People in her hometown of Los Angeles remember actress Meghan Markle as a charitable young girl who sparkled on stage. Next week the entire world will be watching Markle as she officially ties the knot to England’s most eligible bachelor. VOA Correspondent Mariama Diallo takes a look at Markle’s fairy tale life and the prince that some say is the lucky one.
…
популярні новини
Український політв’язень Олександр Кольченко знову провів 13 діб у штрафному ізоляторі в колонії, де він перебуває, в місті Копєйську в Челябінській області на Уралі в Росії, повідомила російська правозахисниця Тетяна Щур.
Як цитує її слова Кримська правозахисна група, вона вважає, що це чергове покарання пов’язане з посиленням режиму в колонії у зв’язку з низкою свят на початку травня, а також інавгурацією президента Росії Володимира Путіна на четвертий термін.
Коли саме було накладене це покарання, не уточнено.
За інформацією правозахисниці, в березні Кольченко теж пробув у ШІЗО 13 діб – тоді його звинуватили в пересуванні без охорони в такі місця, куди і він, і інші в’язні зазвичай ходять без конвою – в бібліотеку чи до їдальні.
Також на Новий рік Кольченко перебував у штрафному ізоляторі, тоді за «порушення форми одягу»: він не мав бірки з прізвищем на одязі, що тимчасово замінював випраний бушлат, наводить Кримська правозахисна група слова Тетяни Щур.
Російські пенітенціарії не коментували цього повідомлення.
Олександра Кольченка затримали російські спецслужби в окупованому Криму в травні 2014 року разом із режисером Олегом Сенцовим. Їх звинуватили в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд у Ростові-на-Дону в сусідній Росії засудив Кольченка до 10 років колонії за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму; Сенцов отримав 20 років колонії суворого режиму. Обвинувачені вини не визнали. Правозахисний рух «Меморіал» у Росії визнав Сенцова і Кольченка політичними в’язнями.
…
Канцлер Німеччини Анґела Меркель висловила глибоке занепокоєння з приводу постійних порушень режиму припинення вогню на сході України.
«Україна непокоїть нас. І в «нормандському форматі», який об’єднує Німеччину, Францію, Росію і Україну, ми намагаємося втілювати мінські домовленості», ‒ заявила вона під час перебування в Італії.
«Але щоночі перемир’я порушується, щодня є людські втрати», ‒ сказала Меркель у місті Ассізі, куди вона прибула, щоб отримати премію миру.
Її нагородив «Лампою миру святого Франциска» чернечий орден францисканців за «її роботу задля примирення, підтримку мирного співіснування між народами». Цю традиційну премію неофіційно називають «католицькою Нобелівською премією миру».
Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі ще 26 березня оголосила про чергове, «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє». Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.
Це була вже третя спроба домовитися про перемир’я лише за 2018 рік. Припинення вогню й раніше проголошувалося як безстрокове, але сторони одразу звинувачували одна одну в його порушеннях. При цьому сторони заперечують свою вину і звинувачують противників у провокаціях.
Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні загинули понад 10 тисяч 300 людей.
…
Безвізовим режимом із Європейським союзом скористалися півмільйона українців, повідомив президент України Петро Порошенко у Facebook.
«Безвізовим режимом з країнами Європейського союзу, починаючи з червня 2017 року, уже скористалися півмільйона українців», – написав президент.
11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.
Щоб скористатися безвізовим режимом з ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність.
…
The Everett House, which serves as the Turkish ambassador’s residence, is a Washington landmark. It is also famous as the one-time home of the Ertegun family, the brothers who would go on to found Atlantic records and change the sound of American jazz and pop music. But the Erteguns also played a role in Washington history by standing with African Americans in what was, at the time, a deeply segregated city. VOA’s Ozlem Tinaz reports.
…
Ukrainian separatists in Donetsk on Friday celebrated the fourth anniversary of the city’s self-proclaimed independence from Ukraine with a parade.
Local residents who support the pro-Russian separatists came to the parade in the city center with black, red and blue rebel flags along with Russian flags.
Ukrainian forces have battled the pro-Russian separatists in Donetsk since 2014. A peace deal in 2015 has been little honored by either side. Ukraine accuses Russia of providing military support for separatists, a charge the Kremlin denies.
Residents at Friday’s parade said they wanted the region to be closer to Russia.
“I went to vote for the independence, for joining Russia. We want to be on the right track. Our course is toward Russia only,” said Svetlana, a Donetsk resident.
Donetsk also held a parade Wednesday to commemorate the victory over Nazi Germany. That parade featured tanks and other heavy weapons despite a ban on that type of celebration by Ukraine’s government.
While large, Soviet-style military parades have been revived under President Vladimir Putin in Russia, they have been banned in Ukraine since the conflict with Russia-backed separatists in the Donetsk and Luhansk regions broke out in 2014.
The conflict in eastern Ukraine erupted weeks after Russia’s annexation of Crimea and has left more than 10,000 dead.
…
Українцям, звільненим із полону підтримуваних Росією бойовиків «виплачується» одноразова грошова допомога в розмірі 100 тисячі гривень, повідомляє 11 травня Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.
За повідомленням, допомогу отримують ті, кого звільнили 27 грудня 2017 року і 24 січня 2018 року.
У МінТОТ додали, що порядок виплати одноразової грошової допомоги звільненим затверджений постановою Кабінету міністрів України від 31 січня 2018 року.
«Відповідно до цього порядку, за виплатою грошової допомоги необхідно у строк, що не перевищує шість місяців з дня звільнення, звертатися із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення відповідного органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем реєстрації/фактичного проживання», – йдеться в повідомленні.
До заяви треба додати:
копію документа, що посвідчує особу громадянина України, іноземця або особи без громадянства (з пред’явленням оригіналу);
копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті або які не є громадянами України).
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».
Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
24 січня 2018 року з полону бойовиків на Донбасі звільнили українського військовослужбовця Романа Савкова.
Read MoreThe Czech centrist ANO party on Friday approved a coalition agreement for a new government with the center-left Social Democrats, subject to a poll of Social Democrat party members.
The minority government would aim to boost spending on defense, wages and benefits as well as infrastructure, according to a policy agenda agreed by leaders of the two parties, which Reuters saw.
It would maintain a pro-Western policy course but keep the country outside the eurozone and resist any EU pressure to accept asylum-seekers transferred from other EU states.
“This is a solid base for the creation of a stable government,” Social Democrat chief Jan Hamacek said after a party leadership meeting.
But the deal still needs the approval of rank-and-file Social Democrats; the outcome of their poll, likely to be announced June 15, is far from certain.
Prime Minister Andrej Babis’ ANO party was the clear winner of an election in October but lacks a majority. The coalition will still be in a minority, with 93 of 200 lower house seats, and require ad hoc backing from the small Communist party.
Most parties, and also some prominent Social Democrats, have rejected joining a cabinet led by the billionaire businessman because he has been charged with fraudulently tapping a European Union subsidy a decade ago. He calls the investigation a plot.
As a condition of forming a coalition, the Social Democrats secured an agreement that Babis will step down if a court finds him guilty in the fraud case.
ANO’s other concessions to the Social Democrats include raising sick pay and child allowances and increasing salaries across the education sector by 50 percent by 2021.
Communist backing
“I think Social Democrat members will respond positively … we made an awful lot of compromises,” Babis said.
If the deal falls through, he said an early election could be held next spring.
The pro-Russia and anti-NATO Communist party has said it would lend the government its 15 votes in the formal confidence vote, which would mark its first involvement in national government since the end of Communist rule in 1989.
The Communists oppose some of the potential coalition’s foreign policy plans, such as more involvement in NATO military missions, but their voice will be limited.
On defense, the new government would plan to boost spending to 1.4 percent of GDP from 1.05 percent last year, still far below the NATO guideline of 2 percent.
It would also look to stabilize debt, which has dropped thanks to strong economic growth in the past three years to 34.6 percent of GDP in 2017.
Taxes should dip with a reduction in personal income tax and in value-added tax on some services, tap water and draft beer. The budget should remain broadly balanced.
ANO’s current one-party cabinet lost a vote of confidence in January and has since served in a caretaker capacity.
…
British Prime Minister Theresa May and U.S. President Donald Trump agreed in a phone call Friday that talks were needed to discuss how U.S sanctions on Iran would affect foreign companies operating in the country.
Trump’s decision to pull the United States out of the Iranian nuclear deal and revive U.S. economic sanctions has alarmed the leaders of Britain, France and Germany who remain committed to the deal and who have significant trade ties with Tehran.
“The prime minister raised the potential impact of U.S. sanctions on those firms which are currently conducting business in Iran,” her spokeswoman said. “They agreed for talks to take place between our teams.”
The spokeswoman said May had told Trump that Britain and its European partners remained “firmly committed” to ensuring the deal was upheld as the best way to prevent Iran from developing a nuclear weapon. Iran says its nuclear program is for peaceful purposes only.
The two leaders also condemned Iranian rocket attacks against Israeli forces earlier this week and strongly supported Israel’s right to defend itself.
“They agreed on the need for calm on all sides and on the importance of tackling Iran’s destabilizing activity in the region,” the spokeswoman said.
…
Транспортування газу через українську газотранспортну систему стримує президента Росії Володимира Путіна від повноцінного нападу на Україну, і це мають зрозуміти європейці, заявляє заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.
«Питання ГТС – це питання нашої безпеки, бо, справді, для нас існування цього маршруту постачання газу в Європу є певним чинником гарантування невторгнення Путіна повністю у військовому режимі на територію України. І це те, що дуже слабко розуміють європейці. Принаймні, вони кажуть, що це не дуже розуміють», – заявила Зеркаль в ефірі «5 каналу».
За її словами, існування альтернативних маршрутів знімає цей запобіжник. «І що станеться, ніхто не знає», – додала Зеркаль.
Читайте також: Анґела Меркель і «Північний потік-2»: чи будуть гарантії для українського транзиту газу
Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину.
Уряд Німеччини наразі підтримує російський проект газопроводу «Північний потік-2», у Берліні його називали «суто комерційним».
Натомість критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу, а також дати їй можливість «газового» тиску на Україну й інші держави, які нині отримують російський газ через Україну.
Серед таких критиків не тільки Україна, а й США, а в Євросоюзі Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, і Європейський парламент, а також низка країн, у першу чергу зі Східної Європи. У Єврокомісії, зокрема, заявляли, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу. У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики й «інструментом російської агресії» і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.
…
Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник називає вирок українцеві Геннадію Лімешку, засудженому до восьми років ув’язнення в анексованому Росією Криму, «дуже жорстким» і політично мотивованим. Вона заявила про це 11 травня в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Це чисто політично вмотивований процес. Ніяких доказів його конкретних дій, що саме він скоїв, у суді так і не було наведено. Ці вісім років, які йому дають, навіть за «визнання провини» – дуже жорсткий вирок», – сказала Скрипник.
За словами правозахисниці, угода з російським слідством не означає, що Лімешко винен.
«Наскільки відомо, він пішов на угоду зі слідством, але це не означає, що він насправді винен. Це стандартна практика ФСБ, коли людей примушують через різні форми, починаючи від тортур і закінчуючи психологічним тиском, іти на угоду. Тепер, навіть якщо це рішення буде оскаржене, це можна зробити тільки в частині покарання. Тобто, не в тій частині, де його визнали винним», – сказала вона.
Скрипник додала, що, незважаючи на те, що Лімешко «визнав» провину, Україні слід далі боротися за свого громадянина, оскільки він є «жертвою переслідувань за політичними мотивами».
Підконтрольний Кремлю Судакський міський суд 10 травня визнав Геннадія Лімешка винним і призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі за звинуваченням у «незаконному придбанні, зберіганні й носінні вибухових речовин».
12 серпня 2017 року ФСБ Росії повідомила про затримання в анексованому Криму чоловіка, якого вони назвали «агентом СБУ» і звинуватили в підготовці диверсій на півострові. Пізніше російські спецслужби оприлюднили відео затримання й допиту чоловіка. На камеру він назвав себе Геннадієм Лімешком 1992 року народження і зізнався в тому, що нібито готував диверсії на території Криму.
У Міноборони України повідомили, що затриманий на анексованому півострові й оголошений ФСБ Росії «агентом СБУ» громадянин України Геннадій Лімешко служив у Збройних силах України за контрактом і був звільнений у травні 2017 року через службову невідповідність. У СБУ назвали «черговою провокацією» повідомлення ФСБ Росії про затримання українського «агента».
…
Рівень інфляції у квітні перевищив прогноз, повідомила прес-служба Національного банку України.
Водночас у регуляторі зазначають, що споживча інфляція продовжила сповільнюватися третій місяць поспіль і становила 13,1% у річному вимірі (порівняно з 13,2% у березні).
«Як і в попередні місяці, на високих показниках інфляції позначилося подальше зростання виробничих витрат, зокрема на оплату праці, а також швидке відновлення споживчого попиту», – заявили в Національному банку.
У регуляторі додали, що на цінах на окремі імпортовані непродовольчі товари відобразилося послаблення курсу гривні наприкінці 2017 – початку 2018 року, оскільки ці товари закуповуються роздрібними мережами з випередженням. Як приклад, у НБУ навели весняно-літні колекції одягу та взуття.
Крім того, високі інфляційні очікування окремих груп економічних агентів також підтримували значний інфляційний тиск.
У Національному банку України прогнозували, що у 2018 році інфляція складе понад 8%.
…
Саміт Україна – ЄС. Завдання та очікування
Заяви Путіна. Який зв’язок з діями
Велика приватизація. Уряд ухвалив перелік
На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: радник міністра закордонних справ України Тарас Качка і декан історичного факультету Донецького національного університету імені Стуса Юрій Теміров; директор української консалтингової групи Дмитро Разумков і політолог Кирило Сазонов; народний депутат Павло Різаненко й директор Інституту економічної безпеки Олександр Рябченко.
…
Former Catalan leader Carles Puigdemont on Thursday proposed member of parliament Quim Torra as candidate for head of the Catalan government as the region attempts to put an end to a seven-month impasse and form an administration.
Catalan lawmakers must pick a leader to form a government by May 22 to avert more elections, following a standoff during which separatist politicians put forward candidates who were blocked by the courts for being either abroad or in jail.
Spanish Prime Minister Mariano Rajoy called regional elections in December after sacking the previous administration for illegally declaring independence from Spain. However, pro-independence parties again won a majority of seats.
Torra is a lawyer and journalist who has been active in pro-independence lobbies in the wealthy region. He has published several books about the history of Catalonia, according to the Catalan parliament website.
Puigdemont, who fled to Belgium after being sacked as regional leader, is currently in Berlin waiting for German courts to rule on a Spanish request to extradite him on a charge of misuse of public funds.
Puigdemont proposed Torra as candidate in an address released on his YouTube video channel. Torra will need to be confirmed in a vote of confidence in the Catalan parliament.
“Our group proposes member of parliament Quim Torra to be president of the Catalan government so he can take on this responsibility in the next few days and so that a government can be formed immediately,” Puigdemont said.
Spain’s Constitutional Court on Wednesday accepted an appeal from the government that effectively blocked pro-independence politicians in Catalonia from voting in Puigdemont while he remains absent.
…
Представник Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликає українську владу розслідувати напад на телеканал «Інтер» 9 травня.
«Я засуджую вчорашню спробу підпалу на телеканалі «Інтер» у Києві. Пошкодженню і травмам запобігли швидкі дії поліції. Насильство ніколи не буває прийнятним. Я закликаю владу України розслідувати напад і гарантувати безпечне середовище для роботи журналістів», – йдеться в повідомленні представництва ОБСЄ зі свободи ЗМІ у Twitter.
9 травня націоналістичні організації пікетували будівлю телеканалу «Інтер» у Києві, звинувачуючи телеканал в антиукраїнській позиції. Пікетувальники обклеїли будівлю телеканалу наліпками з написами «Інтер» буде наш» і «Зробимо «Інтер» українським». Біля будівлі запалювали димові шашки.
Читайте також: «Де ж ти, СБУ»: скандал довкола каналу «Інтер» набирає обертів
Обурення протестувальників викликав концерт до Дня перемоги на нацизмом у Другій світовій війні, показаний телеканалом, під час якого ведучі заявляли про необхідність «не дозволити» перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».
10 травня націоналісти поїхали пікетувати помешкання одного з власників «Інтера» Сергія Льовочкіна під Києвом. Там сталися сутички.
…
A 104-year-old Australian scientist who had campaigned for the legalization of assisted dying in his home country has ended his life at a clinic in Switzerland.
David Goodall died Thursday at the Lifecircle clinic in Basel after administering a lethal drug under the guidance of doctors.
With his grandson Daniel and a longtime nurse at his side, the renowned botanist and ecologist from Perth, Australia, began the final stage of the process by receiving a fatal dose of barbiturates.
The lethal cocktail is normally ingested, but since Goodall couldn’t swallow, the substance was injected intravenously.
He died shortly after 12:30 p.m. local time while listening to Ode to Joy from Beethoven’s 9th symphony, according to the clinic.
Philip Nitschke, director of Exit International, said Goodall’s last words before losing consciousness were “this is taking an awfully long time.”
Goodall said his last public farewell Wednesday at a news conference designed to publicize his decision and to help others who might also seek that path.
“At my age, and even at rather less than my age, one wants to be free to choose the death and when the death is the appropriate time,” he told reporters. “All the publicity that this has been receiving can only, I think, help the cause of euthanasia for the elderly, which I want.”
Assisted suicide is illegal in most countries around the world and was banned in Australia until the state of Victoria became the first to legalize the practice last year.
But that legislation, which takes effect in June 2019, only applies to terminally ill patients of sound mind and a life expectancy of less than six months, which would have excluded Goodall.
Goodall did not have a terminal illness but said his quality of life had deteriorated significantly in recent years.
“My abilities have been in decline over the past year or two, my eyesight over the past six years. I no longer want to continue life. I’m happy to have the chance tomorrow to end it,” said the centenarian Wednesday wearing a pullover emblazoned with the words “Aging Disgracefully.”
Goodall told reporters he had no last-minute doubts about his decision. But, he was not without regrets.
“There are many things I would like to do, but it’s too late,” he said. “I’m content to leave them undone.”
…
Один із братів Сейтосманових, Ернес, буде проходити свідком у справі свого брата Енвера. Про це він повідомив 10 травня кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Обох братів російські силовики затримали 10 травня в анексованому Росією Криму в селі Тилове Балаклавського району Севастополя після обшуків.
Після допиту Ернеса відпустили, повідомивши, що Енверу інкримінують статтю «участь в діяльності організації, яка, відповідно до законодавства Росії, визнана терористичною». Енвер Сейтосманов буде перебувати в ізоляторі тимчасового тримання в Севастополі.
Ернес Сейтосманов також розповів подробиці обшуку в будинку, де живуть вони з братом. «Їх було осіб шість, без розпізнавальних знаків, у балаклавах. Двері були не замкнені, ми з братом збиралися виходити на роботу», – розповів Ернес. За його словами, під час обшуку вилучили кілька книг, планшет і телефон.
Матір братів, Гульнару, яка в момент обшуку також перебувала в будинку, відвезли в село Садове Нижньогірського району, де вона живе. У неї в будинку також провели обшук. Як повідомив Ернес Сейтосманов, нічого вилучено не було.
Міністерство закордонних справ України засудило обшуки і затримання кримських татар в анексованому Криму і закликало негайно їх звільнити.
Ернес і Енвер Сейтосманови є близькими родичами засудженого в Росії за севастопольською «справою «Хізб ут-Тахрір» Нурі Примова.
Російські силовики ситуацію не коментують.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
…
Chilean bishops are arriving in Rome ahead of an expected brow-beating next week from Pope Francis, who says he was misled about a bishop at the center of the Chilean church’s sex abuse scandal.
One top-ranked churchman is apparently not coming: Cardinal Javier Errazuriz, retired archbishop of Santiago, who sits on Francis’ kitchen cabinet. Abuse survivors have laid much of the blame for the scandal on Errazuriz, whom they accuse of discrediting victims and covering up abuse rather than punishing pedophiles.
Errazuriz was quoted by Chile’s La Tercera paper as saying he wasn’t coming for personal reasons.
The executive committee of the Chilean bishops conference said Thursday that the 30-plus bishops were coming with “humility and hope.” They praised Francis’ recent meetings with victims of the Reverend Fernando Karadima of Chile, saying his example “showed us the path that the Chilean church is called to follow.”
Francis had invited Juan Carlos Cruz, James Hamilton and Jose Andres Murillo to the Vatican so he could personally apologize for having discredited them during his January trip to Chile. Francis had said their accusations against a Karadima protege, Bishop Juan Barros, were “calumny” and demanded they present proof of his wrongdoing.
The men, who had frequented Karadima’s posh Santiago community when they were teens, say that Barros witnessed and ignored their abuse. He has denied their accusations, but twice offered to resign.
Francis twice rejected his resignation, after apparently being counseled that Barros was innocent. Francis hasn’t said who counseled him, but Errazuriz has admitted he didn’t initially believe accusations against Karadima, and in more recent emails he called Cruz a liar and a “serpent.”
Francis summoned the bishops to the Vatican last month, warning that he wanted to discuss short-, medium- and long-term reforms to the church. In the letter, he admitted he had made “grave errors in judgment” about the Barros case, but blamed a “lack of truthful and balanced information” for his missteps.
Francis did his about-face after receiving a 2,300-page report compiled by top Vatican investigators who traveled to Chile and interviewed 64 people — victims, priests and lay Catholics — about the scandal.
…
U.S. President Donald Trump has signed an act that Jewish groups praise as helpful in their efforts to reclaim lost property in Poland, but which the Polish government says is discriminatory.
The White House said on Wednesday that Trump signed the Justice for Uncompensated Survivors Today — or JUST — Act. It requires the State Department to report to Congress on what steps dozens of countries in Europe have taken to compensate Holocaust survivors or their heirs for assets seized under Nazi German and Communist rule.
The law does not give the U.S. any powers to act against any country and does not single out Poland. But Poland is the only country in Europe that has not passed legislation to compensate former owners for assets seized in the upheavals of 20th-century European history, and Warsaw sees itself as the key target of the law.
The Nazis’ seizure of Jewish-owned property in Poland during World War II, and the murder of most of Poland’s Jewish population, was followed after the war by the Communist state’s seizure of large amounts of property that was nationalized. Most of the original owners of that property were not Jewish.
Since the fall of communism, some claimants have regained lost property on a case-by-case basis through courts, but so far Poland has not passed comprehensive legislation regulating the process, creating a situation that has been riddled by fraud and led to a sense of injustice.
Polish Foreign Minister Jacek Czaputowicz says he believes that the U.S. pressure through the JUST Act unfairly sets Jewish claimants above non-Jewish ones, creating tensions within Polish society.
He argued that Polish law treats all Polish citizens equally, whether they are from the Polish majority or from ethnic minorities that made up significant segments of prewar society _ including Jews and Ukrainians.
“This position of the [U.S.] Congress is not good because it wants some privileges for the Jews, for the Jewish community, but not for the Poles. I think that the Poles who live in the U.S. may feel hurt by that,” Czaputowicz said in an interview with The Associated Press last week.
He recalled that there were non-Jewish Poles who fought against Nazi Germany and then settled in the United States, leaving behind property that was seized by the Communist regime.
“Their property here remains without any settlement, and nobody speaks on their behalf, only on the behalf of the Jews. That is not good because that divides our society,” Czaputowicz added.
Polish organizations have also lobbied Congress members in past months asking them to oppose the act, efforts that included a mass letter-writing campaign.
The World Jewish Restitution Organization said Thursday that it was grateful to Congress for passing the act unanimously, and to Trump for signing it. “This is a powerful statement of America’s unwavering commitment to supporting Holocaust survivors in their quest for justice,” said Gideon Taylor, WJRO Chair of Operations.
Read More
Президент України Петро Порошенко заявляє, що у ході зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном узгодили кроки для проведення ««нормандської зустрічі».
«Ми чітко узгодили і скоординували порядок денний, кроки, які ми маємо зробити, щоб провести засідання «нормандського формату». Найбільш ймовірно, це може відбутися в Парижі. Ми чекаємо, щоб якісно підготувати порядок денний», – сказав він за підсумками зустрічі.
Він також додав, що під час зустрічі поінформував Меркель і Макрона про ескалацію ситуації на Донбасі.
9–10 травня 2018 року президент України здійснює робочий візит до Німеччини. Як очікується, на зустрічі Порошенко і європейські лідери обговорюватимуть важливі для України питання – зокрема, «Північний потік-2» та євроінтеграцію.
Наприкінці травня запланована зустріч лідерів Франції і Німеччини з російським президентом Володимиром Путіним.
…
Президент України Петро Порошенко заявляє, що у ході зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном обговорювали «Північний потік-2».
«Звичайно, ми порушували це питання. Це складає небезпеку не лише для України, це небезпека геостратегічна, це небезпека оборонна. І газотранспортна система України – це елемент стримування агресора, неможливо безвідповідально ставитися до цієї функції», – сказав Порошенко.
Радіо Свобода проводить трансляцію прес-конференцію за підсумками зустрічі.
Як повідомляв речник Порошенка Святослав Цеголко, близько двох годин тому президент України розпочав переговори з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном у німецькому Аахені.
9–10 травня 2018 року президент України здійснює робочий візит до Німеччини. Як очікується, на зустрічі Порошенко і європейські лідери обговорюватимуть важливі для України питання – зокрема, «Північний потік-2» та євроінтеграцію.
Читайте також: «Аахенська трійка» замість «нормандської четвірки» обговорює війну на сході України
Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку».
В Єврокомісії заявили, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу.
…
A new survey by the organization seeking restitution for victims of Nazi persecution found Americans lack knowledge about the Holocaust, the systematic state-sponsored persecution and murder of 6 million Jews by the Nazi regime and its collaborators. The survey found more than 90 percent believe children should learn about it at school. Recently, a museum exhibit on how the U.S. reacted to the genocide, which took place more than 70 years ago, opened in Washington. Anush Avetisyan has more.
…
Ціна нафти Brent 10 травня сягнула рекордних за останні роки показників, деякі експерти припускають, що на тлі запровадження нових санкції США проти Ірану барель еталонного сорту невдовзі може коштувати 90 і навіть 100 доларів, повідомляє Reuters.
Станом на 10:58 за Києвом ціна бареля марки Brent сягнула позначки 77 доларів 75 центів. Це найвищі показники з 2014 року, коли наприкінці липня розпочалося стрімке падіння – від рівня близько 110 доларів за барель. Тоді впродовж лічених місяців ціна впала до 50 доларів, і на цьому рівні з коливанням приблизно в 20 доларів в обидва боки ціна перебувала до весни 2018 року.
Аналітична компанія FGE вважає, що США можуть вирішити поширити обмеження щодо Ірану не лише на нафту, а й на експорт нафтового конденсату, якого не зачіпали санкції 2012 року, і це рішення буде катастрофою для покупців в Азії.
Повернення попередніх санкцій означає, що обмеження стосуватимуться близько 1 мільойна барелів нафти на добу, з яких 600 тисяч Іран постачає до Європи. У FGE відзначають, що це призведе до дисбалансу на ринку, і Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) доведеться вирішувати, чи завершувати дію угоди про обмеження видобутку.
Саудівській Аравії в разі відмови від угоди доведеться завантажити виробничі потужності до максимуму, щоб повністю компенсувати втрату ринком іранської нафти. Але навіть якщо ОПЕК послабить обмеження на видобуток, ціни на нафту залишаться на рівні 70 – 80 доларів за барель. Якщо ж ОПЕК і Росія вирішать зберегти чинні квоти на видобуток, ціна може повернутися до рівня 100 доларів за барель Brent.
…
U.S. President Donald Trump says Iran is likely to engage in new negotiations on its nuclear program. Trump told reporters Wednesday the United States will impose some of the strongest sanctions on Iran ever and that the United States will work toward a deal with Tehran that will ensure the world’s safety. Iran has rejected suggestions to renegotiate any part of the 2015 agreement. Britain, France and Germany say they will continue to uphold the agreement with Iran. VOA’s Zlatica Hoke reports.
…
Будівлю телеканалу «Інтер» на вулиці Дмитрівській у Києві 9 травня блокують активісти партії «Національний корпус» і Національних дружин, протестуючи проти українофобської, на їхню думку, позиції телеканалу.
Поліція повідомляє, що на акції присутні близько 200-300 людей, акція відбувається спокійно.
Представники телеканалу до мітингувальників не виходили, будівля зачинена.
Під будівлею біля входу встановлені агітаційні намети «Нацкорпусу». Учасники акції також розмалювали в синьо-жовті кольори логотип телеканалу «Інтер», встановлений біля входу, а також обклеїли фасад будівлі листівками з текстом «Інтер», стань українським» і «Інтер» буде наш».
Порядок охороняють співробітники поліції.
Читайте також: «Де ж ти, СБУ»: скандал довкола каналу «Інтер» набирає обертів
Учасники мітингу протестують через оприлюднені раніше уривки з концерту «Інтера» до 9 травня, який мають показати сьогодні ввечері.
7 травня у мережі інтернет з’явилися уривки з цього концерту. Вони викликали критику користувачів інтернету через слова ведучих про перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».
Після цього Національна рада з питань телебачення і радіомовлення закликала припинити спроби розколювати країну.
У лютому і у вересні 2016 року офіс телеканалу «Інтер» ставав об’єктом блокування й навіть нападів представників радикальних організацій. Учасники заходу називали «Інтер» «агентом Кремля».
…
A transatlantic diplomatic tussle appears to be looming after European leaders pledged to defend their countries’ commercial interests in Iran, following U.S. President Donald Trump’s decision to withdraw from the 2015 nuclear deal with Tehran. Fellow signatories Russia and China also said they would stick with the accord. Henry Ridgwell reports.
…