Month: December 2020

Національне антикорупційне бюро звинуватило Офіс генерального прокурора у спробі саботувати розслідування особливого тяжкого злочину після того, як в ОГП відмовилися підписати клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка і заявили, що причиною цього є «процесуальні порушення».

«Днями Офіс генерального прокурора пояснив, чому відмовляється погоджувати екстрадицію колишнього власника «ВіЕйБі Банку», якого НАБУ і САП підозрюють у заволодінні 1,2 млрд грн кредиту, наданого Нацбанком. Ключовий аргумент – НАБУ нібито порушило норми національного та міжнародного законодавства у процесі розслідування. Це не відповідає дійсності», – наголосили у НАБУ.

У бюро заявили, що двічі зверталися до ОГП із клопотанням про екстрадицію Бахматюка і двічі «отримали відмову з грубим порушенням строків».

При цьому спершу, кажуть у НАБУ, причина відмови була формальною, а вдруге «департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП».

«Йдеться про ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.05.2020, якою ексвласнику «ВіЕйБі Банку» обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (наявність рішення суду про тримання особи під вартою є обов’язковою вимогою до запиту про екстрадицію). Ця ухвала ніким не оскаржувалася і є чинною до цього часу. Фактично, ми є свідками вибіркової оцінки з боку ОГП рішень суду: одні (рішення Печерського суду) – виконує безапеляційно, а іншими (Апеляційної палати ВАКС) – просто нехтує», – заявили в бюро і наголосили, що «категорично не погоджуються» з таким діями департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП.

Через це НАБУ 8 грудня направило дисциплінарну скаргу на дії його керівника.

У НАБУ також висловили впевненість у тому, що наразі наявні всі законні підстави для початку екстрадиції в Україну колишнього власника «VAB Банку».

На початку цього тижня в Офісі генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода пояснили наявністю «процесуальних порушень» відмову Національному антикорупційному бюро України в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка. 

«Після усунення Національним антикорупційним бюро України процесуальних порушень в матеріалах екстрадиційного запиту, Офіс генерального прокурора готовий направити їх у порядку, встановленому чинним національним і міжнародним законодавством до компетентних органів іноземної держави для затримання особи та її подальшої екстрадиції в Україну», – додали в Офісі генерального прокурора.

НАБУ підозрює колишнього бенефіціарного власника «VAB Банку» Олега Бахматюка в змові з колишнім першим заступником голови Нацбанку Олександром Писаруком для виведення у 2014 році 1,2 мільярда гривень рефінансування з цього комерційного банку.

Наприкінці листопада 2019 року Міністерство внутрішніх справ України за заявою НАБУ оголосило в розшук у цій справі Бахматюка та його сестру Наталію Василюк. Бахматюк неодноразово заявляв, що перебуває у Відні і готовий брати участь в усіх процесуальних діях.
…

Конституційний суд України 10 грудня оприлюднив заяву у відповідь на висновок Венеційської комісії, який вона оприлюднила, реагуючи на суперечливі рішення КСУ восени цього року і на звернення до неї президента Володимира Зеленського.

«КСУ з великою повагою ставиться до висновків Венеційської комісії. Принципи поділу влади і взаємоповаги між гілками влади закріплено в Конституції України. У Рішенні №13-р/2020 КСУ від 27 жовтня 2020 року й у цьому висновку зазначено, що боротьба з корупцією є важливим елементом у правовій державі, як і повага до конституції та конституційного правосуддя. Венеційська комісія підкреслила, що принцип поділу державної влади полягає, зокрема, в тому, що парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного суду України як «охоронця» Конституції України, і його рішення мають виконуватися», – йдеться в заяві.

«У висновку наголошено, що, попри неоднозначне сприйняття рішення КСУ, конституційна роль Конституційного суду має поважатися, і Верховна Рада України повинна виконати його рішення з урахуванням Конституції України та застосовних міжнародних стандартів», – заявили в КСУ.

Раніше голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль.

Свою позицію він висловив через кілька годин після того, як Венеційська комісія оприлюднила терміновий, спільний висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України.

Як йдеться у висновку на 19-ти сторінках, Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду у нагляді за основним законом та виконувати його рішення, у свою чергу, Конституційний суд «повинен ухвалювати рішення винятково у межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції».

У висновку Венеційська комісія вказує, що рішення КСУ від 27 жовтня «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.

У підсумку, Венеційська комісія пропонує Верховній Раді ухвалити певні рішення.

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісію з проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Відповідний лист Зеленський відправив голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Перед тим глава держави мав розмову з головою Венеційської комісії щодо шляхів розв’язання кризи КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, заявляючи про кількох хворих на COVID-19 суддів, 8 грудня відновив свою роботу у звичайному режимі.
…

Міністерство оборони України повідомляє, що домовитися про працевлаштування журналіста Юрія Бутусова не вдалося.

«Щира ідея долучити Юрія Бутусова до роботи у межах Міністерства оборони не передбачала пропозиції йому посади заступника, 1-го заступника, міністра оборони. Для подібної швидкої кар’єри мають бути відповідні професійні підстави, які, за оцінкою кадрового органу МОУ, у кандидата Бутусова поки що відсутні. За результатами розмови з шановним журналістом сьогодні, кадрові служби змушені повідомити про відсутність вакансій, відповідних рівню його амбіцій, що наразі перевищують його рівень необхідних компетенцій», – йдеться в заяві МОУ, розміщеній у фейсбуці 10 грудня.

Юрій Бутусов є головним редактором видання «Цензор.НЕТ», активно висвітлює тему збройного конфлікту на Донбасі, відомий критикою Міністерства оборони.

8 грудня Міністерство оборони України запропонувало йому одну з посад у відомстві. Бутусов заявив, що приймає пропозицію і чекає на зустріч із президентом Володимиром Зеленським чи міністром оборони Андрієм Тараном.

«Оскільки всі посади директорів департаментів по закону можуть бути зайняті виключно на конкурсних засадах, Міноборони не може мені гарантувати будь-яку з цих посад, інакше це буде в чистому вигляді корупція. Таким чином, для заняття посад цивільними особами, які впливають на ухвалення рішень, на даний момент відкриті тільки посади міністра та заступників міністра», – написав журналіст у фейсбуці.

При цьому він стверджував, що вважає пропозицію Міноборони «спробою банального підкупу». Журналіст заявив: «вони хочуть дати мені вигідну посаду, щоб я припинив про них писати. Передовсім, писати про «справу вагнерівців».
…

Питання про обмін утримуваними особами навряд чи вдасться вирішити до кінця нинішнього року, заявив на презентації проєкту «Ізоляція: must speak» віцепрем’єр, міністр із питань тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

За його словами, 16 грудня відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на Донбасі, якому передуватиме зустріч гуманітарної підгрупи, де знову йтиметься про обмін.

«Буду відвертим, перспективи неоднозначні. Ми з літа спостерігаємо блокування переговорів у Тристоронній контактній групі за різними надуманими історіями, починаючи від постанови Верховної Ради України про призначення місцевих виборів, які вже відбулися, продовжуючи іншими надуманими речами. Рік ще не завершився, але сьогодні дати надію, що це (обмін – ред.) відбудеться цього року, на жаль, я не можу», – заявив Резніков.

За його словами, українська сторона переговорів неодноразово подавала всі необхідні списки з очікуваннями відповідного кроку з боку Росії та підтримуваних нею угруповань. Але протилежна сторона списків за критеріями, запропонованими координатором спеціальної моніторингової групи ОБСЄ Тоні Фрішем, так і не надала. Через це процес є заблокованим.

Натомість, відповідаючи на питання журналістів проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії, Резніков сказав, що зараз не може озвучити імен і точної кількості осіб, що перебувають у незаконному утриманні на окупованій частини Донецької та Луганської областей. Це він пояснює тим, що розголошення списків і конкретних людей може завдати шкоди процесу.

«Кожна людина, яка є предметом обговорення, стає предметом торгу, наші візаві саме так використовують долю людей. Ми все одно не залишаємо надії, що нам це вдасться, бо ми спілкуємося не тільки в режимі мінського формату, адже мінський майданчик є похідним від нормандського формату. Ідуть консультації на рівні політичних радників, міністрів закордонних справ нормандського формату, сподіваємось на зустріч лідерів країн Нормандського формату», – сказав урядовець.

За даними Служби безпеки України, наданими в листопаді на запит Радіо Свобода, 251 людина вважається незаконно позбавленою волі в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.
…

Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль.

«Рішення Конституційного суду України викликає «жаль». Система фінансових декларацій для державних службовців, включаючи суддів, повинна бути збережена», – написав Букіккіо у твітері 10 листопада.

Свою позицію він висловив через кілька годин після того, як Венеційська комісія оприлюднила терміновий, спільний висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України.

Як йдеться у висновку на 19-ти сторінках, Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду у нагляді за основним законом та виконувати його рішення, у свою чергу, Конституційний суд «повинен ухвалювати рішення винятково у межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції».

У висновку Венеційська комісія вказує, що рішення КСУ від 27 жовтня «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.

У підсумку, Венеційська комісія пропонує Верховній Раді розглянути наступні рішення:

– Що стосується статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним судом недійсною, кримінальна відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних/неподання декларації має бути відновлена, але закон може детальніше визначити різні санкції, що відповідають ступеню кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув’язнення для випадків вище певного порогу і щодо особи, яка вчинила злочин, умисне;

– Що стосується повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації, всі свої повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи Конституційного Суду у своєму рішенні;

– Що стосується повноважень НАЗК стосовно суддів, можуть бути передбачені додаткові гарантії, а саме внесені в закон для їхнього захисту від можливих зловживань:

незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за його діяльністю повинні бути вдосконалені, відповідно до рекомендацій GRECO;
деякі слідчі повноваження НАЗК можуть бути сформульовані більш точно і вузько, чи спеціальні винятки і процесуальні гарантії щодо суддів, які можуть бути призначені;
щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю НАБУ щодо суддів або форму механізму розгляду скарг або форму регулярних звітів НАЗК у відповідний судовий орган.

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісіюз проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Відповідний лист Зеленський відправив голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Перед тим глава держави мав розмову з головою Венеційської комісії щодо шляхів розв’язання кризи КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, заявляючи про кількох хворих на COVID-19 суддів, 8 грудня відновив свою роботу у звичайному режимі.
…

Кабінет міністрів України очікує найближчими днями оголошення дати прибуття в країну місії Міжнародного валютного фонду. Про це заявив в інтерв’ю «Українській правді» прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Фактично з МВФ очікуємо найближчі дні оголошення того, як ми рухаємося, оголошення дати місії і, відповідно, продовження роботи», – зазначив очільник уряду.

За словами прем’єра, вирішення цих питань допоможе в залученні «так званих коротких запозичень» до моменту отримання траншу від фонду.

Раніше в уряді повідомили, що Міністерство фінансів України успішно завершило переговори з Міжнародним валютним фондом про основні параметри проєкту державного бюджету на 2021 рік.

В уряді наголосили, що це було однією з головних передумов для початку першого перегляду спільної з МВФ Програми Stand-by для України, визначення дати візиту місії Європейського департаменту МВФ та отримання чергового траншу.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.
…

Учасники акції під стінами Офісу президента принесли плакати з написами «Корупція вбиває», «Stop corruption»
…

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про підготовку до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи, повідомив Офіс президента.

Згідно з документом, Кабінет міністрів України має поліпшити протипожежний та санітарний стан лісів на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, зокрема на лісових територіях Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Також уряд має вдосконалити систему оперативного реагування, зокрема моніторингу та раннього виявлення пожеж тощо.

Крім того, уряд повинен проаналізувати та актуалізувати законодавство щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалих громадян.

Указ передбачає, що має бути актуалізована загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Також Кабінет міністрів має розробити та затвердити план заходів для вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже відразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї ранку. Однак всередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху і пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не тільки території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Спочатку Москва і керівництво УРСР приховували факт аварії і наслідки екологічної катастрофи. Тільки 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення про аварію. У перші дні після аварії було евакуйовано населення 10-кілометрової зони, в подальшому зону евакуації розширили до 30 кілометрів.

Для запобігання поширенню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками фахівців, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. У той же час об’єкт «Укриття», зведений 1986 року, поступово руйнувався.

Україна звернулася до міжнародного співтовариства щодо проведення конкурсу проєктів для перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році був проведений тендер на проєктування і будівництво нового конфайнмента. Його будівництво почалося у 2012 році, а завершили у листопаді 2016 року

Установка укриття дозволила перейти до робіт з демонтажу конструкцій, вилучення і подальшої утилізації паливовмісних і радіоактивних матеріалів.

 
…

Новий закон про відповідальність за електронне декларування потрібно вдосконалювати та посилювати, заявив голова представництва Європейського союзу в Україні Матті Маасікас під час онлайн-конференції «Об’єднуючи зусилля проти вбивць демократії: корупції, відмивання грошей і пропаганди», організованого «Центром протидії корупції».

«Ми усвідомлюємо, що це крок вперед у вирішенні ситуації навколо рішення Конституційного суду, але його недостатньо для відновлення справді діючої та стримуючої систему майнового декларування. Тож наша позиція полягає в тому, що цей закон потрібно вдосконалювати та посилювати. ЄС це чітко відзначає, і підтримка з боку ЄС боротьби з корупцією в Україні є твердою», – сказав Маасікас.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

4 грудня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про повернення відповідальності за недостовірне декларування. Максимальне покарання, яке передбачає цей документ, – це обмеження волі, а не ув’язнення, як це було раніше.

 
…

Кабінет міністрів України призначив нового голову Державної фіскальної служби. Ним став Вадим Мельник.

Він працював головою управління розслідування особливо важливих справ. Також був заступником начальника, а згодом і керівником головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби.

З кінця листопада виконувачем обов’язків голови Державної фіскальної служби був Дмитро Сосинович.

 
…