01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

У Кремлі прокоментували можливість нової зустрічі лідерів «нормандського формату»

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи ймовірність проведення нової зустрічі лідерів «нормандського формату», заявив, що «зустріч заради зустрічі не потрібна нікому».

«Власне, цим (підготовкою зустрічі – ред.) займаються помічники. Їм все ж таки потрібна якась субстанція, за яку можна вчепитися, а тут у нас немає субстанції. Субстанцією може бути тільки виконання паризьких домовленостей. У цьому плані ситуація важка», – сказав Пєсков російським ЗМІ.

Він додав, що ситуація з виконанням домовленостей минулорічного саміту у Парижі щодо Донбасу не дає країнам «нормандського формату» рухатися вперед.

«Є, безумовно, розуміння глав держав, що треба рухатися вперед. Глави держав усвідомлюють, що є причиною для такого простою. Причиною є, як ми всі знаємо, невиконання тих паризьких домовленостей», – сказав Пєсков.

За його словами, тому під час нещодавньої телефонної розмови президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель «вирішили активізувати роботу на експертному рівні, на рівні помічників, щоб намацувати якісь шляхи для знаходження розв’язки з цієї ситуації».

Пєсков також не відповів на запитання про перспективи зустрічі помічників глав країн «нормандського формату», сказавши, що «помічники самі узгодять свої дати».

Раніше сьогодні українська делегація у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі закликала Росію «вжити всіх належних кроків» для продовження роботи, в тому числі у «нормандському форматі».

9 рудня минає рік з часу Паризького саміту лідерів країн «нормандського формату» щодо Донбасу, коли востаннє безпосередньо зустрічалися лідери України, Німеччини, Франції та Росії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

МЗС України згадало Росію в коментарі до Міжнародного дня пам’яті жертв злочину геноциду

Міністерство закордонних справ України в коментарі до Міжнародного дня жертв злочину геноциду згадало про позицію Російської Федерації щодо штучного голоду в Україні у 30-ті роки минулого століття та депортації кримськотатарського народу в 1944 році.

«Попри встановлені факти, неспростовні дані свідків, шокуючі документи і архівні матеріали, Російська Федерація продовжує заперечувати Голодомор 1932–1933 років як акт геноциду радянського режиму проти українського народу. Це стосується й Депортації кримськотатарського народу 1944 року», – ідеться в коментарі МЗС.

Українські дипломати наводять конкретний приклад політики Москви щодо робіт істориків, які досліджують методи сталінського режиму в Україні.

«У 2015 році Російська Федерація включила статтю Рафаеля Лемкiна, основоположника дослідження злочину геноциду, «Радянський геноцид в Українi» до так званого переліку екстремістських матеріалів. Такі дії російської сторони є показовими, адже співмірним вчиненню злочину може бути лише його заперечення чи виправдання», – наголошують у зовнішньополітичному відомстві України.

Конвенція про запобігання злочину геноциду стала одним із перших міжнародно-правових документів із прав людини, ухвалених 9 грудня 1948 року резолюцією Генеральної асамблеї ООН.

Read More

Журнал Forbes назвав найвпливовіших жінок року

Список найвпливовіших жінок світу за версією видання Forbes знову очолила канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Минулого року Меркель також посіла першу сходинку рейтингу.

Другу позицію зберегла за собою колишня очільниця МВФ, а зараз глава Європейського центрального банку Крістін Лаґард.

Третя в списку – Камала Гарріс, яка стане першою жінкою – віцепрезидентом США у адміністрації обраного президента Джо Байдена.

Далі у десятці:

голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
Мелінда Ґейтс – співголова фонду Мелінди та Білла Ґейтсів
виконавчий директор General Motors Мері Барра
спікер Нижньої палати Конгресу США Ненсі Пелосі
голова ради директорів фінансово-кредитної групи Santander Ана Ботін
президент Fidelity Investments Ебіґейл Джонсон
очільниця компанії Anthem Ґейл Бодро

 

Read More

Росіянину у Данії висунули звинувачення в шпигунстві – ЗМІ

Прокуратура Данії оголосила 9 грудня звинувачення в шпигунстві громадянину Росії, який живе у Данії. Як передає агенція Reuters, чоловік, імені котрого не називають, перебуває під вартою з липня.

Його, зокрема, звинувачують у передачі російській розвідці інформації про технології датської енергетичної системи.

Російська агенція ТАСС повідомила, що справу порушено в рамках більш масштабного розслідування служби розвідки поліції.

Інших подробиць справи наразі немає.

У жовтні Данія оголосила про підтримку санкцій проти Росії через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Read More

119 політичних партій України не подали звітів за 2020 рік – НАЗК

У Національному агенстві з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що із понад 360 політичних партій, зареєстрованих в Україні, – 119 досі не подали звіти за поточний рік.

«Тільки 242 подали звіти за цей рік… У 2019 році свої звіти подали 275 партій. Таким чином, 72 партії так і не прозвітували про свою діяльність навіть за 2019 рік», – йдеться в повідомленні відомства.

У НАЗК вказують, що кінцева дата подання звіту за поточний рік – 9 лютого 2021 року.

«НАЗК уже перевірило 406 звітів політичних партій, поданих за цей рік, що становить майже 80% від загальної кількості поданих звітів. НАЗК закликає партії не очікувати останньої дати подання звіту», – йдеться в повідомленні.

За даними Міністерства юстиції, в Україні зареєстровано 361 політичну партію, 12 з яких було створено цього року.

Read More

Юристи Трампа пообіцяли боротися за «чесність виборів» після рішення суду щодо голосування в Пенсильванії

Команда юристів президента США Дональда Трампа планує продовжити боротьбу за скасування результатів виборів 3 листопада, попри рішення Верховного суду США про відхилення позову щодо скасування перемоги Джо Байдена в Пенсильванії.

«Попри те, що ЗМІ відчайдушно намагаються оголосити, що боротьба закінчена, ми продовжимо відстоювати чесність виборів, поки законні голоси не будуть пораховані справедливо і точно», – йдеться у заяві юристів Дональда Трампа Руді Джуліані і Дженні Елліс.

У вівторок Верховний суд відхилив спробу республіканців визнати недійсними близько 2,5 мільйона бюлетенів, відправлених поштою в Пенсильванії, і таким чином оскаржити перемогу Джо Байдена в цьому штаті. Суд виніс короткий постанову, відхиливши позов, що був першим із десятків, які команда Трампа подала до суду.

Після оголошення рішення щодо Пенсильванії Верховний суд попросили розглянути ще один позов, на цей раз поданий Техасом. Позов, про який оголосив генеральний прокурор штату, республіканець Кен Пекстон, висунений проти чотирьох штатів – Джорджія, Мічиган, Пенсильванія та Вісконсин. У позові стверджується, що зміни, зроблені цими штатами у виборчих процедурах є «незаконними».

8 грудня закінчився так званий Safe Harbor Deadline, термін, протягом якого штати мали б завершити роботу з судовими позовами і перерахунком голосів. Цей термін встановлений законом від 1887 року. Дотримання крайнього терміну не є обов’язковим, але забезпечує впевненість у тому, що Конгрес не буде ставити під сумнів результати штату.

Після цієї дати Трамп, як і раніше ,зможе подавати позови, але судова кампанія стане ще складнішою, оскільки судді можуть сказати, що вже занадто пізно скасовувати результати.

«Safe Harbor Deadline – це встановлений термін, який зазвичай позначає останній день, коли штати повинні затвердити підсумки виборів. Однак продовження пов’язаних з виборами суперечок після 8 грудня не є чимось безпрецедентним», – йдеться в заяві Дженні Елліс.

Команда юристів Трампа втім може зіткнутися з новим викликом з боку Американської асоціації юристів. Понад 1500 юристів написали 8 грудня відкритого листа, в якому закликають асоціацію розслідувати поведінку команди юристів Трампа.

У листі стверджується, що адвокати передвиборчої кампанії Трампа зловживали судовим процесом, намагаючись підірвати суспільну довіру до результатів виборів, «що неминуче підірве конституційну демократію».

Президент США Дональд Трамп сам неодноразово робив необґрунтовані заяви про фальсифікацію виборів. Практично всі позови, подані кампанією Трампа, були відхилені судами нижчої інстанції по всій країні.

Read More

Катастрофа літака МАУ: Іран відкликав пропозицію щодо виплат компенсацій сім’ям загиблих – Єнін

Іран відкликав пропозицію виплати компенсацій сім’ям загиблих у авіакатастрофі літака «Міжнародних авіаліній України». Про це заступник міністра закордонних справ Євген Єнін розповів в ефірі «Громадського радіо».

«За моєю інформацією уряд вже відкликав цю пропозицію, оскільки передбачалось, що 200 мільйонів будуть виділені саме з фонду національного розвитку, що спричинило серйозні внутрішні дискусії в іранському суспільстві. Але ми вітатимемо плани іранського уряду зарезервувати певну суму коштів у бюджеті для виплати компенсацій», – зазначив Єнін.

При цьому він наголосив, що переговори про виплату компенсацій ще не починалися.

Єнін пояснив, що позиція Києва виходить з того, що розмір компенсації залежатиме від обставин катастрофи та рівня співпраці під час її розслідування.

Раніше Єнін зазначав, що Іран розглядає можливість закласти в проєкті бюджету на наступний рік виплату компенсацій родинам жертв авіакатастрофи українського літака. Тоді він нагадав, що під час минулого раунду переговорів іранська сторона висловила готовність виплатити компенсацію всім родинам загиблих незалежно від їхнього громадянства.

 

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

30 липня в Києві за участі іранської делегації розпочалися переговори щодо компенсацій за збиття Іраном літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752.

Read More

Адвокат повідомив про завершення попереднього слідства у справі кримчанина Яцкіна

Слідство у справі кримчанина Івана Яцкіна завершене, йому оголосили обвинувачення в остаточній редакції (стаття 275 КК Росії – державна зрада у формі шпигунства), повідомив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Микола Полозов.

«За фабулою справи, Івана Яцкіна звинувачують у тому, що він передав відомості співробітникам СБУ. Йдеться про один епізод. Відомості стосувалися чинних співробітників МВС Росії в Криму, деякі з них йшли під грифом», – пояснив Полозов.

Наступним етапом у справі Івана Яцкіна стане ознайомлення з матеріалами справи. Кримінальна справа Яцкіна містить у собі близько восьми томів.

За словами адвоката, під час перебування в СІЗО у його підзахисного погіршився зір.

«Івана Григоровича так і не оглянув офтальмолог, хоча ми просили і наполягали на цьому. З огляду на те, що далі ми знайомимося з матеріалами справи, я не виключаю, що мені доведеться читати йому всі матеріали справи вголос. Зір впав настільки, що для Яцкіна зараз проблема просто прочитати з листка», – зазначив Полозов.

Уродженець села Войкове Первомайського району Криму Іван Яцкін був затриманий 16 жовтня 2019 року. Про це стало відомо в грудні 2019 року.

Микола Полозов повідомляв, що після арешту Яцкіна перевезли з анексованого Криму в Москву. За його словами, російські силовики чинили на кримчанина «сильний психологічний тиск».

На запит Крим.Реалії в СБУ поінформували, що Іван Яцкін не співпрацював зі Службою безпеки України.

Read More

У Білорусі ще трьох осіб засудили за напис «Не забудемо»

Суд Фрунзенського району Мінська виніс вирок у справі про хуліганство через напис «Не забудемо» ще трьом особам: Денису Граханову, Ігорю Самусенку і Владиславу Гулісу, повідомив правозахисний центр «Весна».

Обвинувачені отримали такі терміни:

Денис Граханов – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Ігор Самусенко – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Владислав Гуліс – два роки колонії суворого режиму.

Їм інкримінували хуліганство й умисне знищення або пошкодження майна. За даними TUT.BY, справу за другою статтею про знищення майна припинили через відсутність злочинного діяння.

Після оголошення вироку Граханова і Самусенка звільнили з-під варти до вступу вироку в силу. У рамках цієї кримінальної справи вони провели за ґратами більше ніж місяць.

Раніше в цьому ж суді винесли вирок 25-річній Марії Бобович і 26-річному Максиму Павлющику, які написали на тротуарній плитці «Не забудемо». Марія Бобович отримала півтора року обмеження свободи без направлення до виправної установи, Максим Павлющик – два роки колонії загального режиму.

Напис «Не забудемо» з’явився біля станції метро «Пушкінська» в Мінську біля народного меморіалу Олександра Тарайковського.

Олександр Тарайковський загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.

Read More

У МЗС України розповіли про нові пункти резолюції ООН щодо мілітаризації Криму

У посиленій резолюції щодо мілітаризації Росією Криму, ухваленій Генасамблеєю ООН 7 грудня, є два нові пункти, повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії речник Міністерства закордонних справ України Олег Николенко.

«У резолюції констатується, що окупація Криму – це пряма загроза міжнародній безпеці. Вона завдає шкоди архітектурі безпеки і контролю над озброєннями, враховуючи, що до Криму завозиться військова техніка, здатна нести ядерні боєголовки», – сказав речник МЗС.

Николенко також вказав на те, що нова резолюція приділяє увагу зусиллям України щодо деокупації Криму.

«Дуже важливо, що в цій резолюції згадується «Кримська платформа» – нова українська ініціатива, покликана об’єднати всі міжнародні зусилля з просування деокупації півострова. Для нас цей момент був принциповим … У цілому ми задоволені результатами: незважаючи на додавання нових елементів, ми не втратили жодного голосу, в порівнянні з минулими роками», – сказав Николенко.

За ухвалення нової резолюції висловилися 63 країни, ще 62 утрималися, проти проголосували 17 країн, в тому числі Росія.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував новий документ щодо мілітаризації Криму як ще один елемент правового тиску на Росію.

Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський назвав резолюцію «брехливою й абсурдною», додавши, що вона ніяк не вплине на життя кримчан.

Read More

Радник голови ОП: близькі до Медведчука телеканали «не є нашими ворогами»

Спікер делегації України в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі, позаштатний радник голови Офісу президента Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки й оборони Олексій Арестович заявив, що близькі до проросійського політика Віктора Медведчука телеканали «не є ворогами».

В ефірі «Громадського радіо» на питання, чи концентрація в руках людей, близьких до Віктора Медведчука, «трьох каналів, які дають досить спірну інформацію, є загрозою національній безпеці», Арестович відповів:

«Ми маємо відповісти на їхнє інформування населення нашим інформуванням – чітким, системним, пояснювати народу, що відбувається. Я намагаюсь зробити таке інформування системним, послідовним. Вони не є нашими ворогами, вони є представниками українських ЗМІ, які працюють згідно з законом. Ми вітаємо їхню професійну діяльність. Інша справа, що деякі особи, користуючись їхніми можливостями, доносять викривлену, перекручену або упереджену інформацію».

«Будь-яке медіа знає, що вони мають надати дві точки зору. Моє завдання – забезпечити другу, іншу точку зору. Коли звинувачують Офіс, я маю забезпечити наявність іншого голосу. Ми маємо працювати як держава, моїм завданням не є змагання з медіа будь-якої спрямованості. Моє завдання – забезпечити інформування ЗМІ та суспільства про те, що робить президент та Офіс президента», – додав Арестович.

Із народним депутатом від ОПЗЖ, кумом російського президента Володимира Путіна Віктором Медведчуком пов’язують такі канали, як «112 Україна», News One та ZІК. За даними моніторингу ЗМІ, ці телеканали часто поширюють проросійську дезінформацію.

У липні 2019-го президент Володимир Зеленський заявляв, що «таким людям, як Медведчук», він не дозволить «монополізувати наше українське телебачення».

Read More

Держдума Росії схвалила в першому читанні розширення повноважень поліцейських

Державна дума Росії схвалила в першому читанні зміни до закону «Про поліцію», що істотно розширюють повноваження поліцейських.

У разі ухвалення законопроєкту, співробітники МВС Росії зможуть не представлятися, проводячи затримання, отримають право відкривати приватні автомобілі і не нести при цьому відповідальність за пошкодження, а також стріляти на поразку з вогнепальної зброї, якщо громадянин зробить «дії, що дають підставу розцінити їх як загрозу нападу на співробітника поліції».

Що це за дії – в законопроєкті не уточнюється.

Поправки в закон «Про поліцію» запропонував уряд Росії. Правозахисники виступають проти них, побоюючись, що їх ухвалення призведе до ще більших порушень прав громадян з боку співробітників силових відомств.

Read More

У Норвегії хакерів із Росії запідозрили в атаці на парламент

Служба безпеки Норвегії заявила про можливу причетність хакерів із Росії до кібератаки на систему електронної пошти норвезького парламенту в серпні цього року.

Як повідомляє агентство Associated Press, розслідування показало, що, ймовірно, операцію проводило угруповання хакерів APT28, також відоме як Fancy Bear, яку спецслужби пов’язують із російською розвідувальною службою ГРУ.

У відомстві зазначають, що інформація в поштовій системі «становить великий інтерес для розвідувальних служб декількох іноземних держав», а кібератака 24 серпня є частиною «більшої кампанії національного і міжнародного масштабу» і триває щонайменше від 2019 року.

Представники спецслужби, відомої за скороченою назвою PST, повідомили, що вирішили зупинити розслідування, оскільки воно не надало «достатньої інформації» для обвинувачення.

Російське посольство в Норвегії заявило, що PST не вдалося зібрати докази про причетність Росії, і назвало заяви норвезької сторони «неприйнятними».

Міністр закордонних справ Норвегії Іне Марі Еріксен Серейде заявила, що це серйозна подія, яка торкнулася найважливішого інституту демократії. За її словами, згідно з наявною інформацією, «за цією діяльністю стоїть Росія».

У 2015 році хакерської атаки зазнав парламент Німеччини. Німецькі спецслужби пов’язували атаку з угрупованням російських хакерів APT28. Їх же вважають відповідальними і за атаку на сервери Демократичної партії США в 2016 році.

Read More

Australia Introducing Bill to Make Facebook and Google Pay Media Groups for Content

Legislation to make Facebook and Google pay media organizations for news content will be introduced in the Australian parliament on Wednesday, Treasurer Josh Frydenberg said Tuesday.
 
Frydenberg said the measure would be reviewed by a parliamentary committee after its introduction and before legislators vote on it next year.
 
If the measure becomes law, Frydenberg said the internet giants must negotiate payments for content with local publishers and broadcasters. A government-appointed mediator would decide the payment terms if a deal is not reached.
 
Facebook has said it may block Australian news content instead of paying for it.
 
Google has warned the legislation would lead to “dramatically worse” search results on Google and YouTube and jeopardize free services.
 
Until recently, most countries watched companies shift advertising money to the world’s largest social media website and search engine, depriving news outlets of their primary revenue source. The dramatic decline in advertising revenue sparked a wave of closures and job losses.
 
Regulators, however, are beginning to rein in the two corporate giants, which Frydenberg said receive 80% of Australia’s online advertising spending.

Read More

The Quest to Make Smartphone Glass Shatterproof

U.S. glassmaker Corning has become the dominant provider of glass covers for smartphones worldwide. Deana Mitchell has the story.

Read More

У Вірменії опозиція оголосила про початок акцій громадянської непокори, є затримані

У Вірменії представники опозиційних партій оголосили про початок акцій громадянської непокори через закінчення терміну ультиматуму прем’єр-міністру країни Ніколу Пашиняну, повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода.

Член «Руху за порятунок Вітчизни», представник партії «Дашнакцутюн» Ішхан Сагателян заявив, що «до 17:00 громадяни Республіки Вірменія мають легітимне право проводити акції мирної непокори для того, щоб висловити свій протест».

Він закликав проводити акції протесту в рамках закону.

Вже є перші повідомлення про затримання протестувальників, які відгукнулися на заклик лідерів опозиції до протесту у Єревані.

5 грудня в Єревані пройшов мітинг опозиції з вимогою відставки Нікола Пашиняна. Учасники протесту вирушили маршем до помешкання Пашиняа і зажадали, щоб він до 8 грудня залишив посаду.

Відставки прем’єра вимагають 16 партій, що створили «Рух за порятунок Вітчизни». Своїм кандидатом на поссду тимчасового прем’єра вони називають лідера Національно-демократичного союзу Вазгена Манукяна.

Політичні позиції Пашиняна різко ослабли після того, як в ніч на 10 листопада він підписав спільну з президентами Росії і Азербайджану Володимиром Путіним і Ільхгмом Алієвим заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. З моменту підписання угоди в Єревані не припиняються протести з вимогою відставки прем’єра, яку опозиціонери вважають «капітуляцією».

Раніше у зверненні до народу Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.

Read More

Суд у Києві дозволив затримати російського віцеадмірала через захоплення українських кораблів біля Криму

Рішення суду оскарженню не підлягає

Read More

Україна і ЄС проведуть засідання Ради асоціації у лютому – Кабмін

Україна і Європейський союз домовилися провести чергове засідання Ради асоціації в Брюсселі 11 лютого 2021 року, повідомила 8 грудня пресслужба Кабінету міністрів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який 8 грудня мав онлайн-зустріч із високим представником ЄС, віце-президентом Європейської комісії Жозепом Боррелем і комісаром Європейського союзу з питань сусідства і розширення Олівером Варгеї, висловив сподівання, що під час 7-го засідання Ради асоціації обговорять пріоритетні напрямки взаємодії та сфери спільного інтересу для виконання Угоди про асоціацію і досягнення її цілей.

«Очікую, що майбутня зустріч забезпечить прогрес у подальшому розвитку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, що буде відображено у підсумкових документах», – сказав Шмигаль.

Голова уряду зазначив, що Україна очікує від засідання Ради асоціації узгодження спільних кроків, спрямованих на практичну реалізацію домовленостей саміту Україна-ЄС, багато з яких, за його словами, є «досить амбітними й комплексними».

«Наш особливий інтерес стосується початку огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію. Ми також зацікавлені в оновленні параметрів Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, які б уможливили подальший розвиток торгівлі та посилення секторальних положень Угоди», – сказав прем’єр-міністр.

Сторони також домовилися докласти зусиль із метою підписання Угоди про Спільний авіаційний простір під час 7-го засідання Ради асоціації.

1 вересня 2017 року набула чинності Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом, завершивши чотирирічний процес політичних кроків довкола цього документа.

Багато норм угоди про асоціацію були тимчасово застосовані іще з 2014 року, але вступ в дію угоди забезпечив тіснішу співпрацю між Брюсселем і Києвом у таких сферах, як зовнішня політика, правосуддя, освіта, наука і технологія.

Read More

Smartphone Glass Strength: The Quest To Make Glass Shatterproof

U.S. glassmaker Corning has become the dominant provider of glass covers for smartphones worldwide. Deana Mitchell has the story.

Read More

Головою Закарпатської ОДА призначений директор виноробної компанії Анатолій Полосков – указ

Головою Закарпатської обласної державної адміністрації призначений Анатолій Полосков. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський 7 грудня, повідомляє Офіс президента.

Анатолій Полосков народився 1968 року. У 1997-му закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство». Працював на різних посадах у банківському секторі, займався підприємницькою діяльністю. З 2011 року був директором виноробної компанії «Шато Чизай».

Кабінет міністрів погодив призначення Полоскова на своєму засіданні 25 листопада.

Попереднього голову Закарпатської ОДА Олексія Петрова обрали головою Закарпатської обласної ради.

Read More

У 2021 році понад 300 родин отримають компенсацію за зруйноване житло на Донбасі – Мінрегіон

У 2021 році понад 300 родин отримають компенсацію за зруйноване житло, повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

«У планах роботи міністерства на наступний рік продовжити ті важливі соціальні ініціативи, які ми реалізовували у цьому році.  Наприклад, програма, яка вперше запрацювала у 2020, – це компенсація за зруйноване житло громадянам України. Ми вже розпочинаємо виплати 37 родинам, а наступного року ми очікуємо, що компенсацію отримають ще більш як 300 родин», – заявив заступник міністра Ростислав Замлинський.

У відомстві наголосили, що мова йде не про заміну житла, а про компенсацію за сам факт втрати житла. Це «в жодному випадку» не виключає подальші дії по доказах та відшкодуванню Російською Федерацією фактичного збитку за втрату житла. Мінреінтеграції розробило законопроєкт «Про державну політику перехідного періоду».

Замлинський розповів, що міністерство провело інвентаризацію зруйнованих об’єктів спільно з Луганською та Донецькою ОДА: у Луганській області компенсації потребують близько 375 родин, у  Донецькій області – 318.

18 листопада 2020 року відбулися перші засідання Комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації в Донецькій та Луганській області. Комісія ухвалила рішення про надання грошової компенсації власникам 9 об’єктів  зруйнованого житла в Донецькій області та 8 в Луганській.

На початку грудня на засіданні комісії ухвалили рішення про компенсацію ще 10 сім’ям у Луганській області та 10 сім’ям у Донецькій області.

Read More

Білоруса засудили до 2 років ув’язнення за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів

Жителя Мінську Максима Павлющика засудили до двох років колонії за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів Олександра Тарайковського біля столичної станції метро «Пушкінська».

Ще одну активістку, Марію Бабович засудили до півтора року обмеження волі.

Суддя Фрунзенського району Мінська Юлія Близнюк визнала Бабович та Павлющика винними за частиною 2 статті 339 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (хуліганство).

У цьому ж суді триває розгляд справи Дениса Граханова, Ігоря Самусенка та Владислава Гуліса, яких затримали незабаром після Павлющика та Бабович.

Олександр Тарайковськой загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.

 

Read More

Помер перший пілот, який подолав швидкість звуку

У США у віці 97 років помер Чак Єгер – пілот-випробувач, який першим подолав швидкість звуку понад 70 років тому.

Про смерть Єгера повідомила його дружина Вікторія у твітері.

«З жалем змушена повідомити вам, що мій коханий генерал Чак Єгер помер сьогодні о 21 годині. Він прожив надзвичайне життя, він — найвеличніший пілот, і його спадщину сили, пригод та патріотизму пам’ятатимуть завжди», – мовиться у повідомленні.

 

Єгер приєднався до Повітряних сил армії США у 1941. Він мав лише працювати з двигунами літаків, а не літати на них, повідомляє агентство Reuters. Зазначається, що після першого польоту Єгера знудило.

Єгер не зміг потрапити до космічної програми США, оскільки у нього не було вищої освіти, та не надто засмутився, зазначивши, що астронавти – «пасажири, які тиснуть на правильні важелі за вказівками з Землі», зазначає агентство.

Під час Другої світової війни Єгер літав на P-51 Mustang, йому приписують 12 збитих німецьких літаків, зокрема п’ять з них він збив в одиночних боях.

Після війни Єгер став пілотом-випробувачем у секретному проєкті XS-1, метою якого було подолати бар’єр швидкості звуку.

14 жовтня 1947 року 24-річному капітану Єгеру вдалося це зробити на літаку Bell X-1.

У НАСА назвали смерть Чака Єгера «колосальною втратою для країни», зазначивши, що його дух першопрохідця та новатора «вдосконалив можливості Америки у небі» та дав поштовх мрії американців злетіти до ери реактивних та космічних польотів.

 

 

Read More

Бойовики минулої доби 4 рази відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж понеділка чотири рази відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Так, збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік позицій українських захисників неподалік Водяного, застосувавши при цьому автоматичні станкові гранатомети. Факт порушення режиму зафіксовано у вечірній час і у районі населеного пункту Новотроїцьке, де ворог застосував підствольні гранатомети та великокаліберні кулемети. А біля Авдіївки противник здійснив постріл з ручного протитанкового гранатомета», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

Повідомляється, що від початку поточної доби зберігається режим тиші вздовж лінії розмежування.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 7 чи 8 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Росія відреагувала на резолюцію ООН щодо мілітаризації нею анексованого Криму

Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський вважає, що ухвалена 7 грудня Генасамблеєю ООН резолюція щодо мілітаризації окупованого Росією Криму, ніяк не вплине на життя жителів півострова.

Сам документ він назвав «брехливим і абсурдним», повідомляється на сайті Постійного представництва Росії в ООН. У представництві заявляють, що «як і раніше, ніяких консультацій щодо тексту документа не проводили».

«Замість дискусії державам-членам ООН нав’язується думка про те, що вони своїм голосуванням нібито повинні підтвердити територіальну цілісність України. Багато хто, на жаль, досі вірять в цей обман», – заявив Полянський.

Представник Росії впевнений, що українська влада «бореться» з інформацією у соцмережех, яку нібито публікують українці, які «масово відвідували» окупований Крим, а сама «Україна перетворюється в «Анти-Росію».

«За» ухвалення резолюції щодо Криму висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися. Проти резолюції проголосували 17 країн, зокрема Росія.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що ухвалення посиленої резолюції щодо мілітаризації Росією Криму дозволить чинити ще більший правовий тиск на Москву. За словами міністра закордонних справ України, в резолюції вкотре вказано, що «окупація Криму Росією – незаконна».

 

 

Read More

США оприлюднили перелік країн-порушниць релігійної свободи

США внесли Іран, Пакистан, Таджикистан і Туркменстан у список із 10-ти країн, які «викликають особливе занепокоєння» з приводу свободи віросповідання.

Визначення країн-порушників відбулося, аідповідно до закону про міжнародну релігійну свободу від 1998 року «за участь або терпимість до систематичних, кричущих порушень свободи віросповідання», повідомив Держдепартамент США.

Сполучені Штати також внесли Росію і три інші країни в спеціальний список для нагляду за урядами, які допустили або допускають «серйозні порушення свободи віросповідання».

«США непохитні у своїй прихильності до свободи віросповідання. Жодній країні чи організації не має бути дозволено безкарно переслідувати людей через їхні переконання», – написав у твітері держсекретар Майк Помпео.

Країни, які у списку США позначені як ті, що «викликають особливе занепокоєння», – це М’янма, Китай, Еритрея, Іран, Нігерія, Північна Корея, Пакистан, Саудівська Аравія, Таджикистан і Туркменистан. Країни, включені до спеціального списку для нагляду – це Коморські Острови, Куба, Нікарагуа і Росія.

Помпео також заявив, що «Аль-Каїда», «Ісламська держава» і «Талібан» є серед кількох збройних екстремістських угруповань, позначених як «організації, що викликають особливу стурбованість».

Повідомляється, що Узбекистан і Судан були виключені зі спеціального контрольного списку на підставі «значного, конкретного прогресу» їхніх урядів за останній рік.

Read More

Байден визначився з кандидатурою очільника Пентагону – ЗМІ

Обраний президент Джо Байден призначить генерала у відставці Ллойда Остіна міністром оборони, повідомляють американські ЗМІ. Якщо це підтвердиться, Остін, ветеран збройних конфліктів в Іраку та Афганістані, стане першим міністром оборони-афроамериканцем.

67-річний Остін закінчив Військову академію США у Вест-Пойнті і 41 рік пропрацював в армії. Він служив першим чорношкірим заступником начальника штабу армії з 2012 року, а потім очолив Центральне командування США до виходу на пенсію в 2016 році.

Для номінації буде потрібно підтвердження Сенату. Остін, кадровий військовий офіцер, може зіткнутися з протидією законодавців, які вірять в цивільне керівництво Пентагону.

Номінація також може викликати спротив ще й тому, що Остін після виходу на пенсію входив до ради директорів низки компаній, включаючи виробника зброї Raytheon Technologies.

Хоча багато попередніх міністрів оборони пропрацювали роки в армії, тільки двоє – Джордж Маршалл і Джеймс Меттіс – були кадровими офіцерами.

Остін, як повідомляє видання Politico, відмовився коментувати своє можливе призначення очільником Пентагону.

Байден, інавгурація якого відбудеться 20 січня, перебуває під тиском з вимогою висунути більше представників меншин на посади у своєму кабінеті.

Read More

Прозахідний прем’єр Румунії пішов у відставку після того, як його партія не виграла вибори

Прозахідний прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан подав у відставку після того, як його Національно-ліберальна партія (PNL) зайняла друге місце на парламентських виборах, що пройшли не вихідних.

Орбан заявив про це після того, як, за результатами підрахунку близько 95% голосів, опозиційні соціал-демократи (PSD), які домінували в румунській політиці після повалення комунізму, отримали близько 30 відсотків голосів, а прозахідна PNL відстає приблизно на 5 відсотків.

У телезверненні Орбан, уряд якого критикувала PSD через кроки з подолання пандемії COVID-19, заявив, що йде, знаючи, що виконав свій обов’язок.

Президент Клаус Йоганніс, який повинен провести консультації зі сторонами, згодом призначив міністра оборони Ніколае Чуке виконувачем обов’язків прем’єр-міністра.

У соціал-демократів бракуватиме союзників у новому парламенті, а Йоганніс – колишній лідер PNL і супротивник PSD – заявив 7 грудня, що PSD будуть тримати «поза процесом ухвалення політичних рішень», і Румунія матиме новий правоцентристський уряд. Раніше Йоганніс заявляв, що не хотів би, щоб PSD повернулася до влади протягом його поточного терміну, який закінчується в 2024 році.

Явка на виборах, яка склала 31,8 відсотка з 18 мільйонів виборців, була найнижчою з кінця комунізму, що було обумовлено як пандемією, так і загальним розчаруванням у посткомуністичній політичній еліті.

Read More