01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Ексочільник ДніпрОДА відповів на закиди через участь у російському шоу «Давай поженимся»

Ексочільник Дніпропетровської обласної адміністрації, котрого Володимир Зеленський 11 грудня звільнив із займаної посади, відповів на закиди стосовно своєї участі у російському шоу «Давай поженимся».

«Приємно, що люди цікавляться люди моїм життям у студентські роки. Приємно, що така увага до мене. Про це вже писали більше року тому. Це не новини. Мені здається, що це абсолютно нормально, що студент Києво-Могилянської академії, один з найкращих і лідер на потоці був активною людиною, яка брала участь у різних проєктах. Але ніхто чомусь не розказує, що я п’ять разів стрибав з парашутом. Всі ми були колись молодими, активними людьми. Це нормально», – сказав Бондаренко у коментарі Радіо Свобода.

Раніше українська журналістка Соня Кошкіна опублікувала пост у фейсбуці, де повідомила, що отримала пропозицію від пресслужби Бондаренка зробити з ним інтерв’ю і почала шукати про нього інформацію. Кошкіна з’ясувала, що Бондаренко сім років тому брав участь у російській програмі «Давай поженимся», працював моделлю і рекламував «вельми своєрідні товари».

На захист Бондаренка виступили його колишні одногрупники та викладачі Києво-Могилянської академії, де той навчався. Екс-президент Могилянки Андрій Мелешевич назвав публікацію Кошкіної однобокою і такою, що порушує правила професійної етики.

11 грудня президент Володимир Зеленський призначив головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка. Він очолював цей регіон за президентства Петра Порошенка.

Читайте також: Ексголова Дніпропетровської ОДА заявив, що «говорив» із Зеленським про посаду в столиці

Через кілька місяців після свого вступу на посаду президент Зеленський звільнив призначеного попередником Резніченка. Замість нього тоді призначив молодого бізнесмена Олександра Бондаренка. І ось минуло менше ніж півтора роки, як Зеленський вирішив повернути Резніченка на посаду.

Сам Зеленський пояснень такого кадрового рішення поки не оприлюднив. У пресслужбі офісу президента повідомили, що глава держави вручив новоспеченому посадовцю посвідчення і сказав, що його досвід і «глибоке знання регіону сприятимуть подальшому розвитку та процвітанню Дніпропетровщини».

Read More

Ексголова Дніпропетровської ОДА заявив, що «говорив» із Зеленським про посаду в столиці

Звільнений 11 грудня керівник Дніпропетровської обласної адміністрації Олександр Бондаренко повідомив, що залишається у команді Володимира Зеленського і в майбутньому може обійняти одну з посад в центральних органах державної влади. Про це Бондаренко повідомив одразу після своєї відставки в коментарі Радіо Свобода.

«Президент подякував мені за роботу, оцінив мене як керівника і далі ми домовилися таким чином, що мої економічні навички керівника і топменеджера корисніше буде використовувати далі на посадах у столиці. Тому це вже інша історія», – заявив Бондаренко

На питання про те, чи Зеленський пропонував йому конкретну посаду в столиці Бондаренко відповів ствердно.

«Ми говорили саме про це і далі. Це ж рішення не одного дня і процедури досить тривалі, тому будемо тримати вас в курсі», – сказав він.

11 грудня президент Володимир Зеленський призначив головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка. Він очолював цей регіон за президентства Петра Порошенка.

Через кілька місяців після свого вступу на посаду президент Зеленський звільнив призначеного попередником Резніченка. Замість нього тоді призначив молодого бізнесмена Олександра Бондаренка. І ось минуло менше ніж півтора роки, як Зеленський вирішив повернути Резніченка на посаду.

Сам Зеленський пояснень такого кадрового рішення поки не оприлюднив. У пресслужбі офісу президента повідомили, що глава держави вручив новоспеченому посадовцю посвідчення і сказав, що його досвід і «глибоке знання регіону сприятимуть подальшому розвитку та процвітанню Дніпропетровщини».

Read More

Річниця Паризької кліматичної угоди: Ґутерріш закликає світ до глобального надзвичайного стану

Усі країни світу мають оголосити «надзвичайний стан клімату» – про це під час онлайн-саміту з нагоди п’ятої річниці Паризької кліматичної угоди заявив генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріш.

Глобальний надзвичайний стан, на думку Ґутерріша, має тривати, доки не буде досягнута нейтральність вуглецю, а викидити парникових газів в атмосферу не скоротяться до нуля.

У саміті взяли участь лідери з понад 70 країн (серед них не було Сполучених Штатів), які обговорили більш амбітні плани боротьби з глобальним потеплінням.

Читайте також: Глобальні викиди вуглекислого газу скоротилися на 7% через пандемію – науковці

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель пообіцяла виділити понад 600 мільйонів доларів на підтримку глобальних зусиль по боротьбі зі зміною клімату, заявивши, що «всі держави повинні мати можливість фінансувати необхідні інвестиції в захист клімату».

Очільник Китаю Сі Цзіньпін заявив, що його країна скоротить викиди на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року.

Паризька кліматична угода, підписана в 2015 році, зобов’язала учасників вжити заходів у спробі обмежити підвищення глобальної температури в рамках 2 градусів за Цельсієм. Однак ООН попередила, що, за очікуваннями, температура Землі в цьому столітті зросте на понад 3 градуси.

Читайте також: Що не так із зимою в Україні? Пояснює екологиня

Сполучені Штати, на частку яких припадає близько 15% глобальних викидів парникових газів, стали першою країною, яка вийшла з угоди. Таке рішення в листопаді ухвалила адміністрація чинного президента США Дональда Трампа, каденція якого добігає кінця. Це сталося за три роки після того, як Трамп заявив про намір залишити угоду.

Обраний президент Джо Байден 12 грудня заявив, що Сполучені Штати знову приєднаються до угоди в перший же день його президентства. Він обійме посаду в січні 2021 року.

У своєму виступі на саміті Гутерріш назвав обіцянку Байдена повернутися до Паризької угоди «дуже важливим сигналом».

Read More

Центр кібербезпеки України попереджає про загрозу через атаку на компанію FireEye

Кібератака на американську компанію з кібербезпеки FireEye може означати також загрозу для українських інформаційних систем, заявляє Національний координаційний центр кібербезпеки Укарїни.

«Провідна американська компанія FireEye, що спеціалізується на кібербезпеці, за повідомленням її керівника, зазнала потужної кібератаки. Внаслідок атаки були викрадені цифрові інструменти, за допомогою яких фахівці Red Team раніше виявляли уразливості в системах захисту інших компаній і урядів», – повідомляє центр.

Як передає урядове відомство з посиланням на компанію, серед викрадених інструментів як прості скрипти для автоматичного збору даних про ціль, так і фреймворки. Вони, ввважають у НКЦК, можуть бути використані як кіберзброя.

«За даними FireEye характер злому вказує про високу ймовірність причетності до цієї кібератаки спецслужб Російської Федерації. Зважаючи на зростаючу кількість інцидентів, що ми фіксуємо, це сигналізує про збільшення рівня кіберзагрози для українських інформаційних систем, особливо перед новорічними святами та імовірним введенням обмежень через карантинні заходи», – повідомляє установа.

Читайте також: Мінфін США запровадив санкції проти російського НДІ через шкідливу програму Triton

Як додають у центрі, він разом з іншими органами, які відповідають за кібербезпеку, інформують органи державної влади та об’єкти критичної інфраструктури про способи виявлення та протидії викраденим інструментам FireEye.

Днями американська компанія FireEye заявила про атаку, яка, за її припущенням, була організована одним з урядів закордонних держав.

Read More

Зеленський нагородив нацгвардійця Марківа орденом «За мужність»

Президент Володимир Зеленський нагородив старшого сержанта Національної гвардії Віталія Марківа орденом «За мужність» 3 ступеня. Відповідний указ з’явився на сайті президента 12 грудня.

За повідомленням, Зеленський підписав указ на клопотання Міністерства внутрішніх справ у День сухопутних військ, який відначають 12 грудня.

«Віталій Марків нагороджений за видатні особисті досягнення у державній та суспільній діяльності, зразкове виконання службового та громадянського обов’язку, високу професійність і вагомий внесок у захист прав і свобод громадян та інтересів України на міжнародному рівні», – повідомляє пресслужба президента.

Як нагадують в інтернет-представництві Зеленського, Марківа несправедливо засудили в Італії за смерть італіського журналіста, але зміг довести свою невинуватість.

Читайте також: МВС: звільненому з ув’язнення в Італії Марківу вручили високу церковну нагороду

«Справедливе рішення у справі нацгвардійця та його звільнення – це також перемога України на міжнародному рівні, зауважив Володимир Зеленський», – йдеться в заяві.

11 грудня російські медіа повідомили, що Басманний суд Москви заочно заарештував Марківа і оголосив його в розшук. В Росії його звинувачують у «вбивстві».

Апеляційний суд у Мілані в Італії 3 листопада ухвалив рішення виправдати за відсутністю складу злочину і негайно звільнити українського нацгвардійця Віталія Марківа, громадянина України й Італії, якого звинувачували в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року. Наступного дня військовий повернувся до України.

Читайте також: Геращенко: Аваков із власних коштів оплатив чартер для доправлення Марківа в Україну

2019 року суд першої інстанції в місті Павія засудив його до 24 років позбавлення волі за звинуваченням у співучасті в убивстві італійського репортера і його перекладача, російського правозахисника, а також пораненні французького фотографа, які перебували серед бойовиків на захопленій тоді ними частині території Донбасу біля міста Слов’янська в травні 2014 року й потрапили під перехресний обстріл.

Віталій Марків завжди заперечував свою причетність до вбивства і наголошував на невинуватості в інкримінованому йому злочині. Захист військовослужбовця і Україна від дня арешту Марківа влітку 2017 року також завжди обстоювали повну непричетність бійця до інциденту і відсутність доказів його провини.

Read More

«Це така шахматка»: звільнений очільник  Дніпропетровської ОДА допускає, що може повернутися на посаду

Олександр Бондаренко, якого Володимир Зеленський напередодні звільнив з посади голови Дніпропетровської ОДА, не виключає, що знову може повернутися на свою посаду. Про це він сказав в коментарі Радіо Свобода.

«Я коли прийшов на посаду 15 місяців тому, то перебирав справи у Резніченка (Валентин Резніченко одночасно є і попередником, і наступником Бондаренка на посаді – ред.) і зараз йому ж віддаю. Це така шахматка. Пост здав – пост прийняв. Тому буде не дивно, якщо ми ще раз обміняємося такими мандатами довіри і ще раз один одному передамо чергу», – сказав Бондаренко.

11 грудня президент Володимир Зеленський призначив головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка. Він очолював цей регіон за президентства Петра Порошенка.

Через кілька місяців після свого вступу на посаду президент Зеленський звільнив призначеного попередником Резніченка. Замість нього тоді призначив молодого бізнесмена Олександра Бондаренка. І ось минуло менше ніж півтора роки, як Зеленський вирішив повернути Резніченка назад на посаду.

Читайте також: Новий-старий голова. Навіщо Зеленський повернув Резніченка на посаду керівника Дніпропетровської ОДА?

Зокрема мер Дніпра Борис Філатов зрадів призначенню Валентина Резніченка. Філатов заявив, що Резніченко є «найуспішнішим губернатором за всю історію України» і що «президент зробив правильний і гідний вибір».

Сам Зеленський пояснень такого кадрового рішення поки не оприлюднив. У пресслужбі офісу президента повідомили, що глава держави вручив новоспеченому посадовцю посвідчення і сказав, що його досвід і «глибоке знання регіону сприятимуть подальшому розвитку та процвітанню Дніпропетровщини».

Read More

В Ірані стратили опозиційного журналіста через його роль у протестах 2017 року

В Ірані повідомили про страту опозиційного журналіста Рухолли Зама, робота якого в інтернеті давала натхнення учасникам масових загальноіранських протестів 2017 року.

Його стратили шляхом повішення на світанку, наводить напівофіційне іранське агентство ISNA повідомлення прокуратури Тегерану.

Рухолла Зам був страчений. Рухолла Зам, засновник контрреволюційного інтернет-сайту і телеґрам-каналу AmadNews, був повішений годину тому

Днями стало відомо, що Верховний суд Ірану підтвердив смертний вирок, винесений раніше 47-річному журналістові.

Після повідомлення про його страту правозахисна журналістська організація «Репортери без кордонів» висловила обурення цим, за її словами, «злочином іранської юстиції» і поклала відповідальність на верховного керівника Ірану аятолу Алі Хаменеї як «організатора цієї страти».

Смертний вирок Замові виніс у червні так званий революційний суд – такі суди розглядають звинувачення в низці особливо небезпечних, із погляду ісламського режиму Ірану, злочинів, серед того у зв’язку з діями проти цього режиму. «Репортери без кордонів» назвали той процес «надзвичайно несправедливим».

Зама визнали винним у «порочності Земній» – це ісламське поняття тяжких гріховних дій у сучасній іранській кримінальній юриспруденції перетворилося на широке позначення політичної незгоди з режимом, від шпигунства до реальних антидержавних дій, яка трактується як намагання скинути цей режим і карається смертю.

Його сайт AmadNews і канал у телеґрамі. який він вів, були одним із важливих джерел інформування людей в Ірані й деінде про протести в цій країні 2017 року, які почалися з економічних міркувань і поширилися на всю країну.

Ці протести стали найбільшим викликом для іранського режиму з часу післявиборчих заворушень 2009 року і заклали підвалини для схожих виступів у листопаді 2019-го. Під час заворушень були вбиті понад 20 людей, іще тисячі були арештовані.

Рухолла Зам жив і працював у Парижі у Франції і був арештований у жовтні 2019 року за неясних обставин. Корпус вартових Ісламської революції, головна опора ісламського режиму Ірану, заявляв, що «спіймав у пастку» активіста внаслідок «складної операції з використанням спецслужбами обману». Де саме відбулася ця спецоперація, не повідомляли.

Після затримання Зам з’являвся на іранському телебаченні з виступами розкаяння за свої злодіяння і вибаченнями за них. Спершу в цих виступах він заперечував, що закликав до насильства, але все ж прямо заявляв, що метою його роботи було скинути владу Ірану. Наскільки щирими чи вимушеними були ці його заяви, не відомо, зате відомо, що Іран часто домагається від ув’язнених публічних визнань вини, нерідко під моральним тиском чи й тортурами.

«Репортери без кордонів» називали Рухоллу Зама «дуже суперечливою постаттю і в Ірані, і серед іранської діаспори».

Read More

В МЗС привітали висновок Міжнародного кримінального суду у справі щодо ситуації в Україні

«На лаві підсудних мають опинитися всі особи, які вчиняли і вчиняють страшні злочини проти України і українського народу»

Read More

У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время»

У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Романа Васюковича, і потім відпустили, відібравши його ноутбук.

Як повідомив редакції сам Васюкович, увечері 11 грудня його затримали на летовищі білоруської столиці Мінська, коли він повертався з робочого відрядження до Києва.

За словами журналіста, працівники прикордонної служби, які затримали його, вилучили в нього ноутбук і документи, не пояснивши причин своїх дій. Потім журналіст на пів години зник зі зв’язку.

По тому його відпустили, а ноутбук вилучили, як пояснили білоруські силовики, «для перевірки на екстремізм».

Роман Васюкович останні кілька місяців активно висвітлює масові протести в Білорусі проти, як вважають, масових фальсифікацій на президентських виборах.

У жовтні Міністерство закордонних справ Білорусі позбавило журналістів телеканалу «Настоящее время», як і всіх інших закордонних засобів інформації, акредитації в цій країні. Без цього документу репортери формально не можуть працювати в Білорусі. Кілька десятків журналістів уже були засуджені до адмінарештів по кілька діб чи штрафів за звинуваченнями в «порушенні порядку організації або проведення масових заходів».

Раніше, на початку серпня, трьох кореспондентів телеканалу «Настоящее время», Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка й Івана Гребенюка, які висвітлювали президентські вибори, депортували з Білорусі. Нинішня влада країни заборонила їм в’їзд протягом 10 років.

Крім того, в Білорусі не раз затримували й арештовували журналістів Радіо Свобода. Зокрема, відразу шість із них були арештовані в середині листопада за те. що висвітлювали акції протесту – їх натомість обвинувачували нібито в участі в цих акціях.

Read More

Верховний суд США відхилив чергову спробу республіканців скасувати перемогу Байдена

Верховний суд США, як і прогнозували юридичні експерти, відхилив позов штату Техас, який підтримав чинний президент Дональд Трамп, що намагався скасувати перемогу його суперника Джо Байдена в чотирьох вирішальних штатах.

Як ухвалив суд, значну більшість якого становлять прихильники Трампа, ввечері 11 грудня, позов «не засвідчив законно обґрунтованого інтересу» позивача в намаганні втрутитися в спосіб проведення виборів в інших штатах.

У позові йшлося про те, що штати Пенсильванія, Джорджія, Мічиган і Вісконсин, у яких переміг Байден, через пандемію змінили цього року свої правила голосування, розширивши можливість голосування поштою. Але, за словами оглядачів, конкретних прикладів можливих порушень, до яких призвели б ці зміни, в позові не було.

Трамп твердить, нібито саме цей спосіб голосування призвів до масових шахрайств йому на шкоду і «вкрав» у нього результат виборів, але ніяких реальних доказів такого шахрайства чи інших масових порушень не надавав.

До позову Техасу приєдналися ще 17 штатів, які теж мають республіканське керівництво.

Самі чотири згадані штати закликали Верховний суд відхилити позов, заявивши, що він не має ні юридичних, ні фактичних підстав.

Також іще понад 20 генеральних прокурорів інших штатів подали вимогу до Верховного суду відхилити позов, який у теоретичному випадку ухвалення позбавив би голосів десятки мільйонів виборців.

Демократи називали цей позов «актом відчаю» Трампа.

Як вважають, цей позов був, можливо, останнім, хоч і мало ймовірним, шансом для Трампа змінити результати президентських виборів, які він програв. Він і його прихильники-республіканці подавали з цією метою десятки позовів до судів різних інстанцій у багатьох штатах, але жоден із них не був задоволений. Перерахунки голосів у кількох штатах, яких домігся Трамп, тільки підтвердили перемогу там демократа Байдена.

Наступним кроком виборчого процесу у США буде голосування членів колегії виборників 14 грудня. Байден забезпечив собі 306 їхніх голосів – значно більше, ніж мінімально необхідні для перемоги 270. Припускають, що деякі виборники «за Байдена» можуть того дня проголосувати інакше, але, як очікують, це не змінить остаточного результату – формального обрання Байдена.

Read More

EU Vaccine Agency Victim of Cyberattack

The head of the European Union’s medical agency confirmed Friday it had been the subject of a cyberattack for the past two weeks but said it will not impact its ongoing evaluation of COVID-19 vaccines.The cyberattack was originally announced Wednesday, with the agency providing few details. During an online meeting with the European Parliament, European Medicines Agency (EMA) executive director, Emer Cooke, said the agency had “launched a full investigation in close cooperation with the law enforcement officials and other relevant entities.”In a brief statement on its website, Pfizer partner BioNTech said it had been informed that some of the documents related to regulatory submission for its COVID-19 vaccine candidate, which has been stored on an EMA server, had been “unlawfully accessed.” The company said it did not believe any personal data of trial participants had been compromised.Cooke said Friday, “We can assure you that the timelines for the evaluation of the COVID-19 vaccines and treatments are not impacted. And the agency as you see today continues to be fully functional.”The Amsterdam–based agency is evaluating the Pfizer-BioNTech’s COVID-19 vaccine already approved by Britain and Canada, as well as the vaccine candidate from Moderna. The agency said it will make a decision on conditional approval at a meeting to be held by December 29, while a decision on Moderna’s version should follow by January 12.Cooke said based on the data for the two vaccines so far, “the safety and efficacy look very promising, and we have not seen the adverse events coming up that would be a concern.”Earlier this week, Cooke said the vaccine developed by Oxford University and AstraZeneca is also being considered but complete data for that vaccine has not yet been submitted. 

Read More

У Держдуму Росії внесли законопроєкт про кримінальне покарання для «іноземних агентів»

Група депутатів Державної думи Росії внесла 11 грудня на розгляд парламенту законопроєкт, що посилює покарання за порушення для громадян або ЗМІ, визнаних «іноземними агентами».

У пояснювальній записці необхідність ухвалення законопроєкту пояснюється потребою гарантувати відкритість і прозорість діяльності осіб, які отримують закордонне фінансування і беруть участь у політичних процесах на території Росії.

Законопроєкт передбачає тюремні терміни до п’яти років для громадян, визнаних іноземними агентами, які відмовляються реєструватися і звітувати про свою діяльність. За порушення порядку роботи ЗМІ – «іноземного агента» максимальне покарання передбачає дворічне ув’язнення.

Для громадян, які збирають, на думку слідства, відомості у сфері військової або військово-технічної діяльності Росії, кримінальна відповідальність настане відразу. Для інших – кримінальні покарання пропонують використовувати після адміністративних.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Він дозволяє владі визнавати «іноземним агентом» будь-яку некомерційну організацію або громадський рух, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність.

Критерії, за якими визначається така діяльність, в законі чітко не визначені, що дало можливість переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, охорони здоров’я й екології.

У грудні минулого року президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє визнавати «іноземними агентами» громадян. Документ спрямований проти громадян, які поширюють повідомлення іноземних ЗМІ, включених до списку «іноагентів», або беруть участь в їх створенні.

У 2017 році в Росії був ухвалений закон про ЗМІ – «іноземних агентів». Після цього російська влада визнала «іноагентами» Радіо Свобода (і його підрозділи), «Голос Америки» і телеканал «Настоящее время».

У 2019 був році ухвалений закон про штрафи до п’яти мільйонів рублів для ЗМІ-«іноагентів» і 100 тисяч для фізосіб «іноагентів».

Законодавство у сфері неурядових організацій у Росії в останні роки неухильно посилюється. Це регулярно критикують правозахисні й міжнародні організації.

Read More

Конгрес США схвалив оборонний бюджет із новими санкціями проти «Північного потоку-2» і допомогою Україні

Закон передбачає надання Україні 250 мільйонів доларів на підтримку і допомогу ЗСУ

Read More

EU Vaccine Agency Victim of Cyber-attack

The head of the European Union’s medical agency confirmed Friday it had been the subject of a cyberattack for the past two weeks but said it will not impact its ongoing evaluation of COVID-19 vaccines.The cyberattack was originally announced Wednesday, with the agency providing few details. During an online meeting with the European Parliament, European Medicines Agency (EMA) executive director, Emer Cooke, said the agency had “launched a full investigation in close cooperation with the law enforcement officials and other relevant entities.”In a brief statement on its website, Pfizer partner BioNTech said it had been informed that some of the documents related to regulatory submission for its COVID-19 vaccine candidate, which has been stored on an EMA server, had been “unlawfully accessed.” The company said it did not believe any personal data of trial participants had been compromised.Cooke said Friday, “We can assure you that the timelines for the evaluation of the COVID-19 vaccines and treatments are not impacted. And the agency as you see today continues to be fully functional.”The Amsterdam–based agency is evaluating the Pfizer-BioNTech’s COVID-19 vaccine already approved by Britain and Canada, as well as the vaccine candidate from Moderna. The agency said it will make a decision on conditional approval at a meeting to be held by December 29, while a decision on Moderna’s version should follow by January 12.Cooke said based on the data for the two vaccines so far, “the safety and efficacy look very promising, and we have not seen the adverse events coming up that would be a concern.”Earlier this week, Cooke said the vaccine developed by Oxford University and AstraZeneca is also being considered but complete data for that vaccine has not yet been submitted. 

Read More

Can China Become Self-reliant in Semiconductors?

The U.S. added China’s biggest computer chipmaker SMIC to a blacklist of alleged Chinese military companies last week, a move that will further widen the gap between China’s chip technology and the rest of the world.Despite its status as the world’s factory, China has never figured out how to make advanced chips. In recent years, Beijing has been planning a series of sweeping government policies and pouring billions of dollars into the industry to fulfill its chip self-sufficiency goal.So far, under ever-tightening international export controls, however, the country has only found itself mired in some of the most embarrassing industrial failures in its recent history. Most notably, one of the nation’s most high-profile chipmakers was taken over by municipal authorities in its home city of Wuhan, and a Beijing-based chipmaker, the Tsinghua Unigroup, defaulted on a corporate bond.FILE – A Chinese microchip is seen through a microscope set up at the booth for the state-controlled Tsinghua Unigroup project which is driving China’s semiconductor ambitions during the 21st China Beijing International High-tech Expo in Beijing.In this highly internationally integrated industry, experts say, no country can manufacture chips on its own, and China’s efforts to develop its semiconductor sector remains out of reach.Highly globalized chainSemiconductor production is considered one of the most sophisticated manufacturing processes in the world, involving more than 50 disciplines. Billions of transistor structures must be built within a few millimeters.The core equipment used to manufacture computer chips includes lithography machines. A Dutch company called ASML is the only company in the world currently capable of producing high-end extreme ultraviolet lithography machines. Of its 17 core suppliers, though, more than half are from the United States, and the rest are companies located throughout Europe.The company is jointly owned by shareholders from dozens of countries. According to its official website, among the top three major shareholders, two are from the United States and one is from the United Kingdom. Capital Research and Management Co. is the largest shareholder, and the second largest is the BlackRock Group; both are in the U.S. Additionally, Taiwan’s TSMC and South Korea’s Samsung also hold shares in ASML, allowing these two manufacturers to enjoy the priority right to purchase the machine.   In Bid to Rely Less on US, China Firms Stockpile Taiwan Tech HardwareChina wants to become technologically self-reliant in 10 years but needs help for nowWhile ASML may dominate the chipmaking machine market, it is only one part of the long chain in the industry. The lens of its lithography machine is manufactured by Zeiss of Germany, the laser technology is owned by Cymer of the United States, and a French company provides key valves.Jan-Peter Kleinhans, a senior researcher at the Berlin think tank New Responsibility Foundation and director of the Technology and Geopolitics Project, said no country can make chips without foreign companies’ technology. He told VOA in a telephone interview that it took ASML more than two decades to develop their machines, and “they rely themselves on a network of around 5,000 suppliers to build this machine.”Kleinhans said that without the participation of any one of these companies, the entire global semiconductor chain would break.Kobe Goldberg, a researcher at the New American Security Research Center, told VOA that what China is trying to do is to build a totally nationalized supply chain in a highly internationalized industry. “That is much more difficult in an industry like semiconductors since it is so internationally integrated.”John Lee, a senior researcher at the Mercator Institute for China Studies, a think tank in Germany, said several Chinese firms already have the capacity to manufacture or fabricate some semiconductors. But they can easily face a crackdown by the U.S. government since American companies have a very strong dominance in the upstream segment of the supply chain, such as chip design.
 Huawei’s Survival at Stake as US Sanctions LoomStarting Sept. 15, China’s telecom giant Huawei will be cut off from essential supplies of semiconductors and without those chips, Huawei cannot make smartphones or 5G equipment on which its business depends, business analysts say”The dominance of U.S.-origin technology in upstream sectors of the global semiconductor supply chain means that Chinese ICT [information and communications technology] firms across the board are exposed to U.S. export controls, regardless of what happens to SMIC or Huawei as individual companies,” Lee added.Multilateral export controlThe multilateral export control implemented by democratic countries can be traced back to the informal multilateral regime called the Coordinating Committee for Multilateral Export Controls (CoCom).  Established in 1949, the 17-member organization, including the United States, the United Kingdom, Japan, France and Australia, attempted to coordinate controls over the export of strategic materials and technology to communist countries. In 1952, a separate group was established to scrutinize exports to China.US Imposes Curbs on Exports by China’s Top Chipmaker SMICNew Commerce Department requirements mean American suppliers of certain technology products to SMIC must apply for individual licenses before they can exportAlthough CoCom ceased to function on March 31, 1994, the list of prohibited items it formulated was later inherited by another multilateral export agreement, the Wassenaar Arrangement, which was signed in 1996. As many as 42 European, American and Asian countries joined the program, which allows member states to exercise control over their own technology exports, and China is again included in the list of targeted countries.Last December, the group reached an agreement to add chip manufacturing technology to the list of items subject to export controls.  While this revision does not explicitly target China, it points out that export restrictions are targeted at nonmember states, while China, along with Iran and North Korea, are not member states. Some Chinese observers called the jointly implemented move a “collective action” against China by countries that dominate the chip manufacturing supply chain.The Bureau of Industrial Security of the U.S. Commerce Department also announced in October of this year that six emerging technologies would be included in a new export control under the Wassenaar Agreement. All these technologies are directly related to chip manufacturing, including extreme ultraviolet lithography necessary for advanced chip manufacturing.Martijn Rasser, a senior researcher at the Center for New American Security’s Technology and National Security Project, told VOA the world’s liberal democracies have a huge advantage in their network of alliances and partnerships, adding: “It’s something that China just completely lacks, and that’s a big, a big headwind for them.”

Read More

Прокурор МКС: є підстави вважати, що широкий дiапазон дiянь, скоєних у контекстi ситуації в Україні, є воєнними злочинами

Наступним кроком має бути звернення до суддів Палати попереднього провадження суду за дозволом на розслiдування – Фату Бенсуда

Read More

Екстрадиція Бахматюка: ОГП відповів НАБУ

Офіс генерального прокурора заявляє, що готовий після усунення НАБУ «процесуальних порушень» у матеріалах екстрадиційного запиту щодо підозрюваного колишнього власника «ВіЕйБі Банку» Олега Бахматюка направити їх до Австрії для його затримання і подальної видачі Україні.

В ОГП відповіли на вчорашню заяву Національного антикорупційного бюро, яке звинуватило прокуратуру в саботуванні справи.

В Офісі генпрокурора всі звинувачення відкинули і заявили, що вчасно реагували на звернення НАБУ, а двічі відхилили їх через наявність на це підстав.

«Першого разу Офіс генерального прокурора повернув клопотання НАБУ, адресоване одній з європейських країн, про видачу підозрюваного для притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що на виконання ухвали Печерського районного суду Києва, кримінальне провадження, в рамках якого направлялися матеріали, підлягало закриттю», – повідомили в ОГП.

«Тривалий розгляд другого клопотання НАБУ пов’язаний із тим, що запитуваний висновок (САП про законність процесуальних рішень у кримінальному провадженні і наявність підстав для звернення із запитом про видачу особи, встановленої на території іноземної держави) надійшов до ОГП лише через місяць після отримання матеріалів про видачу особи від НАБУ. Водночас, він не містив відомостей про законність й обґрунтованість винесеної детективом постанови про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук. У зв’язку з цим Офіс повторно запитав необхідні відомості. Останній пакет документів надано 16 листопада, а рішення про повернення клопотання прийнято 23 листопада», – додали в прокуратурі.

Національне антикорупційне бюро 10 грудня звинуватило Офіс генерального прокурора у спробі саботувати розслідування особливого тяжкого злочину після того, як в ОГП відмовилися підписати клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка і заявили, що причиною цього є «процесуальні порушення».

У бюро заявили, що двічі зверталися до ОГП із клопотанням про екстрадицію Бахматюка і двічі «отримали відмову з грубим порушенням строків».

При цьому спершу, кажуть у НАБУ, причина відмови була формальною, а вдруге «департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП».

Натомість в ОГП заявили, що «жодним чином не надають оцінки і не ставлять під сумнів чинність, обґрунтованість і вмотивованість ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду».

НАБУ підозрює колишнього бенефіціарного власника «VAB Банку» Олега Бахматюка в змові з колишнім першим заступником голови Нацбанку Олександром Писаруком для виведення у 2014 році 1,2 мільярда гривень рефінансування з цього комерційного банку.

Наприкінці листопада 2019 року Міністерство внутрішніх справ України за заявою НАБУ оголосило в розшук у цій справі Бахматюка та його сестру Наталію Василюк. Бахматюк неодноразово заявляв, що перебуває у Відні і готовий брати участь в усіх процесуальних діях.

Read More

At-Home Kits Aim to Close COVID-19 Testing Gap

Getting a COVID test can mean long lines and delayed results. Matt Dibble looks into recent breakthroughs that may have more of us performing a test at home.
Camera: Matt Dibble       Producer: Matt Dibble

Read More

«Його це влаштовує» – Рябошапка про реакцію Зеленського на корупційний скандал за участю Татарова

Президент України Володимир Зеленський не може не знати деталі справи НАБУ, де фігурує заступник голови офісу президента Олег Татаров, заявив у прямому ефірі Радіо Свобода колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка.

За його словами, президент добре знає деталі справи, усвідомлює мотиви поведінки генеральної прокурорки Ірини Венедіктової у цій ситуації, але, на думку Рябошапки, голова держави воліє «грати у свою гру» і зберігати мовчання.

«Президент продовжує грати у свою гру, він усе таки все життя був актором і ніяк не може вийти з цієї ролі, перебуваючи навіть на посаді президента. Він постійно грає і намагається створити картинку для нас, але в той же час його дії свідчать абсолютно про інше. Так було і під час виходу з так званої конституційної кризи, не було вжито ніяких дій для виходу з кризи. І тут так само: президент не може не володіти такою інформацією. Він володіє. Я думаю від достатньо знає навіть про докази, які є в цьому провадженні , але він не робить нічого. Це означає, що його це влаштовує», – заявив Рябошапка.

 

НАБУ розслідує справу, яка стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі колишнього народного депутата Максима Микитася. Можливі зловживання та розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії антикорупційне бюро розслідує ще від 2017 року. Це будівництво вела компанія «Укрбуд», яку пов’язують із Микитасем. Татаров же працював в «Укрбуді» юристом, був його адвокатом та представляв інтереси компанії. Про це нагадали в НАБУ.

За інформацією українського журналіста Юрія Бутусова, детективи антикорупційного бюро мали намір затримати Татарова у середу, 2 грудня, о 10-й ранку. Втім, вони не змогли провести ніяких слідчих дій, оскільки напередодні четверо прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які вели відповідну справу, були відсторонені рішенням генерального прокурора Ірини Венедіктової. Вона відсторонила прокурорів САП і призначила процесуальним керівником в справі Татарова себе і виконувача обов’язків глави САП Максима Грищука, який раніше цією справою не займався. Таким чином операцію із затримання Олега Татарова було зірвано, заявляє Юрій Бутусов.

«Це не перша така історія. Ми пам’ятаємо випадок, коли офіс генерального прокурора намагався приховати від кримінальної відповідальності Бахматюка, потім було кілька історій пов’язаних з народними депутатами від «Слуги народу» і тепер чиновник офісу президента. Той алгоритм дій який вчиняє генеральний прокурор є однозначним. Якщо генеральний прокурор міняє вночі групу генеральних процесуальних керівників у цьому провадженні, то тут може бути лише одна мета і президент це теж бачить», – сказав Рябошапка в прямому ефірі Радіо Свобода.

За даними джерел видання «Цензор.нет», напередодні запланованої операції НАБУ (1 грудня 2020 року) президент Володимир Зеленський провів в ОП нараду щодо цієї справи, де вирішили захищати Олега Татарова через те, що антикорупційне бюро нібито не має достатніх доказів. При тому, що Вищий антикорупційний суд визнав обвинувачення на адресу Татарова достатніми, зауважує головний редактор «Цензор.нет».

В Офісі президента заперечують, що радилися, як рятувати заступника голови ОП Татарова від детективів НАБУ. Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив у коментарі LIGA.net, що президент України Володимир Зеленський не втручається в роботу Офісу генерального прокурора. За його словами, президент та Офіс президента сповідують «принцип невтручання в справи правоохоронних, антикорупційних органів» та «підтримають будь-які прозорі розслідування, засновані на доведених фактах».

Подоляк назвав «вигадкою» інформацію про нараду у президента, на якій Зеленський нібито доручив захищати Татарова.

Сам Олег Татаров запевняє, що його і не збиралися затримувати. Попри те, що його ім’я фігурувало у судових матеріалах, Татаров наполягає, що його «причетність до злочинів» є чутками, які «розповсюджує оточення глави НАБУ». Він це пов’язує зі «своєю публічно озвученою позицією» щодо НАБУ.

Read More

У Харкові повідомили, що сталося з Кернесом

У Харкові його друг і соратник Павло Фукс і речник міської ради Юрій Сидоренко повідомили, що сталося з Геннадієм Кернесом, переобраним міським головою Харкова. Він уже майже три місяці перебуває на лікуванні в Німеччині і став мером на третій термін заочно.

У Кернеса відмовила вже друга нирка, і він перебуває на стовідсотковому діалізі – штучному виведення продуктів життєдіяльності і надлишкової рідини з організму, повідомив Фукс виданню «НВ».

Коли могла відмовити перша нирка, він не уточнив.

Цю інформацію підтвердив низці засобів інформації речник Харківської міської ради Юрій Сидоренко.

«На сьогодні у нього дві нирки не працюють. Я не знаю, чи сьогодні, чи вчора [відмовила друга нирка]», – сказав він «Суспільному» телебаченню.

«Лікарі прогнозів не дають», – додав він в інтерв’ю виданню «Харків Times».

«Наступного тижня буде ясно, чи вплине це на дату повернення» Кернеса до Харкова, уточнив він агентству «Інтерфакс-Україна».

«Зі слів його родини, плани щодо повернення Кернеса в Харків до Нового року залишаються в силі. Я думаю, що такі плани сім’ї є обнадійливими», – також сказав Сидоренко агентству «РБК-Україна».

Тим часом син міського голови Кирило Кернес, який є депутатом Харківської обласної ради, заявив, що не має інформації про відмову нирок у його батька.

Але, як повідомляє видання KharkivToday, він сам говорив із батьком телефоном востаннє ще тиждень тому.

Син Кернеса також поставив під сумнів дату 30 грудня, про яку повідомляли як про день повернення Харківського міського голови до України.

«Я не кажу, що він повернеться 30 грудня, але він точно дуже скоро повернеться», – сказав Кирило Кернес.

Цю дату, 30 грудня, назвав згаданий Павло Фукс, який написав про це в своєму телеґрамі 8 грудня. За його словами, він розмовляв із Геннадієм Кернесом телефоном, і той сказав йому, що «планує 30 грудня бути вдома».

9 грудня Фукс прийшов на першу сесію новообраної Харківської міської ради, на якій підтвердили повноваження Кернеса заочно, без складення ним присяги.

«Стан Кернеса середній, він вночі на апаратах. Інсульту не було, все це чутки, фотографуватися не хоче, тому що лежить в трубках. Він повернеться 30-го і відразу хоче приступити до роботи, йому тут все обладнають», – сказав того дня Фукс.

61-річний Геннадій Кернес, який був міським головою Харкова й раніше, з 2010 року, ще в середині вересня захворів на COVID-19 і був терміново доставлений на лікування до Німеччини – за деякими повідомленнями, в досить серйозному стані.

Тим не менше, він був кандидатом на цю ж посаду на місцевих виборах в Україні 25 жовтня і, як заявила виборча комісія 4 листопада, був обраний на неї втретє, отримавши понад 60 відсотків голосів.

7 листопада від його імені і з його електронним підписом надійшла електронна заява, яка стала підставою для його реєстрації як знову обраного міського голови.

Мерія Харкова і соратники Кернеса досі стверджували, що в нього все добре і він найближчим часом повернеться до Харкова. Зокрема, наприкінці жовтня мерія повідомляла, що Кернес готується повернутися до Харкова. Згодом його перший заступник Ігор Терехов повідомив, що міський голова має повернутися в Харків до 20 грудня.

Проте з кінця вересня ніяких реальних підтверджень про стан його здоров’я не було. Відтак кілька разів з’являлися й чутки про смерть Кернеса, які в міськраді і серед його прихильників заперечували.

Read More

Путін назвав Навального «фігурантом» і пояснив відсутність справи про його отруєння в Росії

Президент Росії Володимир Путін, відповідаючи на онлайн-зустрічі з членами Ради з прав людини на питання про отруєння Олексія Навального, знову не назвав опозиційного політика на ім’я, відгукнувшись про нього як про «відомому фігуранта». Путін також сказав, чому, на його думку, в Росії не можна порушити кримінальну справу через отруєння Навального.

Зустріч відбулася 10 грудня, але повний текст на сайті Кремля опублікований лише вдень 11 грудня.

Путін погодився з твердженням про те, що Навальний «ледь не помер», але додав, що для порушення кримінальної справи немає необхідних підстав. За словами Путіна, Німеччина не надає наявні у неї матеріали.

«Перевірка проводиться. Просто ми не можемо в рамках кримінальної справи це робити, тому що немає матеріалів», – сказав Путін і став нарікати, що Німеччина, де Навальний проходив лікування, не співпрацює з Росією в цій справі, не надає офіційних матеріалів та біологічних матеріалів.

Член Ради з прав людини Микола Сванідзе, який цікавився отруєнням Навального, ще раз запитав, чи можливе порушення кримінальної справи. Путін відповів: «Ні, не можна. Тому що, якщо людина мало не померла, це не означає, що потрібно будь за що порушувати кримінальну справу. Але перевірка проводиться».

«Просто так мало не помер. Захотів і мало не помер. Що ж тепер, кожного разу порушувати справу, коли хтось взяв і мало не помер?» – відреагував на діалог щодо себе сам Навальний у твітері.

 

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

 

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.

Read More

Грузія: владна партія самостійно відкрила роботу нового парламенту без опозиції

У Грузії владна партія «Грузинська мрія», яка має в новому складі парламенту абсолютну більшість голосів (але вже не має конституційної більшості), самостійно відкрила першу сесію новообраного парламенту, яку бойкотували всі інші партії, що пройшли на виборах.

Сесію відкрила президентка Саломе Зурабішвілі, яка закликала всі політичні сили Грузії і все суспільство покласти край атмосфері конфронтації «в час, коли країна потребує деполяризації, солідарності й єдності».

Звертаючись до відсутніх у залі представників опозиційних сил, вона заявила: «Ненависть залишає нашу країну поділеною, вразливою і слабкою в час, коли їй найбільше потрібна мобілізація її національної енергії для того, щоб дати відповідь на виклики».

Присутні депутати від владної партії проголосували за визнання повноважень усіх 150 членів парламенту, включно з відсутніми опозиційними.

Представники опозиційних партій тим часом зібралися в сусідній із парламентською будівлі Палацу студентів і молоді в Тбілісі. Більшість їх підписала спільний меморандум, у якому вони підтвердили своє рішення відмовитися від депутатських мандатів на знак протесту проти офіційно оголошених результатів виборів, а також відкликати свої партійні списки, щоб місця цих партій не передали наступним за чергою в цих списках.

Опозиція вважає оголошені результати виборів сфальсифікованими і вимагає скасувати їх і оголосити нові вибори в 2021 році.

За цими офіційними результатами, владна останніми роками в Грузії партія «Грузинська мрія» отримала 90 мандатів із загалом 150, решту 60 поділили вісім опозиційних сил. Стільки партій пройшли до парламенту через новий виборчий закон, який встановив поріг для обрання політсили в 1%.

Найпотужніша опозиційна сила – коаліція «Сила в єдності», яка має 36 мандатів. Її зібрала навколо себе колись владна партія «Єдиний національний рух» тодішнього президента Міхеїла Саакашвілі, до цього блоку входять нині разом із нею ще кілька малих партій.

При цьому, як повідомляє Ехо Кавказа, російськомовний проєкт Грузинської служби Радіо Свобода, в підписанні меморандуму опозиції 11 грудня не взяли участі три з восьми опозиційних партій. Вони мають разом 10 місць. Принаймні в одній із цих партій прямо заявляли про можливість усе-таки ввійти до парламенту на певних умовах.

Крім того, так само відмовилася від підписання Республіканська партія, яка йшла на вибори у складі блоку «Сила в єдності». Вона заявляє, що треба продовжити переговори з «Грузинською мрією».

Наразі в Грузії відбулися вже чотири кола переговорів між владною партією й опозицією за посередництва США і ЄС із метою знайти компроміс навколо результатів виборів, але наразі вони ні до чого не привели. П’яте коло було заплановане на 10 грудня, але воно зірвалося через різкі заяви на адресу опозиції одного з чільників «Грузинської мрії».

Read More

Після розслідування «Схем» НАБУ розпочало кримінальне провадження щодо депутата від «Слуги народу» Куницького

Після виходу розслідування журналістів програми «Схеми» Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Олександра Куницького, колишнього блогера, відомого під псевдонімом ZPSanek. У своєму матеріалі журналісти показали, як Куницький використовує свої владні повноваження в інтересах пов’язаного із ним приватного бізнесу.

 

За даними джерел «Схем», детективи розпочали досудове розслідування за статтею 368 Кримінального кодексу України, – «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди». Офіційно в НАБУ цю інформацію не коментують, посилаючись на таємницю слідства.

Паралельно свою перевірку після сюжету «Схем» вже провели Національному агентстві з питань запобігання корупції. Там встановили в діях нардепа «вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів», але протокол про адміністративне правопорушення складений не буде, бо НАЗК втратило такі функції після рішення Конституційного суду, повідомили у відомстві на запит Радіо Свобода.

Під час журналістського розслідування, опублікованого у липні 2020 року, «Схеми» встановили, що Олександр Куницький використовує депутатський мандат «слуги народу» в інтересах приватного бізнесу, причетність до якого ніколи не приховував та від імені якого публічно виступав роками. А саме, Куницький як депутат допомагав просувати інтереси «Автоентерпрайз» – харківської групи компаній, що займаються імпортом електрокарів з-за кордону та виготовленням і встановленням зарядних станцій для них.

Зокрема, будучи членом комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, Куницький подавав офіційні депутатські звернення в ГПУ та ДБР для розв’язання проблем цього бізнесу з силовиками, розмістив свої громадські приймальні депутата за адресами офісів групи компаній «Автоентерпрайз» у Харкові, що ускладнило можливість проведення там слідчих дій, намагався встановити зарядну станцію цієї мережі прямо у дворі будівель Верховної Ради, а також просував інтереси цього бізнесу, подаючи законопроєкти, безпосередньо пов’язані з ринком електромобільної інфраструктури.

Після виходу розслідування «Схем» у НАЗК розпочали перевірку фактів у розслідуванні відносно Куницького – у відповідь на звернення громадської організації «Центр протидії корупції». Співробітники НАЗК виявили в діях нардепа порушення антикорупційного законодавства – зокрема, «вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів».

«За результатами моніторингу та контролю знайшли підтвердження коремі факти, що наведені у повідомленні громадської організації «Центр протидії корупції», що свідчать про вчинення народним депутатом Куницьким О.О. правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172 Кодексу України про адміністративні правопорушення», – йдеться у відповіді НАЗК.

Ця стаття передбачає штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також внесення до реєстру корупціонерів після рішення суду.

У Нацагентстві також повідомили, що викликали Куницького для складання протоколу, але він не прийшов. Але адміністративний протокол у відомстві так і не склали – через рішення Конституційного суду їх позбавили, серед іншого, таких повноважень.

Журналісти звернулися до Олександра Куницького за коментарем щодо всіх наведених вище фактів, але на час публікації матеріалу народний депутат не відреагував. Редакція «Схем» опублікує його позицію, як тільки отримає.

В Конституції України та законі «Про статус народного депутата» зазначено, що влада та бізнес мають бути розділені.

Заборона для представників влади займатись бізнесом та просувати його інтереси за допомогою владних повноважень лежить в основі антикорупційного законодавства у всіх розвинених демократіях.

 

Read More

Зеленський повернув на посаду голову ОДА часів Порошенка

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка, який уже керував Дніпропетровською областю з 2015 до 2019 року. Відповідний указ глава держави підписав 10 грудня.

Зеленський побажав Резніченку успіху в роботі та відзначив його «досвід і глибоке знання регіону».

Іншим указом Зеленський звільнив з посади голови Дніпропетровської ОДА Олександра Бондаренка згідно з поданою ним заявою.

Валентин Резніченко народився 1972 року в Дніпрі. У 1994-му закінчив Державну металургійну академію України за напрямом автоматизація технологічних процесів та виробництв, має спеціальність «інженер з автоматизації». У 2018 році – Дніпропетровський регіональний інститут державного управління НАДУ при президентові України, здобув ступінь магістра за фахом «державне управління». Кандидат юридичних наук.

У 2015 році був призначений головою Запорізької обласної державної адміністрації, а з березня 2015-го до липня 2019 року очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію.

 

Read More

У Росії заявили про максимальну добову смертність від COVID-19 з початку пандемії

За минулу добу в Росії від COVID-19 померли 613 людей, що є максимальною добовою смертністю від інфекції з початку пандемії, повідомив оперативний штаб з боротьби із хворобою.

Згідно з повідомленням, кількість нових хворих за добу зросла на 28 585. Загальне число інфікованих у Росії сягнуло 2 597 711 осіб. Одужали за минулу добу 26 171 людей з-поміж загалом 2 059 840.

Усього в Росії від COVID-19 померли 45 893 пацієнти.

У світі, станом на 11 грудня, виявили понад 69 мільйонів інфікованих коронавірусом, померли майже 1,6 мільйона людей, одужали понад 44 мільйони.

Read More

Глобальні викиди вуглекислого газу скоротилися на 7% через пандемію – науковці

Група науковців, об’єднаних міжнародним проєктом Global Carbon Project, заявила, що глобальні викиди вуглекислого газу (CO2) впали на сім відсотків у 2020 році в порівнянні з роком раніше, через те, що значна частина світу зіткнулася з обмеженнями під час пандемії COVID-19.

В опублікованому 11 грудня дослідженні цьогорічні світові викиди в повітря оцінюють на рівні 34-х мільярдів метричних тонн парникових газів. Зниження викидів вуглекислого газу склало 12% у США і 11% в Європейському союзі. Тоді як лише на 1,7% скоротилися викиди в Китаї, який зміг перезавантажити свою економіку після першої хвилі вірусу на початку року.

Вчені кажуть, що загальне зниження викидів у всьому світі пов’язане переважно із тим, що люди залишаються вдома і менше подорожують автомобілями і літаками.

До пандемії рівень викидів ріс повільніше, аніж у попередні роки, кажуть дослідники, але, як очікується, викиди CO2 знову зростуть, як тільки пандемія закінчиться.

Читайте також: Україна піднялася на два місця в рейтингу протидії змінам клімату CCPI 2019

Науковці покладають сподівання на те, що США і країни Європи все ж здійснять кроки зі скорочення викидів парникових газів з допомогою проєктів відновлення економіки з використанням зеленої енергетики.

Відповідно до Паризької кліматичної угоди 2015 року, країни погодилися скоротити викиди, щоб обмежити зростання глобальної температури до 1,5 градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальною епохою. Це, за словами науковців, могло б запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату.

Read More

Бойовики минулої доби 8 разів відкривали вогонь в бік позицій ЗСУ – штаб

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби вісім разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Так, у районі відповідальності наших бригад неподалік населених пунктів Водяне та Лебединське противник відкривав вогонь з гранатометів різних систем, а біля Мар’їнки – зі станкового протитанкового гранатомета та стрілецької зброї. Також противник вів обстріл українських позицій зі стрілецької зброї поблизу населеного пункту Старогнатівка. Ще три порушення режиму припинення вогню було зафіксовано у передмісті Авдіївки. Тут ворог відкривав вогонь з ручних протитанкових гранатометів», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що від початку поточної доби по всій лінії розмежування сторін спостерігається тиша. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає, зазначили у штабі.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 10 чи 11 грудня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Низка депутатів безоплатно отримали офіси під приймальні у бізнес-центрі, пов’язаному з Коломойським – «Схеми»

Низка народних депутатів зі «Слуги народу» та від групи «За майбутнє» отримали приміщення під свої громадські приймальні у бізнес-центрі «Міленіум» в Києві на безоплатній основі. Цей бізнес-центр через офшорні компанії пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським, тут довго розташовувався його офіс. Сам Коломойський вважає, що це «збіг» і підкреслює, що офісу в нього там вже немає. Водночас юристи пояснюють, що отримання депутатами безкоштовних послуг чи благ може бути розцінене як порушення закону «Про запобігання корупції».

Депутати зі «Слуги народу» Олександр Дубінський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк, від групи «За майбутнє» Ігор Палиця, Ірина Констанкевич, Тарас Батенко та позафракційний Руслан Требушкін розмістили свої громадські приймальні у Києві за адресою Володимирська, 12 – це бізнес-центр «Міленіум», який належить компанії «Глобал Естейтс» з орбіти Ігоря Коломойського. В цьому ж бізнес-центрі олігарх також довгий час мав свій офіс.

Ольга Василевська-Смаглюк, яка вказала своїми столичними приймальнями дев’ять офісів та дві частини холу на трьох різних поверхах бізнес-центру, повідомила, що користується своїми приміщеннями на підставі договору безоплатного користування – позички.

Депутати від групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич і Тарас Батенко, приймальні яких, згідно із даними сайту Верховної Ради, займають увесь 9-ий поверх «Міленіуму», надали дві ідентичні відповіді: що вони користуються приміщеннями на підставі цивільно-правового договору. Але не уточнили, чи сплачують вони гроші за оренду та скільки.

Соратник Констанкевич і Батенко по групі «За майбутнє» та давній бізнес-партнер Коломойського Ігор Палиця, який вказав приймальнею увесь 5 поверх бізнес-центру «Міленіум», у декларації за 2019 рік зазначив, що майже 320 квадратних метрів офісної площі отримав від фірми «Глобал Естейтс».

Позафракційний нардеп Руслан Требушкін також задекларував безоплатне користування офісом на 62 квадратних метри, наданим фірмою-власницею бізнес-центру.

«Слуги народу» Олександр Куницький, який зареєстрував приймальні у шести офісах двох поверхів і в частині холу «Міленіуму», та Олександр Дубінський – із тринадцятьма офісами та частинами холу на трьох різних поверхах у бізнес-центрі – на запити «Схем» щодо умов користування приміщеннями відповідей не надали. Як і у компанії «Глобал Естейтс», яка безпосередньо здає парламентарям офіси в оренду.

У свою чергу, юристи вбачають ймовірне порушення закону «Про запобігання корупції».

«Насправді такі дії народного депутата можуть трактуватися як порушення обмежень щодо отримання подарунку, – аналізує експерт Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції НАУКМА, член Громадської ради при НАЗК Андрій Білецький. – В цьому випадку ми можемо спостерігати, що депутат, навіть якщо на безоплатній основі, набув в тимчасове користування офісну будівлю, яку інші люди, інші пересічні громадяни України не можуть отримати за тими самими умовами. Тобто ми тут можемо говорити про надання певних пільг або послуг за нижчою ринковою ціною. Тому такі дії можуть розглядатися як адміністративне правопорушення».

Щоб це встановити, Національне агентство з питань запобігання корупції мало би розпочати свою перевірку – але нещодавнім рішенням Конституційного суду їх, серед іншого, позбавили таких повноважень.

У коментарі журналістам Ігор Коломойський повідомив, що будівля бізнес-центру йому не належить і офісу там він вже немає. А на уточнення, як він може пояснити, що низка депутатів отримали безоплатно квадратні метри у «Міленіумі», відповів, що це «збіг».

Засновниками фірми-власниці бізнес-центру «Глобал Естейтс» є чотири офшорні компанії. Засновником однієї з них – «Палладіум Інтервест» – відповідно до бази даних Offshore leaks, зібраних Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів, є кіпрська «Маріголд Траст Компані». Ця ж фірма тривалий час була власником акцій інших 4 кіпрських компаній, які є засновниками ПрАТ «Синтез Ойл», яка входить до неформальної групи компаній Одеської нафтоперевалки, яку в профільних ЗМІ пов’язують із групою «Приват». Про цю компанію також йшлося в одному із попередніх розслідувань «Схем» – про те, як структури Ігоря Коломойського заробляли на державній енергокомпанії. Ця компанія постачала сировину (вугілля) на державну компанію «Центренерго» за цінами подекуди вищими від середньоринкових. Загальна сума контрактів перевищила 1,6 мільярда гривень.

Також «Схеми» встановили, що все вказує на те, що на практиці в цих та інших приміщеннях, зареєстрованих як громадські приймальні народних депутатів – в тому числі від ОПЗЖ та «Європейської солідарності» – прийом громадян не проводиться. Натомість статус громадської приймальні депутата ускладнює проведення правоохоронцями потенційних обшуків та інших слідчих дій – для цього треба отримувати погодження особисто генерального прокурора.

 

Read More