеров вважає, що проведенням постійних обмінів «перемоги не досягти».

«Без Криму немає України. Без ефективної підтримки в світі Крим не повернути. Україні необхідно бути більш рішучою і наполегливою у відносинах з лідерами провідних країн. До Росії ж, необхідно ставитися як до супротивника у війні і як до країни-агресора. Ніяких контактів, крім питань щодо виведення військ і відновлення територіальної цілісності України. Обміном заручниками перемоги не досягти. «Обмінний фонд» Росія дуже швидко відновлює», – написав він, зазначивши, що живе надією, що територіальна цілісність України відновиться.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що зустріч Тристоронньої контактної групи в Мінську відбудеться 18 серпня.

«Одне з головних питань – продовження режиму тиші і питання обміну. Ми до ОБСЄ вже в цьому форматі передали новий список, ОБСЄ підтвердила вже список на обмін, там більше ста людей. Зараз ми чекаємо з тієї сторони, що вони теж нададуть свій погоджений список. Потім ОБСЄ повинна визначитися в нашому форматі, Україна-Росія-ОБСЄ, коли може технічно вже проводитися обмін», – заявив президент, не уточнивши, кого саме має на увазі під «тією стороною».

У Міністерстві закордонних справ України готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений за рахунок ініціатив від РНБО, уряду і Офісу президента.

Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що не бачить Росію у створенні міжнародного майданчика з питання деокупації Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

235 людей значаться як незаконно позбавлені волі підтримуваними Росією бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР» станом на 14 серпня, повідомила Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«За даними інформаційного обліку Об’єднаного центру, на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях значаться як незаконно позбавлені волі 235 осіб», – йдеться в повідомленні.

При цьому в СБУ додали, що «питання звільнення громадян України, яких було незаконно позбавлено волі правоохоронними та судовими органами Російської Федерації, виносяться на рівень міжнародних контактів і вирішуються за участю Міністерства закордонних справ України».

Напередодні адвокат одного з кримчан, якого в Росії судять за статтею про «державну зраду», Микола Полозов повідомив, що всього в Росії і окупованому Криму утримують 133 українських політв’язнів.

Станом на 30 квітня СБУ повідомляла, що незаконно позбавленими волі на окупованих територіях Донбасу вважалися 241 людей, а на початку року – 184. 

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів. 

За його словами, президент України Володимир Зеленський в останній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним ініціював обговорення звільнення 22 кримських татар, яких ув’язнили в анексованому Росією Криму. 

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» заявили, що українська сторона передала 14 осіб.

 
…

Секретар РНБО Олексій Данілов напередодні прокоментував рішення влади Білорусі передати Росії затриманих раніше бойовиків приватної військової компанії «Вагнера».

«На жаль, влада Білорусі ухвалила не правове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком по відношенню до України», – зазначив він.

Данілов вважає, що це рішення негативно позначиться на українсько-білоруських відносинах, оскільки «Україна зібрала достатньо доказів щодо участі бійців «Вагнер» у збройному конфлікті на Донбасі в складі незаконних збройних формувань Російської Федерації». Запит на їх екстрадицію Офіс генпрокурора надіслав ще 11 серпня. Як зазначається у повідомленні, «всім цим 28 особам, серед яких дев’ять громадян України, було обґрунтовано повідомлено про підозру в участі у терористичній організації (ч. 1 ст. 258-3 КК України)».

«Зі своєї сторони хочемо зазначити, що Україна знайде час і можливість, маючи доказову базу, притягувати всіх винних у скоєнні злочинів на нашій території до кримінальної відповідальності, в якій би далекій країні вони не переховувалися», – наголосив Секретар РНБО України.

32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії. 33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.

6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії, щоб розібратися з ситуацією.

Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».

При цьому генпрокурор України Ірина Венедіктова не отримувала офіційного запрошення від білоруської сторони, повідомили напередодні в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.
…

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала подання до Вищої ради правосуддя про тимчасове відсторонення з посад голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та його колег. Це підтвердив сам Вовк у повідомленні у фейсбуці.

Кілька засобів інформації, зокрема, «Українська правда», з посиланням на власні джерела, пишуть, що подання до Вищої ради правосуддя Венедіктова підписала 14 серпня.

Крім того, 17 серпня в Офісі генерального прокурора планують надсилати клопотання про дозвіл на затримання і взяття під варту Вовка та інших суддів ОАСК на підпис керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому.

Сам Вовк у соцмережі повідомив, що «це дуже хороша новина».

«Ми більш ніж будь-хто інший зацікавлені в тому, щоб НАБУ отримало можливість довести всі їхні абсурдні звинувачення. Щоб вони не розповідали ЗМІ про те, що їм хтось заважає і що нас хтось «покриває». У НАБУ дуже хотіли, щоб прокурор підписала подання – прокурор підписала. Це насправді ніяк не вплине на розслідування», – твердить Вовк.

Вранці 12 серпня Вовк заявляв про готовність прийти на допит до Національного антикорупційного бюро України в разі, якщо НАБУ вручить йому «повідомлення про підозру в установленому законом порядку».

Напередодні НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме.

У відповідь Вовк заявив про тиск на суд і стверджував, що йому ніхто не вручав ані повісток, ані підозр.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро заявили, що повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

 
…

У Дніпрі 14 серпня відбулася акція на підтримку білоруського народу. На Європейській площі міста зібралося близько сотні людей із прапорами України та Білорусі.

У руках вони тримали плакати з написами «Живє!», «Накіпела!» тощо.

Частина жінок, за прикладом білоруських протестувальниць, була одягнена в біле й тримала в руках квіти.

За словами одного з організаторів акції Владислава Мельничука, наразі білоруси борються за свою незалежність проти диктатури так само, як українці в 2013–2014 роках, і українці мають їх підтримувати.

«Не один білорус воює за нашу Незалежність. Передусім слід згадати Майдан: Михайло Жизнєвський – один із перших, хто загинув від рук тодішніх ментів. Сябри не раз показували, що вони з нами. Не в одному місті України відбуваються акції підтримки й солідарності з білоруським народом. Разом з Білоруссю вибудовується фронт протистояння Росії», – сказав він.

На знак підтримки білорусів активісти Дніпра підпалили червоні та білі фаєри – за кольорами білоруського державного прапора. Вони скандували «Живє Білорусь!»

Аналогічні акції підтримки білоруського народу 13 серпня відбулися в Києві та Львові, 14 серпня – в Харкові.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.
…